Організація перевезення вантажів автомобільним транспортом

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Підготовка вантажу до перевезення

1.1 Визначення виду, класу, групи і категорії вантажу

Вантажі класифікують за багатьма ознаками, основними з яких є:

· вид продукції різних галузей господарства;

· фізичні властивості;

· вид тари;

· вага та розміри вантажу;

· обсяг відправлення;

· спосіб навантаження-розвантаження;

· умови перевезення і зберігання;

· можливість використання вантажності рухомого складу;

· збереженість вантажу при перевезенні;

· рівень безпеки при навантаженні, розвантаженні і транспортуванні;

· ступінь забруднення кузова.

Класифікація за видом продукції:

продукція сільського господарства;

продукція лісової, деревообробної і целюлозно-паперової промисловості;

продукція паливно-енергетичної промисловості;

мінеральна сировина, мінеральні будматеріали та вироби;

продукція металургійної промисловості;

продукція хімічної промисловості;

продукція харчової промисловості;

промислові товари народного споживання;

продукція машино- і приладобудування та металообробної промисловості;

інші вантажі.

Класифікація за фізичними властивостями:

тверді;

рідкі;

газоподібні.

Класифікація за видом тари:

тарні;

безтарні.

Класифікація за вагою:

нормальні (до 250 кг для штучних вантажів і до 400 кг - для катних);

підвищеної маси;

великовагові (поштучні неподільні вантажі вагою 30 т і більше).

Класифікація за обсягами відправлення:

дрібнопартійні, що комплектуються для одночасного відправлення певному споживачу, вагою до 2 т і об'ємом менше об'єму кузова;

партійні вантажі, що комплектуються для одночасного відправлення певному споживачу, вагою, що не перевищує вантажності автопоїзда (фактично вагою до 30 т);

масові вантажі, що відправляються певному споживачу, і вага яких перевищує вантажність автопоїзда.

Класифікація за способом навантаження-розвантаження:

штучні (характеризуються габаритними розмірами, масою і формою);

насипні і навалочні (допускають навантаження-розвантаження вантажів навалом);

наливні (рідкі і напіврідкі вантажі, які перевозяться в цистернах, спец. тарі або контейнерах).

Класифікація за умовами зберігання і транспортування:

звичайні (вантажі, для перевезення, навантаження, розвантаження, складування яких не вимагається особливих умов і які можна перевозити на бортових автомобілях);

специфічні (вимагають особливих заходів по зберіганню і безпеці при перевезенні, навантаженні-розвантаженні і зберіганні). Вони поділяються на:

ті, що вимагають забезпечення визначених санітарних умов (продовольчі товари), а також антисанітарні (ті що пиляться);

швидкопсувні;

великовагові (маса окремих місць яких перевищує 250 кг, або 400 кг для вантажів, які можна котити);

довгомірні (довжина яких більша найбільшого розміру стандартного плоского піддону з розмірами в плані 1200х1600 мм з врахуванням звису на бік по 40 мм);

негабаритні (вантажі, більші 2,5 м по ширині, або 3,8 м по висоті, або виступаючі більше ніж на 2 м з заднього борта автомобіля);

небезпечні.

Класифікація за використанням вантажності рухомого складу:

1 клас - ;

2 клас - ;

3 клас -;

4 клас - .

Класифікація за ступенем зберігання вантажів при їх транспортуванні:

ті, які вимагають особливих умов зберігання (вибухо- і вогненебезпечні вантажі, скло, електронні прибори);

ті, які вимагають певних умов зберігання (вироби машинобудування, меблі, будконструкції);

ті, що не вимагають умов зберігання (земля, пісок, метал).

Окремими групами виділяють вантажі:

Д швидкопсувні, які вимагають захисту від впливу високої чи низької температури;

Д гігроскопічні, тобто здатні поглинати вільну вологу (цукор, сіль, цемент, бавовна);

вантажі, які легко акумулюють сторонні запахи (чай);

вантажі, які мають специфічний запах (рибопродукти, шкірсировина, тютюнові вироби);

навальні вантажі, які в процесі тривалого зберігання можуть злипатися, злежуватися (калійна сіль, кам'яне вугілля, цемент, глина);

вантажі, які можуть в процесі перевезення значно втрачати масу (овочі, м'ясні продукти).

Класифікація за ступенем небезпеки при навантаженні, розвантаженні і транспортуванні:

1 група - мало небезпечні вантажі (будматеріали, харчові продукти тощо);

2 група - вантажі, небезпечні за своїми розмірами (довгомірні і негабаритні);

3 група - вантажі пилові чи гарячі (цемент, мін. добрива, асфальт, бітум);

4 група - особливо небезпечні вантажі (вибухо- і вогненебезпечні, тощо

Класифікація за ступенем забруднення кузова:

Група вантажів	Види вантажів
0	Продукти харчової, м'ясо-молочної та рибної промисловості
1	Продукти хіміко-фармацевтичної, легкої та поліграфічної промисловості
2	Продукти сільського господарства (зерно, насіння, сіно)
3	Овочі, ягоди, фрукти
4	Продукти деревообробної та целюлозно-паперової промисловості, скло, сантехнічні та будматеріали
5	Руди металеві, вугілля, шлаки та цемент
6	Нафтопродукти, масла
7	Бітум, асфальт, гудрон тощо
8	Живність, шкіра, відходи м'ясної промисловості
9	Добрива органічні, мінеральні, отрутохімікати та рідкі отрути

Ступінь забруднення кузова змінюється від «0» до «9» і означає, що після перевезення вантажу зі ступенем забруднення «0» можна перевозити будь-які вантажі без очищення кузова, зі ступенем «1» - всі вантажі, крім групи «0», і т.д.

