Механізм впливу ціни на поведінку споживача

Размещено на http://www.allbest.ru/

Механізм впливу ціни на поведінку споживача

План

Вступ

1. Реакція споживача на зміну цін товарів. Графічна модель "ціна-споживання"

1.1 Зміна вибору споживача в результаті зміни ціни товарів

2. Ефект доходу й ефект заміщення. Парадокс Гіффена

2.1 Ефект доходу та заміщення за Є. Слуцьким: суть, графічна модель

2.2 Ефект доходу та заміщення за Дж. Хіксом: суть, графічна модель

2.3 Парадокс Гіффена

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Кожній людині відома ситуація зміни ціни на певні товари. Це відбувається постійно, з різних причин. Зміна ціни на товари, передусім. зачіпає добробут споживача: коли ціна товару, який ми отримуємо підвищується - добробут споживача знижується, і навпаки.

Оскільки, попит і пропозиція є основними механізмами, що породжують ринкову поведінку, а вони прямо пов'язані із ціною, то розгляд даної теми є актуальним у будь-який час.

Реакція споживачів на зміну ціни товару може бути сильною, слабкою, нейтральною. Кожен з них породжує відповідний попит: еластичний, нееластичний, одиничний. Також можливі варіанти, коли попит виявляється абсолютно еластичним або абсолютно нееластичним.

Згідно із законом попиту, споживачі при зниженні ціни будуть купувати більше продукції. Проте ступінь чутливості споживачів на зміну ціни може бути різним залежності від продукту до іншого продукту.

Для попиту на деякі продукти більш властива відносна чутливість споживачів до зміни цін; невеликі зміни в ціні спонукають до значних змін в кількості обсягу споживання певної продукції. Такий попит є еластичним. Але коли, споживачі відносно нечутливі до зміни ціни на продукти, тобто велика зміна в ціні веде лише до невеликої зміни в обсязі споживання, то такий попит є нееластичний.

При зниженні ціни товару виникають два ефекти. По-перше, споживач заміняє дешевшим товаром деякі інші товари, і попит на цей товар збільшується. Таке явище називається ефект заміщення. По-друге, при зміні реального доходу споживач змінює обсяг благ залежно від їх різновиду (повноцінні чи неповноцінні). Такий ефект має назву ефект доходу. Якщо благо вважається споживачем повноцінним, обсяг його споживання при зростанні ціни зменшується, якщо неповноцінним - обсяг споживання збільшується.

Вперше ідею про розкладання загального ефекту зміни цін на ефект заміщення і ефект доходу висунув український економіст, математик і статистик Е. Є. Слуцький (1880-1948). Згодом ця ідея була представлена і в працях англійського економіста Дж.Р. Хікса (1904-1989), але з іншої точки зору.

Мета курсової роботи:

- закріплення та поглиблене засвоєння програмного матеріалу з дисципліни "Мікроекономіка" в цілому та його окремих проблем зокрема;

- набуття навичок самостійного дослідження складних мікроекономічних явищ і процесів;

- навчання критичному аналізу першоджерел, монографій, збірників, періодичних видань;

- розвиток вміння логічно обґрунтовувати положення і висновки, що висуваються тощо;

- вивчення споживчої поведінки при зміні ціни.

Об'єктом дослідження роботи є механізм впливу ціни на поведінку споживача.

Предмет дослідження курсової роботи:

- крива "ціна-споживання" та крива індивідуального попиту;

- підходи до вивчення "ефекту доходу" та "ефекту заміщення";

- "парадокс Гіффена".

1. Реакція споживача на зміну цін товарів. Графічна модель "ціна-споживання"

1.1 Зміна вибору споживача в результаті зміни ціни товарів

Поведінка споживача (покупця) в ринковій економіці базується на теорії попиту (теорії поведінки споживачів), яка заснована на тому, як і яким чином наші потреби перетворюються на певну величину попиту; як з безлічі благ ми вибираємо те, що нас задовольняє.

Поведінка споживача - це процес формування ринкового попиту покупців, які здійснюють вибір благ з урахуванням існуючих цін.

Попит - це ідеальна потреба і реальна можливість покупця (споживача) придбати в певній кількості даного товару.

