Особливості заcнування та розвитку ІТ-стартапів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості заcнування та розвитку ІТ-стартапів

І.В. Литвин,

Національний університет «Львівська політехніка»,

кафедра менеджменту і міжнародного підприємництва, м. Львів

У статті розглянуто поняття стартапів, досліджено новий тип інноваційно-технологічних фірм, які працюють глобально із самого початку заснування і отримали назву глобальних стартапів. Вивчено вітчизняний інвестиційний ринок в сегменті прямого та венчурного інвестування. Виявлено, що сфера ІТ та інтернет-орієнтованих проектів є найбільш динамічними галузями України, що активно залучають «посівні» та венчурні інвестиції. При цьому встановлено, що динамічний розвиток вітчизняної ІТ-сфери йде у ногу із глобальними тенденціями підтримки та венчурного інвестування аналогічної галузі на глобальному ринку капіталів. Проаналізовано основні чинники впливу на започаткування і розвиток інноваційного підприємництва в ІТ-секторі нашої країни. Фактори впливу згруповані у дві групи: перша - пов'язана із мікросередовищем функціонування стартапів, друга - зовнішнім оточенням, макросередовищем розвитку ІТ-сфери та інвестиційного клімату України. Проаналізовані статистичні дані щодо інвестиційної привабливості та обсягів інвестування в український ІТ-сектор та інших країн, вивчені тренди обсягів венчурного та корпоративного інвестування ІТ в динаміці.

The article reveals the startups conception. Revealed new type of innovation and technology firms operating globally from the beginning of their foundation and are called global startups. Observed the domestic market in the segment of direct and venture investment. Displayed that the scope of IT and Internet-oriented projects are the most dynamic sectors of Ukraine, actively engage "seed" and venture capital investments. This designated that the dynamic development of the internal IT sector is in step with global trends and support similar venture investment industry in the global capital market. Basic impact factors analyzed for launch and development of innovative entrepreneurship in IT sector in our country. The main influence factors assorted into two groups: the first - connected with the operation of micro environment of start-ups, the second - the external macro environment, the development of IT sector and investment climate in Ukraine. Statistics of investment attractiveness, volumes of investments in Ukrainian IT-sector and other countries have analyzed. Trends in dynamics of the volumes of venture and corporate investment in IT examined.

Ключові слова: стартапи, інноваційне підприємництво, фріланс-аутсорсинг, краудфандингове та венчурне інвестування.

Keywords: start-ups, innovative entrepreneurship, freelancing, outsourcing, crowdfunding and venture investing.

стартап інвестиційний інноваційний привабливість

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими та практичними завданнями

Інноваційне підприємництво є рушієм розвитку та зростання економіки країни. Завдяки креативним підходам до створення нових конкурентноспроможних товарів і послуг широкого поширення у засобах масової інформації та громадськості набуло поняття «стартапи». Ці невеликі, не завжди юридично зареєстровані організації, створені винахідниками, інженерами-інноваторами у наш час асоціюються із радикально новими трендовими продуктами та технологіями.

З огляду на набуття популярності стартапів та зростання їх ролі у розвитку високотехнологічних галузей, формування нових ринкових ніш або навіть цілих ринків, через недостатнє наукове вивчення особливостей започаткування стартапівської діяльності в нашій країні, актуальним є дослідження мікро- і макросередовища функціонування українських стартапів в одній із швидкозростаючих галузей нашої країни - ІТ-сфери.

Аналіз останніх досліджень та публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми

Поняття стартапів недостаньо ґрунтовно досліджене на науковому рівні, незважаючи не те, що вони мають більше 70 років історії створення. Стартапи є досить перспективною формою розвитку інноваційної діяльності в Україні, особливо у сфері ІТ. Однак, ця форма має свої особливості та механізми фінансового забезпечення. В українському законодавстві немає трактування його як юридичного терміну. Вважається, що стартап - це бізнес-ідея цікавого комерційного проекту, що планує втілити невелика команда однодумців, винахідників, які відчувають нестачу ресурсів, а тому потребують фінансування. Інша точка зору - це тимчасова організація, нещодавно створена компанія (можливо ще не зареєстрована офіційно), в основі бізнесу якої лежать кардинально нові рішення, що йдуть в ногу з часом або випереджають його [1-5]. При цьому такі компанії генерують дохід нижче 20 млн. дол. США, мають менше 80 співробітників, працюють на ринку менше трьох років, у планах яких є вихід на світовий ринок [6, 7]. Пропонуються інші трактування поняття «стратапу» - фінансові вкладення або стадія фінансування з метою започаткування та швидкого розвитку нового проекту або бізнесу. У 1990-х роках в США досить поширеною формою заснування стартапів були доткоми, а організаційно-правовими формами - індивідуальні підприємства (sole proprietorship) та партенрства (partnerships) [7].