Необхідно провести аналіз вантажів, які прийняті до перевезення.

Вантаж № 1 - Одяг.

За видом продукції одяг відносять до продукції легкої промисловості.

За фізичним станом одяг є твердим вантажем.

За видом тари одяг відносяться до тарних вантажів і перевозиться в тюках.

За вагою одяг відносимо до нормальних вантажів.

Класифікацію одягу за обсягами відправлення проведемо після розрахунку величин партій вантажу, що відправляється кожному споживачеві від кожного виробника.

За способом навантаження - розвантаження одяг відносять до штучних вантажів.

За умовами зберігання і транспортування одяг є звичайним вантажем (не вимагає особливих умов і перевозиться на бортових автомобілях).

За ступенем зберігання вантажів при транспортуванні одяг відносять до тих, які не вимагають певних умов зберігання.

За ступенем небезпеки при навантаженні, розвантаженні і транспортуванні одяг відносять до 1 групи.

За ступенем забруднення кузова при перевезення дрова є вантажем групи 1.

Розв'язок

Дано Знайти

Обсяг перевезеного вантажу автомобілем визначають на основі порівняння маси можливого обсягу вантажу , що може бути розміщений в кузові і номінальної вантажопідйомності автомобіля.

Визначимо масу можливого обсягу вантажу за формулою:

- можливий обсяг вантажу, що розміщується в кузові транспортного засобу в стані руху.

- об'ємна маса (щільність) вантажу.

- обсяг вантажу розташованого в кузові Т.З.

- об'єм шапки вантажу.

- ширина «шапки» вантажу, приймаємо

Знаходимо і :

Оскільки ,то:

Отже висота насипу вантажу в кузові становитиме 0,63(м)

Оскільки отримана маса вантажу перевищує номінальну вантажність автомобіля, що використовується для перевезення, то приймаємо, що автомобіль перевозить масу вантажу, що відповідає його вантажності (3,5 т), і коефіцієнт використання вантажності .

За ступенем використання вантажності автомобіля даний вантаж є вантажем 1 класу.

Вантаж № 2 - Буряки.

За видом продукції буряки відносять до продукції сільського господарства.

За фізичним станом буряки є твердим вантажем.

За видом тари буряки відносяться до безтарних вантажів.

За вагою буряки не класифікуємо, оскільки вони не є тарно-штучним вантажем.

Класифікацію буряки за обсягами відправлення проведемо після розрахунку величин партій вантажу, що відправляється кожному споживачеві від кожного виробника.

За способом навантаження - розвантаження буряки відносять до навалочних вантажів.

За умовами зберігання і транспортування буряки є звичайним вантажем (не вимагає особливих умов і перевозиться на бортових автомобілях).

За ступенем зберігання вантажів при транспортуванні буряки відносять до тих, які вимагають певних умов зберігання.

За ступенем небезпеки при навантаженні, розвантаженні і транспортуванні буряки відносять до 1 групи.

За ступенем забруднення кузова при перевезення буряки є вантажем групи 2.

Для класифікації буряків за використанням вантажності рухомого складу необхідно визначити статичний коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобіля при їх перевезенні.

Оскільки буряки - це навалочний вантаж, то для визначення статичного коефіцієнта вантажності автомобіля достатньо знати коефіцієнт вантажовмістимості. Коефіцієнт вантажовмістимості вантажу визначається відношенням маси вантажу, яку може вмістити в себе автомобіль, виходячи з його об'єму кузова, до номінальної вантажопідйомності автомобіля. Якщо коефіцієнт вантажовмістимості більший або рівний одиниці (), то коефіцієнт вантажопідйомності автомобіля рівний одиниці (), якщо коефіцієнт вантажовмістимості менший одиниці (), то коефіцієнт вантажопідйомності дорівнює коефіцієнту вантажовмістимості ().

З таблиці 1 додатків визначаємо коефіцієнт вантажовмістимості ,буряків - 0.87 (згідно завдання, перевезення здійснюються автомобілями ЗИЛ-131, вантажність якого 3.5 т - з таблиці 9 додатків). Отже, статичний коефіцієнт вантажності автомобіля . За ступенем використання вантажності автомобіля буряк є вантажем 2 класу.

Вантаж № 3 - Вино-горілчані вироби.

Дано Знайти

Розв'язок

Для визначення вантажопідйомності автомобіля при перевезенні даного вантажу потрібно визначити масу вантажу, яку фактично перевозить один автомобіль.

Визначаємо характеристики первинної упаковки:

- Визначимо масу нетто первинної упаковки

Внутрішній об'єм коробки.

Об'ємна вага вантажу, .

- Визначимо масу брутто:

- Зобразимо схему коробки для вантажу враховуючи його розміри і прийнявши товщину стінок коробки 5мм.



Характеристика первинної упаковки

Таблиця 1.1

Найменування вантажу	Маса брутто, кг	Зовнішні розміри, мм (зовнішні)
		довжина	ширина	висота
Вино-горілчані вироби	15,95	400	280	280

Формування вантажної одиниці

Розмістити первинну упаковку на піддонах. Характеристика піддону:

- Довжина

- Ширина

- Висота

- Власна вага

- Вантажопідйомність піддона

Враховуючи розміри коробок і піддону визначаємо максимальну кількість коробок, які можна розташувати на піддоні. Попередньо наведемо схему розташування коробок з вантажем на піддоні.

