Товарознавчі характеристики рису

Размещено на http://allbest.ru

Вступ

рис крупа харчування

Рис, можливо, найбільша й важлива злакова культура, в світі. Його походження і закінчилася історія приховані, але відомо, що довго рис був основний їжею понад половина жителів земної кулі.

У природі існує 100 000 видів рису, у тому числі 8000 культивується людиною для харчування. Інші види дикого рису годі плутати з чорним і бурим рисом -- це різні рослини.

Колись рис і просо справді служили джерелами життя китайського селянина, становлячи більшу частину раціону. Звернімося до рису, який став однією з популярних продуктів.

Існує думка, що рис походить із Південної частини Індії, потім поширився на північ країни й далі до Китаю, далі до Кореї й Філіппін (2000 до н. е), потім у Японію і Індонезію (1000 до н. е). Відомо, що перси купували рис в Месопотамії та Туркменистані. Коли Олександра Великого в 327 року до н. е. вторгся до Індії, він привіз рис до Греції.

Натомість арабські мандрівники завезли рис до Єгипту, Марокко, а далі до Європи. Португалія і Голландія завезла рис до своєї колонії у загниваючій західній Африці, та був через Колумба до Америки. Так рис став подарунком Старого світла Новому. Знадобилося два століття, після подорожі Колумба, щоб рис був закоріненим і в Америці.Маври в 700 роках зв. е завезли рис до Іспанії, і вже відтіля в 17 столітті рис потрапив у Південної Америки.

Подорож рису у світі була повільною, але змогла скрізь укоренитися та стати однією з головних продуктів для людей на всій земній кулі.

1. Аналіз ринку рисової крупи

Рис -- культурна рослина або група культурних рослин, що зазвичай включає два види роду рис: Рис азіатський (Oryza sativa) і Рис африканський (Oryza glaberrima). Вирощується головним чином у тропіках і субтропіках, особливо Південної, Південно-східної та Східної Азії, де становить основний продукт харчування.

За даними Міжнародної комісії по рису при ФАО, посіви рису розміщені 118 країнах світу на площі 150 млн га, з яких отримують понад 600 млн тонн рису при середній урожайності зерна до 4 т/га. Майже 92% світових валових зборів зерна рису припадає на частку Азії , 5 % Америці, 2 % - Африці , Європа виробляє менше 1 % , Океанія - 0,2 %. Найбільшим виробником рису є Індія та Китай - 62 % всього азіатського рису та 57 % світового валового збору зерна.

Рис. 1 Карта імпортерів світу

У Індії рис займає чверть всіх посівних площ. У південної та східної Індії рис основа щоденного раціону, у північній частині й була центральною частини Індії де частіше їдять хліб, рис крім щоденної їжі посідає особливе місце на фестивалях і спеціальних заходах.

Протягом наступного десятиліття, світове виробництво рису буде рости на 1,12 % на рік , з 0,97 % зростанні в результаті поліпшення плинності 0,15 % від незначного зростання в збиральної площі. Посівні площі за оцінками збільшаться на майже 2 млн га , а виробництво рису буде до 2021 року майже 505 млн тонн. Викликано виключно зростанням населення , глобальне споживання рису отримує 1,14 % річних , а на душу населення використання дещо знижується.

Рисові крупи в рівних пропорціях формують близько 70 % від загального споживання круп в Україні. Однак власне сільськогосподарське виробництво рисових культур забезпечує всього 30-35 % від загального фонду споживання рису. Більшу її частину змушена імпортувати .

Основними постачальниками рису в Україну є : Пакистан - 50,8 % . В'єтнам - 20,7 %, Таїланд - 8,9 %, Китай - 7,1 % та Єгипет - 5,5 %. (дод)

Таблиця 1. Світова торгівля рисом ,тис т

Таїланд втратив статус найбільшого експортера рису в світі в 2012 році, поступившись лідерством Індії та В'єтнаму. Про це повідомляє Agence France-Presse з посиланням на тайську асоціацію експортерів рису. За підсумками минулого року, Таїланд вивіз 6,9 мільйона тонн рису, тоді як Індія - 9,5 мільйона тонн, а В'єтнам - 7,8 мільйона тонн. Таїланд був найбільшим постачальником рису на світовий ринок з 1980 року. Однак у 2012 році експорт упав на 35 відсотків через державну політику в сфері закупівель зернових.

