Історія реклами
Історія реклами як засобу масової комунікації, її професійна інституалізація в країнах світу від середньовіччя до сучасності. Філософія рекламної графіки. Становлення друкованої реклами. Творчі принципи, технічні винаходи, креативні новації, бренди.
Рубрика | Маркетинг, реклама и торговля |
Вид | шпаргалка |
Язык | украинский |
Дата добавления | 13.04.2016 |
Размер файла | 138,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
У доходчивости «потешных» листов имелась и обратная сторона: грубость некоторых рисунков и текстов -- как внешняя, так и содержательная. В 1674 году глава православной церкви запретил «покупать такие листы, как печатали немцы, еретики, лютеры и кальвины, по своему проклятому мнению».
Тем не менее мастерство лубка развивалось. Немало сатирических стрел журналистика XVIII века адресовала модникам и модницам. Высмеивали их и «потешные» картинки. Однако, наряду с этим были листы, рекламирующие иноземную модную продукцию.
Призывный смысл данного лубка конца XVII века очевиден. Это -- образец наглядной торговой рекламы.
Лубок -- одно из направлений городского фольклора, эстетика которого объединяет глубинные традиции фольклора земледельческого, идущего из глубины веков, и качества, созданные этапом урбанистической культуры.
«Моссельпромівський» досвід радянської реклами, його плідність для подальшого розвитку рекламної справи в СРСР
В начале 1920-х гг. отечественные частные предприятия были национализированы, и на их основе создавались крупные производственные объединения - тресты, такие как «Моссельпром», «Резинотрест», «Табакотрест» и др. Их деятельность определяла развитие советской коммерческой рекламы.
В 1920-е гг. самое большое количество плакатов создавалось для «Моссельпрома»: в состав этого треста входили все крупные фабрики дореволюционного периода. «Товарищество Эйнем» было переименовано в «Красный октябрь», «Товарищество Абрикосов и сыновья» стало госфабрикой «Им. П.А. Бабаева», «Товарищество Габай» - табачной фабрикой «Ява».
В первой половине десятилетия над этими плакатами работали В. Маяковский и А. Родченко. Их совместный стиль отличался резкостью и использованием геометрических форм, так как Родченко был одним из ведущих приверженцев конструктивизма, а Маяковский являлся таким же новатором в поэтической области: слоган «Нигде кроме как в Моссельпроме» в настоящее время рассматривается как один из самых удачных примеров советских лозунгов. Работа Родченко и Маяковского должна была убедить советских граждан в высоком качестве и демократичных ценах продукции «Моссельпрома».
Характерной частью рекламы «Моссельпрома» становится изображение здания, в котором располагался трест, причем реклама настолько популяризировала его, что здание стало рассматриваться как достопримечательность. Во второй половине 1920-х гг. в «Моссельпроме» создают рекламный отдел, в котором теперь начинают работать художники-традиционалисты, такие как К. Юон, возглавивший разработку рекламных плакатов и упаковки, М. Буланов, Д. Тархов, Б. Такке, А. Зеленский. Эта группа художников считалась профессиональной в области рекламы, каждого отличал индивидуальный подход. Табачные фабрики, входившие в состав «Моссельпрома» использовали традиционную для сигарет «сюрпризную» рекламу: как и в дореволюционное время, в пачках сигарет можно было найти рекламный календарь, правда, теперь рекламировался «Моссельпром». Подобные рекламные акции оказались эффективными, в связи с чем получили широкое распространение.
В этот период упаковка носила не столько утилитарный, сколько идеологический характер - оформление товара использовалось для пропаганды новых общественных идей. В 1924 г Родченко выполнил серию этикеток для карамели «Наша индустрия», стихи к которой были написаны Маяковским и Н. Асеевым. На конфетных фантиках появлялись изображения паровоза, трамвая, слесарных тисков: «Подобные атрибуты индустриализации как символы технического прогресса и эталоны красоты, благодаря усилиям художников-производственников, проникли во все сферы графического дизайна. Показателен и тот способ, которым воспроизводится изображение, являющееся как композиционным, так и геометрическим центром этикеток. Своей черно-белой штриховой графикой они напоминают иллюстрации из технических каталогов, каковыми скорее всего и являются. Будучи рационалистами, художники-конструктивисты ясно представляли себе потенциал агитационных возможностей, которым обладали такие многотиражные сферы графического искусства, как дизайн малых форм полиграфии. Результатом стало интересное переплетение рекламно-коммерческой сущности этикетки с ее агитационным содержанием. Агитационные идеи индустриализации приобрели доступную и «аппетитную» форму, а коммерческий товар - ультрасовременное, прогрессивное оформление упаковки, вполне соответствовавшее духу времени»
Історія найвідоміших світових рекламних брендів ХХ ст. (на вибір - порівняльна характеристика)
Pepsi
У 1893 році, через кілька років після винаходу фармацевтом Пембертоном напою з листям коки, інший молодий фармацевт з Північної Кароліни, Калеб Бредхем експериментував з різними компонентами (зокрема, з пепсином) і отримав напій «Brad's drink», який користувався великим попитом у його аптеці .
