Організаційні аспекти розвитку сільського туризму в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru

Організаційні аспекти розвитку сільського туризму в Україні

Л.Ю.ЧОБАЛЬ,

к.е.н., доцент кафедри менеджменту

туристичного та готельно-ресторанного

бізнесу Ужгородського торговельно-

економічного інституту Київського

національного торговельно-економічного

університету

Розглянуто вигоди туристичної фірми від правильного розуміння споживачів. Дано трактування поняття «туристичний маркетинг». Виокремлено три основні функції, які може виконувати маркетинг в сільському зеленому туризмі, зокрема: 1) налагодження контактів з туристами; 2) розвиток галузі; 3) контроль. Охарактеризована залежність рівня ефективності агросадиби від соціально-економічних умов, розвиненості інфраструктури і привабливості населеного пункту. Наведено визначення поняття «туристичний кластер» як об'єднання організацій та господарств, взаємопов'язаних в розвитку туристичного продукту на сільських територіях.

Ключові слова: сільський туризм, туристичний маркетинг, ринок, споживачі, ефективність, інновації, інформаційна політика, підприємництво, туристичний кластер.

туристичний маркетинг сільський зелений туризм

Рассмотрены выгоды туристической фирмы от правильного понимания потребителей. Дана трактовка понятия «туристический маркетинг». Выделены три основные функции, которые может выполнять маркетинг в сельском зеленом туризме, в частности: 1) налаживание контактов с туристами; 2) развитие отрасли; 3) контроль. Охарактеризована зависимость уровня эффективности агроусадьбы от социально-экономических условий, развитости инфраструктуры и привлекательности населенного пункта. Приведены определения понятия «туристический кластер» как объединения организаций и хозяйств, взаимосвязанных в развитии туристического продукта на сельских территориях.

Ключевые слова: сельский туризм, туристический маркетинг, рынок, потребители, эффективность, инновации, информационная политика, предпринимательство, туристический кластер.

The benefits of tourism firm from properly understanding of consumers are considered. The interpretation of the concept of «tourism marketing» is given. Three main functions that marketing can perform in rural green tourism are singled out, including: 1) the establishing of contacts with tourists; 2) the development of the industry; 3) control. Farmstead dependence from farmstead efficiency level on the socio-economic conditions, infrastructure development and attractiveness of the settlement is characterized. An definition of «tourism cluster» as an association of organizations and enterprises, related to tourism product development in rural areas is made.

Keywords: rural tourism, tourism marketing, market, customers, efficiency, innovation, information policy, entrepreneurship, tourism cluster.

Постановка проблеми

Переведення економіки країни на ринкові засади відкрило простір для прояву приватної ініціативи та вивільнення на цій основі підприємницького потенціалу не лише у виробничо-господарських формуваннях, а й домогосподарствах на сільських територіях. Селяни, взявши на себе зобов'язання з виробництва переважної частини сільськогосподарської продукції, водночас почали серйозно займатись її реалізацією та шукати нетрадиційні для 1990-х років способи отримання прибутку з метою забезпечення своїх родин. Сільський туризм стає новим витком у розвитку сільських територій України.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблеми розвитку сільського туризму в світі та Україні досліджували зарубіжні та вітчизняні вчені: вітчизняні науковці, зокрема: В. Гловацька, Ю. Зінько, М. Рутинський, Т. Пінчук, Р. Тринько, Н. Ротге, А. Таксанов та інші.

Тема сільського зеленого туризму є досить широкою, але в своїх роботах автори здебільшого показують загальні проблеми сільського зеленого туризму, залишаючи поза увагою організаційно-економічні аспекти і це потребує подальших досліджень.

Мета статті - визначити і обґрунтувати організаційні аспекти розвитку сільського туризму в Україні.

Виклад основного матеріалу

Туризм є однією з небагатьох галузей національного господарства, де спостерігається постійна тенденція до збільшення кількості робочих місць і стабільних надходжень до Державного бюджету. В останні роки поряд зі старими (традиційними) поступово розвиваються і нові (поки що нетрадиційні) види туризму. Одним з альтернативних шляхів підвищення рівня життя сільського населення, охорони навколишнього природного середовища, поліпшення екологічної ситуації у сільській місцевості Концепцією Державної цільової програми сталого розвитку сільських територій на період до 2020 р. визначено розвиток сільського аграрного туризму, народних промислів, підприємництва тощо [4].

Туристичне підприємство, пропонуючи послуги, які ефективно задовольняють потреби і запити клієнтів, буде щедро нагороджене. І навпаки, той, хто не зуміє могтися цього, буде покараний втратою споживачів. Саме тому вивчення споживачів у сфері туризму можна назвати найважливішим завданням маркетингу [7].

