Сутність товару і його ринкові атрибути

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сутність товару і його ринкові атрибути

Товар -- це продукт праці, зроблений для продажу, з метою обміну на інші продукти праці чи гроші на ринку(табл.1). У процесі обміну в товару виявляються дві властивості:

1. Властивість задовольняти які-небудь людські потреби, бути корисним для споживача, тобто мати суспільну корисність (споживчу вартість).

2. Властивість обмінюватися на інший товар (гроші) у визначених пропорціях, тобто мати мінову вартість.

Таблиця 1 - Трактування поняття товарів

Автори	Сутність об'єкта обліку
Володимир Мандора[3, с. 45]	Товар - це продукт праці, який виготовлений для подальшого продажу (обміну) та основною метою якого є задоволення споживчих потреб покупців.
Митний кодекс України ст.4 [1, с. 21]	15)Іноземні товари - товари, що не є українськими відповідно до пункту 61 цієї статті, що втратили митний статус українських товарів відповідно до цього Кодексу; 17)Контрафактні товари - товари, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, ввезення яких на митну територію України або вивезення з цієї території є порушенням прав інтелектуальної власності, що охороняється відповідно до закону.
Ірина Ніколаєнко[2, с. 54]	Товар - все, що може задовольнити потребу або потребу і пропонується ринку з метою залучення уваги, придбання, використання або споживання (фізичні об'єкти, послуги, особи, організації, ідеї). Товарна одиниця - відособлена цілісність, яка характеризується показниками величини, ціни, зовнішнього вигляду та іншими атрибутами (наприклад, губна помада - товар, а тюбик - одиниця товару).
Фірко Н.Б. [3, с. 60]	Товамр -- продукт природи і людської праці або тільки людської праці у матеріальній і нематеріальній субстанції та у формі послуг, який завдяки своїм властивостям здатен задовольняти наявні чи передбачувані суспільні потреби і призначений для обміну і купівлі-продажу; продукт праці, що виробляється не для власного споживання, а на продаж, а також матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.
Рибак М.І. [5, с. 55]	Товар - це продукт праці, який виробляється для обміну шляхом купівлі-продажу.
Сєкіріна Н.В., Новікова Ю.В. [1, с. 78]	Товар - це специфічне економічне благо, яке виробленно для обміну. Товар - продукт праці, що задовольняє певну потребу людини і виготовленний для обміну.
Н. І. Волкова[3, с. 53]	Товар - це все, що може задовольнити потребу чи бажання та пропонується на ринку з метою привернення уваги, придбання, використання чи споживання.
Козакова О.М. [2, с. 48]	Товар -- це продукт праці або певне благо, що здатні задовольняти певні потреби людини і призначені для обміну (купівлі та продажу)

З вище сказаного можна зробити висновок, що термін «товар» більшість авторів трактує як продукт праці. Козакова О.М. ще виділяє «товар» як певне благо. Фірко Н.Б. розглядає як продукт природи. Але всі вище названі поняття сходяться на тому, що товар виготовлений для обніму шляхом купівлі та продажу.

Сучасне розуміння товару поширюється на усе, що здатне задовольнити різноманітні людські потреби: організації, особистості, ідеї, усі види людської діяльності. Що ж лежить в основі будь-якого товару?

Продукт праці, зроблений фірмою, ще не товар. Він проходить довгий шлях. Насамперед, він повинний мати визначений набір якісних характеристик: техніко-економічних, відповідності передбачуваному призначенню, екологічністю, ергономічністю, естетичністю. Набір якісних характеристик відповідає на запитання, який продукт зроблений. Але з погляду маркетингу важливо не те, якої бачить продукт виробник, а те, якої бачить цей продукт споживач. Тому якість -- це те, що вважає таким споживач. І тому необхідно формування «образ» якості для різних споживачів і на різних ринках.

Найважливіша з таких мір -- ухвалення рішення виробника про використання марочної назви.

Марка -- ім'я, термін, знак, чи символ їхнє сполучення, призначене для ідентифікації товару і послуг одного продавця і диференціації їх від товарів і послуг іншого продавця, конкурента.

Якщо прийняте рішення про випуск марочного товару, то товар може мати марку виробника; або посередник привласнить йому приватну марку (марка посередника). Далі, марочна назва може бути індивідуальним, у цьому випадку застосовується багатомарочний підхід для однієї і тієї ж категорії товарів (наприклад, пральні порошки «Тайд», «Аріель» компанії «Проктер енд Гембл»), або колективним для товарного сімейства (наприклад, зубна паста «Колгейт»).

