Організація діяльності продовольчого магазина "ФОП Саєнко С.М"

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Перехід до ринкових відносин в Україні, розширення споживчих ринків, впровадження нових форм господарювання, відобразились в усіх сферах економічного життя, в тому числі у сфері торгівлі. На сьогоднішній день у торгівлі успішно функціонують лише ті заклади, які спромоглися задовольнити бажання споживачів найкращим чином і при цьому удосконалюють свій продукт для підтримання його належного рівня відповідно до постійно зростаючих вимог споживачів.

Велика доля успіху функціонування закладу закладається вже на стадії його проектування. Як ніколи, гостро постала проблема реформування системи організації закладів торгівлі з метою підвищення ефективності впровадження проекту.

Основною особливістю сучасних закладів торгівлі повинна бути їх локальність за характером діяльності, спрямованість на регіональний ринок, на задоволення індивідуальних потреб споживачів і як наслідок - наявність достатньої кількості закладів торгівлі на ринку. При розробці кожного проекту повинен використовуватись індивідуальний підхід до об'єкту проектування та проводитись маркетингові дослідження, які дають можливість визначити специфіку конкретного регіонального ринку.

1. Загальна управлінська характеристика підприємства

1.1 Господарсько-правовий статус підприємства

Під торговим підприємством розуміють майновий комплекс використовуваний організацією для купівлі-продажу товарів і надання послуг торгівлі.

Магазин «ФОП Саєнко С.М» - підприємство роздрібної торгівлі. Це невеликий торгівельний заклад, торгова площа якого становить 100 кв.м., а за масштабом діяльності це мале підприємство, так як кількість працюючих там менше 15 працівників. За товарною спеціалізацією магазин універсальний, він здійснює продаж продовольчих та не продовольчих товарів. В ньому проводиться традиційний метод обслуговування, тобто через прилавок. Суть цього методу полягає в тому, що в процесі вибору товарів обов'язково беруть участь і покупець, і продавець, який особисто виконує основні операції з відбору і показу товарів покупцеві, проведення розрахунків та вручення покупки. Покупці можуть отримати потрібний товар для ознайомлення і вибору тільки безпосередньо через продавця.

Для ефективної діяльності магазину важливим є правильна організація роботи усіх її працівників. Підпорядкованість може бути горизонтальною та вертикальною. В даному підприємстві торгівлі вона є вертикальною. В цьому випадку задачі ставляться в такому порядку: господар магазину > продавці. В такому випадку виникають вертикальні зв'язки, тобто це субординаційні та ієрархічні зв'язки керівника і підлеглого. Вони служать каналами передачі розпорядчої і звітної інформації.

«ФОП Саєнко С.М. здійснює наступні види діяльності:

1. вивчення ринку товарів;

2. торгово-виробнича діяльність (визначення обсягу товарообігу та його структури, збалансування виробничих потужностей з обсягом товарообігу);

3. комерційна діяльність (організація закупівлі і збуту товарів);

4. економічна діяльність (стратегічне і поточне планування, облік і звітність, ціноутворення, систему оплати праці, ресурсне забезпечення, зовнішньоекономічна і фінансова діяльність);

5. соціальна діяльність (забезпечення належних умов праці і соціального клімату).

Звітність - це система показників, які характеризують результати та умови діяльності підприємства.

На підприємстві торгівлі існують такі види звітності:

1. фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітній період;

2. податкова - бухгалтерська звітність, яка подається у вигляді податкових декларацій (розрахунків) платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

3. статистична - це звітність, яку складають усі суб'єкти господарювання і яка надає інформацію органам державної статистики для оцінки стану та розвитку економіки держави і планування макроекономічних показників;

Основними правовими актами, які регулюють діяльність підприємств, є: Господарський кодекс України від 16.01.2003 року №436-ІV, Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 року №755-ІV, Цивільний кодекс України №435-ІV

Господарський кодекс України регламентує порядок створення, реєстрації, ліквідації і реорганізації підприємств; розкриває загальні принципи управління підприємством і самоврядуванням трудового колективу; розглядає механізм формування і використання майна підприємств; визначає види господарської, економічної і соціальної діяльності підприємств; фіксує права і відповідальність у здійсненні господарської діяльності; регулює відносини з іншими господарюючими суб'єктами та державою. У ст. 39 третього розділу Господарського кодексу України «Захист прав споживачів» визначені основні права споживачів.

Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному воєвиявлені, майновій самостійності їхніх учасників.

1.2 Організаційна структура підприємства

З точки зору системного підходу організація - це механізм перетворення входів у виходи. Основні різновиди входів - це матеріали, обладнання, енергія, капітал і трудові ресурси.

Торгово-технологічний процес (ТТП) в магазині -- комплекс взаємозв'язаних послідовно виконуваних операцій, метою яких є доведення товарів належної якості до торговельного залу для реалізації їх покупцям у широкому асортименті з оптимальними затратами праці, часу і при високому рівні торговельного обслуговування. Основною операцією торгово-технологічного процесу в магазині є продаж товарів, решта операцій створюють необхідні умови для успішного здійснення продажу товарів і мають підпорядкований характер. Усі технологічні операції, які виконуються в магазинах, поділяють на три основні групи: 1) операції безпосереднього обслуговування покупців; 2) підготовча робота з обслуговування покупців; 3) операції, пов'язані з процесом зберігання товарних запасів. До першої з них належать технологічні операції, які забезпечують процес продажу товарів і обслуговування покупців, -- викладання товарів у торговому залі, самостійний відбір товарів покупцями з обладнання торгового залу або відпуск товарів, викладених на робочому місці продавця, надання покупцям додаткових послуг тощо. Це -- найбільш відповідальна частина торгово-технологічного процесу магазину. До другої групи операцій належать операції, пов'язані з процесом підготовки товарів до продажу, -- обробка товарів, їх фасування, переміщення в торговий зал. Група операцій, пов'язаних із процесом зберігання товарних запасів, охоплює приймання товарів, їх переміщення до місць зберігання, зберігання запасів у встановлених обсягах і асортименті.

Знаряддя і предмети праці, виражені у вартісній формі, разом з грошовими ресурсами, що обслуговують процес виробництва, становлять поняття виробничих фондів. Їх кругообіг відбувається як рух вартості, результатом якого є виробництво матеріальних благ, що втілюють у собі вартість спожитих засобів виробництва.

Залежно від характеру обороту, а також від функціональної ролі і значення в процесі створення нових споживних вартостей засоби виробництва поділяють на основні й оборотні фонди ( основний і оборотний капітал).

Основні виробничі фонди (основний капітал) -- це грошовий вираз знарядь праці. Вони беруть участь у процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому натурально-речову форму. Оборотні фонди представлені предметами праці. Вони беруть участь у процесі виробництва протягом лише одного виробничого циклу, втрачають при цьому натурально-речову форму і повністю передають свою вартість на заново створюваний продукт. Як бачимо, характер їх обороту докорінно відрізняється від харак­теру обороту основних фондів, що безпосередньо позначається на формуванні витрат, які включаються в собівартість продукції.

1.3 Внутрішнє середовище підприємства

До внутрішніх факторів, слід віднести постачальників, трудові ресурси, закони і провадження державного регулювання, споживачів і конкурентів, а до зовнішніх факторів - стан економіки, науково-технічний прогрес, політичні зміни.

Магазин «ФОП Саєнко С.М.» має справу з багатьма постачальниками, наприклад це: «Оболонь», Валківський хлібзавод, «Ласунка», «Флінт», «Кока-Кола», «Безлюдівський м'ясокомбінат», «Салтівський хлібзавод». Для росту і процвітання фірми потрібні також постачальники капіталу. В Україні таких потенційних інвесторів декілька: банки, акціонери, інвестиційні компанії. Для магазину найбільш зручним інвестуванням є кредити банку, які використовуються для розширення торгових можливостей організації. . Що до трудових ресурсів, то будь-якій організації потрібні працівники певних спеціальностей і кваліфікацій для реалізації задач, що пов'язані з досягненням поставлених цілей, тобто для ефективності організації як такої. Без людей, що здатні ефективно використовувати матеріали, обладнання, енергію і капітал, все перераховане стає непотребом. Навіть розвиток деяких галузей в сучасний час стримується через дефіцит спеціалістів. Тому основною турботою сучасної організації є відбір і підтримка талановитих та кваліфікованих спеціалістів.