Дослідження показують , що в Україні останнім часом підвищилася зацікавленість до вирощування рису. Його виробництвом займаються в трьох південних регіонах - АР Крим (96,5 тис т. на рік) , Херсонській (37,4 тис т ) та Одеській (14,0 тис т) областях. За останні 5 років відбувся приріст валового збору в результаті збільшення посівних площ на 36,9% та врожайність - до 50,5 ц/га.

Галузевою комплексною програмою «Рис України 2010--2015 роки» передбачається в процесі здійснення першого етапу відновлення та розвитку галузі рисівництва в Україні забезпечити населення України власним продуктом на рівні існуючого споживання 2,5 кг рисової крупи на одного жителя країни. У подальшому в разі ефективного виконання завдань Програми планується поступове збільшення забезпеченості населення країни

рисом до науково обґрунтованих медичних норм -- 4 кг на рік, з поступовим нарощенням експортного об'єму . Тому для досягнення оптимального рівня виробництва цієї цінної продукції в Україні необхідно провести організаційно-економічні, агротехнологічні зміни у виробництві, а саме: оптимізувати площі посівів, впроваджувати адаптивні технології вирощування, висівати перспективні сорти, застосовувати фітомеліоранти в агромеліоративному полі рисової сівозміни.

Діаграма 1 Залежність посівної площі, тис. га та валового збору , тис. т

Дослідження показують, що фактичний обсяг споживання рисової крупи в Україні становить 110-115 тис. т, або на 22-25% нижче за встановлені мінімальні норми споживання. Останніми роками в країні середньорічно виробляють 80 тис. т рису-сирцю. На насіння під урожай наступного року залишають 10% -- 8 тис. т. Решта (72 тис. т) йде на переробку для виробництва круп. Вихід становить 65%, із них 55% -- рисової крупи (близько 40 тис. т) та 10% (7 тис. т) -- крупи рисової подрібненої.

Отже, щорічно в Україні виробляють близько 47 тис. т рисової крупи, що становить 40% фактичного споживання. Інші 60% забезпечують за рахунок імпортних поставок.

2. Технологія виробництва рису

Технологічний процес

1. Очищення зерна від домішок 2.Обрушення чи масштабування зерна 3. Сортування продуктів лущення 4. Шліфування чи полірування 5. Очищення і сортування 6. Упаковка

Технологічний процес у зерноочисному відділенні включає такі операції: триразове послідовне очищення зерна в сепараторах і оброблення в каменевідбірних машинах (за наявності мінеральних домішок). У лущильному відділенні зерно рису лущать у машинах з гумовими вальцями, але можна застосувати і лущильні посади.

Продукти лущення сортують у розсійниках та паді-машинах. Для відокремлення лушпиння використовують повітряні сепаратори. Після шліфування продукт також провіюють у повітряних сепараторах і одержують шліфований рис. Для виробництва полірованого рису ядро після шліфування подають у полірувальні посади. Подрібнений рис поліруванню не підлягає.

Процес виробництва крупи складається з послідовного низки операцій, кожна з яких певним чином впливає складу й властивості одержуваних продуктів. Основними операціями більшості круп є такі: очищення зерна від домішок; обрушення чи масштабування зерна; сортування продуктів лущення; шліфування чи полірування; очищення і сортування; упаковка.

Ш Очищення зерна від домішок. Ця операція виробляється у тому, щоб видалити легкі, малі й великі домішки,металлопримеси і щуплі зерна.

Ш Обрушення чи масштабування. Під час цієї операції видаляються квіткові плівки, плодові оболонки чи насіннєві оболонки, а звільнене ядро перетворюється на придатний використання продукт. У ньому різко зменшується кількістьнеусвояемих речовин - клітковини іпентозанов.

Ш Шліфування і полірування. При переробці проса, вівса і кукурудзи їх шліфують, а рис, горох, ячмінь і пшеницю - шліфують і полірують.

