Міжнародна стандартизація та управління якістю продукції

Размещено на http://www.allbest.ru/

КОНТРОЛЬНАЯ РАБОТА

по курсу Сертифікація та стандартизація продукції

Студента 5 курса ЕІМЗ-221С



Зміст

1. Міжнародні та вітчизняні системи стандартів їх зв'язок та взаємодія

2. Сутність та зміст системи комплексного управлінні якістю продукції на підприємстві (петля якості)

3. Практичне завдання



1. Міжнародні та вітчизняні системи стандартів їх зв'язок та взаємодія

стандартизація якість сертифікація

Розвиток міжнародної торгівлі вимагає єдиного підходу до оцінки якості продукції, її характеристик, вимог до маркування, пакування, збереження та транспортування. У міжнародній стандартизації зацікавлені як індустріальні розвинені країни, так і країни, що розвиваються, які створюють власну національну економіку. Ця зацікавленість пов'язана з поширенням міжнародних науково-технічних і торговельно-економічних зв'язків.

Завдяки міжнародному співробітництву в галузі стандартизації, початок якого можна віднести на кінець XIX - початок XX ст., фахівці усіх країн говорять нині на єдиній "тонічній мові", яка обслуговує телефонний зв'язок між різними країнами, міжнародні польоти літаків, діяльність міжнародних банків та інше.

Міжнародна стандартизація одночасно є наслідком та інструментом управління науково-технічним і економічним розвитком у світі. Вона сформувалась на базі міжнародного розподілу праці, поглиблення на цій основі процесів спеціалізації та кооперації виробництва. Міжнародний розподіл праці сприяє підвищенню ефективності суспільного виробництва.

Економічне і науково-технічне співробітництво між країнами характеризується сьогодні швидкими темпами зростання міжнародної торгівлі, підвищенням частки наукоємної та технічно складної продукції в загальному обсягу товарообігу, прискореним впровадженням досягнень науково-технічного прогресу в виробництві продукції, підвищенням попиту споживачів до її якості та надійності. У цих умовах значно зростає роль міжнародної стандартизації як організаційно-технічної основи співробітництва країн у самих різних галузях науки, техніки, економіки, виробництва, що покликана пов'язати та систематизувати вимоги світової торгівлі, інтереси споживачів, сприяти найбільш повному використанню продуктивних сил.

Особливе значення міжнародна діяльність зі стандартизації набуває в світлі рішучих заходів, які здійснюються світовим товариством щодо ліквідації перешкод та обмежень у торгівлі між країнами. Стандартизація у міжнародному масштабі створює сприятливі умови для торгівлі за рахунок єдиних підходів до якості продукції, її взаємозамінності, технічної сумісності, безпеки й охорони навколишнього середовища, що пов'язано з розробкою міжнародних стандартів (МС). Використання МС, досвіду міжнародної стандартизації дозволяє швидко розвивати і піднімати виробництво до рівня передових промислових країн і тим самим розвивати та поглиблювати торговельно-економічні відносини між країнами. МС, які розробляються різними міжнародними організаціями, усувають технічні бар'єри у торгівлі (ТВТ), що пов'язано з розрізненнями у національних стандартах країн світу. Крім того, на перший план висувається проблема якості продукції.

Міжнародні рекомендації, наведені у стандартах, не обов'язкові для країн, але відповідність продукції нормам подібних стандартів визначає її вартість і конкурентоспроможність на світовому ринку. Конкурентоспроможність національної продукції на світовому ринку є важливим стимулом для країн, які бажають брати участь у міжнародній діяльності зі стандартизації. Сьогодні стандартизація є одним з діючих засобів забезпечення високоякісною та конкурентоспроможною продукцією споживачів, а також має першорядне значення для підвищення зовнішньоторговельного обігу країни.