У [8-10] розглянуто поняття глобальний стартап, під яким запропоновано розуміти переважно інноваційно-орієнтовані технологічні швидкозростаючі фірми, які починають працювати на світовому ринку майже одночасно з їх заснуванням, запуском і планують свою ранню інтернаціоналізацію одночасно з освоєнням діяльності на внутрішньому місцевому ринку, що стало можливим завдяки глобалізації та розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Завдяки останнім, такі фірми можуть легко без істотних витрат одночасно формувати мережі партнерських відносин, а також глобальні контакти з клієнтами з такою ж легкістю як на місцевих ринках. Такі стартапи працюють у високотехнологічних сферах що базуються на знаннях, активно використовуючи одночасно стратегії відкритих інновацій, глобальну та стратегію диференціації, що дозволяє максимально задовольняти потреби своїх споживачів. Автори статі вважають, що такий тип фірм у формі глобальних стартапів, є прототипами організацій майбутнього.

Формулювання цілей статті

Огляд літератури за темою дослідження зумовив формулювання цілей статті, до яких віднесено:

- дослідження поняття «стартапів», вивчення можливих організаційно-правових форм започаткування та механізмів фінансування стартапівської діяльності;

- вивчення основних чинників щодо започаткування та розвитку стартапів у сфері ІТ, що стосуються мікро- і макросередовища;

- розкриття тенденцій інвестування і, зокрема, венчурного за обсягами та кількістю укладених угод у сфері ІТ;

- дослідження прикладів успішно реалізованих вітчизняних інноваційних бізнес-проектів, що можуть стати або вже стали глобальними стартапами.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів

Аналіз літературних джерел та огляд вітчизняного законодавства дав можливість зробити висновок, що використання поняття стартапу не має юридичного підґрунтя. Дане поняття не використовується у законодавстві. Однак, у літературі воно досить активно вживається і дає нам розуміння про стартапи як про креативні організації, які своїми інноваційними продуктами та послугами не мають аналогів на ринку, володіють високими шансамии стати глобальновідомими компаніями і зайняти істотні ринкові ніші. Однак для цього їм потрібні інвестиції. При цьому розуміємо, що започатковувати підприємницьку діяльність у сфері ІТ та створювати так звані стартапи можна в одній із визначених законодавством організаційно-правових формах. Нові інноваційно-технологічні фірми можуть бути юридично оформлені у вигляді індивідуальних підприємницьких форм - фізичних осіб-підприємців з правом або без праву найму працівників, у вигляді підприємств - товариств з обмеженою відповідальністю чи приватних підприємств. Щоб не конкретизувати організаційно-правову форму інноваційного підприємства будемо вживати поняття стартапів.

Розглянемо особливості розвитку однієї із швидкозростаючих галузей нашої економіки - сфери ІТ. При цьому у статті будуть розглянуті фактори мікро- та макросередовища, що визначатимуть сьогоднішній стан та перспективи розвитку інноваційного підприємництва ІТ-сфери (рис. 1).

Серед особливостей мікросередовища ми розглянемо такі важливі фактори започаткування і розвитку ІТ-стартапів як чинники креативної складової діяльності ІТ-інженерів, механізми фінансування підприємницької діяльності залежно від організаційно-правової форми.

До особливостей макросередовища віднесено чинники інвестиційного клімату країни, інвестиційної привабливості сфери ІТ для залучення венчурного капіталу, фактори інноваційної інфраструктури для підтримки і розвитку стартапів та фактори державного регулювання інноваційного підприємництва загалом в країні та ІТ-сектору зокрема. При цьому варто зазначити, що обидві групи факторів впливу тісно пов'язані і впливають один на одного.

Розглянемо механізми фінансування інноваційного підприємництва у нашій країні. Особливостями вітчизняного ринку ІТ є наявність значної кількості ФОПів, що працюють як самозайняті особи за схемами самофінансування або на принципах фріланс-аутсорсингу на переважно іноземних замовників інформаційно-комунікаційних послуг.

Дуже часто ФОП в ІТ використовують один із механізмів фінансування - кошти замовників. Інші форми фінансування, такі як кредитування, пайове інвестування тощо - не досить активно використовуються. Фінансування за кошти замовників вигідне українським інженерам, оскільки все, в чому є потреба (технічні засоби, програмні продукти) узгоджується з ними і повністю покриваються витрати. Однак, для свого особистісного розвитку, ФОП, можуть використовувати самофінансування для відвідування курсів іноземних мов чи інших тренінгів.