Через 5 років Калебу вже довелося купувати за 100 доларів назву Pepsi-Cola, що вже зареєстрував його конкурент, що провалив бізнес. У той же самий час сусід Бредхема придумав перший логотип для Pepsi.
З тих пір логотип змінювався неодноразово, і зараз ми щодня бачимо симпатичну тривимірну смугасту кулю. До речі, Coca-Cola, на відміну від головного свого конкурента, логотип кардинально не змінювала жодного разу, а лише «рестайлила» найперше написання.
Coca Cola
Головний конкурент Pepsi всі роки їх війни спокійно спостерігав за метаннями червоно-синіх, епізодично проводячи непомітні рестайлінги свого столітнього лого. В історії Coca Cola є тільки один «ганебний момент», коли вони буквально на кілька місяців спробували ввести нове написання у 1980 році, але дуже швидко від цієї ідеї відмовилися. У 2008 році Coca Cola знову віддала перевагу легкому рихтуванню кардинальної перебудови - в компанії просто прибрали «виворотку», і букви стали червоними, а фон зник.
Історично Coca-Cola з'явилася на 12 років раніше, ніж Pepsi, в торгівлі - це пристойний термін, через це вона першою випустила напій і застовпила за собою ринкову нішу. Назва Pepsi газована вода отримала в 1902 році, коли продажі Сola вже становили 120 тис. доларів. Загалом, Pepsi дісталася незавидна роль другого, який завжди женеться за лідером, але так і не наближається до нього. Апріорі ставши наздоганяючої Pepsi, економлячи і бажаючи скоротити шлях (наздоганяти - це значить скоротити шлях), відверто копіювала Coca-Cola, просувалася на ринок як напій, схожий на Cola (що знайшло своє відображення і в назві нової газованої води);
- Найбільш впізнаваний бренд. З'ясувалося, що впізнаваність Coca-Cola в світі дорівнює 98 відсоткам (!), Тобто майже кожна людина на Землі знає, що таке Cola. Сьогодні вона - головний американський бренд, символ США, а двох однакових символів бути не може, інакше - девальвація символу;
- Найдорожчий бренд 2011 року, втім, як і 12 попередніх років в Америці (Interbrand 2011), і вартість її марки тільки зростає;
Російська плакатна реклама ХІХ - поч. ХХ ст.
Розвиток російського рекламного плакату починається у останній чверті ХІХ ст.. плакатне мистецтво цього періоду розподіляється на три основні напрямки: торгово-промислові, соціально-політичні плакати і плакати, присвячені духовній сфері - видовища, книги, виставки тощо. Характерною особливістю плаката ХІХ ст.. було практично натуралістичне зображення рекламованого продукту. У ХХ ст.. зображення стають менш натура стичними і натомість більш експресивними.
У 1897 р. відбувається Міжнародна виставка художніх афіш, на якій було представлено 28 робіт російських майстрів. Ця виставка, на якій, загалом було представлено 700 робіт, мала значний вплив на сприйняття рекламного плаката суспільством. Багато художників стали працювати у цьому жанрі, щоправда надаючи перевагу духовній сфері - театру, соціальній і політичній сферам.
У ХІХ ст.. російська реклама розвинулася від афіші - невеликої ілюстрації, які супроводжує великий масив тексту - до зображення, де текст грає допоміжну роль.
Нова ера російського плакату наступає тоді, коли до цього жанру звернулися художники з об'єднання «Світ мистецтва», зокрема Врубель, Лансере К. Сомов, М. Добужинский, Н. Ремізов, Л. Бакст, І. Білібін.. Вони внесли у плакат витончену графіку, вибагливі лінії, тонкі переходи кольору. Ще однією особливістю таких плакатів була орієнтація їх на особливу, обрану, витончену публіку - ну чим не протосегментація?! Часто плакати майстрів за «Світу мистецтва» використовувалися як обкладинки для художніх каталогів.
