Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

• Вступ
• Розділ 1. Теоретична частина
• 1.1 Загальна характеристика комунікаційної стратегії
• 1.2 Приклади функціонування комунікаційної стратегії на світовому ринку
• Розділ 2. Аналітична частина
• 2.1 Коротка характеристика ТОВ «Фоззі-Фуд»
• 2.2 Аналіз економічного і фінансового стану «Фоззі-Фуд» на 2016 р.
• Розділ 3. Проектна частина
• 3.1 Сучасний стан розвитку комунікаційної стратегії в організації
• 3.2 Пропозиції до вдосконалення даної стратегії в ТОВ «Фоззі-Фуд»
• Висновки
• Список використаних джерел


Вступ

комунікаційний стратегія ринок фінансовий

Високий ступінь невизначеності ринкової ситуації, політична та міжнародна нестабільність, сезонні коливання ринкового попиту, підвищення рівня конкуренції, обмеженість ресурсів сприяють виникненню кризових явищ у вітчизняних підприємств, а, отже, до ускладнення їх управління. За таких умов значний інтерес для вітчизняних науковців і підприємців становить сучасна маркетингова концепція управління, передові методи та форми маркетингового впливу на формування ринкового попиту і конкурентної позиції підприємства, стратегічне управління маркетинговими комунікаціями.

Ключовим чинником забезпечення конкурентоспроможності сучасних підприємств на внутрішньому та міжнародному ринках стала дієва система маркетингових комунікацій, яка характеризується широким застосуванням різноманітних комунікаційних засобів і появою нових інструментів інформаційного впливу. Запорукою успіху фірми сьогодні на ринку є спроможність стратегічно правильно організувати взаємодію багатьох інструментів маркетингових комунікацій з визначенням найдієвіших і найефективніших засобів комунікацій у кожному окремому випадку господарської діяльності підприємства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивченню стратегічного управління маркетинговими комунікаціями присвятили багато наукових праць зарубіжні та вітчизняні автори, зокрема Х. Анн, Г. Л. Багіев, К. Беррі, Дж. Бернет, А. Войчак, Є. Голубкова, Т. Грифін, Д. Доті, А.П. Дурович, А. Звєрінцев, Ф. Котлер, Дж. М.Лэйхифф, Т. Лук'янець, С.Моріарті, Дж. М. Пенроуз, Л. Персі, Г. Почепцов, Т. Примак, Є. Ромат, Дж. Р. Россітер, В. Сахаров, Ч.Сендидж, В. М. Тарасевич, О. Феофанов, У. Уэллс та багато інших. Значний внесок у розвиток методології стратегічного управління внесли С.Н. Анікеєв, І. Ансофф, І.Г. Багієв, Б. Берман, М.І. Бухалков, О.С. Віханський, І.Н. Герчикова, П. Дойль, П. Друкер, Ф. Котлер, Ж-Ж. Ламбен, А.А. Томпсон, А.Дж. Стрикленд, З.Є. Шершньова, Х. Мінцберг, В.Ф. Оберемчук. Однак досі ще недостатньо розкрито питання комплексного підходу до стратегічного управління маркетинговими комунікаціями за умови застосування різних елементів системи комунікацій.

Метою дослідження є розкриття сутності та механізмів стратегічного управління маркетинговими комунікаціями на сучасних підприємствах та аналіз їх ефективності на підприємстві ТОВ «Фоззі-Фуд».

Основними завданнями роботи є аналіз чинників застосування стратегічного маркетингу в комунікаційній політиці підприємства, оцінка стратегічних принципів застосування інтегрованих маркетингових комунікацій, з'ясування етапів процесу стратегічного менеджменту маркетинговими комунікаціями та визначення рівня впливу комунікаційних стратегій на ефективність діяльності підприємства.



Розділ 1. Теоретична частина

1.1 Загальна характеристика комунікаційної стратегії

Комунікаційна стратегія - це комплекс взаємозв'язаних заходів, які розроблюються і реалізуються з метою створення і підтримки постійних зв'язків між підприємством і ринком, активізації продажу товарів, формування позитивного іміджу шляхом інформування, переконання та нагадування про свою діяльність.

Основними завданнями комунікаційної стратегії підприємства є формування попиту і стимулювання збуту продукції, а також реалізація інших маркетингових цілей:

§ інформування споживачів;

§ формування позитивного іміджу підприємства;

§ мотивація споживачів;

§ формування та актуалізація потреб споживачів;

§ стимулювання акту купівлі товару;

§ формування лояльності до товарної марки;

§ нагадування про підприємство та його товари та ін.

Комунікаційна стратегія підприємства передбачає комплексне використання основних елементів системи маркетингових комунікацій, до яких відносяться:

· реклама - будь-яка платна форма неособистого поширення інформації про фірму та її товари/послуги;

· комерційна пропаганда - діяльність, спрямована на формування і підтримку позитивного іміджу фірми шляхом налагодження відносин між організацією та різноманітними контактними аудиторіями (діловими партнерами, покупцями, фінансовими установами, засобами масової інформації, владою, суспільством);

· спонсорство - фінансова підтримка суспільно корисних проектів, організацій, особистостей для досягнення власних маркетингових цілей;

· стимулювання збуту - різноманітні спонукальні заходи і прийоми короткострокового характеру, спрямовані на збільшення продажу окремих товарів;

· виставкова діяльність;

· персональний продаж - усне представлення товару в ході бесіди з одним чи кількома потенційними покупцями з метою здійснення його продажу.

Кожен елемент системи маркетингових комунікацій має свої особливості, але всі вони доповнюють один одного, створюючи єдиний комплекс.

