Логістична концепція формування економічного потенціалу підприємств в умовах євроінтеграції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛОГІСТИЧНА КОНЦЕПЦІЯ ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Національний університет

Обгрунтовано високий потенціал конкурентоспроможності підприємств, що функціонують в умовах ланцюга поставок. Актуалізовано ключову роль інформаційних технологій в логістиці та в ланцюгах поставок. Розкрито сутність управлінських рішень стосовно логістичних процесів та об'єктів логістичної мережі.

High potential of enterprises` competitiveness which are functioning in the sphere of delivery chain are grounded here. The crucial role of information technologies in logistics and in logistic chain are actualized. Management decisions concerning logistic processes and objects of logistic web are analyzed.

Інтенсивний розвиток науки і техніки, глобалізація світової економіки генерують зростання обміну інформацією суб'єктів господарювання між собою та з оточенням. Таке зростання супроводжується скороченням циклу життя технологій і виробів та загальним розширенням масштабів географічного та майнового кооперування у виробництві та дистрибуції, що створює додаткові виклики для логістики. Потреба ефективного управління логістичними процесами в постачанні, у виробництві та в дистрибуції в умовах зростаючої динаміки цих процесів створює надзвичайно високі вимоги щодо ефективного, інтегрованого функціонування інформаційних систем. Завдяки цьому вдається глобалізувати ланцюги поставок, інтегрувати процеси, які до цих пір функціонували ізольовано (автономно), відкрити нові ринки, створюючи таким чином додаткові можливості підвищення конкурентоспроможності. Умовою правильного розвитку і зміцнення конкурентної позиції на все більш важкому ринку стає поєднання в сукупність структури фірми - починаючи від фінансового відділу, постачання і продажу, через управління складом, аж закінчуючи результативністю і терміновістю поставок. Скорочення часу поставок товарів, зменшення витрат і покращення якості наданих послуг є часто результатом збільшення компетенцій і діапазонів діяльності логістичних суб'єктів (операторів).

Щоб отримати описані вище ефекти, природним здається більше втягнення в обслуговування усіх процесів інформаційних технологій, які полегшують пристосування діяльності до зростаючих вимог ринку, поєднане зі збереженням її конкурентоспроможності. З цією метою логістичні оператори повинні збільшувати співпрацю і обмін даних з партнерами і клієнтами через спеціалізовані інформаційні інструменти, такі як системи класу ERP.

Досвід передових глобальних компаній свідчить, що не може бути дуже доброї і ефективної логістики, якщо її засадами не виступатиме інформатика [1, с. 22], [2, с. 44]. Зазвичай логістичні стратегії і тактики грунтуються на сформованому з різних джерел масиву інформації шляхом використання окремих інформаційних систем. Логістична інформація з метою її перетворення мусить бути однозначно ідентифікована, добре підібрана ззовні та ефективно перевірена для внутрішніх потреб логістичних систем. Використання інформатики в логістичних системах вимагає набуття знань з теорії логістики і логістичного управління та пропонованих для них інформаційних рішень. Сучасний стан стандартних логістичних рішень такий, що не треба бути інформатиком для проектування ефективного інформаційного рішення. Треба лише вміти зідентифікувати найкращі риси існуючих чи потенційних можливостей інформаційних технологій, призначених для використання у сфері логістики.

Сучасна логістика реалізується у тісному зв'язку із інформаційними технологіями, завдяки розвитку яких в самій логістиці відбуваються істотні зміни. Насамперед, логістика проникла практично у всі сфери діяльності підприємств завдяки широкому використанню інтегрованих інформаційних систем взамін функціональним (маркетинговим, фінансовим, логістичним, менеджменту тощо).

На ринку інформаційних технологій не існує єдиного добре вирішеного системного продукту, який забезпечував би комплексне інформаційне обслуговування логістики підприємства, і це змушує брати до уваги декілька різних інформаційних рішень з метою синергічного задоволення усіх інформаційних потреб підприємства. Такі інформаційні системи отримали назву тематичних, до яких в [3, с. 14] автор відносить CRM (англ.: Customer Relationship Management), МRРІ (англ.: Material Requirement Planning), МRРІІ (англ.: Manufacturing Resources Planing), WMS (англ.: Warehousing Management Systems) та інші. Комплексне рішення часто подають у вигляді інформаційних систем ЕRР (англ.: Enterprise Resources Planning) як системне рішення, що охоплює не тільки матеріальні, але і фінансові, кадрові та контролінгові засоби.

