Товарознавча характеристика цукру

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

САМОСТІЙНА ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА З ДИСЦИПЛІНИ «ТОВАРОЗНАВСТВО ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ РОСЛИННОГО ПОХОДЖЕННЯ»

НА ТЕМУ: “ТОВАРОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ЦУКРУ”

Виконала: Студентка 3 курсу, групи ТТП-34

Факультету БЕТ Болгірєва Катерина

Перевірив: канд. с.-г. наук,

доцент кафедри БЕТ Когут С.Г.

ОДЕСА 2015

1. Вступ

Цукор є одним із найважливіших продуктів харчування, адже за його рахунок задовольняється близько 16-20% потреби в калоріях. Він є також універсальною сировиною для багатьох переробних галузей, зокрема для хлібопекарської, кондитерської, спиртової, пивоварної, макаронної та інших. Побічна продукція цукрового виробництва (жом, меляса) використовуються як корм для худоби, сировина для виробництва комбікорму, етилового спирту, харчових кислот тощо. Важливе місце цукор займає і у формуванні державних резервів, що пояснюється його високою калорійністю та здатністю довго та майже без втрат зберігатися.

Протягом ХХ століття світовий ринок цукру склався як окремий різновид товарного ринку. Традиції культивування та переробки цукрових буряків у Європі, що закладалися ще у ХІХ ст. були суттєвим чином скореговані виходом на світовий цукровий ринок цукру-сирцю, виробленого з значно більш дешевої (майже у 8 разів) цукрової тростини. Процеси глобалізації, що значно активізувалися наприкінці ХХ ст. позначилися і на світовому ринку цукру, який став значно динамічнішим та гнучким. В умовах глобалізації та вступу України в СОТ для забезпечення конкурентоспроможності продукції українських підприємств на світовому ринку особливої актуальності набуває дослідження сучасного стану виробництва цукрових буряків та становлення і розвиток ринку цукру. Для агропромислового комплексу України, як і для багатьох інших держав, цукор є стратегічним видом продукції. Однак у багатьох країнах його виробляють із цукрової тростини, а в Україні - із цукрових буряків, що трудомісткіше і дорожче.



2. Споживні властивості цукру та їх формування

Цукор-пісок та цукор-рафінад, що виробляється з цукрового буряка, являє собою майже чисту сахарозу; так, цукровому піску сахарози міститься 99,75% сухих речовин, а в цукрі-рафінаді - не менш ніж 99%.

Взагалі, весь технологічний процес виготовлення цукру з цукрового буряка можна поділити на такі етапи: приймання, первинна обробка чи підготовка сировини; теплова обробка; пакування та зберігання.

2.1 Приймання, первинна обробка й підготовка сировини

Приймання. При прийманні цукрового буряка визначають відповідність до вимог ГОСТів по фізичному стану, зрілості, загальній забрудненості і залежно від цього укладають в кагати на зберігання. Частково пошкоджений (гризунами або механічними ушкодженнями) цукровий буряк одразу направляють на переробку.

Доставка на завод, відділення домішок. З бурачної на виробництво цукровий буряк подається за допомогою води погідравлічному транспортеру. Він уявляє собою жолоб із заліза, бетону, цегли, що під кутом направлений в сторону заводу. До жолобу гідравлічного транспортеру буряк змивається водою під надлишковим тиском 0,2-0,3 МПа за допомогою гідрантів і з водою доставляється на завод. Витрата води складає 600-700% до маси буряка.Буряк, що надходить на переробку, містить 5-10% домішок у вигляді піску, каменів, землі. Відділенню домішок на заводі придається велике значення, оскільки вони потрапляють в устаткування, погіршують роботу бурякорізок, знижають якість дифузійного соку і призводять до різкого збільшення втрат цукру. Відділення домішок починається в гідротранспортері, який має спеціальні ловушки (пісколовушки, каменеловушки і т.д.).

При русі буряководяної суміші по гідравлічному транспортеру відбувається відділення буряку та домішок по висоті потоку внаслідок різної щільності. Важкі домішки (камені та пісок) занурюються на дно транспортера. Вище в потоці переміщується буряк, який має щільністьблизьку до 1, що дозволяє підтримувати буряк зваженому стані в суміші з водою.

Мийка та зважування буряка. При переміщенні буряка по гідравлічному транспортеру частина механічних домішок відділяється, але залишаються домішки у вигляді землі, що прилипла до коренеплодів. Для їх видалення буряк подається в мийне відділення заводу. Процес мийки повинен проводитися дуже ретельно, оскільки залишки домішок погіршують якість роботи устаткування і якість дифузійного соку. Мийні ємності представляють собою корита, що наповнені водою, в яких є вали з кулаками. Кулаки утворюють гвинтову лінію і виконують роль шнека. Під час переміщення буряка відбувається відділення домішок. Машини для мийки буряка мають пісколовушки та каменеловушки.