Механізм функціонування міжнародних систем метрології, стандартизації, управління якістю та сертифікації

Випробовування і контроль якості продукції, сертифікація, акредитація метрологічних лабораторій пов'язані з діями, що основані на національних системах вимірювань. При оцінюванні продукції за вимогами стандартів здійснюються вимірювання різних параметрів, починаючи від характеристик самої продукції до параметрів зовнішніх впливів при її зберіганні, транспортуванні та використанні. При сертифікаційних випробовуваннях, встановлюється відповідність товару обов'язковим вимогам, методика і практика вимірювань безпосередньо впливає на відповідність результатів, що пов'язано з визнанням сертифікату. Отже, метрологія буде забезпечувати інтереси міжнародної торгівлі, якщо буде дотримана єдність вимірювань, як необхідна умова відповідності результатів випробувань і сертифікації продукції. Це завдання і є найважливішим в діяльності міжнародних організацій з метрології. Завдяки їхнім зусиллям в більшості країн світу прийнята Міжнародна система одиниць фізичних величин (СІ), діє відповідна термінологія, прийняті рекомендації зі способів нормування метрологічних характеристик засобів вимірювання, з сертифікації засобів вимірювання, з випробувань засобів вимірювання перед випуском серійної продукції. Міжнародні метрологічні організації працюють в контакті з ІSО та ІЕС, що відповідає ширшому міжнародному розповсюдженню єдності вимірювань.

Найбільші міжнародні метрологічні організації - Міжнародна організація мір і ваг (МОМВ) і Міжнародна організація законодавчої метрології (МОЗМ).

Для проведення узгодженої політики, визначення основних напрямків діяльності на міжурядовому рівні у сфері стандартизації, метрології, сертифікації та узгодження питань фінансування робіт у цій сфері в 1992 р. була створена Міждержавна рада по стандартизації, метрології та сертифікації (МРС).

Узгоджена міждержавна політика у сфері стандартизації проводиться в таких напрямках:

* прийняття загальних правил проведення робіт із міждержавної стандартизації;

* встановлення єдиних (узгоджених, гармонізованих) вимог до продукції і послуг, які забезпечують їх безпеку для життя, здоров'я і майна населення, охорону довкілля, сумісність і взаємозамінність, а також встановлення єдиних методів контролю (випробувань);

* стандартизація загальнотехнічних вимог, які представляють міждержавний інтерес;

* організація ведення класифікаторів техніко-економічної інформації, систем кодування і їх розвиток;

* формування, зберігання і ведення фонду міждержавних стандартів, а також міжнародних, регіональних та національних стандартів інших країн за наявності відповідних угод і домовленостей, забезпечення держав -- учасниць угоди цими стандартами, ведення і зберігання чинних галузевих стандартів на найважливіші групи продукції, що представляють міждержавний інтерес;

* видання і поширення міждержавних стандартів та інших міждержавних документів зі стандартизації;

* координація програм підготовки і підвищення кваліфікації кадрів у сфері стандартизації;

* науково-технічна співпраця в роботах з міжнародної стандартизації.

У 1990 р. на основі Меморандуму про взаєморозуміння Комісією ЄС, секретаріатом ЄАВТ і СЕN/СЕNЕLЕС була впроваджена Європейська організація з випробувань і сертифікації (ЄОТС), яка в 1993 р. отримала статус Міжнародної незалежної некомерційної асоціації.

Головне завдання ЄОТС - встановлення взаєморозуміння і взаємодовіри між європейськими організаціями в країнах-членах, які займаються оцінкою відповідності, Для забезпечення вільного пересування товарів і послуг та чесної конкуренції. ЄОТС має за мету створення таких умов, які гарантують всім зацікавленим сторонам, що продукція, послуги і технологічні процеси, які пройшли випробування чи сертифікацію, не потребують повторної перевірки тих результатів, які повинні прийматися різними сторонами чи різними європейськими країнами.

З метою створення єдиного підходу до вирішення проблем забезпечення якості продукції та послуг, побудови системи якості в 1979 р. був створений Технічний комітет міжнародної організації з стандартизації ІSО/ТК 176 "Управління якістю і забезпечення якості".

ІSО/TК 176 виконує основну роботу зі створення міжнародних стандартів на системи якості. ТК вже розробив і видав 16 міжнародних стандартів із систем якості.

Міжнародні стандарти на системи якості, що розробляються ІSО/TК 176, пов'язані з настановами щодо побудови, вибору і застосування цих систем, перевірки ефективності їх функціонування.