Маркетинг, що представляє собою систему ринкового управління сучасним бізнесом, передбачає, з одного боку, ретельне всебічне та систематичне вивчення потреб, смаків та особистих переваг споживачів, орієнтацію на них виробництва, забезпечення адресності запропонованих товарів на ринок, з другої - направлений і активізований вплив на ринок, формування потреб.

Вважають, що дослідження споживачів, виявлення основних мотивів придбання послуг і аналіз поведінки споживачів озброює керівників і фахівців туристичної фірми могутнім арсеналом, без якого неможлива успішна діяльність на сучасному ринку - знання свого клієнта.

Правильне розуміння споживачів надає туристичній фірмі можливості: прогнозувати їх потреби; виявляти послуги, що користуються найбільшим попитом; удосконалення взаємин з потенційними клієнтами; завоювати довіру клієнтів за рахунок розуміння 'їхніх запитів; розуміти, чим керується клієнт, приймаючи рішення про придбання туристичних послуг; з'ясувати джерела, що використовують клієнти при ухваленні рішення про купівлю; встановлювати, хто і яким чином впливає на вироблення та ухвалення рішення про придбання туристичного продукту; виробляти відповідну стратегію маркетингу і конкретні елементи найбільш ефективного комплексу маркетингу; створювати систему зворотного зв'язку зі споживачами туристичних послуг; налагоджувати ефективну роботу з клієнтами.

Туризм за своїми основними характеристиками не має жодних принципових відмінностей від інших форм господарської діяльності. Тому всі існуючі положення сучасного маркетингу можуть бути сповна застосовані і в туристичній сфері.

Водночас у туризму є специфіка, яка відрізняє його не тільки від торгівлі товарами, але й від інших форм торгівлі послугами. Тут має місце торгівля як послугами, так і товарами (за оцінками спеціалістів, частка послуг у туризмі складає 75%, товарів - 25%), а також особливий характер споживання туристичних послуг і товарів на місці 'їх виробництва, більше того, в певній ситуації.

У традиційному виробництві, де результат праці - конкретний товар чи продукція - поняття маркетингу має більш конкретний зміст. У туризмі результат діяльності зводиться до туристичного продукту, якому притаманні певні специфічні особливості, що суттєво впливають на маркетингову діяльність у туризмі. Як немає однозначного визначення маркетингу загалом, так і відсутнє єдине трактування маркетингу туризму. Виходячи з визначення поняття «турист», яке дає ВТО, французькі спеціалісти Р. Ланкар і Р. Оллє зазначають, що туристичний маркетинг - це серія основних методів і прийомів, вироблених для дослідження, аналізу і вирішення поставлених завдань. Головне, на що мають бути спрямовані ці методи і прийоми, - виявлення можливостей найбільш повного задоволення потреб людей з точки зору психологічних і соціальних факторів, а також визначення способів найбільш раціонального, з фінансової точки зору, ведення справ туристичними підприємствами, які дозволяють враховувати виявлені або приховані потреби в туристичних послугах.

Маркетинг, як в туризмі взагалі, так і в сільському зеленому туризмі - це загальна система координаційної діяльності певного туристичного господарства в процесі розробки, виробництва туристичного продукту з метою реалізації для отримання прибутку шляхом задоволення потреб споживача (туриста).

Також це стосується і маркетингу сільського зеленого туризму, який є специфічним видом туризму, оскільки в цьому виді господарювання об'єднані дві галузі - сільське господарство та туризм, галузі як би кардинально різні.

Потрібно виокремити три основні функції, які може виконувати маркетинг в сільському зеленому туризмі: 1) налагодження контактів з туристами; 2) розвиток галузі; 3) контроль.

Метою налагодження контакту з туристами є переконання 'їх у тому, що саме місце, яке їм пропонується, і послуги, вигоди та товари, які там надаються, повністю відповідають тим бажанням, які вони очікують.

Розвиток галузі передбачає впровадження інновацій, що зможуть забезпечити нові можливості для збуту туристичного продукту та диверсифікації господарства загалом.

Функція контролю передбачає аналіз результатів господарської діяльності з просування аг- ротуристичних послуг на ринок та перевірку того, як ці результати показують успішне використання можливостей агротуристичного господарства.