Платоспроможний попит - потреба в товарах, яка забезпечена грошовими коштами покупця. товар ціна споживання

У деяких літературних джерелах попит визначають як кількість товарів, яку може придбати споживач, що володіє відповідною сумою грошей. Іншими словами, сутність попиту зводиться до наявності певної величини грошової маси. Зрозуміло, що коли немає грошей, то немає і реальної можливості купити товар. Однак, реальною є й інша ситуація: можна мати гроші, але не купити той чи інший товар, не побачивши в ньому тієї чи іншої для себе корисності. В зв'язку з цим в понятті попиту можна виділити два аспекти:

- ідеальне бажання споживача придбати даний товар в зв'язку з тим, що він має суб'єктивну корисність для даного покупця;

- реальну можливість купити даний товар, тобто наявність грошей.

На величину попиту впливають:

- кількість покупців;

- грошові доходи;

- оцінка перспектив майбутніх доходів;

- мода;

- реклама та ін.

Визначальне значення мають ціна і доход.

В основі формування ринкового попиту лежать рішення споживачів. Модель поведінки споживача будується за загальними правилами мікроекономічного моделювання і включає три основних елементи: мету, обмеження, вибір.

Мета споживача полягає в отриманні якомога більшого задоволення від споживання певного набору благ, тобто в максимізації корисності.

Обмеження - це всі обставини, які не дозволяють споживачу отримати все, що забажається, найважливішими з них є ціни товарів і послуг та доход споживача.

Вибір полягає у прийнятті та реалізації рішення щодо обсягу і структури споживчого набору за даних обмежень, який дозволив би максимізувати задоволення потреб. Вибір споживача залежить, насамперед, від його потреб і смаків, звичок, традицій, тобто від переваг споживача, які засновані на визнанні переваг одних благ перед іншими. Вибір споживача визначається не тільки його перевагами, але і ціною обраних продуктів, а також його обмеженими доходами та можливостями. Практична необмеженість потреб споживача та обмеженість його ресурсів призводять до необхідності вибору певних видів благ.

Ціна є основним фактором, який визначає закон попиту.

Закон попиту полягає в тому, що обсяг попиту спадає за зростання ціни, і навпаки, обсяг попиту зростає, якщо ціна знижується.

Зміна попиту означає, що за кожної ціни споживачі купуватимуть більший (менший) обсяг блага.

Зміною обсягу попиту прийнято називати зміну величини попиту відповідно до зміни ціни на благо за решти однакових умов, тобто графічно це відповідає пересуванню по кривій попиту з однієї точки в іншу, при цьому крива попиту залишається в тому самому положенні [12, с.14].

Отже, попит не залежить від ціни. Від ціни залежить обсяг попиту.

Особливе місце при дослідженні цін на основі теорії поведінки приділяється вивченню наступних факторів цінової поведінки споживачів [1, с.28]:

- інтерес до ціни. Під інтересом до ціни, або під мотивацією цінової поведінки, розуміється потреба покупця одержувати інформацію за цінами і враховувати її при прийнятті рішення про покупку;

- знання ціни. Під знанням ціни розуміється будь-яка інформація, одержувана споживачем і значуща для оцінки вигідності покупки бажаного продукту з точки зору ціни;

- оцінка ціни. При прийнятті рішення про купівлю товару важливе значення має не об'єктивна ціна продукту, а суб'єктивна оцінка запропонованої за продукт ціни. У зв'язку з цим розрізняють судження (думки) про "прихильну ціну" і "гідну ціну":

* судження про "прихильну ціну" засновані на тому, що споживачі оцінюють виключно ціну і не беруть до уваги якість даного товару. Таку поведінку можна спостерігати при оцінці цін таких продуктів, які сприймаються споживачами як взаємозамінні і пропонуються в різних місцях покупок за різними цінами;

* судження про "гідну ціну" стосуються співвідношення "ціна - якість" благ. "Гідна ціна" характеризує сприйняте покупцем співвідношення між користю (цінністю) продукту і сплачуваною ціною. У цьому відношенні "гідна ціна" знаходиться під впливом розміру сприйнятої користі (цінності) продукту;

- аналіз ціни. Цей фактор цінової поведінки споживачів передбачає, що споживачі класифікують продукти за якістю, спираючись на рівень цін. При цьому споживачі виходять з того, що чим вище ціна, тим вище якість продукту. Таку поведінку можна пояснити наступними особливостями:

* при оцінці споживачем якості ціна є величиною одномірною, а якість - багатовимірною;

* споживачі сприймають витрати на виробництво продукту як фактори, що впливають на якість, тобто висока якість, на їхню думку, супроводжується високими витратами і, відповідно, високими цінами;

* споживач орієнтується на свій досвід про наявність зв'язку високої ціни з високою якістю, купуючи ті чи інші продукти.