Після мийки буряк піднімають у верхнє відділення на висоту 20 метрів, для забезпечення гравітаційного опускання на автоматичні ваги та бурякорізки. Подрібнення в стружку. Цукор з буряка отримують дифузійним способом. Для цього буряк подрібнюють в тонку стружку пластинчатої форми. Товщина платівок не повинна перевищувати 0,5-1 мм, ширина - 2,5-3 мм. Якість платівок впливає на роботу дифузійної установки. Далі бурячні платівки переміщуються у відділення для отримання дифузійного соку.

2.2 Теплова обробка

Отримання дифузійного соку. Дифузія - це процес вивільнення із складної речовини одного чи декількох компонентів під дією розчинника (екстрагента), що має вибіркову здатність розчиняти лише ті компоненти, що необхідні для екстрагування. Ціль дифузійного процесу в цукровому виробництві - видобути із стружки буряка максимально можливу кількість сахарози. Для цього перш за все необхідно нагріти стружку до температури денатурації протоплазми бурячних клітин. Процес такої термічної обробки називають обшпарюванням.

В цукровому виробництві дифузійний процес уявляє собою складний комплекс. Спочатку відбувається дифузія цукру з розірваних при розрізанні буряка в стружку клітин (вільна дифузія), потім починається проникнення води в клітинний сік (осмос) і після нагрівання стружки до 60⁰С (обшпарювання) починається основний процес вивільнення цукру з вакуолею клітин буряка дифузійний сік (діаліз).Процес отримання дифузійного соку має ряд природніх обмежень. Відбір соку складає 115-130%, тобто зі 100 кг стружки добувають 115-130 кг соку. При більшому відборі збільшуються витрати води на знецукрення стружки і збільшуються витрати палива та електроенергії на випарювання зайвої води при згущенні соку. В активній частині дифузійної установки підтримують температуру 70-75⁰С. Оскільки при t>75⁰С відбувається набухання пектинових речовин, і знижується щільність стружки, а при t<70⁰С інтенсивно розвиваються мікроорганізми, що призводять до псування стружки.

Очищення дифузійного соку. В процесі дифузії зі 100 кг цукрового буряка отримують 115-130 кг дифузійного соку, який містить 16-17% сухих речовин, з них 14-15% складає сахароза, а 1-2% нецукристі речовини. Дифузійний сік майже чорного кольору, дуже піниться, має кислу реакцію (рН 6,0-6,5, містить кліткову тканину, розчинні нецукри, що заважають кристалізації сахарози й збільшують її втрату з меласою.

Все це робить неможливим отримувати з нього цукор шляхом безпосереднього випарювання води і кристалізації сахарози й вимагає очищення соку.

Взагалі очищення відбувається в декілька стадій:

1. дефекація - обробка соку вапном;

2. перша сатурація - обробка соку диоксидом вуглецю для видалення залишків вапна;

3. фільтрування

4. друга сатурація;

5. фільтрування

6. сульфітація - обробка соку сірчаним газом.

1. Дефекація. При дефекації відбувається нейтралізація фосфорної, щавелевої, лимонної, винної та інших кислот й їх осадження у вигляді нерозчинних солей кальцію.

При дефекації створюються оптимальні умови для утворення щільного осаду, що добре фільтрується. Сік оброблюють вапняним молоком з розрахунку загальної витрати вапна в перерахунку на СаО 2,5% до загальної маси буряка. Температура процесу дефекації має становити 88-90⁰С протягом 10 хвилин. Дефекація проводиться в дефекаторі, що представляє собою циліндричну посудину з конічним дном. Усередині дефекатора є вал з лопатною мішалкою і 4 контрлопаті, що визивають енергійне перемішання сока з вапняним молоком. Дифузійний сік і вапняне молокопоступають в нижню частину дефекатора, перемішуються й через верхній патрубок направляються на наступну стадію.

2. Перша сатурація. Одразу після дефекації сік разом з осадом потрапляють в сатуратор, де через нього продувають сатураційний газ, що містить 30-36% СО₂. В соку, що надходить на першу сатурацію, близько 10% вапна знаходиться в розчині, а 90% - у вигляді осаду. При продування СО₂ майже все вапно випадає в осад у вигляді вуглекислого кальцію (СаСО₂). Чим більше утворюється СаСО₂ і чим менше його часточки, тим повніше відбувається очищення соку. Кінцева лужність соку першої сатурації складає 0,08-0,1% СаО, що відповідає рН=11.

