Торгові центри в просторі польських міст

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Інститут загосподарювання середовища і просторової політики

Торгові центри в просторі польських міст



Після системної трансформації, що мала місце в Польщі на зламі 80-90-х років ХХ ст., в польській роздрібній торгівлі відбулося посилення явища концентрації торгівлі. Виникаючі з того часу торгові центри стали все істотніше впливати на простір польських міст. Дана стаття має на меті ознайомлення з вказаними перемінами, ґрунтується на аналізі літератури, що стосується торгових центрів, -- їх експансії на польському ринку, а також багатоаспектно- го впливу на простір міста.

Ключові слова: географія обслуговування, торгові центри, Польща.



Вступ

Послуги (у т.ч. торгівля) відносяться до розосереджених секторів, їх розташування є нерівномірним (Porter 1992). Це результат необхідності зробити пропозицію доступною там, де знаходяться споживачі. У випадку роздрібної торгівлі загалом місцем споживання служить місце проживання (або частого перебування), що впливає на нерівномірність розташування господарської діяльності такого типу, яка значною мірою прив'язана до структури системи розселення.

З часу формування системи розселення (в її межах) і просторової організації торгового обміну міста виконували торгову функцію (Szymanska 2013). Багато дослідників, зокрема Ratzel (1891), віддавна вказує на містоутворювальний вплив торгівлі (з нім. der Verkherwirktstadtbildend), яка здійснювалась переважно в міських центрах на спеціально призначених для цього площах -- ринках. Через господарські зміни, що розпочались у XVIII ст. у зв'язку з технічним прогресом, стала збільшуватися поляризація системи розселення, внаслідок чого велика кількість господарських операцій здійснювалась у великих містах. Відтоді саме в них головно зосереджується населення, а відповідно, з'являється найбільший попит на простори, придатні для забезпечення потреб роздрібної торгівлі, що розвивається. Такий попит щораз більшою мірою впливає на розвиток міст. Відповіддю стало виникнення в ХХ ст. об'єктів незвичного тоді масштабу, в межах яких зосереджувалась торгова діяльність, -- торгових центрів.

У Польщі нові для місцевого ринку об'єкти -- торгові центри, стали з'являтися у відповідь на системну трансформацію (від 1989 р.) і зміни в роздрібній торгівлі, що з неї випливають. Ці об'єкти, зважаючи на велику концентрацію в них роздрібної торгівлі, згодом стали відігравати щораз важливішу роль у формуванні мережі різноманітних відносин і зв'язків, які інтегрують чимало суспільно-господарських явищ, що відбуваються в місті. В умовах зростаючої конкуренції вони розширювали свої пропозиції за рахунок інших видів обслуговування, що не відносяться до торгівлі, що, як наслідок, збільшувало їх вплив, який залежав уже не лише від рівня концентрації торгівлі, а й від нетор- гових атракторів.

Проблематика торгових центрів виступає предметом дослідження численних наук і дисциплін, зокрема: економіки (Arnold, Reynolds 2003; Maleszyk 2005), менеджменту (Kowalczyk 2002), антропології (Auge 2012), філософії (Podgorski 2011), культурології (Smagacz-Poziemska 2015), права і адміністрування (Celinska-Janowicz 2015a; Celinska-Janowicz 2015b), політології (Jasiecki 2014), психології (Moczydlowska 2004), соціології (Bierwiaczonek, Nawrocki 2011), архітектури (Kuc-Sluszniak 2008; Jodido 2010), будівництва (Canbay i in. 2004), урбаністики (Ledwon 2008), транспортної інженерії (Szarata 2013; Romanowska, Jamroz 2015), логістики (Gosik 2016), маркетингу (Knecht- Tarczewska 2011; Kucharska 2014), охорони довкілля (Kronenberg 2012), мистецтва (Jalowiecki 2005) і географії (Rochminska 2016). Схематично наукові дисципліни, які займаються дослідженням торгових центрів, відображено на риа 1.

Суттєвість порушених питань у польській географії стає особливо помітною в період після системної трансформації, вона є предметом досліджень у рамках нової географії торгівлі (Dzieciuchowicz 2012a), а також географії комунікацій (Wisniewski 2016; Kowalski i Wisniewski 2017a, 2017b). Як зауважив Czerwinski (2012), у дослідженнях цього питання, які дотепер проводились, помітний деякий термінологічний хаос. Rochminska (2013) взялася за перегляд офіційних державних визначень торгового центру, серед яких має значення врахування таких складників: мінімальної площі оренди брутто (GLA -- з анг. Gross leasable area, повна площа, призначена для використання виключно піднаймачем; до її складу входять, окрім торгової площі, також: склади, соціальна інфраструктура, підвали, антресолі, заклади харчування тощо (Ledwon 2009)) -- від 1500 м кв. у Латвії до 5000 м кв. мін. у скандинавських країнах, Франції, Португалії та Угорщині; організаційних -- аспект єдиного управління, планування і будівництва; архітектурних -- характеризують просторову організацію об'єкта як будинку (серед інших скандинавські країни, Австрія, Франція) або групи будинків (Португалія, Угорщина); пропозиційних -- мінімальна кількість піднаймачів або менших елементів, що діють на виділених територіях (від 5-ти у Латвії до 20-ти у Франції).

інші наукові дисципліни
	логістика		маркетинг	охорона навколишнього середовища	мистецтво

Рис. 1. Наукові дисципліни, зацікавлення яких стосуються торгових центрів (Джерело: власне опрацювання на основі Czerwinski 2012, c. 172)

У науковій літературі -- і світовій, і польській зокрема, найчастіше характеристика поняття торгового центру доповнюється, включаючи аспекти: архітектурні (Dietl 1991; Matysiak 2009; Kaczmarek 2010), організаційні (Dietl 1991; Lambert 2006; Matysiak 2009), пропозиційні (Maleszyk 1998; Lambert 2006; Matysiak 2009; Kaczmarek 2010; Twardzik 2014), просторові (в значенні площі, зайнятої центром) (Lambert 2006; Ciechomski 2010), локалізаційні (Dietl 1991; Ciechomski 2010), можливості доступу (Dietl 1991). Наявна широка понятійна диференціація значно ускладнює порівняння результатів досліджень як у міжнародному, так і в державному вимірах. Враховуючи означену проблему і велику кількість існуючих визначень, International Council of Shopping Center (ICSC -- міжнародна рада торгових центрів) започаткувала вироблення єдиного підходу до визначення за суттю торгового центру. Як наслідок Польською радою торгових центрів (PRCH) було прийнято таке визначення торгового центру: «це торгова нерухомість, запроектована і побудована, що управляється як єдиний торговий суб'єкт, який складається зі спільних частин, з мінімальною площею оренди брутто 5 000 м кв, і до складу якого входить не менше десяти крамниць» (Rochminska 2013, c. 25). Під таке визначення підпадають як традиційні торгові центри, так і центри спеціалізовані, розпродажу (ang. outletcenter), торгові парки. Спеціалізованими центрами є об'єкти, що відповідають вимогам основного визначення PRCH, ринкова пропозиція яких головно зосереджена на асортименті вузької галузі торгівлі (Dzieciuchowicz 2012b) -- наприклад, великі меблеві центри. Центри розпродажів -- це комплексно запроектований, запланований і системно керований торговий проект з окремими крамницями, в яких виробники чи роздрібні продавці збувають надлишки запасів, залишки колекцій або колекції попередніх сезонів за заниженими цінами. Торговим парком, відповідно, слід вважати об'єднання спеціалізованих об'єктів (у т.ч. іноді торгових об'єктів великої площі), що мають спільний паркінг і окремі входи в приміщення з зовнішнього боку будинків (G^barowski i Siemieniako 2014b).

