Електронна комерція. Інтернет в бізнесі

- постачальники програмного забезпечення систем дистанційної освіти;

- підприємства, які пропонують комплексні і спеціалізовані освітні електронні послуги.

Відомими постачальниками та розробниками навчальних матеріалів є SmartForce (www.smartforce.com), Saba (www.saba.com), Docent University (www.docentu.com), Learn2.com (www.learn2.com), Європейська школа кореспондентського навчання (www.escc.kharcov.ua).

В мережі Internet представлені освітні портали, які надають доступ до електронних бібліотек навчальних матеріалів: Skillsoft (www.skillsoft.com), SmartForce, Netg (www.netg.com), KnowldegPlanet (www. Knowldegplanet.com), Learn2.com.

На якість надання послуг у системі дистанційного навчання впливають її технологічна платформа, наявність і вартість технічної підтримки та адміністрування, здатність до взаємодії з іншими системами, необхідність застосування додаткових програмних продуктів.

7.6 Туристичні послуги в мережі Internet

Он-лайновий туризм стає на сьогодні одним з найбільш ефективних вертикальних ринків, де більш ніж половина угод укладаються через мережу Internet.

Туристичні послуги в Internet включають служби замовлень квитків, служби резервування місць в готелях та турів, інформацію про тури, Internet-представництва туристичних компаній.

Використання Internet дає клієнтам турфірм такі переваги: пропозицію послуг зі значною знижкою, індивідуальне обслуговування, надання детальної інформації завдяки використанню технологій мультимедіа, одержання інформації в будь який час і будь якому місці, одержання додаткових послуг у вигляді єдиного пакета.

За рівнем представлення у мережі Internet он-лайнові туристичні ресурси можна класифікувати таким чином:

- сайти загального призначення, в яких є туристичні розділи. Найбільш часто туристичні розділи зустрічаються у каталогах ресурсів, де можуть бути зібрані посилання на значну кількість сторінок, які присвячені туризму, подорожам, країнам, курортам, тур фірмам, причому вони можуть бути згрупованими у під категорії, що полегшує пошук потрібного ресурсу.

- спеціалізовані портали і сайти. Туристичні портали можна розглядати у якості он-лайнових рекламних майданчиків, що покликані сприяти продажу послуг рекламодавців -- тур операторів і тур агентств. На порталах можна подати заявку на тур через спеціально розроблену форму чи одержати інформацію про потрібну пропозицію по електронній пошті. В деяких ресурсах реалізований механізм он-лайнового замовлення турів, на деяких сайтах є можливість вставляти прайс-листи або програми турів, писати розгорнуті коментарі тощо, підібрати компаньйона для замовника туристичної послуги. Значною популярністю на туристичних сайтах користуються он-лайнові туристичні конференції (форуми), де кожен користувач може висловити свою думку щодо роботи тої чи іншої тур фірми, порадити іншим, де краще відпочити, порадитися з аудиторією з приводу дії у тій чи іншій ситуації.

- сайти фірм-туроператорів, де часто застосовується внутрікорпоративні системи бронювання турів з використанням Internet. Турагент з бази турів у мережі Internet вибирає одну із пропозицій, вносить свої реквізити, дані на туристів, які потрапляють у внутрішню базу туроператора. Система автоматично реальному режимі перераховує зміни у цінах на тур пакети, враховує нестандартні розміщення тощо. При цьому агентство в реальному часі у режимі високої автоматизації може прослід- ковувати етапи проходження замовлення, оцінити завантаження готелів, рейсів і т.п.

- сайти туристичних агентств. Головною особливістю таких сайтів є деталізований опис кожного об'єкта продажу туристичних послуг (квитків, автомобіля в оренду, страхового поліса. Надання такого роду інформації неможливе без використання он-лайн бази даних по турах.

Важливу роль у сфері електронного туризму відіграють сервери, які називаються "Каталогами турів". їх "ядром" є банки даних з пропозиціями турагентств з можливістю бронювання турів. Навколо них розвиваються різні сервіси, включаючи пізнавальну інформацію про теми подорожей, бази даних про готелі, розклади транспорту, інформацію юридичного плану (необхідні для туриста дані щодо особливостей законодавства різних країн, інформація про посольські і консульські установи), рейтинги найпопулярніших турів, інформація про "гарячі" тури тощо.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Які функції виконують туроператори в мережі Internet?