ІSО/TК 176 розширює діяльність з стандартизації та гармонізації нормативної бази систем якості в напрямках деталізації та конкретизації елементів системи, зокрема правил перевірки її функціонування, розроблення програм забезпечення якості, вимог та правил з економіки, витрат на якість.

4. Міжнародні та Європейські стандарти системи якості

Основним видом діяльності міжнародних організацій в галузі стандартизації, метрології та управління якістю є розробка міжнародних стандартів (МС). МС - це документи, які базуються на консенсусі та приймаються міжнародними організаціями на добровільній основі.

Слід підкреслити, що МС не є юридично обов'язковими документами для використання. Кожна країна має право застосовувати їх цілком, окремими розділами чи зовсім не застосовувати. Ці стандарти носять рекомендований характер. Однак вони встановлюють вимоги і показники, які відповідають світовому технічному рівню і впливають на національні стандарти, а через них обумовлюють попит на ту чи іншу продукцію на міжнародному ринку.

У МС регламентуються питання сумісності та взаємозамінності продукції, методи випробувань різних видів продукції, класифікації (терміни та визначення), технології, транспортування і зберігання та інше. Питання ж встановлення вимог до якісних характеристик продукції залишаються, як правило, поза змістом МС. Це пояснюється тим, що якість товарів на світовому ринку є прерогативою виробника та споживача. Від технічного рівня й якості продукції залежить її ціна, конкурентоспроможність і ефективність виробництва. Однак показники і вимоги, які пов'язані з безпекою обладнання, охороною навколишнього середовища, охороною здоров'я тощо, достатньо повно охоплюють усі сторони об'єкта в МС.

МС розробляються не на всі види продукції, а тільки на ту продукцію, яка є об'єктом для зовнішньої торгівлі між країнами. Проекти МС розробляються робочими групами відповідних ТК, в яких беруть участь спеціалісти провідних країн. Проект МС погоджується комітетами-членами 180 чи інших міжнародних організацій. Після погодження проект МС розсилається всім комітетам-членам на голосування. Стандарт приймається як міжнародний при отриманні не менш ніж 75% голосів комітетів-членів 180, які брали участь у голосуванні, та затверджується більшістю голосів членів Ради. Затверджені стандарти видаються на робочих мовах 180.

У МС передбачається рівень технічних вимог, методів вимірювань і випробувань та інше, як і в національних стандартах. Обов'язковими вимогами до об'єктів стандартизації в МС є вимоги до їх безпеки для життя і здоров'я людей, охорони навколишнього середовища, взаємозамінності та технічної сумісності.

МС акумулюють новітні досягнення науки і техніки провідних країн світу, відображають інтереси більшості країн і тому беруться за основу при розробці національних та регіональних стандартів. Стандартизація, яка на міжнародному рівні не тільки сприяє швидкому впровадженню наукових досягнень у практику, але і допомагає визначити найбільш економічні та перспективні напрямки розвитку науково-технічного прогресу - це інструмент управління науково-технічним і економічним розвитком країн. МС для багатьох країн є випереджаючими.

МС в Україні почали використовувати з 1989 р., але тільки в 1995 р. підійшли до цього питання серйозно. Співробітництво України з міжнародними та регіональними організаціями із стандартизації включає безпосередню участь у роботі цих організацій та їх ТК. Україна бере участь у розробці МС, забезпечує використання їх у народному господарстві країни, здійснює роботу з гармонізації національних стандартів з МС та національними стандартами країн-партнерів. Гармонізовані стандарти - це стандарти до одного і того ж об'єкта стандартизації, які затверджені різними органами. Ці стандарти можуть бути різними за змістом і формою подання матеріалу. Гармонізовані стандарти, які ідентичні за змістом і формою подання матеріалу, називають ідентичними стандартами.

ТК України виконано роботи щодо прямого впровадження понад 300 МС 180 та ІЕС. ТК93 підготовлені та введені в дію з 1996 р. стандарти систем управління якістю - 180 серії 9000 як національні, а з 1998 р. - МС з управління навколишнім середовищем І8О серії 14 000 та європейські стандарти ЕИ 45 000, які регулюють діяльність в галузі оцінки відповідності. Впровадження цих стандартів необхідне для доступу української продукції на ринки економічно розвинених країн. Завдяки їх введенню вітчизняні підприємства мають можливість отримати інформацію про ТВТ і вести підготовку щодо їх подолання.