Схильність покупців проводити оцінку якості нового продукту за ціною відкриває виробникам і торговим підприємствам значний простір в області цін.

Економічна наука приділяла і приділяє велику увагу проблемі споживчої поведінки. У західній економічній науці зберігають своє значення висновки і положення теорії споживчої поведінки, що розроблялися в рамках класичного і неокласичного підходів (А. Маршалл, В. Парето, Дж. Хікс, П. Самуельсон та ін), а також у кейнсіанському і посткейнсіанскому напрямках, в руслі інституціональних та неоінстітуціональних теорій (Т. Веблен, Р. Коуз, П. Бурдьє, Т. Еггертссон) [10, с.212].

Одним з положень, на якому базується теорія "споживчої поведінки", є раціональна поведінка покупців, тобто такі їх дії, коли купують певний набір товарів чи послуг за умови, що ці набори принесуть їм найбільше задоволення порівняно з іншими наборами за певних обмежень на дохід і ціни. Наприклад, споживач, купуючи те чи інше благо, витрачає різні суми грошей, оскільки у кожного блага своя ринкова ціна. При фіксованому особистому бюджеті й незмінних поточних цінах на товари споживач керується правилом здорового глузду: при граничній корисності будь-якого товару він намагається максимізувати сумарний споживчий ефект від усіх зроблених покупок. Правило максималізації споживчого ефекту досягається за умови, коли рівна гранична корисність товару відповідає рівновеликій одиниці грошових витрат. У разі, коли певні товари мають порівняно велику граничну корисність на одиницю грошових витрат, споживач збільшуватиме їх закупівлю, намагаючись за рахунок таких дій максимізувати сумарний споживчий ефект. Водночас зменшуватиметься купівля товарів з нижчою граничною корисністю на таку саму одиницю грошових витрат.

Можливості споживчого вибору, як правило, визначаються бюджетними обмеженнями і цінами товарів. Порівнюючи цінові та бюджетні обмеження, споживач замінює одні товари іншими, прагнучи до максималізації їхньої корисності і власного споживання. Задані обмеження визначають межу споживчого вибору, відрізняють потреби від попиту.

Залежність між типом товарів і послуг, які купує споживач, та рівнем особистих доходів розкриває закон Е. Енгеля. У ХІХ ст. Е. Енгель довів, що із зростанням величини доходів частина витрат на придбання товарів першої необхідності (насамперед продуктів харчування, одягу) скорочується, водночас зростає частина витрат на інші товари і особливо послуги.

Споживчі ціни та грошові доходи обмежують набір економічних благ, а разом з тим і життєвий рівень, пов'язуючи їх з особистим бюджетом. Усякі зміни величини грошових доходів споживача зумовлюють відповідну зміну бюджетних обмежень, а, отже, платоспроможність покупців і, природно, попит на економічні блага. Якщо за інших рівних умов зростають грошові доходи, то пропорційно зростає і купівельна спроможність споживача, її збільшення може відбуватися і в тому разі, якщо грошові доходи не змінилися, але знизилися споживчі ціни.

Залежність між попитом і цінами, між цінами і заробітною платою відображає еластичність. Зміни економічних ситуацій у ринковому середовищі викликають відповідну реакцію споживачів. Деякі з них намагаються пристосуватися до змін у ціновій політиці, інші, які бажають продовжити процес задоволення потреб, роблять це за рахунок альтернативних товарів. Ступінь реакції споживача відображається у понятті "еластичність попиту" залежно від ціни. Це поняття ще називають "коефіцієнтом цінової еластичності". Він вимірюється у процентах як відношення змін попиту до змін ціни.

Побудова кривої "ціна - споживання" та кривої індивідуального попиту.

Дослідження поведінки споживача в залежності від зміни цін на товари здійснюється за допомогою лінії "ціна-споживання".

Падіння ціни на товар Х розширює можливості споживача його купувати. Отже, лінія бюджетних обмежень переміщується вздовж вісі Х праворуч. Відповідно до змін знаходиться новий оптимум.

Усі нові точки оптимальних рішень об' єднаються кривою ціни - споживання - РЕР (Price expansion path) - рисунок 1.1.

Рис. 1.1. Зміна оптимуму споживача

Для різних видів супутніх товарів лінія "ціна-споживання" буде мати різний нахил.