Рис. 1. Особливості започаткування та розвитку інноваційних ІТ-стартапів

Інноваційні підприємства в ІТ сфері, що працюють на себе (ФОП), часто використовують різні схеми і механізми фінансування своєї діяльності, зокрема фріланс, ІТ - аутсорсинг. Джерелами фінансування діяльності ФОП за такої схеми є кошти замовників. Відповідно основною проблемою для розвитку ФОПів є пошук замовників через різні сайти пошуку роботи: інтернет-платформи, рекомендації знайомих, колег, попередніх замовників і клієнтів. Пошук роботи через подібні сайти супроводжують виникненням ризиків зустріти недобросовісних роботодавців, оскільки роботи виконуються віддалено і зазвичай пересилаються сучасники засобами комунікаційного зв'язку, є істотні ризики неотримання заробітної плати ІТ-інженерами за виконану роботу. Однак, позитивною стороною є поява на інтернет-платформах програм страхування найму. Вони дозволяють провести страхування від недобросовісних роботодавців, які наймають ІТ-інженерів через сайт. Максимальна сума страхування визначається і розраховується виходячи з профілів користувачів, тобто залежить від їх зарплатних очікувань на момент контакту з роботодавцем.

Особливістю роботи ФОПів через аутсорсинг на ринку програмних продуктів є невизнання вкладу ІТ-фахівців у кінцевий продукт. У більшості випадків про те, що ти є автором цінних ідей і пропозицій у продукті знають лише в команді розробників. Соціальне визнання та ідентифікація вкладу у кінцевому програмному продукті для розробника є недосяжними. Вони залишаються в тіні, навіть якщо ви зробили у проекті важку і найважливішу частину завдань. Все визнання на ринку програмних продуктів українських ІТ-інженерів отримує, зазвичай, іноземний замовник.

Іншою формою ІТ-підприємництва є створення стартапів у вигляді ТОВ або ПП. Стартапи здійснюють підприємницьку діяльність, яка потребує оформлення в певній організаційно-правовій формі. Найбільш прийнятними формами для бізнесу стартапів є реєстрація юридичної особи - ТОВ або ПП. Варто зазначити, що для оформлення таких підприємств-юридичних осіб ініціаторам стратапу потрібно буде підготувати пакет документів і пройти процедуру реєстрації. Витрати на створення юридичної особи в якості ТОВ або ПП, а також з огляду на те, що треба буде інвестувати власні кошти, багато ІТ-інженерів обирають схеми ФОП.

Крім цього, стартапівська діяльність - надзвичайно ризикова і лише невелика частка ідей та продуктів, що розробляються за такими схемами підприємництва, є успішними; доходи такого стартапу залежать від ринкового попиту на продукт, його популярності. Дуже важко отримати фінансування від розбірливих венчурних фондів, процедура відбору яких є досить жорткою. Так, вивчаючи процедури відбору проектів стартапів, починаючи з етапу «screening» («просіювання ідей») і до підписання угоди щодо залучення венчурного капіталу, менше 1 % презентованих стартапів венчурному фонду можуть отримати інвестиції.

Позитивною особливістю діяльності за умови створення стартапу та його успішної роботи є те, що в разі успішного випуску та реалізації програмного продукту про його розробників знатимуть усі, що купуватимуть такий продукт. Відповідно успішність і визнання належатимуть їх реальним авторам, розробникам, а не фірмам, що замовили такі роботи через аутсорсинг.

Перевагою підприємництва у вигляді стартапів є робота у команді, але не на іноземного замовника, виконуючи окремі завдання за схемами аутсорсингу. Перспективи створити свій стартап і робота над кінцевим програмним продуктом самотужки з нуля - дуже цікава робота, але вимагає не тільки навичок програмування, тестування програмного забезпечення, а й грамотного управління просуванням і збутом такого продукту. Важливо знати, що на перших етапах розробки продукту потрібно буде вкладати свої власні кошти, заощадження, або шукати інвесторів, щоб фінансувати діяльність. Одного тільки самофінансування буде недостатньо, щоб досягти успіху. Потрібно буде залучати інші ресурси, тобто за один рік - це можуть бути лише витрати, а не доходи для ІТ-інженера та усієї команди. Крім того, важливо знайти команду, хорошу бізнес-ідею для старапу тощо.