Згідно з планом міжнародної стандартизації ТК Держстандарту України розглянуто та надіслано до національних органів із стандартизації країн СНД відгуки та зауваження до 19 проектів міжнародних стандартів (ГОСТ) та змін до них з метою врахування інтересів українських виробників.

Нині підприємства мають право самі впроваджувати МС на різні види продукції, але при цьому повинні враховувати те, щоб норми та вимоги МС укладалися в технологію виробництва, а вимоги до продукції - повинні відповідати вимогам як МС, так і національних НД.



2. Сутність та зміст системи комплексного управлінні якістю продукції на підприємстві (петля якості)

Комплексна система управління якістю продукції (КС УЯП) - це цільова підсистема системи управління підприємством, об'єктом якої є якість продукції, а також фактори і умови, що на неї впливають.

Структура системи складається з усіх підрозділів і служб, які приймають участь в управлінні і виробництві продукції. Елементами системи є функції, заходи, процеси, технічні засоби і нормативні документи, які формують і забезпечують функціонування системи. Ці елементи в кожній галузі мають конкретний зміст з урахуванням організаційної структури, характеру і номенклатури продукції та інших особливостей.

Взаємозв'язок між елементами системи забезпечується системою стандартизації, що регламентує норми і правила в сфері управління і організації виробництва, а також встановлює порядок розробки, впровадження і обіг стандартів. Здійснюється це шляхом розробки стандартів підприємства, які поділяються на: основні, загальні і спеціальні.

Основний (базовий) СТП характеризує систему в цілому: основну мету системи, об'єкти, критерії ефективності, структуру основних функцій, схему організаційної структури управління, розподіл функцій управління між ланками організаційної структури, склад системи, методи забезпечення функціонування системи на всіх етапах виробничого процесу, порядок розробки і впровадження СТП та інші організаційно-методичні питання.

Загальні СТП регламентують загальносистемні питання інформаційного забезпечення, порядок проведення днів якості, роботу різних громадських груп, комісій тощо.

Спеціальні стандарти встановлюють вимоги до номенклатури і значення показників якості матеріалів, півфабрикатів, деталей і збірних одиниць, методів їх визначення, оцінки тощо.

Управління системою здійснює директор підприємства, головний інженер, заступник директора, керівники відділів, керівники відповідних служб і підрозділів.

Організаційна структура системи має спеціалізований відділ (ВУЯ) по УЯП. Керівництво кожною з функцій системи рекомендовано здійснювати одним із підрозділів підприємства, який залучається у відповідності з його функціональними обов'язками. ВУЯ здійснює координацію діяльності всіх підрозділів по виконанню функцій УЯП, здійснює або організовує аналіз накопичуваної інформації про якість продукції і причини дефектів, здійснює підготовку управлінських рішень керівників підприємства, спрямованих на підвищення якості продукції, організовує діяльність по удосконаленню системи тощо.

КС УЯП має такі основні функції:

-- прогнозування потреб, технічного рівня і якості продукції;

-- планування підвищення якості;

-- нормування вимог до якості продукції;

-- оцінка і сертифікація продукції;

-- організація розробки і постановки продукції на виробництво;

-- організація технологічного забезпечення якості продукції;

-- організація метрологічного забезпечення якості продукції;

-- організація матеріально-технічного забезпечення якості продукції;

-- організація взаємовідносин підприємства стосовно якості продукції зі споживачами і постачальниками;

-- організація підготовки і підвищення кваліфікації кадрів галузі якості продукції;

-- забезпечення стабільності запланованого рівня якості продукції при її виготовленні, складуванні, відвантаженні та транспортуванні;

-- стимулювання підвищення якості продукції;

-- організація розробки і виконання заходів за результатами державного нагляду, міжвідомчого і відомчого контролю;

-- внутрівиробничий облік і звітність з якості продукції;

-- техніко-економічний аналіз поліпшення якості продукції;

-- правове забезпечення управління якістю продукції;

-- інформаційне забезпечення КС УЯП.