При шліфуванні із поверхні лущенного збіжжя чи лущенного , дробленного зерна видаляють плодові і насіннєві оболонки, частково алейроновий шар і зародок. Деяким круп надають округлу чи кулясту форму. Шліфування покращує зовнішній вигляд, здатність до зберігання і кулінарні властивості крупи. При варінні шліфованної крупи полегшується проникнення вологи в середину ендосперма, скорочується час варіння, збільшується розварюваність крупи через підвищення водо поглинальної здатності, поліпшується консистенція звареної каші, її колір і засвоюваність.

При поліруванні склоподібний рис набуває приємніший вид.

Ш Очищення і сортування. Після шліфовки і полірування крупу провіюють і просівають очищують, сортують за величиною, очищують від металодомішків .

Ш Упаковка. Крупу упаковують в мішки масою 50 і 70 кг, розфасовують в пакети від 400 до 1000 гр.

Для отримання асортименту круп вже не потрібно купувати окремо лінії: крупозавод для виробництва круп із зернових культур, крупоцехи по переробці гречки, крупорушки для переробки рису, обладнання з переробки вівса, установки для переробки проса й гороху на половинки. Це все можна вирішити на універсальному круп'яному обладнанні УКР-2. Особливість конструкції нового сучасного обладнання це: енергозберігаючі технології, універсальність, гнучкість і можливість нарощувати продуктивність від міні крупорушки до круп'яного заводу. Модульні крупорушки УКР-2 з успіхом використовуються на зернопереробних підприємствах, фермерських господарствах і у приватних підприємців. Оригінальний метод обробки і конструктивні особливості модульного обладнання дозволяють виконувати повний технологічний цикл (зерноочистки і калібрування сировини, сортування по фракціях готової продукції) для кожного з 9 видів зернових культур при мінімальних енерговитратах. Універсальність досягається за рахунок використання двох різних методів обробки на вальцевому агрегаті:-1-й метод з металевими валками - порізка зерна з мінімальним тертям (зернодробарка, подрібнювач зерна);-2-й метод з гумовими валками - лущення зерна з максимальним строго дозованим використанням тертя (рушки зерна). Базою для всіх варіантів є основною модуль - крупорушка Додаткові модулі це: установка термічної обробки - парогенератор, машина шліфувальна, плющильний агрегат для отримання пластівців та ін.

Комплектність поставки модульної круп'яної лінії УКР-2 визначається в залежності від видів сировини, що переробляється та продуктивності 300 - 3000 кг / год. (крупорушка, круп'яний цех, круп'яний завод). І ще один оригінальний енергозберігаючий нюанс: при пропарюванні гречки в якості палива використовується її ж лушпиння, а енерговитрати становлять 1 кВт на 100 кг оброблюваного зерна. Для порівняння: гідротермічна обробка зерна круп'яних культур аналогічної продуктивності, що працює за стандартною технологією.

3. Класифікація та призначення рисової крупи

За ступенем первинної обробки розрізняють декілька типів рису :

Ё з зовнішньою оболонкою ( Шала ) - цей рис звільняють від оболонки безпосередньо перед приготуванням або використовують цільним для приготування рисового відвару Він є збалансованим продуктом, що містить в собі крохмаль, сполуки калію, натрію, заліза і всі вітаміни групи B.

Ё коричневий ( бурий , цільний ) - це рис , очищений тільки від зовнішньої оболонки. У процесі обробки зберігає поживну висівковій оболонку - цим і обумовлюється колір зерен. Термін зберігання такого рису дуже обмежений через те , що на поверхні зерен залишається олієвмістна оболонка .

Тим часом , коричневий рис набагато корисніший за білий . Час варіння коричневого рису в середньому становить 30 хвилин. Однак навіть при збільшенні зазначеного часу цей рис не розварюється завдяки достатньої жорсткості зерен. ;

Ё шліфований - рис , очищений повністю від плодової оболонки і - частково - від зародка і насінної оболонки ( на дотик такий рис шорсткий ) ;

Ё полірований - рис з повною очисткою від оболонок і зародка ;

Ё пропарений - це необроблений рис , який спочатку замочують в холодній воді, потім обдають гарячою парою під тиском і шліфують ;

Ё подрібнений - рис , іноді зберігає фрагменти плодової оболонки і зародка ;

Ё глазурований - шліфований рис , покритий тонким шаром тальку , змішаного з глюкозою ;

Ё повітряний - термічно оброблений рис , готовий до вживання.

