Значення вітчизняного ринку в забезпеченні населення овочами

Размещено на http://allbest.ru

2

Сумський національний агарний університет

Кафедра статистики, аналізу господарської діяльності та маркетингу

УДК 543.97:635(73)

Значення вітчизняного ринку в забезпеченні населення овочами

Лишенко М.О. кандидат економічних наук,

доцент кафедри

Устік Т. В. кандидат економічних наук,

доцент кафедри

Вступ

Постановка проблеми. Продовольче забезпечення держави є важливою проблемою, адже існування кожної окремої людини та суспільства, яке проявляється в розвитку соціальних економічних політичних і культурних відносин, важко уявити без повноцінного забезпечення відповідними продуктами харчування, зокрема овочами.

Тому розвиток агропромислового комплексу країни, вітчизняного продовольчого ринку та ринку овочів повинен стати основою як внутрішньої, так і зовнішньої економічної політики держави.

Про важливість наукових досліджень ефективності функціонування вітчизняного овочевого ринку як основи продовольчої безпеки країни чітко сказано в нормативних актах.

Тенденція до зниження споживання овочів пояснюється зменшенням урожайності, трансформуванням форм власності, порушенням міжгалузевих і міжгосподарських фінансово-економічних зв'язків тощо.

Для ефективного функціонування регіонального овоче-продуктового підкомплексу необхідно зосередити увагу на підвищенні якості та безпеки овочевої продукції, розширенні її асортименту та забезпеченні цінового паритету.

Формування регіональних ринків залежить від кількості населення, питомої ваги міського та сільського населення в регіоні, природного фактора, рівня розвитку овочівництва за окремими категоріями господарства, співвідношення попиту і пропозиції.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вагомий внесок у дослідження питання забезпечення продовольчої безпеки України зробили такі фахівці, як: В.Я. Месель-Веселяк, С.М. Кваша, П.Т. Саблук, В.В. Юрчишин, В.В. Писаренко, О.В. Ульянченко, К.П. Голікова, К.І. Яковенко, В.І. Криворучко, В.П. Рудь, В.Є. Крупін та ін.

Проте дослідження цієї проблеми не повністю відповідає поточним потребам забезпечення продовольчої безпеки, тому виникла необхідність у вирішенні зазначених питань.

Метою даної роботи є аналіз та вивчення проблеми задоволення потреб населення овочами, дослідження балансів попиту та пропозиції овочів в Україні та формування регіонального овоче-продуктового підкомплексу Сумської області в умовах економічних трансформацій.

Результати дослідження

Виробництво овочів є провідною галуззю сільського господарства України, яка входить до числа провідних світових виробників овочевих культур. Наявний потенціал та географічне розташування дають змогу формувати експортні партії овочевих культур та вести активну зовнішньоекономічну діяльність.

Овоче-продуктовий підкомплекс - одна з важливіших складових АПК. Овочівництво і баштанництво належать до п'ятірки галузей, що формують сучасну спеціалізацію рослинництва України, адже частка овоче-баштанної продукції у вартісній структурі валової продукції рослинництва становить 20,7% (зернові культури - 21,1%).

Останнім часом галузь овочівництва демонструє високі темпи розвитку, адже абсолютний приріст за останні 12 років - найвищий серед інших операторів ринку і складає 4 620 тис. т.

Овочівництво займає незначну частку в обсягах виробництва продукції рослинництва. У 2010 р. виробництво овочів становило 153,7 тис. т, що майже на 20% менше попереднього року. Врожайність знизилася з 20,4 т/га в 2009 р. до 16,7 т/га в 2010 р. У 2015 р. порівняно з 2010 р. обсяги виробництва збільшилися на 11,5%, а рівень урожайності - на 8,4% [4].

Рис. 1. Динаміка вирощування овочів у всіх категоріях господарств

В Україні передові позиції у складі виробленої продукції займає Херсонська область, якій у структурі виробництва овочів належить найкращій результат, що перевищує показник Івано-Франківської області майже в сім разів.