Розробка і впровадження системи є складним процесом, який має три етапи: підготовка до розробки системи, розробка проекту системи і впровадження системи.

На етапі підготовки до розробки системи:

-- видається наказ по підприємству про організацію робіт з розробки системи і створення координаційно-робочої групи на чолі з директором чи головним інженером;

-- організується технічне навчання керівників і провідних спеціалістів підрозділів, які будуть приймати участь в розробці СТП, а також вивчення досвіду УЯП всім колективом;

-- розробляється програма аналізу стану справ з якості продукції, в якій передбачається аналіз показників діяльності підприємства в галузі якості продукції, а також організація робіт з кожної функції, їх методичне і матеріальне забезпечення;

-- видається наказ по підприємству про організацію робіт з розробки системи і створення координаційно-робочої групи на чолі з директором чи головним інженером;

-- організовується технічне навчання керівників і провідних спеціалістів підрозділів, які будуть приймати участь в розробці СТП, а також вивчення досвіду УЯП всім колективом;

-- розробляється програма аналізу стану справ, в якій передбачається аналіз показників діяльності підприємства в галузі якості продукції, а також організація робіт з кожної функції, їх методичне та матеріальне забезпечення;

-- проводиться аналіз стану справ з якості продукції на підприємстві.

Результати аналізу є основою для розробки ТЗ на систему

На етапі розробки проекту здійснюється:

-- розробка технічного завдання на систему, що містить план заходів по підвищенню організаційно-технічного рівня підприємства;

-- розробка технічного проекту системи;

-- розробка робочого проекту системи, тобто всіх СТП і їх затвердження.

На етапі впровадження системи:

-- видається наказ на підприємстві про введення в дію затверджених СТП і виконання заходів по їх впровадженню;

-- виконуються заходи по впровадженню СТП, тобто: проводиться навчання всього керівного складу і виконавців, підготовка всіх служб до впровадження СТП, оснащення засобами забезпечення системи тощо;

-- організується контроль за впровадженням і додержанням СТП.

По закінченню впровадження всіх СТП системи складається акт про її впровадження і вона реєструється в територіальному органі Держстандарту.

При розробці і впровадженні системи необхідно враховувати такі фактори:

-- останні досягнення науки і техніки:

-- передовий досвід підприємств країни з УЯП і підвищення ефективності виробництва;

-- зарубіжний досвід з поліпшення якості продукції;

-- можливість широкої автоматизації і механізації всіх процесів і використання обчислювальної техніки.

2. В умовах ринкових відносин якість забезпечується і гарантується підприємством.

У світі проводиться активна праця над проблемою забезпечення якості. Методичною її основою є так звана "петля якості", яка в класичному варіанті має такий вигляд.

Рис. Петля якості

На якість продукції впливає значна кількість факторів, які діють як самостійно, так і у взаємозв'язку між і собою, як на окремих етапах життєвого циклу продукції, так і на кількох. Фактори якості об'єднані в 4 групи: технічні, організаційні, економічні і суб'єктивні.

До технічних факторів належать: конструкція, схема послідовного зв'язку елементів, система резервування, схемні вирішення, технологія виготовлення, засоби технічного обслуговування і ремонту, технічний рівень бази проектування, виготовлення, експлуатації та інші.

До організаційних факторів належать: розподіл праці і спеціалізація, форми організації виробничих процесів, ритмічність виробництва, форми і методи контролю, порядок пред'явлення і здачі продукції, форми і способи транспортування, зберігання, експлуатації (споживання), технічного обслуговування, ремонту та інші.

До економічних факторів належать: ціна, собівартість, форми і рівень зарплати, рівень затрат на технічне обслуговування і ремонт, ступінь підвищення продуктивності суспільної праці та інше.