1912 р. у Петербурзі пройшла виставка «Мистецтво у книзі і плакаті». Однак, наступні тенденції розвитку плакатів у Росії були різко протилежними тим, що склалися. Так деталізованість, розповідність поступилися місцем експресії, динаміці і головне лаконізму. Ця тенденція намітилася у 10-х рр. ХХ ст.. з появою кіноплакату. Для їх створення обирався найбіль ш вийграшний кадр з фільму і відтворювався на площі плаката.
Кіноплакат приводить майстрів до розуміння потенціалу використання рекламної фотографії. «Золотим віком» фотореклами став період НЕПу (1921-1929 рр.)
Соціально-політичний плакат найбурхливіше розвивався за років першої світової війни і революційних переворотів. Поте, передтечі його виявляються вже у останньому десятилітті ХІХ ст.., наприклад плакат «Великого благодійного балу ляльок» (1899) або художній лист Червоного Хреста (1904) авторства Бакста.
Радянська політична реклама як знаряддя пропаганди суспільних ідей
Політичні плакати створювалися у Радянському Союзі у великій кількості. У перші роки після утворення РСРС їх метою було в комплексі з агітацією і пропагандою привернення населення на свій бік. Кілька років реклама зводилася лише до одного типу - політичного. Радянська влада використовувала його у цілях партійної пропаганди, мобілізації, підняття морального духу армії, збору пожертв тощо.
Реклама тоталітарного періоду практично повністю асоціювалася з комуністичною пропагандою. Одним з найголовніших її завдань було створення культу особи Сталіна. У роки Великої Вітчизняної війни реклама отримує політико-мобілізаційну спрямованість (особливо на цій ниві відзначилися «Окна ТАСС»). Після закінчення війни і загострення відносин з капіталістичними країнами радянські плакати повернулися до теми створення ворога-капіталіста, що була відставлена на другий план з об'єктивних причин. Так плакати цього періоду зображали капіталістичний і загниваючий Захід, протиставляючи квітучому і здоровому Радянському Союзу.
Ще одна дуже серйозна роль радянських політичних плакатів - виховання населення. Плакати про піонерів, трударів і селян-колгоспників широко застосовувалися для пропаганди комуністичних ідеалів при чому охоплювали колосальну аудиторію - від дошкільнят до людей похилого віку.
Реклама в російській пресі в ХІХ - на початку ХХ ст.
Основную долю коммерческих известий и коммерческой рекламы распространяли орган департамента внешней торговли «Коммерческая газета» (1825-1860} и частный еженедельник «Купец» (1832-1835). Последний издавался на трех языках - русском, немецком и французском - и ставил своей целью «способствовать успехам отечественной промышленности указанием торговых домов, фабрик, заводов и мастерств со всеми условиями, к сбыту и приобретению товаров и изделий»."
Качественно новый этап развития рекламной деятельности наступает с отменой крепостного права в 1861 году и ускоренным развитием капиталистических отношений. Важным для положения русской журналистики явилось введенное вскоре временное уложение о печати, которое отменило, в частности, предварительную цензуру и стимулировало гласность. Наиболее существенным в свете интересующей нас темы событием стала отмена в начале 1863' года ограничений на публикацию коммерческих объявлений в газетах и журналах.
Изменившиеся общественные условия способствовали возникновению значительного числа новых периодических изданий. Среди них стремительно завоевывал популярность «Голос» А.А. Краевского (1863-1884). Имевший огромный издательский опыт, Краевский одним из первых сделал ставку на массовость издания. К 1865 году у газеты уже было около пяти тысяч подписчиков, а в 1877 году - до 20 тысяч. Помимо «Голоса» возникали и другие газеты, ориентированные на максимально широкую аудиторию: «Петербургский листок» (1864-1916), «Московский листок (1881-1916) и др. Зарождались первые рекламные агентства. «Петербургский листок» осведомлял: «Прием частных объявлений на всех языках для напечатания во всех газетах и журналах и для выставки на станциях Николаевской железной дороги и в вагонах конно-железной дороги в Центральном бюро объявлений литературного агентства (...) на Невском проспекте рядом с Пассажем. В Москве на Тверской, в доме Гудович».
Наряду с рекламными, в 60-е годы формировались и информационные агентства широкого диапазона, ориентированные на передачу не только коммерческих и бытовых, но и политических известий. Первую подобную попытку предпринял банкир К.В. Трубников, создавший в 1862 году телеграфное бюро при своей газете «Биржевые ведомости». Общегосударственный масштаб распространение оперативных новостей получило с созданием «Русского телеграфного агентства» (РТА) в 1865 году. Центральная контора объявлений 'Торгового дома Метцель и К'», основанная в Москве в 1870 году, - наиболее известное русское рекламное агентство XIX века.
