Побудова ефективної логістичної системи оптово-роздрібного підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. Визначення оптимальної стратегії закупки ресурсів

РОЗДІЛ ІІ. Визначення параметрів та побудова системи управління запасами

РОЗДІЛ ІV. Визначення площі складу

РОЗДІЛ V. Диференціація складських запасів за методами ABC- та XYZ-аналізів

РОЗДІЛ VI. Розробка оптимальних маршрутів та формування замовлень

ВИСНОВОК

Список використаної літератури



ВСТУП

Логістична система -- це організаційно-господарський механізм управління матеріальними та інформаційними потоками. Вона включає матеріальні засоби, що забезпечують рух товарів по логістичному ланцюгу (склади, вантажно-розвантажувальні механізми, транспортні засоби), виробничі запаси та засоби управління усіма ланками ланцюга. Логістична система є адаптивною системою зі зворотним зв'язком, яка виконує певні логістичні функції та операції. Як правило, вона складається з кількох підсистем і має розвинуті зв'язки із зовнішнім середовищем. В якості логістичної системи можна розглядати виробниче підприємство, територіально-виробничий комплекс, торговельне підприємство. Ціль логістичної системи -- доставка у задане місце потрібної кількості та асортименту максимально підготовлених для виробничого чи особистого споживання товарів та виробів при мінімальних витратах. Поряд з функціональними логістична система має також забезпечувальні підсистеми (інформаційну, правову, кадрову та ін.). Постачання матеріалів, сировини, готової продукції у визначені терміни позитивно впливає на функціонування усієї економічної системи, дає змогу істотно скоротити запаси на складах підприємств.

Будова і функціонування логістичної системи ґрунтуються на таких основних чинниках, як реалізація принципу системного підходу, що виявляється передусім в інтеграції та чіткій взаємодії усіх елементів системи. За цим принципом розробляють і здійснюють єдиний технологічний процес виробничо-транспортної системи, перехід від створення окремих видів устаткування до організації виробничо-складських та виробничо-транспортних систем. Для сучасної логістики в умовах високого рівня автоматизації характерна індивідуалізація вимог до технологічного та підйомно-транспортного устаткування і промислової продукції, тобто відмова від універсальності на користь більш повної відповідності устаткування конкретним умовам. При створенні логістичної системи та проектуванні її окремих елементів слід передбачати додержання вимог гуманізації технологічних процесів з урахуванням створення сучасних умов праці, запобігання несприятливому впливу на зовнішнє середовище. Однією з обов'язкових умов є урахування сукупності витрат по всьому логістичному ланцюгу з орієнтацією на ринок, надання послуг на рівні сучасних вимог, гнучкість, надійність та висока якість робіт.

Мета курсової роботи: побудова ефективної логістичної системи оптово-роздрібного підприємства, засвоєння принципів закупівельної, виробничої, транспортної, складської та дистрибуційної логістики.

Завдання курсової роботи:

1. Оптимізація фінансового потоку, що супроводжує закупівлю товару (товар - європалета розмірами 1200х800х1000 мм, вагою 500 кг).

2. Побудова системи управління запасами.

3. Визначення місцезнаходження та площі необхідних складських приміщень.

4. Знаходження раціональної схеми транспортування товару на ринок збуту.

5. Варіант 0/0/13

Об'єкт дослідження - логістична система підприємства.



РОЗДІЛ І. Визначення оптимальної стратегії закупки ресурсів

При виборі стратегії закупки розглядаються два види:

Стратегія оплати до моменту поставки пов'язана із внесенням платежів по факту поставки чи незадовго до цього. Оплата здійснюється по цінам періоду, коли здійснюється безпосередня поставка. Дана стратегія припускає, що вся партія, поставлена на початку місяця, до його кінця буде повністю затребувана.

Форвардні стратегії здійснюють підприємства - споживачі, які бажають застрахувати себе від можливого підвищення цін в майбутньому. Особливо це актуально при постійному рості цін. Виділяють:

- форвардну стратегію закупок на два місяці (оплата здійснюється за два місяці);

- форвардну стратегію закупок на три місяці (оплата здійснюється за три місяці);

- форвардну стратегію закупок на шість місяців (оплата здійснюється за шість місяців).

