Управління екологічною безпекою економічних систем на засадах маркетингу

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

сумський державний УНІВЕРСИТЕТ

управління екологічною безпекою економічних систем на засадах маркетингу

Спеціальність 08.00.06 - економіка природокористування та охорони навколишнього середовища

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Кучмійов Андрій Володимирович

Суми 2014

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Сумському державному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Прокопенко Ольга Володимирівна, Сумський державний університет, декан факультету економіки та менеджменту, завідувач кафедри економічної теорії.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Хлобистов Євген Володимирович, Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» (м. Київ), завідувач відділу економічних проблем екологічної політики та сталого розвитку;

доктор економічних наук, професор Садченко Олена Василівна, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова (м. Одеса), завідувач кафедри менеджменту та математичного моделювання ринкових процесів.

Захист відбудеться «04» квітня 2014 р. о 13⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 55.051.01 у Сумському державному університеті за адресою: 40007, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2, ауд. М-209.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Сумського державного університету за адресою: 40007, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2.

Автореферат розісланий «___» __________ 2014 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Є.І. Нагорний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Процеси функціонування та розвитку економічних систем будь-якого рівня (державного, регіонального чи рівня основної ланки економіки - підприємства) в сучасних умовах залежать від різнорідних чинників зовнішнього середовища, в тому числі екологічних. Комплекс екологічних чинників (використання природних ресурсів, відтворення природно-ресурсного потенціалу тощо), з одного боку, у формі простору чи сировини забезпечує економічний розвиток та його переваги, а, з іншого, - спричиняє небезпечні ситуації техногенного та природного характеру, які супроводжуються еколого-економічними та соціальними збитками, тобто впливає на екологічну безпеку економічної системи. Вказане свідчить про необхідність удосконалення системи управління екологічною безпекою, що в умовах постійного розвитку ринкових відносин потребує маркетингового підходу, в якому головна ідея полягає в орієнтації на споживача, його потреби, запити та інтереси. Отже, вирішення проблеми екологічної безпеки в економічних системах наразі потребує не тільки традиційних для екологічного управління вдосконалень, зокрема, відносно адміністративних і економічних важелів та інструментів, а впровадження нових механізмів, що працюють на принципах маркетингових концепцій.

Теоретичні та практичні аспекти управління екологічною безпекою широко висвітлені в працях таких науковців, як: О.І. Амоша, В.О. Боков, О.О. Веклич, К.Г. Гофман, В.І. Данілов-Данільян, В.С. Деньга, А.Б. Качинський, О.С. Колбасов, М.М. Мойсеєв, М.Ф. Реймерс, Г.П. Сєров, Ю.Ю. Туниця, М.І. Хилько, О.М. Хіміч, Є.В. Хлобистов, В.Ю. Школа, А.В. Яцик та інші. Маркетинговий підхід до вирішення еколого-економічних проблем досліджено в роботах С.М. Ілляшенка, О.В. Прокопенко, О.В. Садченко та ін. Дослідженню еколого-економічних питань господарювання та ринкових інструментів управління у сфері природокористування присвячені роботи О.Ф. Балацького, Г.О. Білявського, В.О. Бокова, О.І. Бородина, Б.В. Буркінського, Т.П. Галушкіної, О.В. Єрмошкіна, Л.Г. Мельника, Н.В. Пахомової, О.Ю. Попової, К.К. Ріхтера, І.М. Сотник, О.М. Теліженка, С.К. Харічкова, В.Я. Шевчука та ін.

Разом із тим залишаються невирішеними питання наскрізного управління екологічною безпекою економічних систем різних рівнів. Це обумовлює необхідність формування концептуальних основ управління екологічною безпекою на засадах маркетингу. Вирішення цих питань обумовило вибір теми дисертаційного дослідження, його головної мети і завдань, а також структуру дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах науково-дослідницької тематики Сумського державного університету, зокрема, наукової теми «Розроблення механізму впровадження екологічних інновацій» (№ ДР 0112U001378, 2012-2013 рр.), де автором досліджено екологічність продукції як ключовий фактор еколого-економічної безпеки підприємства-виробника та споживача, розроблено рекомендації щодо маркетингового аналізу сприйняття споживачами екологічних характеристик продукції; а також Донецького державного університету управління, зокрема, наукової теми «Теоретико-методичні основи управління соціально-етичним маркетингом» (№ ДР 0107U004221, 2008-2012 рр.), де автором досліджено сутність екологізації споживання у контексті управління екологічною безпекою, обґрунтовано переваги маркетингу у забезпеченні екологічної безпеки економічних систем; визначено потенціал інструментів маркетингу для різних сегментів ринку та розроблено рекомендації щодо їх використання з метою підвищення рівня екологічної безпеки (РЕБ) економічної системи.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розвиток та вдосконалення науково-методичних засад управління екологічною безпекою економічних систем різних рівнів на основі маркетингу.

Для досягнення зазначеної мети поставлено такі завдання:

- визначити та обґрунтувати роль маркетингу в системі еколого-економічного управління;

- поглибити концептуальні засади управління екологічною безпекою економічних систем на основі ринково орієнтованих інструментів;

- удосконалити механізм управління екологічною безпекою економічних систем, а саме держави, регіону та підприємства;

- удосконалити науково-методичні підходи до вибору стратегій, а в їх рамках інструментів забезпечення екологічної безпеки економічної системи;

- дослідити сутність синхронності розвитку економічних систем та розробити теоретико-методичний підхід до оцінки синхронності процесів забезпечення екологічної безпеки економічних систем;

- удосконалити методичній підхід до сегментування споживачів з урахуванням сприйняття ними екологічних характеристик товарів.

Об'єктом дослідження є процес управління екологічною безпекою економічних систем різних рівнів.