Також слід врахувати вплив такого фактору, як закони і провадження державного регулювання. Адже взаємодія між покупцями і продавцями кожного ресурсу і кожного продукту знаходиться під впливом багаточисельних правових обмежень. Кожна організація має визначений правовий статус і це визначає, яким чином організація може вести свої справи і які податки повинна сплачувати. Також впливовими факторами є споживачі і конкуренти. Саме виживання і виправдане існування організації залежить від здатності знаходити споживача результатів ії діяльності і задовольняти його запити. Споживачі вирішуючи, які товари та послуги для них бажані і за якою ціною, визначають для організації майже все, що відноситься до результатів її діяльності. Тим самим необхідність задоволення потреб споживачів впливає на взаємодію організації з постачальниками матеріалів та трудових ресурсів. Споживачі здійснюють значний вплив на структуру організації. Організація повинна визначити і прийняти рішення про те, як, коли і де надавати послуги.

Магазин «ФОП Саєнко С.М.» охоплює своєю діяльністю значну частину споживачів, частково забезпечуючи населення продовольчими та непродовольчими товарами. Крім того керівництво кожної організації розуміє, якщо не задовольняти потреби споживачів на тому ж рівні, як це роблять конкуренти то організація довго не протримається в своїй діяльності. В багатьох випадках не споживачі, а конкуренти визначають які послуги можна продати і за якою ціною. Важливо розуміти, що споживачі - не єдиний об'єкт конкуренції організацій. Вони можуть конкурувати за трудові ресурси, матеріали, капітал і право використовувати певні технічні нововведення. Магазин має конкурентів, в першу чергу це продуктовий магазин «Троянда» та магазин непродовольчих товарів «Вікторія», адже вони знаходяться поруч.

Керівник також повинен вміти оцінювати як вплинуть на структуру організації та ії діяльність загальні зміни стану економіки. Стан економіки впливає на вартість всіх вхідних ресурсів і здатність споживачів купувати певні товари та послуги. Зараз Україна переживає економічний спад, а отже зниження купівельної спроможності споживачів.

Зміни в технологічному зовнішньому середовищі можуть поставити організацію в безнадійно програшне конкурентне становище. Технологічні нововведення впливають на ефективність, з якою можна виготовляти продукцію і продавати, на те як можна збирати, зберігати і розподіляти інформацію, які послуги і нові товари очікують споживачі від організації.

1.4 Зовнішнє маркетингове середовище підприємства

Село Качалівка знаходиться в розвиненому районі Харківської області. Звідси можна дістатися швидко до міста Харкова, в 20 хвилинах на автомобілі знаходиться с. Водяне, де розташовується залізнична станція, в 5 км знаходиться районний центр Краснокутськ. Звідси можна швидко дістатися до Полтавської та Сумської області.

У січні в Краснокутському районі народилося 42 немовлят, з яких 22 хлопчика та 20 дівчаток. У 19-ти сім'ях - це перша дитина, в 17-ти сім'ях друга, в трьох сім'ях - третя дитина, в 2-х сім'ях - четверта і в одній сім'ї - навіть сьома дитина. Наймолодшими батьками стали батько, віком 20-ти років та матір 16-ти років.

Найпопулярнішим ім'ям для хлопчиків стало - Андрій, для дівчаток - Анастасія. Щоправда були навіть такі імена, як Девід та Ніколь.

Протягом січня в районі одружилися дев'ять пар. На жаль, вісім пар розірвали шлюб та ще і з судів надійшло 17 рішень про розірвання шлюбів. Вікова категорія тих хто розлучається від 25 до 62 років для чоловіків, і від 23 до 49 років для жінок.

Одночасно померли 64 мешканців Краснокутщини, в тому числі 31 чоловіків у віці від 39 до 97 років та 33 жінки у віці від 56-ти до 92 років. Слід констатувати, що смертність істотно перебільшує народжуваність, незважаючи на збільшення виплат при народженні дитини.