Сумська область займає одне з останніх місць по валовому збору овочів, хоча по всіх категоріях господарств має тенденцію до зростання на 40,6 тис. т. Дані табл. 1 свідчать про те, як розвивався внутрішній продовольчий ринок протягом останніх п'яти років.

Згідно з даними табл. 1, фонд споживання овочів у цілому по Україні збільшився на 6,7%, а по Сумській області - на 8,4%.

Таблиця 1

Фонд споживання овочів і баштанних продовольчих культур, тис.т

Для аналізу рівня забезпеченості овочами населення України необхідно зосередитись також на кількісному аспекті.

На сьогодні пересічний громадянин споживає 163,4 кг овочів на рік, що на 61% більше рівня 2000 р., в Сумській області даний показник вище середнього і становить 168,9 кг, тоді як Луганська область має найнижчий показник - 127,4 кг, а в дев'яти областях спостерігається показник нижче рекомендованих норм споживання [1].

Така тенденція є страховкою для здоров'я, оскільки багатий на овочі раціон оберігає організм людини, запобігає розвитку багатьох хвороб, забезпечує величезну кількість важливих для життєдіяльності речовин. Тому виключне значення овочів для людського організму важко переоцінити (табл. 2).

Таблиця 2

Споживання овочів і баштанних продовольчих культур однією особою за рік, кг

Джерело: розрахунок зроблено за даними статистичного бюлетеня України «Баланси та споживання основних продуктів харчування населенням України»

На овочевому ринку України спостерігається неефективне формування пропозиції і розподілу овочевої продукції.

Здійснивши аналіз балансу попиту і пропозиції за 2010-2014 рр., було встановлено, що ємність овочевого ринку (загальний фонд виробництва) за цей період збільшилася на 16,3%.

Проте темпи зростання фонду споживання за цей же період зросли тільки на 6,7%, тобто темпи росту фонду виробництва перевищують темпи росту фонду споживання на 9,6 в. п. (табл. 3).

Таблиця 3

Баланс овочів і баштанних продовольчих культур по Україні (у т. ч. консервована та сушена продукція в перерахунку на свіжу), тис. т

Спостерігається зменшення частки імпорту на 27,7%, станом на 2014 р. його обсяги становлять 225 тис. т. На 46,5% зросли втрати в 20014 р. порівняно з 2010 р. і в загальному внутрішньому попиті займають 11%.

Витрати на корм також зросли, що пов'язано з надлишковим виробництвом овочів у господарствах населення, відсутністю ефективних та недосконалих каналів збуту, що змушує виробників згодовувати продукцію худобі (1 620 тис. т у 2014 р.).

На посадку використовують 118-130 тис. т овочів. Негативним моментом є скорочення експортних операцій на ринку овочів - із 335 тис. т. у 2010 р. до 294 тис. т у 2014 р.

Однак обсяги експорту досить незначні, щоб впливати на рівень цін на внутрішньому ринку при збільшенні пропозиції овочів понад норму споживання. Крім того, експорт ще слабо розвинений унаслідок невідповідності вітчизняної овочевої продукції сертифікаційним вимогам країн ЄС.

Дослідивши баланс попиту і пропозиції в розрізі основних видів овочів, можна констатувати, що спостерігається незадоволений попит по окремим видам овочів: обсяги попиту по капусті на 6 тис. т перевищують обсяги пропозиції, по моркві - на 8 тис. т, по цибулі - на 15 тис. т, по часнику - на 2 тис. т. Надлишок спостерігається лише у виробництві столового буряка. - 3 тис. т (табл. 4).

Зміна обсягу сукупних витрат на споживання харчових продуктів обумовлена зростанням чи скороченням рівня споживання певних видів продовольства, інфляційними процесами та зменшенням чисельності населення України, причому зазначені фактори мають різноспрямовані вектори розвитку, особливо в розрізі окремих груп товарів.

Таблиця 4

Баланс попиту і пропозиції овочів та баштанних продовольчих культур у 2014 р. по Україні (у т. ч. консервована та сушена продукція в перерахунку на свіжу), тис. т

* Без урахування тимчасово окупованої території АР Крим та м. Севастополь

Із метою оцінки можливостей продовольчого забезпечення населення України, задоволення виробничих потреб, визначення можливих обсягів експорту продукції здійснюються балансові розрахунки попиту і пропозиції основних видів продукції сільського господарства та продукції переробки [2, с. 20].