Перша сатурація відбувається в протитічному сатураторі - циліндричній посудині з конічним дном та розширеною верхньою частиною, для того, щоб сік не пінився. Дефекований сік подається зверху, а насичення газо відбувається при подачі його знизу. Чим більша швидкість сатурації, тим менше часточки осаду і вище їх адсорбційна здатність. Сатурацію проводять при температурі 80-85⁰С протягом 10 хвилин. Відсатурований сік відводиться з нижньої частини сатуратора через контрольний переливний бак, який ділиться на два потоки - один повертається на дефекацію, а другий - на фільтрування.

3. Друга сатурація. На другу сатурацію потрапляє добре відфільтрований сік першої сатурації для подальшого видалення вапна та солей кальцію, присутність яких погіршує процеси варіння соку, призводить до утворення накипу на стінках випарних апаратів, збільшує втрату цукру. Для розкладення СаСО₂ і утворення СаСО₃ II сатурацію ведуть при температурі кипіння соку 101-102⁰С протягом 10 хвилин. Апарати II сатурації практично не мають розширення верхньої частини, оскільки помітного спізнення не відбувається.

4. Фільтрування соку. Сік у процесі очищення фільтрують декілька разів: після I та II сатурації, а також фільтрують сироп після згущення соку у вакуум-апаратах. Фільтрування соків після I та II сатурації проводять для видалення часточок, що не випали в осад. Сік I сатурації має вміст твердих часточок близько 5%, сік II сатурації - 0,-0,5%.Рушійною силою фільтрування э різниця тисків по обидві сторони фільтрувальної перегородки. При цьому на одній стороні перегородки повинен бути надлишковий тиск або вакуум, а на іншій - атмосферне. Максимальним надлишковим тиском для сатурації є тиск у 0,3-0,4 МПа.

5. Сульфітація соку. Останньою стадією очищення дифузійного соку є сульфітація, тобто обробка соку диоксидом сірки. Ціль сульфітації - знебарвлення соку, а також його знезараження. Сульфітація соку проводиться в орошальних сульфітаторах. Коефіцієнт використання диоксиду сірки складає 98%, оптимальне значення рН сульфітаційного соку - 8,5-8,8.Не дивлячись на достатньо складний комплекс дій по очищенню дифузійного соку, виходить відділити лише 35-40% нецукрів соку. Інші 60-65% переходять в меласу, знижуючи вихід цукру.

Згущення соку до сиропу. Отриманий очищений сік містить 15-16% сухих речовин, з яких 14-15% складає сахароза. Щоб виділити сахарозу необхідно згустити сік і отримати перенасичений цукром розчин. Цю операцію проводять у два етапи: спочатку сік згущують до вмісту сухих речовин 65%, при якому сахароза не кристалізується. Після повторного очищення сік повторно концентрують (випарюють) до вмісту сухих речовин 92,5-93,5%. Всього при згущенні з очищеного соку видаляють 110-115% води до маси буряка. Розділення процесу згущення на два етапи - згущення соку випарюванням та варіння утфеля - викликано тім, що на першому етапі процес ведуть із застосуванням багатокорпусних апаратів, що дозволяє знизити питомі витрати палива майже в 2,5 рази.

Після згущення сиропу до вмісту сухих речовин 65% проводять його очищення. Очищений сироп направляють у вакуум-апарати для отримання й варіння утфеля. Уварювання сиропу та відтіків до утфелів, отримання кристалічного цукру. Очищений сироп, що містить 65% сухих речовин, потрапляє на подальше уварювання. Продукт, який отримали після уварювання сиропу, називають утфелем і містить близько 7,5% води і близько 55% цукру, що кристалізувався.

Уварювання утфеля проводять періодично в вакуум-апаратах у чотири стадії:

1. згущення сиропу до перенасичення розчину;

2. заводка кристалів цукру (утворення центрів кристалізації сахарози);

3. нарощування кристалів цукру;

4. кінцеве згущення та спуск утфеля.

Згущення сиропу в вакуум-апаратах починають при залишковому тиску 0,02 МПа при низькій температурі кипіння 67-70⁰С, щоб попередити карамелізацію сахарози. По мірі згущення сиропу до 80-82% сухих речовин температура його кипіння підвищується до 73-75⁰С.Своєчасна заводка кристалів і своєчасне зупинення їх утворення має важливе значення. Тому, як тільки в утфелі з'являється достатня кількість центрів кристалізації, заводку зупиняють. Подальше нарощування (збільшення розмірів) кристалів ведуть при залишковому тиску 0,02 МПа при температурі 75⁰С.Коли кристали сахарози досягнуть необхідної величини, утфель доводять до максимально можливої концентрації сухих речовин 92,5%, при цьому його температура не повинна перевищувати 75⁰С.

