Теорія і практика управління якістю в системі споживчої кооперації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Теорія і практика управління якістю в системі споживчої кооперації

УДК 658:65.018

Рибалко Л.А.

Анотація

Виокремлено три підходи щодо генезису теорії і практики управління якістю в торгівлі, та запропоновано їх інтеграцію в єдину загальну систему.

Вступ

Загострення конкурентної боротьби, внаслідок появи великої кількості нових господарських утворень та проникнення іноземних фірм на національний ринок, привело до втрати підприємствами, організаціями торгівлі споживчої кооперації традиційних регіональних, переважно сільських ринків збуту. Необхідність адаптації до ринкових умов господарювання зумовлена намаганням зберегти цілісну торговельну систему, покладенням державними органами на споживчу кооперацію соціальної функції на територіях, які не є привабливими для бізнесових структур. У концептуальних напрямках розвитку системи споживчої кооперації провідне місце відведено реформуванню галузево-функціональної структури, провідну роль в якій займає торгівля [8]. Цим викликана необхідність перегляду існуючих систем якості підприємств і організацій торгівлі споживчої кооперації.

Проблематика щодо комплексних систем якості в галузі торгівлі розглянута в працях вітчизняних та зарубіжних науковців - Данилова Є., Копилова В., Марчука Ф., Самсонова Л., Енджела Д., Курака С., Лівшиця Б., Жирного Г., Фридмана А. Ними було запропоновано різноманітні підходи, що відрізняються розстановкою пріоритетів у системах якості.

Постановка завдання. Мету даного дослідження спрямовано на визначення сучасного підходу до формування системи менеджменту якості (СМЯ) в галузі торгівлі споживчої кооперації на основі поєднання виправданого в минулому досвіду та сучасних наукових розробок. Наукове дослідження визначається наступними завданнями: дослідження теоретико-практичних аспектів застосовуваних в торгівлі систем якості, визначення можливостей їх подальшого застосування, виокремлення сучасного підходу до формування СМЯ в галузі торгівлі.

Результати

В результаті дослідження економічної літератури [2-3; 5; 6-7; 9; 11-12] щодо генезису теорії і практики управління якістю в торгівлі, автором виокремлено наступні три підходи до названої проблеми: 1) підхід з позиції комплексної системи управління якістю торгівельного обслуговування (КСУЯТО); 2) підхід з позиції комплексної системи управління якістю праці в торгівлі (КСУЯПТ); 3) підхід з позиції комплексної системи управління якістю товарів в торгівлі (КСУЯТТ).

Стосовно першого підходу, слід зазначити, що торговельне обслуговування є безперервним процесом здійснення послуг по доведенню товарів від сфери їх виробництва до сфери споживання, процесом зміни форми їх вартості і задоволення купівельного попиту населення [6]. Даний підхід частково охоплює провідні тези двох наступних.

КСУЯТО є науковим забезпечення комплексного впливу на фактори, що визначають якість функціонування торговельних організацій і підприємств [10], тобто це обґрунтування системи економічних, організаційних, технологічних, технічних і соціально-психологічних заходів підвищення якості торговельного обслуговування, їх нормативно-правова регламентація і забезпечення їх реалізації на основі використання наукових новітніх методів. Це механізм управління, цілеспрямований на оптимальну розробку і реалізацію взаємопов'язаного, погодженого комплексу заходів, що забезпечують необхідне поліпшення якості наданих населенню торговельних послуг по задоволенню попиту на товари народного споживання [6].

Основними факторами, що визначають якість торгівельного обслуговування населення, яке виявляється через торговельні послуги, є асортимент і якість товарів та послуг, їх відповідності попиту, якість діючих правил торгівлі і норм торговельного обслуговування населення, стан матеріально-технічної бази торгівлі, прогресивність використовуваної технології торговельних процесів й ефективність організації торгівлі, якість трудової діяльності колективів і окремих працівників [10; 6; 5].

Підхід з позиції КСУЯПТ розглядають як сукупність керуючих органів, форм, методів і об'єктів управління, що за допомогою матеріально-технічних, економічних, організаційних і інформаційних засобів у процесі організації праці встановлюють, забезпечують і підтримують необхідний рівень якості праці на всіх етапах роботи.

Якість праці в торгівлі визначають як важіль безперервного удосконалення торговельного обслуговування населення, як засіб максимально повного і якісного задоволення потреб людей у товарах і послугах торгівлі [10]; як важливу складову якості торговельного обслуговування, що є кінцевим підсумок вкладеної живої праці торговельних працівників і уречевленої праці (товари, засоби і предмети праці, використовувані в торгово-технологічному процесі) [6]. Вважаємо, що якість праці в торгівлі доцільно розглядати як самостійний підхід, а не як складову якості торговельного обслуговування, оскільки праця в торгівлі це не лише торговельне обслуговування, хоча воно і займає найбільш питому вагу.

