Маркетингова діяльність аграрних підприємств регіону в рослинницькій галузі

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Уманський національний університет садівництва

Маркетингова діяльність аграрних підприємств регіону в рослинницькій галузі

Ю.П. Мазур, кандидат економічних наук

Д.М. Соковніна, кандидат економічних наук

Складність діяльності сільськогосподарських підприємств полягає не тільки в залежності від природнокліматичних умов, фінансового забезпечення але й в низькому рівні підготовки менеджменту в сучасних умовах функціонування економіки. Найбільш перспективним напрямком розвитку аграрного бізнесу, поряд із застосуванням сучасних агротехнологій, є застосування маркетингового комплексу.

Ключові слова: сільськогосподарські підприємства, аграрний

маркетинг, продукція рослинництва.

Постановка проблеми. Значна кількість сільськогосподарських підприємств, кожне з них поставляє на ринок лише невелику частку від загального обсягу певного виду сільськогосподарської продукції, створює високу конкуренцію між товаровиробниками. Проте ефективність функціонування цих підприємств за однакових природнокліматичних умов суттєво відрізняється. Дослідження показують, що поряд із агротехнологічними чинниками значний вплив на рентабельність діяльності мають економічні важелі, серед яких маркетингові заходи є одними із найважливіших.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Маркетинг в сільськогосподарській діяльності значно відрізняється не тільки різноманітністю форм власності та форм господарювання, сезонністю виробництва і технологіями отриманням продукту, але і вимогами до основних складових маркетинг-міксу. Проблеми ефективного аграрного маркетингу є предметом досліджень вітчизняних вчених, зокрема Абрамова Г.П., Гаркавенко С.С., Герасимчука В.Г., Жигаліна М.М., Завадського Й.С., Куценко О.М., Л.В. Балабанової, П.Т. Саблука та інших. Разом із тим, постійні зміни умов функціонування економіки, вимагає систематичних досліджень з метою удосконалення діяльності аграрних підприємств.

Метою публікації є дослідження ефективності функціонування рослинницької галузі та необхідності застосування маркетингових технологій в діяльності аграрних підприємств регіону з метою вивчення та формування напрямків їх подальшого розвитку через систему, основою якої постійне дослідження ринку рослинницької продукції, отримання економічно-інформаційних даних та подальше їх виростання в сучасному аграрному бізнесі. аграрний бізнес маркетинговий

Результати дослідження. Аналіз виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств Черкащини показує, що за обсягом виробництва продукції сільського господарства на одну особу Черкащина займає друге місце серед областей України. Разом із тим, обсяг продукції сільського господарства (у постійних цінах 2010р.) в усіх категоріях господарств за січень-листопад 2015р. проти січня-листопада 2014р. скоротився на 0,9%, у тому числі у сільськогосподарських підприємствах -на 1,4% [1].

Однією із причин зниження показників виробництва є низький рівень маркетингової підговки менеджменту підприємств регіону. Дослідження діяльності сільськогосподарських підприємств Тальнівського району свідчить про те, що маркетингові функції в підприємствах виконуються переважно керівниками, які є фактичними їхніми власниками. При прийнятті рішень останні орієнтуються переважно на власний досвід та обмежений обсяг інформації, що надходить з різних джерел і не має регулярного характеру. Відповідно, це призводить до спотвореного сприйняття ситуації на ринку та прийняття невиважених управлінських рішень. Аналіз функціонування збиткових підприємств показав, що функції маркетолога виконують спеціалісти різних напрямків, які в своїй діяльності, черезщ загруженість, не враховують показники минулих маркетингових років, не вивчають конюнктуру ринку.

Відбувається постійна трансформація кількості виробників через зміну власників, приєднання та вихід інших господарюючих субєктів. Проте в цілому спостерігається тенденція до зростання прибуткововсті сільськогосподарської діяльності. Про це свідчить збільшення як загальної кількості сільськогосподарських підприємств - юридичних осіб (21,7%), так і кількості прибуткових (19%). Серед основних показників господарської діяльності - чистий дохід (виручка) від реалізованої продукції збільшився в 3,1 разів, а загальний прибуток в 3,4 рази.

Для визначення ефективності галузей сільськогосподарського виробництва розглянемо результати виробництва продукції рослинництва (табл. 1). Наведені дані підтверджують ефективність галузі рослинництва. Кількість прибуткових підприємств за досліджуваний період зросла на 18%.

Зростання рівня рентабельності лише 6,4 в.п. не показують всю складність технологічного процесу вирощування продукції, від реалізації якої підприємства отримали виручку в 3,3 рази більшу. Для виробництва цієї продукції було витрачено в 2014 р. коштів в 3,1 разів більше чим в 2010р., що дозволило отримати загальний прибуток більш як на 59,8 млн. грн (3,7 разів).

Результати виробнитцва продукції рослинництва в аграрних

підприємствах Тальнівського району

Маркетингова діяльність виробників сільськогосподарської продукції проявилася в реальній можливості формувати товарну групу продукції та самостійно обирати канали її реалізації. При цьому основною перепоною є недостатня інформованість та необізнаність щодо ринкової маркетингової стратегії, відсутність вмінь вірно оцінювати потенціал ринку й обирати вигідні умови контрактів [2].

Усе перераховане не дозволяє ефективно працювати. Через складні фінансові умови виробник сільськогосподарської продукції самостійно обирає вигідний та прийнятний для нього елемент ринкової інфраструктури, за допомогою якого здійснюватиметься реалізація готової продукції. При цьому основним критерієм є ціна, і лише потім зручність у транспортуванні продукції, її якість, надійність партнерів, гарантії розрахунків.