2. Які об'єкти не є складовими туристичного продукту у сфері електронної торгівлі?

3. Процес, протягом якого перевіряється дійсність користувача та законність його роботи.

4. Системи, призначені для бронювання турів за рахунок доступу до внутрішньої бази туроператора на основі офлайнового договору.

5. Форма взаємодії замовників та постачальників, яка об'єднує в рамках торговельної або розрахункової системи підприємств, що належать до різних галузей.

Література: [1, c. 152-256; 2, с. 121-201; 3, с. 23-80; 5, с. 12-132]

8. Маркетинг та реклама в мережі Internet

8.1 Особливості сучасного Internet-маркетингу

Однією із особливостей маркетингової концепції формування сучасних ринку товарів і послуг підвищення якості товару та зменшення витрат на їх виготовлення і збут при формуванні довгострокових взаємовідносин зі споживачами. Внаслідок глобалізації світових ринків підприємства змушені змінювати свою маркетингову стратегію та формувати її на основі сучасних інформаційних технологій. Враховуючи це, формується та розвивається новий напрямок у маркетингу -- Internet- маркетинг.

Internet-маркетинг -- це комплекс соціальних та управлінських процесів, які спрямовані на якнайповніше задоволення потреб споживачів у мережі Internet при формуванні пропозиції і системи обміну товарів і послуг за допомогою інформаційних комунікаційних технологій.

Як маркетинговий канал Internet відрізняється серед інших комунікаційних засобів такими характеристиками, як:

1. Таргетинг -- демонстрація реклами та надання інформації чітко визначеній аудиторії.

2. Інтерактивність -- споживач має можливість взаємодіяти з продавцем, попередньо ознайомлюватися з товаром;

3. Трекінг - можливість аналізу поведінки відвідувачів сайту та врахування його результатів при удосконаленні продукції, самого сайту і маркетингових заходів.

4. Доступність та гнучкість -- інформація доступна 24 години 365 днів у році, причому починати, аналізувати або переривати маркетингові дослідження можна практично миттєво).

5. Мультимедійність -- можливість розміщення великої кількості інформації у вигляді графіки, звуку, відео тощо).

6. Низька вартість.

7. Можливість створення віртуальних спілок за певними інтересами або спрямуванням, яке в перспективі формує цільову аудиторію.

Концепція маркетингу базується на комплексі 4Р (товар, ціна, збут, просування), який під впливом сучасних інформаційних технологій перетворюється у комплекс 5Р (товар, ціна, збут, просування, процесинг (Web-сайт).

Маркетингові можливості мережі Internet виявляються на різних стадіях виробничого циклу підприємства: вивчення ринку, виробництво товару або надання послуги, реалізація товару або послуги, після продажна підтримка.

Основними принципами товарної політики підприємств, які здійснюють бізнес-процеси в мережі Internet, повинні бути:

- доцільно постачати на електронний ринок безоплатні товари (послуги) з метою розширення аудиторії потенційних покупців удосконаленого продукту;

- для формування у перспективі потрібного обсягу попиту на товар або послугу, доцільно пропонувати зацікавленим клієнтам у безоплатне користування їх певну версію;

- пропонуючи один вид товару або послуги безплатно, інші продавати легше.

В Internet-маркетингу розглядаються такі види каналів збуту товарів і послуг:

- використання Internet як прямого каналу розподілу (виробник - споживач);

- використання Internet як непрямого каналу розподілу (виробник -- посередник (Internet) -- споживач);

- використання Internet як змішаного каналу розподілу (виробники + посередники -- споживач);

- використання Internet як багатоканальної стратегії розподілу.

Використання Internet на етапі після продажної підтримки полягає найчастіше у консультуванні клієнтів електронною поштою, надання клієнтам якомога повнішої та оперативнішої інформації про фірму, її товари на корпоративних Web-сайтах, інформуванні постійних клієнтів про нові надходження продукції, її додаткові можливості.

8.2 Основні принципи та засоби реклами в мережі Internet

До комплексу маркетингових комунікацій відносять рекламу, стимулювання збуту, прямий маркетинг та зв'язки з громадськістю. Використання Internet-технологій формує специфічні риси цих елементів комплексу просування.

Internet-реклама -- це форма подання та поширення інформації в мережі Internet про товари та послуги з метою їх популяризації з указаним джерелом фінансування.

Основний принцип дії Internet-реклами полягає у тому, що її центральною ланкою є Web-сайт комерційної структури.