Зокрема, розрахунок балансів зроблено в господарствах населення, так як основна частина виробництва зосереджена саме там, по Україні вони становлять 86%, а по Сумській області - 96,6% (табл. 5).

Виходячи з обсягів виробництва овочів, тенденцій їх використання за попередні роки, а також чисельності населення, розробляються укрупнені розрахунки балансів овоче-баштанних культур. Ресурсна частина таких балансів, яка визначає пропозицію, формується переважно за рахунок обсягів виробництва овочів, зміни запасів на кінець року, обсягів імпорту в прогнозному періоді. Витратна частина балансу, тобто попит, складається з виробничого споживання, фонду споживання, експорту, втрат, переробки на нехарчові цілі. Обсяги виробничого споживання основних видів продукції аграрного сектора визначаються виходячи з потреби у насіннєвих фондах, кормах, необхідності створення страхових резервів, а також задоволення інших потреб та споживання на душу населення, прогресивних змін у структурі споживання овочевої продукції з метою наближення до раціональних норм [6, с. 201].

Таблиця 5

Баланс овочів і баштанних культур у господарствах населення, тис. т

Джерело: розрахунок зроблено за даними статистичного бюлетеня України «Баланси та споживання основних продуктів харчування населенням України»

Фонд споживання овочів харчування рівень якого обґрунтовується на основі динаміки, визначається з урахуванням прогнозованої чисельності фактичних показників за останні роки та можливих прогресивних змін у структурі споживання овочевої продукції з метою наближення до раціональних норм [6, с. 201].

На основі прогнозних обсягів виробництва овочевої продукції та продуктів переробки, а також їх споживання в Україні в цілому та в розрізі Сумської області здійснюються укрупнені балансові розрахунки, які дають змогу оцінити рівень задоволення потреб кожної області в овочевій продукції. аграрний овочівництво експорт імпорт

Крім того, такі балансові розрахунки дають змогу оцінити напрями використання наявних ресурсів, можливості задоволення виробничих та особистих потреб за рахунок власного виробництва, визначити обсяги продукції для продажу за різними каналами реалізації та закупівлі в інших областях для покриття дефіциту ресурсів продовольства.

Протягом останніх років спостерігається як позитивна динаміка до збільшення виробництва овочів, так і нарощування обсягів експорту (рис. 2).

Сьогодні Україна веде експортно-імпортні операції щодо продовольства з понад сімдесятьма країнами світу. Основними зовнішніми ринками експорту овочів є Росія, Білорусь, Литва, Латвія, Польща.

Рис. 2. Обсяги експорту та імпорту овочевої продукції, тис. т

Перспективними ринками, на які в найближчій перспективі Україна може вийти і закріпитися на них, визначено країни Західної Європи. Експорт є дуже перспективним видом збуту продукції для великих господарств, а також об'єднань фермерів.

Проте сучасний стан експортної діяльності аграрних підприємств не повною мірою сприяє підвищенню виробничого потенціалу та зміцненню фінансово-економічного стану галузі [6, с. 202]. Питома вага експорту вітчизняних виробників овочевої продукції у структурі рослинної продукції становить близько 3%.

У структурі експорту свіжих овочів переважають помідори - 62%, огірки - 13%, свіжі бобові - 12%, інші бобові - 8%.

Висновки

Хоча і спостерігається позитивна тенденція до збільшення обсягів вирощування овочів закритого і відкритого ґрунту, проте виникає багато питань у галузі овочівництва. Для ефективного функціонування та розвитку продовольчого ринку і забезпечення населення овочами необхідне державне регулювання, спрямоване на вдосконалення, зокрема, ринкової інфраструктури. Поліпшення цінової ситуації можливе тільки при врахуванні та узгодженні інтересів усіх операторів ринку - виробників, представників торговельної сфери, споживачів. Через це особливо важливим є затвердження встановлених еквівалентних цін із метою розширення пропозиції овочів промисловим сектором. Об'єктивна оцінка цінової ситуації є важливим аспектом регулювання зовнішньоекономічної діяльності товаровиробників на ринку овочів. Для виходу на світові ринки овочів необхідно вдосконалювати технології вирощування із запровадженням передового досвіду та використанням новітніх досягнень науки і техніки.