В с. Качалівка знаходиться 3 магазина, які реалізують продовольчі товари, 2 магазини, які реалізують непродовольчі та продовольчі товари, та 1 магазин лише з непродовольчими товарами. В селі також є школа, селищна рада, клуб. Поблизу також знаходяться Мурафский цукровий завод, Пархомівський цукровий завод, Краснокутський масловий завод, Дублянський спиртовий завод і Дублянський нафтопереробний завод. Дуже розвинена також аграрна промисловість.



Рис. 1.1. Краснокутський район

2. Організація управління базовим підприємством

2.1 Система управління персоналом підприємства

Метою управління персоналом стало спонукання працівників до розвитку їхніх здібностей для більш інтенсивної і продуктивної праці. Вважається, що керівник повинен не наказувати своїм підлеглим, а направляти їх зусилля, допомагати розкриттю їхніх здібностей, формувати навколо себе групу однодумців.

Підвищення ефективності керівництва персоналом досягається за рахунок використання таких факторів, як:

1. гарна організація робочих місць;

2. раціональне планування і використання виробничих площ;

3. систематична перепідготовка і підвищення кваліфікації працівників;

4. забезпечення стабільності зайнятості;

5. розробка і реалізація різних соціально-економічних програм.

Планування трудових ресурсів у діючій організації логічно почати з оцінки їхньої наявності. У магазин «ФОП Саєнко С.М.» потрібно 2 продавця, кожен буде працювати по 2 зміни з 8:00 до 17:00, у вихідні дні до 00:00. При плануванні, крім цілей організації і програм по їхньому виконанню, необхідно враховувати ще такий фактор, як Законодавство. Воно обумовлює умови наймання і звільнення, умови праці (техніка безпеки), мінімальний розмір оплати праці і т.д.

Перед тим як почати процес набору, потрібно чітко визначити майбутні обов'язки працівника. У противному випадку існує ризик найняти працівника, особисті і професійні якості якого не зовсім чи зовсім не відповідають необхідним.

На відділ персоналу на підприємстві покладаються такі завдання:

1. Здійснення принципу добору та розстановки персоналу за діловими та особистісними властивостями, контроль за його правильним використанням на роботі.

2. Заходи щодо формування стабільного трудового колективу, зниження плинності персоналу та зміцнення трудової дисципліни.

3. Забезпечення підприємства необхідною кількістю персоналу керівного складу, спеціалістів, робітників та допоміжного персоналу потрібних професій та кваліфікацій відповідно до затверджених штатів.

4. Участь у роботі щодо виховання трудового колективу підприємства у дусі високої відповідальності за доручену справу, суворого додержання дисципліни та непримиренності до недоліків.

5. Робота щодо формування резерву спеціалістів для висування або переміщення на інші штатні посади, що входять до номенклатури керівника підприємства, організація підготовки резерву персоналу.

2.2 Організація управління в відділах та секціях

Органічним продовженням торгово-технологічного процесу в роздрібній торгівлі є надання покупцям різноманітних послуг. Це можуть бути послуги трьох видів:

- По-перше, пов'язані із купівлею товарів;

- По-друге, пов'язані з наданням допомоги покупцям щодо використання придбаних товар;

- По-третє, пов'язаних зі створенням сприятливої обстановки для відвідування магазину.

До послуг пов'язаних з купівлею відносяться послуги:

- прояв особистої уваги до покупця;

- демонстрування товару покупцям;

- дегустація товарів-новинок, що дозволяє показати товар покупцеві товар «обличчям», продемонструвати всі його якості;

- нарізка та зважування товарів. Ця послуга виконуються за бажанням покупця.

Надані послуги стосовно часу купівлі можна підрозділити на передпродажні - послуги, надані до купівлі, що створюють сприятливі обставини для відвідування магазину покупцями; - послуги, надані в момент купівлі, що доповнюють технологічний процес продажу товарів післяпродажні - надані після вчинення купівлі, що полегшують її і створюють додаткові зручності для покупців, а також гарантійні і післягарантійні послуги.