Вибір системи оподаткування є одним із аспектів при започаткуванні підприємницької діяльності. Податкове законодавство і відсутність підтримки уряду - ці фактори називають майже усі стартапери в Україні як головними перешкодами для розвитку інноваційного ІТ-підприємництва. Однак, варто зазначити, що сфера ІТ має режим пільгового оподаткування до 1.01.2023 р. Тому сфера ІТ - виграшна для створення стартапів в Україні.

Наступною особливістю для розвитку стартапів в ІТ є визначення стратегічних пріоритетів урядом. ІТ-залишається пріоритетною сферою-галуззю економіки нашої держави. Саме ІТ галузь продовжує залучати найбільші обсяги іноземних інвестицій, незалежно від військово-політичних та інших макроекономічних факторів, що не дають говорити про покращення інвестиційного клімату в Україні. Саме ІТ-сфера є досить привабливою для інвесторів, а це є позитовною особливістю для створення стартапу саме в цій галузі України.

В Україні спостерігається ріст інвестицій в сферу ІТ, зростає і кількість суб'єктів господарювання. Вітчизняна ІТ галузь демонструє позитивну динаміку у зростанні обсягів капітальних інвестицій, кількості суб'єктів господарювання та обсягів реалізованої продукції (товарів, послуг). За даними Державної служби статистики України [11] інвестиції в українські підприємства виду економічної діяльності «Комп'ютерне програмування та надання інших інформаційних послуг» за 2010-2015 роки зросли в 3,3 рази: з 347,5 млн. грн. у 2010 р. до 1134,3 млн. грн. у 2015 р.

Кількість суб'єктів господарювання виду економічної діяльності «інформація та телекомунікації» за 2012 - 2015 рр. в 1,75 рази: з 66568 суб'єктів до 116136. При цьому питома вага підприємств за останні роки практично не змінилась і складає всього 4%. Основний ріст відбувся за рахунок фізичних осіб-підприємців за 2012 - 2015 рр. в 1,93 рази: з 53120 (4,3%) суб'єктів до 102519 осіб (6,3%).

Сфера ІТ істотно збільшує обсяги реалізованої продукції (товарів, послуг): з 90074,4 млн. грн. до 141479,6 млн. грн. При цьому питома вага доходів підприємств за останні роки практично не змінилась і складає близько 2%. Основний ріст в 1,6 рази у доходах суб'єктів господарювання ІТ сфери відбувся за рахунокФОПів, обсяги реалізованої продукції яких зросли в 3,8 рази протягом 2012-2015 рр.: з питомої ваги у 4,2 % (2012р.) до 10,3 % (2015р).

Міграція стартапів за кордон через відсутність належної інноваційної та інвестиційної інфраструктури є проблемою для українського ІТ-ринку. Колодюк А., голова Української асоціації прямого та венчурного капіталу, зазначає про те, що вітчизняні стартапи мають можливості продовжувати свій успішний бізнес лише за кордоном. Оскільки через підвищену активність правоохоронних та фіскальних органів та зарегульованість процесів адмінстрування бізнесу наша країна стає неконкурентною на глобальному ринку за показниками сприятливості умов ведення підприємницької діяльності в ІТ-секторі [12].

Багатьох вітчизняних компаній, які виросли з українських стартапів, глобалізація зробила відомими за кордоном, серед них можна назвати [12-13]:

- TemplateMonster - розробник сайтів, 2002 р. заснування, офіси компанії розташовані в Києві, Львові та Миколаєві. У 2013 році компанію продали американським інвесторам зі збереженням засновників на своїх посадах. Кількість проданих продуктів компанії перевищує 1,5 млн., а чисельність відвідувачів понад 5 мільйонів осіб з різних країн світу щодня.

- Terrasoft - ІТ-фірма, розробник ПЗ, 2003 р. заснування, офіси компанії занходяться в Україні, США, Великій Британії, Австралії та Сінгапурі. Продукти компанії постійно отримують міжнародні винагороди.

- АРowerСap Тechnologies - розробник нових джерел живлення, 2006 р. заснування. Стартап виграв в конкурсі технологічних бізнес-проектів для венчурного інвестування на конференції «Відкриті двері в Кремнієву Долину-2006» (Silicon Valley Open Doors, SVOD). Компанія зареєстрована у США, в Україні має дочірнє підприємство. Венчурна компанія «Техінвест» володіє більше 50% компанії.

- Grammarly - інтернет-сервіс, 2007 р. заснування, офіси компанії розташовані в Києві та Сан-Франциско. Компанія уклала понад 700 контрактів з провідними компаніями та університетами світу, має понад 10 мільйонів користувачів з різних країн світу.