У комплекс заходів для підтримки включається також ухвалення рішення фірмою про упакування товару. Упакування -- розробка і виробництво чи вмістища оболонки для даного товару.

Розрізняють внутрішнє упакування (безпосереднє вмістище товару) і зовнішнє упакування. Остання служить захистом для внутрішнього упакування і віддаляється при підготовці товару до використання.

Упакування виконує ряд функцій. Насамперед, вона ідентифікує товар і цим самої створює «образ» марки і виробника. Упакування використовується і як можливість для новаторства, реалізації нових ідей. Крім того, вона сприяє розвитку самообслуговування в торгівлі і свідчить про ріст статку споживача.

Немаловажне значення приділяється і такому елементу, як маркірування товару. Засобами маркірування є етикетки, ярлики, що несуть додаткову інформацію про даний товар, описуючи його. Таким чином, здійснюється також ідентифікація даного товару і його пропаганда.

Усі ці елементи створюють «образ» товару, відмінний від іншого товару, тобто роблять його товарною одиницею.

Товарна одиниця -- відособлена цілісність, яка характеризується показниками якості, величини, ціни, специфічним оформленням, марочною назвою, упакуванням і маркіруванням.

І, нарешті, щоб дана товарна одиниця остаточно перетворилася в товар, необхідно використовувати такі інструменти. До них відносяться: грамотна реклама, налагоджений збут, що передбачає надання додаткових послуг і вигод (безкоштовна доставка, установка, налагодження, навчання і т.д.), ефективне обслуговування, міцні зв'язки з громадськістю, гнучка політика цін.

Оцінка товарів в обліку та звітності

Облік товарних запасів можна здійснювати за двома показниками: перший -- кількісно-вартісний облік наявності та руху товарів за купівельними цінами за кожною назвою: видом, типом, гатунком; другий -- загальні транспортно-заготівельні витрати, що їх обліковують на всю масу товарних запасів (або за окремими групами).

Товари є видом запасів. У підприємствах торгівлі їх обліковують за первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Придбані (отримані) товари зараховують на баланс підприємства за первісною вартістю.

Первісною вартістю запасів, придбаних за плату, є собівартість запасів, що складається з таких фактичних витрат:

суми, що сплачуються згідно із договором постачальникові (продавцеві), за вирахуванням непрямих податків;

суми ввізного мита;

суми непрямих податків у зв'язку із придбанням запасів, що не відшкодовуються підприємству;

транспортно-заготівельні витрати (витрати на заготівлю товарів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування товарів усіма видами транспорту до місця їх використання, включно із витратами зі страхування ризиків транспортування запасів);

інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням товарів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Розглянемо в таблиці 2 особливості формування первісної вартості товарів.

Особливості формування первісної вартості товарів

1. Первісна вартість товарів, придбаних за плату, окрім ціни придбання, включає в себе такі елементи:

- суму ввізного мита;

- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням товарів, що не відшкодовуються підприємству;

- транспортно-заготівельні витрати (витрати на заготівлю, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування товарів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування товарів) (далі - ТЗВ);

- інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням товарів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

2. Первісна вартість товарів, внесених до статутного капіталу підприємства, визначається як узгоджена із засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.

3. Первісна вартість безоплатно отриманих товарів визначається як їх справедлива вартість.

4. Первісна вартість товарів, придбаних у результаті обміну на подібні товари, дорівнює балансовій вартості переданих товарів. Якщо балансова вартість переданих товарів перевищує справедливу вартість отриманих товарів, то первісною вартістю отриманих товарів є їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих товарів включається до складу витрат звітного періоду (у бухгалтерському, а не податковому обліку). У цьому разі необхідно конкретизувати питання щодо "подібності" товарів. Якщо поширити вимоги ПБО 7 на операції з товарами, то вийде, що подібними вважаються товари, які мають однакове функціональне призначення та однакову справедливу вартість.

5. Первісна вартість товарів, придбаних в обмін на неподібні активи, дорівнює справедливій вартості отриманих товарів.

Таким чином, згідно з ПБО 9, сума витрат, пов'язаних з придбанням та доведенням товарів до стану, придатного для їх використання у запланованих цілях, включається до первісної вартості товарів тільки у разі їх придбання за плату.

Стосовно віднесення транспортно-заготівельних витрат до складу первісної вартості запасів існує два методи розподілу цих витрат: прямого підрахунку та середнього відсотка.

Метод прямого підрахунку можна застосовувати на підприємствах із невеликим обсягом обігу товарів. У такому разі суми ТЗВ включають до собівартості одиниць конкретних придбаних товарів, до яких вони належать.