Загальні витрати складаються з витрат на закупку та витрат на зберігання та розраховуються за формулами та заносяться в табл. 1.

Витрати за закупку, грн:

а) для 1 і 2 стратегії:

Вз = ?Рп.п.

де Рп.п. - ціна партії поставки, грн.

Витрати на зберігання, грн.:

а) для першої стратегії:



Ввб=

б) для другої стратегії:

Ввбф2=;

Ввбф3= ;

Ввбф6= ,

закупка ресурс склад замовлення

де Qп - об'єм поставок, європалети;

Вп.з. - витрати на підтримку запасів, становлять 30% від середньої ціни на поставки за рік, грн.;

Взб - витрати на зберігання при 1 стратегії, грн.

Сукупні витрати, грн.:

В = Вз + Взбфі;

де Вз - витрати на закупку, грн.;

Взбфі - витрати на зберігання при і-тій стратегії.

Визначення оптимальної стратегії закупки ресурсів при змішаних стратегіях

Витрати на зберігання, грн.:

а) для першої стратегії:

Ввб=.

б) для другої стратегії:

Ввбф2 = ;

Ввбф3 = ;

Ввбф 6 = .

Таблиця 1

Місяць	Ціна, Р, грн	Об'єм поставок, Qп, європалети	Перша стратегія Ціна партії поставки, Рп.п., Рп.п.=Р*Qп	Друга стратегія
				Два місяці Ціна партіЇ поставки, Рп.п.	Три місяці Ціна партіЇ поставки, Рп.п.	Шість місяців Ціна партіЇ поставки, Рп.п.
Січень	1000	1500	1500000	1500000	1500000	1500000
Лютий	980	1500	1470000	1470000	1470000	1470000
Березень	960	1500	1440000	1440000	1440000	1440000
Квітень	940	1500	1410000	1410000	1410000	1410000
Травень	920	1500	1380000	1380000	1380000	1380000
Червень	900	1500	1350000	1350000	1350000	1350000
Липень	920	1500	1380000	1350000	1350000	1350000
Серпень	940	1500	1410000	1410000	1350000	1350000
Вересень	960	1500	1440000	1410000	1440000	1350000
Жовтень	980	1500	1470000	1470000	1440000	1350000
Листопад	1000	1500	1500000	1470000	1440000	1350000
Грудень	1020	1500	1530000	1530000	1530000	1530000
Витрати на закупку, Вз, грн	-	-	17280000	17190000	17100000	16830000
Витрати на зберігання,Взб, грн	-	-	216000	324000	432000	756000
Сукупні витрати, В, грн	-	-	17496000	17514000	17532000	17586000

Висновок: на основі порівняння загальних витрат обираємо першу стратегію закупки.



РОЗДІЛ ІІ. Визначення параметрів та побудова системи управління запасами

Обираємо систему управління запасами з фіксованим інтервалом часу.

У системі управління з фіксованим інтервалом часу замовлення здійснюються в чітко визначені моменти часу, які знаходяться один від одного на рівні інтервалу часу, що розраховується за формулою:

I= RQ/D

де R - кількість робочих днів в періоді, 365 днів;

Q - оптимальний розмір замовлення, європалети;

D - потреба в ресурсах, європалети.

,

М - витрат на виконання замовлення, становлять 60% від середньої ціни на поставки за рік, грн.;

W - витрати на зберігання однієї європалети, грн.

європалетів;

M = 576 грн.;

W = 12 грн.;

I = 27 днів.



Порядок розрахунку основних параметрів моделі управління запасами з фіксованим інтервалом часу між замовленнями

Таблиця 2

№	Показник	Порядок розрахунку
1	Потреба в матеріалах, європалети	18000
2	Оптимальний розмір замовлення, європалети	1315
3	Час поставки, дні	14
4	Можлива затримка в поставках, дні	2
5	Число робочих днів у році, дні	365
6	Інтервал часу між замовленнями, дні	27
7	Очікуване денне споживання, європалети/день	49
8	Очікуване споживання за час поставки, європалети	686
9	Максимальне споживання за час поставки, європалети	784
10	Гарантійний (страховий) запас, європалети	98
11	Максимально бажаний запас європалет	1413

Висновок: були розраховані параметри системи управління запасами з фіксованим інтервалом часу між замовленнями і був представлений графік моделі даної системи.