- DepositPhotos - інтернет-сервіс, 2008 р. заснування, головний офіс компанії знаходиться у Нью-Йорку, дохід через три роки після запуску склав 6 млн доларів, а ринкова вартість компанії сягнула 100 млн доларів.

- Petcube - 2012 р. заснування, розробник апаратного забезпечення, офіси компанії розташовані у Києві, Сан-Франциско та Шеньчжені. Успішний стартап, що отримував інвестиції від бізнес-ангелів, а потім ще понад 250 тисяч доларів США на краудфандинговій платформі Kickstarter.

Усіх їх можна по-праву вважати глобальними стартапами, оскільки вони вміло використовують синергію від використання інноваційних технологій, ранньої інтернаціоналізації та диференціації для найкращого задоволення індивідуальних потреб широко сформованої глобальної мережі клієнтів.

Крім того, такі стартапи навчились використовувати сучасні ІКТ для побудови глобальних контактів із партнерами, контрагентами, що дозволяє швидко розвивати прямі продажі для завоювання ринкових ніш на світовому ринку.

Засновники українських стартапів Looksery (2013 р.з.) і Maxymiser (2015 р.з.) після вдалих угод щодо продажу своїх фірм відомим іноземним компаніям покинули батьківщину. Всі ці стартапи є дійсно конкурентоспроможними на глобальному ринку технологій. Випадки міграції вдалих українських стартапівнепоодинокі [12]. Приклади успішних стартапів, які продовжують свій бізнес за кордоном, можна продовжувати. Як можна простежити, більшість із досліджених стартапів або зі сфери ІТ, або інтернет-орієнтованого бізнесу.

Українські венчурні фонди не мають досвіду та значних фінансових і комунікаційних зв'язків, щоб розвивати вітчизняний стартап-бізнес і поширювати свою діяльність зі збуту і просування продуктів глобально. Вони активно підтримують стадію “seed”, а подальші інвестиції для розширення діяльності стартапів залишаються проблематичними в Україні.

Розглянемо інвестиційний ринок України і простежимо наступні тенденції. У 2014-2016 рр. спостерігається скорочення як кількості ІСІ, в тому числі венчурних, так і КУА. Однак, обсяги приватного інвестування в Україні 2010-2015 рр. зросли у відсотках до ВВП з 0,10% до 0,16% [13].

Кількість венчурних ІСІ скоротилось на 4 % (з 1031 у 2013р. до 990 у 2016р.) При цьому кількість корпоративних ІСІ зростає, що підтверджує ріст уваги вітчизняного корпоративного сектору до венчурного бізнесу. Однак, варто зазначити, що саме індивідуальні інвестори збільшують свою присутність у венчурних ІСІ. У 2015 р. у сфері венчурного інвестування активно діяло 60 індивідуальних приватних інвесторів, більше половини з яких - вітчизняні місцеві інвестори. Саме вони забезпечили укладання 88% усіх венчурних угод 2015 р. на стадії «посівного» фінансування.

Кількість угод на стадії “seed” за досліджуваний період зросла у 5 разів. Це дозволяє робити висновок, що для вітчизняних прямих інвесторів популярним залишається інвестування у бізнес-ідеї місцевих стартапів. Посівним фінансуванням визнаються вкладення у розмірі до 1 млн. дол. США, ось чому в умовах значних ризиків, такі вкладення, які за мірками венчурного бізнесу є незначними, залишаються лідерами у структурі венчурного інвестування України.

Вивчення статистики вітчизняного ринку венчурного інвестування дало можливість зробити висновок, що середні розміри прямого венчурного інвестування в Україні складають 1 млн. дол. США за угоду, 400 тис. дол. США - середній розмір угоди для стартапу посівної стадії, 2 млн. дол. США - для раунду серії А [15].

На стадії розширення з 2010 р. по сьогоднішній день не було укладено жодної угоди. Це не дає українським стартапам можливостей на подальший розвиток. Не випадково вони змушені шукати подальші інвестиції для свого зростання за кордоном.

Прогнози розвитку національного венчурного ринку показують поступове скорочення угод на стадії “seed”, які за останні 6 років сягають 85% усіх укладених венчурних договорів. Водночас передбачається збільшення популярності угод на стадіях Round A та B (рис. 2).