Система маркетингу в агротуристичній діяльності - це система, яка включає в себе широкий спектр програм зі створення продукту та його реалізації, найбільш ефективної діяльності підприємства на існуючому ринку. Спрямування туристичного маркетингу залежить від категорії агрооселі і базується на колі тих проблем, що необхідно вирішувати як у найближчий період, так і в подальшому. Також необхідно визначити методи, форми та напрямки маркетингової діяльності, які підприємство підкреслює як основні. При цьому велику роль відіграють як рівень конкуренції, так і стан кон'юнктури ринку, а також монополізація цієї галузі, можлива взаємодія підприємства з різними ринками та галузями виробництва, залежно від коливань, що формує маркетингова програма підприємства.

Індивідуальному підприємцеві доцільно почати свій бізнес з пошуку спілки власників садиб (в Україні провідна організація - Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму) або асоціації туроператорів (якщо такі існують за місцем його проживання), яким він може запропонувати свої послуги із розміщення гостей. Якщо така асоціація існує за місцем проживання власника агросадиби, то краще відразу звернутися до неї з проханням про включення нової садиби до бази даних або мережі агросадиб. Включення до мережі агросадиб припускає укладання двостороннього договору між власником агросадиби і спілкою або туроператором. У цьому договорі визначаються зобов'язання сторін із обслуговування гостей. До зобов'язань власника садиби звичайно відносяться надання житла, що відповідає визначеним санітарно-гігієнічним нормам, вимогам безпеки та інших спеціальних нормативів. До зобов'язань туроператора відносяться гарантії вчасно подати заявку на проживання клієнта, оплатити за послугу в обговорений термін (до заселення клієнта чи після), проводити необхідну рекламну кампанію й інші зобов'язання.

Ефективність агросадиби прямо пов'язана з визначеними соціально-економічними умовами, розвиненістю інфраструктури і привабливістю населеного пункту і дестинації, відвідуваних різними категоріями туристів і бізнесменів. Наприклад, село-курорт має набагато більший потенціал привабливості для мандрівників, ніж невелике село, розташоване вдалині від транспортних магістралей. З іншого боку, якщо це село до того ж виявляється єдиним, розташованим поблизу унікальних природних визначних пам'яток, куди прагнуть потрапити деякі категорії туристів, то попит на послуги розміщення в агросадибі в ньому завжди буде значним. Вагомим фактором для розвитку агросадиби є також і наявність у населеному пункті готелів, пансіонатів, туристичних баз, їхній стан і місце розташування.

Майже в будь-якому населеному пункті економічно активного регіону завжди вимагаються послуги з розміщення гостей - відрядників, туристів та інших відвідувачів. У двічі потрібнішими виявляються такі послуги, якщо в населеному пункті немає готелів і єдина надія в приїжджого на розміщення на нічліг залишається тільки на власників агросадиб. У такому разі власники садиб виявляються в цьому населеному пункті монополістами на надання готельних послуг і тут дуже важливо дотримуватися цінової пропорції між якістю послуг, що надаються, і 'їхньою ціною. При цьому бажано, щоб власників садиб було більше і клієнтові було з чого вибирати, не підпадаючи під диктат одного найбільш наполегливого власника агросадиби. У будь-якому разі, навіть за наявності у власників агросадиби спільної домовленості про єдину монопольну ціну, невідповідність ціни і якості послуг необхідним параметрам в остаточному підсумку призведе до зниження попиту і привабливості туристської дестинації.

Якщо ми розглянемо інфраструктуру сільського зеленого туризму, то зможемо чітко побачити роль її складових у формування ціни туристичного продукту. Важливе місце в її формуванні займає маркетинг, реклама та засоби інформації.

Також держава повинна проводити інформаційну політику, яка має сприяти розвитку сільського зеленого туризму, виділяти цю галузь як інноваційну і дуже перспективну, проводити різні навчання та семінари в сільській місцевості, де б людям за допомогою дорадчих служб роз'яснювались значення туризму на селі, його переваги та недоліки.

Велику роль у розвитку сільських територій відведено підприємництву на селі, що також збільшить кількість робочих місць, забезпечить зміну стандартів життя (менталітет) мешканців села, виникне потреба у нових професіях, зменшить міграцію з села до міста та за кордон, можуть з'явитись нові статті місцевого оподаткування (за використання туристами місцевих пам'яток архітектури, природи тощо), з'являться нові зв'язки суспільного характеру та і світогляд селян може суттєво змінитись, оскільки селянин побачить цінність довкілля і зрозуміє, що це йому приноситиме користь, що це природне та економічне середовище потрібно берегти.

З досліду зарубіжних країн, можна зробити висновок, що часто в регіонах, в яких успішно розвивається сільський зелений туризм, власники агросадиб та інших підприємств утворюють туристичні кластери, що успішно функціонують, приносячи як економічну, так і соціальну користь.