Предметом дослідження є економічні відносини щодо управління екологічною безпекою економічних систем на засадах маркетингу.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань у дисертаційній роботі використано такі методи: метод логічного узагальнення - для дослідження взаємозв'язку маркетингу та екологічної безпеки; аналіз, синтез, індукція та дедукція - для дослідження сутності категорії «екологічна безпека економічної системи» як базового поняття теорії систем та економіки природокористування; системний підхід та абстрактно-логічний методи - для обґрунтування специфіки маркетингу як інструменту управління екологічною безпекою економічних систем на різних рівнях та формування відповідного механізму; системно-структурний та багатофакторний аналіз - для обґрунтування вибору стратегій, а в їх рамках інструментів забезпечення екологічної безпеки економічних систем; системного аналізу та узагальнення, статистичні методи та методи кореляційно-регресійного аналізу - для дослідження підходів до оцінки синхронності процесів забезпечення екологічної безпеки, РЕБ та індексу реакції споживачів на маркетингові інструменти. Для опрацювання та обробки статистичних даних застосовано програмні пакети МS Exel, SPSS, Pasw Statistics 18.

Інформаційно-факторологічну базу дисертаційної роботи склали законодавчі й нормативно-правові акти, офіційні матеріали Державної служби статистики України, Міністерства екології та природних ресурсів України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених, зібрані та опрацьовані особисто автором первинні матеріали маркетингових досліджень та внутрішньої документації підприємств-виробників екопродукції.

Наукова новизна одержаних результатів. Основним науковим результатом дисертаційного дослідження є формування науково-методичних засад та практичних рекомендацій щодо управління екологічною безпекою економічних систем різних рівнів на основі ринково орієнтованих інструментів. Найбільш вагомими результатами роботи, що мають наукову новизну, є наступні:

вперше: маркетинг сегментування екологічний безпека

- розроблено науково-методичний підхід до оцінки економічного потенціалу інструментів маркетингу, який базується на визначенні індексу реакції споживачів на інструменти маркетингу та динаміки сегментної структури ринку за рівнем сформованих екологічних інтересів (потреб) споживачів;

удосконалено:

– організаційно-економічний підхід до формування механізму управління екологічною безпекою, який на відміну від існуючих ґрунтується на концепції маркетингу, передбачає застосування інструментарію маркетингового менеджменту та оцінку РЕБ економічної системи, співвіднесеного із витратами на формування, підтримання функціонування та розвиток даного механізму;

– науково-методичний підхід до вибору маркетингових стратегій забезпечення екологічної безпеки, який на відміну від існуючих ґрунтується на показниках РЕБ та факторах його формування;

– методичний підхід до оцінки синхронності процесів забезпечення екологічної безпеки економічної системи, який на відміну від існуючих ураховує РЕБ, рівень витрат на реалізацію заходів щодо забезпечення екологічної безпеки в межах системи з урахуваннях потенційної швидкості їх віддачі та просторової ефективності, а також синергію взаємозв'язку між маркетинговими інструментами, підсистемами та системами різних рівнів;

– науково-методичні засади вибору маркетингових інструментів забезпечення екологічної безпеки, який на відміну від існуючих ґрунтується на поелементному аналізі економічних, екологічних та соціальних показників-індикаторів оцінки розвитку економічної системи, індексу реакції споживачів на інструменти маркетингу та швидкості синхронного розвитку системи;

– методичний підхід до прогнозування динаміки формування екологічних потреб, який на відміну від існуючих ураховує рівень синхронності процесів забезпечення екологічної безпеки економічної системи;

дістали подальшого розвитку:

- методичний підхід до сегментування споживачів та маркетингового аналізу сприйняття ними екологічних характеристик товарів, який на відміну від існуючих враховує ступінь екологічних інтересів споживачів (фактичних та потенційних), їх бажаної вигоди та динаміку формування екологічних потреб під впливом інформації, необхідної для зміни їх споживчої поведінки.

Практичне значення отриманих наукових результатів полягає у тому, що теоретичні положення, висновки і рекомендації, наведені в дисертаційному дослідженні, доведені до рівня методичних розробок і пропозицій щодо управління екологічною безпекою економічних систем різних рівнів. Вони можуть бути використані для обґрунтування та вибору маркетингових стратегій, а в їх рамках - інструментів забезпечення екологічної безпеки економічної системи.

Розроблені автором методичні підходи і рекомендації щодо використання маркетингових інструментів забезпечення екологічної безпеки на регіональному рівні розглянуто та прийнято до використання Академією пожежної безпеки імені героїв Чорнобиля у м. Черкаси (акт № 3/1-2038 від 01.10.2013 р.); науково-методичний підхід щодо оцінки РЕБ економічних систем різних рівнів апробовано й прийнято до впровадження у діяльність ТОВ «Трансат» (акт № 0957-І від 24.04.2013 р.); рекомендації щодо вибору маркетингових стратегій та інструментів забезпечення екологічної безпеки запроваджено у діяльність ТОВ «Завод Факел» (акт № 3 від 18.01.2013 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною, завершеною роботою. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційній роботі використані тільки ті ідеї та положення, які є результатом власних досліджень здобувача. Внесок автора у наукові праці, опубліковані у співавторстві, конкретизовано у списку публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення і практичні результати дисертаційного дослідження отримали позитивну оцінку на наукових та науково-практичних конференціях різного рівня, зокрема: Всеукраїнська науково-практична конференція студентів та молодих вчених «Розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємств України в контексті міжнародних інтеграційних процесів» (м. Донецьк, 2007); ІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція молодих вчених та студентів «Формування ефективних фінансових механізмів державного управління економікою України: теорія і практика» (м. Донецьк, 2011); Міжнародна науково-практична інтернет-конференція молодих вчених та студентів «Розвиток міжнародних відносин та зовнішньоекономічної діяльності підприємств за сучасних умов» (м. Донецьк, 2012); ІV Міжнародна науково-практична конференція «Міжнародна стратегія економічного розвитку регіону» (м. Суми, 2013); ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Економіка та менеджмент: перспективи розвитку» (м. Суми, 2013); Міжнародна науково-практична конференція «Формування соціально-економічного розвитку регіонів України» (м. Одеса, 2013); Міжнародна науково-практична конференція «Економічні проблеми сталого розвитку» (м. Суми, 2013).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 17 друкованих праць (12 із них належать особисто автору), у тому числі 8 статей у наукових фахових виданнях України (з них 1 публікація включена до міжнародних наукометричних баз) та 2 статті у наукових періодичних виданнях інших держав, 7 публікацій у матеріалах конференцій. Загальний обсяг публікацій становить 6,65 друк. арк., з яких особисто авторові належить 5,62 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації - 255 сторінок, у тому числі основного тексту 188 сторінок. Дисертація містить 29 таблиць на 25 сторінках, 17 рисунків на 10 сторінках, список використаних джерел із 296 найменувань на 31 сторінках, 7 додатків на 22 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету, завдання, об'єкт та предмет дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі «Теоретичні основи управління екологічною безпекою економічних систем» досліджено концептуальні положення загальної теорії систем; поглиблено наукові засади теорії екологічної безпеки; обґрунтовано роль маркетингу у забезпеченні екологічної безпеки економічної системи; проведено аналіз нормативно-правової бази управління екологічною безпекою економічної системи; визначено мету, основні функції, принципи та методи управління екологічною безпекою економічної системи на різних рівнях.