Рис. 2. Динаміка кількості укладених угод за стадіями венчурного інвестування в Україні у 2010-2015 рр. [15]

За останні роки венчурні ІСІ нарощують свої активи, однак цього капіталу недостатньо у порівнянні з європейськими країнами. Обсяги венчурного капіталу зросли в 3,3 рази (рис.3): з 20 млн. дол. США у 2010 р. до 132 млн. дол. США у 2015 р. (238% приросту до 2014 р.). Як бачимо, коштів для посівного фінансування стартапів в Україні достатньо, однак стадії розширення поки недооцінені місцевими інвесторами та венчурними фондами.

Рис. 3. Динаміка структури обсягів венчурного інвестування в Україні за 2010-2015 рр., млн. дол. США [15]

Одним із позитивних і прогресивних кроків для популяризації венчурного інвестування стартапів в Україні було створення наприкінці 2014 року Української асоціації венчурного та приватного капіталу (UVCA). За даними UVCA найбільш інвестиційно привабливою сферою, а також двигуном вітчизняного ринку венчурного інвестування залишається сфера ІТ. Це підтверджують угоди, укладені у 2015 р. Найбільш помітними з них в Україні стали саме угоди з ІТ та інтернет-орієнтованої сфери: Looksery (сектор ІТ; етап: вихід «Corporate Buyout», розмір угоди - 150 млн. дол. США), Petcube (ІТ, мобільні додатки, медіа, розваги; етап: посівне фінансування, розмір угоди - 2,6 млн. дол. США), Depositphotos (сектор ІТ; етап: раунд В, розмір угоди - 5,8 млн. дол. США), Ciclum (сектор ІТ-послуги, аутсорсинг; етап: міжнародне приватне розміщення акцій, зростання), Розетка (сектор ІТ, Е-комерція; етап: приватне розміщення акцій, зростання). Це доводить, що ІТ є найбільш динамічною і швидкозростаючою сферою на інвестиційному ринку України.

Варто зазначити, що в українських реаліях венчурним інвесторам досить складно реалізовувати стратегії «виходу» з проінвестованих підприємств. Навіть зі сфери ІТ-стартапів інвестори реалізовують свої стратегії виходу переважно на закордонних ринках. Успішні «викупи» українськими інвесторами є поодинокими. Якщо подивитись на статистику середньої тривалості періоду між першим етапом венчурного інвестування та першим публічним розміщенням акцій у розрізі галузей економіки за 2000-2014рр., то можна зробити висновок про те, що у 2000 р. найкоротшими термінами для цього могли похвалитись: фінансова сфера (1 рік), споживчі товари і послуги (1,4 роки), ІТ-послуги (1,9 роки). У 2014 році ми бачимо істотне збільшення цього періоду для усіх без виключення галузей економіки, при цьому найкоротші терміни для цього показали: роздрібна торгівля та дистрибуція (5 років) та споживчі товари і послуги (5,1 року).

Час виходу на ІРО для інформаційно-комунікаційної сфери загалом істотно виріс: для фірм з надання ІТ-послуг - з 1,9 р. до 6,9р., для розробників програмного забезпечення - з 3,5 р. до 8р., для телекомунікаційних компаній - з 3,6 р. до 16,9 років.

Отже, ми бачимо, що у венчурному бізнесі України високою є роль бізнес-«ангелів», приватних інвесторів, роль венчурних фондів, ІСІ - поки незначна. Більшість угод укладені на стадії «посівного» фінансування середнім розміром 400 тис. - 1 млн. дол. США, пізніші стадії ж розвитку стартапів не досить активно підтримуються місцевими інвесторами. Такі тенденції свідчать про зародження ринку місцевого венчурного капіталу, де посівна стадія хоча й має абсолютні переваги, проте поступово з кожним роком втрачатиме свою вагу. Відбуватиметься переорієнтування на більш пізні стадії розвитку інноваційних стартапів. Українська сфера ІТ є конкурентоспроможною на глобальному рівні, а це дає підстави зробити висновок, що за умови недостатньої підтримки розширення діяльності місцевих стартапів, вони активно шукають можливості залучати венчурних інвесторів на глобальному інвестиційному ринку капіталів.

Вивчимо світові тенденції венчурного інвестування загалом і сектору ІТ в США, які є лідером за обсягами венчурного інвестування у глобальному масштабі. Венчурний бізнес США відображає глобальні тенденції щодо напрямів венчурного інвестування у світі.

За період 1985 - 2015 рр. кількість венчурних угод в США зросла в 3,4 рази: з 1345 до 4535. Кількість угод за проектами з ІТ-послуг зросла майже в 4 рази, телекомунікаційних послуг - у майже 30 разів, а кількість угод за проектами з розробки ПЗ виросла за досліджуваний період у 91 раз. Це показує, що сфера інформатизації та телекомунікацій демонструє істотне зростання, вперше після 1995-1996рр., 2005-2006 рр. та буму 1998-2000 років. При цьому у 2015 р. питома вага розробників ПЗ у портфелі венчурних угод склала 40%, у 1985 р. - лише 1,5% всіх укладених венчурних угод у США.