Економічні фактори особливо важливі при переході до ринкової економіки. Їм одночасно властиві контрольно-аналітичні і стимулюючі властивості. До перших відносять такі, що дозволяють виміряти: затрати праці, засобів, матеріалів на досягнення і забезпечення повного рівня якості виробів. Дія стимулюючих факторів приводить як до підвищення рівня якості, так і до його зниження. Найбільш стимулюючими факторами є ціна і зарплата. Правильно організоване ціноутворення стимулює підвищення якості. При цьому ціна повинна покривати всі витрати Підприємства на заходи по підвищенню якості і забезпечувати необхідний рівень рентабельності. В той же час вироби з більш високою ціною повинні бути високої якості.

В забезпеченні якості значну роль відіграє людина з її професійною підготовкою, фізіологічними і емоціональними особливостями, тобто мова йде про суб'єктивні фактори, які по-різному впливають на розглянуті вище фактори. Від професійної підготовки людей, які зайняті проектуванням, виготовленням і експлуатацією виробів, залежить рівень використання технічних факторів. Але якщо в процесі функціонування технічних факторів роль суб'єктивних слабшає, тому що на цій стадії процес проходить з використанням сучасної техніки і технології, яка максимально звільняє технологічний процес від участі людини, то в організаційних факторах суб'єктивний елемент відіграє вже значну роль, особливо коли мова заходить про способи і форми експлуатації і споживання виробів.

Наскільки важливі суб'єктивні фактори, свідчить поширена серед виробників думка про економічну вигідність підвищення якості. Якість розглядається при цьому як соціально бажана мета, але її вплив на підвищення рентабельності вважається мінімальним.

Пояснюється це недостатньою обізнаністю виробників, які допускаються таких помилок.

1. Більш висока якість обходиться дорожче. Це найпоширеніша думка щодо якості. Але новий погляд на механізми створення якості і процеси виробництва показав, що висока якість не завжди коштує дорожче. Важливо зрозуміти, як створюється якість виробу при сучасному масовому виробництві. На основі потреб ринку якість спочатку визначається на папері у вигляді проекту. Потім все це втілюється в реальний виріб за допомогою відповідних виробничих процесів. Вкладання більших коштів в наукові дослідження і дослідні розробки може дати в результаті помітне підвищення якості виробу. Одночасне вдосконалення виробничих процесів може привести до значного зниження собівартості виробу. Це широко продемонстровано в Японії і на Заході на всьому діапазоні промислових товарів масового виробництва: комп'ютери, побутова електротехніка і побутові прилади. За останні два десятиліття якість цих виробів помітно поліпшилась, а вартість впала.

2. Акцент на якість веде до зменшення продуктивності. Думка, що якість може бути отримана тільки за рахунок кількості -- широко розповсюджена серед керівників виробництва помилка. Ця точка зору є останньою з того періоду, коли управління якістю полягало у фізичному огляді кінцевого виробу. У цій ситуації більш жорсткі вимоги контролю призводили до відбракування більшої кількості готової продукції. Але з того часу контроль якості став більш скрупульозним. В сучасній структурі управління якістю акцент змінився на попередження недоліків на стадіях розроблення і виготовлення. Тому дефектні вироби, перш за все, не виробляються. Зусилля, потрачені на те, щоб поліпшиш якість і зберегти кількість, сприяли тому, що поліпшення якості призводить, як правило, до більш високої продуктивності.

3. На якість впливає культура праці робочої сили. Виробники звертають вину за низьку якість своїх виробів на відсутність розуміння якості і низьку культуру праці своїх працівників. Більш глибокий аналіз цього питання показує, що працівники можуть нести відповідальність тільки в тому випадку, якщо керівництво забезпечило:

- всебічне навчання операторів обладнання;

- працівників детальними інструкціями щодо роботи;

- засобами для перевірки або оцінювання результатів дій цих працівників;

- засобами для регулювання обладнання або процесу у випадку, якщо результат виявляється незадовільним.

Правдива оцінка виробників скоріше всього покаже, що їх керівництво нездатне забезпечити ці дуже важливі вихідні умови на більшості робочих місць. І замість того, щоб шукати мнимих працівників, компаніям необхідно вивчити слабкі місця своїх систем управління.

4. Якість може бути забезпечена суворою перевіркою. Контроль був першим офіційним механізмом управління якістю на початку цього століття, і більшість виробників досі впевнені, що якість може бути поліпшена за допомогою суворого контролю.