Схема розташування коробок з вантажем галантерея на піддоні

Отже загальна кількість коробок на піддоні становить:

Визначимо масу нетто і масу брутто одного піддона:

- що не перевищує вантажопідйомності самого піддона .

Запишемо характеристики вантажних одиниць в таблицю:

Характеристика вантажних одиниць (пакетів на піддонах)

Таблиця 1.2

Найменування вантажу	Кількість коробок, од.	Маса брутто, кг	Розміри, мм (зовнішні)
	в одному ярусі	всього на піддоні		довжина	ширина	висота
Галантерея	8	32	536,4	1200	800	1120

Розміщення сформованих транспортних пакетів на кузові автомобіля

Розміри автомобіля ЗИЛ-131, який використовується для виконання перевезень:

- довжина - 3975 мм,

- ширина - 2500 мм.



Схема розташування сформованих транспортних пакетів на кузові автомобіля

Визначаю максимальну кількість піддонів, які можна розмістити на автомобілі:

В одному ярусі можна вмістити 3х3 = 9 піддонів, загальна маса яких кг, що перевищує вантажопідйомність автомобіля - 3500 кг, тому підбираємо кількість піддонів, яка не буде перевищувати вантажопідйомність автомобіля:

Приймаємо 6 піддонів для навантаження на автомобілів.



Схема розташування сформованих транспортних пакетів на кузові автомобіля

В одному ярусі можна вмістити 2х3 = 6 піддонів, загальна маса яких кг, що не перевищує вантажопідйомність автомобіля - 3500 кг.

Коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобіля:

За ступенем використання вантажності автомобіля даний вантаж відноситься до вантажів 2 класу.

Вантаж № 4 - Вапно.

Вапно відноситься до навалочних вантажів.

За видом продукції вапно відноситься до будматеріалів.

За фізичним станом вапно є твердим вантажем.

За видом тари вапно відноситься до безтарних вантажів.

За вагою вапно не класифікуємо, оскільки воно не є тарно-штучним вантажем.

За способом навантаження - розвантаження вапно відноситься до навалочних вантажів.

За ступенем зберігання вантажів при транспортуванні вапно відноситься до тих, які вимагають певних умов зберігання.

За ступенем небезпеки при навантаженні, розвантаженні і транспортуванні відноситься до 3 групи.

За ступенем забруднення кузова при перевезення пшениця є вантажем групи 4.

Розв'язок

Вапно відноситься до навалочних вантажів.

Дано Знайти

Обсяг перевезеного вантажу автомобілем визначають на основі порівняння маси можливого обсягу вантажу , що може бути розміщений в кузові і номінальної вантажопідйомності автомобіля.

Визначимо масу можливого обсягу вантажу за формулою:

- можливий обсяг вантажу, що розміщується в кузові транспортного засобу в стані руху.

- об'ємна маса (щільність) вантажу.

- обсяг вантажу розташованого в кузові Т.З.

- об'єм шапки вантажу.

- ширина «шапки» вантажу, приймаємо

Знаходимо і :

Оскільки ,то:

Отже висота насипу вантажу в кузові становитиме 0,12(м)

Оскільки отримана маса вантажу перевищує номінальну вантажність автомобіля, що використовується для перевезення, то приймаємо, що автомобіль перевозить масу вантажу, що відповідає його вантажності (3,5 т), і коефіцієнт використання вантажності .

За ступенем використання вантажності автомобіля даний вантаж відноситься до вантажів 1 класу.

2. Побудова оптимальних маршрутів перевезення за критерієм мінімуму відстані

2.1 Створення матриці мінімальних відстаней

Матриця найкоротших відстаней між відправниками і постачальниками створюється в програмному середовищі TransCAD.

Кроки виконання програмної частини в середовищі TransCAD:

1. Створити леєр відправників (один леєр і в ньому вибірки по відправниках кожного виду вантажів - 4 вибірки).

2. Додати в табличку цього леєра дані про наявні кількості вантажів.

3. Створити леєр отримувачів (один леєр і в ньому вибірки по відправниках кожного виду вантажів - 4 вибірки).

4. Додати в табличку цього леєра дані про наявні потреби у вантажах..

5. Додати в таблицю леєру вулиць стовпці швидкості руху (if [тип дороги] = 1 then `40' else if [тип дороги] = 2 then `30' else if [тип дороги] = 3 then `20') і часу проїзду окремих ділянок (довжина/швидкість).

6. Об'єднати відправників і отримувачів з мережею міста: Tools - Map Editing - Connect.

7. Створити мережу: Networks/Paths - Connect.

8. Додати стовпці Node ID в таблиці леєрів відправників і споживачів.

9. Зробити матрицю відстаней між відправниками і отримувачами: Routing/Logistics - Cost Matrix.