Є багато різновидів рису для багатьох цілей, але головна поділ є між довго-, середньо-та короткозернистим рисом.

Зерна довгозернистого рису (з високим вмістом амілози), як правило, залишаються незмінними після приготування; середньозернистого рису (з високим вмістом амілопектину) стають більш липкими. Середньозернистий рис використовується для солодких страв, для різотто в Італії, Arrтs negre в Іспанії. Липкість зерен цього рису використовується у приготуванні суші, рису можна надати стійку тверду форму. Короткозернистий рис часто використовується для приготування рисового пудинга.

Ш довгозернистий рис має тонкі й довгі зерна з загостреними кінцями. Він містить меншу кількість крохмалю , ніж круглий або середньозерний рис , і тому майже не склеюється при варінні.

Сорти довгозернистий рису дуже різноманітні , до них відносяться:

- " басматі " ( вирощується в Індії та Пакистані і має вишуканий аромат) ;

- "жасмин " ( ароматний тайський рис) ;

- рис довгозернистий ( classic ) (тайський класичний рис) ;

- "Янтар " ( пропарений ) ;

- рис довгозернистий ( gold ) " Індіка " ( пропарений ) ;

- рис довгозернистий ( gold ) (тайський пропарений рис) ;

- рис довгозернистий ( classic - А) ( американський класичний рис) ;

- рис довгозернистий ( classic -V) (в'єтнамський класичний рис) .

Крім цього , до довгозернистий вважається бурий ( broun ) " Індіка " і чорний дикий рис ( " Акватика" , "Онтаріо" ) , з яких готують такі рисові суміші , наприклад " FITNESS +" (суміш бурого і дикого рису) або " GOURMET " ( суміш золотистого і дикого рису).

При варінні довгозернистий рис не злипається і поглинає помірну кількість рідини. Ця властивість робить довгозернистий рис універсальним і придатним для приготуванні різноманітних страв європейської та східної кухні ; салатів , плову і гарнірів до будь-яких м'ясних або рибних страв. ; Рис. 11 «Індіка» голд

Ш середньозернистий рис має більш широке і коротке зерно в порівнянні з довгозернистий. Цей вид рису вирощують в основному в Іспанії, Італії, США та Австралії , середньозернистий рис містить багато крохмалю і тому має матовий колір. ;

Ш круглозернистий рис називають також молочним, він має майже круглі непрозорі зерна і містить дуже багато крохмалю - ось чому при варінні він набуває схожу на кремову консистенцію. Перед варінням круглозернистий рис кілька разів промивають. Коричневий рис найчастіше буває довгозернистий або середньозерного.

Похідні продукти від рисової крупи:

Ш висівки - фрагменти оболонок рису;

Ш борошно - в основному представляє собою частини меленого шліфованого рису , хоча в східних країнах під борошном мається на увазі мелений бурий рис ;

Ш крохмаль - складає приблизно 90 % сухої речовини шліфованого зерна і використовується як наповнювач при виробництві соусів , сиропів і деяких десертів.

На Сході рис - щоденний компонент раціону. Недарма побажання смачного у деяких східні мови буквально таке: "Пригощайтеся рисом!", а поняття "обід" чи "Вечеря" - аналоги висловлювання "поїдання рису". Справжня трапеза в Індонезії налічує до 50-ти страв з рису. У відомо 700 сортів рису, але у Японії культивується лише 44. Японці їдять рис кілька разів щодня, а страву, яке знає увесь світ - суші. Японці вживають рис без приправ, вважаючи, щосоуми і спеції перебивають його природний смак. Японці вважають, що у рисі криється таємниця довголіття.