Аналіз екологічної ситуації в Україні показав, що її стан є незадовільним, а заходи, спрямовані на її покращення, - малоефективними. На основі аналізу статистичних даних доведено, що екологічна ситуація в Україні на сучасному етапі є критичною, а РЕБ - низьким; має місце стійка тенденція до зменшення загальних обсягів фінансування природоохоронних витрат, насамперед капітальних. Для вирішення існуючих еколого-економічних проблем в Україні та запобіганню їх появи у майбутньому запропоновано широке впровадження в систему управління екологічною безпекою інструментів маркетингу.

Доведено, що екологічна безпека є станом захищеності екологічних інтересів індивідів та збереження навколишнього природного середовища, що досягається за допомогою комплексу еколого-економічних інструментів і впливає на інтереси теперішніх і прийдешніх поколінь. Встановлено, що в міру інтеграції України до європейської спільноти та розвитку екологічної свідомості споживачів, зростає роль маркетингу як інструменту системи управління екологічною безпекою економічних систем різних рівнів.

Встановлено, що управління екологічною безпекою економічних систем на основі маркетингу як синергетичний процес характеризується: всеосяжністю характеру, який охоплює виробничі функції і економічну систему в цілому; багатоспрямованістю цілей; проактивною поведінкою, тобто екологічно спрямованою активністю суб'єктів економічної діяльності, що заснована на власних ініціативах і не обмежується екологічним законодавством.

Принципи управління екологічною безпекою на маркетингових засадах запропоновано диференціювати за головними чинниками управління (системою, механізмом, процесом управління) та класифікувати за такими ознаками: орієнтація на екологічну свідомість, екологічне мотивування економічної діяльності, попередження еколого-економічних проблем, стратегічне спрямування та своєчасність прийняття управлінських рішень, послідовність, пріоритетність, функціональна інтеграція, професіоналізм, розвинута та збалансована відповідальність за чинниками екологічної ефективності управління безпекою.

Виокремлено специфічні ознаки управління екологічною безпекою економічних систем на засадах маркетингу відповідно до їх рівнів: забезпечення просування екологічно сумісних видів виробничо-господарської діяльності в галузевому розрізі, розробка та реалізація державної регіональної екологічної політики (державний рівень); маркетинг природних ресурсів, маркетинг природоохоронної діяльності та відтворення довкілля (регіональний рівень); маркетинг екологічних товарів та послуг, маркетинг екологічних знань та технологій (локальний рівень).

У другому розділі «Науково-методичні основи управління екологічною безпекою економічних систем» вдосконалено теоретико-методичні підходи до формування організаційно-економічного механізму управління екологічною безпекою економічної системи на засадах маркетингу, до вибору маркетингових стратегій та інструментів забезпечення екологічної безпеки економічної системи, до оцінки синхронності процесів забезпечення екологічної безпеки економічних систем різних рівнів; досліджено та поглиблено класифікацію маркетингових стратегій забезпечення екологічної безпеки.

Механізм управління екологічною безпекою економічної системи на засадах маркетингу запропоновано розглядати як сукупність взаємозв'язків між суб'єктами та об'єктами ринкових відносин у межах певної економічної системи, елементів відповідного управлінського суб'єкт-об'єктного впливу за допомогою організаційно-економічних важелів, інструментів і методів, процесів планування та реалізації екологізованої політики ціноутворення, просування та розподілу товарів, спрямованих на здійснення обмінів, які задовольняють потребам екологічної безпеки як на рівні окремих індивідів, так і на рівні економічної системи загалом (рис. 1). Запропоновано виділяти такі етапи формування та розвитку цього механізму: І. Встановлення та розвиток еколого-економічних взаємозв'язків в економічній системі; ІІ. Формування та запровадження засобів та інструментів екологічно спрямованого управлінського впливу в економічній системі; ІІІ. Планування та реалізація екологізованої політики в ланцюгу «продукт - просування - розподіл - ціна», визначення маркетингової стратегії.

Центральним елементом представленого механізму є відповідні важелі (їх дія ґрунтується на позитивній і примусовій мотивації суб'єктів еколого-економічної діяльності), що конкретизуються в методах (організаційні - нейтральні за мотиваційним впливом; адміністративні - методи примусової мотивації; економічні та соціально-психологічні - методи позитивної мотивації) та інструментах управління екологічною безпекою на засадах маркетингу. При цьому запропоновано поряд із екологізацією маркетингових інструментів (узагальнених у групах: продукт, просування, розподіл, ціна) інтегрувати вказані інструменти в існуючий інструментарій екологічного управління з акцентом уваги на тих, що є найбільш дієвими з погляду забезпечення екологічної безпеки, насамперед, таких як: екологічне нормування, екологічна стандартизація, екологічна експертиза, екологічне страхування тощо.