За методу середнього відсотка визначають відсоткове співвідношення сум ТЗВ між сумами залишку товарів на складі на кінець звітного періоду та сумою запасів, що вибули у звітному періоді. Суму ТЗВ узагальнюють на окремому субрахунку рахунків обліку товарів і щомісячно розподіляють між сумою залишку товарів на кінець звітного місяця та сумою товарів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) впродовж звітного місяця. Суму ТЗВ, що стосується товарів, які вибули, визначають як добуток середнього відсотка ТЗВ і вартості товарів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, в кореспонденції із якими відображено вибуття цих товарів. Середній відсоток ТЗВ визначають діленням суми залишків ТЗВ на початок звітного місяця і суми ТЗВ за звітний місяць на суму залишку товарів на початок місяця і товарів, що надійшли впродовж звітного місяця. Суму ТЗВ, що припадає на залишок нереалізованих товарів, відображають у балансі в складі запасів, а решту суми відносять на збільшення собівартості реалізованих товарів.

Первісною вартістю товарів, внесених до статутного капіталу підприємства, визнають узгоджену засновниками (учасниками) підприємства їхню справедливу вартість.

Первісною вартістю товарів, одержаних підприємством безоплатно, визнають їхню справедливу вартість.

Первісна вартість одиниці товарів, придбаних внаслідок обміну на подібні товари, дорівнює балансовій вартості переданих товарів. Якщо балансова вартість переданих товарів перевищує їхню справедливу вартість, тоді первісною вартістю отриманих товарів є їхня справедлива вартість. Різницю між балансовою та справедливою вартістю переданих товарів включають до складу витрат звітного періоду.

Первісною вартістю товарів, придбаних в обмін на неподібні запаси, визнають справедливу вартість отриманих товарів.

Справедлива вартість товарів -- це їхня ціна реалізації після вирахування витрат на реалізацію і суми надбавки (прибутку) виходячи із надбавки (прибутку) для аналогічних товарів.

Не включаються до первісної вартості товарів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені): понаднормові втрати й нестачі товарів; відсотки за користування позиками; витрати на збут; адміністративні й інші аналогічні витрати, безпосередньо не пов'язані із придбанням і доставкою товарів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Оцінка вибуття товарів. Для визначення фактичної вартості проданих товарів до суми їхньої вартості за цінами купівлі треба додати частину транспортно-заготівельних витрат, що належать до вартості проданих товарів. Для цього потрібний спеціальний розрахунок.

У разі відпуску товарів на продаж та іншому вибутті оцінку їхніх запасів здійснюють за одним із таких методів: ідентифікованої собівартості відповідної одиниці товарів; середньозваженої собівартості; собівартості перших за часом надходження товарів (ФІФО); нормативних витрат; ціни продажу(рис.1).

Для всіх одиниць бухгалтерського обліку товарів, що мають однакове призначення й однакові умови використання, застосовують лише один із перелічених методів.

Оцінку за середньозваженою собівартістю здійснюють за кожною одиницею товарів діленням сумарної вартості залишку таких товарів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці товарів на сумарну кількість товарів на початок звітного місяця й одержаних у звітному місяці товарів.

Розглянемо на рисунку1 етапи оцінки товарів.

Рис.1 «Етапи оцінки товарів»

Оцінка запасів за методом ФІФО ґрунтується на припущенні, що товари використовують у тій послідовності, в якій вони надходили на підприємство (відображені в бухгалтерському обліку), тобто товари, які першими відпускають у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюють за собівартістю перших за часом надходження товарів.

Оцінка за нормативними затратами полягає у застосуванні норм витрат (зокрема й товарів) на одиницю продукції (робіт, послуг), встановлених підприємством із урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін.

Оцінка за цінами продажу ґрунтована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього відсотка торговельної націнки товарів. Цей метод можуть застосовувати (якщо інші методи оцінки вибуття запасів не виправдані) підприємства, що мають значну і змінну номенклатуру товарів із приблизно однаковим рівнем торговельної націнки. Собівартість реалізованих товарів визначають як різницю між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари.

Товари, подібно до інших запасів на дату балансу, відображають у бухгалтерському обліку та звітності за найменшою із двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Товари відображають за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їхня ціна знизилася або вони зіпсовані, застаріли або іншим чином втратили очікувану економічну вигоду.

Чисту вартість реалізації визначають за кожною одиницею товарів вирахуванням із очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на збут.

Суму, на яку первісна вартість товарів перевищує чисту вартість їх реалізації й вартість цілковито втрачених (зіпсованих або тих, що бракує) товарів списують на витрати звітного періоду.