Рис готується шляхом кип'ятіння або пропарювання, і поглинає воду під час приготування їжі. Він може варитися так, щоб вся вода поглинулася, або у великій кількості води, яка зливається перед подачею на стіл. Електричні рисоварки, популярні в Азії та Латинській Америці, спростили процес приготування рису. Рис іноді швидко обсмажують в олії або жирі перед варінням (наприклад, saffron rice або різотто), що робить варений рису менш липким, смаження рису використовують також при приготуванні бір'яні в Індії, Пакистані та Ірані. У арабській кухні, рис є інгредієнтом багатьох супів і страв з риби, птиці та інших видів м'яса. Він також використовується, для фаршируванняовочів або загортається у виноградне листя (долма). У поєднанні з молоком, цукром і медом, рис використовується у десертах. У деяких регіонах, таких як Табаристан, хліб виробляється з використанням рисової муки. Середньовічні ісламські тексти згадують про застосування рослини у медичних цілях.

З рису можна також варити рисову кашу (congee, fawrclaab, okayu, Xifan, jook), додавши більше води, ніж зазвичай, так що рис насичується водою, аж розпадається. Рисову каша зазвичай варять на сніданок, а також як традиційну страву для хворих.

Рис може бути промитий перед варінням, це економить паливо, зменшує час приготування, мінімізує вплив високих температур і, таким чином, зменшує в'язкість рису. У деяких сортах, замочування покращує текстуру вареного рису за рахунок збільшення розширення зерна.

Рис швидкого приготування (instant) відрізняється від пропареного рису (parboiled), оскільки його подрібнюють, варять до повної готовності, потім сушать. При цьому істотно погіршується смакі текстура.

Значно покращує поживністні характеристики рису приготування коричневого рису методом відомим як «пророслий коричневий рис» (англ. Germinated Brown Rice, GBR)). Цей метод полягає на витримці промитого коричневого рису протягом 20 годин у теплій воді (38°C) перед приготуванням страви. Це стимулює проростання, яке активізує в рисі різні ферменти. За допомогою цього методу, згідно з дослідженнями проведеними перед Міжнародним роком рису, оголошеного Організацією Об'єднаних Націй у 2004 році, можна отримати повніший профіль амінокислот.

Варений рис може містити спори Bacillus cereus, які, при зберіганні в температурі 4-60°C, виробляють блювотний токсин. При зберіганні рису для використання на наступний день, рекомендується швидке охолодження, щоб знизити рівень токсинів. Один з ентеротоксинів (англ. enterotoxin) вироблений паличкою Bacillus cereus є термостійким, розігрівання забрудненого рису вбиває бактерії, але не знищує вже присутній токсин.

Рисову муку і крохмаль часто використовують при приготуванні кляру і паніровки, щоб збільшити їхню хрусткість.

Користь і властивості рису

Вживання рису зміцнює центральну нервову систему -- він містить багато вітамінів групи В; міститься в рисі лецитин покращує стан клітин мозку; калій, якого в рисі теж багато, покращує роботу серцевого м'яза і стан серцево-судинної системи в цілому.

Рис виводить з організму зайвий натрій -- його ми отримуємо в надлишку з кухонною сіллю, -- а разом з ним виходить і зайва вода, тому рис так корисний для обміну речовин і схуднення, а також при захворюваннях нирок і сечостатевої системи. Ці ж властивості дозволяють використовувати його в дієтичному харчуванні хворих на гіпертонію.

Обволікаючу дію рису вважається одним з найцінніших: він корисний при гастритах з підвищеною кислотністю, виразкової хвороби шлунка і 12-ти палої кишки. Крохмаль, що міститься в рисі, вважається стійким: він потрапляє в кишечник майже в незмінній формі, і створює сприятливе середовище для росту й розвитку здорової кишкової флори. При дизентерії та інших кишкових інфекціях ефективний відвар рисового лушпиння: він чинить обволікаючу і сечогінну дію, виводить з організму токсини, що виробляються дизентерійними паличками.

Нерозчинні волокна коричневого рису забезпечують профілактику онкологічних захворювань, захищаючи організм від утворення і зростання ракових клітин.

Дитячі лікарі рекомендують рис, як одну з важливих складових харчування дітей 1-го року життя: годувати дітей рисовою кашею можна з 6 місяців.