Обсяг і якість послуг впливають на покупців як під час першої купівлі товару, так і під час прийняття рішень про повторну купівлю. Встановлено, що сервіс є найкращим засобом створення довірливих відносин між підприємством та його клієнтами, він сприяє закріпленню клієнтури, формуванню переваги покупця одній товарній марці, а значить, забезпечує стабільний продаж та зростання прибутків підприємства.

Обов'язки керівника магазину, тобто Сергія Миколайовича:

* участь у формуванні асортиментної та цінової політики;

* організація подання товару в торговому залі;

* контроль наявності асортименту, якості товару, обов'язкових супроводжуючих документів;

* проведення переоцінок, контроль правильності цін на товари;

* участь в організації та проведенні інвентаризацій в магазині;

* контроль дотримання стандартів обслуговування, касової дисципліни;

* контроль оформлення залу;

* забезпечення виконання планів реалізації (місячного, квартального, річного);

управління персоналом:

* підбір, адаптація, мотивація, навчання персоналу, контроль виконання поставлених завдань;

* складання графіків роботи та ведення табелів робочого часу;

аналітика та звітність:

* аналіз фінансових та інших показників: обсяг продажів, товарообіг, середній чек і т.д.;

* розробка заходів, спрямованих на підвищення ефективності роботи магазину;

* ведення звітності.

2.3 Організація управління товаропостачанням на підприємстві

Одним із важливих питань, які виникають під час проектування системи товаропостачання роздрібної торговельної мережі, є визначення моменту, в який потрібно поповнювати наявні запаси товарів, щоб не допустити перебоїв у торгівлі. Для цього також рекомендується використовувати теорію управління запасами, у якій враховується, що запас товарів у підприємстві торгівлі (наприклад, магазині) має складатися з двох частин - поточного запасу, який має витрачатися на покриття попиту покупців та страхового запасу, потрібного для гарантування продажу товарів у разі можливих затримок поповнення запасів.

У такій системі для безперебійності продажу товарів товарні запаси поповнюються шляхом завезення наступної партії товарів, замовлення на яку потрібно подавати, коли поточний запас товарів набуває мінімального значення точка замовлення.

Оформлення замовлення на постачання товарів є безпосередньою підставою для завезення товарів у роздрібне торговельне підприємство, яке працівники торгівлі ще називають «заявкою».

Як правило, замовлення складають у двох примірниках за встановленою формою; у ньому наводяться:

- перелік назв товарів, які необхідно завезти в магазин;

- їх основні асортиментні ознаки (вид, сорт, ціна одиниці за прайс-листом та ін.);

- необхідна кількість товарів кожного найменування.

Найбільш досконалою формою організації доставки товарів є їх завезення за погодинними графіками. Час доставки товарів не має збігатися з часом обідньої перерви у магазині.

Графіки завезення розробляються на основі завчасно розрахованої частоти завезення і розмірів партій. Залежно від прийнятої системи подання замовлень графіки складаються на квартал, місяць, декаду або день.

Здебільшого, графіки завезення розробляються в розрізі днів тижня або чисел місяця; більш зручнішим є графік, складений за днями тижня, оскільки він забезпечує ритмічність і рівномірність доставки товарів. Водночас календаризація графіка за числами місяця дає можливість врахувати наявність особливих днів торгівлі (наприклад, вихідних і святкових), перед якими доцільно передбачити додаткові рейси автомобілів з товарами. Під час розроблення таких графіків важливо не допустити одночасного прибуття товарів від кількох постачальників; у разі завезення товарів за кільцевим маршрутом дати надходження товарів для всіх магазинів одного маршруту мають збігатися.

Одним із варіантів удосконалення організації процесів товаропросування є розроблення графіків, які передбачають доставку окремих товарів (молоко, хліб тощо) у магазини в нічний час, коли водій-експедитор залишає товари і документи в спеціальному приміщенні - шлюзі без участі у прийманні працівників магазину.