РОЗДІЛ ІІІ. Визначення місцезнаходження складу

Місцезнаходження складу можна знайти за допомогою методу визначення центру ваги матеріальних потоків.

Для цього використовується модель накладання мережі координат на карту потенційного місця розміщення складу та замовників (графічно на карті України), вимірюються координати кожного з чотирьох замовників та знаходиться координати центра ваги вантажних потоків, тобто точки, у якій може бути розміщено склад (Хсклад, Yсклад), що визначається за формулами:



;

,

де Хі, Yі - координати по осі X та осі Y для і-го споживача відповідно, км.;

n - кількість споживачів;

Qi - вантажообіг і-го споживача, визначається рівним розподілом замовлення між чотирма споживачами, враховуючи, що відвантаження зі складу відбувається один раз на тиждень, європалети.

Місце знаходження складу - найближчий обласний центр по знайденим координатам.

Qв(тиждень)=49•7=343 європалети;

343/4=85,75

Дніпропетровськ = 86 європалети;

Запоріжжя= 86 європалети;

Луганськ = 86 європалети;

Одеса = 85 європалети.

= 16,7

= 7

Висновок: за визначеними координатами обираємо місцезнаходження складу в найближчому обласному центрі, тобто в місті Запоріжжя.



РОЗДІЛ ІV. Визначення площі складу

На складах виділяються наступні основні зони:

- розвантаження та прийому вантажів;

- корисна площа; допоміжна площа;

- комплектації та відвантаження;

- зона офісних приміщень.

Для знаходження загальної площі, необхідно сумувати значення площ даних зон.

Площа зони розвантаження транспортних засобів та прийому товарів розраховується за формулою:

,

де - оптимальний розмір замовлення, європалети;

K - коефіцієнт нерівномірності надходження товарів на склад (1,07);

t - кількість днів знаходження товарів в зоні прийому (1 день);

- коефіцієнт навантаження на 1 м2 корисної площі на складі в залежності від способу зберігання товарів (1,8).

м2

Розрахунок корисної площі для стелажного зберігання проводиться за формулою:

Sкор. = Sст. • Nст.

де Sст. - площа, зайнята відповідно під один стелаж, м2;

Nст. - кількість стелажів, од.

Sкор. = 2,6 • 236 = 613,6 м2

Допоміжна площа складу розраховується за формулою:

,

де I - ширина стелажу, м;

N - кількість стелажів, од;

B - ширина автонавантажувача (1,4 м);

C - ширина зазорів між автонавантажувачами, між ними і стелажами по обидві сторони від проїзду (0,4 м).

=472 м2.

Площа зони комплектації і відвантаження сполучена і розраховується за формулою:

,

де Qвід. - обсяг відправки товарів зі складу, європалети;

K - коефіцієнт нерівномірності відправки товарів зі складу (1);

t - кількість днів знаходження товарів в зоні відвантаження (1 день);

- коефіцієнт навантаження на 1 м2 корисної площі на складі в залежності від способу зберігання товарів (1,8).

м2.

Площа, зайнята під офіси, займає 15% від загальної виробничої площі і дорівнює 308,7 м2.

Загальна площа:

Sзаг. = Sпр.+Sкор.+Sдоп.ст.+Sвід.+Sоф.



де Sоф. - площа зайнята під офіси

Sзаг. = 781,7+613,6+472+190,5+308,7=2366,5 м2.

Витрати, пов'язані з орендою складських приміщень, є добутком загальної площі складу на вартість 1 м2 (вибраного обласного центру).

Ціна оренди 1 м2 в м. Запоріжжя становить 100 грн.м2.

В=2366,5 • 100 = 236650 грн/міс.

Висновок: загальна площа складу становить 2366,5 м2, витрати на оренду складу становлять 236650 грн/міс.

РОЗДІЛ V. Диференціація складських запасів за методами ABC- та XYZ-аналізів

ABC- та XYZ - аналізи - одні з важливіших інструментів, що використовуються для визначення складських запасів. В основі класифікації ABC- аналізу лежить принцип Парето, який виглядає таким чином: надійний контроль 20% позицій дозволяє на 80% контролювати систему і навпаки. XYZ-аналіз дозволяє зробити класифікацію можливостей компанії в залежності від вимог споживача і точності прогнозування змін в їх потребах.