Документальне оформлення реалізації товарів

Система документування процесу реалізації товарів включає наступні етапи: продаж реалізація товар вартість

документування дозволу на відпуск товарів;

документування відпуску товарів зі складу;

документальне оформлення доставки товарів покупцю;

документальне оформлення розрахунків з покупцем;

документальне оформлення нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Розглянемо порядок складання і використання документів для оформлення процесу реалізації товарів (табл.3).

Таблиця 3 - Документальне оформлення товарних операцій на підприємстві

Документ
Назва	Характеристика
Договір	Документ про договірне зобов'язання. Складається у 2 примірниках.
Накладна	Є підставою для списання товарів з матеріально-відповідальної особи постачальника і оприбуткування товарів матеріально-відповідальною особою покупця (роздрібного підприємства). Підписують накладну керівник і головний бухгалтер постачальника, а також матеріально-відповідальні особи, що відпустили і прийняли товар. Накладна виписується в 3-ох примірниках: 1-ий - отримувачу товарів, 2-ий - постачальнику, 3-ій - на пропускний пункт.
Довіреність	Документ, який дає право на одержання товарів у постачальника. Він є документом суворої звітності. Керівник роздрібного підприємства своїм наказом визначає особу, яка відповідає на підприємстві за реєстрацію виданих і повернутих довіреностей. Довіреності видаються і реєструються в журналі виданих і повернутих довіреностей. Строк дії довіреності - не більше 10 днів. Завіряється вона печаткою підприємства - постачальника.
Рахунок - фактура	Є підставою для виписки платіжного доручення на оплату товарів постачальнику. Підписують керівник, головний бухгалтер, а також матеріально-відповідальні особи, що відпустили і прийняли товар. Проставляється № і дата довіреності. Завіряється печаткою підприємства - постачальника.
Платіжне доручення	Є розпорядженням обслуговуючому банку про перерахування визначеної суми на рахунок іншого підприємства. Використовується для розрахунків між підприємствами за одержані товарно-матеріальні цінності, при авансових платежах тощо.
Виписка банку	Документ, який видається банком підприємству і відображає рух грошових коштів на поточному рахунку.
Назва	Характеристика
Товарно-транспортна накладна	Товарно-транспортна накладна (ТТН) виписується в 4-ох примірниках: 1-ий - вантажовідправнику; 2-ий, 3-ій і 4-ий примірники, завірені підписами і печаткою вантажовідправника передаються водієві. Водій 2-ий примірник здає вантажоодержувачу (як підстава оприбуткування товарів на складі). 3-ій і 4-ий примірники, завірені підписами і печаткою вантажоотримувача, водій передає АТП-перевізнику (третій примірник є підставою для проведення розрахунків за транспортні послуги і надається замовнику; четвертий - додається до подорожнього листа і є підставою для обліку транспортних робіт і нарахування заробітної плати водію).
Податкова накладна	Податкова накладна складається особою, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ. Податкова накладна виписується в двох примірниках. Оригінал - покупцю, а копія продавцю. Податкова накладна дає право покупцю, який зареєстрований як платник ПДВ, на включення до податкового кредиту витрат зі сплати ПДВ. Податкова накладна реєструється у Книзі обліку придбання товарів, робіт, послуг.

Документування дозволу на відпуск товарів. Оптове підприємство здійснює поставку товарів згідно з договорами, укладеними з покупцями. Асортимент товарів, їх кількість та ціни зазначаються безпосередньо у договорі або у специфікаціях чи заявках, які є невід'ємною частиною договору.

Відпуску підлягають тільки товари, що фактично оприбутковані матеріально відповідальною особою.

Документальне оформлення відвантаження товарів починається зі складання комерційною службою розпорядчого документа за формою, визначеною підприємством самостійно. Функції такого документа можуть виконувати наряди, замовлення, розпорядження, накази тощо. У розпорядчому документі менеджер вказує найменування та адресу покупця, найменування, кількість товарів та дату відпуску їх зі складу. Розпорядження на відпуск товарів передається працівникам складу для відбирання товарів.

Документування відпуску товарів зі складу. Відвантаження товарів зі складу оптового підприємства може здійснюватись таким чином:

безпосереднім відпуском товарів представнику підприємства-покупця (самовивіз);

централізованою доставкою товарів;

відправкою товарів залізницею, водним або повітряним транспортом.