Проблеми, пов'язані з термінологією. Згаданий у вступі термінологічний хаос пов'язаний не лише з визначенням торгового центру. Проявляється він також у сфері назв. Скажімо, в англомовній літературі торгові центри називають: shopping centre (GPB), mall, Shopping mall, shopping center (US); у польських дослідженнях часто застосовуються як рівнозначні з торговим центром формулювання: торговий осередок, сучасна торгова площа, торгова галерея або торговий пасаж. Перші дві назви домінують у дослідженнях економічного характеру, особливо в галузі маркетингу (зокрема: Olearczyk 1979; Struzycki 2000; Maleszyk 2001; Kaczmarek i Szafranski 2008; G^barowski i Siemieniako 2014a; Twardzik 2015a), а також у звітах, використовуваних інвестиційною практикою (звіти Colliers International а також Jones Lang LaSalle). Поняття «торгова галерея» й «торговий пасаж» (Bosiacki i Rydlewski 2009; Ciechomski 2010) більше стосуються архітектурно-містобудівельних питань, характеризують архітектурну форму об'єктів, призначених для торгової функції. Пасаж -- це перехід на рівні тротуару, що сполучає будинки чи вулиці. Якщо така форма організації використовується для потреб розвитку торгових функцій, її назва уточнюється. В сучасних умовах торговим пасажем визнаються також торгові об'єкти, запроектовані у вигляді одноповерхової торгової споруди з внутрішнім коридором, вздовж якого містяться входи до крамниць. Отже, торгова галерея -- аналогічно до торгового пасажу, термін стосовно питань архітектури, відрізняється від поняття торгового пасажу кількістю поверхів. Budner (2011) вбачає в застосуванні назви «галерея» деяку підступність засобів маркетингу -- це навіює відчуття місця ексклюзивного й виняткового, викликаючи аналогії з галереєю мистецтв.

Не менш важливим у контексті термінології щодо торгових центрів є пояснення понять супер- і гіпермаркет. Супер- і гіпермаркети не повинні обов'язково міститися в торговому центрі, вони можуть бути окремими об'єктами. Як правило, ці поняття (часто на базі гіпермаркету, що виконує роль якоря, функціонують торгові центри, назва яких нерозривно прив'язана до гіпермаркету) нерідко поєднуються з торговими центрами, хоч їх суть зовсім різна. Йдеться про крамниці великої торгової площі (від 400 до 2499 м кв у випадку супермаркетів і від 2500 м кв -- гіпермаркету), які здійснюють продаж у системі самообслуговування, пропонуючи широкий асортимент продуктових і промислових виробів, які часто купують (Rochminska 2013) -- так звані продукти швидкого продажу (FMCG -- ang. Fast Moving Concumer Goods, продукти швидкої ротації, що швидко продаються; до них належать перш за все харчові продукти, а також косметика і побутова хімія (Kowalska 2013). Mikolajczyk (2008) зауважує, що гіпе- рмаркети, крім того, пропонують нехарчові товари, зокрема з мереж RTV i AGD, звертаючи увагу на аспекти, пов'язані з цінами і рекламними діями. Гіпермаркети, окрім згаданих характеристик, досягають конкурентоспроможності внаслідок продовження годин праці. Стосовно визначення Dzieciuchowicz (2012b) поділяє гіпермаркети на два типи: споживчо-промислові (в середньому гама продуктів FMCG у гіпермаркетах такого типу нараховує 40-50 тис.) та спеціалізовані (зокрема будівельні, меблеві), зауважуючи, що подібний характер мають також гуртові на зразок Cash & Carry (формат, загалом призначений для підприємців, який об'єднує одночасно характеристики крамниці з великою торговою площею й гуртівні). До тверджень, що мають характер визначень, варто подати згідно з Dzieciuchowiczem (2012b), характеристики розміщення супермаркетів (близько до місць проживання великої кількості клієнтів, тобто в житлових мікрорайонах, а також у центрах міст і регіональних закупівельних центрах) і гіпермаркетів (по сусідству з великими житловими комплексами, розташованими центрально, а також на колишніх промислових і на периферійних територіях, що відзначаються легкою транспортною доступністю).

Класифікація торгових центрів. Як у польській, так і в закордонній літературі прийнято різноманітні способи класифікації торгових центрів. Найчастіше здійснюється типологія торгових центрів, беручи до уваги: пропозиції -- традиційні, профільні (Dzieciuchowicz 2012b); сфери впливу на оточення -- мікрорайонні, локальні, регіональні, міжрегіональні (Dudek-Mankowska i Fuhrmann 2009), а також їх пізніші модифікації, які враховують критерії пропозиції (мікрорайонні, локальні, регіональні, міжрегіональні, центри моди, паверцентри, центри розваг і розпродажі) -- Mikolajczyk 2012; GLA і формату (пропозиції): традиційні -- дуже великі, великі, середні, малі; спеціалізовані -- торгові парки, розпродажі й тематичні центри -- Lambert 2006; чергових етапів їх розвитку -- еволюції (покоління) (Coleman 2006; Franke 2006; Junker 2006; Kuhn 2006; Rabiej 2008; Radziszewska 2012; Korzer 2014; Twardzik 2014). Доцільно підкреслити незбіжність класифікації за поколіннями в різних країнах, у зв'язку з чим доречним буде ознайомлення з польською класифікацією на основі критерію покоління.

Торгові центри, що відносяться до І покоління, -- це об'єкти площею GLA, яка не перевищує 20 тис. м кв. Сфера впливу їх у сучасних умовах сягає району, до їх складу належить гіпермаркет з невеликою торговою галереєю (не більше 50 крамниць). Крім торгової функції, в них розташовуються невеликі приміщення сфери обслуговування (напр., пральні або майданчики операторів телекомунікацій) і харчування на зразок фаст-фуду (Kaczmarek 2010).