Рис. 1 Механізм управління екологічною безпекою економічних систем на засадах маркетингу

Маркетингові стратегії забезпечення екологічної безпеки запропоновано розглядати, виходячи зі зменшення екодеструктивного та зростання екоконструктивного впливу на навколишнє природне середовище шляхом екологізації сфери виробництва, торгівлі та споживання на основі використання інновацій, а також інструментів позитивної і негативної мотивації. Узагальнення підходів до класифікації напрямів екологізації дозволило виокремити маркетингові стратегії забезпечення екологічної безпеки за такими ознаками: підвищення екологічності виробництва (стратегія адаптації, змін, підтримки, мотивації виробників, «чистого» виробництва), екологічність розподілу/ торгівельної діяльності (стратегія ринкової ініціативи), екологізація споживчої поведінки (стратегія мотивації споживачів, товарна та цінова стратегії). В рамках кожної стратегії визначено маркетингові інструменти, впровадження яких може бути комплексним або пріоритетним, виходячи з ресурсного забезпечення економічної системи та очікуваних показників розвитку економічної системи.

Здійснювати вибір маркетингових стратегій забезпечення екологічної безпеки запропоновано на основі дослідження внутрішніх і зовнішніх факторів, які формують екологічну безпеку, та оцінки РЕБ шляхом співставлення значень таких показників-індикаторів: рівень екологічності товару Рет, рівень екологічності виробництва Рев, РЕБ забезпечуючої інфраструктури Резі, ризик виникнення надзвичайних ситуацій Рнс (рис. 2).

Значення , яке відповідає І рівню безпеки, вказує на те, що вплив розвитку економічної системи на довкілля не носить екодеструктивного характеру. Значення , яке відповідає ІІ рівню безпеки, вказує на те, що швидкість процесів відновлення навколишнього природного середовища вища або дорівнює темпам антропогенних порушень. Значення , що відповідає ІІІ рівню безпеки, свідчить про те, що швидкість антропогенних порушень перевищує темпи самовідновлення природи, але ще не відбувається корінної зміни природних систем. Значення , що відповідає ІV рівню безпеки, вказує на наявність процесів заміни більш продуктивних екологічних систем менш продуктивними та їх закріплення під антропогенним тиском, які можуть мати зворотній характер дії. Значення , що відповідає V рівню безпеки, свідчить про важковідновну заміну екологічних систем на менш продуктивні та їх закріплення в результаті антропогенного тиску економічної системи. Діагностування ІІІ-V рівнів безпеки потребують активізації впровадження заходів з підвищення екологічної безпеки.



Рис. 2 Вибір маркетингових стратегій забезпечення екологічної безпеки

Вибір маркетингових інструментів пропонується здійснювати на основі формування сценаріїв розвитку економічної системи, яку запропоновано розглядати як сукупність економічної, екологічної та соціальної підсистем, кожна з яких характеризується групою показників та аналітично записується у вигляді мультимножини повної групи сценаріїв з формування остаточного варіанта вибору , де V - множина сценаріїв розвитку системи; V_j - подія обрання j-го сценарію; X^(s) - множина функцій стану s-ої підсистеми; F - множина значень функції f, що відповідають повній групі сценаріїв, ; Z - множина інструментів маркетингу, ; РЕБ_j - очікуваний РЕБ економічної системи при реалізації j-го сценарію; - швидкість синхронного розвитку системи; І_j - індекс реакції споживачів на інструменти маркетингу, що відповідають j-му сценарію.

Таблиця 1

Рівень показників-індикаторів оцінки РЕБ

Рет	Рев	Резі	Рнс	Рівень
0,95 Рет 1	0Рев0,25	0Резі0,25	0Рнс0,25	Абсолютно безпечний
0,75 Рет <0,95	0,25 Рев <0,5	0,25 Резі <0,5	0,25 Рнс <0,5	Допустимий
0,5 Рет <0,75	0,5 Рев <0,75	0,5 Резі <0,75	0,5 Рнс <0,75	Задовільний
0,25 Рет <0,5	0,75 Рев <0,95	0,75 Резі <0,95	0,75 Рнс <0,95	Низький
0 Рет <0,25	0,95 Рев 1	0,95 Резі 1	0,95 Рнс 1	Небезпечний

Встановлено, що ефективність інструментів забезпечення екологічної безпеки залежить від збалансованості розвитку економічної системи та перебігу відповідних процесів, обумовлених впровадженням z-го інструменту. Оцінку синхронності процесів забезпечення екологічної безпеки економічної системи пропонується здійснювати на основі співставлення показників, які характеризують розвиток системи та перебіг кожного з досліджуваних процесів, - швидкості синхронного розвитку системи щ та автономної швидкості перебігу процесу забезпечення екологічної безпеки щ^(z).