Обов'язковою умовою відпуску товарів і оформлення товаросупровідних документів є наявність довіреності одержувачів. Не дозволяється відпускати товари у випадках:

подання довіреності, виданої з порушенням встановленого порядку

заповнення або з незаповненими реквізитами;

подання довіреності, яка має виправлення і помарки, що не підтверджені підписами тих же осіб, які підписали довіреність;

відсутності паспорта або іншого документа, що засвідчує довірену особу;

закінчення строку дії довіреності;

одержання повідомлення підприємства - одержувача товарів про

анулювання довіреності.

Як виняток, при централізовано-кільцєвих перевезеннях, коли товари систематично доставляються за адресою одного або декількох покупців за узгодженими на визначений період параметрами (кількість, асортимент, час тощо), передача товарів покупцям може здійснюватись без довіреності, якщо одержувач цінностей повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа завіряє на супровідних документах свій підпис про одержання товарів. Таке повідомлення надається оптовому підприємству листом за підписами керівника та головного бухгалтера.

При відпуску товарів приватним підприємцям слід враховувати зазначені нижче особливості використання довіреностей цими суб'єктами підприємницької діяльності.

Якщо підприємець одержує товари особисто, він не зобов'язаний пред'являти довіреність, оскільки цей документ підтверджує повноваження надані однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. У разі самостійного отримання товарів приватний підприємець надає оптовому підприємству паспорт або інший документ, що посвідчує особу і свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності. Дані цих документів (номер, орган і дату видачі) необхідно зазначити в накладній на відпуск товарів.

Якщо приватний підприємець доручає отримати товари найманому працівнику, повноваження такої особи повинні підтверджуватися довіреністю. Приватний підприємець має право вибирати форму довіреності: це може бути довіреність, яка оформлена відповідно до Цивільного кодексу України із зазначенням у ній даних свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або довіреність на бланку типової форми № М-2.

Для документального оформлення відпуску товарів зі складу оптового підприємства складається накладна. Відповідно до розроб-леного на підприємстві графіка документообігу виписка накладних може бути покладена на бухгалтера, менеджера або працівника складу.

При оформленні накладної в ній необхідно вказати такі реквізити:

номер і дату складання;

найменування і адресу оптового підприємства;

найменування і адресу підприємства покупця;

підставу для відпуску, тобто номер і дату комерційної угоди на

відпуск товарів;

номер і дату довіреності, а також прізвище довіреної особи покупця;

дані про товари (найменування, одиниці виміру, кількість, ціни без ПДВ, вартість);

суму податку на додану вартість;

загальну суму до сплати (цифрами і прописом).

Накладна підписується посадовою особою, що надає дозвіл на відпуск товарів, матеріально відповідальною особою складу і довіреною особою покупця.

При цьому в накладній мають бути не тільки підписи, але й зазначені посади та прізвища осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції з відпуску товарів.

Керівником оптового підприємства затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл, тобто підписувати первинні документи на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском товарів.

Накладна може бути підписана особисто, із застосуванням факсиміле, штампу, символу. Підписи осіб, відповідальних за скла-дання первинних документів на обчислювальних машинах та інших засобах організаційної техніки, виконуються у вигляді пароля або іншим способом авторизації, що дозволяє одночасно ідентифікувати особу, яка здійснила господарську операцію.

Оптове підприємство самостійно встановлює кількість примір-ників накладної на відпуск товарів. Один примірник як супровідний Документ видається підприємству - покупцю.

Накладна, яка складається у момент здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском товарів зі складу оптового підприємства, слугує підставою для:

списання реалізованих товарів з-під звіту матеріально відповідальної особи;

обгрунтування виконання договірних зобов'язань перед покупцем і переходу права власності на товари від оптового підприємства до покупця;

ведення складського обліку відпуску товарів; ведення синтетичного і аналітичного обліку реалізації товарів; підтвердження суми валового доходу при здійсненні продажу товарів з наступною оплатою;

обґрунтування виконання бюджету продажу товарів за центрами відповідальності.

Документальне оформлення доставки товарів покупцю. Найпоширенішим способом доставки товарів покупцям зі складів оптового підприємства є автомобільні перевезення.

Оптове підприємство як вантажовідправник повинно оформити товарно-транспортну накладну. Якщо оптове підприємство одночасно є перевізником, тобто доставляє товари покупцю власним або орендованим транспортом, крім ТТН, складається подорожній лист вантажного автомобіля.

Документальне оформлення розрахунків з покупцем. Форма розрахунків за поставлені товари визначається договором між оптовим підприємством та покупцем.