Друге покоління торгових центрів відрізняється від першого більшою площею й кількістю, структурою крамниць і пунктів обслуговування. Поряд із гіпер- маркетом у таких центрах функціонує супермаркет і невеликий ресторанний комплекс (Radziszewska 2013). Вони носять переважно загальноміський характер.

Наступне, ІІІ покоління торгових центрів -- центри, які, на відміну від І і ІІ поколінь, вирізняються добре розвиненими можливостями проведення дозвілля, а також значно краще розвиненою пропозицією ексклюзивних продуктів світових брендів (Twardzik 2014). Крім того, в їх межах функціонує зазвичай більша кількість гіпермаркетів (2-3) та спеціалізовані супермаркети і багаторівневі крамниці. Серед торгових об'єктів у такого типу центрах локалізована виділена велика зона харчування, можуть також функціонувати кінотеатри й інші об'єкти рекреаційного характеру. Ці об'єкти мають регіональну сферу впливу.

Торгові центри IV покоління -- об'єкти з дуже великою площею GLA (близько 200 тис. м кв і більше) та регіональною чи загальнодержавною сферами впливу. В них функціонують гіпермаркети FMCG і спеціалізовані (як правило, будівельні й електронічні); в їх межах діють об'єкти обслуговування: офіси, готелі, музеї й галереї мистецтв, тематичні розважальні парки, казино й навіть об'єкти рекреаційно-спортивні. Крім того, в них іноді вміщаються досить розлогі відпочинкові комплекси (Kaczmarek 2010).

V покоління торгових центрів -- це наявна в останні роки в Польщі ідея доповнення діяльності, що характерна для IV покоління, з додатковою житловою функцією. Вона має на меті створення торгового об'єкта, який зміг би задовольнити потреби «своїх клієнтів - мешканців під одним дахом» (Heffner i Twardzik 2015, c. 190).

Локалізація торгових центрів у Польщі. Ще в часи центрально-керованої економіки, як зауважує Chudzynska (1985), «теоретичні моделі локалізації обслуговування передбачають, що заклад обслуговування даної функції повинен бути розташований для кожної житлової одиниці з кількістю мешканців, яка перевищує або дорівнює порогу рентабельності цієї функції» (с. 14). Автор додає, що заклади обслуговування розташовуються переважно в місцях з найбільшою ринковою доступністю, де спостерігається тенденція до скупчення дільниць обслуговування і, як наслідок, формування обслуговуючих осередків.

У сучасній ринковій економіці розташування торгових центрів, незважаючи на глобальні зміни, пов'язані з посиленням спроможності постачальників і клієнтів долати просторові перешкоди, а також з розвитком інтернет-торгівлі, продовжує відігравати велику роль. Загалом це похідна двох основних чинників: вибору оптимального місця для максималізації прибутку від інвестицій (зисків і зростання вартості підприємства), які здійснює інвестор (керівник торгового центру), і потреб місцевої громадськості, репрезентованої органами самоврядуванням, що визначають принципи господарювання, спрямовані на просторове впорядкування. Kaczmarek (2011) виділяє чотири основних гравці, які беруть безпосередню і опосередковану участь у місцевих ухвалах: інвестори, місцева влада, мешканці і дрібні торговці (рис. 2). Отже, на практиці можна спостерігати явище «боротьби/гри за простір» (Rochminska 2013, c. 36), ефектом якого є значна диференціація розташування торгових центрів у системі розселення і функціонально-просторовій структурі міст.

Підприємства у сфері локалізації торгових об'єктів повинні розглядати чотири основні групи чинників: економічні, населення, ефективності торгових підприємств і функціонально-просторові території потенціальної локалізації (Budner 2011). У виконаному Kaczmarеkом (2010) огляді чинників особливої локалізації до найважливіших зараховано: чисельність (концентрацію) населення, купівельну спроможність, а також демографічну структуру й закупівельні пріоритети споживачів, близькість транспортних шляхів, віддаль від торгових мереж - конкурентів, вартість земель (оренди), політику місцевого керівництва, доступність (громадським і приватним транспортом), відношення мешканців до розташування торгових центрів; вплив на: місцеву транспортну систему, місцевий ринок праці й місцеве природне середовище. Розташування й атракційність торгового центру має величезний вплив на обсяг його ринкової території. Як зауважує Salvaneschi (1996), щоб правильно сформувати ринкову територію, потрібно детально вивчити багато чинників, пов'язаних із потенціалом продажу. Wilk (2013) вказує на чинники демографічні, економічні, урбанізаційні, транспортні, фінансові та пов'язані з конкуренцією на ринку.

Таким чином, можна зробити висновок, що раціональна з точки зору підприємця локалізація торгового центру повинна відповідати вимогам: максимального наближення до місць наявності потреб (дозволяє скоротити відстані між товарами і послугами та споживачем), групування торгових одиниць у місцях, що сприяють їх локалізації (дозволяє комплексно задовольняти численні потреби клієнтів, передбачивши своєрідний симбіоз між взаємно наближеними торговими дільницями, зосередженими на різному асортименті), а також пристосування до наявної інфраструктури -- як технічної, так і суспільної (забезпечує вигідні умови ведення підприємницької діяльності й збільшує потенціальний ринок збуту).

Окрім того, місцева влада, обмежуючи можливі конфлікти, повинна проводити просторову політику щодо торгових центрів так, щоб зберегти можливість нейтралізації напрямів експансії торгової мережі. У контексті раціонального управління міським простором і вдосконалення торгівлі в місті Budner (2011) вказує на правило трьох зон, яке визначає пропорцію участі торгової площі в окремих зонах міста (40% в середмісті, 20% -- в зоні житлових районів і 40% -- на периферії).

У Польщі можна зауважити певні зміни в локалізації та розміщенні торгових центрів відносно мережі розселення по країні (загальної локалізації) -- рис. 3-4.

Після ширшого відкриття польської економіки на закордонних інвесторів перші торгові центри стали з'являтися в найбільших міських агломераціях. Їх поява дещо пізніша від звичайних супер- і гіпермаркетів (Wrzesinska 2008), проте аналогічно, як і в їх випадку, головними джерелами капіталу були закордонні й змішані інвестиції. Одночасно з тимчасовим насиченням ринків торгові центри почали наступ на менші ринки регіональних міст, а пізніше -- осередки середньої величини. Згадане насичення виникало внаслідок того, що суспільно- економічні зміни не встигали за різким зростанням сучасних торгових площ у великих містах. Участь сучасних торгових площ найбільших агломерацій у загальній площі торгових центрів у Польщі зменшилась, у 2012 р. вона становила лише 58% (Poplawska 2014).