На процес розробки і реалізації комунікаційної стратегії впливають наступні фактори:

§ загальні та комунікаційні цілі підприємства. Розширення частки галузевого ринку, формування чи зміна іміджу передбачують застосування різних засобів комунікації;

§ тип галузевого ринку, його обсяги і концентрація. На ринку продукції промислового призначення ефективність елементів системи маркетингових комунікацій зменшується в такому порядку: особистий продаж - стимулювання збуту - реклама - пропаганда - паблік рілейшнз. На ринку товарів широкого вжитку динаміка інша: реклама - стимулювання збуту - персональний продаж - паблік рілейшнз. Якщо ринок географічно сконцентрований, перевага за особистим продажем; на великому, географічно розконцентрованому ринку перевага за рекламою і стимулюванням збуту;

§ тип цільових покупців. Для споживачів-організацій важливий персональний продаж, для широкого кола споживачів доцільна реклама в засобах масової інформації, для посередників (оптових і роздрібних торгівців) ефективне стимулювання через систему знижок;

§ тип товару, його життєвий цикл. Для просування товарів масового попиту важливим є стимулювання збуту, для товарів довгострокового користування більш ефективною буде реклама, для просування послуг переважно використовується персональний продаж.

На етапі виведення товару на ринок для формування обізнаності потенційних споживачів найбільш ефективними засобами є реклама і пропаганда, після них - стимулювання збуту. На етапі зростання роль стимулювання збуту знижується, а реклама і комерційна пропаганда підтримуються на колишньому рівні. На етапі зрілості зростає роль інформаційної, порівняльної, стимулюючої реклами. На етапі спаду основна увага приділяється стимулюванню збуту;

§ фінансові можливості фірми. Менш витратними елементами системи маркетингових комунікацій вважаються комерційна пропаганда, стимулювання збуту, більш дорогими - реклама, участь у виставках.

В залежності від впливу перелічених факторів підприємство може розробити і застосувати різні варіанти комунікаційних маркетингових стратегій (табл.1.1) [1, с.298-304].

Таблиця 1.1. Типи комунікаційних стратегій

Ознака	Типи стратегій
За маркетинговими комунікаційними цілями	§ стратегії формування попиту § стратегії смитулювання збуту
За елементами системи маркетингових комунікацій	§ рекламні стратегії § стратегії особистого продажу § стратегії комерційної пропаганди § стратегії стимулювання збуту § стратегії виставкової діяльності § стратегії спонсорства
За об'єктами комунікаційного впливу	§ стратегія проштовхування товару § стратегія притягування споживачів
За ступенем інтенсивності і розподілом по часу маркетингового впливу	§ безперервна комунікаційна стратегія § концентрована комунікаційна стратегія § періодична комунікаційна стратегія § пульсуюча комунікаційна стратегія

Комунікаційна стратегія формується на основі встановлених місії підприємства, стратегії розвитку та маркетингової стратегії підприємства. Інформаційною базою для прийняття стратегічних рішень є результати проведених маркетингових досліджень (аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища, аналіз споживачів, конкурентів, визначення цільових сегментів тощо). У рамках розроблення комунікаційної стратегії передбачається формування стратегії використання окремих інструментів маркетингових комунікацій.

Етапи розроблення комунікаційної стратегії подані на рис. 1.1.

Рис.1.1 Етапи реалізації комунікаційної стратегії [Розроблено автором на основі 2]*

Розглянемо детально кожний етап.

1. Визначення комунікаційних цілей. Комунікаційні цілі мають бути узгоджені з цілями підприємства. Комунікаційні цілі являють собою чітко визначений очікуваний результат від застосування інструментів маркетингових комунікацій.

2. Визначення ринкових цілей. Ринкові цілі необхідно узгодити з комунікаційними цілями. Ринкові цілі залежать від стану попиту на ринку і визначають вид маркетингу.

Вибір ринкових цілей визначає інтенсивність комунікаційних заходів (табл.1.2). Для того, щоб створити або стимулювати попит на ринку, необхідні агресивні та інтенсивні заходи, широкомасштабні рекламні кампанії тощо.

Таблиця 1.2 Характеристика видів ринкових цілей

№ з/п	Стан попиту	Ринкова мета	Вид маркетингу
1	Негативний попит (погане ставлення)	Створити попит	Конверсійний
2	Відсутній (нульовий) попит	Стимулювати попит	Стимулюючий
3	Потенційний попит	Розвинути попит	Розвиваючий
4	Спадний попит, що знижується	Підвищити попит	Ремаркетинг
5	Коливний (непостійний, сезонний, інфляційний) попит	Збалансувати попит	Синхромаркетинг
6	Повний (повноцінний) попит	Підтримати попит	Підтримуючий
7	Повсякденний, специфічний, унікальний попит	Підтримувати індивідуальний попит	Індивідуальний
8	Надмірний (фіктивний) попит	Знизити попит	Демаркетинг
9	Ірраціональний (небажаний) попит	Ліквідувати попит	Протидіючий
10	Незадовільний рівень попиту	Підвищити попит	Креативний

3. Аналіз цільової аудиторії. Цільову аудиторію складають наявні та потенційні споживачі, посередники, тобто особи, які приймають рішення про придбання товару або мають вплив на процес купівлі. Одним із методів вибору цільової аудиторії є факторна сегментація споживачів. Для того, щоб не помилитися у виборі інструментів маркетингових комунікацій, необхідно ретельно дослідити цільову аудиторію та визначити її характеристики (вік, стать, доходи, потреби, звички, захоплення тощо).

Приклад. Споживачами електричних чайників можуть бути як студенти, молоді сім'ї, так і пенсіонери. Для впливу на цільову аудиторію необхідно максимально наблизити рекламне звернення до сприйняття цільовими споживачами. Найбільш очевидно, що студенти поглинають інформацію через мережу Інтернет, цікавляться Інтернет-рекламою, а для пенсіонерів доцільною стане реклама на радіо, в безкоштовній пресі та поштова розсилка.

4. Аналіз сучасних тенденцій на ринку маркетингових комунікацій. Розвиток науки й техніки прямо пропорційно впливає на розвиток рекламних технологій. Рекламний ролик на телебаченні вже не дивує споживачів, вони потребують більш вишуканих та креативних ідей. Сьогодні значного поширення набули BTL-інструменти маркетингових комунікацій, наприклад, промо-акції, лотереї, дегустації, реклама на широкоформатних моніторах, реклама на підлозі торгових центрів, навігаційні системи, роад-шоу тощо. Таким чином, відбувається постійний пошук нових носіїв реклами та технологій впливу. Такий аналіз дозволяє підвищити ефективність застосування маркетингових комунікацій.