Порядок проведення ABC -- аналізу: встановити параметр аналізу; розташувати рейтинговий список об'єктів по зниженню значень параметрів; розрахувати долю вкладу параметру від загальної суми параметрів з наростаючим підсумком. Доля з наростаючим підсумком вираховується шляхом додавання параметру до суми попередніх параметрів; виділити групи А, В і С; побудувати графік кривої ABC: по горизонталі номер позиції, по вертикалі доля вкраду об'єкту з наростаючим підсумком.

Далі робляться висновки на основі того, що найбільш розповсюдженою є така класифікація:

Група А: найбільш дорогі та коштовні позиції, на частку яких припадає приблизно75-80% загальної вартості, але вони складають лише 10-20% загальної кількості позицій.

Група В: середні за вартістю позиції. їх частка в загальній сумі складає приблизно 10-15%, але у кількісному відношенні вони складають 30-40% загальної кількості позицій.

Група С: найдешевші. Вони становлять 5-10% від загальної вартості позицій.

Принцип диференціації асортименту в процесі аналізу XYZ інший -- тут асортимент запасів розділяють на три групи залежно від ступеня рівномірності попиту і точності прогнозування.

Порядок проведення XYZ - аналізу:

1. Визначення коефіцієнтів варіації для аналізованих ресурсів за формулою:

,

,

де хі - обсяги запасів до оцінюваній позиції за i-ий період;

- середньоквартальне значення обсягів запасів по оцінюваній позиції;

n - число кварталів, за які проведена оцінка.

2. Угруповання значень обсягів перевезень відповідно із зростанням коефіцієнта варіації.

3. Розподіл по категоріям X, Y, Z таким чином:

- категорія X - значення коефіцієнту варіації від 0 до 10%;

- категорія Y - значення коефіцієнту варіації від 10 до 25%;

- категорія Z - значення коефіцієнту варіації більше 25 %.

Далі робляться висновки на основі класифікації.

Група X: об'єми запасів характеризуються стабільною величиною замовлення, незначними коливаннями в їх витратах і високою точністю прогнозу.

Група Y: об'єми запасів характеризуються відомими тенденціями визначення потреби в них (наприклад, сезонними коливаннями) і середніми можливостями їх прогнозування.

Група Z; замовлення запасів нерегулярне, будь-які тенденції відсутні, точність прогнозування невисока.

Таблиця 5.1 - АВС - аналіз

Продукт	Рік	Доля, %	Наростання, %	Група
Т15	2280660	13,20%	13,20%	A
Т13	1745920	10,10%	23,30%	A
Т6	1733000	10,03%	33,33%	A
Т12	1693800	9,80%	43,13%	A
Т7	1675200	9,69%	52,83%	A
Т9	1648200	9,54%	62,37%	A
Т11	1573400	9,11%	71,47%	A
Т2	1532400	8,87%	80,34%	A
Т10	813400	4,71%	85,05%	B
Т14	675780	3,91%	88,96%	B
Т8	675000	3,91%	92,86%	B
Т5	575000	3,33%	96,19%	C
Т1	430500	2,49%	98,68%	C
Т3	142000	0,82%	99,50%	C
Т4	85740	0,50%	100,00%	C



Рис. 5 - Графік ABC-аналізу

Таблиця 5.2 - XYZ - аналіз

Продукт	Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень	Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень	Коеф. варіації	Група
Т1	50	60	30	20	45	40	30	60	50	30	20	15	39,81%	Z
Т2	100	110	120	130	140	120	125	160	130	140	170	150	14,61%	Y
Т3	15	10	5	8	10	12	14	16	20	18	14	6	36,31%	Z
Т4	8	5	6	2	14	12	5	10	8	12	4	4	48,53%	Z
Т5	10	35	75	40	50	35	25	20	70	80	95	60	51,16%	Z
Т6	100	130	120	150	200	150	180	130	150	200	170	130	19,97%	Y
Т7	150	180	140	150	150	170	160	140	160	100	150	100	15,95%	Y
Т8	50	60	70	40	60	50	50	20	80	80	80	60	29,55%	Z
Т9	120	120	150	200	180	150	150	100	100	160	130	160	20,41%	Y
Т10	80	70	75	80	85	55	50	50	75	80	70	75	16,52%	Y
Т11	160	200	100	150	120	130	130	170	140	140	100	100	21,40%	Y
Т12	140	150	150	120	130	120	150	160	160	130	200	150	14,28%	Y
Т13	150	150	120	180	146	100	170	200	130	150	120	200	20,00%	Y
Т14	67	50	90	60	50	50	40	84	47	60	40	65	26,05%	Z
Т15	300	170	249	170	120	306	221	180	180	120	137	225	30,57%	Z