Лінія "ціна-споживання" для товарів, які є взаємодоповнюючими, буде мати додатний нахил (ціна товару Х зменшується) (рисунок 1.2) [6, с. 88].



Рис. 1.2. Лінія "ціна-споживання" для взаємодоповнюючих товарів

Рис. 1.3. Лінія "ціна-споживання" для нейтральних товарів

Лінія "ціна-споживання" для нейтральних товарів буде горизонтальною лінією (ціна товару Х зменшується) (рисунок 1.3) [6, с. 88].

Лінія "ціна-споживання" для товарів, які є взаємозамінними, і ціна товару Х зменшується (рисунок 1.4) [6, с. 89].

Рис. 1.4. Лінія "ціна-споживання" для взаємозамінних товарів

Лінія "ціна-споживання" показує реакцію раціонального споживача на зміни цін.

При цьому, як правило:

1) зменшення ціни - це фактично зростання доходу, а це має відношення до багатьох товарів;

2) спочатку зростає споживання х та зменшується споживання у;

3) подальше падіння ціни на Х призводить до відносного скорочення споживання х на користь споживання У.

На основі лінії "ціна-споживання" можна побудувати лінію індивідуального попиту D [6, с. 89].

Нехай ціна товару Х зменшується з РХ 1 до РХ 2, доход споживача при цьому залишається незмінним, структура уподобань не міняється (рисунок 1.5).

Рис. 1.5. Побудова кривої індивідуального попиту на основі лінії "ціна-споживання"

В результаті зменшення ціни товару Х бюджетна лінія КL змінює кут нахилу і перетворюється на КL?, споживання товару Х збільшується з Х 1 (т. Е 1) до Х 2 (т. Е 2). Поєднуючи точки рівноваги Е 1 і Е 2, одержуємо лінію "ціна-споживання", на базі якої будується крива індивідуального попиту D.

При падінні ціни товару Х обсяг попиту на цей товар збільшується.

Властивості кривої попиту:

- крива попиту відображає зміну рівня корисності споживача: чим нижчою є ціна, тим вищий рівень добробуту вона забезпечує споживачеві;

- кожна точка кривої попиту є точкою оптимуму споживача на певному рівні корисності;

- в міру зниження ціни товару гранична норма заміни благ зменшується, тобто справджується закон спадної граничної корисності.

Ціна є основною детермінантою попиту, зміна якої спричиняє зміни в обсязі попиту, що графічно відповідає руху між точками на даній кривій попиту.

Нецінові детермінанти попиту спричиняють зміни у попиті, що графічно відповідає зміщенню всієї кривої попиту: праворуч-вгору, якщо попит зростає, і ліворуч-вниз, якщо попит скорочується. Нецінові детермінанти являють собою основні мотиви споживчого попиту. До нецінових детермінант попиту відносяться: смаки і уподобання споживачів; доходи споживачів; ціни сполучених товарів; кількість споживачів на ринку; очікування споживачів відносно майбутніх цін [7].

Смаки і уподобання споживачів визначаються звичаями, рекламою, модою, освітою і здатні змінювати попит в обох напрямках за незмінної ціни та інших рівних умов.

Доходи споживачів чинять неоднозначний вплив па попит. Відповідно до динаміки попиту в залежності від динаміки доходів розрізняють:

- нормальні товари - це товари, попит на які зростає зі зростанням доходів споживачів, крива попиту зміщується праворуч. Абсолютна більшість товарів є нормальними;

- нижчі товари - це товари, попит на які скорочується зі зростанням доходу, а крива попиту зміщується ліворуч. До таких товарів можна віднести немодне вбрання, висококалорійні, з низьким вмістом вітамінів продукти, а також товари низької якості.

Отже, в аспекті впливу на попит слід окремо розглядати ціну товару та нецінові фактори (смаки і уподобання споживачів; доходи споживачів; ціни сполучених товарів; кількість споживачів на ринку; очікування споживачів відносно майбутніх цін).

Висновок. У ринковій діяльності велике значення для прийняття тих чи інших рішень мають знання про особливості поведінки споживачів і чинники, які визначають цю поведінку. При цьому слід враховувати, що метою поведінки споживачів є прагнення оптимізувати задоволення своїх потреб з урахуванням диференціації й індивідуалізації їх.