Центрифугування утфеля, відбілення та сушка цукру-піску. Уварений туфель одразу ж центрифугується. Для цього використовують автоматизовані центрифуги. Центрифугування відбувається під дією цонтробіжної сили. На поверхні кристалів цукру залишається тонка плівочка, що надає кристалам жовтуватого кольору. Щоб видалити її, тут в центрифузі ведуть очищення артезіанською водою (витрати 3-3,5% до маси утфеля).

Цукор-пісок після центрифугування має вологість 0,8-1,2%.

Для сушіння цукру-піску використовують апарат з двома барабанами, що обертаються. Всередині, на стінках, закріплені залізні лопатки. При обертанні барабанів цукор-пісок пересипається й пересувається по барабану. До першого сушильного барабану вентилятором подається гаряче повітря. До другого - очищене холодне повітря для охолодження цукру-піску. Охолоджений цукор-пісок направляють на упакування.



3. Класифікація і асортимент цукру

Залежно від ступеня очищення цукор розподіляють на:

· цукор-пісок звичайний;

· цукор рідкий;

· цукор рафінований.

Цукор-пісок звичайний (нерафінований) виробляють одного виду.

Цукор рафінований. Цукор рафінований залежно від способу вироблення підрозділяють на:

· рафінований цукор-пісок;

· пресований цукор-рафінад (колений, швидкорозчинний і дорожній);

· цукрову пудру;

· сахарозу для шампанського.

Рафінований цукор-пісок відрізняється більш білим кольором (в порівнянні з цукром звичайним) з блакитнуватим відтінком, містить сахарози 99,9%. За розміром кристалів може бути (в мм): дрібним - 0,2-0,8, середнім - 0,5-1,2,крупним - 1,0-2,5, особливо крупним (за замовленням споживача) - 2,0-4,0.

Цукор-рафінад пресований розрізняють формою, розміром, міцністю шматочків, їх розчинністю у воді, а також за вмістом вологи. Кількість сахарози у всіх видах цукру однакова - не менше 99,9% на суху речовину.

Кусковий пресований цукор-рафінад виробляють у вигляді окремих кусочків, які мають форму паралелепіпеда.

Пресований колений - одержують пресуванням рафінадної кашки у вигляді брусків, які після сушки розколюють на шматочки завтошки 11 і 22 мм.

Пресований швидкорозчинний -виробляють з рафінадної кашки зниженої вологості, він має невелику міцність.

Пресований дорожній (в дрібній розфасовці)- загортають по два шматочки в під пергамент і етикетку. Міцність, як у пресованого.

Сахароза для шампанського. Її виробляють її у вигляді кристалів розміром від 1,0 до 2,5 мм, без підфарбовування ультрамарином.

Цукрова пудра. Її виробляють пудру у вигляді тонко подрібнених кристалів розміром не більше 0,2 мм.

Промисловість також виробляє рафінад з тонізуючими добавками (екстрактом лимоннику і елеутерококу), які поліпшують загальний стан організму і сприяють підвищенню опірності до хвороб, дитячий цукор (забарвлені в різні кольори фігурки звірів, фруктів і т.д.)

Рідкий цукор. В харчовій промисловості все більш широке застосування знаходить рідкий цукор. Це цукровий сироп або знебарвлений відтік утфелю рафінадної кристалізації, із вмістом не менш 64% сухих речовин. Залежно від ступеня очищення він підрозділяється на рідкий цукор вищого, I, II сорту і харчовий сироп. Для реалізації в роздрібній торговій мережі призначений рідкий цукор вищого сорту і харчовий сироп.



4. Показники і норми якості цукру білого

За органолептичними показниками цукор повинен відповідати вимогам зазначеним у таблиці 1.

Таблиця 1

Органолептичні показники

Назва показника	Характеристика
Зовнішній вигляд	Білий, чистий без плям і сторонніх домішок, для цукру третьої і четвертої категрій допускають жовтуватий відтінок. Кристалічний цукор повинен бути сипким, без грудочок. Для цукру третьої і четвертої категорій допускають грудочки, що розпадаються у разі легкого натисканя.
Запах і смак	Солодкий без сторонніх запаху і присмаку, як в сухому цукрі, так і в його водному розчині, для цукру четвертої категорії допускають слабкий запах меляси.
Чистота розчину	Розчин цукру повинен бути прозорим або таким, що має слабу опалесценцію без нерозчинного осаду, механічних та інших домішок. Для цукру третьої і четвертої категорій допускають опалесценцію.