5. Вибір інструментів комунікації. На сьогоднішні існує велика кількість інструментів маркетингових комунікацій. Значного поширення останнім часом набули засоби стимулювання збуту, PR, інтернет реклама, мерчандайзинг, рroduct placement (прихована реклама), локальні інформаційні системи в громадських місцях, мобільний маркетинг тощо. Не втратила актуальності і традиційна реклама. Вибір засобів комунікаційної політики залежить від багатьох факторів, серед яких першочергове значення мають: специфіка самого товару, етап життєвого циклу товару, бюджет маркетингу та ін.

6. Розроблення стратегії окремих інструментів маркетингових комунікацій. Необхідно розробляти стратегічні рішення для обраних на попередньому етапі інструментів маркетингових комунікацій. Незалежно від виду для кожного інструменту важливим є розроблення звернення до споживачів, мотивація споживачів та вибір каналів і засобів передачі звернення.

6.1. Розроблення концепції звернення до споживачів. Звернення до цільової аудиторії формується на основі трьох складових: зміст, логіка та форма звернення.

Необхідна інформація при розробленні рекламного звернення:

§ попередня інформація (первинні звернення, раніше опубліковані матеріали, каталоги, технічна документація тощо);

§ інформація про товар (переваги та недоліки, умови застосування, як працює, наскільки ефективний та економічний, які потреби задовольняє тощо);

§ інформація про споживачів (потенційні споживачі, їх звички, стиль життя, потреби тощо).

6.2. Вибір виду впливу на споживачів. Аналіз споживачів та вибір цільової аудиторії дозволяє зробити висновки стосовно мотивів споживання певного виду продукції, а це в свою чергу впливає на вид впливу на споживачів, що використовується в комунікаційному зверненні. У рекламному зверненні можна використовувати емоційні, раціональні та моральні мотиви впливу.

6.3. Вибір каналів та засобів передачі звернення. Для передачі рекламних звернень, як правило, застосовують ЗМІ (радіо, телебачення, газети) та нетрадиційні носії реклами (аудіовізуальні системи в громадських місцях, POS-матеріали, сувенірна реклама, промо-акції тощо), ефективність яких останнім часом значно підвищилася. Вибір каналів передачі звернення залежить від бюджету маркетингу, масштабів рекламної кампанії та специфіки обраних засобів комунікації.

7. Розроблення бюджету на маркетингові комунікації. Під час складання бюджету просування можливі два підходи:

7.1. «Зверху вниз» - передбачає визначення загальної суми витрат на комплекс просування, яка потім розподіляється між інструментами маркетингових комунікацій. До таких методів відносять:

§ метод формування бюджету виходячи з наявних коштів. Розмір бюджету визначають виходячи з можливостей підприємства. Рекламний бюджет визначається як частка, яка залишається після відрахування від загального доходу витрат на виробництво, постійних витрат, що не залежать від обсягів виробництва і не пов'язані з маркетингом;

§ метод формування бюджету як певного відсотку від обсягів продажу. Встановлюється, як правило, до 10% і ці кошти спрямовуються на просування товару до споживачів. Цей метод базується на результатах діяльності фірми у минулому і прогнозі збуту у майбутньому, що випливає із виявлених тенденцій;

§ метод визначення бюджету з розрахунку на одиницю продукції. Бюджет визначається стосовно до ціни товару. Якщо структура асортименту підприємства і показники збуту є стабільними, використання цього методу доречне.

7.2. «Знизу вгору» - передбачає складання кошторису окремо для реклами, стимулювання збуту, персонального продажу, паблік рілейшнз, сума яких становитиме загальний кошторис просування. До таких методів відносять:

§ метод конкурентного паритету. Витрати на комплекс маркетингового стимулювання визначають на рівні витрат конкурентів. Інформаційною базою є результати моніторингу реклами в ЗМІ, які надають спеціальні дослідницькі організації, ціни на ринку реклами у поточному періоді;

§ метод формування бюджету виходячи з цілей і задач комплексу стимулювання - визначають цілі, задачі, розраховують потрібні витрати. Цей підхід найбільш прийнятний, але потребує планування і точних розрахунків.

8. Розроблення плану реалізації стратегії: вибір виконавців та встановлення строків реалізації стратегії тощо. План реалізації стратегії розробляється індивідуально кожним підприємством, враховуючи специфіку продукції.

9. Оцінка ефективності та контроль. Їх здійснює служба маркетингу (якщо є в структурі підприємства) або рекламне агентство [2, c.21-32].

1.2 Приклади функціонування комунікаційної стратегії на світовому ринку

Постійне зростання й удосконалення засобів маркетингових комунікацій зумовлює їх поєднання для досягнення більшого ефекту від застосування -- збільшення впливу на споживача чи партнера. Таким чином, можна стверджувати, що стратегічне управління маркетинговими комунікаціями на сучасних підприємствах пов'язане зі застосуванням одночасно великої сукупності інструментів маркетингових комунікацій для досягнення вищого ефекту. При всій різноманітності інструментів і підходів до інтегрованих маркетингових комунікацій можна виділити наступні стратегічні принципи побудови комплексу маркетингових комунікацій [3, с.113-115; 4]:

1) синергізм і послідовність -- пов'язані із взаємною підтримкою та координацією всіх елементів інтегрованих маркетингових комунікацій. При цьому діє позитивний ефект масштабу: взаємні комунікативні дії спричиняють більший ефект, ніж просте їх складання;

2) відкритість до співробітництва -- пов'язана із постійною готовністю рухатись, шукати об'єднання й альянси, оптимізувати бюджети маркетингових програм. Фахівці-маркетологи відзначають необхідність бути відкритим для співробітництва, оскільки горизонтальна комунікація з різними партнерами робить бізнес стійкішим до кризових явищ;

3) оперативність -- пов'язана з готовністю використовувати спеціально ініційовані та випадкові події для стратегічних комунікацій. Інформаційним приводом для події може стати будь-яка грамотно оформлена інформація;

4) постійний облік -- пов'язаний із проведенням аналізу та контролю за змінами і відхиленнями бюджетних й інших витрат підприємства з метою забезпечення позитивного ефекту від проведення комунікаційних засобів у межах встановлених лімітів коштів;

5) персоналізація -- пов'язана із необхідністю вибудовування та встановлення довготривалих взаємовигідних персональних відносин з кожним окремим клієнтом. Багато фахівців з маркетингу відзначають, що концепція маркетингу відносин -- процес створення, підтримання та розширення міцних, повноцінних взаємовідносин зі споживачами й іншими партнерами компанії, -- є особливо перспективною концепцією сервісного підприємництва у ХХІ столітті.