Завдяки цьому формується дворівневий підхід, коли на сайті подається якнайповніша інформація про фірму, товари та послуги, які вона пропонує, а основним завданням зовнішніх рекламних засобів є залучення відвідувачів на сайт.

До зовнішньої реклами належать:

- банерна реклама;

- реєстрація сайта у Web-каталогах та індексація сайтів пошуковими системами;

- реклама з використанням електронної пошти, а також служб, заснованих на її механізмах -- списків розсилки та дискусійних листів;

- реклама з використанням служб телеконференцій та дошок оголошень;

- партнерські програми.

При виборі засобів Internet-реклами першочергово слід враховувати мету, яку ставить перед собою керівництво комерційної структури при проведенні рекламної кампанії (табл. 8.1).

Таблиця 8.1 - Вибір засобів Internet-реклами для досягнення основної мети комерційної структури

Мета і завдання комерційної структури	Засоби Internet-реклами
Формування позитивного іміджу фірми	банерна реклама, Web-сайт
Надання доступної та оперативної інформації	Групи новин, електронна пошта, Web-сайт
Виведення на ринок нового товару або послуги	Банерна реклама, групи новин, електронна пошта, Web-сайт
Розширення аудиторії потенційних користувачів	Банерна реклама, електронна пошта
Збільшення обсягів продажу	Банерна реклама, Web-сайт

Розцінки на рекламу пов'язані, в основному, з величиною аудиторії користувачів. У мережевих виданнях плата за рекламу визначається кількістю хітів -- показниками людино-відвідувань сайта, тобто кількістю завантаження користувачем будь-якого елемента Web-сайта.

8.3 Особливості застосування засобів Internet-реклами

Одним із найбільш поширених засобів рекламування є банерна реклама -- реклама із використанням рекламних модулів у вигляді прямокутного графічного зображення (найчастіше у форматі GIF або JPG) на Web-сторінках. Банер розміщується на Web-сторінці видавця і пов'язується з сайтом рекламодавця гіперпосиланням.

За способом відображення банери можуть бути статичні, анімовані, текстові HTML-блоки, Flash-банери.

За розмірами банери класифікують таким чином (табл. 8.2):

Таблиця 8.2 - Основні типорозміри банерів

Розмір (пікселі)	Тип банера
468 х 60	Повнорозмірний банер (Full Banner)
392 х 72	Повнорозмірний банер з вертикальною панеллю навігації (Full Banner with Vertical Navigation Bar)
234 х 60	Половинний банер (HalfBanner)
125 х 125	Квадратний банер (Square Banner)
120 х 90	Кнопка # 1 (Button # 1)
88 х 31	Кнопка # 2 (Button # 2)
120 х 240	Вертикальний банер (Vertical Banner)

Основні принципи, які дозволяють зробити банерну рекламу максимально ефективною, полягають наступному:

- простота і стислість;

- три анімаційні кадри і пауза;

- прикінцеве розміщення логотипу або назви фірми- рекламодавця.

Існують три основні типи розміщення банерної реклами:

1. Обмін банерами за договором із власником іншого Web- сайта бо сторінки, як правило, з подібною тематикою.

2. Використання спеціальних служб обміну банерами, які дозволяють проводити показ банерів на багатьох сайтах, які є передплатниками таких служб.

3. Використання банерних систем, пошукових серверів, каталогів для демонстрації банерів за визначену плату.

Достатньо простою процедурою є реєстрація Web-сайта у каталогах. При цьому слід врахувати, що сайт має бути включений у найбільш підходящий за тематикою розділ. З метою полегшення процесу пошуку користувачем інформації про сайт у каталозі необхідно ретельно скласти його опис та визначити ключові слова.

Індексація сайта в пошукових системах полягає у включенні Інформації про нього в індекси пошукових систем. З метою найбільш успішної індексації необхідно забезпечити загальну індексацію усіх сторінок Web-сайта, якомога вищу релевантність сторінок, сформувати достатньо широкий перелік ключових понять і термінів, за якими можна знайти необхідний сайт.

Індексація Web-сторінок може бути проведена як в автоматичному режимі, так і самостійно за допомогою безкоштовних сайтів-реєстраторів (наприклад, http://free.submit-it.com, http://www.lps.ru).