Кожному типу поведінки споживача на ринку відповідає своя структура потреб та ієрархія переваг. Кожний покупець сам визначає, який товар з його погляду найбільш корисний.

В умовах ринкової економіки споживач та його поведінка і купівельні переваги визначають напрями, обсяг і структуру виробництва товарів для задоволення платоспроможної потреби.

Основним неціновим фактором, що впливає на попит споживача є ціна. Зв'язок між зміною ціни на певний товар та поведінкою споживача можна продемонструвати за допомогою лінії "ціна-споживання", на основі якої, в свою чергу будується лінія індивідуального попиту споживача.

2. Ефект доходу й ефект заміщення. Парадокс Гіффена

2.1 Ефект доходу та заміщення за Є. Слуцьким: суть, графічна модель

Загальний ефект від зміни ціни на товар може бути розділений на два окремі ефекти: ефект заміщення та ефект доходу.

З одного боку, благо стає дешевшим або дорожчим відносно інших товарів, що стимулює зміну структури споживання: дорожчі блага замінюються дешевшими. Це - прояв ефекту заміни.

З іншого боку, одночасно відбувається зміна реального доходу споживача за незмінного номінального: якщо ціна одного з товарів знижується, то вивільняється частина доходу, котра може бути використана для купівлі додаткових одиниць даного блага або додаткових одиниць інших благ. Це - прояв ефекту доходу.

Згідно Слуцькому реальний дохід вимірюється кількістю різних благ, які споживач може придбати на свій грошовий дохід. Елімінування ефекту доходу досягається визначенням такого його рівня в грошовому вираженні, який забезпечив би споживачеві можливість придбати після зміни цін той же самий набір товарів, що і до зміни. Підхід Слуцького дозволяє давати кількісні рішення на основі статистичних матеріалів.

В моделі Слуцького розмежування дії ефектів здійснюється на основі добудови допоміжної компенсуючої бюджетної лінії, яка дозволяє визначити, якою стала б структура ринкового споживчого кошика, якби змінилися лише відносні ціни благ. Далі, залишаючи незмінними відносні ціни (новий кут нахилу бюджетної лінії незмінний), досліджують лише вплив зміни реального доходу, що графічно відображається паралельним зміщенням бюджетної лінії. В моделі Слуцького компенсуючи бюджетна лінія проходить через точку початкової рівноваги за умови незмінної купівельної спроможності споживача, а ефект заміни супроводжується деяким покращенням добробуту, оскільки споживач переміщується на вищу криву байдужості [4,с.430].

У підході Є. Слуцького допоміжна точка рівноваги визначається точкою дотику кривої байдужості споживача до компенсаційної бюджетної лінії, що є паралельною до кінцевої (після зміни ціни) бюджетної лінії і проходить через точку початкової рівноваги.

На рисунку 2.1 зображено ефект доходу і заміщення за Слуцьким, де KL - вихідна бюджетна лінія, а Е 1- початкова точка рівноваги.

KL1 - нова бюджетна лінія (після підвищення Рх).

Згідно Слуцького, допоміжна лінія АВ, що є паралельною до нової KL1, проходить не як дотична до першої кривої байдужості, а через точку попередньої рівноваги Е 1.

Очевидно, що АВ стає дотичною до кривої байдужості більш високого ріння U3.

Таким чином, загальний ефект від зміни ціни (X2X1) розкладається на ефект заміщення (Х 1Х 3) та ефект доходу (Х 3Х 2).

При цьому рух від точки Е 1 до точки E3 відбувається не вздовж кривої байдужості, як за Хіксом, а вздовж допоміжної бюджетної лінії.

Рис. 2.1. Ефект доходу та ефект заміщення за Слуцьким для нормального товару

2.2 Ефект доходу та заміщення за Дж. Хіксом: суть, графічна модель

У підході Дж. Хікса (Hicksian method) припускається незмінність реального доходу споживача за незмінності корисності оптимального набору благ, що споживаються.

У графічній інтерпретації підхід Дж. Хікса та підхід Є.Слуцького відрізняються механізмами знаходження додаткової точки рівноваги споживача, яка ділить загальний ефект на відповідні частини ефектів доходу і заміщення.

Дж. Хікс запозичив у Слуцького прийом допоміжної лінії, але змінив її геометричне місце. В моделі Хікса компенсуючи бюджетна лінія дотична до початкової кривої байдужості, проте купівельна спроможність споживача змінюється. Під дією ефекту заміщення споживач залишається на тому ж рівні корисності, але змінює набір благ у кошику [4, с.451].