Слід відмітити, що перевірка може привести тільки до відокремлення якісних виробів від неякісних. Сама по собі вона не може поліпшити якість виготовленої продукції.

Необхідно підкреслити, що управління якістю -- це не ізольований вид діяльності відділу технічного контролю. Щоб бути ефективним, цей процес повинен охоплювати операції всіх відділів, включаючи ті, які займаються маркетингом, проектно-конструкторськими розробками, технологією, виробництвом.

3. Практичне завдання

На основании данных, представленных в таблице ниже, оценить конкурентоспособность 2-х видов автомобилей - Renault и Ford.

Показатель	Тип сопоставляемых автомобилей	Вес каждого показателя, вi
	Renault	Ford
Технические характеристики
База, мм	2470	2580	0,1
Масса, кг	1136	1090	0,2
Рабочий объем двигателя, м3	2300	1499	0,15
Максимальная мощность при фиксированном числе оборотов	140/5500 102,97Киловат	95/6000 69,87 Киловат	0,15
Максимальная скорость, км/час	210	184	0,2
Время разгона до 100 км	2 мин	1,5 мин	0,2
Экономические характеристики автомобиля
Затраты горючего на 100 км, л	10,2	9,2
Средний пробег за период эксплуатации	От 150 до 170 тыс.км ?160	От 150 до 200 тыс.км ?175
Цена автомобиля в момент покупки, Ц пок	От 18 до 20 тыс.$ ?19	От 20 до 22 тыс.$ ?21

Решение

Таблица 1. Расчет суммарных взвешенных баллов для сопоставляемых вариантов.

Наименование показателя	Renault	Ford
	вi	В i1	В i1 взв.	вi	В i2	В i2 взв.
База, мм	0,1	7	0,7	0,1	8	0,8
Масса, кг	0,2	10	2	0,2	6	1,2
Рабочий объем двигателя, м3	0,15	4	0,6	0,15	5	0,75
Максимальная мощность при фиксированном числе оборотов	0,15	6	0,9	0,15	9	1,35
Максимальная скорость, км/час	0,2	5	1	0,2	7	1,4
Время разгона до 100 км	0,2	8	1,6	0,2	10	2
Итого:	1		6,8			7,5

Рассчитываем индекс качества:

Й кач. = В i1взв. ? / В i2взв. ? =6,8/7,5?0,91.

Рассчитываем эксплуатационные показатели для обоих автомобилей по формуле

Зэксп. = Зтопл. + Заморт. + Зрто:

Затраты	Renault	Ford
Топливо	1011,84$	998,2$
Амортизация	4560$	5040$
Ремонт и техобслуживание	912$	1008$
Эксплуатационные	6483,84$	7046,2$

ь Затраты на топливо рассчитываем по следующей формуле:

(Средний пробег/100/10)*затраты горючего на 100 км*цену бензина

Цена бензина?17 грн = 0,62$

ь Амортизационные отчисления рассчитываются равномерным способом, исходя из годовой нормы амортизации для автомобилей а н = 0,24.

ь Отсюда величина годовых амортизационных отчислений будет равна

А год = Ц х а н

ь Годовые затраты на ремонты и техническое обслуживание Зрто. принимаются равными 20% от величины амортизационных затрат, т.е.

Зрто. = 0,2 х З аморт.

Определяем структуру эксплуатационных затрат и строим круговую диаграмму по этим данным. За 100% принимается вся сумма годовых эксплуатационных затрат.

Рассчитываем цену потребления Цпотр., исходя из предположения, что годовые эксплуатационные затраты не будут изменяться по годам плановой эксплуатации. В этом случае целесообразно применить метод равных платежей, т.е. метод аннуитетов при расчете дисконтированных величин.

Тогда,

Цпотр = Цпок + Зтранс+ Змонт + ? Зэкспл t · Кдиск ,

где Кдиск=0,17, t=10,

Значит :

	Renault	Ford
Цена потребления	19000$+(19000$/100%)*10% +6483,84$*0,17*10=31923$	21000$+(21000$/100%)*10% +7046$*0,17*10=35078$

Все предпродажные расходы, а именно - транспортные, страховые монтажные, принимаются на уровне 10% от цены продажи.