2.2 Визначення закріплення споживачів вантажу за постачальниками з умови забезпечення мінімальної середньої відстані перевезень

Одним з основних резервів зниження транспортних витрат є досягнення найменшої відстані перевезень вантажів. Це досягається шляхом раціонального закріплення споживачів за постачальниками, яке повинно забезпечувати мінімальну середню відстань перевезень. Ці завдання вирішуються названими вище методами. Однак на практиці при цьому можуть виникати різні додаткові вимоги. Однією з таких вимог є неможливість постачання деяким споживачам продукції від певних постачальників (або закріплення клієнтури тих чи інших клієнтів за певними АТП) через дорожні умови, договірні пункти, спеціальні вимоги до продукції чи рухомого складу. Ці вимоги необхідно враховувати при плануванні перевезень.

Закріплення споживачів вантажу № 1, 2, 3 і 4 за відповідними постачальниками здійснюється в програмному середовищі TransCAD.

Кроки виконання програмної частини в середовищі TransCAD:

10. Закріпити споживачів вантажу № 1 за відправникам вантажу № 1 з умови мінімуму відстані перевезення: Routing/Logistics - The Transportation Problem.

11. Аналогічно провести закріплення відправників і споживачів вантажів №№ 2, 3, 4.

Розраховуємо транспортну роботу при перевезенні вантажу № 1, 2, 3 і 4:

т·км

2.3 Складання раціональних маршрутів перевезень вантажу між відправниками і отримувачами за критерієм мінімальних відстаней перевезень

Маршрутизація перевезень - це складання маршрутів руху рухомого складу або порядок його слідування між пунктами виробництва і споживання.

Маршрутизацію перевезень виконують для однорідних вантажів, які вимагають для перевезень однотипний рухомий склад.

Складання раціональних маршрутів перевезення масових вантажів ставить за мету досягнення максимального коефіцієнта використання пробігу автомобілів. В основі рішення цієї задачі використовують методи розв'язку транспортної задачі лінійного програмування. При маршрутизації перевезень масових вантажів визначають порядок слідування автомобілів після розвантаження на наступне завантаження, щоб їх загальний пробіг без вантажу був мінімальним. Часто таку задачу називають ув'язкою їздок.

На даний час відомо кілька математичних методів розв'язку таких задач. Один з них - метод, запропонований В.А. Бобарикіним.

Кроки виконання програмної частини в середовищі TransCAD:

Додати в таблиці відправників і споживачів два нових стовпці: стовбець з даними про коефіцієнт використання вантажності автомобіля при перевезенні кожного виду вантажу та формульний стовпець про необхідні кількості їздок для забезпечення перевезень.

Необхідна кількість їздок для перевезення становитиме:



Кроки виконання програмної частини в середовищі TransCAD:

Побудувати матриці закріплення споживачів за постачальниками, взявши за основу кількості їздок.

На основі матриць, отриманих в результаті виконання кроку 13 програмної частини проекту, формуємо таблиці заявок на перевезення. Якщо є однорідні вантажі, об'єднуємо їх в одні маршрути, складаючи спільну таблицю заявок.

Вантаж № 1 і вантаж № 2 є однорідними.

Таблиця заявок на вантажі № 1 і № 2

Таблиця 2.1

Постачальники	Споживачі	Вид і кількість вантажу, т	Кількість їздок
А1	Б15	Вантаж № 1, 3.5 т	1
А2	Б3	Вантаж № 1, 3.5 т	1
	Б14	Вантаж № 1, 3.5 т	1
А3	Б7	Вантаж № 1, 7 т	2
	Б10	Вантаж № 1, 7 т	2
А4	Б3	Вантаж № 1, 10.5 т	3
А5	Б12	Вантаж № 1, 7 т	2
	Б13	Вантаж № 1, 7 т	2
А6	Б8	Вантаж № 1, 14т	4
А7	Б9	Вантаж № 1, 10.5т	3
А8	Б1	Вантаж № 1, 14 т	4
	Б3	Вантаж № 1, 3.5 т	1
А9	Б2	Вантаж № 1, 3.5т	1
А10	Б2	Вантаж № 1, 3.5т	1
	Б4	Вантаж № 1, 7т	2
	Б5	Вантаж № 1, 3.5т	1
	Б6	Вантаж № 1, 10.5т	3
А11	Б18	Вантаж № 2, 3т	1
	Б19	Вантаж № 2, 6т	2
	Б20	Вантаж № 2, 6т	2
А12	Б18	Вантаж № 2, 6т	2
	Б21	Вантаж № 2, 9т	3
А13	Б22	Вантаж № 2, 3т	1
	Б23	Вантаж № 2, 3т	1
	Б26	Вантаж № 2, 6т	2
	Б27	Вантаж № 2, 3т	1
А14	Б28	Вантаж № 2, 9т	3
	Б29	Вантаж № 2, 6т	2
А15	Б33	Вантаж № 2, 6т	2
А16	Б32	Вантаж № 2, 6т	2
	Б34	Вантаж № 2, 9т	3
А17	Б23	Вантаж № 2, 9т	3
	Б24	Вантаж № 2, 12т	4
	Б25	Вантаж № 2, 3т	1
А18	Б27	Вантаж № 2, 6т	2
	Б34	Вантаж № 2, 9т	3
А19	Б28	Вантаж № 2, 3т	1
	Б31	Вантаж № 2, 12т	4
Постачальники	Споживачі	Вид і кількість вантажу, т	Кількість їздок
А20	Б30	Вантаж № 2, 6т	2
	Б35	Вантаж № 2, 9т	3
А22	Б19	Вантаж № 2, 3т	1
	Б35	Вантаж № 2, 12т	4