Теорія і практика системного управління трудовою діяльністю поряд з терміном якість праці використовує також термін якість роботи [1]. Під яким розуміють сукупну якість трудової діяльності колективів торговельних підприємств, організацій і їх внутрішніх підрозділів, що відображає результати виконання колективом покладених на нього торгово-господарських і соціальних функцій.

На КСУЯПТ покладалося вирішення наступних основних задач: формування високого рівня якості праці і його забезпечення в процесі робочого періоду; систематичне удосконалення організації праці і підвищення її якості; зміцнення трудової дисципліни; підвищення продуктивності праці; ефективне використання робочої сили, техніки і виробничо-торговельних площ; розширення асортименту товарів, підвищення якості продукції і культури торговельного обслуговування; підвищення ефективності господарської діяльності торговельних організацій і підприємств.

Фактори, що впливають на якість праці, роботи та механізм дії цих факторів досліджений науковцями [1;10], серед найбільш вагомих виділяють стан кадрового забезпечення, освіта і кваліфікація працівників торгівлі, умови й організація їх праці, втрати робочого часу і плинність кадрів, застосовувані системи оплати праці, дисципліна праці, виконання планових завдань, дотримання режиму економії матеріально-речовинних елементів, правил торгівлі і вимог до культури обслуговування.

Органами управління якістю підприємств і організацій кооперативної торгівлі були постійно діюча комісія з якості праці і торговельного обслуговування, яка створювалася в роздрібному чи оптовому підприємстві як колегіальний орган, що функціонував на громадських засадах, з метою забезпечення організаційного, методичного і регулюючого впливу на всі підрозділи і служби торговельної організації (підприємства) стосовно підвищення якості їх діяльності; служба якості, а на особливо великих підприємствах (оптові бази), в організаціях кооперативної торгівлі (середньої ланки і вище) створювалися також штатні відділи управління якістю або відповідні групи фахівців, з метою систематичного організаційного, методичного, контролюючого і регулюючого впливу щодо постійного підвищення якості діяльності у всіх підрозділах і службах торговельного підприємства; уповноважені з якості у всіх підрозділах і службах підприємства, що нараховують не менш 10 чол., у підрозділах з числом працюючих менш 10 чол., обов'язки уповноваженого покладалися на керівника підрозділу.

Третій підхід передбачав участь торгівлі в управлінні якістю продукції. Торгівля повинна забезпечити раціональну організацію руху товарів зі сфери виробництва в сферу споживання, створити бар'єр для проникнення в сферу споживання недоброякісних товарів. Тому однією з функцій торгівлі визначали контроль якості товарів. Мали місце рекомендації, щодо введення системи „бездефектної праці” у торгівлі до комплексної системи управління якістю продукції при її поєднанні з системою контролю якості [4].

КСУЯТТ визначала комплекс методів і засобів, використовуваних торгівлею для встановлення, забезпечення і підтримки необхідного рівня якості товарів при їх розробці, виготовленні, обігу і споживанні [7].

Впровадження КСУЯТТ повинно було докорінно змінити задачі контролю якості товарів з боку торгівлі. Якщо раніше торгівля контролювала якість товарів після їх надходження в сферу товарного обігу, то необхідно було перенести центр ваги цієї роботи на промислові підприємства.

КСУЯТТ формувалась з наступних блоків [7]: управління якістю на стадії дослідження, проектування і виробництва товарів, управління якістю товарів на стадіях обігу, споживання та експлуатації, правове і інформаційне забезпечення якості товарів в торгівлі.

Основний обсяг роботи з управління якістю товарів здійснювався відділом або групою якості й асортименту, службою управління якістю під керівництвом головного товарознавця. Якість товарів масового попиту, що надходили у торгівлю залежала, в першу чергу, від діяльності товарознавців по якості. Корисним є досвід споживчої кооперації [4], де товарознавцям-вибраківникам понад основну ставку виплачували до 5% від суми штрафів, отриманих від постачальників за постачання неякісних товарів. Крім того, їм виплачували 20% надбавки за виконання норми розбраковування. Усі види виплат здійснювалися незалежно від виконання плану товарообігу. Це підвищувало зацікавленість у більш якісному розбраковуванні товарів, що надходили у кооперативну торгівлю. торгівля кооперативний якість

Висновки

КСУЯТО, КСУЯПТ, КСУЯТТ можна визначити складовими частинами загальної системи управління якістю в торгівлі, що в сукупності передбачають системний вплив на всі фактори, що визначають кінцевий результат діяльності в галузі торгівлі.

Формуванням та практичним застосування названих підходів було створено основу для розв'язання проблеми управління якістю в торгівлі, але це не дало змоги вирішити всі актуальні задачі галузі, і потребувало подальшого удосконалення.

Вирішення проблеми встановлення головного критерію оцінки якості торговельного обслуговування в єдиному загальновизнаному обґрунтуванні не було знайдено. В наукових і методичних розробках [2,9] присутні спроби із різних позицій визначити набір показників культури, якості обслуговування й ефективності торгівлі.