Початковий оптимум споживача встановлюється у точці, де бюджетна лінія є дотичною до кривої байдужості. Зниження ціни товару змінює кут нахилу бюджетної лінії. При цьому бюджетна лінія, обертаючись, ковзає вздовж початкової кривої байдужості і займає положення, яке показує компенсуюча бюджетна лінія (пунктир). Оптимум переміщується в точку умовної рівноваги. Це означає, що, залишаючись на тому ж рівні корисності, споживач змінив би свій оптимальний вибір на користь відносно дешевшого блага. Оскільки перехід від до відображає лише вплив нової ціни, то зміна обсягу споживання від до розглядається як ефект заміни. Ефект заміни спонукає споживача збільшити обсяг опиту на товар, який витісняє частину попиту на благо.

Ситуація незмінного реального доходу в моделі Хікса є умовною. В дійсності зі зниженням ціни одного з благ за того ж номінального доходу реальний доход зростає, що відображає паралельний зсув вгору в положення нової бюджетної лінії. Споживач досягає нового рівня добробуту на вищій кривій байдужості, в точці оптимуму. Перехід же від до відбувається за незмінних відносних цін товарів, тому зміну обсягу споживання від до трактують як ефект доходу

Графічно ефекти заміщення та доходу за Дж. Хіксом зображено на рисунку 2.2.

Рис. 2.2. Ефект доходу та ефект заміщення для нормального товару

Нехай товари X і Y - нормальні та нехай ціна товару X зменшуєься.

У результаті того, що ціна товару X знизилася, бюджетна лінія АВ перетворюється в лінію AB1 точка споживчої рівноваги E1 переміщується в точку E2.

Кількість споживання товару X зростає з рівня Х 1 до рівня Х 2.

Зміна попиту на товар X обумовлена впливом двох ефектів: ефекту доходу та ефекту заміщення.

Для того, щоб визначити величину ефекту заміщення, необхідно провести бюджетну лінію A2B2 паралельну бюджетній лінії АВ 1 так, щоб вона дотикалась попередньої кривої байдужості U1.

Тоді точка дотику Е 3 буде відображати зміну в споживанні X тільки внаслідок ефекту заміщення, оскільки точка Е 3 відображає дотик бюджетної лінії, що має новий кут нахилу (нове співвідно шення цін) і попередньої кривої байдужості U1 (попередній рівень реального доходу).

При переході з точки Е 1 у точку Е 3 реальний дохід споживача не змінюється. Ефект заміщення визначається, як різниця Х 3 - X1.

Ефект заміщення завжди призводить до збільшення попиту на товар, який став дешевшим, тобто ефект заміщення більше нуля.

Перехід з точки Е 3 у точку Е 2 показує ефект доходу: попит на товар X збільшується внаслідок зростання реального доходу споживача при незмінному співвідношенні цін. Ефект доходу визначається, як різниця Х 2-Х 3.

Оскільки у даному випадку мова йде про нормальний товар, ефект доходу теж додатний.

Для товару нижчої якості при збільшенні доходу обсяг споживання зменшується, тому ефект доходу для таких товарів від'ємний і рідко перевищує ефект заміщення, а в результаті загальний ефект залишається додатним.

2.3 Парадокс Гіффена

Практично єдиним винятком із закону попиту є парадокс Гіффена, названий так на честь англійського економіста Роберта Гіффена (1837-1910). Цей економіст звернув увагу на те, що під час голоду в Ірландії в середині XIX в) обсяг попиту на картоплю, ціна якого зросла, істотно збільшився. Гіффен пов'язав це з тим, що в бюджеті бідних сімей витрати на картоплю займали значну частку. Підвищення цін на даний товар призводило до того, що реальні доходи цих шарів падали, і вони змушені були скорочувати покупки інших товарів, збільшуючи споживання картоплі, щоб вижити і не вмерти з голоду. У силу цього крива попиту на картоплю мала "висхідний" вигляд [2, с.113].

Причину цих явищ неважко пояснити: під час неврожаю біднякам довелося відмовитися від ряду інших, більш високоякісних товарів (м'ясо, масло, молоко та ін), ціна на які зросла в ще більшому ступені, ніж на картоплю. Тим самим низькоякісний товар витіснив інші, високоякісні товари. Благо, попит на яке зростає при зростанні цін і падає при їх зниження, називається малоцінних або низькоякісним товаром (inferior good).