Нижче будуть наведені приклади розробки та впровадження комунікаційної стратегії іноземними компаніями.

Приклад комунікаційної стратегії компанії IBM (приклад стратегії просування на європейському ринку), концепція, IT-ринок.

В основі стратегії комунікацій бренду IBM лежить позиціонування бізнесу як організації, що надає рішення споживачам, яка в повній мірі розуміє потреби клієнтів і готова надати їм повні і успішно реалізуються рішення. Всі комунікації працюють на унікальну здатність, яка об'єднує маркетинг та інформаційні технології в єдиній, інтегрованої манері. Всі комунікації здійснюються у персоналізованому режимі на основі результатів серйозних досліджень. Документи, які готуються для цього, використовуються на громадських конференціях, власних заходах, в ході підготовки персоналу і під час постійно реалізованої кампанії встановлення відносин із засобами масової інформації (IBM).

Приклад комунікаційної стратегії компанії Deawoo (на ринку Великобританії), концепція, автомобільний ринок.

Мета комунікаційної стратегії бренду - позиціонувати Daewoo в Великобританії як саму сфокусовану на споживачах автомобільну компанію в цій країні. Відомо, що покупці автомобілів зазвичай задоволені машинами, однак незадоволені дилерами, які їх продають і обслуговують. Щоб зняти цю суперечність, Daewoo повинна сама володіти службою обслуговування споживачів. В цьому випадку Daewoo стане відрізнятися від інших конкурентів.

Дана стратегія викликає необхідність в інтеграції маркетингових комунікацій і операційної реалізації розробленої програми. Реклама і зв'язки з громадськістю повинні формувати обізнаність про бренд і направляти людей до маркетингової бази даних Daewoo, яку вона формує в першу чергу на основі телефонних спілкувань з потенційними покупцями своєї продукції. Повний набір включає брендування місць роздрібного обслуговування, створення інтерактивних пунктів продажів, direct маркетинг, формування баз даних і управління ними, паблік-рілейшнз і рекламу.

Приклад комунікаційної стратегії - енергетична виробнича компанія (назва не розкривається), концепція, b2b-сегмент.

Стратегія компанії передбачає просування бренду, підвищення впізнаваності і інформованості цільових аудиторій (серед основних груп B2B-споживачі, партнери, чиновники, представники ЗМІ) в встановлені компанією терміни, а також розвиток бренду на західних ринках (що відповідає бізнес-політики компанії). Для цього в плані розвитку передбачено низку заходів, як ділового, так і піар-характеру, медіа-рілейшнз з російськими та зарубіжними ЗМІ, розроблено стратегію спеціальних маркетингових заходів (виставки, семінари, круглі столи, презентації та ін.), А також прес-заходів - прес-тури, прес-конференції, блог-тури на виробничі майданчики та об'єкти компанії [5].



Розділ 2. Аналітична частина

2.1 Коротка характеристика ТОВ «Фоззі-Фуд»

ТОВ «Фоззі-Фуд» - структурна одиниця Fozzy Group, що розвиває мережу продуктових супермаркетів «Сільпо» і делікатес-маркетів «Le Silpo».

Торговельна мережа «Сільпо» - одна з найбільших національних мереж продовольчих супермаркетів. Супермаркет «Сільпо» - це магазин самообслуговування, асортимент якого нараховує до 20 000 найменувань продуктів харчування і супутніх товарів залежно від обсягу торговельної площі магазину.

Мережа супермаркетів «Сільпо» лідирує в структурі продажів Fozzy Group. На сьогодні мережа нараховує 270 супермаркетів у 60 містах України [6].

Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32294926, зареєстроване Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області 02.12.2002 року, номер запису про державну реєстрацію 1 339 120 0000 000782.

Місцезнаходження Товариства: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Промислова, 5.

Центральний офіс «Сільпо»: 02090, м. Київ, вул. Бутлерова, 1.

Директор - Морозов Д. Б.

Види діяльності за КВЕД-2010:

47.11 - Роздрiбна торгiвля в неспецiалiзованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами;

10.71 - Виробництво хлiба та хлiбобулочних виробiв; виробництво борошняних кондитерських виробiв, тортiв i тiстечок нетривалого зберiгання;

46.34 - Оптова торгiвля напоями;

46.35 - Оптова торгiвля тютюновими виробами;

47.25 - Роздрiбна торгiвля напоями в спецiалiзованих магазинах;

56.10 - Дiяльнiсть ресторанiв, надання послуг мобiльного харчування [7].

Отриманi лiцензiї на здiйснення дiяльностi: Товариство має лiцензiї на провадження оптової та роздрiбної торгiвлi алкогольними напоями термiном дiї на один рiк та на провадження оптової та роздрiбної торгiвлi тютюновими виробами термiном дiї на один рiк.

Середньооблiкова чисельнiсть працюючих складає 29 505 працiвникiв.

Вiдповiдальними за вибiр та застосування вiдповiдної облiкової полiтики та фiнансово-господарську дiяльнiсть в 2016 роцi були:

§ Директор - Морозов Дмитро Борисович;

§ Головний бухгалтер - Терещенко Тетяна Iванiвна.

Фонд оплати працi за 2016 рiк склав 2073107 тис. грн. Порiвняно з 2015 роком фонд оплати працi збiльшився.