Відсутність ефективного співробітництва між виробництвом і торгівлею на всіх стадіях виробничого циклу продукції, невизначеність форм і методів зв'язку між КСУЯТ торговельних підприємств і КСУЯП їх виробничих постачальників, починаючи від її проектування не дало змоги знайти відповідність між асортиментом, якістю товарів і вимогами покупців, та забезпечити високий соціально-економічний ефект від функціонування комплексу «виробництво - торгівля товарами народного споживання».

Підвищення рівня наукової обґрунтованості КСУЯТО, КСУЯПТ, КСУЯТТ й ефективності їх практичного застосування ускладнювалося через не вирішення ряду важливих питань, пов'язаних із формуванням єдиного підходу до їх змісту, структури, місця в загальній системі управління торгівлею, а також внаслідок недостатньої завершеності методів їх проектування і впровадження. Торговельні підприємства й організації споживчої кооперації не мали у своєму розпорядженні єдиних науково обґрунтованих й апробованих на практиці методичних рекомендацій із розробки і впровадження систем якості, вони самостійно розробляли власні методичні рекомендації, що досить слабко були між собою пов'язані. Це стало перешкодою інтеграції локальних систем окремо взятих торговельних підприємств і організацій у єдину галузеву систему якості.

Розглянуті підходи щодо генезису теорії і практики управління якістю в торгівлі мають наукову і методологічну цінність, тому потребують, на нашу думку, інтеграції в єдину загальну систему, за основу якої може бути прийнята СМЯ відповідно до міжнародних стандартів ISO серії 9000 (рис.1).

Основні напрями і пріоритети розвитку споживчої кооперації, зумовлені перспективною моделлю цієї системи, що вимагає вибору нових пріоритетів, одним з яких є підвищення конкурентоспроможності торгівельних кооперативних підприємств і організацій. Пропонуємо в кооперативній торгівлі застосовувати ідеологію концептуальної міжнародної моделі системи якості (рис.2), яка в літературних джерелах не отримала єдиної назви і визначається як петля якості, коло якості чи спіраль якості.

Зміна психології споживачів розвинених країн змусила бізнес переглянути свою стратегію, сфокусувати її на постійному поліпшенні якості для якомога більшого задоволення покупців і замовників їх продукції, послуг. Високий рівень менеджменту якості дозволить підприємствам і організаціям торгівлі споживчої кооперації суттєво покращити та оптимізувати свою господарсько-фінансову діяльність, підвищити продуктивність, досягти і стабільно підтримувати високу якість своєї продукції та послуг для задоволення потреб і вимог споживачів, відкрити нові можливості та зберегти вже завойовані сегменти ринку, отримати визнання з боку замовників через процедуру сертифікації, брати участь у тендерах, у тому числі міжнародних, і поставках продукції для державних потреб на вигідних умовах. В чому на нашу думку і полягають перспективи подальших розвідок даного дослідження.

Література

1. Васильева Е.С. Качество продукции: опыт управления. - М.: Моск. Рабочий, 1979. - 158 с.

2. Данилов Е.И. Социально-экономическая эффективность торговли. - М.: Знание, 1983. - 64 с.

3. Жирный Г.С. Комплексная система управления качеством труда в торговле. - К.: Вища шк., 1984. - 36 с.

4. Клименко Л.В. Роль торговли в управлении качеством товаров. //Экономика и организация торговли и общественного питания: Темат. сб. науч. тр. - К.: Торгово-экономический институт, 1977. - С. 35-36.

5. Копылов В.И. Методологические проблемы управления качеством торгового обслуживания на этапе внедрения рынка: Автореф. дис… д-ра экон. наук: 08.00.05 / Моск. коммерческий ин-т. - М., 1992. - 32 с.

6. Курак С.В. Системное управление качеством обслуживания в торговле. - Iрпiнь: Тэхнiка, 1981. - 167 с.

7. Лившиц Б.Х. Управление качеством товаров в торговле. - Iрпінь: Техника, 1982. - 103 с.

8. Маркіна І.А. Тенденції розвитку системи споживчої кооперації України. - Полтава: ПКІ, 2000. - 16 с.

9. Марчук Ф., Самсонов Л. Оценка качества торгового обслуживания // Советская торговля. - 1971. - № 12. - С. 39-41.

10. Моргун А.Ф., Паламарчук А.И. Рационализация кооперативной торговли. - М.: Экономика, 1985. - 88 с.

11. Фридман А.М. Как развиваться кооперативной торговли: пути интенсификации. - М.: Экономика, 1985. - 192 с.

12. Энджел Джеймс Ф., Блэкуэлл Роджер Д., Миниард Пол У. Поведение потребителей. - 9-е междунар. изд. - СПб.; М.; Нижний Новгород; Воронеж; К.: Питер, 2002. - 621с.

Размещено на Allbest.ru