Основними напрямками використання електронної пошти як засобу реклами є:

- розсилання індивідуальних листів. Цей спосіб є одним з найбільш ефективних, проте водночас одним з найбільш трудомістких методів. Основною проблемою при цьому є збір адрес користувачів, які потенційно цікавляться поширюваною інформацією. Пошук зацікавлених осіб та їх адрес може здійснюватися за тематикою їх Web-сторінок, візитними картками, рекламними матеріалами окремих підприємств тощо;

- використання списків розсилки. Списки розсилки можуть бути відкритими (для широкої аудиторії), закриті (для визначеного кола користувачів), безкоштовні і платні. Найбільш популярними службами списків розсилки є сервери PostMaster Direct Response, CityCat, а програмами, що реалізують розсилання -- Listserv та Magordomo;

- дискусійні листи, які створюються з метою обміну інформацією чи обговорення питань визначеної тематики для усіх бажаючих. Перед тим, як лист розсилається користувачам, його перевіряє модератор -- особа, що відповідає за відповідність інформації тематиці листа та рівень подачі інформації. Одним із найпопулярніших дискусійних листів, присвячених проблемам реклами на пострадянському просторі є Banners.

Висока ефективність реклами з використанням електронної пошти сприяє поширенню такого негативного для користувачів явища як спам -- масову розсилку поштових повідомлень, користувачам, що не давали згоду на їх одержання, підписка користувача на список розсилки без їх відома тощо.

Телеконференції використовують ієрархічну систему назв, у якій можна знайти конференції, присвячені певній тематиці. Серед них виділяють Usenetконференції та Web-конференції.

Дошки оголошень згруповані за тематикою і працюють за принципом газет безкоштовних рекламних оголошень. З метою збільшення ефективності рекламної кампанії рекламні повідомлення доцільно розміщувати на найбільш відвідуваних дошках, серед яких можна назвати bbc.promo.ru.

Значної популярності як засіб Internet-реклами набули партнерські програми. Учасниками яких є сайт-продавець товарів і послуг та сайти-партнери. Останні розміщують банери, логотипи чи посилання на сайт продавця, за які той платить їм комісійні. Комісійні можуть становити фіксовану суму або відсоток від суми покупки та виплачуватися при кожному посиланні користувача, за реєстрацію або підписку на рекламований товар чи здійснену покупку.

8.4 Формування цін на товари і послуги в мережі Internet

Традиційне ціноутворення на основі граничних витрат, притаманне реальному ринку, не завжди притаманне Internet- комерції, особливо у сфері реалізації інформаційних продуктів. Головна особливість у цьому випадку полягає у врахуванні фактора часу, що витрачається на послугу.

Індивідуальна пропозиція товарів і послуг у відповідності із визначеними запитами споживачів дозволяє запроваджувати індивідуальне ціноутворення.

На зниження цін у мережі Internet суттєво впливають такі фактори як залучення торгових агентів, зворотні аукціони, наявність безмитних зон, високий рівень конкуренції, цінова еластичність ринку, швидка зміна цін, формування венчурного капіталу.

Оптимізація впливу різноманітних факторів на ціноутворення досягається ціновою стратегією, причому традиційні цінові стратегії загалом можуть застосовуватися і в електронній комерції. Зокрема, виділяють такі етапи стратегій ціноутворення:

1. Ціноутворення проникнення -- при випуску на ринок нового товару чи послуги ціна на нього встановлюється на досить низькому рівні для завоювання запланованої частки ринку.

2. Стратегія "знімання вершків" -- продаж нових товарів по завищених цінах для залучення новаторської частки користувачів. Поступово фірма знижує ціни, залучаючи нові сегменти споживачів.

3. Ціноутворення просування, яке спрямоване на стимулювання першої покупки або покупок під час розпродажів. У цьому випадку просування може бути чітко спрямоване на певний сегмент споживачів, які в мережі Internet є більш лояльними, ніж традиційні покупці на реальному ринку.

4. Стратегія "цінового лідера", який встановлює найнижчу ціну на новий товар у певній категорії, поповнюючи свої доходи за рахунок реклами.

5. Сегментоване ціноутворення передбачає встановлення цін для певного сегмента ринку, певної місцевості або певного товару.

6. Ціноутворення на комплекти -- визначення єдиної ціни на кілька різних товарів, упакованих разом. Елементи комплекту можуть бути незмінними або продаватися окремо від комплекту.

7. Динамічне ціноутворення -- користувачі мережі Internet одержують нову інформацію про ціни при кожному запиті. Ця інформація може змінюватися залежно від статусу користувача або часу запиту.