За період 1995 - 2015 рр. обсяги венчурного інвестування в США зросли в 7,5 рази, при цьому в проекти щодо ІТ-послуг - в 22 рази, в розробку програмного забезпечення - в 20 разів (рис. 4). Лише у сферу телекомунікацій знизились обсяги вкладень на 23%. Інтернет-орієнтований бізнес в США за останні 20 років в 17 разів збільшив обсяги залученого венчурного капіталу, кількість інтернет-компаній, що отримали венчурний капітал, зросла в 5,6 рази: з 435 у 1995р. до 2437 у 2014р.

Рис. 4. Динаміка обсягів венчурного інвестування у США загалом та за сферою ІТ протягом 1995 - 2015 рр. [16]

Структура венчурних угод за стадіями фінансування у США наступна: питома вага «посівних» інвестицій впала з 28% у 1985 р. до 5% у 2016р., «early stage», що асоціюється із раннім розвитком стартапів, - навпаки зросла з 21% до 46,5%, стадія «розширення» впала на 13% з 43% у 1985р. до 30% у 2016р., пізнє фінансування зросло майже на 10% з 8% до 18,5% (рис. 5).

Рис. 5. Динаміка структури венчурних угод за стадіями фінансування у США за 1985 - 2016 рр. [16]

Структура венчурних інвестицій за обсягами і стадіями фінансування у США наступна: seed-фінансування впало у 5 раз, «early stage» - навпаки зросла на 44%, пізні стадії не зазнали істотних змін у структурі.

Отже, ми спостерігаємо протилежні тенденції у венчурному інвестуванні України та США в 2015 р.: 96% усіх венчурних угод в Україні припало на посівні інвестиції, тоді як у США таких лише 6%. 11% венчурного капіталу в Україні спрямовано в організації для посіву, у США таких 4%. Ми бачимо, що за рівнем і популярністю посівного фінансування Україну можна порівняти із США 1985-х років, коли seed-фінансування мало вищу популярність в інвесторів.

Щодо кумулятивних обсягів вкладень венчурних фондів в США вони зросли за 1985 - 2014 рр. в 30 разів: з 20 млрд. дол. США до маже 600 млрд. дол. США. Активи в управлінні зросли майже у 9 разів за аналогічний період. При цьому саме об'єднана група фірм «Інформаційні технології» у 2015 р. отримала перше місце з понад 70% від загальної кількості укладених угод, далі йде група «Медицина, здоров'я, науки про життя» - 19%, 11% отримали проекти з невисокотехнологічної сфери. Понад 71% обсягів венчурного капіталу отримали компанії групи «Інформаційні технології», 18,4% - «Медицина, здоров'я, науки про життя» - 18,4%, 10,2% - невисокотехнологічна сфера [16].

За останні роки ми спостерігаємо зростання корпоративного сектору венчурного інвестування у США: кількість укладених венчурних угод з 1995 по 2015 рр. зросла в 2,4 рази, обсяги інвестицій - у 18 раз до 7809 млн. дол. США, а середні розміри угоди - в 3 рази до 7,85 млн. дол. США. При цьому урізноманітнюються самі корпоративні схеми участі у венчурному інвестуванні: росте популярність участі крупного бізнесу не тільки у венчурних фондах, компанії самостійно укладають венчурні угоди і підтримують інноваційне стартап-підприємництво через свою внутрішню інфраструктуру.

Важливою перепоною у залученні фінансових ресурсів у молоді фірми, у розширенні нових можливостей фінансового забезпечення стартапів є недосвідченість людей у сферах бізнесу та фінансів, невміння перезентувати свій проект інвесторам, а також можливий страх перед невдачами. Крім того, не всі підприємці знають про нові можливості краудфандингового фінансування проектів. Можливим механізмом фінансування інноваційної діяльності стартапів є пошук інвесторів на так званих краудфандингових платформах. Вибір краудфандингових платформ досить широкий (Kickstarter, IndieGogo, RocketHub, Sponsume та ін.), однак українських майданчиків небагато (Na-Starte, Спільнокошт, BigIdea, Ciм Зiрок). Використання іноземних платформ для залучення фінансування потребує додаткових зусиль і можливостей стартапу з перекладу та презентування своїх ідей іноземним потенційним споживачам у доступній та привабливій формі. А це потребує досвіду, знань і великих емоційних зусиль.