Застосовується рис і зовнішньо, при деяких шкірних захворюваннях, а косметичний використання рису -- рисова пудра та ін -- відомо з давніх часів.

В Індії з сухого рису виготовляють пудру і мазь, знімають шкірні запалення. І сьогодні у домашніх умовах теж можна використовувати звичайний рис для догляду за шкірою -- наприклад, приготувати з них живильний лосьйон. Рис спочатку злегка підсмажують на сухій сковороді, потім заливають водою 1:4, і варять на малому вогні 1-2 години, потім відвар проціджують і використовують для догляду за обличчям -- відвар тонізує і живить шкіру, усуваючи дрібні зморшки.

Деякі корисні властивості рису можуть бути і шкідливими при постійному його вживанні. Потроху рис є можна кожен день, як гарнір до овочів, або окремо, або у складі страв, але паралельно з ним треба вживати продукти, в яких багато клітковини -- свіжі фрукти, овочі і т.д. В іншому випадку рис занадто закріплює кишечник, і призводить до закрепів, тріщин прямої кишки, геморою та інших захворювань.

Варто також пам'ятати, що шкода і користь рису залежать від його сорту і способу обробки: білий шліфований і полірований рис не дає майже ніякої користі -- це рафінований продукт, і його часте вживання призводить до розвитку цукрового діабету, серцево-судинних захворювань, гіповітамінозу і т.д. Медики і дієтологи рекомендують вживати більше коричневого рису -- він не повністю очищений, і містить багато корисних вітамінів і мінералів

4. Вимоги до якості рисової крупи

Рис не містить глютену (входить до складу рослинного білка всіх інших злакових), який організм деяких людей не сприймає. Тому його часто дають маленьким дітям, схильним до алергії. Рис практично не здатний викликати алергію.

Рис містить велику кількість калію, що нейтралізує дію солі з інших продуктів, на організм.

В рисі також міститься фосфор, цинк, магній, кальцій, залізо, йод і вітаміни групи В - В1 (тіамін), В2 (рибофлавін), В3 (ніацин) і В6, що сприяють зміцненню нервової системи і які відіграють важливу роль у перетворенні поживних речовин в людському організмі в енергію.

Клітковина у рисі міститься в невеликих кількостях: в коричневому рисі до 4,5%, в пропареному і білому рисі - 3%.

У ньому є вітаміни групи В (В1, В2, В3, В6), що сприяють зміцненню нервової системи і особливо важливі для роботи нервової системи та підтримки енергетичного балансу організму; вітамін Е - антиоксидант, що захищає людину від шкідливих впливів навколишнього середовища; фосфор, який відповідає заподіл і відтворення клітин.

Лікарі-дієтологи рекомендують вживання рису людям з проблемами роботи шлунку і кишечника. Існує припущення, що рисові висівки запобігають розвитку раку кишечника. Для людей із зайвою вагою прекрасно підійде рисова дієта. Користь рисової каші полягає в тому, що містить багато калію і невеликий відсоток натрію. Таке співвідношення мікроелементів сприяє виведенню з організму зайвої рідини.

Вимоги до якості рисової крупи визначемо за стандартом, який діє на території України ГОСТ 62-92 Технические условия «Крупа рисовая»

Рисову шліфовану вищого та першого сорту використовують для виготовлення дитячих продуктів харчування, виготовляють із рису , що росте на полях без використання пестицидів.

Таблиця 2 Види та сорти рисової крупи.

Таблиця 3 Органолептичні характеристика та норми рисової крупи

Хімічний склад рису на 100 гр. в середньому:

Вода - 14,0 ;

Білки - 11,5 ;

Жири - 3,3 ;

Вуглеводи - 67,2 ;

Інші речовини - 4,0 ;

Енергетична цінність - 335.

Дієтологи стверджують, що рис в якості основи харчування ідеальний, оскільки багатий різноманітними корисними речовинами і попереджає ожиріння. У 150 гр. рису жирів максимум, ніж у третини шматочка білого хліба, проте білка - як у половині склянки молока, кальцію - як в одному помідорі, магнію - як у п'яти стеблах спаржі. Нижче приведені дослідження трьох марок «Хуторок», «Два куми» та «Колосок», упакований імпортований рис, що представлені на ринку України . Дослідження були приведені на основі показників по маркуванню, пакуванню та органолептичним показникам.