Якщо це - безготівкові розрахунки, то покупець перераховує кошти на поточний рахунок оптового підприємства згідно з договором, накладною або рахунком-фактурою. В останньому випадку на оптовому підприємстві оформляється вимога до покупця -рахунок-фактура, де зазначаються найменування, банківські та поштові реквізити оптового підприємства і покупця, сума до сплати. Рахунок-фактура підписується керівником, головним бухгалтером і передається покупцю, у тому числі електронними засобами зв'язку. На підставі рахунка-фактури покупець оформляє платіжний документ.

Завершення товарообмінної операції згідно з договором міни має підтверджуватися двостороннім актом заліку взаємної заборгованості.

Документальне оформлення нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із продажем товарів. Підставою для ведення обліку податкових зобов'язань з ПДВ с податкова накладна.

Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом ДПАУ від 30.05.1997 р.№ 165.

Право складання цього документа мають суб'єкти підприємницької діяльності, зареєстровані платниками ПДВ. Підтвердженням реєстрації є видане державною податковою інспекцією свідоцтво, в якому зазначається індивідуальний податковий номер платника ПДВ. При необхідності платник ПДВ може делегувати право оформлення податкових накладних філіями (відокремленим підрозділам), що входять до його складу. Для цього кожній філії слід присвоїти окремий код та повідомити його податковому органу за місцем реєстрації платника ПДВ.

Під час виконання договорів про спільну діяльність податкові накладні виписуються особою, яка веде облік результатів такої діяльності та відповідальна за утримання і внесення податку до бюджету.

Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у оптового підприємства. Якщо товари реалізуються неплатнику ПДВ, то обидва примірники зберігаються у продавця.

Товари як об'єкт бухгалтерського обліку та бухгалтерське відображення операцій пов'язаних з рухом товарів

На рахунку 28 "Товари" ведеться облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу. Цей рахунок використовують в основному збутові, торгові та заготівельні підприємства і організації, а також підприємства громадського харчування.

На промислових та інших виробничих підприємствах рахунок 28 "Товари" застосовується для обліку будь-яких виробів матеріалів, продуктів, які спеціально придбані для продажу, або тоді, коли вартість матеріальних цінностей, що придбані для комплектування на промислових підприємствах, не включається до собівартості готової продукції, що виробляється на цьому підприємстві, а підлягає відшкодуванню покупцями окремо.

Постачальницькі, збутові, торгові підприємства та організації на рахунку 28 "Товари" ведуть облік також покупної тари і тари власного виробництва, крім інвентарної тари, що служить для виробничих чи господарських потреб і облік якої ведеться на рахунку 11 "Інші необоротні матеріальні активи" чи 20 "Виробничі запаси".

Рахунок 28 "Товари" має такі субрахунки:

281 "Товари на складі"

282 "Товари в торгівлі"

283 "Товари на комісії"

284 "Тара під товарами"

285 "Торгова націнка"

286 «Необорoтні активи та групи вибуття, утримувaні для продажу»

На субрахунках 281 - 284 за дебетом відображається збільшення товарів та їх вартості, за кредитом - зменшення.

На субрахунку 281 "Товари на складі" ведеться облік руху та наявності товарних запасів, що знаходяться на оптових та розподільчих базах, складах, овочесховищах, морозильниках тощо.

На субрахунку 282 "Товари в торгівлі" ведеться облік руху та наявності товарів, що знаходяться на підприємствах роздрібної торгівлі (в магазинах, ятках, кіосках, у буфетах підприємств громадського харчування тощо).

На субрахунку 283 "Товари на комісії" ведеться облік товарів, переданих на комісію за договорами комісії та іншими цивільно-правовими договорами, які не передбачають перехід права власності на цей товар до оплати їх вартості. Аналітичний облік ведеться за видами товарів і підприємствами (особами)-комісіонерами.

На субрахунку 284 "Тара під товарами" ведеться облік наявності й руху тари під товарами й порожньої тари. Торговельні підприємства можуть вести облік тари за середніми обліковими цінами, які встановлюються керівництвом підприємства за видами (групами) тари і цінами на тару. Різниця між цінами придбання і середніми обліковими цінами на тару відноситься на субрахунок 285 "Торгова націнка".

На субрахунку 285 "Торгова націнка" торговельні, постачальницькі та збутові підприємства при веденні обліку товарів за продажними цінами відображають торгові націнки на товари, тобто різницю між покупною та продажною (роздрібною) вартістю товарів. За кредитом субрахунку 285 відображається збільшення суми торгових націнок, за дебетом - зменшення (списання). Списання за розрахунками суми торгової націнки на реалізовані товари відображається за дебетом субрахунку 285 і кредитом субрахунків 281 і 282. У звітність включається згорнуте за всіма субрахунками сальдо рахунку 28.