За фізико-хімічними показниками кристалічний цукор повинен відповідати нормам, зазначеним у таблиці 2.

Таблиця 2

Фізико-хімічні показники кристалічного цукру

Назва показника	Значення за категоріями кристалічного цукру, сахарози для шампанського і цукрової пудри
	1 (екстра)	2	3	4
Масова частка сахарози (поляризація), %, не менше ніж	99,7	99,7	99,61	99,5
Масова частка редукувальних речовин (в перерахуванні на суху речовину), %, не більше ніж	0,04	0,04	0,05	0,065
Масова частка вологи, %, не більше - кристалічного цукру - сахарози для шампанського - цукрової пудри	0,06 - -	0,1 0,1 0,2	0,14 - 0,2	0,15 - -
Масова частка золи(в перерахуванні на суху речовину), не більше ніж: % балів	0,011 6,0	0,027 15,0	0,04 -	0,05 -
Кольоровість в розчині, не більше ніж: одиниць ICUMSA балів умовних одиниць	22,5 3 -	45,0 6 -	104 - 0,8	195 - 1,5
Масова частка феродомішок, %, не більше ніж	0,0003	0,0003	0,0003	0,0003
Величина окремих часток феродомішок, в найбільшому лінійному вимірі, мм, не більше ніж	0,3	0,3	0,3	0,3
Примітка 1. Кристалічний цукор для вироблення молочних консервів, продуктів дитячого харчування і біофармацевтичної промисловості за показниками якості повинен відповідати нормам не нижче ніж для цукру другої чи третьої категорій. Примітка 2. У разі визначання показників золи і кольоровості цукру в балах приймають, що по золі 1 балу відповідає 0,0018 %; по кольровості в розчині 1 балу відповідає 7,5 одиниць ICUMSA. Примітка 3. Масова частка вологи кристалічного цукру, упакованого в м'які спеціалізовані контейнери, і кристалічного цукру, призначеного для тривалого зберігання, під час відвантажування не повинна бути більше ніж 0,10 %.

За фізико-хімічними показниками пресований цукор повинен відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 3.

Таблиця 3

Фізико-хімічні показники пресованого цукру

Назва показника	Значення по категоріям пресованого цукру
	1 (екстра)	2	3
Масова частка сахарози (поляризація), %, не менше ніж	99,7	99,7	99,61
Масова частка редукувальних речовин (в перерахуванні на суху речовину), %, не більше ніж	0,04	0,04	0,05
Масова частка вологи, %, не більше ніж: швидкорозчинного і в дрібному фасуванні колотого	0,25 0,20	0,30 0,20	0,30 0,20
Масова частка золи (в перерахуванні на суху речовину), не більше ніж: % балів	0,011 6,0	0,027 15,0	0,04 -
Кольоровість, не більше ніж: одиниць ICUMSA балів умовних одиниць	22,5 3,0 -	45,0 6,0 -	104,0 - 0,8
Міцність цукру (тимчасовий опір паралелепіпеда роздроблювальному тиску преса Бонвеча), МПа, не менше ніж: швидкорозчинного колотого	1,5 3,0	1,5 3,0	1,5 3,0
Масова частка дріб'язку (осколків пресова-ного цукру масою менше ніж 25 % від маси кусочка, кристалів і пудри) в пачках, %, не більше ніж	2,0	2,0	2,0
Масова частка феродомішок, %, не більше ніж	0,0003	0,0003	0,0003
Величина окремих часток феродомішок, в найбільшому лінійному вимірі, мм, не більше ніж	0,3	0,3	0,3
Примітка. За домовленністю із замовником допускають для пресованого цукру 2 категорії кольоровість не більше ніж 104 од.ICUMSA

За мікробіологічними показниками цукор для окремих споживачів (ви-роблення продуктів дитячого харчування, молочних консервів та біофармацевтичної промисловості) повинен відповідати вимогам, які встановлені МБВ № 5061 і зазначені у таблиці 4.

Таблиця 4

Мікробіологічні показники

Назва показника	Значення
Кількість мезофільних аеробних і факультативно анаероб-них мікроорганізмів, КУО в 1 г, не більше ніж	1,0 * 103
Плісеневі гриби, КУО в 1 г, не більше ніж	1,0 * 10
Дріжджі, КУО в 1 г, не більше ніж	1,0 * 10
Бактерії групи кишкових паличок (коліформи) в 1 г	Не допускають
Патогенні мікроорганізми, в тому числі бактерії роду Salmonella, в 25 г	Не допускають

Вміст токсичних елементів у цукрі не повинен перевищувати допустимі рівні, встановлені МБВ № 5061 і зазначені в таблиці 5.