Рис. 5.2 - Графік XYZ-аналізу

Матриця ABC- і XYZ-аналізу. Сумарна матриця будується розподілом номерів позицій при проведенні ABC- XYZ-аналізу у відповідні комірки.

Таблиця 5.3 - Матриця ABC-XYZ

AX	AY Т2, Т6, Т7, Т9, Т11, Т12, Т13	AZ Т15
BX	BY Т10	BZ Т8, Т14
CX	CY	CZ Т1, Т3, Т4, Т5

Висновок: товари групи AY і BY при високому товарообігу мають недостатню стабільність споживання, і, як наслідок, для того щоб забезпечити постійну наявність, потрібно збільшити страховий запас.

Товари групи AZ і BZ при високому товарообігу відрізняються низькою прогнозованістю споживання. Спроба забезпечити гарантовану наявність товарів даної групи тільки за рахунок надлишкового страхового товарного запасу призведе до того, що середній товарний запас підприємства значно збільшитися. По товарах даної групи слід переглянути систему замовлень. Частину товарів потрібно перевести на систему замовлень з постійною сумою (обсягом) замовлення, для частини товарів необхідно забезпечити більш часті поставки, вибрати постачальників, розташованих близько до складу підприємства (і знизити тим самим суму страхового товарного запасу), підвищити періодичність контролю, доручити роботу з даною групою товарів найдосвідченішому менеджеру підприємства тощо.

До групи товарів CZ потрапляють нові товари, товари спонтанного попиту, що поставляються під замовлення тощо. Частину цих товарів можна безболісно виводити з асортименту, а іншу частину потрібно регулярно контролювати, тому що саме з товарів цієї групи виникають неліквідні або товарні запаси, що важко реалізуються, від яких підприємство несе втрати. Виводити з асортименту необхідно залишки товарів, узятих під замовлення або які вже не випускаються, тобто залишки товарів, які зазвичай відносяться до категорії "стоків".

РОЗДІЛ VI. Розробка оптимальних маршрутів та формування замовлень

При побудові оптимальних маршрутів необхідно враховувати відповідність розмірів та максимальної вантажопідйомності як вантажної тари, так і вибраного студентом самостійно транспортного засобу. Замовлення формуються таким чином, щоб завести до мінімуму витрати на відстань від складу до замовників, не враховуючи витрати на повернення орендованого транспортного засобу в пункт відправлення.

Сукупні транспортні витрати розраховуються як добуток суми всіх відстаней за складеним оптимальним маршрутом на тариф, встановлений транспортно-експедиторською компанією за 1 км пройденого шляху.

Відстані до пунктів прибуття:

Запоріжжя - Запоріжжя - 30 км;

Запоріжжя - Дніпропетровськ - 81 км;

Запоріжжя - Луганськ - 365 км;

Запоріжжя - Одеса - 497 км.

Для виконання перевезень обираємо сідельний тягач MAN TGX 26.440

Технічна характеристика:

Двигун: Дизельний

Модель двигуна: D2066LF69

Потужність (к.с.): 440.0000

Крутний момент (Нм) / об. /Хв. :2100

Тип КПП: механіка

Клас вихлопів: Євро 4

Обсяг двигуна (л. Або см3): 10.5000

Модель КПП: ZF 16 S 222 DD, 16-ступінчаста

Мак. навантаження на передню вісь, кг: 7100

Мак. навантаження на задню вісь, кг: 11500

Повна маса ТЗ (кг): 26000

Колісна база (мм): 3600

Повна маса автопоїзда (кг): 44000

Колісна формула: 6x2 / 6x2-2

Кількість осей: 3

Вантажопідйомність: 21 т

Напівпричіп: тент

Об'єм: 92 м3

Внутрішні розміри: 13.6х2.45х2.45

1) Маршрут Запоріжжя - Запоріжжя:

Обсяг відправлень - 86 європалет.