8. Договірне ціноутворення, яке найчастіше застосовується у сегменті В2В. У цьому випадку договірні ціни та аукціонний продаж дають можливість реалізувати залишки товарів за ринковими цінами.

9. Підписка як метод ціноутворення застосовується для засобів масової інформації або зв'язку. Переважно підписна ціна є фіксованою, а контроль за використанням товару відсутній.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Які види каналів збуту виділяють у сфері Internet- маркетингу?

2. Що таке інформаційний продукт в електронній торгівлі?

3. Рекламний модуль (носій) на сайті, найчастіше у вигляді анімованого файлу?

4. Від чого залежить плата за Internet-рекламу ?

5. Які недоліки притаманні банерній рекламі?

6. Із яких елементів складається Електронний маркетинг?

Література: [1, c. 285-326; 2, с. 118-211; 3, с. 5-18; 5, с. 4-8, 12-132]

9. Організаційно-правове забезпечення електрон-ної комерції. Ефективність електронної комерції

9.1 Нормативно-правове забезпечення системи електронної комерції

У юридичному аспекті електронна комерція -- це укладення в електронній формі низки підприємницьких угод щодо купівлі-продажу, постачання, розподілу продукції, страхування, перевезення вантажів або пасажирів, банківських угод тощо. Тому передовсім потрібна особлива законодавча регламентація електронної комерції, яка поєднувала б застосування традиційних базових юридичних норм і правил та створення нових правових інститутів та процедур.

Першим кроком у галузі розвитку міжнародного права щодо регулювання електронної комерції став прийнятий Резолюцією Генеральної Асамблеї OOH у 1997 р. Типовий закон "Про електронну торгівлю" (так званий Типовий закон ЮНСІТРАЛ). Даний документ призначений першочергово для використання державами як основи для розробки національного законодавства. Даний міжнародний документ заклав правові основи діяльності в сфері електронної торгівлі, дав визначення основним поняттям, визнав юридичну і доказову силу за документами в електронній формі, визначив вимоги, що пред'являються до електронного підпису.

Для розвитку Типового закону "Про електронну торгівлю" держави-учасниці OOH розробили проект міжнародної Конвенції "Про електронні угоди", основним завданням якої є вироблення єдиних і обов'язкових правил встановлення порядку укладення електронних угод та їх виконання.

Європейським Союзом була прийнята Директива "Про деякі аспекти електронної торгівлі на внутрішньому ринку". Основним завданням її є забезпечення умов належного функціонування міжнародної електронної комерції між державами-членами ЄС.

Іншим важливим документом є Директива ЄС "Про правові основи Співдружності для використання електронних підписів"

Даний документ найбільш повно врегулював відносини у сфері використання електронних підписів. Мета прийняття цього законодавчого акта -- забезпечити ведення бізнесу через Інтернет.

В нашій державі початок правового регулювання діяльності у сфері високих технологій було закладено прийняттям Закону України "Про Національну програму інформатизації". Тоді ж була схвалена Концепція Національної програми інформатизації та прийнято Закон України "Про затвердження завдань Національної програми інформатизації на 1998--2000 роки". Наступним кроком став Указ Президента України від 2000 р. "Про заходи по розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпеченню широкого доступу до цієї мережі в Україні". Постановою НБУ у 1999 р. затверджено Правила організації захисту електронних банківських документів. У 2003 р. прийнято Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг", який визначає поняття електронного документа та електронного документообігу, закріплює світові тенденції щодо визнання юридичної сили електронного документа, вказує на права та обов'язки суб'єктів електронного документообігу, їх відповідальність. У 2006 р. було розроблено проект Закону України "Про електронну торгівлю". Цей закон має встановити засади використання новітніх технологій у різних галузях суспільного життя України. Насамперед, це стосується фінансових та юридичних взаємовідносин юридичних і фізичних осіб з банківськими установами, технологій електронної торгівлі товарами та послугами тощо.

9.2 Системи електронного документообігу в електронній комерції

Протягом останніх 10-ти років електронний документообіг осів значне місце у різних сферах діяльності. Концепція використання електронних файлів для збереження та обміну даними, електронної звітності, електронної комерції широко використовуються для взаємодії між фізичними та юридичними особами.

Згідно ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг" електронним документом є документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з

обов'язковими реквізитами, зокрема з електронним цифровим підписом автора.