Для ефективної організації процесів товаропостачання розробляються графіки відбирання товарів. На практиці дні відбирання товарів передбачаються, як правило, лише для непродовольчих товарів; у зв'язку з меншою складністю асортименту продовольчих товарів у графіках зазначаються лише дні їх завезення.

У практиці торгівлі розрізняють два основні види маршрутів:

1) маятниковий;

2) кільцевий.

У магазині «ФОП Саєнко С.М» використовується кільцевий вид маршруту. Під час кільцевого маршруту повністю завантажений автомобіль доставляє одним рейсом товари у кілька магазинів, що розташовані на шляху його руху.

Після завезення товарів у магазини інвентарна тара зворотним рейсом автотранспорту повертається постачальнику. Контроль за рухом інвентарної тари та її облік покладається на матеріально відповідальну особу складу, з якого ведеться відпуск товарів, яка у спеціальному журналі записує дату відпуску товарів, інвентарний номер тари і дату її повернення на склад. З метою організації централізованого завезення товарів визначається порядок оформлення супровідних документів і приймання товарів, які мають забезпечити повне збереження товарно-матеріальних цінностей.

Рахунок-фактура, яка супроводжує товар під час його завезення у роздрібну торговельну мережу, виписується (роздруковується за допомогою комп'ютерної техніки) підприємством-постачальником на основі відбірних листів, оформлених товарознавцями. Рахунок-фактуру використовують з метою остаточної перевірки правильності комплектування партії товарів для конкретного замовника, після чого рахунок-фактуру разом з товаром укладають в інвентарну тару, закривають і опломбовують. Передачу інвентарної тари з товарних складів на експедиційний склад реєструють шляхом відмітки номерів окремих тарних місць у спеціальному журналі.

Рис. 2.1. Товаропостачання підприємства

2.4 Організація управління матеріальними ресурсами (основними фондами)

Для здійснення будь-якого виробничого процесу, крім самої праці як доцільної діяльності людей, потрібні предмети праці, тобто матеріально-технічні ресурси та засоби праці. Сукупність засобів праці, якими розпоряджається підприємство, складає його основні фонди.

Під терміном "основні фонди" розуміють матеріальні засоби, що використовуються у виробничій діяльності підприємства впродовж періоду, який перевищує 365 календарних днів віддати їх вводу до експлуатації, і вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зношуванням. Таким чином, характерними особливостями основних фондів є:

1. Використання їх у натуральному вигляді впродовж тривалого часу.

2. Схильність до зношування, яка виявляється у поступовій втраті можливої подальшої експлуатації у зв'язку з старінням, закінченням резерву потужності (матеріальне зношування) або з втратою доцільності паралельної експлуатації у зв'язку з виникненням основних фондів, що мають якісніші характеристики (моральне зношування).

3. Специфічний характер кругообігу та відшкодування вартості через механізм поступової амортизації з віднесенням амортизаційних відрахувань на поточні витрати підприємства, і відповідно вартість продукції (робіт, послуг).

Основні фонди підприємства повинні забезпечувати належні матеріальні умови для здійснення господарської діяльності торгового підприємства, забезпечення необхідного обсягу товарних запасів, проведення транспортних, розвантажувально-навантажувальних, пакувальних та інших підготовчих операцій, пов'язаних з отриманням та реалізацією товарів, виконанням виробничих функцій, наданням послуг, праці та відпочинку працівникам підприємства, підвищенням продуктивності їхньої праці та ефективного господарювання всього підприємства. Рішенню цих завдань сприяє цілеспрямована робота з формування обсягу та складу основних фондів, створення режиму та умов їх експлуатації, підтримки у робочому стані та вибору політики амортизації.

Класифікація основних фондів та їх структура.

Оскільки натурально-речовий склад основних фондів підприємства дуже різноманітний, для їх обліку, аналізу та планування використовують різні ознаки класифікації.

Класифікація основних фондів підприємства. За характером використання виділяють основні виробничі та невиробничі фонди:

1. Основні виробничі фонди основного виду діяльності підприємства.