Асортимент продукції рослинництва включає 10 основних культур, при цьому ширина їх скорочується (табл. 2). Приведені дані в табл. 2 підтверджують твердження про те, що попит формує пропозицію. Оскільки площа ріллі на території району є стабільним показником, то збільшення виробництва певних культур може відбуватися за рахунок інтенсифікації вирощування або за рахунок зміни структури посівів. За досліджуваний період кількість виробників пшениці зросла на 42,1, ячменю - на 15,0, кукурудзи на зерно в 2,2 рази, насіння соняшнику і ріпаку - на 40,0 сої - на 66,7 %. Такі показники показують реальний попит на продукцію рослинництва. Зниження попиту на продукцію породжує зниження ціни, відповідно доходів підприємств та ефективність виробництва продукції [3]. Зниження попиту на горох та просо призвело до відмови від їх вирощування в трьох із пяти виробників.

2. Асортимент продукції галузі рослинництва та кількість виробників в Тальнівському районі, од.

Ціноутворення в сільскогосподарських підприємствах району проводиться за допомогою кошторису (визначення собівартості). Цінова політика підприємств визначається факторами взаємозв'язку з цілями і завданнями, які ставляться у короткостроковому плані (табл. 3).

Динаміка собівартості 1ц продукції рослинництва в підприємствах

Тальнівського району, грн

Через ряд об'єктивних чинників відбулося значне зростання собівартості виробництва всіх груп продукції. Особливо зросла собівартість вирощування овесу та сої. Але якщо соя має стабільний попит ринкову ціну, то через низьку врожайність та невисоку ціну реалізації, овес перестали вирощувати в трьох з пяти підприємствах району.

Збутову політику сільськогосподарських підприємств району слід розглядати, як цілеспрямовану діяльність, принципи і методи, якої покликані організувати рух потоку товарів до кінцевого споживача. Основним завданням є створення умов для перетворення потреб потенційного покупця в реальний попит на конкретний товар. До числа таких умов відносяться елементи збутової політики, канали розподілу (збуту, товароруху) разом з функціями, якими вони наділені [4].

Протягом 2010-2014 рр. для сільськогосподарських товаровиробників основними традиційними каналами збуту їх продукції залишалися в різних пропорціях: переробні підприємства; населення, яке отримувало продукцію на паї, в рахунок оплати праці та через систему громадського харчування; сільськогосподарські ринки, власні ларки, магазини та палатки; незначна частина реалізовувалася партнерам із зарубіжних країн. Основна частина продукції рослинництва була реалізована посередницьким структурам, які вивозили продукцію в морські та річкові порти для подальшої реалізації за кордон (табл. 4).

Динаміка та структура реалізації основних видів рослинницької

Особливої уваги заслуговує зростання питомої ваги реалізації продукції зернових та зернобобових переробним підприємствам - на 6,6%, що пояснюється відновленням функціонування Тальнівського КХП та створенням невеликих приватних підприємств, які займаються виробництвом хліба та хлібопродукції.

Аналогічну ситуацію спростерігаємо із реалізацією іншої виробленої продукції. Значно скоротилася реалізація продукції населенню в рахунок оплати праці та для розрахунку з орендодавцями. Населення, отримуючи кошти на руки, мають можливість вибрати продукцію іншого виробника.

Висновок

В результаті проведеного дослідження вдалося визначити, що основною проблемою маркетингової діяльності в сільськогосподарських підприємствах регіону є недостатність інформації про канали забезпечення діяльності та збуту виробленої продукції.

Комплекс маркетингу в рослинницькій галузі функціонує безсистемно, дослідження конюнктури ринку продукції не проводяться. Виробництво продукції рослинництва традиційне. При цьому, не зважаючи на зростання попиту, практично вістутнє вирощування екологічної продукції.

Дослідження каналів збуту продукції показали, що серед ключових вимог потенційних споживачів сільськогосподарської продукції доцільно виділити наступні:

великий досвід виробництва сільськогосподарської продукції;

поєднання на одному підприємстві галузі рослинництва та тваринництва;

можливість укладання довгострокових угод;

можливість формування попередніх замовлень с.-г. продукції;

цінова політика має формуватися на основі ринкових цін;

можливість оптових закупівель;

наявність сучасного якісного обладнання для зберігання і первинної обробки продукції;

наявність кваліфікованих працівників.

Література

Черкащина: регіональний розвиток в 2014 році. Статистичний довідник Головне управління статистики у Черкаській області. - Черкаси - 2015.- 214 с. http://www.ck.ukrstat.gov.ua/source/arch/2015/zb_cherk_14.pdf

Соловйов І.О. Формування системи маркетингу в аграрній сфері економіки / І.О. Соловйов. // Економіка АПК. -2006 -№2-с. 103 -110.

Козуб Н.М. Маркетингова діяльність в агроформуваннях: [зб. наук. праць] / Н.М. Козуб. - Кам'янець-Подільський: Подільська державна аграрно-технічна академія- 2003. - Вип. 11. - С. 307-309.

Жук О.І. Критерії та показники маркетингової діяльності на підприємствах/ О.І. Жук// Вісник Академії праці і соціальних відносин ФПУ. - 2008 - №5. - С. 66-69.

Ткешелашвілі М.Л. Особливості формування маркетингового управління підприємством / М.Л. Ткешелащвілі // Проблеми науки. - 2010, №5 - С. 35-41.

Размещено на Allbest.ru