Рис. 3. Розвиток торгових центрів у Польщі до 2015 р. (Джерело: власні напрацювання)

Шукаючи узагальнень в характеристиці розташування торгових об'єктів великої площі в територіальних межах міст, Dolhun (2011) виділила чотири типи локалізації: в середмістях, при дорогах державного значення й автострадах (дорогах, що виводять з міста, об'їзних), на колишніх промислових об'єктах і територіях, а також інші локалізації (які, з огляду на локальну характеристику просторової структури міста повинні розглядатися індивідуально). Rochminska (2013), представляючи характеристику локалізації торгових центрів, класифікує їх у три групи (рис. 5). На вітчизняному ринку спостереження за локалізацією торгових мереж, що розвиваються у великих міських агломераціях, дають можливість виявити певні тенденції, характерні для розвитку цієї діяльності в країнах Західної Європи (Kaczmarek 2014). Отже, в початковій фазі розвитку торгові центри переважно розташовувались поблизу великих житлових районів (на їх околицях), а також на периферії міст, загалом відповідно до плану як на територіях, що колись використовувались під інші функції, так і на зелених площах. До їх числа належали головно малі торгові центри І покоління (Heffner i Twardzik 2015), які згодом збільшували площу і кількість орендарів (Slawinska 2010). З плином часу, наприкінці ХХ ст., стали розташовувати схожі за архітектурною формою, але більші за розмірами торгові центри ІІ покоління. Вони виникали за межами середмість, розташовувались подібно, як і у випадку І покоління (Radziszewska 2013).

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Рис. 4. Розташування торгових центрів у Польщі 2012 р.

(Джерело: Kaczmarek 2014, с. 250)

Починаючи з 2000 р., на вітчизняному ринку локалізувалися центри ІІІ покоління, які розташовувалися загалом у середмістях (Ledwon 2008), розширюючись на території Brownfield. Їх виникнення неодноразово було пов'язане з процесами ревіталізації міської тканини середмістя. IV покоління торгових центрів прийшло в польські міста кілька років пізніше, розташовуючись у середмістях і становлячи ще вагоміший стимул для ревіталізації міст (Kaczmarek i Marcinczak 2013; Twardzik 2015b). Їх поява була пов'язана або з формуванням торгової функції в занепалій частині середмістя (серед ін. Мануфактура в Лодзі), або ж з її розвитком і піднесенням на вищий рівень організації торгівлі (наприклад, Золоті Тераси у Варшаві). Іноді центри IV покоління виникали на основі розбудови вже існуючих і достатньо сучасних торгових об'єктів (напр., Старий Бровар у Познані після розбудови 2007р.). Наступне, V покоління торгових центрів на польському ринку представлене лише одним об'єктом -- Silesia City Center у Катовіцах, який згідно з планом виник у центрі міста на територіях, що залишились після розробки корисних копалин (Heffner i Twardzik 2015).

Вплив торгових центрів на суспільно-економічний ландшафт міст у Польщі. Значною мірою він залежить від їх локалізації (в багатоаспектному значенні) та атракційності (див. рис. 5). Суттєва концентрація обслуговуючих і торгових функцій у торгових центрах не позбавлена впливу на економіку, що відображається майже на всіх її секторах: починаючи від сільського господарства, через промисловість, закінчуючи обслуговуванням. Він здійснюється не завжди безпосередньо через функціонування торгових центрів, але й опосередковано -- внаслідок глобалізації торгівлі, проявляється, серед іншого, у розвитку величезних торгових мереж, що розташовують свої точки в центрах. Згадані мережі, переважно з закордонним капіталом, на основі генерованих торгових оборотів диктують умови на ринках (Chechelski 2006). Диктатура відображається в договорах, які укладаються між мережами і їх постачальниками, котрі, відповідно, часто чинять подальший ціновий тиск на своїх співкооператорів і дрібніших постачальників.

Вплив торгових центрів на сільське господарство не є достатньо вивченим питанням як в економічних, так і в географічних науках. Незважаючи на це, можна знайти певні характеристики, пов'язані зі змінами, що відбуваються в І секторі економіки внаслідок збільшення концентрації торгівлі. Як зауважує Zegar (2007), лібералізація торгівлі приводить до інтенсифікації оборотів з сільськогосподарсько-споживчою продукцією. Наслідком є своєрідне накручування «спіралі конку- ренційності: перевиконання продукції на глобальному ринку ^ зниження цін ^ конкурентці йний тиск ^ концентрація і консолідація ^ щораз потужніші наднаціональні корпорації (що контролюють продуктові ринки) ^ зменшення можливостей сільських виробників приймати самостійні рішення ^ зменшення участі сільського господарства в кінцевому ціноутворенні на харчові продукти» (c. 17). Разом із тим потрібно звернути увагу на факт, що згадані зміни, пов'язані з глобалізацією в сфері сільськогосподарсько-продуктового сектора, не є виключно наслідком існування торгових центрів, але також певних процесів, які відбуваються в світовій економіці і мають, видається, незворотній характер. Можна навіть припустити, що сама ідея торгових центрів є похідною тих самих глобалізаційних процесів. Отож однозначно оцінювати безпосередній вплив торгових центрів, чи навіть ширше -- торгових мереж, на І сектор економіки в масштабі більшому, ніж локальний, важко.

У локальному масштабі торгові центри, особливо розташовані в них торгові мережі, які пропонують свіжі продукти харчування, зокрема фрукти й овочі, становлять помітну конкуренцію для селян, які торгують на локальних міських ринках. Дослідження, проведені в Краківській Новій Гуті (Plaziak i Szymanska 2015), підтверджують достатньо суттєву участь селян у загальній частці тих, хто торгує на міських ринках. Крім того, Plaziak i Szymanska (2014) вказують на можливість комплементарності пропозицій міського ринку і торгового центру: незважаючи на однакові назви продуктів, пропонованих торговими центрами і селянами на ринках, в очах клієнтів ці продукти можуть різнитися, тож одні клієнти купують фрукти чи овочі в торгових центрах, а інші -- на міських ринках. Таким чином, можна допустити, що функціонування торгових центрів має певний, щоправда важкий для визначення, вплив на діяльність виробників сільськогосподарської продукції.