Таблиця 2

Рівні екологічної безпеки

РЕБ економічної системи	Рівень екологічності товару, Рет
	достатній	недостатній
	Рівень екологічності виробництва, Рев
	достатній	недостатній	достатній	недостатній
РЕБ забезпечуючої інфраструк- тури, Резі	достатній	Ризик виникнення надзичайних ситуацій, Ррнс	прийнятний	(1;1;1;1)	(1;1;1;0)	(1;1;0;1)
			неприйнятний	(1;0;1;1)
	недостатній		прийнятний	(0;1;1;1)
			неприйнятний
	- Рівень I (рівень природної безпеки);		- Рівень IV (рівень критичної безпеки);
	- Рівень II (рівень рівноважної безпеки);		- Рівень V (рівень катастрофічної безпеки).
	- Рівень III (рівень кризової безпеки);

Швидкість синхронного розвитку економічної системи щ (щ>0) запропоновано визначати з системи рівнянь, що описують її розвиток

де х^(s)(t) - функція стану s-ої підсистеми, представленої n_s-мерним вектором, у момент часу t; х⁽¹⁾, х⁽²⁾, х⁽³⁾ - функції стану економічної, екологічної та соціальної підсистем відповідно; у(t) - функція, що описує систему зв'язків у момент часу t; - i-ий показник, що характеризує підсистему х^(s); , - похідні функцій X^(s), Y відповідно; Y - k-мерна вектор-функція; у^(z)(t) - k-мерний вектор, що описує характер зв'язків у системі, які виникають в результаті запровадження z-го процесу; б^(s) - індекс стійкості s-ої підсистеми; б^(z) - індекс стійкості зв'язків у системі з урахуванням впливу z-го процесу; - коефіцієнт агрегації s-ої підсистеми з зовнішнім середовищем (при підсилювальному характері дії в=1, при знижувальному -1); - коефіцієнти агрегації z-го процесу з зовнішнім середовищем (при підсилювальному характері дії ф=1, при знижувальному -1); - просторовий коефіцієнт ефективності z-го процесу (при підсилювальному характері дії m=1, при знижувальному -1); - коефіцієнт, який враховує синергізм соціального, економічного та екологічного ефектів від запровадження z-го маркетингову інструменту та синергізм унаслідок додавання ефектів у кожному у t-му періоді до попередніх (при підсилювальному характері дії г=1, при знижувальному -1); ѓ^(s), u^(z), Л - математичні функції; д^(s) - коефіцієнт взаємної кореляції складових s-ої підсистеми; g^(z) - коефіцієнт потенційної швидкості віддачі витрат на запровадження z-го процесу; - коефіцієнт взаємної кореляції зв'язків z-го процесу з іншими; , - компоненти вектору у^(z); T - тривалість досліджуваного періоду; k - кількість процесів забезпечення екологічної безпеки в межах досліджуваної системи у період t; t - часові характеристики розвитку системи; s, z - порядковий номер відповідно підсистеми та процесу забезпечення екологічної безпеки, обумовленого впровадженням відповідного маркетингового інструменту; і - порядковий номер показника, що характеризує підсистему х^(s); n_s - кількість показників, що характеризують підсистему х^(s). Значення показників б^(s), и^(s), д^(s), м^(z), ф^(z) визначаються за допомогою кореляційно-регресійного аналізу вихідних даних. Значення ц^(s), е^(z), m, в, л, г встановлюються на основі наявного досвіду чи експертним методом за умови відсутності ретроспективних даних. Для коефіцієнту g^(z) розроблено таблицю значень.

Для прогнозування динаміки розвитку економічної системи з урахуванням запровадження маркетингових інструментів на вищому Z^I рівні запропоновано застосовувати систему рівнянь

де Z^I - порядковий номер запроваджуваного маркетингового інструменту забезпечення екологічної безпеки економічної системи на вищому рівні у період t; k^І - кількість запроваджуваних маркетингових інструментів забезпечення екологічної безпеки економічної системи на вищому рівні у період t.

Систему рівнянь (1) запропоновано застосовувати для дослідження перебігу процесів забезпечення екологічної безпеки економічної системи на рівні держави або на нижчих рівнях без врахування впливу маркетингових інструментів, що запроваджуються на вищих рівнях; систему рівнянь (2) - для дослідження економічних систем на нижчих рівнях з урахуванням впливу маркетингових інструментів, що запроваджуються на вищих рівнях.

Розраховувати показник автономної швидкості перебігу процесу забезпечення екологічної безпеки щ^(z), який обумовлений впровадженням z-го маркетингового інструменту, запропоновано за формулою

Визначено, що найбільшої еколого-економічної ефективності економічна система досягає, якщо щ^(z) =щ, тобто існує повна синхронність процесів забезпечення екологічної безпеки та розвитку економічної системи в цілому. Якщо щ^(z) <щ, то можна стверджувати, що існує інтервальна синхронність процесів забезпечення екологічної безпеки. Це означає, що система має значний потенціал розвитку з урахуванням запроваджених заходів, але окремі процеси забезпечення екологічної безпеки стримують її розвиток через дисгармонію з іншими процесами. Якщо за умови зміни параметрів z-го процесу забезпечення екологічної безпеки у майбутніх періодах можливо змінити швидкість його розвитку так, щоб досягти рівня повної синхронності процесів у системі у наступних періодах, слід здійснити відповідні корегування. За умови, якщо будь-які процедури гармонізації процесу з іншими процесами не дозволяють отримати бажаного результату або здійснення будь-яких корегуючих заходів потребує значних ресурсів, слід розглянути можливість подальшого розвитку системи з урахуванням призупинення цього процесу або повної його автономії (тобто відлучення від системних ресурсів). Якщо щ^(z) >щ, то можна стверджувати, що існує імпульсна синхронність процесів забезпечення екологічної безпеки. Тобто існує можливість прискорення розвитку системи за умови оптимізації процесів забезпечення екологічної безпеки.

У третьому розділі «Науково-прикладні положення використання інструментів маркетингу у системі забезпечення екологічної безпеки» удосконалено методичний підхід до сегментування споживачів та маркетингового аналізу сприйняття ними екологічних характеристик товарів; розроблено теоретико-методичний підхід до оцінки потенціалу інструментів маркетингу та прогнозування динаміки формування екологічної потреби.