2. Основні виробничі фонди інших галузей, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією товарів (виробництвом продукції або наданням послуг), але виконують окремі підсобно-допоміжні та обслуговуючі функції (в торговельних підприємствах до них відносять основні фонди таких сфер матеріального виробництва, як транспорт, будівництво, виробництво, побутове обслуговування, інформаційно-обчислювальне обслуговування тощо).

3. Невиробничі основні фонди, використання яких пов'язане з діяльністю, що відноситься до галузей невиробничої сфери (житлово-комунальне господарство, пасажирський транспорт, освіта, культура, охорона здоров'я, відпочинок та туризм, соціальне забезпечення тощо).

На відміну від основних виробничих фондів, які обслуговують господарську діяльність підприємства, створюють умови для її успішного здійснення, наявність у торговельного підприємства невиробничих основних фондів призначена для вирішення соціальних завдань: створення належних умов для проживання та відпочинку робітників підприємства та членів їх сімей, підтримки стабільності трудового колективу, покращення умов праці та морального клімату.

Оскільки в торговельних підприємствах переважають жінки та молодь, рішення цих питань актуальне та злободенне.

За цільовим призначенням виділяють: будівлі та споруди, машини, обладнання, транспортні засоби, інвентар, інструменти.

1. Будинки--архітектурно-будівельні об'єкти, що забезпечують умови праці працівників торгівлі, зберігання, сортування та підготовку товару до продажу, продаж товарів, надання торговельних послуг населенню.

2. Споруди--інженерно-будівельні об'єкти, потрібні для здійснення виробничих та торгово-технологічних процесів.

3. Передавальні засоби, за допомогою яких здійснюється передача енергії, тепла, а також рідких та газоподібних речовин.

4. Машини та устаткування, до яких належать силові машини, робочі механізми та устаткування, торговельні автомати, механічне устаткування, підйомно-транспортне устаткування; контрольно-касові апарати, вимірювальні прилади, апарати та устаткування для продажу безалкогольних напоїв, фасувально-пакувальне устаткування, інше торгово-технологічне устаткування, теплове устаткування.

5. Механізований інструмент, немеханізовані засоби праці та закріплені до машин інструменти.

6. Виробничий інвентар та приладдя, предмети виробничого призначення; устаткування з охорони пращ, ємності для зберігання рідких та сипучих товарів тощо.

7. Транспортні засоби пересування, призначені для переміщення людей та вантажу.

8. Господарський інвентар-- предмети конторського та господарського призначення.

2.5 Організація управління попитом, реалізацією та обслуговуванням на підприємстві

Формування асортименту товарів - процес підбору і встановлення номенклатури товарів, відповідної попиту покупців і забезпечує високу прибутковість торгового підприємства.

Найважливішим принципом формування асортименту товарів є забезпечення його відповідності характеру попиту населення, що обслуговується клієнтами підприємства. Воно повинно передбачати комплексне задоволення попиту покупців в рамках обраного сегмента ринку. У зв'язку з цим асортимент товарів, пропонованих покупцям, повинен володіти достатньою широтою і глибиною. При цьому широта асортименту визначається кількістю товарних груп, підгруп і найменувань товарів, включених до номенклатури, а глибина - кількістю різновидів товарів за кожним найменуванням.

Проте глибокий асортимент також збільшує витрати на підтримку запасів, модифікацію продукції і виконання замовлень. Крім того, можуть виникнути певні труднощі у диференціації між двома схожими асортиментними позиціями. Зазвичай порівнянним асортимент легше керувати, ніж непорівнянним. Він дозволяє підприємству спеціалізуватись в сфері менеджменту та виробництва, створювати міцний образ і забезпечити стабільні відносини в каналах збуту. Підхід до роботи над підвищенням якості обслуговування клієнтів повинен бути орієнтований, в першу чергу, на самого клієнта, на підвищення купівельної лояльності.

Ввічливі, уважні, які добре знають пропонований товар, продавці-консультанти, широкий асортимент, зручність місцезнаходження магазину, розташування товарних груп: якщо всі елементи продумані, то цілком природно, що всі вони постійно працюють на підвищення якості обслуговування клієнтів, що і називається високим рівнем сервісу.