Сама сутність торгових центрів лише невеликою мірою впливає на зміни в промисловості (хоча різкий розвиток центрів сприяє будівельній діяльності). Схоже як і в сільському господарстві, зміни в промисловості бувають наслідком глобальних перемін загалом у сфері торгівлі. Наднаціональні торгові корпорації здійснюють змінний у часі тиск на промисловість -- як позитивний, так і негативний. До позитивів можна віднести: реструктуризацію багатьох галузей, технічний і технологічний прогрес, якість пропозиції ринку, а також процеси концентрації і спеціалізації продукції. Переміни в торгівлі, пов'язані з негативними наслідками для промисловості, стосуються зменшення кількості дрібних одержувачів (малих крамниць і гуртівень), що стає причиною значних труднощів у функціонуванні малих переробників харчової промисловості. Це змушує їх, за умови, що вони не будуть усунені з ринку, виробляти продукцію на засадах, які пропонують глобальні торгові корпорації: виробництво товарів під маркою торгової мережі, радикальне зниження цін, диктоване продавцями (Chechelski 2015).

З огляду на характер своєї діяльності, торгові центри чинять дуже великий вплив на ІІІ сектор економіки. Зростання подачі сучасної торгової площі в Польщі (рис. 6) сприяє крупним гравцям, які локалізують свою діяльність саме в торгових центрах. Вони становлять величезну частку в загальному обороті роздрібної торгівлі в Польщі й в останні роки різко зростають (табл.).



Рис. 6. Зміни подачі площ торгових центрів у Польщі в період 2000 р. - ІІІ квартал 2017 р. (Джерело: Colliers International, 2017)

Сприяння великим гравцям призводить до змін у сфері редистрибуції прибутків з торгівлі як у масштабах цілої країни, так і в локальних масштабах. Нерідко торгові центри завдяки атракційності своєї пропозиції негативно впливають на локальні крамниці. Як вказує Chechelski (2015), кількість малих необ'єднаних крамниць (особливо в харчовій сфері) різко зменшується. Незважаючи на це, збільшується число крамниць, об'єднаних на засадах франчизи -- системи продажу товарів, послуг або технологій, що ґрунтується на тісній і постійній співпраці між юридично й фінансово окремими і незалежними підприємцями (франчизодавцем і його індивідуальними франчизоотримувачами); передбачає також надходження «know-how» від франчизодавців до франчизоот- римувачів протягом усього періоду дії франчизного договору (Klosiewicz- Gorecka 2014), що може бути наслідком бажання поліпшити конкурентоспроможність локальної торгівлі відносно торгових центрів.



Таблиця 1. Найбільші торгові корпорації в Польщі в період 2007-2012 рр. польський корпорація торговий

Назва і домінація марки магазинів	Походження капіталу	Прибутки від продажу[тис. зл.]	Зміна прибутків у 2007-2012 [%]
		2007	2010	2011	2012
Jeronimo Martins Biedronka Hebe	Португа- лія	11 276 287	20 217 012	25 287 184	28 907 849	156,4%
Grupa Metro AG MAKRO Cash & Carry Real Media Markt Saturn	Німеччина	16 397 000	17 140 000	17 200 000	14 960 000	-8,8%
Grupa Schwarz Lidl Kaufland	Німеччина	4 600 000	дані відсутні	13 158 117	15 580 972	238,7%
Tesco sp. z o.o. Tesco	Англія	8 100 000	10 713 729	10 752 000	10 859 520	34,1%
Eurocash SA Delikatesy Centrum	Польща	4 729 866	7 791 759	9 980 596	16 575 781	250,4%
Carrefour Carrefour	Франція	7 350 000	9 100 000	8 945 782	7 689 588	4,6%
PSH Lewiatan Lewiatan	Польща	4 466 000	6 818 000	7 300 000	7 630 000	70,8%
Auchan Auchan	Франція	4 800 000	6 250 000	6 525 000	6 550 000	36,5%
Grupa Muszkieterow Intermarche Bricomarche	Франція	2 537 000	3 610 000	4 200 000	4 650 000	83,3%
Grupa Polomarket Polomarket	Польща	1 922 000	2 900 000	3 300 000	3 570 000	85,7%

Торгові центри виступають суттєвим елементом у композиції структури громадських просторів у польських містах. Громадський простір іноді розуміють як території з необмеженим доступом для кожного, в межах яких діє свобода поведінки і висловлювань. У польській літературі немає однозначної позиції щодо трактування торгових комплексів як простору громадського (Kazimierczak 2011), приватного (Janiszewska та ін. 2011) чи гібридного (Rochminska 2014). Buchanan (2007) спостерігає явище «капсулізації» міста і суспільства, однією з причин чого вважає торгові центри, стверджуючи: «В місті «капсулами» є, наприклад, огороджені житлові квартали і офісні комплекси, а також приватизований громадський простір торгових галерей -- усі під контролем камер, насичені електронними розвагами, ізольовані й відірвані від контексту, сполучені безпечною мобільною капсулою автомобіля. Незалежно від їх амбіцій, більшість будівель, що вважаються іконами, -- це лише оздоблені капсули, пародії патології занепадаючої сучасної епохи, що важливо, які нехтують виміром «буття» (с. 52). Разом із тим, незалежно від підходу до визначення, якими просторами є торгові центри, більшість дослідників спостерігає їх величезний вплив на громадські простори. Як вказує Celinska-Janowicz (2011), торгові центри становлять імітацію громадських просторів, про що свідчить облаштування внутрішніх торгових алей (зокрема ліхтарі, лавки чи рослини). Проте формування таких просторів не видається само по собі негативним до часу, доки воно не призводить до захоплення міського простору. Згадана імітація часто є заміною амортизованих міських громадських просторів.

Центри, розташовані в середмісті, складають суттєву конкуренцію для традиційно сформованих просторів, зокрема ринків. У візуальному аспекті вони створюють образ ідеального громадського простору -- безпечного (Mordwa 2012), чистого, зручного, що в контексті «споживчого голоду», характерного для посткомуністичних суспільств (Makowski 2003), зумовлює комерціалізацію вільного часу. Додатково, у випадку низької якості архітектурного вирішення обсягів торгових центрів, може негативно впливати на якість цінних просторів середміс- тя, провокуючи їх деградацію (Hopkins 1991). Pielesiak (2016) вказує на більшу атракційність торгових центрів порівняно з громадськими просторами в третьому за величиною місті Лодзі. Окрім згаданих негативних для громадських просторів наслідків функціонування торгових центрів у Польщі, доцільно зауважити певну їх користь. Для прикладу, ці об'єкти можуть виступати своєрідними туристичними атракціями -- особливо центри вищих поколінь, які виникли внаслідок ревіталізації (Stasiak 2005; Bosiacki i Rydlewski 2009), і таким чином збільшувати атрактивність міста, обґрунтовуючи вимоги до місцевого керівництва щодо реалізації відповідної політики стосовно громадських просторів. Як зауважує Goss (1996), у світі виникають нові типи торгових центрів, які поруч із традиційною торгово-обслуговуючою функцією виконують роль festiwal market place (тип торгових центрів, сучасні площі споживання, розташовані в історичних об'єктах, які мають переважно відкритий характер, з неперекритими алейками між торговими будівлями; таким чином зазвичай адаптують складські об'єкти, колишні промислові споруди й старі залізничні вокзали, часто розташовані на набережних). До піонерних ініціатив у цій сфері зараховують, серед іншого, Ghirtardelli Square в Сан Франциско, Quincy Market Faneuil Hall в Бостоні, Harborplace в Балтіморі, South Street Seaport в Нью-Йорку, Union Station в Сен-Луїз. Аналогічно є в Польщі, прикладом чого може стати й Мануфактура в Лодзі (Cudny 2016).