Роль телеграфных агентств росла, так как газетам требовалось все более оперативное и обильное поступление злободневных известий о жизни страны и всего мира. Все большую долю прибыли периодические издания получали от публикации рекламы. К 1870-м годам эта статья дохода у наиболее популярных газет составляла ежедневно до 100 рублей. Годовой же их доход от рекламы составлял 35-40 тысяч рублей.
Это преуспевание имело оборотную сторону: погоня за прибылью приобретала гипертрофированную форму. Рекламные тексты начинали вытеснять иные публикации. Вновь, как это уже было на рубеже веков, русские газеты до половины объема стали отдавать объявлениям, - что вызывало протест общественности. Н.В. Соколов в «Русском слове» негодовал: «С попутным ветром казенных и частных объявлений опытные и ловкие лоцманы Санкт-Петербургских и Московских «Ведомостей» господа Корш и Катков распускают свои грязные паруса и гордо несутся по мутным волнам журналистики, не опасаясь отмелей и подводных камней, известных под названием «предостережений» и «запрещений».
Соціальна реклама в СРСР, її основні тенденції, креативні новації
Во времена существования СССР социальная реклама, являясь порождением советской системы и будучи приближенной к государству, старалась отражать те ценности, которые правительство страны культивировало в обществе.
Следует сказать, что с позиций сегодняшнего дня адекватная оценка социальной рекламы в советское время представляется трудной задачей, поэтому, обсуждая этот период, мы будет брать в рассмотрение современный опыт социальной рекламы.
Из прошлого советской рекламы
На заре становления советской власти социальная реклама имела преимущественно политический тип и использовалась советской властью для усиления собственной популярности, увеличения числа людей, записавшихся в Красную Армию, повышения собираемости средств. И только после того, как военные проблемы и классовая борьба перестали превалировать, социальная реклама стала более разнотипной.
Но в качестве носителей рекламы по-прежнему выступали лишь красочно оформленные плакаты, что было несколько однообразно. Ниже мы будем вести речь именно об этом виде рекламы.
Историки оценивают уровень рекламы советского периода достаточно высоко. Так, на проходящей в Париже в 1925 году выставке художественно-промышленных товаров серия плакатов рекламистов Страны Советов завоевала серебряную медаль.
В те годы специальная литература часто содержала сравнение реклам двух политических полюсов (СССР и Запада) с обязательным наличием критики в адрес последнего.
Основной вектор социальной рекламы в советское время
Легко обнаружить, что главные темы государственной рекламы в советское время были отражением государственной политики. Изучив рекламные образцы тех лет, можно попытаться провести классификацию тем, которые тогда волновали власть: тема войны; данная тема заполняла все сферы жизни страны с того момента, как Николай II отрекся от престола. Плакаты имели хлесткие запоминающиеся лозунги. Реклама такого вида имела 2 направления: военное и государственно-социальное.
Очень распространена была в рекламе тех лет тема голода. Причиной её появления явился голод основной части населения страны, вызванный неурожаями двадцатых годов. Сами плакаты были ориентированы на тех, кто имел еду.
Советское правительство в своей деятельности отводило особую роль прославлению ценностей коммунизма. Для этого партией часто использовалась социальная реклама. Коммунистические ценности преподносились в виде общезначимых идеалов, а реклама по-настоящему социальных ценностей по воле правительства приобретала политическую окраску.
Социальная реклама призвана изменить общественное сознание. В годы существования СССР правительство пыталось приобщить население к "правильным", нужным обществу видам деятельности (например, переселение на неосвоенные территории), культивировало требуемые взгляды и позиции.
В советское время социальная реклама была яркой, запоминающейся. Сами партийные лозунги и директивы правительства были настолько звучными, что играли роль социальной рекламы. Под конец 50-ых годов наступила политическая оттепель, и направление социальной рекламы немного изменяется - в ней становится меньше идеологического наполнения, и она начинает больше соответствовать не только нуждам партии, но и самих граждан. Доля неполитической рекламы возрастает.
На фоне приоритетного преобладания политической тематики появляются такие темы, как здоровый образ жизни, физкультура и спорт. В качестве примера рекламы тех лет можно привести плакат женщины в кумачовом платке, прижимающей палец к губам, с надписью "Не болтай".