Встановлено, що ступінь потенційної важливості ключових чинників, які характеризують сутність екологічності споживача, може впливати на екологічну поведінку споживачів, вказувати на мотиви споживання та їх бажану вигоду. На основі системного аналізу споживчих цінностей, ступеня екологічних інтересів споживачів (фактичних та потенційних) та їх очікувань від покупки виокремлено такі сегменти споживачів: «зеленіючі», «турботливі», «дозріваючі», «економні», «сірі», «байдужі». Сегментування ринку запропоновано здійснювати на основі дослідження виділених методом факторного аналізу найбільш значущих факторів екологічності для споживачів А_і, , . Умови ключових параметрів, які покладені в основу сегментування, представлені в табл. 3. За визначеними на цій основі кількісними та якісними показниками кожного з сегментів можна варіювати маркетинговими інструментами, враховуючи їх специфіку.

Таблиця 3

Параметри сегментування споживачів з урахуванням екологічного чинника

Назва сегмента	Умови сегментування
«Зеленіючі»
«Турботливі»
«Дозріваючі»
«Економні»
«Сірі»
«Байдужі»

Умовні позначення:

E - середня оцінка важливості характеристики товарів «екологічність»; А₁ - оцінка важливості твердження 1 («Товар і його упаковка не завдають шкоди навколишньому природному середовищу протягом життєвого циклу»); А₂ - оцінка важливості твердження 2 («Товар є безпечним для споживання та відрізняється підвищеними екологічними властивостями); А₁₃ - оцінка важливості твердження 13 («Ціна товару містить надбавку за поліпшені екологічні властивості, при цьому спостерігається економічний ефект від його споживання чи експлуатації»).

Доведено, що вибір інструментів забезпечення екологічної безпеки економічної системи доцільно здійснювати на основі критерія оптимальності (якості та швидкості) формування у споживачів усвідомленої екологічної потреби (фактичної та потенційної). Важливим кількісним критерієм такого відбору є індекс реакції споживачів, якісним - структура ринку (питома вага сегментів), які в сукупності визначають потенціал інструментів маркетингу.

Під індексом реакції споживачів запропоновано розуміти показник, що відображає зміну споживчих цінностей та потреб в результаті збільшення поінформованості суспільства та формування екологічної свідомості. Розглядаючи його крізь призму процесів екологізації споживчої поведінки та забезпечення екологічної безпеки, встновлено, що він є своєрідним індикатором домінуючої концепції екологізації та сталого розвитку. Індекс реакції споживачів на інструменти маркетингу І(t) запропоновано визначати на основі оцінювання фактичної (сформованої) та потенційної екологічної потреби за формулою



де G₁(t) - кількість споживачів зі сформованою екологічною потребою у момент часу t, що визначається як інтегральна ємність сегментів «зеленіючі», «турботливі», «економні», «дозріваючі», представлених особами, для яких екологічність є споживчою цінністю, тобто вони усвідомлюють споживчу потребу у забезпеченні екологічної безпеки (власної або своєї сім'ї); G₂(t) - кількість споживачів з потенційною або несформованою потребою у забезпеченні екологічної безпеки (власної або своєї сім'ї) у момент часу t, що визначається як як інтегральна ємність сегментів «сірі» та «байдужі». Існування у суспільстві таких двох груп споживачів (група 1 - з фактичною або сформованою екопотребою, та група 2 - з потенційною екопотребою) лежить у площині проблеми взаємної синхронності (самосинхронності) природних об'єктів. Показники G₁(t), G₂(t) розраховуються із застосуванням системи рівнянь

де G₁(t), G₂(t), G₁(t₀), G₂(t₀) - кількість споживачів групи 1 та 2 у момент часу t та t₀ відповідно; щ^(z) - автономна швидкість перебігу процесу забезпечення екологічної безпеки (щ^(z)>0); о - коєфіцієнт пропорційності зміни кількості споживачів у групі (відображає пропорційність переходу кількості споживачів з однієї групи до іншої); , - швидкість зміни кількості споживачів групи 1 та 2 відповідно у момент часу t.

Таблиця 4

Значення індексу реакції споживачів

Рівень реакції	Граничний	Дуже високий	Високий	Середній	Низький	Критичний
Значення І(t)	І(t)=1	0,8?І(t)<1	0,6?І(t)<0,8	0,4?І(t)<0,6	0,2?І(t)<0,4	0?І(t)<0,2

Систему рівнянь (5) запропоновано застосовувати також для прогнозування динаміки формування екологічних потреб під впливом інформації, необхідної для зміни їх споживчої поведінки, в тому числі як результат процесів забезпечення екологічної безпеки економічної системи.

Визначено, що потенціал інструментів маркетингу - це здатність впливати на структуру ринку, сформовану за принципом домінування екологічних чинників, шляхом формування та закріплення екологічно орієнтованих потреб на різних сегментах ринку. Оцінку потенціалу інструментів маркетингу за сегментною структурою ринку слід здійснювати за такими показниками: частка та зміна частки споживачів групи 2 - g₂(t) і Дg₂(t) відповідно, частка та зміна частки споживачів групи 1 без урахування сегменту «дозріваючі» - і відповідно. Характеристика потенціалу інструментів маркетингу наведена у табл. 5. Рекомендації щодо використання інструментів маркетингу розроблено на основі визначення їх потенціалу.

Впровадження системи управління екологічною безпекою апробовано на прикладі підприємства ТОВ «Трансат» та Київського регіону.

Таблиця 5

Рівні потенціалу інструментів маркетингу

Значення І(t)	Потенціал інструментів маркетингу
	Граничний	Високий	Достатній	Низький
І(t)=1	, Дg2(t)=0
0,8?І(t)<1	х	,
0,6?І(t)<0,8	х	,
0,4?І(t)<0,6	х	,
0,2?І(t)<0,4	х	,	,
0?І(t)<0,2	х	,	,

Розрахунок комплексного показника оцінки РЕБ дозволив виявити, що РЕБ ТОВ «Трансат» відповідає кризовому стану екологічної безпеки, а Київського регіону - критичному (значення відповідно). При цьому підприємство застосовує II концепцію екологізації та має на меті перехід до III концепції. В межах Київського регіону застосовується ІІІ концепція екологізації та є передумови до переходу до ІV концепції. Виходячи з цього, для забезпечення достатнього РЕБ ТОВ «Трансат» запропоновано комплекс маркетингових інструментів, а саме: розроблення та просування екоінноваций, встановлення цінової надбавки за екологічність, впровадження системи переробки відходів, формування пільгової ціни для споживачів, що задіяні у рециклінгу відходів.