Ефектом є достатньо висока частота відвідування торгових центрів і відносно тривалий час перебування в них (Rochminska 2011). Частота суттєво впливає на навантаження транспортної мережі міст, у т.ч. вулично-дорожньої структури. Як вказують Kowalski i Wisniewski (2017b), рухотворчість торгових центрів, локалізованих на передмістях, може генерувати (особливо в передсвяткові дні або під час проведення в торгових просторах комерційно-культурних заходів) більше половини автомобільного руху, наявного в околицях. Функціонування великих центрів опосередковано змушує керівництво системи громадського транспорту узгоджувати мережу маршрутів з їх локалізацією.



Висновки

Торгові центри через свої розміри і характер впливу здійснюють величезний тиск на формування мережі відносин і взаємних багатоплощинних пов'язань, що мають місце в польських містах. З моменту їх виникнення роздрібна торгівля, окрім первісної споживчої ролі, розширила свою дію, зокрема на економіку, справність функціонування транспортних систем, міський простір, а також все очевидніше виконує функцію каталізатора в розвитку суспільних відносин. Значення згаданого негативного впливу значною мірою залежить від розташування торгового центру та його атракційності.



Бібліографія

Arnold M. J., Reynolds K. E., 2003, Hedonic shopping motivations, Journal of retailing, 79(2).

Auge M., 2010, Nie-miejsca. Wprowadzenie do antropologii

hipernowoczesnosci, PWN, Warszawa.

Bierwiaczonek K., Nawrocki T., 2011, Centrum miasta czy mall? Kilka refleksji socjologow na marginesie badan przestrzeni publicznych miast slqskich, Gornoslqskie Studia Socjologiczne, Seria Nowa, 2.

Bosiacki S., Rydlewski P., 2009, Wielkomiejskie centra i galerie handlowe jako miejsca rekreacji i atrakcje turystyczne, Zeszyty Naukowe Wyzsza Szkola Handlu i Uslug w Poznaniu, 16, 35-45.

Buchanan P., 2007, Czy ikony przetrwajq?, Architektura-Murator, nr 5.

Budner W., 2011, Wspolczesne tendencje i determinanty lokalizacji handlu w miastach, Zeszyty Naukowe Wyzsza Szkola Handlu i Uslug w Poznaniu, 21.

Canbay C. S., Hepbasli A., Gokcen G., 2004, Evaluating performance indices of a shopping centre and implementing HVAC control principles to minimize energy usage, Energy and Buildings, 36(6).

Celinska-Janowicz D., 2011, Centra handlowe wobec miejskiej przestrzeni publicznej-nie tylko imitacja, [в:] Jazdzewska I. (ред.), Czlowiek w przestrzeni publicznej miasta, „XXIV Konwersatorium Wiedzy o Miescie”, Wydawnictwo Uniwersytetu Lodzkiego, Lodz.

Celinska-Janowicz D., 2015a, Uwarunkowania prawne rozwoju wielkopowierzchniowych obiektow handlowych. Samorz^d Terytorialny, 7-8.

Celinska-Janowicz D., 2015b, Ewolucja przepisow dotycz^cych lokalizacji wielkopowierzchniowych obiektow handlowych w wybranych krajach Europy Zachodniej. Handel Wewn^trzny, 5 (358).

Chechelski P., 2006, Przemiany w handlu i ich wplyw na przemys! spozywczy, Zagadnienia Ekonomiki Rolnej, 2.

Chechelski P., 2015, Wplyw korporacji handlowych na polski rynek spozywczy. Zagadnienia Ekonomiki Rolnej, 2.

Chudzynska I., 1985, Struktura przestrzenna handlu detalicznego w Warszawie, Dokumentacja Geograficzna, 2.

Ciechomski W., 2010, Koncentracja handlu w Polsce i jej implikacje dla strategii konkurowania przedsi<?biorstw handlowych, Wydawnictwo Uniwersytetu Ekonomicznego w Poznaniu.

Coleman P., 2007, Shopping environments, Routledge.

Colliers International, 2017, Polska, Market Insights III kwartal 2017, Colliers International.

Cudny W., 2016, Manufaktura in Lodz, Poland: An example of a festival marketplace, Norsk Geografisk Tidsskrift-Norwegian Journal of Geography, 70(5).

Czerwinski S., 2012, Centra handlowe-glowne problemy badawcze, Studia Miejskie, 8.

Dietl J., 1991, Handel we wspolczesnej gospodarce: instytucje, organizacja, technologia, strategia, Panstwowe Wydawnictwo Ekonomiczne.

Dolhun A., 2011, Regulacje czy nadregulacje w kwestii

wielkopowierzchniowych obiektow handlowych (WOH), TUP, Katowice.

Domanski T., 2001, Strategie marketingowe duzych sieci handlowych, Wydawnictwo Naukowe PWN, Warszawa.

Dudek-Mankowska S., Fuhrmann M., 2009, Centra handlowe trzeciej generacji w Warszawie jako nowe produkty turystyczne, [в:] Stasiak A.(ред.), Kultura i turystyka, wspolnie zyskac, Wyd. WSTH, Lodz.

Dzieciuchowicz J., 2012a, Nowa geografia handlu, Acta Universitatis Lodziensis. Folia GeographicaSocio-Oeconomica, 12.

Dzieciuchowicz J., 2012b, Wielkie centrum handlowe w przestrzeni miejskiej i podmiejskiej: Manufaktura w Lodzi i Ptak w Rzgowie, Wydawnictwo Uniwersytetu Lodzkiego,Lodz.

Franke M., 2006, Lokaler Einzelhandel und integriertes Shopping- Center-Konkurrenz oder Symbiose?: Eine Untersuchung am Beispiel der Veranderung lokaler Einzelhandelsstrukturen in Bautzen [дис.], Hamburg.

G^barowski M., Siemieniako D., 2014b, Targi rynku nieruchomosci handlowych w swietle badan metod^ obserwacji uczestnicz^cej, Marketing i Rynek, 9(21).