Таблиця 4. Дослідження 3 зразків рису , що представлені на ринку України

Таблиця 3. Фізико-хімічна характеристика та норми рисової крупи

5. Вимоги до зберігання та пакування

Крупи зберігають на складах і базах хлібопродуктів,торговельних підприємств і організацій, на складах і у приміщенняхпідприємств громадського харчування, роздрібних торговельних підприємств. Приміщення для зберігання крупів повинні бути сухими, чистими, мати добру вентиляцію, не бути зараженими шкідниками

хлібних запасів, добре освітленими. Білити стіни необхідно не менше ніж двічі на рік.

Мішки з крупами складають у штабелі на дерев'яні підтоварники або дерев'яні решітки. Штабелі розміщують окремо за видами крупів, сортами, номерами (для крупів), датами надходження. Висота штабеля з крупами залежить від пори року, умов зберігання, виду, сорту і вологості продукції.

Крупи з вологістю до 14% вкладають у штабелі такої висоти (число рядів мішків): при температурі повітря у складі вищій за +10° С -- 10 рядів, від +10 до 0° С -- 12 рядів, нижчій від 0° С -- 14 рядів. Крупи з вологістю 14--15,5% вкладають у штабелі відповідно на два ряди мішків менше. Висоту штабеля продуктів з вологістю 13--14% зменшують на два ряди мішків. Як правило, висота штабеля крупів на складах і базах торговельних підприємств не перевищує 6--8 рядів мішків.

Оптимальною відносною вологістю повітря зберігання крупів є вологість 60--70%. Сприятлива температура для зберігання крупів -- від +5 до +15° С. При тривалому зберіганні цих продуктів температура повинна бути нижчою -- від +5 до -15° С. Негативно впливає на зберігання крупів різке коливання температури та відносної вологості повітря. Особливо обережно треба вентилювати склади навесні, коли різниця температур зовнішнього і складського повітря значна .

Тривалість зберігання крупів залежить від їх виду, сорту, вологості, упаковки, умов зберігання.

Гарантійний строк зберігання ячних і рисових крупів (рис шліфований і дроблений) -- 12 місяців.

Крупи в мішках зберігаються краще, ніж у споживчій тарі. При тривалому зберіганні крупів у мішках (більше ніж 1--2 міс.)

Рис (фас. та ваг.) транспортувати в транспортних засобах згідно з правилами перевезень круп'яних культур, діючих на даних видах транспорту, затверджених в установчому порядку.

Рис фасувати відповідно до нормативних документів у споживчу тару (пакети та мішки з полімерних матеріалів, мішки з тканини). Товар має бути упакований таким чином, щоб забезпечувалася його належне збереження та безпека. Тара, яка має бути використана для пакування та транспортування рису, повинна бути міцною, чистою, сухою, не пошкодженою, не зараженою сільськогосподарськими шкідниками та не повинна мати стороннього запаху.

На споживче пакування, маркування повинно бути нанесено способом, який забезпечує чіткість читання із застосуванням матеріалів для маркування, які дозволені Центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я України для контактування з харчовими продуктами із зазначенням:

- назви продукту;

- назви та повної адреси і телефону виробника, адреси потужностей виробництва;

- маси нетто, кг або г;

- харчової (поживної) та енергетичної цінності (калорійності) із указівкою на кількість жирів, білка у встановлених одиницях вимірювання на 100 г;

- кінцевої дати споживання «Вжити до» або дати виробництва та строку придатності;

- номеру партії виробництва;

- умов зберігання;

- штрих коду та т.ін.

Висновок

Отже, після проведених досить вагомих аргументів вже ніхто не скаже , що рисова крупа не корисна. Проблема вирощування рисової крупи в Україні звичайно зумовлено територіальним розташуванням країни точніше кліматичним розташуванням , проте якщо в Ізраїлі там дійсно пустеля вирощують полуницю для королеви Великобританії , отже і все в наших роках.

Размещено на Allbest.ru