Таблиця заявок на вантаж № 3

Таблиця 2.2

Постачальники	Споживачі	Вид і кількість вантажу, т	Кількість їздок
А23	Б41	Вантаж № 3, 19.32 т	6
А24	Б40	Вантаж № 3, 19.32 т	6
А26	Б38	Вантаж № 3, 3.22 т	1
	Б39	Вантаж № 3, 22.54т	7
А27	Б43	Вантаж № 3, 9.66 т	3
А28	Б42	Вантаж № 3, 16.1т	5
	Б43	Вантаж № 3, 9.66 т	3
А29	Б41	Вантаж № 3, 9.66 т	3
	Б42	Вантаж № 3, 16.1 т	5
А30	Б38	Вантаж № 3, 19.32 т	6
А31	Б45	Вантаж № 3, 28.98 т	9
А32	Б45	Вантаж № 3, 19.32 т	6
А33	Б44	Вантаж № 3, 9.66 т	3
А34	Б38	Вантаж № 3, 12.88т	4
	Б44	Вантаж № 3, 19.32т	6
А35	Б39	Вантаж № 3, 6.44т	2
	Б45	Вантаж № 3, 22.54т	7
А36	Б39	Вантаж № 3, 9.66т	3
	Б40	Вантаж № 3, 16.1т	5

Таблиця заявок на вантаж № 4

Таблиця 2.2

Постачальники	Споживачі	Вид і кількість вантажу, т	Кількість їздок
А37	Б52	Вантаж № 4, 10.5 т	3
А38	Б56	Вантаж № 4, 14 т	4
А39	Б55	Вантаж № 4, 14 т	4
	Б56	Вантаж № 4, 3.5 т	1
А40
	Б49	Вантаж № 4, 10.5 т	3
	Б50	Вантаж № 4, 3.5 т	1
Постачальники	Споживачі	Вид і кількість вантажу, т	Кількість їздок
А41	Б50	Вантаж № 4, 14 т	4
А42	Б47	Вантаж № 4, 3.5т	1
	Б49	Вантаж № 4, 3.5 т	1
А43	Б46	Вантаж № 4, 10.5 т	3
А44	Б48	Вантаж № 4, 14 т	4
А45	Б55	Вантаж № 4, 7 т	2
А46	Б54	Вантаж № 4, 10.5 т	3
	Б55	Вантаж № 4, 3.5 т	1
А47	Б51	Вантаж № 4, 3.5 т	1
	Б53	Вантаж № 4, 3.5 т	1
А48	Б51	Вантаж № 4, 14 т	4
	Б52	Вантаж № 4, 3.5 т	1
А49	Б47	Вантаж № 4, 10.5 т	3
	Б53	Вантаж № 4, 3.5 т	1
	Б54	Вантаж № 4, 3.5 т	1

Для вантажів, які не об'єднувалися в спільні маршрути, записуємо маятникові маршрути. В нашому випадку для вантажів № 3 і № 4:

Для вантажу № 3:

Маршрут 1 - А₂₃Б₄₁Б₄₁А₂₃ - 6 їздки;

Маршрут 2 - А₂₄Б₄₀Б₄₀А₂₃ - 6 їздок;

Маршрут 3 - А₂₆Б₃₈Б₃₈А₂₆ - 1 їздок;

Маршрут 4 - А₂₆Б₃₉Б₃₉А₂₆ - 7 їздок;

Маршрут 5 - А₂₇Б₄₃Б₄₃А₂₇- 3 їздки;

Маршрут 6 - А₂₈Б₄₂Б₄₂А₂₈ - 5 їздки;

Маршрут 7 - А₂₈Б₄₃Б₄₃А₂₈ - 3 їздок;

Маршрут 8 - А₂₉Б₄₁Б₄₁А₂₉ - 3 їздок;

Маршрут 9 - А₂₉Б₄₂Б₄₂А₂₉ - 5 їздок;

Маршрут 10 - А₃₀Б₃₈Б₃₈А₃₀- 3 їздки;

Маршрут 11 - А₃₁Б₄₅Б₄₅А₃₁ - 9 їздки;

Маршрут 12 - А₃₂Б₄₅Б₄₅А₃₂ - 6 їздок;

Маршрут 13 - А₃₃Б₄₄Б₄₄А₃₃ - 3 їздок;

Маршрут 14 - А₃₄Б₃₈Б₃₈А₃₄ - 4 їздок;

Маршрут 15 - А₃₄Б₄₄Б₄₄А₃₄- 6 їздки;

Маршрут 16 - А₃₅Б₃₉Б₃₉А₃₅ - 2 їздки;

Маршрут 17 - А₃₅Б₄₅Б₄₅А₃₅ - 7 їздок;

Маршрут 18 - А₃₆Б₃₉Б₃₉А₃₆ - 3 їздок;

Маршрут 19 - А₃₆Б₄₀Б₄₀А₃₆ - 5 їздок.