Електронним документообігом (обігом електронних документів (ЕОД)) називають сукупність процесів створення, обробки, передавання, одержання, зберігання, використання та знищення електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності і у разі потреби з підтвердженням факту їх одержання.

Поширені такі формати електронних документів:

1. формати відкритого тексту (plaintext) -- формати програм Microsoft (Word, Excel), програма "Acrobat", формат PDF;

2. формати графічних зображень (TIFF, GIF, JPEG, pict, bmp);

3. формат структурованого тексту (SGML);

4. формат XML для зберігання структурованих ієрархічних даних незалежно від характеристик програмно-технічних засобів;

У міжнародній практиці поширені системи електронного обміну даними, які забезпечуються такими інформаційними системами:

- системи управління електронними документами --

- EDMS;

- системи автоматизації ділових процесів -Workflow;

- системи організації групової роботи -- Groupware;

- автоматизовані системи контролю виконання документів;

- електронні архіви.

Найважливішими стандартами і специфікаціями, що застосовуються у системах електронного документообігу є: сервіс мережі; сервіс систем управління інформацією; сервіс застосувань; стандарти архітектури і подання документів; графічні стандарти; кодування шрифтів; стандарти пошуку.

9.3 Методи визначення ефективності електронної комерції

Ефективність систем електронної комерції визначає міру відповідності комерційним потребам її суб'єктів використаних у ній технологій, пiдходів, моделей і правил. Методики оцінки ефективності Internet-проектів базуються на таких показниках роботи як частота відвідування сайта і час, який проводить відвідувач на сайті, кількість відвідувачів.

Критеріями оцінки ефективності електронної комерції є правила, за якими порівнюють значення обраних показників між собою або з певною нормою. При виборі системи показників для оцінки ефективності конкретної форми комерційної операції використовують два підходи:

1. Пошук нових показників ефективності, що безпосередньо пов'язані з технологіями е-бізнесу. При цьому не завжди і не для всіх форм можна визначити показники ефективності.

2. Використання вже відомих показників ефективності комерції, що вимагає оцінки впливу переходу від технологій звичайної комерції до електронної на ці показники.

Практика е-бізнесу показала, що його ефективність першочергово забезпечується за рахунок мінімізації витрат обігу.

У торгівлі під витратами обігу розуміють сукупність транзакційних витрат (BT) та витрат на забезпечення торговельно-технологічного процесу (ВТТ):

BO = BT+ BTT

Транзакційні витрати охоплюють транспортні витрати, витрати на оплату праці, оренду приміщень, ремонт основних фондів тощо:

ВТ = В_пп + В_із+В_вп + В_ук + В_вк,

де B_nn -- витрати, пов'язані з постановкою проблеми;

B_із -- витрати, пов'язані з інформаційним забезпеченням;

В_вп ~ витрати, пов'язані із веденням переговорів;

В_УК -- витрати, пов'язані з укладанням контракту;

B_вк -- витрати, пов'язані з виконанням контракту.

9.4 Напрями оцінки ефективності електронної комерції

Основними напрямками оцінки ефективності електронної комерції є:

- економічний;

- організаційний;

- маркетинговий.

Кожному з цих напрямів властиві характерні показники, пов'язані один з одним.

Економічні показники слугують для оцінки економічної ефективності обраного варіанта побудови електронної комерції:

,

де E - економічна ефективність обраного варіанта побудови системи електронного бізнесу компанії на основі Web-сервера в мережі Internet,

_ф - результат, отриманий за рахунок функціонування системи електронної комерції,

_ре - витрати, пов'язані з розробкою і експлуатацією системи. Економічна ефективність визначається через основні статті витрат та зниження витрат за рахунок використання системи електронної комерції. У цьому випадку загальні витрати можна поділити на одноразові капітальні витрати і експлуатаційні витрати.

Загальні витрати включають в себе витрати на початковий аналіз і проектування; вартість необхідного устаткування; вартість програмних засобів; вкладення в установку ліній зв'язку; витрати на підготовку і перепідготовку кадрів у випадку, коли окремі функції Web-сервера забезпечуються внутрішніми ресурсами підприємства.

До експлуатаційних витрат належать: заробітна плата персоналу; витрати на допоміжні матеріали; плата за домен; оплата каналів зв'язку; оплата послуг провайдера за доступ до мережі Internet; амортизаційні відрахування; витрати на залучення сторонніх фірм для інформаційної підтримки і дизайн сервера; витрати на рекламу.