Таблиця 5

Допустимі рівні токсичних елементів

Назва показника	Допустимий рівень вмісту, мг/кг, не більше ніж
ртуть	0,01
миш'як	1,0
свинець	0,5
кадмій	0,05

Вміст пестицидів та радіонуклідів контролюють у сировині.



5. Пакування цукру білого

Кристалічний цукор першої, другої та третьої категорій і цукрову пудру фасують масою нетто від 0,25 кг до 2,0 кг в паперові, поліетиленові і поліпропіленові пакети або пакети з комбінованого матеріалу (папір з поліетиленовим або мікровосковим покриттям). Дозволено фасувати кристалічний цукор і цукрову пудру в пакети іншої маси нетто із значенням допустимих відхилів маси нетто від номінального значення згідно з Р 50-056. Під час фасування пудри дозволено додавати крохмаль до 2 % від маси продукту.

Кристалічний цукор першої, другої та третьої категорій фасують масою нетто від 2,0 г до 100,0 г в художньо оформлені пакетики (порційне фасування), виготовлені з поліетилену, поліпропілену або комбінованого матеріалу, що забезпечують міцність пакетиків і дозволеного до використовування центральним органом виконавчої влади в сфері охорони здоров'я.

Поліетиленові пакети повинні бути виготовлені з поліетиленової плівки згідно з ГОСТ 10354, поліпропіленові - з поліпропіленової плівки згідно з ГОСТ 26996, паперові - з двох шарів паперу: внутрішнього та зовнішнього, що забезпечують міцність пакетів і дозволені до використовування центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я. Дозволено застосовувати імпортну поліетиленову або поліпропіленову плівку дозволену до використовування центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я.

Під час фасування кристалічного цукру в паперові пакети для внутрішнього шару використовують папір марок Д і Е-ІІ згідно з ГОСТ 7247, обгортковий папір марок В і Д згідно з ГОСТ 8273, етикетковий папір марки А згідно з ГОСТ 7625 або інші рівноцінні за показниками якості марки паперу або імпортний папір, що дозволені до використовування центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я. Маса паперу площею 1 м² повинна бути не менше ніж 70 г.

Для зовнішнього шару використовують папір марок Д і Е-ІІ згідно з ГОСТ 7247, етикетковий папір марки А згідно з ГОСТ 7625 або інші рівноцінні за показниками марки паперу придатні для маркування друкарським способом. Маса паперу 1 м² повинна бути не менше ніж 80 г.

Дозволено фасувати кристалічний цукор в одношарові паперові пакети з обгорткового паперу марок В, Д, О згідно з ГОСТ 8273 або інші рівноцінні за показниками якості марки паперу, дозволеного до використовування центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я. Маса паперу площею 1 м² повинна бути не менше ніж 80 г.

Пресований цукор фасують в коробки згідно з ГОСТ 12301 або пачки згідно з ГОСТ 12303 масою нетто від 0,25 кг до 1,0 кг. Дозволено фасувати пресований цукор в пачки та коробки іншої маси нетто із значенням допустимих відхилів маси нетто від номінального значення згідно з Р 50-056.

За домовленністю пресований цукор дрібного фасування загортають в окремі пакетики по 1, 2, 3 кусочка і більше (порційне фасування) масою нетто від 2 г до 50 г спочатку в підпергамент марки П згідно з ГОСТ 1760, а потім в художньо оформлену етикетку з етикеткового паперу згідно з ГОСТ 7625 або в окремі художньо оформлені пакетики, виготовлені з комбінованого матеріалу (папір з поліетиленовим або мікровосковим покриттям) згідно з чинною нормативною документацією або з імпортного паперу, дозволеного до використовування центральним органом виконавчої влади в сфері охорони здоров'я.

Під час фасування пресованого цукру в пачки або коробки використовують папір марок А-І, А-ІІ, Б-І згідно з ГОСТ 7247, папір для автоматичного пакування, картон для спожиткової тари згідно з ГОСТ 793, або інші вітчизняні або імпортні рівноцінні за показниками якості марки паперу і картону, дозволені для використовування центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я.

Спожиткову тару з паперу заклеюють клеєм із декстрину згідно з ГОСТ 6034 або полівінілацетатною дисперсією згідно з ГОСТ 18992, або іншим клеєм вітчизняного або імпортного виробництва, що забезпечує зберігання продукту і дозволеного до використовування центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я, тару із поліетилену, поліпропілену або із комбінованих матеріалів - термозварюють.