Для вантажу № 4:

Маршрут 1 - А₃₇Б₅₂Б₅₂А₃₇ - 3 їздки;

Маршрут 2 - А₃₈Б₅₆Б₅₆А₃₈ - 4 їздок;

Маршрут 3 - А₃₉Б₅₅Б₅₅А₃₉ - 4 їздок;

Маршрут 4 - А₃₉Б₅₆Б₅₆А₃₉ - 1 їздок;

Маршрут 5 - А₄₀Б₄₉Б₄₉А₄₀- 3 їздки;

Маршрут 6 - А₄₀Б₅₀Б₅₀А₄₀ - 1 їздки;

Маршрут 7 - А₄₁Б₅₀Б₅₀А₄₁ - 4 їздок;

Маршрут 8 - А₄₂Б₄₇Б₄₇А₄₂ - 1 їздок;

Маршрут 9 - А₄₂Б₄₉Б₄₉А₄₂ - 1 їздок;

Маршрут 10 - А₄₃Б₄₆Б₄₆А₄₃- 3 їздки;

Маршрут 11 - А₄₄Б₄₈Б₄₈А₄₄ - 4 їздки;

Маршрут 12 - А₄₅Б₅₅Б₅₅А₄₅ - 2 їздок;

Маршрут 13 - А₄₆Б₅₄Б₅₄А₄₆ - 3 їздок;

Маршрут 14 - А₄₆Б₅₅Б₅₅А₄₆ - 1 їздок;

Маршрут 15 - А₄₇Б₅₁Б₅₁А₄₇- 1 їздки;

Маршрут 16 - А₄₇Б₅₃Б₅₃А₄₇ - 1 їздки;

Маршрут 17 - А₄₈Б₅₁Б₅₁А₄₈ - 4 їздок;

Маршрут 18 - А₄₈Б₅₂Б₅₂А₄₈ - 1 їздок;

Маршрут 19 - А₄₉Б₄₇Б₄₇А₄₉ - 3 їздок;

Маршрут 20 - А₄₉Б₅₃Б₅₃А₄₉ - 1 їздок;

Маршрут 21 - А₄₉Б₅₄Б₅₄А₄₉ - 1 їздок.

Для об'єднаних маршрутів можливі кільцеві маршрути. Для цього розв'язуємо задачу оптимізації нульових пробігів.

Кроки виконання програмної частини в середовищі TransCAD:

Створити вибірки однорідних вантажів в леєрі відправників і споживачів.

Створити матрицю мінімальних відстаней між створеними вибірками: Routing/Logistics - Cost Matrix.

Побудувати матриці закріплення споживачів за постачальниками, взявши за основу кількості їздок.

Після отримання оптимального розподілу порожніх їздок формується таблиця 2.3, на основі якої складатимуться оптимальні маршрути перевезення однорідних вантажів. В таблицю 2.3 вносять план завантажених їздок (цифри в дужках), який вказаний в таблиці заявок на перевезення 2.1, та план холостих їздок, отриманий в результаті виконання кроку 16 програмної частини проекту (цифри без дужок).

Кількість порожніх та завантажених їздок між пунктами постачання та споживання

В тих клітках, де є по дві цифри, формують маятникові маршрути, кількість їздок на яких рівна меншій з цифр. Ця кількість їздок виключається з розгляду. вантаж перевезення автомобіль

Коли всі маятникові маршрути знайдені, в матриці будують чотирикутні контури, всі вершини яких лежать в завантажених клітках, при чому вершини з завантаженими їздками мають чергуватися з вершинами з порожніми їздками. Кількість їздок визначається найменшим числом у вершинах контуру. Вибрану кількість їздок з таблиці виключають.

Після того, як вибрані всі маршрути по чотирикутних контурах, будують контур з шістьома вершинами.

Розв'язок ведеться до повного виключення всієї кількості їздок з таблиці.

Маятникові маршрути:

Маршрут 1 - А₈Б₁Б₁А₈ - 3 їздки;

Маршрут 2 - А₉Б₂Б₂А₉ - 1 їздок;

Маршрут 3 - А₁₀Б₂Б₂А₁₀ - 1 їздок;

Маршрут 4 - А₄Б₃Б₃А₄ - 1 їздок;

Маршрут 5 - А₁₀Б₄Б₄А₁₀- 2 їздки;

Маршрут 6 - А₆Б₈Б₈А₆ - 2 їздки;

Маршрут 7 - А₇Б₉Б₉А₇ - 3 їздок;

Маршрут 8 - А₅Б₁₂Б₁₂А₅ - 2 їздок;

Маршрут 9 - А₅Б₁₃Б₁₃А₅ - 2 їздок;

Маршрут 10 - А₁₇Б₂₃Б₂₃А₁₇- 3 їздки.

Кільцеві маршрути:

Маршрут 2.1 - А₂Б₃Б₃А₁₁А₁₁Б₁₈Б₁₈А₂- 1 їздок;

Маршрут 2.2 - А₃Б₇Б₇А₁₂А₁₂Б₂₁Б₂₁А₃- 2 їздок;

Маршрут 2.3 - А₁₄Б₂₈Б₂₈А₁₉А₁₉Б₃₁Б₃₁А₁₄- 3 їздок.

2.4 Приєднання маршрутів до АТП та визначення початкового пункту кожного маршруту

При маршрутизації перевезень слід прагнути не тільки до скорочення пробігів автомобіля без вантажу на маршруті (холостих пробігів), але і до скорочення нульових пробігів при подачі автомобіля з АТП на перший пункт завантаження і з останнього пункту розвантаження в АТП. Цього можна досягнути, визначаючи АТП, з якого найбільш доцільно подавати автомобілі на маршрут. Найбільш доцільний вибір пов'язаний зі знаходженням мінімальної різниці між сумою першого і останнього нульових пробігів при подачі автомобіля з АТП і відстані між першим пунктом завантаження і останнім пунктом розвантаження при даному виборі АТП і початкового пункту маршруту. Якщо наявні два АТП, то це означає необхідність вибору мінімального числа з наступних виразів:

де - пробіг автомобіля від АТП до першого пункту завантаження;

- пробіг автомобіля від останнього пункту розвантаження до АТП;

- відстань між першим пунктом завантаження і останнім пунктом розвантаження.