Показники щодо організаційних процесів визначають ступінь інтеграції нової інформаційної системи з існуючою та з діяльністю компанії і її бізнес-процесів. Ступінь інтеграції можна розрахувати як відношення кількості функцій, що підтримуються маркетинговою системою на основі Internet до загальної кількості функцій компанії:

,

де Кфі - кількість функцій, що підтримуються системою на основі Internet,

Кфз - загальна кількість функцій компанії.

Маркетингові показники характеризують ефективність приведення маркетингової програми реалізації і підтримки Web-cepвepa та ефективність використання інструментів Web- маркетингу.

Отримані дані можуть бути використані як критерії коригування плану розробки Web-сервера, перегляду проведених заходів у межах розробленої маркетингової програми.

Виділяють такі маркетингові показники:

- ефективність різних засобів входу на сервер характеризує ефективність використання різних джерел залучення відвідувачів на сервер і визначається як відношення кількості відвідувачів, що скористалися певним джерелом входу до загальної кількості відвідувань сервера;

- відвідуваність Web-сторінок сервера характеризує популярність сторінок сервера. Для кожної сторінки визначається як відношення відвідування сторінки до загальної кількості відвідувань сервера;

- ефективність банерної реклами визначає ефективність кожного рекламного банера та заснована на аналізі контингенту відвідувачів, що під впливом реклами скористалися багером і через нього потрапили на сервер. Визначається як відношення відвідувачів сторінки, де знаходиться банер, до загальної кількості її відвідувачів;

- ефективність залучення відвідувачів сервера (за наявності електронного магазину). Визначається як відсоткове відношення між кількістю відвідувачів, що перейшли до активних дій щодо придбання товарів, і кількістю поодиноких відвідувачів сервера;

- кількість повторних відвідувань характеризує здійснення максимальної кількості повторних відвідувань сервера.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. З яких елементів складається Електронний маркетинг?

2. Які засоби захисту інформації застосовуються для забезпечення захисту у платіжних системах на основі платіжних карток?

3. Критерії ефективності електронної комерції -- це правила, за якими порівнюють?

4. Які етапи не належать до процесу оцінки ефективності електронної комерції?

5. Як визначається економічна ефективність електронної комерції в компанії?

6. Основними проблемними питаннями щодо податкового адміністрування в мережі Internet є?

7. Ефективність залучення відвідувачів сервера визначають як?

Література: [1, c.350-416; 2, с. 215-229; 3, с. 5-214; 5, с. 4-8, 12-132]

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Основна

1. Пономаренко Л.А., Філатов В.О. Електронна комерція [Текст]: підручник / за ред. А.А. Мазаракі; Київ. нац. торг. екон. ун-т. - К.:КНТЕУ,2002 . - 443 с.

2. Янчева Л.М., Грінько А.П., Крутова А.С., Тарасова Т.О. Електронна комерція: організація та облік [Текст]: навч. посіб./Харківський держ. ун-т харчування та торгівлі . - Х.:ХДУХТ,2008 . - 231 с. - (іл.; табл.).

3. Тедеев А.А. Электронная коммерция (электронная экономическая деятельность). Правовое регулирование и налогообложение [Текст] . - М.:Приор-издат,2002 . - 224 с.

4. Федотова О.Л., Ціганкова Н.Н. Коммерция и право. Англо-русские соответствия, корреспонденция и документация [Текст]:учеб. пособие/Школа международ. бизнеса Моск. гос. ин-та международ. отношений . - М.:Правда, 1991 . - 214 с.

5. Рынок. Бизнес. Коммерция. Экономика [Текст] : толк. термин. слов. / сост. В.А. Калашников; под общ. ред. Л.П. Дашкова . - М.:Маркетинг,1994 . - 136 с.

Додаткова

1. Федосова К.С., Тележенко Л.М. Сучасні інформаційні технології у готельному і ресторанному бізнесі [Текст]: монографія / ОНАХТ. -О.:ТЕС,2010 .-264 с.

2. Береза С.Л., Юрківська Л.Й. Основи бізнесу: Практикум для студ. спец. 7.050106 "Менеджмент організації", 7.050106 "Облік і аудіт": навч. посіб.-Житомир:ЖІТІ,1999 .-196 с.