Кадрова програма емiтента, спрямована на забезпечення рiвня квалiфiкацiї її працiвникiв операцiйним потребам емiтента вiдсутня.

2.2 Аналіз економічного і фінансового стану «Фоззі-Фуд» на 2016 р.

При аналізі фінансового стану підприємства до уваги бралися дані фінансової звітності (баланс та звіт про фінансові результати компанії) [8]. Окрім того, були виявлені проблеми, які впливають на діяльність емітента та визначено ступінь залежності від законодавчих або економічних обмежень. Тому, основними проблемами, що спостерігаються, є високi процентнi ставки за кредити комерцiйних банкiв, податкове навантаження та нестабiльнiсть податкової полiтики у державi.

Для розуміння повної картини економічного та фінансового стану ТОВ «Фоззі-Фуд» були досліджені основні засоби та вартість чистих активів, інформація про які надана у таблицях 2.1, 2.2 відповідно.



Таблиця 2.1 Інформація про основні засоби (за залишковою вартістю)

Первiсна вартiсть основних засобiв та малоцiнних необоротних матерiальних активiв на початок 2016 року - 1 953 547 тис.грн., на кiнець року - 108 559 тис.грн. Сума нарахованого зносу станом на 31.12.2016р. - 71 350 тис.грн. вiдповiдно до прямолiнiйного методу амортизацiї основних засобiв та 100% в першому мiсяцi використання для малоцiнних необоротних матерiальних активiв.

Нарахування амортизацiї основних засобiв здiйснюється на протязi строку корисного використання, що встановлюється в момент визнання об'єкту основного засобу активом (зарахування на баланс).

Строки корисного використання основних засобiв визначенi в дiапазонi: Будинки та споруди в т.ч. полiпшення орендованих примiщень: вiд 1 до 5 рокiв. Машини та обладнання: вiд 3 до 10 рокiв. Iнструменти, прилади та iнвентар: вiд 4 до 5 рокiв.

Ступiнь зносу основних засобiв та малоцiнних необоротних матерiальних активiв складає 65,72% (показник розрахований як спiввiдношення зносу накопиченого на кiнець 2016 року до первiсної вартостi на кiнець 2016 року). Ступiнь використання основних засобiв та малоцiнних необоротних матерiальних активiв дорiвнює 100 %.

Основнi засоби використовувались за призначенням i пiдтримувались в робочому станi. За 2016 р. було придбано основних засобiв та малоцiнних необоротних матерiальних активiв на суму 515 548 тис.грн.

В 2016 роцi з активiв Товариства вибули основнi засоби та малоцiннi необоротнi матерiальнi активи, балансова вартiсть яких складає 2 360 536 тис. грн.

Таблиця 2.2. Інформація щодо вартості чистих активів емітента

Розрахунок вартостi чистих активiв вiдбувався вiдповiдно до методичних рекомендацiй ДКЦПФР (Рiшення № 485 вiд 17.11.2004 року) та Положення (стандарт) бухгалтерського облiку 2 "Баланс", затвердженого Наказом Мiнiстерства фiнансiв України 31.03.99 N 87. Визначення вартостi чистих активiв проводилося за формулою: Чистi активи = Необоротнi активи + Оборотнi активи + Витрати майбутнiх перiодiв- Довгостроковi зобов'язання - Поточнi зобов'язання - Забезпечення наступних виплат i платежiв - Доходи майбутнiх перiодiв.

Рiзниця мiж розрахунковою вартiстю чистих активiв i статутним капiталом на кiнець звiтного перiоду становить - 2 633 723 тис грн

Рiзниця мiж розрахунковою вартiстю чистих активiв та скоригованим статутним капiталом на кiнець звiтного перiоду становить - 2 633 723 тис грн

Рiзниця мiж розрахунковою вартiстю чистих активiв i статутним капiталом на кiнець попереднього перiоду становить - 2 207 004 тис грн.

Рiзниця мiж розрахунковою вартiстю чистих активiв та скоригованим статутним капiталом на кiнець попереднього перiоду становить - 2 207 004 тис. грн.

Отже, розрахункова вартiсть чистих активiв за звiтний перiод --2 632 994 тис. грн. менше скоригованого статутного капiталу - 729 тис. грн. Вартiсть чистих активiв товариства менша/бiльша вiд статутного капiталу. Вимоги статтi 155 п.3 Цивiльного кодексу України не дотримуються.

Показники фiнансового стану Товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю «Фоззi-Фуд» представлені нижче (табл.2.3).

Таблиця 2.3. Показники фiнансового стану

№ з/п	Показник	Значення на 01.01.2016р.	Значення на 31.12.2016р.	Нормативне значення
1	2	3	4	5
1	Коефiцiєнт покриття	0,67	0,69	>1
2	Коефiцiєнт швидкої лiквiдностi	0,37	0,67	0,6-0,8
3	Коефiцiєнт абсолютної лiквiдностi	0,07	0,01	> 0
4	Чистий оборотний капiтал(тис. грн.)	-3 267 352	-3 149 713	> 0
5	Коефiцiєнт платоспроможностi (автономiї)	-0,21	-0,27	>0,5
6	Коефiцiєнт фiнансування	-5,78	-4,76	0,1
7	Коефiцiєнт забезпеченостi власними оборотними засобами	-0,49	-0,44	>0,1
8	Коефiцiєнт маневреностi власного капiталу	1,48	3,89	>0

Коефiцiєнт покриття розраховується як вiдношення оборотних активiв до поточних зобов'язань пiдприємства та показує достатнiсть ресурсiв пiдприємства, якi можуть бути використанi для погашення його поточних зобов'язань.

Коефiцiєнт швидкої лiквiдностi розраховується як вiдношення найбiльш лiквiдних оборотних засобiв (грошових засобiв та їх еквiвалентiв, поточних фiнансових iнвестицiй та дебiторської заборгованостi) до поточних зобов'язань пiдприємства. Вiн вiдображає платiжнi можливостi пiдприємства щодо сплати поточних зобов'язань за умови своєчасного проведення розрахункiв з дебiторами.