Кроки виконання програмної частини в середовищі TransCAD:

Створити леєр АТП.

Поставити в цьому леєрі існуючі АТП та АТП - кандидати. Створити їх вибірки.

Об'єднати АТП з ВДМ, створити нову мережу, внести стовбець Node ID в таблицю для АТП.

Створити матрицю відстаней між АТП та Відправниками вантажу.

Вибрати нові АТП між кандидатами: Routing/Logistics - Facility Location.

Створити об'єднану вибірку існуючих і нових АТП.

Створити матриці мінімальних відстаней між АТП і Відправниками та між Отримувачами і АТП.

Далі будується таблиця мінімальних нульових пробігів для пунктів, що входять в маршрути.

Кожна клітинка таблиці заповнюється наступним чином: з матриць, отриманих в результаті виконання кроку 23 та кроку 9 програмної частини проекту, визначаються відстані від АТП до А, від Б до АТП і від А до Б, і знаходиться значення .

Наприклад, для першої клітинки:

км.

Аналогічні розрахунки проводять для всіх інших клітинок, заповнюючи всю таблицю.

Таблиця визначення прив'язки маршрутів до АТП

Таблиця 2.6

				Споживачі
Відправники	АТП	Б3	Б18	Б7	Б21	Б28	Б31
	АТП-1	4.32	3.51
А2	АТП-2	0.81	4.09
	АТП-3	0.51	5.30
	АТП-5	11.72	15.77
	АТП-1	9.44	2.08
А11	АТП-2	2.88	1.61
	АТП-3	3.74	2.69
	АТП-5	11.34	10.84
	АТП-1			6.40	8.30
А3	АТП-2			0.43	2.27
	АТП-3			4.70	6.39
	АТП-5			13.55	13.80
	АТП-1			4.64	10.70
А12	АТП-2			-3.08	2.98
	АТП-3			1.75	7.82
	АТП-5			9.15	13.78
	АТП-1					12.43	12.57
А14	АТП-2					7.18	7.41
	АТП-3					-1.47	3.56
	АТП-5					4.18	2.10
	АТП-1					14.44	14.58
А19	АТП-2					9.19	9.42
	АТП-3					5.57	5.57
	АТП-5					4.18	2.10

Розглядають кожен маршрут для визначення оптимального початку руху.

Кільцеві маршрути:

Маршрут 2.1 - А₂Б₃Б₃А₁₁А₁₁Б₁₈Б₁₈А₂ - АТП3;

Маршрут 2.2 - А₃Б₇Б₇А₁₂А₁₂Б₂₁Б₂₁А₃ - АТП2;

Маршрут 2.3 - А₁₄Б₂₈Б₂₈А₁₉А₁₉Б₃₁Б₃₁А₁₄- АТП3.

3. Побудова оптимальних маршрутів перевезення за критерієм мінімуму часу

Аналогічно, тільки в TransCAD створити матриці мінімального часу проїзду між пунктами маршруту і працювати з ними.

3.1 Визначення характеристик отриманих маршрутів перевезення

Побудова отриманих маршрутів.

Кроки виконання програмної частини в середовищі TransCAD:

Створити леєр маршрутів: File - New - Route System.

Відкрити панель управління маршрутами: Procedures - Route Systems - Editing Toolbox.

Побудувати утворені маршрути.

Визначення тривалості обороту автомобіля на кожному маршруті.

Тривалість та кількість оборотів одного автомобіля по кожному маршруту визначають наступним чином:

ь визначають загальну довжину маршруту без врахування нульових пробігів ;

ь визначають час руху: год.;

ь визначають час на завантаження та розвантаження вантажу:

,

де - продуктивність вантажного механізму, т/год; - кількість вантажу, що завантажується чи розвантажується на маршруті, т;

ь загальний час обороту на маршруті становить ;

ь визначають час на початковий та кінцевий нульовий пробіг: год.;

ь знаючи час обороту на маршруті і тривалість зміни, можна визначити можливу кількість обертів за день:

,

де - час руху з останнього пункту розвантаження в перший пункт завантаження на маршруті. Коливання тривалості робочої зміни допускається в межах 0,5 год.

3.2 Визначення середньої експлуатаційної швидкості на маршруті

Експлуатаційна швидкість враховує простої автомобіля під завантаженням та розвантаженням:

3.3 Визначення необхідної кількості автомобілів на маршруті

Необхідну кількість автомобілів визначають, порівнюючи отриману кількість обертів з необхідною для цього маршруту. На основі цього визначають необхідну кількість автомобілів на маршруті і графіки їх роботи.

3.4 Визначення коефіцієнтів використання пробігу за день і за оберт

Коефіцієнт використання пробігу - це відношення пробігу автомобіля з вантажем до загального пробігу автомобіля:

Коефіцієнт використання пробігу за оберт:

Коефіцієнт використання пробігу за день роботи:

3.5 Визначення продуктивності роботи та величини транспортної роботи за день на кожному маршруті

Під продуктивністю вантажного автомобіля розуміють кількість перевезеного вантажу в тонах за одиницю часу.