3. Бобер Д., Муріяс П. Впровадження XML в Е-бізнесі // Актуальні проблеми економіки,2004.-N9.-C.30-36

4. Мельниченко С.В., Ведмідь Н.І. Інформаційні технології в готельно-ресторанному бізнесі [Текст]:опорний конспект лекцій/Київ. нац. торг.-екон. ун-т, Каф. готельно-ресторанного та туристичного бізнесу .-К.:КНТЕУ,2011 .-30 с.

5. Мунін Г.Б., Карягін Ю.О., Артеменко А.С., Кошиль Ю.В. Франчайзинг у готельно-ресторанному бізнесі [Текст]:навч. посіб./за заг. ред. Л.С. Трофименко, О.О. Гаца; Київ. нац. ун-т культури і мистецтв .-К.:Кондор,2008 .- 370 с

6. Томашевський О.М., Цегелик Г.Г., Вітер М.Б., Дубук В.І. Інформаційні технології та моделювання бізнес-процесів [Текст]:навч. посіб.-К.:ЦУЛ,2012 .-296 с.

7. Литовченко І.Л., Пилипчук В.П. Інтернет-маркетинг [Текст]:навч.посіб./Одес. держ.економ. ун-т .-К.:ЦУЛ,2008 .-184 с.

8. Пройдаков Е.М., Теплицький Л.А. Англо-український тлумачний словник з обчислювальної техніки, інтернету і програмування [Текст] .-вид. 2-е, доп. і доопрац.-К.:СофтПрес,2006 .-824 с.

9. Руденко О. Інтернет на підприємстві//Справочник экономиста,2005.-N3.-C.79-83 .-(экономика, предприятие, интернет, бухучет)

10. Самсонов В.В., Єрохін А.Л. Методи та засоби Інтернет-технологій [Текст]:навч. посіб.-Х.:Компанія СМІТ,2008 .-264 с.

11. Алексунин В. Электронная коммерция и маркетинг в Интернете / В. Алексунин, В. Родигина. -- М.: Дашков и Ко, 2005. -- 216 с.

12. Ананьєв О. М. Напрями розвитку сучасного електронного бізнесу / Ананьєв О. М. // Торгівля, комерція, підприємництво. -- 2003. -- Вип. 6.

13. Апопій В. В. Інтернет-торгівля: проблеми і перспективи розвитку / Апопій В. В. // Регіональна економіка. -- 2003. -- № 1. -- С. 25.

14. Афанасьев М. Электронная коммерция / Афанасьев М., Мясни- кова Л. // РИСК. -- 2006 -- № 3. -- С. 52--59.

15. Бабенко Л. К. Новые технологии электронного бизнеса и безопасности / Л. К. Бабенко, В. А.Быков, О. Б. Макаревич, О. Б. Спиридонов. -- М.: Радио и связь. -- 2001. -- 376 с.

16. Байков В. Д. Интернет: от e-mail до www в примерах / Байков В. Д. -- СПб.: ВНЦ -- Санкт-Петербург, 1996.

17. Балабанов И. П. Интерактивный бизнес / Балабанов И. П.-- СПб.: Питер, 2001. -- 128 с.

18. Балабанов И. Электронная коммерция / Балабанов И. П. -- СПб.: Питер, 2001. -- 336 с. -- (серия «Учебники для вузов»).

19. Барицька Л. Включення України в інтеграційні процеси міжнародної електронної торгівлі / Барицька Л. // Економіст.-- 2002.-- №9. --С. 27.

20. Благодетелева-Вовк С. Баннерные системы УАНЕТА: критерии выбора для проведения рекламной кампании / Благодетелева-Вовк С.// Маркетинг и реклама. - 2002. - № 3. - С. 40-43.

21. Брыжко М.Н. Е-будущее и информационное право / Брыжко М.Н, Цымбалюк В.С., Орехов А.А., Гальченко О.Н.. - К.:Інтеграл, 2002. -264с.

22. Бруннер М. Принципы электронного бизнеса / Бруннер М. -- М.: Мир электронной коммерции, 2000. -- 453 с.

23. Буров Є. Комп'ютерні мережі / Буров Є. [за ред. В. Пасічника]. -- [2-ге вид., оновл. і доповн]. -- Львів: БАК, 2003.

24. Волков С. Платежные механизмы современного Internet / Волков С., Достов В. // Мир Internet. -- 2000. -- № 5 -- С. 22--28.

Размещено на Allbest.ru