Фасований цукор пакують масою нетто до 20,0 кг в ящики з гофрованого картону, виробленого згідно з ГОСТ 13511, або масою нетто до 20,0 кг в групове па-ковання з термозсідальної плівки марки Т завтовшки не менше ніж 0,08 мм згідно з ГОСТ 25951 або масою нетто до 12,0 кг в групове паковання з двох шарів паперу. Маса паперу площею 1 м² повинна бути не менше 100 г.

Внутрішній простір ящиків і групового паковання повинен бути заповненим таким чином, щоб уникнути переміщення коробок, пачок або пакетів під час транспортування.

Перед пакуванням нижні клапани ящиків обклеюють паперовою стрічкою згідно з ГОСТ 10459 або клеєвою стрічкою на паперовій основі марки В згідно з ГОСТ 18251, або стрічкою типу „скотч”, або прошивають металевими скобами згідно з чинною нормативною документацією на дротяно-швейній машині. Після пакування верхні клапани обклеюють стрічкою або обтягують стальною пакувальною стрічкою згідно з ГОСТ 3560, скріпленою контактною стрічкою або в замок, або стрічкою типу „скотч”, або іншим способом, що забезпечує зберігання продукції.

Для місцевої реалізації дозволено пакувати фасований цукор в багато-оборотну тару з погашеним маркованням, і тару-устатковання згідно з ГОСТ 24831, придатну для харчових продуктів.

Кристалічний цукор пакують масою нетто 50 кг, пресований - насипом масою нетто 40 кг в нові тканинні або поліпропіленові мішки або в тканинні або поліпропіленові мішки з поліетиленовими мішками-укладками згідно з ДСТУ 3748 або рівноцінні за показниками якості мішки, зокрема імпортні, що забезпечують зберігання продукції і дозволені до використовування центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я або масою нетто 40 кг в паперові п'ятишарові відкриті склеєні або клапанні мішки, один із шарів якого виготовлений з крафт-мішочного паперу, ламінованого поліетиленом, згідно з ГОСТ 2226 або імпортні паперові дозволені для використовування центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я і забезпечують зберігання продукції. Горловину мішків-укладок загортають, зав'язують або термозварюють.

Дозволено пакувати кристалічний цукор, що не підлягає тривалому зберіганню, в поліпропіленові мішки з мішками-укладками, прошитими по горловині разом з зовнішнім мішком.

Дозволено пакувати цукор масою нетто 25 кг або іншої маси нетто понад 25 кг в мішки, що відповідають вимогам ДСТУ 3748 і за розмірами кратні розмірам мішків згідно з ДСТУ 3748 або в паперові мішки згідно з ГОСТ 2226 або імпортні, дозволені до використовування центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я.

Цукор для вироблення продуктів дитячого харчування, молочних консервів, безалкогольних напоїв, фармацевтичної промисловості, цукрову пудру та сахарозу для шампанського пакують в тканинні або поліпропіленові мішки з мішками укладками або в паперові п'ятишарові мішки, дозволені для використовування центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я.

Кристалічний цукор пакують масою нетто до 1,0 т в м'які спеціалізовані контейнери для сипких продуктів типу МКР-1,0 С згідно з чинною нормативною документацією.

Допустимі мінусові відхили окремих пакувальних одиниць (пакетиків, пакетів, коробок, пачок, мішків до 25 кг) згідно з Р 50-056 [10] не повинні перевищувати значення, подані в таблиці 6.



Таблиця 6

Значення допустимих відхилів для окремих пакувальних одиниць

Номінальне значення кількості продукції в пакувальній одиниці, г	Значення границі допустимого відхилу від номінального значення
	%	г
Від	2	до	50	включ.	9,0	-
Понад	50	до	100	включ.	-	4,5
»	100	»	200	»	4,5	-
»	200	»	300	»	-	9,0
»	300	»	500	»	3,0	-
»	500	»	1000	»	-	15,0
»	1000	»	10000	»	1,5	-
»	10000	»	15000	»	-	150,0
»	15000	»	25000	»	1,0	-

Для мішків з цукром масою нетто понад 25 кг до 50 кг допускають відхили маси нетто одного мішка з цукром від маси нетто, що зазначена на ярлику, +/- 0,25 %. Середнє арифметичне відхилів маси нетто 10 мішків з цукром від маси нетто, що зазначена на ярликах, не повинне перевищувати +/- 0,125 %.

7.13 Мішки з цукром зашивають машиним способом нитками: лляними 105 текс * 5 і 105 текс * 6 згідно з ГОСТ 14961, бавовняними марки „особливоміцні” в 9 і 12 складань з умовним позначенням ОО і О згідно з ГОСТ 6309, з бавовняної пряжі 34 текс, синтетичними або іншими нитками, що забезпечують механічну міцність зашивання.