Туристичний кластер - це об'єднання організацій та господарств взаємопов'язаних в розвитку туристичного продукту на певній території, в нашому випадку на сільських територіях. Основна ціль кластера сільського зеленого туризму - це функціонування і формування конкурентоспроможного туристичного комплексу, що забезпечуватиме туриста (споживача) якісним туристичним продуктом.

При формуванні кластера сільського зеленого туризму підприємці мають змогу створити якісне конкурентоспроможне туристичне формування, яке в свою чергу дозволить використовувати широкі можливості для забезпечення місцевого населення робочими місцями та туристів якісними туристичними послугами.

Основним сегментом туристичного кластеру є туристичні ресурси, які може запропонувати регіон (ріки, ліси, екологічно чисті території, історико-архітектурні пам'ятки, різноманітна флора і фауна та інше). Саме туристичним ресурсам належить визначальна роль в формуванні туристичного попиту, так як вони є мотивом для туриста відвідати ту чи іншу територію.

Наступною ланкою в туристичному кластері є саме туристичні фірми, основним завданням яких є створення якісного туристичного продукту на основі туристичних ресурсів. У даному випадку ще і сприяти збереженню туристичних ресурсів, для подальшого розвитку бізнесу і з метою не завдати шкоди навколишньому середовищу, а також виховувати в жителів сільської місцевості і туристів поваги та бережного ставлення до даних туристичних ресурсів. Не малим фактором є і те, що господарі агросадиб мають чітко усвідомлювати значення потреб туриста та підтримки стандартів обслуговування.

Протягом відпустки-подорожі турист потребує якісного харчування, проживання, транспортних перевезень та організації дозвілля. Це все можуть забезпечити учасники кластера, безпосередньо як і господарі агроосель чи агроготелів, так і інші учасники. Крім того, варто не забувати про роль супутніх послуг - це медичне забезпечення, страхування, торгівля, соціально-культурна структура та матеріально-інженерне забезпечення регіону.

Висновки

Сільський зелений туризм є багатоаспектною і багатоцільовою формою розв'язання великої кількості проблем розвитку села і задоволення потреб зацікавлених у відпочинку і оздоровленні.

З упевненістю можна сказати, що сільський зелений туризм в найближчі роки може стати однією з провідних галузей господарювання майже в усіх регіонах України.

Часто в регіонах, в яких успішно розвивається сільський зелений туризм, власники агросадиб та інших підприємств утворюють туристичні кластери, що успішно функціонують, приносячи як економічну, так і соціальну користь. Варто зауважити, що кластер існуватиме лише за умов політичної стабільності в країні, сталому соціально-культурному та економічному розвитку, а також природно-екологічним умовах. Ці умови залежать не тільки від населення яке мешкає на даній території, а і від державного спрямування та політики щодо даного виду діяльності.

Список використаних джерел

1. Важинський Ф.А. Диверсифікація та кооперація розвитку сільських територій регіону / Ф.А. Важинський, А.В. Колодійчук, О.С. Молнар // Науковий вісник Ужгородського університету : зб. наук. праць. - Сер.: Економіка. - 2011. - Спецвип. 33, ч. 3. - С. 125-129.

2. Важинський Ф.А. Маркетингові дослідження в системі управління конкурентоспроможністю підприємств / Ф.А. Важинський, А.В. Колодійчук // Науковий вісник НЛТУ України. - 2009. - Вип. 19.1 - С. 129-130.

3. Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні: навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. / В.Ф. Кифяк. - Чернівці : Книги-ХХІ, 2003. - 298 с.

4. Колотова Е.В. Рекреационное ресурсоведение: учебное пособие для студентов, обучающихся по специальности «Менеджмент» / Е.В. Колотова. - М.: Российская международная академия туризма, 1998. - 136 с.

5. Черторижський В.М. Кластерна модель організації туристичної діяльності - чинник виходу та закріплення туристичних фірм на зовнішніх ринках / В.М. Черторижський, А.В. Колодійчук // Науковий вісник НЛТУ України : зб. наук-техн. праць. - Львів: РВВ НЛТУ України. - 2009. - № 19. - С. 76-81.

6. Шевчук Л.Т. Світовий і вітчизняний досвід створення і функціонування бізнес-інкубаторів / Л.Т. Шевчук, А.В. Колодійчук // Регіональна економіка. - 2013. - №1. - С. 178-184. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/negek_2013_1_24.

7. Школа І.М. Менеджмент туристичної індустрії: навчальний посібник / За ред. проф. І.М. Школи. - Чернівці, 2003. - 596 с.

Размещено на Allbest.ru