Для підвищення РЕБ Київського регіону запропоновано комплекс інструментів, які спрямовані на: підвищення рівня екологічності всіх видів економічної діяльності регіону (встановлення знижок на продукцію для споживачів, які задіяні у процесі безпечної утилізації відходів; залучення споживачів до програм екологічної освіти; створення рекламної компанії зі стимулювання споживання екологічної продукції; використання інноваційних техніки та технологій); підвищення рівня екологічності товару регіону (випуск екологічно орієнтованої продукції, впровадження системи мотивації споживачів до купівлі екологічної продукції, встановлення цінової надбавки за поліпшені екологічні властивості товару (послуги); зниження ризику виникнення надзвичайних ситуацій; створення системи поінформованості населення про можливі наслідки надзвичайних ситуацій та швидкого реагування на них; створення програм мотивації виробників до безпечної утилізації відходів та випуску екологічної продукції; впровадження системи штрафних санкцій за забруднення навколишнього природного середовища). За попередніми розрахунками потенціал цих інструментів маркетингу є високим, про що свідчать такі показники: І(t)=0,44, , , .

У результаті впровадження запропонованих маркетингових інструментів прогнозується зростання РЕБ ТОВ «Трансат» та Київського регіону до рівня рівноважної безпеки (значення відповідно) за рахунок підвищення екологічності сфери виробництва та споживання (рис. 3).

РЕБ	2009	2010	2011	2012	2013
І
ІІ
ІІІ
ІV
V
	РЕБ ТОВ «Трансат»
	РЕБ Київського регіону

Рис. 3 Зміна РЕБ у результаті впровадження маркетингових інструментів

Визначено, що в усіх випадках впровадження запропонованих маркетингових інструментів для забезпечення достатнього РЕБ має позитивний ефект, як для окремого підприємства, так і для всього Київського регіону. Відповідно, при підвищенні РЕБ окремого підприємства (зокрема, ТОВ «Трансат») спостерігається підвищення РЕБ Київського регіону.

Отже, управління екологічною безпекою як єдиною цілеспрямованою системою дає синергетичний ефект, досягти якого можливо лише при регулярному, систематичному впровадженні маркетингових інструментів забезпечення достатнього РЕБ.

ВИСНОВКИ

Інтегральним результатом дисертаційної роботи є вирішення важливого науково-прикладного завдання розвитку теоретичних та науково-методичних основ управління екологічною безпекою економічних систем на засадах маркетингу, що дозволяють удосконалити споживчу поведінку в сегменті продукції, дружньої до довкілля.

Результати дослідження дозволяють зробити такі висновки:

1. Автором обґрунтовано організаційно-економічний підхід до формування механізму управління екологічною безпекою економічної системи, який ґрунтується на інтеграції концепції маркетингу і парадигми екологічного менеджменту та передбачає трансформацію механізму залежно від РЕБ економічної системи, що дозволяє більш ефективно управляти екологічною безпекою.

2. Систематизовано та поглиблено маркетингові стратегії забезпечення екологічної безпеки за такими класифікаційними ознаками: зменшення негативного впливу на навколишнє природне середовище; підвищення екологічності виробництва на основі мотивації; екологізація споживчої поведінки. Запропоновано теоретико-методичний підхід до вибору маркетингових стратегій забезпечення екологічної безпеки, що ґрунтується на показниках-індикаторах РЕБ та факторах його формування. Його застосування дозволяє підвищити РЕБ економічних систем різних рівнів та оперативно реагувати на його зміни.

3. Удосконалено концептуальні засади вибору маркетингових інструментів забезпечення екологічної безпеки, в основу яких покладено оцінку економічних, екологічних та соціальних показників-індикаторів розвитку економічної системи, індексу реакції споживачів на інструменти маркетингу та швидкості синхронного розвитку системи, що дозволяють підвищити обґрунтованість висновків про еколого-економічну оптимальність комплексу маркетингових інструментів.

4. Запропоновано новий теоретико-методичний підхід до оцінки синхронності процесів забезпечення екологічної безпеки економічної системи, що ґрунтується на визначенні РЕБ, рівня витрат на запровадження маркетингових інструментів, синергію взаємозв'язку між цими інструментами, підсистемами та системами різних рівнів. Його застосування на підприємстві та у діяльності органів державного або регіонального управління дозволяє оптимізувати процеси забезпечення екологічної безпеки на різних рівнях, а також уникнути неефективних витрат.

5. Розроблено науково-методичний підхід до визначення потенціалу інструментів маркетингу, який базується на показниках динаміки сегментів ринку, виділених за екологічністю поведінки, інтересів та потреб споживачів, та індексу реакції споживачів на інструменти маркетингу, що дозволяє обґрунтовано підходити до вибору маркетингових інструментів для різних сегментів ринку та підвищити ефективність управління екологічною безпекою економічної системи.

6. Запропоновано методичний підхід до прогнозування динаміки формування екологічних потреб, в основу якого покладено оцінку синхронності процесів забезпечення екологічної безпеки. Його застосування дозволяє підвищити обґрунтованість управлінських рішень щодо вибору маркетингових стратегій та інструментів забезпечення достатнього РЕБ економічної систем.

7. Удосконалено методичний підхід до сегментування споживачів та маркетингового аналізу сприйняття ними екологічних характеристик товарів, що ґрунтується на дослідженні факторів екологічності споживчої поведінки та мотивації та забезпечує гнучкість у формуванні найбільш оптимального комплексу інструментів маркетингу для кожного з сегментів ринку з урахуванням їх специфіки.