6. Транспортування та зберігання цукру білого

цукор сировина обробка пакування

Цукор транспортують у критих транспортних засобах та в контейнерах згідно з ГОСТ 18477 транспортом усіх видів, відповідно до Правил перевезення вантажів, чинних на транспорті даного виду, й без пакування в автомобілях-цукровозах і залізничних хоперах-зерновозах, пристосованих для перевезення кристалічного цукру, який спрямовують на промислове перероблення.

Пакетування для транспортування цукру пакетами здійснюють згідно з ГОСТ 23285, ГОСТ 24597 та ГОСТ 26663. Засоби кріплення мішків - згідно з ГОСТ 21650.

Криті вагони, контейнери і трюми повинні бути сухі, без щілин, з дахом, який не протікає, з люками і дверима, що добре закриваються. Не дозволено перевозити цукор в брудних вагонах, контейнерах і трюмах із слідами забруднювальних вантажів (вугілля, вапно, цемент, сіль тощо.), отруйних та з сильним запахом вантажів, а також у вагонах, контейнерах і трюмах, які не просохли після фарбування або зберігають запах фарби.

Перед завантаженням продукції вагони, контейнери і трюми повинні бути ретельно очищені, у разі потреби, помиті та продезинфіковані, підлога застелена папером або чистими паперовими обрізками, або іншими матеріалами. В залізничних вагонах крючки та гострі частини, що виступають, обгортають папером або тканиною.

Під час перевезення цукру автомобільним транспортом мішки з цукром треба укладати на дерев'яні піддони згідно з ГОСТ 9078. У разі відсутності піддонів кузов автомобіля вистеляють брезентом, папером або чистими паперовими обрізками. Після укладання мішки з цукром накривають брезентом.

Склади для зберігання цукру повинні відповідати санітарним вимогам, затвердженим у встановленому порядку. Перед укладанням цукру на зберігання склади повинні бути ретельно очищені, провітрені та просушені.

Заборонено зберігати цукор разом з іншими матеріалами і продуктами з різким, специфічним запахом.

Температурний режим зберігання цукру контролюють за допомогою термометрів або термографів, за відносною вологістю повітря - за допомогою гігрографів або психрометрів.

Мішки, ящики і пакети з цукром на складах з цементною або асфальтованою підлогою треба укладати на піддони, покриті чистим брезентом, рогожею, мішковиною або папером. Дозволено укладати мішки, ящики і групове паковання на асфальтовану або цементну підлогу без піддонів на поліетиленову плівку, яку після укладання штабеля загортають на два нижні ряди. На багатоповерхових складах, починаючи з другого поверху і вище, цукор укладають безпосередньо на підлогу, яку застеляють мішковиною, брезентом, поліетиленовою плівкою або папером в один шар.

На складах з дерев'яною підлогою брезент, рогожу, мішковину або поліетиленову плівку підстеляють безпосередньо на підлогу, завертаючи підстилки на два укладених нижніх ряди для запобігання забруднення і зволоження.

Упакований цукор треба зберігати в складах, без упаковки - в силосах. Температура зберігання не вище 40 ⁰С і не нижче мінус 15 ⁰С.

Відносна вологість повітря на складі повинна бути:

· не вище 70 % на рівні поверхні нижнього ряду упакованого цукру;

· не вище 60 % під час зберігання без пакування в силосах.

Цукор укладають на складі в штабелі висотою до:

· 36 рядів - кристалічний цукор, упакований в тканинні або поліпропіленові мішки;

· 24 рядів - кристалічний цукор, упакований в мішки з поліетиленовими укладками;

· 4 м - кристалічний цукор, упакований в мішки по 25 кг та транспортні пакети;

· 2 м - пресований цукор, упакований в картонні ящики і групове паковання.

Штабелі складають з однорідного за категоріями і якістю цукру, упакованого в тару одного виду, яка має однакову стандартну масу. Мішки з цукром під час укладання в штабель повинні бути повернені горловиною усередину штабелю.

На кожен укладений штабель повинен бути заведений штабельний ярлик, на якому зазначають найменування цукру, його категорію, вид тари, кількість місць, дату виготовлення, масу нетто, познаку нормативного документу, згідно з яким виготовлено цукор, основні показники якості, зазначені в 3.2.6.

В штабельних ярликах на базах оптових і роздрібних організацій зазначають назву цукру, його категорію, назву постачальника, номер вагону, номер накладної, кількість місць, масу нетто, вид тари, дату прибуття, номер документа про якість і основні показники якості.

Размещено на Allbest.ru