Маршрут - маятниковий маршрут із зворотнім порожнім пробігом.

Загальна відстань маршруту:

L= 30 • 6 = 180 км.

2) Маршрут Запоріжжя - Дніпропетровськ:

Обсяг відправлень - 86 європалет.

Маршрут - маятниковий маршрут із зворотнім порожнім пробігом.

Загальна відстань маршруту:

L= 81 • 6 = 486 км.

3) Маршрут Запоріжжя - Луганськ:

Обсяг відправлень - 86 європалет.

Маршрут - маятниковий маршрут із зворотнім порожнім пробігом.

Загальна відстань маршруту:

L= 365 • 6 = 2190 км.

4) Маршрут Запоріжжя- Одеса:

Обсяг відправлень - 85 європалет.

Маршрут - маятниковий маршрут із зворотнім порожнім пробігом.

Загальна відстань маршруту:

L= 497 • 6 = 2982 км.

Загальна відстань всіх маршрутів:

Lзаг = 180 + 486 + 2190 + 2982 = 5838 км.

Сукупні транспортні витрати:

В = Lзаг • Т

де Т - тариф за 1 км пройденого шляху (20 грн/км)

В = 5838 • 20 = 116760 грн.

Висновок: для усіх 4 відправлень був обраний маятниковий маршрут із зворотнім порожнім пробігом, загальна відстань складає 5838 км, витрати складають 116760 грн.



РОЗДІЛ VII. Економічне обґрунтування

Таблиця 7 - Значення економічних показників

№	Показник	Значення
1	Витрати на закупівлю за рік, грн.	17 280 000
2	Витрати на зберігання за рік, грн.	216 000
3	Витрати на оформлення замовлення за рік, грн.	8 064
4	Витрати на оренду складських приміщень за рік, грн.	2 839 800
5	Транспортні витрати за рік, грн.	6 071 520
6	Заробітна плата персоналу за рік, грн.	2 641 538
7	Загальні витрати за рік, грн.	29 056 922
8	Собівартість однієї європалети, грн.	1 615
9	Прогнозований дохід за рік, грн.	34 884 000
10	Прогнозований прибуток за рік, грн.	5 827 078

Розрахуємо рентабельність:

Р= ПП : ЗВ * 100%= 20%



ВИСНОВОК

У ході виконання курсової роботи було визначено оптимальну стратегію закупки ресурсів, була обрана перша стратегія зважаючи на найнижчі загальні витрати порівняно з іншими стратегіями.

Визначено параметри та побудовано систему управління запасами з фіксованим інтервалом часу між замовленнями.

Знайдено координати місця знаходження складу та обрано склад у найближчому обласному центрі м. Києві.

Визначено загальну площу складу 2366,5 м2 та розраховані витрати на оренду складу становлять 236650 грн/міс.

Був проведений ABC- і XYZ-аналіз, представлені графіки для ABC та XYZ-аналізу, побудована матриця ABC- і XYZ-аналізу, визначено групи товарів та були дані рекомендації для цих груп.

Розроблено оптимальні маршрути, обрани АТЗ для перевезення, визначено загальну відстань всіх маршрутів 5838 км та розраховано витрати на перевезення 116760 грн.

Було зроблено економічне обґрунтування логістичної системи підприємства загальні витрати за рік складають 29 056 922 грн., прогнозований дохід за рік складає 34 884 000 грн., прогнозований прибуток за рік складає 5 827 078 грн., рентабельність - 20%.



Список використаної літератури

1. Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни “Функціональна логістика”, Л.В. Савченко, С.О. Котова, Л.В. Сауляк.

2. Конспект лекцій з дисципліни “Функціональна логістика”.

3. http://pidruchniki.com/1967060363074/marketing/abc-xy_analiz

4. http://bookwu.net/book_osnovi-teori-transportnih-procesiv-ta-sistem_973/16_1.2.-marshruti-vantazhnih-avtomobilnih-perevezen

Размещено на Allbest.ru