Товар Гіффена (Giffen good) - це товар, який займає велике місце в бюджеті малозабезпечених споживачів, попит на який за інших рівних умов змінюється в тому ж напрямку, що і ціна, оскільки ефект доходу перевищує ефект заміщення. товар Гіффена - Це товар, споживання якого (за інших рівних умов) збільшується при підвищенні ціни (тобто, ефект доходу від зміни ціни переважується дією ефекту заміщення). При дотриманні інших рівних умов (особливо, стабільного рівня доходу) споживання товарів Гіффена відображає позитивний нахил кривої попиту.

Для більшості товарів при підвищенні ціни знижується споживання: при підвищенні цін на м'ясо населення купує менше м'яса, замінюючи його рибою, грибами і т. Д. У товару Гіффена все навпаки - при підвищенні цін на картоплю люди починають купувати більше картоплі, але менше, наприклад, м'яса.

Всі товари Гіффена - малоцінні товари, які займають в споживчому бюджеті значне місце і для яких відсутній рівнозначний товар-замінник. Цінних товарів Гіффена не буває.

У цьому полягає "Парадокс Гіффена": При підвищенні цін на певні види товару (в основному товари першої необхідності) їх споживання підвищується за рахунок економії на інших товарах.

Ефект Гіффена (Giffen effect, парадокс Гіффена) - зниження ціни на окремі види товару призводить до зниження на них попиту. Справедливо і зворотне: підвищення ціни на окремі види товару призводить до підвищення на них попиту.

Ефект Гіффена відноситься до реакції покупців на економічну або політичну ситуацію і поширюється на товари першої необхідності. Різна поведінка покупців щодо товарів, дозволила сформулювати поділ товарів на дві групи: звичайні товари і "товари Гіффена".

Характеристика товарів Гіффена:

- малоцінний товари;

- займають в споживчому бюджеті значне місце;

- відсутня рівнозначний товар-замінник;

- споживачі товару, великою мірою, люди з низьким і середнім достатком.

Характерними прикладами товарів Гіффена можна вважати: рис, макарони, хліб, короткочасний ефект спостерігається при підвищенні цін на бензин.

Найбільш аргументоване обгрунтування феномена Гіффена дав український вчений Є. Слуцький, який в 1915 році опублікував статтю "До теорії збалансованого бюджету споживача". Сенс обґрунтування полягає в наступному: дохід малозабезпеченої групи населення обмежений і практично повністю витрачається на товари першої необхідності. Підвищення цін на продукти харчування першої необхідності призводить до зниження реального доходу населення. В результаті чого доводиться скорочувати споживання одного з товарів. Цим товаром є більш дороге благо, тому споживач змушений скорочувати обсяги споживання м'яса і аналогічних йому товарів.

Розглянемо ефект Гіффена на графіку (рисунок 2.3-2.4).

Ефект доходу в випадку з нижчим товаром Гіффена переважує ефект заміщення, і, отже, при зниженні ціни на такий товар попит на нього зменшується, а при підвищенні ціни - збільшується (як у випадку з картоплею).



Спостерігаємо, що на рисунку 2.3 зображено попит на нормальний товар. Бачимо, що при зниженні ціни до P2 кількість попиту збільшується до Q2. Рисунок 2.4 демонструє нам криву попиту на "неякісний" товар, тобто на товар Гіффена. Ми бачимо, що зниження ціни призводить до зниження попиту. Тобто, із закону попиту випливає, що ціна обернено пропорційна кількості споживання. При попиті на товари Гіффена, ціна прямо пропорційна обсягам споживання.

Висновок. Зміна ціни якого-небудь товару впливає на об'єм попиту через ефект заміни і ефект доходу. Ефект доходу виникає, оскільки зміну ціни даного товару збільшує (при зниженні ціни) або зменшує (при підвищенні ціни) реальний дохід, або купівельну спроможність, споживача. Ефект заміни виникає в результаті відносної зміни цін. Ефект заміни сприяє зростанню споживання щодо товару, що подешевшав, тоді як ефект доходу може стимулювати і збільшення, і скорочення споживання товару або бути нейтральним. Зазвичай, ефект заміщення переважає над ефектом доходу. Неякісний товар, для якого ефект доходу переважає над ефектом заміщення, називається Гіффеновим товаром, а зростання споживання то­вару з підвищенням ціни на нього - парадоксом Гіффена. Для товарів Гіффена не виконується закон попиту.