Иногда роль социальной рекламы играли кинофильмы и песни. Так, например, фильмы тех лет "Высота" и "Девчата" служили рекламой новых профессий, способствовали формированию образа жизни советского человека, его нравственных ценностей.
К такого типа рекламе также можно отнести, к примеру, песню "Пусть всегда будет солнце". Мы можем заключить, что в советские времена реклама не блистала особым разнообразием, была политизирована, но, как утверждают специалисты, отличалась высоким качеством. Социальная реклама в то время использовалась для выполнения информационной, имиджевой, коммуникативной функций. Особая роль отводилась задачам пропаганды и воспитания, которые в советские времена были одними из самых важных. Являлась ли социальная реклама в те годы эффективной? Очевидцы утверждают, что да, но сегодня это сложно проверить. С другой стороны, нельзя не признать, что многие лозунги и слоганы тех лет (чаще 50-ых годов и позже) до сих пор узнаваемы.
Саморегулювання рекламної діяльності в країнах Європи
Сегодня 26 национальных организаций саморегулирования рекламы (СРО) действуют в странах Европы. Ещё одна национальная СРО в ближайшее время начинает свою работу на Кипре. Деятельность СРО открыта и публична. Во всех странах, где они работают, можно свободно получить информа-цию об их деятельности, решениях, принимаемых по итогам рассмотрения обра-щений и жалоб, а также абсолютно бесплатно подать в СРО такие обращения и жалобы.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Основи реклами. Психологічний аспект реклами. Основні види реклами, носії реклами і засоби її поширення. Засоби поширення та носії реклами. Планування рекламної діяльності на підприємстві. Правові аспекти рекламної діяльності.
курсовая работа [55,8 K], добавлен 30.03.2007Передумови виникнення, сутність та задачі реклами. Дослідження психологічної структури рекламної діяльності. Засоби масової інформації та соціальна комунікація. Особливості формування та коригування споживацької поведінки. Міфи політичної реклами.
реферат [40,0 K], добавлен 03.10.2014Поняття виду, типу и жанру телевізійної реклами, історія її становлення та розвитку, оцінка практичної ефективності. Еволюція методів і принципів створення даного типу реклами. Особливості та обґрунтування прийомів сприйняття глядачем-споживачем.
дипломная работа [107,1 K], добавлен 19.10.2014Поняття реклами і її місце в маркетинговій діяльності промислового підприємства. Класифікація реклами та характеристика її основних видів. Функції реклами як однієї з комунікативних форм. Економічна функція реклами. Позитивні та негативні ефекти реклами.
реферат [218,5 K], добавлен 23.05.2010Сутність та специфічні особливості політичної реклами. Вплив друкованої продукції на електоральну поведінку. Політичний плакат і листівка як тип друкованої політичної реклами. Жанри друкованої реклами, що використовуються в інших політичних культурах.
курсовая работа [47,6 K], добавлен 24.11.2010Аналіз становлення, функціонування і розвитку реклами. Дослідження психологічного впливу телереклами. Соціальні цінності у телевізійній рекламі. Вивчення впливу національної культури на сприйняття реклами. Головні тенденції взаємодії цінностей та реклами.
курсовая работа [459,5 K], добавлен 14.08.2016Сутність і види Інтернет-реклами. Чинники, що впливають на вартість розміщення реклами в мережі Інтернет. Принципи оформлення сайту як одного із основних засобів Інтернет-реклами. Використання імені сервера в усіх видах рекламної продукції компанії.
реферат [477,2 K], добавлен 15.12.2010Аналіз поняття реклами, її видів та значення. Вивчення сучасних напрямків реклами. Класифікація нетрадиційних методів реклами. Приклади світового досвіду використання нетрадиційної реклами. Переваги та недоліки використання сучасних напрямків реклами.
статья [907,9 K], добавлен 05.10.2017Місце реклами у системі маркетингових комунікацій. Критерії класифікації реклами, основні терміни та визначення. Етапи розробки носіїв поліграфічної реклами. Місце видавничих технологій в розробці реклами. Роль реклами в процесі збуту товарів та послуг.
реферат [29,3 K], добавлен 24.11.2010Визначення зовнішньої реклами, її типологія. Етапи розвитку зовнішньої реклами в Україні. Протореклама і розвиток зовнішньої реклами за часів Київської Русі. Зовнішня реклама України, починаючи з XIX сторіччя до наших часів. Сучасна зовнішня реклама.
курсовая работа [83,6 K], добавлен 05.06.2014