Определяется индекс цен потребления Йпотр по формуле:

Йпотр = Цпотр 2 / Цпотр 1,

Йпотр =35078$/31923$=1,09

Определяем коэффициент конкурентоспособности КС по формуле:

КС = Йкач / Йпотр.,

КС=0,91/1,09=0,83

Анализ полученных результатов

Для проведения качественного анализа полученных результатов сведем все расчеты в таблицу по предлагаемой форме (таблица 2) экономическим показателям.

Таблица 2 - Анализ результатов

Показатель	Сопоставляемые объекты	Разница
	Renault	Ford
В взв ?,в том числе: В i взв(пофакторно)	6,8	7,5	-0,7
База, мм	0,7	0,8	-0,1
Масса, кг	2	1,2	0,8
Рабочий объем двигателя, м3	0,6	0,75	-0,15
Максимальная мощность при фиксированном числе оборотов	0,9	1,35	-0,45
Максимальная скорость, км/час	1	1,4	-0,4
Время разгона до 100 км	1,6	2	-0,4
Й кач	0,91
Цпотр в том числе:	31923$	35078$	-3155$
ь Зперв	20900$	23100$	-2200$
ь Зэкспл. год	6483,84$	7046,2$	-562$
Основные составляющие Зэкспл. год
ь Зтопл	1011,84$	998,2$	13,64$
ь Заморт	4560$	5040$	-480$
ь Зр.то	912$	1008$	-96$
Й потр	1,09
КС	0,83

Что касается затрат на покупку и эксплуатацию, то здесь победа на стороне автомобиля с берегов Сены. Разница в пользу Renault составляет чуть более 3000$, что, в общем-то, не мало. Но когда речь заходит о функциональной практичности, то, безусловно, в лидерах оказывается Ford, независимо от того, что сравнивать - хэтчбеки или практичные универсалы. Даже сухие цифры технических данных выступают в пользу автомобиля из Кельна.

Однако, анализируя полученные данные, можно сделать следующий вывод: по техническим параметрам Renault уступает конкурентному образцу, но превосходит его по экономическим параметрам. Это делает его конкурентоспособным.



Література

1. Управление качеством. Справочник. - М.: Изд-во стандартов, 1985.

2. Исикава К. Японские методы управления качеством (сокращ. пер. с англ. А.А. Молчанов, Л.И. Павлов). / К. Исикава - М.: Экономика, 1988.

3. Гличев А.В. Основы управления качеством продукции. 2 изд. перераб. и доп. / А.В. Гличев - М.: РИА «Стандарты и качество», 2001.

4. Никсон Ф. Роль руководства предприятия в обеспечении качества и надежности. / Ф. Никсон - М.: Изд-во стандартов, 1990.

5. Шишкин И.Ф. Метрология, стандартизация и управление качеством. / И.Ф. Шишкин /ред. Соломенко Н.С. - М.: Изд-во стандартов, 1990.

6. ДСТУ 3230-95. Управління якістю та забезпечення якості. Терміни та визначення. - К.: Держстандарт України, 1985.

7. Денисова И.П. Управление издержками и ценообразование. / И.П. Денисова - М.: Экспертное бюро, 1997.

8. Малохин П.Н. Положение во внешней торговле США технической передовой продукции в 80-е годы и проблемы конкурентоспособности. / БИКИ, прил. 8. / П.Н. Малохин. - М.: Внешторгиздат, 1988.

9. Коммерческое товароведение и экспертиза. / Ред. Васильев Г.А. и др. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997.

10. Конкурентоспроможність підприєиства: оцінка рівня та напрями підвищення: [монографія за заг. Ред.. О.Г.Янковського]- Одеса: Атлант, 2013.- 470 с.

11. Дмитренко Г.А., Шарапатова Е.А., Максименко Т.М. Мотивация и оценка персонала. / Г.А. Дмитренко, Е.А. Шарапатова, Т.М. Максименко - К.: МАУП

Размещено на Allbest.ru