Висновки

Виконана курсова робота складається з вступу, двох розділів, які в свою чергу мають підрозділи, висновків та списку використаних джерел.

В підсумку можемо зробити такі висновки:

1. Крива "ціна-споживання" показує, як реагує споживач на зміну ціни одного із благ. Різновид такого взаємозв'язку, в свою чергу, залежить від характеру пов'язаності благ у споживанні. Для благ-замінників крива "ціна-споживання" має від'ємний нахил, а для доповнюючих благ - додатний.

2. Крива "ціна-споживання" є основою для побудови індивідуального попиту.

3. Реакція купівельного попиту, викликаного зміною цін купуються благ, отримала назву ефектів заміщення і доходу. Ефект доходу - це величина попиту, що визначається зміною реального доходу, викликаного рухом (зростанням або зниженням) цін. Ефект заміщення можна аналізувати в двох варіантах: або як зміна в величині попиту, викликане рухом відносної ціни блага при постійних бюджетних можливостях (і реальному доході) споживача (ефект заміщення по Слуцькому); або як зміна в величині попиту, викликане рухом відносної ціни блага при постійному рівні корисності реального доходу споживача (ефект заміщення по Хіксу) . Обидва варіанти рівноцінні за методикою і практично прийнятні, так як показують приблизно однакові зміни у величині попиту, викликані ефектом заміщення.

4. Ефект доходу завжди негативний для нормальних (якісних) благ, оскільки між рухом їх ціни і обсягом попиту існує зворотна залежність. Ефект доходу буде позитивний, а абсолютна величина ефекту доходу буде вище ефекту заміщення лише по відношенню до неякісним споживчих благ (так звані товари, або блага, Гіффена).

5. Для узагальнення знань щодо ефекту заміщення та ефекту доходу на нормальні та неякісні товари наведемо порівняльну таблицю (табл.1).

Таблиця 1

Ефект доходу та заміщення на нормальні та неякісні товари

Виконання даної роботи допомогло мені закріпити та поглиблено засвоїти програмний матеріал з дисципліни "Мікроекономіка" в цілому та в аспектах поведінки споживача.

Список використаних джерел

1. Аналітична економіка: макроекономіка та мікроекономіка. Кн. 2. Мікроекономіка / Панчишин С.М., Островерх П.І., Буняк В.Б. та ін. - К.: Знання, 2010. - 437 с.

2. Ананидзе М.Г. Товары Гиффена (эффект Гиффена) и их роль в современной экономике // Молодой ученый. - 2015. - №8. - С. 454-456.

3. Базілінська О.Я. Мікроекономіка: Навчальний посібник / За ред. Базілінської О.Я. - 3-тє вид. випр. - К.: "Центр учбової літератури", 2011. - 352 с.

4. Боулз С. Мікроекономіка. Поведінка, інститути і еволюція: Пер з англ. - К.: 2011. - 576 с.

5. Генеза ринкової економіки: Терміни. Поняття. Персоналії. Навчальний словник- довідник. / За наук. ред. Г. І. Башнянина і В.С. Іфтемічука. - Львів: "Магнолія плюс", 2004. --686 с.

6. Грабовецький В.Є. Виробничі функції: теорія, побудова, використання в управлінні виробництвом. Монографія. - Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 20013. - 137с.

7. Економічна теорія. Мікроекономіка: Підручник / за ред. В.М. Тарасевича. - К.: Знання, 2012 - 134 с.

8. Петрик О.І. Шлях до цінової стабільності: світовий досвід і перспективи для України: монографія / О.І. Петрик - К. : УБС НБУ, 2010. - 369 с.

9. Пилипенко В.В. Мікроекономіка / В.В. Пилипенко. - Суми: ТОВ "Мрія", 2011. - 284 с

10. Рудий М.М. Мікроекономіка: Навч. посібник. - 2-ге вид. - К: 2010. - 360 с.

11. Семенов С.К. Гроші: модель попиту і пропозиції / / Фінанси та кредит, № 24, 2013, 264 с.

12. http://bukvar.su/marketing/page,2,136040-Zakony-sprosa-i predlozheniya.html

13. http://stud.com.ua/751/marketing/povedinka_spozhivachiv

14. http://studme.com.ua/1957041111772/politekonomiya/effekt_dohoda_effekt_zamescheniya.htm

Размещено на Allbest.ru