На субрахyнку 286 «Необоротні активи та гpупи вибуття, утримувані для продажу» ведетьcя облік наявності та руху нeоборотних активів та груп вибуття, якi визнаються утримуваними для продажу відповіднo до ПСБО-27 «Необоротні активи, утримувaні для продажу, тa припинена діяльність».

Товари можуть надходити на підприємство внаслідок придбання у постачальника або підзвітною особою, внеску до статуного фонду, безоплатного надходження, виявлення у результаті інвентаризації тощо.

Як і будь-які запаси, товари у момент їх оприбуткування обліковуються за первісною вартістю, яка включає всі витрати, пов'язані з придбанням товарів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні до продажу. На збільшення вартості товарів відносяться, зокрема, транспортні витрати, комісійні винагороди, вартість послуг товарних бірж, митні збори, витрати на зберігання і доставку та інші послуги пов'язані з пошуком і придбанням товарів, витрати на заготівлю, вантажно- розвантажувальні роботи, включаючи прямі витрати на оплату праці та інші.

У момент надходження товари повинні бути оцінені за первісною вартістю, для кожного випадку їх надходження необхідно знати, що є первісною вартістю і як її визначити. Порядок визначення первісної вартості товарів залежно від джерел надходження наведений у П(С)БО 9.

У випадку придбання товарів за грошові кошти собівартість придбання включає в себе витрати, пов'язані з їх придбанням і доведенням їх до стану, в якому вони придатні до використовування у запланованих цілях.

Товари, що надійшли як внесок до статутного капіталу, оцінюються за вартістю, узгодженою засновниками 9учасниками). Погоджена засновниками, вартість буде справедливою вартістю.

Розглянемо відображення у бухгалтерському обліку надходження товарів (табл.4)

Таблиця 4 - Облік операцій з придбання товарів

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит
1	Відображено суму товарів, придбаних у постачальника, без ПДВ	28 "Товари"	63 "Розрахунки з постачальниками та підрядчиками"
2	Оприбутковані товари, придбані підзвітною особою за грошові кошти, без ПДВ	28 "Товари"	372 "Розрахунки з підзвітними особами"
3	Відображено суму ПДВ включену до вартості товарів (на рахунку 644, якщо оприбуткуванню товарів передувала передоплата, або на рахунку 641, якщо надходження товарів - перша подія)	644 "Податковий кредит" або 641 "Розрахунки за подат-ками"	63 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками
4	Одержано товари як внесок до статутного капіталу	28 "Товари"	40 "Статутний капітал"
5	Оприбутковано безоплатно одержані (або виявлені при інвентаризації) товари	28 "Товари"	719 "Інші доходи від операційної діяльності"

При відображенні в обліку бартерних операцій слід враховувати, на що обмінюються товари. Стандарти передбачають поділ бартерних операцій на обмін подібними активами і обмін неподібними активами.

У випадку обміну подібними активами дохід від операції не визначається. Вважається, що замість одного активу було одержано його еквівалент ( тобто його замінили таким самим активом, наприклад машину на машину, цемент на цемент, справедлива вартість яких рівна. При цьому активи, що обмінюються, можуть мати різну балансову вартість, але однакову справедливу вартість).

Якщо товари придбаються за бартером в обмін на неподібні активи ( приклад, основні засоби), то первісна вартість придбаних активів дорівнює справедливій вартості переданих активів, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів або їх еквіваленту, яка була передана (одержана) у процесі обміну.

Відображення в обліку операцій з обміну подібними та неподібними активами представлено у таблиці 5.

Таблиця 5 - Облік операцій з придбання товарів у результаті обміну на подібні і не подібні активи

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит
Обмін товарів на подібні активи
1	Відображена операція з обміну товарів на подібні активи (балансова вартість товару, яка обмінюється, дорівнює його справедливій вартості)	28 "Товари"	28 "Товари"
2	Відображена операція з обміну товарів на подібні активи (балансова вартість товару, яка обмінюється, перевищує його справедливу вартість )	28 "Товари" 94 “Інші витрати операційної діяльності”	28 "Товари" 28 "Товари"
Обмін товарів на неподібні активи
3	Відображена операція з обміну на товари неподібних активів (виробничих запасів): визначений дохід від реалізації	36 “Розрахунки з покупцями та замовниками”	70 “Доходи від реалізації”
4	Відображено суму ПДВ	70 “Доходи від реалізації”	641“Розрахунки за податками”
5	Списана балансова вартість активів, що обмінюються	94 “Інші витрати операційної діяльності”	20 “Виробничі запаси”
6	Оприбутковані товари, одержані внаслідок обміну, без ПДВ	28 "Товари"	36 “Розрахунки з покупцями та замовниками”
	Відображено податковий кредит (оприбуткування одержаних товарів - балансуюча операція за бартером)	641 “Розрахунки за податками”	36 “Розрахунки з покупцями та замовниками”
7	Списано різницю між доходом (виручкою) від реалізації і сумою ПДВ	70 “Доходи від реалізації”	791 “Результат основної діяльності”
8	Списано собівартість реалізації на фінансово-результатний рахунок	791 “Результат основної діяльності”	90“Собівартість реалізації”