G<?barowski M., Siemieniako D., 2014a, Zarz^dzanie obietnic^ wynajmu nowoczesnej powierzchni handlowej w kontekscie procesu wyst^pienia targowego, Przegl^d Organizacji, (9).

Gosik B., 2016, Wplyw mi^dzynarodowych sieci na przeksztalcenia handlu detalicznego w Polsce, Prace Komisji Geografii Przemyslu Polskiego Towarzystwa Geograficznego, 30(1).

Goss J., 1996, Disquiet on the waterfront: Reflections on nostalgia and utopia in the urban archetypes of festival marketplaces, Urban Geography 17.

Heffner K., Twardzik M., 2015, " Miasto w miescie"-V generacja galerii handlowych w przestrzeni polskich miast, Marketing i Rynek, 8.

Hopkins J. S. P., 1991, West Edmonton Mall as a Centre for Social Interaction, The Canadian Geographer, 35(3).

Jalowiecki B., 2005, Przestrzen ludyczna-nowe obszary metropolii, Studia Regionalne i Lokalne, 3.

Janiszewska A., Klima E., Rochminska A., 2011, Centra handlowe w Lodzi - zawlaszczona, przestrzen publiczna? [в:] Jazdzewska I. (ред.), Czlowiek w przestrzeni publicznej miasta, „XXIV Konwersatorium Wiedzy o Miescie”, Wydawnictwo Uniwersytetu Lodzkiego, Lodz.

Jasiecki K., 2014, Polityka publiczna wobec kapitalu zagranicznego. Kapitalizm zalezny?, Studia z Polityki Publicznej Szkola Glowna Handlowa, 4.

Jodido P., 2010, Shopping architecturenow!, TaschenAmerica LLC, Los Angeles

Junker R., 2006, Center statt Stadt?-Die Rolle der Stadtplaner. Fur einen sorgfaltigeren Umgang mit der Innenstadt. Angriff auf die City. Kritische Texte zur Konzeption, Planung und Wirkung von integrierten und nicht integrierten Shopping- Centern in zentralen Lagen, Dusseldorf

Kaczmarek S., Marcinczak S., 2013, Blessing in disguise. Urban regeneration in Poland in a neoliberal milieu, [в:] Leary M. E., McCarthy J. (ред.), The Routledge Companion to Urban Regeneration, Blackwell-London-New York.

Kaczmarek T., 2010, Struktura przestrzenna handlu detalicznego: od skali globalnej do lokalnej, Bogucki Wydawnictwo Naukowe, Poznan.

Kaczmarek T., 2011, Handel detaliczny w rozwoju funkcjonalnym i przestrzennym miast w Polsce, [в:] M. Wdowicka, L. Mierzejewska (ред.), Problemy rozwoju lokalnego i regionalnego na pocz^tku XXI wieku, Poznan.

Kaczmarek T., 2014, Rozwoj, struktura przestrzenna i funkcje centrow handlowych w Polsce. Space-Society-Economy, 13.

Kaczmarek T., Szafranski T., 2008, Poziom rozwoju i struktura przestrzenna handlu detalicznego w Poznaniu. Space-Society-Economy, 8.

Kazimierczak J., 2011, „Nowe” versus „Stare” przestrzenie publiczne w centrum miasta. Przyklad Lodzi [в:] Jazdzewska I. (ред.), Czlowiek w przestrzeni publicznej miasta, „XXIV Konwersatorium Wiedzy o Miescie”, Wydawnictwo Uniwersytetu Lodzkiego, Lodz.

Klosiewicz-Gorecka U., 2014, Zmiany w handlu w okresie spowolnienia gospodarczego, Marketing i Rynek, 7.

Knecht-Tarczewska M., 2011, Centrum handlowe jako nowoczesny produkt handlowo-uslugowy, Zeszyty Naukowe Uniwersytet Ekonomiczny w Poznaniu, 175.

Korzer T., 2014, Lernen von Shopping Centern: Potenziale fur eine okonomisch tragfahige und nachhaltige innerstadtische Einzelhandelsentwicklung in Klein-und Mittelstadten, Books On Demand.

Kowalczyk M., 2002, Zarz^dzanie ryzykiem w projectfinance, Departament Analiz i Badan NBP.

Kowalska K., 2013, Nowoczesny kanal dystrybucji. Wspolczesne standardy i strategie rozwoju, Prace Komisji Geografii Przemyslu Polskiego Towarzystwa Geograficznego, 23.

Kowalski M., Wisniewski S., 2017a, Dost^pnosc transportowa lodzkich centrow handlowych, Handel Wewn?trzny, 368 (3).

Kowalski M., Wisniewski S., 2017b, Centrum handlowe jako czynnik ruchotworczy w transporcie samochodowym-przyklad Portu Lodz, Przegl^d Geograficzny, 89(4).

Kronenberg J., 2012, Uslugi ekosystemow w miastach, Zrownowazony rozwoj-zastosowania, 3.

Kucharska B., 2014, Innowacje w handlu detalicznym w kreowaniu wartosci dla klienta, Prace Naukowe Uniwersytet Ekonomiczny w Katowicach.

Kuc-Sluszniak B., 2008, Targowisko roznosci-targowisko proznosci: Wspolczesne centrum handlowe w przestrzeni miejskiej, Czasopismo TechniczneArchitektura, 105.

Kuhn G., 2006, Innerstadtische Einkaufszentren: Entwicklungen- Strukturen-Perspektiven. Angriff auf die City. Kritische Textezur Konzeption, Pla- nung und Wirkung von integrierten und nichtintegrierten Shopping-Centern in zen- tralenLagen, Dusseldorf

Lambert J., 2006, One step closer to a pan-European shopping center standard illustrating the new framework with examples, International Council of Shopping Center Report, 13, 2.

Ledwon S., 2008, Wplyw wspolczesnych centrow handlowych na struktur? srodmiesc [дис.], Gdansk.

Ledwon S., 2009, Przeksztalcenia obszarow srodmiejskich z udzialem funkcji handlowej,[B:] P. Lorens, J. Martyniuk-P?czek (ред.). Wybrane zagadnienia z rewitalizacji miast. Wydawnictwo Urbanista, Gdansk.

Makowski G., 2003, Swi^tynia konsumpcji. Geneza i spoleczne znaczenie centrum handlowego, Trio, Warszawa.

Maleszyk E., 2005, Koncentracja i integracja w handlu wewn?trznym, Gospodarka Narodowa, 1-2.

Maleszyk E., 1998, Zagraniczne sieci handlowe w Polsce, Gospodarka Narodowa, 8-9.

Maleszyk E., 2001, Kierunki rozwoju osrodkow handlowych w Polsce, Handel Wewn?trzny, 4-5.

