Розвиток нішової діяльності на ринку туристичних послуг

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток нішової діяльності на ринку туристичних послуг

Туристична діяльність як прибуткова справа постійно розвивається в Україні. В національній туристичній галузі відповідно до КВЕД існує розподіл на такі види економічної діяльності як турагентства № 79.11 та туроператори № 79.12. Різниця в них полягає в тому, що перші слугують посередниками між туроператором та клієнтом та не потребують ліцензування, другі - укладають контракти з готелями та перевізниками, розробляють тури та мають відповідну ліцензію.

Прибутковість туризму в Україні досягається за рахунок ефекту масштабу. Масові тури з відносно малою рентабельністю не потребують особливих трудових витрат, так як приймаюча сторона розробила маршрут туру та відповідальна за нього. Але кількість турагентів в Україні як зростає з геометричною прогресією, так само швидко вони банкрутують. Це відбувається тому, що ринок туристичних послуг в Україні перенасичений посередниками між туроператором та клієнтом. Через брак туристів на одне агентство та малу комісію деякі компанії ледве покривають місячні витрати своїм прибутком. В даній ситуації виграє компанія, яка, не дивлячись на свої специфічні туристичні продукти, що, можливо, не такі затребувані серед туристів, займає окрему нішу зі стабільним клієнтом. В цей же час існує так званий нішовий ринок, на якому можна стати компанією - монополістом. Проте ефективна діяльність в такому сегменті вимагає глибокої спеціалізації у вузькій сфері. Одним із прикладів нішової туристичної діяльності є сфера дайвінгу.

Вихід на ринок для невеликих нішових компаній досліджували Стадченко Л.М. в статті

«Маркетинг нішових товарів» [1], Віталіна Кравчук «Практика опанування малих форм» [2], Віталій Сірош «Як завоювати та утримати свою нішу» [3]. Опираючись на ці публікації та власний досвід роботи в нішовому туроператорі для дайверів, було проаналізовано сильні та слабкі сторони такого бізнесу та його конкурентоспроможність на ринку туристичних послуг.

Дайвінг - це плавання під водою з пристроями та обладнанням, які забезпечують автономний запас повітря (або іншої газової суміші - Nitrox наприклад) для дихання під водою від декількох хвилин до 12 та більше годин, залежно від глибини, типу дихального апарату та використання дайвером газової суміші [4].

Історія дайвінгу, як масового захоплення, почалася у 1959 року із заснування Всесвітньої конфедерації підводної діяльності CMAS (фр. Confederation Mondiale des Activites Subaquatiques), яка першою розробила систему навчання непрофесійного плавання з аквалангом. Сьогодні CMAS - найбільша система підводників-аматорів у світі, яка включає в себе понад 90 національних федерацій і контролює всі види підводної діяльності: навчання, різноманітні види спорту, наукові дослідження, фото - та відеозйомку та інші сфери [4]. Існує велика кількість інших комерційних систем, що проводять навчання по дайвінгу. Найбільш популярні організації для навчання дайверів у світі - це Professional Association of Diving Instructors (PADI), Scuba Schools International (SSI), National Association of Underwater Instructors (NAUI), International Association of Nitrox and Technical Divers (IANTD) [5].

Для того, щоб мати можливість занурюватися у відкриту воду, необхідно здобути певні знання та навички. У схемі 1 наведені ступені майстерності, які пропонує організація PADI, котра на сьогоднішній день займає 75 % світового ринку у навчаннях з дайвінгу [6].

— Drift Diver (занурення в умовах течій)

— Dry Suit Diver (занурення в сухому гідрокостюмі)

— Deep Diver (глибокі занурення)

— Multilevel Diver (багаторівневі занурення)

— Night Diver (нічні занурення)

— Search and Recovery (пошук та підйом затонулих об'єктів)

— Wreck Diver (занурення до затонулих об'єктів)

— Underwater Photographer (підводна фотозйомка)

З попередньої схеми видно, що існує також розглядати як розваги або спорт, тоді як інші є багато видів дайвінгу, частину яких прийнято професійною діяльністю (таблиця 1).