Коефiцiєнт абсолютної лiквiдностi обчислюється як вiдношення грошових засобiв та їхнiх еквiвалентiв i поточних фiнансових iнвестицiй до поточних зобов'язань. Коефiцiєнт абсолютної лiквiдностi показує, яка частина боргiв пiдприємства може бути сплачена негайно.

Чистий оборотний капiтал розраховується як рiзниця мiж оборотними активами пiдприємства та його поточними зобов'язаннями. Його наявнiсть та величина свiдчать про спроможнiсть пiдприємства сплачувати свої поточнi зобов'язання та розширювати подальшу дiяльнiсть.

Коефiцiєнт платоспроможностi (автономiї) розраховується як вiдношення власного капiталу пiдприємства до пiдсумку балансу пiдприємства i показує питому вагу власного капiталу в загальнiй сумi засобiв, авансованих у його дiяльнiсть.

Коефiцiєнт фiнансування розраховується як спiввiдношення залучених та власних засобiв i характеризує залежнiсть пiдприємства вiд залучених засобiв.

Коефiцiєнт забезпеченостi власними оборотними засобами розраховується як вiдношення величини чистого оборотного капiталу до величини оборотних активiв пiдприємства i показує забезпеченiсть пiдприємства власними оборотними засобами.

Коефiцiєнт маневреностi власного капiталу показує, яка частина власного капiталу використовується для фiнансування поточної дiяльностi, тобто вкладена в оборотнi засоби, а яка - капiталiзована. Коефiцiєнт маневреностi власного капiталу розраховується як вiдношення чистого оборотного капiталу до власного капiталу.

За пiдсумками роботи в перiод з 01.01.2016р. по 31.12.2016р.Товариство отримало збиток в сумi 383 557 тис. грн.



Розділ 3. Проектна частина

3.1 Сучасний стан розвитку комунікаційної стратегії в організації

Торгова мережа «Сільпо» - одна з найбільших національних мереж продовольчих супермаркетів. Супермаркет «Сільпо» -- це магазин самообслуговування, асортимент якого нараховує до 20 000 найменувань продуктів харчування і супутніх товарів залежно від обсягу торговельної площі магазину.

«Le Silpo» - делікатес-маркети для справжніх гурманів і поціновувачів якісних продуктів. Перший «Le Silpo» відкрито в 2012 році, сьогодні мережа нараховує 4 делікатес-маркета - у Дніпропетровську, Києві, Харкові та Одесі. Середня торгова площа «Le Silpo» - близько 1 500 кв. м, асортимент орієнтований на гостей з високим прибутком і на 70% складається з товарів преміум-групи від кращих виробників з-понад 100 країн. Крім того, ці делікатес-маркети мають стильний дизайн та обладнання преміум-класу. Як і в мережі супермаркетів «Сільпо», в «Le Silpo» постійні гості можуть користуватися перевагами програми «Власний Рахунок» [7].

Комунікаційні повідомлення, які використовує підприємство представлені наступним чином. На фасаді реклами немає. Невеликі рекламні плакати, виконані в одному стилі, знаходяться всередині магазина. Різні акційні товари об'єднані під одним слоганом: "Ціна тижня! Суперціна!". У магазині рекламуються не тільки ціни на товари, але і переваги роботи в мережі "Сільпо", можливість придбання подарункових сертифікатів, вигідні ціни в певні дні тижня тощо [9].

Окрім того, клієнтам надається можливість постійного контролю акційних пропозицій та стану картки «Власного рахунку» в онлайн режимі. За допомогою анкетних запитань та відслідковуванням побажань покупців «Сільпо» може надавати персональні рекомендації та пропозиції клієнтам. Таким чином, підприємство охоплює широкий спектр клієнтури, але визнає особистість та потреби кожного [10].

Команда «Сільпо» завдяки створеній уніформі виглядає, як єдине ціле.

За роки свого існування мережа використовувала і продовжує використовувати досить широкий інструментарій брендингу. Крім усього перерахованого вони також використовують й іміджеві рекламні компанії, і зовнішню рекламу, і багато іншого.

За даними MMR (Marketing Media Review) у 2016 році торгова мережа «Le Silpo» головами рекламно-комунікаційних холдингів та маркетингових агентств, та читачами, які є або можуть бути клієнтами даної торгової мережі, була визнана другою компанією року в номінації «Комунікаційна стратегія року» та нагороджена премією X-RAY Marketing Awards-2016. Як прокоментували менеджери сайту: «Друге місце надається компанії з supernatural патисоном, що краде не менш натуральну корову. За те, що цій компанії we want to believe!» [11].

Взагалі, маркетингова стратегія в «Le Silpo» проведена досить вдало. Так, у першому делікатес-маркеті в Києві є все, щоб звичайний день зробити маленьким святом: ароматний хліб з власної пекарні, створеної за допомогою французьких фахівців, свіже молоко, домашні яйця і фермерське м'ясо, відмінної якості свіжі овочі та фрукти.

В одному з 4 кафе, розташованих тут же, в «Le Silpo», можна і підкріпитися. Пропозиції салат-бару, свіжоспечену піцу та інші страви можна з'їсти, влаштувавшись за високими столами в кулінарії. Оцінювати поєднання вина і сиру зручно в дегустаційному барі. Щоб отримати максимум вражень від обраного в м'ясному відділі стейка, варто відправитися в гриль-бар. І, нарешті, спокусившись десертом в чарівній кондитерській, пити чай або чудово зварену каву. Невимушена обстановка і приємні аромати навколо тільки стимулюють апетит - переваги обіду прямо в торговому залі вже давно оцінили покупці розкішних гастрономічних магазинів в європейських столицях.