Описуючи порядок списання товарів при їх вибутті необхідно зазначити, що собівартість товарів буде визначатися за одним з обраних методів.

У Стандарті 9 зазначено, що для одиниць запасів, які мають однакове призначення і однакові умови використання, застосовуються тільки один із наведених методів. Таким чином, підприємство може обрати, приклад, для дорогих товарів метод індефікованої собівартості, а для решти товарів - метод середньозваженої собівартості або будь-який інший інакше кажучи, на підприємстві можуть одночасно застосовуватись для різних товарів різні методи. І залежно від методу оцінки товарів, який застосовується на підприємстві при їх вибутті, собівартість реалізації буде відрізнятись (за умови, що вибуття відбувається у різні звітні періоди). У звязку з цим фінансовий результат від реалізації одних і тих самих товарів, але при застосуванні різних методів оцінки буде різним.

Відображення в обліку операцій, пов'язаних з реалізацією товарів, подане у таблиці 6.

Таблиця 6 - Облік операцій з реалізації товарів

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит
	Перша подія - відвантаження товарів
1	Відображено у складі доходу виручку від реалізації товарів за продажними цінами	361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями”	702 “Дохід від реалізації товарів”
2	Нараховано ПДВ (акцизний збір, інші податки і обов'язкові платежі)	702 “Дохід від реалізації товарів”	641 “Розрахунки за податками”
3	Списано купівельну вартість товарів, визначену за обраним підприємством методом згідно П(С)БО 9	902 “Собівартість реалізованих товарів”	281 “Товари на складі”
4	Віднесено суму доходу від реалізації за мінусом ПДВ на збільшення фінансового результату від основної діяльності	702 “Дохід від реалізації товарів”	791 “Результат основної діяльності”
5	Списано собівартість реалізації на зменшення фінансового результату від основної діяльності	791 “Результат основної діяльності”	902 “Собівартість реалізованих товарів”
	Перша подія - повернення товарів
6	Надійшла на поточний рахунок передоплата від покупця товарів	311 “Поточні рахунків національній валюті”	361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями”
7	Відображено податкове зобов'язання з ПДВ	643 “Податкові зобов'язання”	641 “Розрахунки за податками”
8	Проведено відвантаження товарів і визнано дохід від реалізації	361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями”	702 “Дохід від реалізації товарів”
9	Відображено суму ПДВ, раніше включену до складу податкових зобов'язань	702 “Дохід від реалізації товарів”	643 “Податкові зобов'язання”
10	Списано купівельну вартість товарів, визнану за обраним підприємством методом згідно П(С)БО 9	902 “Собівартість реалізованих товарів”	281 “Товари на складі”
11	Списано різницю між доходом (виручкою) від реалізації і сумою податків, які підлягають сплаті з виручки	702 “Дохід від реалізації товарів”	791 “Результат основної діяльності”
12	Списано собівартість реалізації на фінансово-результатний рахунок	791 “Результат основної діяльності”	902 “Собівартість реалізованих товарів”



Як видно з таблиці, облікова вартість реалізованих товарів списується з рахунку 28 «Товари» в дебет рахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів».

Такий підхід дозволяє визначити продажну вартість товарів за звітний період і порівняти її з собівартістю цих товарів. Крім того, Звіт про фінансові результати передбачає окреме відображення доходу від реалізації та собівартості реалізованих товарів ( тобто обороти по кредиту рахунку 702 і дебету рахунку 902 відповідно).

Досить часто торговельні підприємства стикаються з поверненням товарів. Планом рахунків на рахунку 70 «Доходи від реалізації» передбачено окремий субрахунок 704 «Вирахування з доходу». Рахунок 704 призначений для відображення сум, на які повинен бути зменшений дохід, тому вартість повернення покупцем товарів буде відображатися по дебету рахунку 04 «Вирахування з доходу», а не методом червоного сторно по кредиту рахунка 702 «Доходи від реалізації товарів».

Размещено на Allbest.ru