Таблиця 1. Види дайвінгу

Розглянемо деякі з наведених вище видів дайвінгу. На відміну від технічного, рекреаційний дайвінг - це підводне плавання для відпочинку й задоволення. Цей вид занурення обмежений глибиною 40 метрів. Наявність сертифіката не є обов'язковою для здійснення таких занурень, проте його відсутність спричиняє певні труднощі при отриманні спорядження в аренду, участі в групових зануреннях або дайвінг-сафарі.

Дайвінг-сафарі - це подорож, організована з метою відвідин віддалених від берега чи порту місць для занурення. Характеризується постійним проживанням на яхті, обладнаній спеціально для дайверів. Частота занурень на дайвінг-сафарі складає від 2 до 5 в день. Яхта з аквалангістами виходить в море від декількох днів до тижня чи двох, під час яких дайвери занурюються у великій кількості різних місць, які називають дайвінг-сайти. При цьому яхта в обов'язковому порядку зобов'язана мати аптечку і балон з киснем для надання першої медичної допомоги аквалангістам у разі виникнення такої необхідності.

Дейлі-дайвінг - це морська подорож, організована на короткий період (менше 1 дня) з метою відвідин віддалених від берега дайвінг - сайтів.

Для ринку туристичних послуг в Україні характерна тенденція копіювання одних і тих самих турів, однакових туристичних напрямків та одноманітність туристичного продукту в цілому. Такий лінійний асортимент значно ширший по різноманітності, ніж у туроператора для дайверів, проте він зобов'язує володіти великою кількістю інформації щодо усіх існуючих напрямів. Розподіл обов'язків на окремі регіони для кожного співробітника - хороший вихід із ситуації, але не для малого туристичного агентства, в якому працює одна чи дві людини.

Так як туристу-дайверу необхідні особливі умови, нетипові для звичайних туристичних компаній, туроператор для дайверів стане єдиним рішенням для такого клієнта. Отже, займаючись 1-2 напрямками на масовому ринку та здобувши собі стабільну клієнтську базу, можна стати більш успішним та рентабельним підприємством, ніж відомі туроператори.

Для вдалого прикладу можна назвати компанію ТОВ «Safari Maris» [8] - першого в Україні туроператора для дайверів, який успішно працює на Українському ринку туристичних послуг вже 10 років. Також при аналізі потенційних конкурентів у цьому сегменті можна побачити такі компанії, як «Умка» [9], «Impala travel» [10], «А-touristik» [11], «Сафарі Україна» [12]. Крім цього, є ще відомі і досить розповсюджені туроператори, що пропонують дайвінг у разі, якщо на території готелю, в який їдуть туристи, знаходиться дайвінг - центр. Серед них «TPG» [13], «TUI» [14], «Coral travel» [15], «Pegas» [16], «Asia tour group» [17].

Проте, не дивлячись на такий широкий спектр компаній, головними конкурентами для дайвінг - оператора є його клієнти-іструктори. Виходячи зі схеми роботи з такими покупцями, можна помітити, що для того, аби досвідчений інструктор-дайвер приводив у компанію якнайбільше своїх учнів, а відповідно і нових клієнтів, туроператор пропонує йому вигідні умови - це може бути і безкоштовний переліт, і безкоштовне проживання на яхті в каюті обраного типу, і відсоток від комісії туроператора. Але у разі, якщо тренер не хоче ділити комісію з туроператором і вже достатньо досвідчений, аби організувати тур самотужки, він з легкістю може ігнорувати оператора, звернувшись за послугами безпосередньо до флоту та авіакомпанії. Такий хід означає втрату потенційних клієнтів. Саме через це туроператор намагається пропонувати інструкторам цікаві для них умови навіть при тому, що бере на себе організаційну та документальну сторони туристичної послуги.

Вважається, що дайвінг - це елітна сфера проведення дозвілля, що потребує неабияких фінансових витрат. Для того, аби розвіяти такі стереотипи, розглянемо вартість базового спорядження для дайвінгу