Якщо автомобіль працює з постійним навантаженням , то його продуктивність становитиме, т/добу:

Транспортна робота визначається добутком кількості тон вантажу на відстань перевезення. Вимірюється вона в тоно-кілометрах:

3.6 Зведення отриманих даних в таблиці

Характеристика маршрутів

Таблиця 4.1

№ м-ту	Маршрут	Об'єм вантажу, т	Протяжність маршруту, км	Час, год, на	Кількість їздок	Кількість автомобілів на маршруті
				рух	н/р	оберт	необх	факт
2.1	А2Б3Б3А11А11Б18Б18А2	6,5	10.67	0.26	0.46	0.72	1	11	1
2.2	А3Б7Б7А12А12Б21Б21А3	13	13.12	0.3	0.46	0.76	2	13	1
2.3	А14Б28Б28А19А19Б31Б31А14	18	12.86	0.28	0.34	0.62	3	16	1

Показники використання автомобільного транспорту на маршруті

Таблиця 4.2

Номер маршруту	Номер автомобіля			, км/год	, т	, т·км
2.1	1	0.71	0.72	14.82	6.5	24.28
2.2	1	0.5	0.49	17.26	6.5	20.99
2.3	1	0.5	0.49	20.74	6	19.29

4. Визначення залежності продуктивності автомобіля від зміни основних показників його роботи: коефіцієнта використання вантажопідйомності, часу навантаження-розвантаження, технічної швидкості руху, довжини завантаженого пробігу, коефіцієнта використання пробігу за їздку

Годинна продуктивність роботи автомобіля визначається за формулою:

 

3 5. Розробка графіків руху автомобілів на маршрутах

Для розробки графіків руху автомобілів використовуємо вихідні дані та результати попередніх розрахунків.

Маршрут 2.1 - А₂Б₃Б₃А₁₁А₁₁Б₁₈Б₁₈А₂ - АТП3;

Вихідні дані заносимо в таблицю.

Вихідні дані для побудови графіка руху автомобіля на маршруті №1

Таблиця 6.1.

Марш-рут	Перший нульовий пробіг, хв.	Час на маршруті, хв.	Кількість повних їздок на маршруті	Другий нульовий пробіг, хв.
1										1
	АТП3 - А2	А2	А2-Б3	Б3	Б3-А11	А11	А11-Б18	Б18	Б18-А2		Б18 - АТП3
	0,067	0,46	0,072	0,46	0,026	0,46	0,117	0,46	0,05		0,115
	Перший нульовий пробіг, км	Пробіг на маршруті, км		Другий нульовий пробіг, км
		-		-		-		-
	2,68	-	2,90	-	1,06	-	4,71	-	2		4,62

Графік руху автомобіля на маршруті №1

Для розробки графіків руху автомобілів використовуємо вихідні дані та результати попередніх розрахунків.

Маршрут 2.2 - А₃Б₇Б₇А₁₂А₁₂Б₂₁Б₂₁А₃ - АТП2

Вихідні дані заносимо в таблицю.

Вихідні дані для побудови графіка руху автомобіля на маршруті №2

Таблиця 6.2.

Марш-рут	Перший нульовий пробіг, хв.	Час на маршруті, хв.	Кількість повних їздок на маршруті	Другий нульовий пробіг, хв.
2										2
	АТП2 - А3	А3	А3-Б7	Б7	Б7-А12	А12	А12-Б21	Б21	Б21-А3		Б21 - АТП2
	0,034	0,46	0,065	0,46	0,038	0,46	0,099	0,46	0,126		0,146
	Перший нульовий пробіг, км	Пробіг на маршруті, км		Другий нульовий пробіг, км
		-		-		-		-
	1,39	-	2,62	-	1,54	-	3,94	-	5,02		5,90

Графік руху автомобіля на маршруті №2

Для розробки графіків руху автомобілів використовуємо вихідні дані та результати попередніх розрахунків.

Маршрут 2.3 - А₁₄Б₂₈Б₂₈А₁₉А₁₉Б₃₁Б₃₁А₁₄- АТП3

Вихідні дані заносимо в таблицю.

Вихідні дані для побудови графіка руху автомобіля на маршруті №3

Таблиця 6.3.

Марш-рут	Перший нульовий пробіг, хв.	Час на маршруті, хв.	Кількість повних їздок на маршруті	Другий нульовий пробіг, хв.
3										3
	АТП3 - А14	А14	А14-Б28	Б28	Б28-А19	А19	А19-Б31	Б31	Б31-А14		Б31-А14 -АТП3
	0,045	0,34	0,081	0,34	0,057	0,34	0,079	0,34	0,104		0,161
	Перший нульовий пробіг, км	Пробіг на маршруті, км		Другий нульовий пробіг, км
		-		-		-		-
	1,80	-	3,27	-	2,28	-	3,16	-	4,15		6,42

Графік руху автомобіля на маршруті №3

6. Визначення необхідної кількості автомобілів в кожному АТП

З попередніх розрахунків кількість автомобілів, яка перебуває в роботі (зайнята перевезеннями) - .

Коефіцієнт використання парку автомобілів:

Звідси:

Для даного місяця перевезення визначається календарна кількість днів і кількість днів в простої через вихідні і святкові дні.

Кількість днів в експлуатації:

- Визначення необхідної кількості автомобілів в АТП 2

- Визначення необхідної кількості автомобілів в АТП 3

Размещено на Allbest.ru