Але не тільки це робить «Le Silpo» гастрономічним раєм: тут, здається, є все. Найвишуканіші або найрідкісніші продукти, зазначені в рецепті, точно знайдуться на полицях. Чудовий фруктово-овочевий відділ, неймовірно широкий вибір в рибному. Асортименту морепродуктів на льоду може позаздрити спеціалізований ресторан на узбережжі! Каскадні акваріуми забезпечують «першу свіжість» устриць, крабів, омарів та інших морських делікатесів. Розкіш сирного і м'ясного відділу пробуджує кулінарно-гастрономічні фантазії, кондитерський відділ вабить м'яким блиском шоколаду і ніжністю крему. І перфекціонізм у всьому: хамон в «Le Silpo» нарізають за всіма правилами спеціальними гнучкими ножами, кавові зерна обсмажують і пропонують професійні дегустатори кави - каппери. Не кажучи вже про такі дрібниці, як швейцар, що відкриває двері і готовий допомогти донести покупки до машини.

Продавці-консультанти із задоволенням допоможуть зорієнтуватися. І, якщо потрібно, самі зберуть продуктовий кошик, вклавшись в заданий бюджет і в повній відповідності з метою, якою б вона не була - романтичне побачення, сімейна вечеря, «що-небудь смачненьке», подарунок дівчині або корпоративна вечірка. Спантеличте їх рецептом - продавці зберуть все в потрібній кількості, або проконсультуйтеся з кухарем в кулінарному відділі з приводу приготування продукту, що вас зацікавив. Або навіть попросіть приготувати його - поки ви відпочиваєте в кафе або дегустаційному барі.

Ще одна приємна деталь - як і у всій мережі супермаркетів «Сільпо», в делікатес-маркеті «Le Silpo» можна скористатися перевагами програми «Власний Рахунок». До речі, купувати виняткові продукти в чудовій атмосфері гастроентузіазма можна не тільки в столиці - делікатес-маркети «Le Silpo» працюють також в Харкові і Дніпропетровську [12].



3.2 Пропозиції до вдосконалення даної стратегії в ТОВ «Фоззі-Фуд»

Комунікаційна стратегія, так само, як і маркетингова, потрапляє в ціль, коли чітко визначено найбільш пріоритетний сегмент. Намагаючись охопити всіх, можна не досягти нікого. Такий фундаментальний підхід відомий в маркетингу, як STP (Segmentation-Targeting-Positioning). В основі підходу лежать три однойменні стадії [13]:

1) На стадії сегментування вирішується, яким чином можна розділити споживачів на сегменти. Тут існує маса підходів від усім відомої демографії до типів характеру людей.

2) На стадії таргетування необхідно визначити привабливість кожного конкретного сегмента і зупинитися на одному або кількох пріоритетах. Для цього розроблені певні критерії.

Виявлення цілей і завдань комунікаційної стратегії - найважливіший етап. Неправильно поставлені цілі можуть звести всі зусилля нанівець. Важливо пам'ятати, що при зміні бізнес-стратегії, необхідно переглядати і концепцію зовнішніх комунікацій.

Типовими цілями комунікаційної стратегії можуть вважатися:

§ підвищення впізнаваності бренду,

§ збільшення інформованості аудиторії (про діяльність, продукти, послуги компанії і ін.)

§ донесення будь-яких повідомлень до конкретних груп споживачів,

§ нейтралізація негативу,

§ збільшення кількості запитів по вхідних каналах комунікації,

§ зміцнення зв'язків з партнерами,

§ коригування образу та ін.

Важливо, щоб цілі і завдання були конкретними, досяжними і включали точні терміни їх досягнення. Часто, при постановці цілей і завдань, неспеціалісти плутають цілі і завдання стратегії з власними цілями і завданнями. Отже, підприємство «Фоззі-Фуд» може підвищити ефективність своєї діяльності шляхом покращення комунікаційної маркетингової стратегії через:

1 етап: формування корпоративної довіри через телебачення і пресу;

2 етап: розробку механізму збору компанією інформації про уподобання та невдоволення аудиторії.

3 етап: запуск бренду [14].

3) На останній стадії визначається концепція позиціонування для кожного пріоритетного сегмента, вибирається найкращий спосіб комунікації з ним, і формується унікальне повідомлення, яке максимально відповідає цінностям того чи іншого бренду.

Всі споживачі проваджені різними стимулами. У них - різні смакові переваги, цінності та прагнення. В рамках медіа їх поведінка також різниться. Тому ефективність комунікаційної стратегії зростає пропорційно тому, наскільки чітко визначено пріоритетний сегмент і наскільки ефективно сформовано унікальну пропозицію.

Необхідною умовою розквіту Товариства на ринку є постійне дослідження ринку та його змін - перевірка результатів стратегії і, при необхідності, їх корегування. Ринок динамічний, і нові умови вимагають нових підходів. Аналітика допоможе сформувати вектор стратегії і виробити гіпотези, а висновки, отримані в результаті такої роботи, необхідно періодично підтверджувати.

Потрібно завжди «тримати руку на пульсі», оскільки з'являються нові інструменти і способи комунікації, конкуренти змінюють стратегії, на ринок приходять нові агресивні гравці, змінюється поведінка споживачів.

В таких умовах швидких змін варто користуватися не лише традиційними маркетинговими стратегіями, а й використовувати більш творчі методики:

1) Необхідно відчувати емоції споживачів. Не потрібно зводити все лише до аналітичних даних і статистичних викладок. Щиро поцікавтеся тим, що важливо для ваших покупців. Запитайте, яким вони бачать ваш бренд, що хотіли б додати або змінити. Розмовляйте з людьми за межами організованих фокус-груп. Підтримуйте обговорення бренду в соціальних мережах, беріть участь в них.

2) Використання успіху конкурентів. Комунікаційна стратегія може бути доповнена успішними кейсами, які були реалізовані конкурентами. А партнерство з ними здатне принести більше користі, ніж життя за «залізною завісою».

3) Шукайте нові, нестандартні можливості для розвитку на ринку. Немає єдиного затвердженого шаблону для успішної комунікаційної стратегії. Тому перевіряйте неординарні гіпотези, будьте готові гнучко і оперативно змінюватися самі по собі.



Висновки

За умови формування інформаційної економіки в Україні та світі значення маркетингових комунікацій на підприємстві зростає, оскільки вони є джерелом і носієм інформації: учасники комунікації одержують інформацію за допомогою спілкування з колегами всередині та ззовні своїх організацій. Таким чином, маркетингові комунікації виступають інструментом високої ефективності під час реалізації стратегії підприємництва.