Matysiak N., 2009, Wspolczesne centra handlowe w Polsce, Handel Wewn?trzny, 6.

Mikolajczyk J., 2008, Instrumenty marketingu w handlu, [в:] Slawinska M. (ред.), KompediumWiedzy o handlu, PWN, Warszawa.

Mikolajczyk J., 2012, Kreowanie wartosci centrum handlowego - perspektywa interesariuszy, Wydawnictwo Uniwersytetu Ekonomicznego w Poznaniu, Poznan.

Moczydlowska J., 2004, Psychologia handlu, Wydawnictwo Uczelniane Wyzszej Szkoly Finansow i Zarz^dzania w Bialystoku, Bialystok 2004.

Mordwa S., 2012, Poczucie bezpieczenstwa w centrach handlowych. Przyklad badan opinii klientow Galerii Lodzkiej i Manufaktury w Lodzi, Acta Universitatis Lodziensis. Folia GeographicaSocio-Oeconomica, 12.

Olearczyk A., 1979, Osrodki Handlowe, Biblioteka IHWiU, Warszawa.

Pielesiak I., 2016, Public Spaces and Social Integration-the Case of Lodz, Studia Regionalia, 45.

Plaziak M., Szymanska A. 2014, Rola placow targowych w strukturze przestrzenno-spolecznej i ekonomicznej Nowej Huty, [в:] E. Kaczmarska, P. Razniak (ред.), Spoleczno-ekonomiczne i przestrzenne przemiany struktur regionalnych, Oficyna Wydawnicza AFM, Krakow.

Plaziak M., Szymanska A. I., 2015, Uwarunkowania dzialalnosci przedsi?biorcow i rolnikow na placach targowych na przykladzie Nowej Huty, Przedsi?biorczosc-Edukacja, 11.

Podgorski M., 2011, Przestrzen miejska-dzielenie postrzegalnego. Proba analizy procesow zawlaszczania przestrzeni miejskiej z perspektyw filozofii JacquesaRanciere'a, INTERLINIE Interdyscyplinarne Czasopismo Internetowe, 1(2).

Poplawska, J. Z., 2014, Rozwoj nowoczesnych obiektow handlowych w sredniej wielkosci miastach w Polsce, Problemy Rozwoju Miast, 3.

Porter M., 1992, Strategia konkurencji, Metody analizy sektorow i konkurentow, PWE, Warszawa

Rabiej J., 2008, Galeria handlowa-bazar, park, salon, swi^tynia, Czasopismo Techniczne Architektura, 105.

Radziszewska J.Z., 2013, Przemiany centrow handlowych w Polsce, [в:] Osinski J., Pachocka M. (ред.), Zmieniaj^cy si? swiat. Perspektywa demograficzna, spoleczna i gospodarcza, wydanie I, Oficyna Wydawnicza Szkola Glowna Handlowa, Warszawa.

Ratzel F., 1891,Antropogeographie, T. II, Stuttgart.

Rochminska A., 2011, Centra handlowe-miejsca sp<?dzania czasu wolnego przez todzian, Acta Universitatis Lodziensis. Folia Geographica Socio- Oeconomica, 11.

Rochminska A., 2013, Atrakcyjnosc todzkich centrow handlowych oraz zachowania nabywcze i przestrzenne ich klientow, Wydawnictwo Uniwersytetu Lodzkiego, Lodz.

Rochminska A., 2016, Shopping centres as the subject of Polish geographical research, Geographia Polonica, 89(4).

Rochminska A., 2014, Centra handlowe jako przestrzenie hybrydowe, Space-Society-Economy, 13.

Romanowska A., Jamroz K., 2015, Wielkopowierzchniowe obiekty handlowe: zwykte generatory ruchu czy zrodta problemow transportowych?, Transport miejski i regionalny, 2.

Salvaneschi L., 1996, Location, Location, Location: How to select the best site for your business, Oasis Press PSI Research, Portland.

Stawinska M., 2010, Modele biznesu w handlu detalicznym, Wydawnictwo Uniwersytetu Ekonomicznego w Poznaniu, Poznan

Smagacz-Poziemska M., 2015, Czy miasto jest niepotrzebne?, Wydawnictwo Naukowe Scholar, Warszawa.

Stasiak A., 2005, Centrum handlowo-rozrywkowe Manufaktura jako nowa atrakcja turystyczna Lodzi, [в:] Dziedzictwo przemystowe jako atrakcyjny produkt dla turystyki i rekreacji. Doswiadczenia krajowe i zagraniczne, Gornosl^ska Wyzsza Szkota Handlowa im. W. Korfantego, Urz^d Miejski w Zabrzu, Katowice.

Struzycki M., 2000, Koncentracja w handlu a wspotpraca producentow i dystrybutorow, Instytut Rynku Wewn^trznego i Konsumpcji, Warszawa.

Szarata A., 2013, Modelowanie liczby pojazdow generowanych przez duze centra handlowe, Prace Naukowe Politechniki Warszawskiej Transport, 97.

Szymanska D., 2013, Geografia osadnictwa, PWN, Warszawa

Twardzik M., 2014, Typologia i znaczenie centrow handlowych dla miast wojewodztwa sl^skiego, Studia Miejskie, 16.

Twardzik M., 2015a, Nowoczesny handel w przestrzeni miast aglomeracji gornosl^skiej, Prace Naukowe Uniwersytetu Ekonomicznego we Wroctawiu, 408.

Twardzik M., 2015b, Centrum handlowe jako lokalny projekt rewitalizacji miasta (na przyktadzie Galerii Katowickiej), [в:] H. Brandenburg, P. Sekuta (ред.), Projekty lokalne i regionalne. Rola kompetencji w zarz^dzaniu projektami, Wydawnictwo Uniwersytetu Ekonomicznego w Katowicach, Katowice.

Wilk W., 2013, Miasta zbyt mate na handel z dyskontem, Acta Universitatis Lodziensis. Folia Geographica Socio-Oeconomica,15.

Wisniewski S., 2016, Dost^pnosc mieszkancow wojewodztwa todzkiego do sklepow wielkopowierzchniowych, Acta Universitatis Lodziensis. Folia Geographica Socio-Oeconomica, 23(1).

Wrzesinska J., 2008, Rozwoj wielkopowierzchniowych obiektow handlowych w Polsce, Zeszyty Naukowe SGGW Ekonomika i Organizacja Gospodarki Zywnosciowej, 72.

Zegar J. S., 2007, Przeslanki nowej ekonomiki rolnictwa, Zagadnienia Ekonomiki Rolnej, 4.

Michal Kowalski, michal.kowalski@geo.uni.lodz.pl, Institute of the Built Environment and Spatial Policy Faculty of Geographical Sciences University of Lodz

Размещено на Allbest.ru