На сьогодні в Україні немає єдиної системи оцінки для ділових телевізійних каналів [1]. Загальнодоступні дані панелей GFK-Ukraine в цьому плані малорепрезентативні. А більш вузькі дослідження проводяться здебільшого на замовлення самих компаній. Їхні результати є інформацією для внутрішнього користування, яка якщо і потрапляє у відкритий доступ, то лише частково і у певному, сприйнятливому для замовника ракурсі.

Аби мати реальну картину ефективності роботи ділових телевізійних каналів в Україні, у грудні 2013 р. - січні 2014 р. ми провели на базі Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка маркетингове соціологічне дослідження, завданнями якого були:

визначити фактичне охоплення цільової аудиторії діловими телевізійними каналами в Україні, її кількісні та якісні параметри;

сформувати прикладні рекомендації щодо оптимізації бізнесового контенту в українському телевізійному мовленні.

Дослідження було проведене у формі анкетування. Ми опитали 500 осіб, що відповідають критеріям вторинної цільової аудиторії (ЦА2) ділових телевізійних каналів:

чоловіки та жінки;

25-55 років;

проживають у містах;

економічно активні;

рівень доходів: середній +.

Аби мати орієнтовні дані щодо того, наскільки відрізняється сприйняття ділових засобів масової інформації в Україні первинною цільовою аудиторією (ЦА1), з усіх респондентів, які були задіяні в дослідженні, ми виокремили тих, що відповідають таким параметрам:

чоловіки та жінки;

25-55 років;

проживають у містах - адміністративних центрах;

економічно активні;

рівень доходів: високий;

вид зайнятості: приватні підприємці, наймані працівники у ранзі топ-менеджера, державні службовці у фінансовому секторі.

Генеральна сукупність дослідження (мільйонів осіб, відповідно до даних Державної служби статистики [2], станом на початок 2013 року) (див. Рис.1):

Рисунок 1. Генеральна сукупність дослідження

Як координатори та інтерв'юери були залучені студенти магістратури Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Результати дослідження свідчать, що основним джерелом ділової інформації в Україні на сьогодні є інтернет. Новітні медіа охоплюють близько 85-90 % бізнес-аудиторії (див. Рис.2).

цільова аудиторія телевізійний канал

Рисунок 2. Основні джерела інформації для респондентів (Rat, %)

На ранніх етапах становлення новітніх медіа їхніми основними перевагами вважались: оперативність подання інформації, зручність і доступність для користувача, відсутність цензури та відкритість для зворотного зв'язку. Натомість традиційні медіа протиставляли цьому серйозність, вагомість та глибину аналізу і, відповідно, мали вищий рівень довіри. Зокрема, в прискіпливої та вимогливої ділової аудиторії. Ще 3-4 роки тому дослідники фіксували впевнене лідерство телебачення в медіапросторі [3]. Результати цього дослідження свідчать, що ситуація змінилася докорінно.

Середній рівень довіри у респондентів вибірки ЦА2 за п'ятибальною шкалою: до інтернет-ЗМІ - 3,25, до телебачення - 2,75. У ЦА1: 3,03 проти 2,60. Така різниця засвідчує дуже важливу річ: бізнес - аудиторія швидше довіряє інформаційним інтернет - ресурсам і швидше не довіряє телебаченню.

Цю тезу підтверджує і рейтинг ЗМІ, що були зазначені респондентами як такі, що заслуговують на довіру:

1. "Українська правда", інтернет-портал (+ "Економічна правда") - 11,2 %.

2-3. "Дзеркало тижня", газета + інтернет - портал - 4,2 %.

2-2. "ЛІГАБізнесІнформ", інформаційне агентство (усі проекти) - 4,2 %.

4. "Кореспондент", журнал + інтернет-пор - тал - 3,8 %.

5. "Forbes", усі ресурси під брендом - 3,6 %.

6. "РБК", усі ресурси під брендом - 3,2 %.

7. "Bloomberg", усі ресурси під брендом - 2,8 %.

8. "Комерсант", усі ресурси під брендом - 2,4 %.

9. "UBR", телевізійний канал + інтернет - портал - 2,2 %.

10. "Interfax", інформаційне агентство - 1,8 %.

Як бачимо, тут три винятково інтернет-ЗМІ та сім конвергентних редакцій з потужним інтернет-складником. При цьому серед медіа - брендів, представлених у першій п'ятірці, жоден не має телевізійної складової частини.

Аналіз ставлення респондентів до бізнесового телевізійного контенту виявив такі результати:

1.15,6 % респондентів вибірки ЦА2 є глядачами міжнародних ділових телевізійних каналів. Зокрема, 9,6 % - дивляться Bloomberg-TV (США), 7,6 % - РБК-ТВ (Росія), 4,4 % - CNBC (США), 2,8 % - Fox Business (США), 2,8 % - інші (див. Рис.3).

Рисунок 3. Охоплення аудиторії в Україні міжнародними діловими телеканалами

2.32,8 % респондентів вибірки ЦА2 є глядачами українських ділових телевізійних каналів. Найвищий відсоток охоплення цільової аудиторії має UBR - 13,6 %, на другому місці "Перший діловий" - 11,6 %. Телеканал "Бізнес" дивляться 10,8 % респондентів. Останній - "БТБ" з показником 6,4 % (див. Рис.4).

Рисунок 4. Охоплення аудиторії українськими діловими телеканалами

Результати дослідження аудиторії ділових телевізійних ЗМІ. Наукові записки Інституту журналістики. Том 57.2014. Жовтень - грудень.

3. Частка глядачів міжнародних ділових телевізійних каналів серед вибірки ЦА1 - 32,4 %. Лідерство так само утримує Bloomberg-TV - 20,6 %. А от далі структура споживання інша. Зокрема, друге місце посідає CNBC - 17,6 %, який з великою перевагою обходить РБК-ТВ, показник якого - 11,8 %. На четвертому місці Fox Business - 8,8 % (див. Рис.5).