Водночас, не менш важливим є створення систем ефективного забезпечення інформаційних потреб логістичних систем у відкритому середовищі, зокрема стосовно логістичного управління ланцюгами поставок, в т.ч. і глобальними. А це вимагає використання глобального стандарту EAN.UCC для здійснення однозначної у світовому масштабі ідентифікації логістичних одиниць, товарів, послуг, глобальних стандартних технологій обміну інформацією EDI (англ:. Electronic Data Interchange) тощо.

3. Цілі: узагальнити напрями впровадження інформаційних технологій у функціонування ланцюгів поставок та ідентифікувати результати відповідних рішень стосовно логістичних процесів та об'єктів логістичної мережі.

4. Виклад основного матеріалу:

Традиційно інформаційні потреби ланцюга поставок виникають згідно почергового виконання стадій реалізації замовлення: попит, замовлення, стан запасів, виробництво, поставка, робоча сила, відділ закупівлі, контроль виконання замовлення, планування, усунення операційних проблем, гарантія виконання яких в параметрах “кількість-якість-ціна-місце-час” цілком залежить від наявності інтегрованої інформаційної системи, що обслуговує весь ланцюг поставок. А це означає, що мають бути інтегровані інформаційні системи всіх ланок логістичного ланцюга (постачальників, виробників, дистрибюторів, перевізників, логістичних операторів тощо), причому в розрізі всіх ресурсів (матеріальних, фінансових, людських, інформаційних), як це передбачено, наприклад, модульною структурою системи ЕRР (системи планування засобів підприємства) [4, с. 250]).

ланцюг поставка логістика

Рис. 1. Елементи системи ERP

Подамо схематично, які інформаційні потреби виникають в інтегрованій інформаційній системі глобального ланцюга поставок на прикладі створеного клієнтом замовлення на велику партію спортивного взуття (див. рис. 2).

Створення інтегрованих інформаційних систем важливе не тільки з точки зору точного виконання замовлення ланцюгом поставок, але і з двох інших причин. По-перше, цього вимагають європейські вимоги у сфері моніторингу товарних потоків [5, с. 66]. Від 1 січня 2005 року в усіх країнах Європейського Союзу діє Розпорядження № 178/2002 Європейського Парламенту і Ради Європи, яке накладає на підприємства обов'язок моніторингу переміщення, а також відслідковування продуктів на кожному з етапів ланцюга поставок. Нове Право служить головним чином для забезпечення комфорту, а також безпеки інтересів споживачів через термінову ідентифікацію і відповідне управління партіями окремих поставок. В контексті логістичних міркувань важливими для створення інтегрованих інформаційних систем є декілька статей. Перша з них - це стаття 17, яка піднімає питання відповідальності. У ній стверджується, що оператори, на усіх етапах виробництва, перетворення і дистрибуції, в межах контрольованих ними підприємств, повинні забезпечувати потрібну якість своїх продуктів. Таке безпосереднє визначення певних норм є надзвичайно важливим не лише для самого продукту, але передовсім для кінцевого покупця.

Ключове значення має також стаття 18, де попередньо визначено діапазон процесів моніторингу. Отже, уточнено, що відслідковування руху і походження продуктів повинно відбуватися на усіх етапах виробництва, перетворення і дистрибуції. Понадто підприємства повинні не лише вміло ідентифікувати своїх постачальників, а також володіти системами і процедурами, які уможливлюють передачу інформації про них за бажанням, наприклад, якщо б таку інформацію хотіли знати також інші фірми, які є споживачами їх продуктів. Фундаментальне значення для розуміння вимог мають також статті 19 і 20. Вони піднімають питання, зв'язані з відповідальністю, накладену на фірми в рамках повідомлення і виведення продуктів з ринку. З цілим комплексом дій, який міститься в рамках широкої процедури у цій сфері, зв'язані три основні поняття. Перше - це «traceability», тобто відслідковування руху і походження. Загалом, це є можливість локалізування і відслідковування продуктів на усіх етапах виробництва, перетворення і дистрибуції. Два наступні поняття є нерозривно зв'язані з traceability. З процедурою повідомлення і виведення продуктів з ринку скорельоване визначення «tracking», тобто відслідковування руху. У великому спрощенні мова тут йде про можливість локалізації продукту у спиранні на спеціальні критерії на кожному з етапів ланцюга поставок. Це є надзвичайно важлива риса цілого процесу відслідковування руху і походження, оскільки змушує підприємства до ідентифікації локалізації продуктів в межах ланцюга поставок і уможливлює у разі необхідності кінцеве виведення товару. Останнім з трьох основних понять є «tracing», тобто відслідковування походження. Ця процедура уможливлює ідентифікацію джерел, а також характерних рис продукту у спиранні на критерії, визначені на кожному етапі ланцюга поставок.