Будь-яка стратегія -- це, перш за все, продумана та науково обґрунтована система, повна реалізація якої дозволяє найефективнішим чином досягати поставлених цілей. Стратегія маркетингових комунікацій визначає повідомлення або послідовність повідомлень і дій, які мають бути реалізовані для конкретної цільової аудиторії за допомогою оптимального комунікаційного набору, наприклад, що більш важливе в конкретній ситуації -- реклама, прямий продаж чи стимулювання збуту.

Застосування різних засобів маркетингових комунікацій у господарській діяльності фірми є доволі витратним процесом, а тому потребує особливої уваги щодо вартості кожного інструмента окремо та ефективності його дії. Комунікації створюють у покупців позитивне уявлення: підвищують задоволення купленим економічним благом та надають продукції підприємства додаткову цінність в очах споживачів. Основним у стратегій маркетингових комунікацій стає інформування, переконування, нагадування споживачам про товар фірми, підтримка його збуту, створення позитивного іміджу компанії.

Ефективне стратегічне управління маркетинговими комунікаціями дозволяє використовувати сильні сторони підприємства чи окремого товару, а також нейтралізувати чи елімінувати слабкі. Досягнення високого рівня комунікативності підприємством дає можливість своєчасно реагувати на зміни в ринковій ситуації, цілеспрямовано впливати на ринок, а, отже, досягати вищого рівня прибутковості. Забезпечують розвиток підприємства крізь призму маркетингових комунікацій три складові -- репутація, імідж і довіра.

Таким чином, проведення ефективного управління маркетинговими комунікаціями вимагає врахування кількох особливостей, зокрема:

1. Вироблення ефективної стратегії маркетингових комунікацій вимагає дотримання логічного взаємозв'язку між цілями та плануванням господарської поведінки.

2. Необхідним є використання ефекту як вирішального параметра процесу управління маркетинговими комунікаціями: враховуючи попередній досвід клієнтів і особливості сприйняття повідомлень цільовими аудиторіями необхідно створити заклик, тему, ідею або унікальну комерційну пропозицію, які залучать додаткового споживача чи партнера.

3. Важливим є раціональне планування каналів подання інформації до споживачів: для передачі готового повідомлення аудиторії необхідно вибрати найбільш ефективний канал комунікації.

4. Управління маркетинговими комунікаціями на підприємстві має відбуватись за принципом зворотного зв'язку: передавач по каналах зворотного зв'язку повинен оцінити відгук цільової аудиторії на передані повідомлення.

Аналіз фінансових показників підприємства ТОВ «Фоззі-Фуд» показав, що в останній рік воно прибутковим не було за рахунок зростання витрат виготовлення, транспортування та реалізацію продукції, але порівняно з 2015 роком його збиток зменшився.

Окрім того, підприємство веде активну боротьбу за лідерство на ринку та використовує різноманітні маркетингові заходи для розширення клієнтської бази. Тому, при аналізі комунікаційної стратегії підприємства було виявлено, що воно займає провідні позиції та користується високим попитом серед споживачів.

Розвиток контент-реклами та методів впливу на населення за допомогою телебачення, соціальних мереж, відео-роликів та покращенням інтерфейсу власних сайтів, а також наявність прямого контакту зі споживачами, дегустаційні точки значно підвищили ефективність діяльності компанії.



Список використаних джерел

1. Сладкевич В. П. С47 Стратегічний менеджмент організацій : Підруч. для студ. вищ. навч. закл. -- К. : ДП «Видавничий дім «Персонал», 2008. -- 496 с.

2. Божкова, В.В. Стратегічний маркетинг: конспект лекцій Ч.2 / В.В. Божкова, Ю.М. Мельник, Л.Ю. Сагер. - С.: СумДУ, 2012. - 93 с.

3. Романенко О.О. Сутність та процес формування інтегрованих маркетингових комунікацій / О.О. Романенко // Економічний вісник НГУ Маркетинг. -- 2010. -- №1. -- С. 112-119.

4. Крутушкіна О.В. Концепція стратегічного управління маркетинговими комунікаціями / О.В. Крутушкіна // [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua /portal/soc_gum./Tiru/2009_28_3/7.pdf

5. Разработка коммуникационной стратегии [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://comagency.ru/pages/razrabotka-kommunikacionnoj-strategii

6. Фоззі-Фуд: довідник компаній України [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://fozzy-food.business-guide.com.ua/

7. Офіційний сайт «Фоззі Груп» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.fozzy.ua/ua/

8. Річна інформація емітента цінних паперів за 2016 рік [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.fozzy.ua/upload/iblock/363/%D0%9F%D1%80%D0%BE%20%D0%A2%D0%9E%D0%92%20%C2%AB%D0%A4%D0%BE%D0%B7%D0%B7%D1%96%20%D0%A4%D1%83%D0%B4%C2%BB.pdf

9. Retailers: Какие коммуникационные сообщения используют продуктовые ритейлеры [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://retailers.ua/news/menedjment/366-kakie-kommunikatsionnyie-soobscheniya-ispolzuyut-produktovyie-riteyleryi

10. Офіційний сайт «Сільпо» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://silpo.ua/

11. Meet the MMetR. Итоги шестой церемонии награждения X-RAY Marketing Awards [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://mmr.ua/show/meet_the_mmetr#315443327.1512846681

12. Первый в Киеве деликатес-маркет «Le Silpo» [Электронный ресурс]. - Режим доступа: https://bit.ua/2014/01/novoe-mesto-pervyy-v-kyeve-le-silpo/

13. Аксинья Носкова. 5 принципов эффективной коммуникационной стратегии [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.sostav.ru/publication/5-printsipov-effektivnoj-kommunikatsionnoj-strategii-24534.html

14. Разработка коммуникационной стратегии [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://comagency.ru/pages/razrabotka-kommunikacionnoj-strategii

Размещено на Allbest.ru