Висновки дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі

Проведені автором статті дослідження, дозволили детально вивчити поняття «стартапів» у вітчизняній та іноземній літературі, дослідити основні організаційно-правові форми започаткування та механізми фінансування стартапівської діяльності, оцінити їх переваги та недоліки у вітчизняному секторі ІТ.

Проведено аналізування чинників мікро- і макросередовища для започаткування та розвитку стартапів в сфері ІТ. Виявлено високий інтелектуальний, творчий та підприємницький потенціали українських ІТ-інженерів, що успішно реалізовані у вітчизняних інноваційних бізнес-проектах. Однак, розкриття тенденцій прямого та венчурного інвестування вітчизняної сфери ІТ, дозволило зробити висновок про істотні перешкоди макрорівня для розвитку інноваційних стартапів в Україні. Без їх усунення, успішні українські підприємці-стартапери продовжують емігрувати і розвивати економіки інших країн світу.

Актуальність теми статті та недостатнє наукове вивчення проблеми формують перспективи подальших наукових досліджень автора, що передбачають пошук шляхів підвищення ефективності систем управління вітчизняними стартапами, вивчення їх проблем у напрямі інтернаціоналізації та перетворення їх на глобальні стартапи, а також розроблення теоретико-методологічних положень з розвитку українських стартапів у контексті глобалізації економіки.

Література

1. Зянько В. В. Інноваційне підприємництво: сутність, меанізми і форми розвитку. Монографія. - Вінниця: УНІВЕРСУМ - Вінниця, 2008. - 397 с.http://fk.vntu.edu.ua/images/documents/mon_08.pdf

2. Ткачук О. М. Сучасний стан розвитку інноваційного підприємництва /О.М. Ткачук // Системи обробки інформації. - випуск 2(118), том 2. - 2014- С. 111-116.

3. Корнух О.В. Стартап як прогресивна форма інноваційного підприємництва / О. В. Корнух, Л. В. Маханько // Журнал “Інвестиції: практика та досвід” № 23. - 2014. - С. 26 - 30.

4. Павленко І.А. Інноваційне підприємництво як наукова категорія / І. А. Павленко, Л. А. Петренко // Журнал “Інвестиції: практика та досвід”. - № 16. - 2014. - С. 12 - 15.

5. Кулинич О. О. Проблеми визначення доцільності інвестування стартапів для розвитку ІТ-сектору України /О. О. Кулинич // Вісник соціально-економічних досліджень: зб. наук. праць; за ред.:М. І. Звєрякова. - Одеса: Одеський національний економічний університет. - 2015. - Вип. 3. - № 58. - С. 285-291.

6. What Is A Startup? - Forbes: http://www.forbes.com/sites/natalierobehmed/2013/12/16/what-is-a-startup/#4ec20cf74c63.

7. Investopedia: http://www.investopedia.com/terms/s/startup.asp#ixzz4WlwRN66r.

8. Rasmussen E., Tanev S. The Emergence of the Lean Global Startup as a New Type of Firm. Technology Innovation Management Review. November, 2015 (Volume 5, Issue 11). Accessed March 1, 2017: https://timreview.ca/article/941

9. Blank S. 2013. Why the Lean Start-Up Changes Everything. Harvard Business Review, 2013. - 91(5). - Р. 63-72.

10. Blank, S. Born Global or Die Local - Building a Regional Startup Playbook. SteveBlank.com, October 31, 2014. Accessed March 10, 2017:http://steveblank.com/2014/10/31/born-global-or-die-localbuilding-a-regional-startup-playbook/

11. Офіційний сайт Державної служби статистики України - http://www.ukrstat.gov.ua.

12. Продати лице. Українські IT-стартапи ставлять рекорди за сумами, за які їх купують західні інвестори - http://nv.ua/ukr/publications/prodati-osoba-ukrajinski-it-startapi-stavljat-rekordi-za-sumami-za-jaki-jih-kupujut-zahidni-investori-72880.html

13. Топ-5 українських стартапів, які відомі на весь світ - http://espreso.tv/article/2016/06/30/top_5_ukrayinskykh_startapiv_vidomi_na_ves_svit

14. Офіційний сайт Української асоціації інвестиційного бізнесу (УАІБ) - www.uaib.com.ua.

15. Офіційний сайт Української асоціації венчурного та приватного капіталу (UVCA) - http://uvca.eu/ua.

16. National Venture Capital Association (NVCA) Офіційний сайт http://nvca.org.

Размещено на Allbest.ru