8. Основні теоретико-методичні розробки та рекомендації дисертаційного дослідження впроваджено у практику управління екологічною безпекою ТОВ «Трансат» та Київського регіону, що дозволило визначити оптимальні за екологічною спрямованістю маркетингові стратегії, обрати пріоритетні маркетингові інструменти, впровадження яких сприяло підвищенню РЕБ ТОВ «Трансат» та Київського регіону з ІІІ до ІІ рівня протягом 2012-2013 рр.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях України

1. Кучмійов А.В. Теоретичні аспекти розвитку екологічного маркетингу / А.В. Кучмійов, А.В. Татаринов // Збірник наукових праць Донецького державного університету управління: Серія «Економіка», Т. VIII, Вип. 93. Донецьк, 2007. С. 229-238. Особистий внесок здобувача: обґрунтований зв'язок екологічного маркетингу та екологічної безпеки,а також удосконалено ці поняття.

2. Кучмійов А.В. Екологічний маркетинг у системі еколого-економічного управління [Електр.ресурс] / А.В. Кучмійов // Ефективна економіка. 2011. № 11. Режим доступу до журналу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2278.

3. Кучмійов А.В. Перспективи регуляторних впливів в Україні / А.В. Кучмійов, М.В. Гончарова // Збірник наукових праць Донецького державного університету управління: Серія «Економіка», Т. ХII, Вип. 212. Донецьк, 2011. С. 276-285. Особистий внесок здобувача: досліджено сутність та особливості державної регуляторної політики, визначено процедури та показники її аналізу й оцінки.

4. Кучмійов А.В. Інструментарій екологічного маркетингу в контексті забезпечення екологічної безпеки / А.В. Кучмійов // Культура народов Причерноморья: научн. журн. 2012. № 244. С. 84-89.

5. Кучмійов А.В. Сегментування кінцевих споживачів з урахуваннаям екологічного чинника / А.В. Кучмійов // Інституціональний вектор економічного розвитку: збірник наукових праць Мелітопольського інституту державного та муніципального управління «Класичного приватного університету». Вип. 5(2). №10. Мелітополь: Вид-во КПУ, 2012. С. 68-79.

6. Кучмійов А.В. Стратегічний розвиток екологічно-спрямованого споживчого ринку / А.В. Кучмійов // Збірник наукових праць Донецького державного університету управління: Серія «Економіка», Т. ХIIІ, Вип. 248. Донецьк, 2012. С. 393-400.

7. Кучмійов А.В. Використання інструментів екологічного маркетингу для підвищення рівня екологічної безпеки регіону / А.В. Кучмійов // Збірник наукових праць Донецького державного університету управління: Серія «Економіка», Т. ХIIІ, Вип. 256. Донецьк: ДонДУУ, 2012. С. 182-193.

8. Кучмійов А.В. Механізм управління екологічною безпекою економічних систем на засадах маркетингу / А.В. Кучмійов // Маркетинг і менеджмент інновацій. 2013. № 2. С. 251-259. (Випуск журналу входить до міжнародної наукометричної бази Index Copernicus Journals Master List (Польща, http://www.indexcopernicus.com/), та міжнародних баз реферування Directory of Open Access Journals - DOAJ (США, http://www.doaj.org/), Google Академія (http://scholar.google.com.ua), Ulrichsweb (http://www.serialssolutions.com/), Academic Journals Database (http://www.journaldatabase.org), Research Bible (http://www.researchbib.com/)).

Статті у наукових періодичних виданнях інших держав

9. Кучмиёв А.В. Стратегии обеспечения экологической безопастности в рамках концепции устойчивого развития / А.В. Кучмиёв, О.В. Прокопенко // Устойчивое развитие (Болгарія). 2013. Вып. 8 - май 2013. С. 133-136. Особистий внесок здобувача: удосконалено науково-методичний підхід до вибору стратегій забезпечення екологічної безпеки за їх екологічною спрямованістю.

10. Кучмиёв А.В. Методический подход к оценке синхронизации процессов обеспечения экологической безопасности экономической системы / А.В. Кучмиёв, О.В. Прокопенко // Основы экономики, управления и права (Росія). 2013. 3(9). С. 99-103. Особистий внесок здобувача: розроблено наукових підхід до оцінки синхронізації процесів забезпечення екологічної безпеки економічної системи.

Матеріали наукових конференцій

11. Кучмійов А.В. Екологічний вплив на глобальні торгові марки / А.В. Кучмійов, С.Ф. Смерічевський // Розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємств України в контексті міжнародних інтеграційних процесів: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих вчених (м. Донецьк, 24-25 жовтня 2007). Донецьк: ДонДУУ, 2007. С. 274-276. Особистий внесок здобувача: досліджено процеси екологізації економіки, вплив екологічних стандартів, цінностей на технологію використання глобальних торгових марок.

12. Кучмійов А.В. Інструментарій екологічного маркетингу в контексті забезпечення екологічної безпеки / А.В. Кучмійов // Формування ефективних фінансових механізмів державного управління економікою України: теорія і практика: Тези доповідей ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених і студентів (м. Донецьк, 9-11 листопада 2011). / Редкол.: О.С. Поважний (відп. ред.) та ін. Донецьк: ДонДУУ, 2011. С. 149-151.

13. Кучмійов А.В. Переваги впровадження екологічного маркетингу на вітчизняних підприємствах / А.В. Кучмійов // Розвиток міжнародних відносин та зовнішньоекономічної діяльності підприємств за сучасних умов: матеріали V міжнародної науково-практичної інтернет-конференції молодих вчених та студентів (м. Донецьк, 26 жовтня-26 листопада 2012). Донецьк: ДонДУУ, 2012. С. 180-185.