Розвиток вітчизняного конкурентоспроможного овочівництва шляхом застосування сучасних технологій та нових високопродуктивних сортів і гібридів, систем інформаційного забезпечення, створення служб маркетингу та удосконалення механізму формування і функціонування ринку дозволить Україні виконати всі завдання щодо удосконалення експортно-імпортних операцій на ринку овочів.

Список використаних джерел

1. Баланси та споживання основних продуктів харчування населенням України за 2012 р.: стат. зб. / Державна служба статистики України. - К., 2013. - 56 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: URL:http://www.ukrstat.gov.ua.

2. Стратегія розвитку овочепродуктового підкомплексу України до 2015 року / С.А. Балюк, М.В. Лісовий, О.Д. Вітанов та ін. // Вісник аграрної науки. - 2012. - № 7. - С. 15-22.

3. Близький Р.С. Аналіз експортно-імпортних обсягів продажу овочів в Україні / Р.С. Близький // Економіка, менеджмент, підприємництво: зб. наук. пр. СНУ ім. В. Даля. - 2012. - № 24 (1). - С. 46-52.

4. Державний комітет статистики [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua.

5. Збір урожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду в регіонах України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.

6. Логоша Р.В., Ільченко І.І. Формування та розвиток експортної діяльності на ринку овочів / Р.В. Логоша, І.І. Ільченко // Вісник Миколаївського національного університету ім. В.О. Сухомлинського. - 2015. - № 4. - С. 200-204.

Анотація

УДК 543.97:635(73)

Значення вітчизняного ринку в забезпеченні населення овочами. Лишенко М.О., кандидат економічних наук, доцент кафедри статистики, аналізу господарської діяльності та маркетингу. Устік Т.В., кандидат економічних наук, доцент кафедри статистики, аналізу господарської діяльності та маркетингу. Сумський національний агарний університет

У роботі розглянуто питання забезпеченості населення продуктами харчування, зокрема овочами та баштанними. Досліджено баланси попиту і пропозиції овочів, зроблено їх аналіз. Розглянуто аспекти формування продовольчої безпеки держави, проведено оцінку рівня попиту і пропозиції, обсягів експорту та імпорту.

Ключові слова: овочі, ринок овочів, попит, пропозиція, баланси, експорт, імпорт, фонд споживання, фонд виробництва.

Аннотация

Значение отечественного рынка в обеспечении населения овощами. Лышенко Н.А., кандидат экономических наук, доцент кафедры статистики, анализа хозяйственной деятельности и маркетинга. Устика Т.В., кандидат экономических наук, доцент кафедры статистики, анализа хозяйственной деятельности и маркетинга. Сумской национальный аграрный университет

В работе рассмотрены вопросы обеспеченности населения продуктами питания, в частности овощами и бахчевыми. Исследованы балансы спроса и предложения овощей, сделан их анализ. Рассмотрены аспекты формирования продовольственной безопасности государства, проведена оценка уровня спроса и предложения, объемов экспорта и импорта.

Ключевые слова: овощи, рынок овощей, спрос, предложение, балансы, экспорт, импорт, фонд потребления, фонд производства.

Summary

The value of the domestic market in the provision of vegetables. Lyshenko M.O., Associate Professor of Statistics, Analysis and Marketing Sumy National Agrarian University Ustik T.V., Associate Professor of Statistics, Analysis and Marketing Sumy National Agrarian University

In the article the question of availability of food, including vegetables and melons. Studied the balance of demand and supply vegetables, made their analysis. We consider aspects of food security, an assessment of supply and demand, exports and imports.

Key words: vegetables, vegetable market, demand, supply, balance, exports, imports, consumption fund, fund production.

Размещено на Allbest.ru