За переконанням автора в [5] унікальна ідентифікація у сфері traceability може бути гарантована через застосування чотирьох цифрових ідентифікаторів. Перший з них - це GTIN (Global Trade Item Number), тобто глобальний номер торгівельної одиниці. Це може бути індивідуальний номер, зв'язаний з серійним номером або номером партії. Істотним є те, що GTIN мусить бути присутній на кожному з трьох рівнів пакування - роздрібні, торгівельні і логістичні одиниці. Наступним ідентифікатором є SSCC (Serial Shipping Container Code) - серійний номер висилкової одиниці, яким ідентифікується індивідуально кожна логістична одиниця, наприклад: палета, бочка, скриня або контейнери з довільним вмістом.

При кожному переміщенні палети у ланцюзі поставок її номер SSCC записується і зв'язується з номером GLN нової локалізації. Цей останній, тобто глобальний локалізаційний номер - GLN (Global Location Number) дозволяє проводити унікальну і однозначну ідентифікацію фізичних, функціональних або правових одиниць, таких як: фірма, склад, вантажні доки або стелажні гнізда тощо.

Рис. 2. Графічна інтерпретація функціонування глобальної системи ERP.

Останнім з чотирьох ідентифікаторів, які використовуються системою EAN.UCC, є IZ, тобто ідентифікатори застосувань. Це є позначення, що індивідуально ідентифікують дані, які наступають після них. Мова тут йде про усі риси логістичної одиниці, визначені за допомогою ідентифікаторів.

Другою іншою важливою причиною, що мотивує створення інтегрованих інформаційних систем є створення реальних умов “конкурування часом” за рахунок “стискання” в часі виконання окремих логістичних операцій, елімінування марнотратства часу тощо. До цього насамперед необхідно зарахувати комплексне покращення функціонування сфер збуту, складського господарства, логістичних центрів, ринку логістичних послуг.

Показовим прикладом оптимізації логістичних процесів у сфері виробництва та збуту та шляхом реалізації концепції автоматизації логістичної інфраструктури є співпраця фірми Sachsenmilch, крупного виробника молочних продуктів, із відділом компанії Siemens-Logistics and Assembly Systems [6, с. 54]. Фірма Siemens L&A представила нову концепцію комплектних матеріальних переміщень - від зони прийомів, через виробництво, складування і комплектацію замовлень, аж до висилки. Особливо вартою уваги є перебудова зони комплектації замовлень і експедиції, реалізована з дотриманням повної неперервності виробництва. Правильність концепції, як в аспекті застосованої технології, так і часових вимог, була забезпечена рядом симуляцій і докладних планів.

Співпраця охоплює понадто інсталяцію нової системи ІТ управління логістикою. Для впровадження вибрано власне рішення Siemens L&A - система ProX4 Suitе. Система управляє усіма складами, централізовано керує матеріальними переміщеннями і має сертифікований інтерфейс з системою SAP R/3 клієнта. Завдяки розбудованій візуалізації працівники диспозиторського місця мають повне уявлення про працю всієї інсталяції, а також про стан складських запасів.

Висновки

1. Встановлено необхідність логістичної кооперації підприємств в ланцюгу поставок з метою отримання тривалих конкурентних переваг у сфері витрат та часу виконання замовлення.

2. Обгрунтовано високу ефективність сучасних інформаційних систем класу ERP, використання яких дозволяє інтегрувати відповідні інформаційні системи всіх учасників ланцюга поставок, чим досягти суцільної координації узгоджених дій всього ланцюга поставок.

3. Актуалізовано значення логістичних операторів класу 4PL в ефективному функціонуванні ланцюга поставок і це змушує до продовження досліджень у сфері створення ефективного інформаційного забезпечення за модульним принципом.

4. Автори також вважають перспективним з точки зору впливу на економічний потенціал підприємств дослідження, що стосується оптимізації управління складського господарства, зокрема в напрямку WM (Warehouse management).

Література

1. Крикавський Є. Логістика. Навч. пос. Львів: Вид. ДУ “Львівська політехніка” 1999. - 264 с.

2. Васелевський М., Патора Р. Інформація та кадри в логістичних системах. - Львів: Вид. НУ “Львівська політехніка”, 2001. - 272 с.

3. Majewski J. Informatyka dla logistyki, Poznaс, 2002. - 319 S.

4. Крикавський Є.В. Логістика: Основи теорії: Підр. - 2-ге вид. - Львів: НУ “Львівська політехніка”, “Інтелект-Захід”, 2006, - 456 с.

5. Mikoіajczak Ј. Elektroniczne szpiedzi. - Logistyka. - Logistyka a Jakoњж, 5/2005, S. 66-67.

6. Siemens-mleczarz. - Logistyka a Jakoњж, 5/2005, S. 54-55.

Размещено на Allbest.ru