Підвищення якості обслуговування клієнтів - один з основних джерел зростання продажів. Крім того, співробітники магазина своїм ставленням до покупців демонструють ставлення, яке їм показує керівництво.

На поведінку покупця при покупці товару великий вплив роблять фактори культурного, соціального, особистого і психологічного характеру.

Більш того, рівень якості обслуговування клієнтів пов'язаний з принципом компенсації - магазин повинен давати покупцям те, чого їм не вистачає і зовні, і внутрішньо.

Для ефективного та стабільного підвищення якості обслуговування клієнтів слід дізнатися ближче свого покупця. А для цього, його потрібно «класифікувати», тобто розбити на групи. Причому зробити цю розбивку не по статі, віку чи рівню доходу, а за тим особливостям поведінки, які покупець демонструє в процесі відвідин магазину та його потреб, промовляє їм безпосередньо і прихованих, часом не усвідомлюваних. І згідно цієї розбивці намагатися в ході роботи вловлювати ноти настрою клієнта і знаходити максимально індивідуалізований шлях роботи з ним.

Покупець приходить у магазин, заздалегідь знаючи, який товар йому потрібен, після ознайомлення з набором товарів (видів, різновидів) він задовольняє свої потреби (за умови стабільності та повноти асортименту товарів у магазині.

У магазині сформований оптимальний асортимент товарів, що дозволяє створити найкращі умови покупцям для придбання товарів. Досвід показує, що населення воліє відвідувати магазини, що мають йому найширший асортимент товарів, розташовані по шляху руху купівельних потоків. Продовольчі товари, як правило, купуються по дорозі покупця додому. Цю обставину необхідно враховувати при визначенні асортиментного переліку в магазинах різної спеціалізації.

В магазині «ФОП Саєнко С.М.» представлені такі товари:

продовольчі:

1. продукція;

2. цукор;

3. кондитерські вироби;

4. борошно; м'ясо та птиця;

5. ковбасні вироби і копченості;

6. консерви м'ясні;

7. риба і морепродукти харчові;

8. оселедці, консерви рибні;

9. молоко та молочна продукція;

10. морозиво;

11. сир і бринза;

12. масло тваринне;

13. олія;

14. маргаринова і майонезна

15. хліб та хлібобулочні вироби;

16. крупи та бобові;

17. макаронні вироби;

18. консерви овочеві;

19. консерви фруктово-ягідні;

20. горілка та лікеро-горілчані вироби;

21. слабоалкогольні напої;

22. вина;

23. пиво;

24. чай;

25. кава;

26. сіль та йодована кухонна сіль;

27. безалкогольні напої та мінеральна вода;

непродовольчі:

1. парфюмерно-косметичні товари;

2. мило туалетне;

3. порошки та миючі засоби;

4. засоби особистої гігієни.

Етика та етикет службових взаємовідносин зобов'язують працівників бути однаково ввічливими і уважними до будь-якого клієнта, щиро готовими взяти участь у вирішенні його справ. Від того, як кожний працівник ставиться до людей, з якими він має справу, залежить імідж установи. Думка клієнта про працівника стає думкою клієнта про фірму взагалі. Байдуже ставлення до клієнта з боку працівника магазину викличе в нього роздратування та неприязнь, а це може призвести до втрати клієнтів. Не можна демонструвати перед клієнтом свою надмірну зайнятість, безперервно розмовляючи по телефону, Кожна дія, навіть незначна, врешті-решт, матиме результат. Звичайно, такі вимоги стосуються як працівників, так і її клієнтів. Якщо таке ставлення буде обопільним, то й результати від спілкування будуть ефективними для кожної зі сторін. Неабияке значення у відносинах з клієнтами має зовнішній вигляд працівника магазину. Гарний та охайний одяг будь-якого працівника підкреслює повагу до тих, з ким вона спілкується. У цьому проявляється повага людини до інших і до себе. Етикиа та етикет дає практичний результат встановлення надійних взаємовідносин з клієнтами, збільшення відвідувань магазину, розширення діяльності організації.

3. Технологія прийняття управлінських рішень і стилі управління

3.1 Технологічні засоби прийняття управлінських рішень

В процесі управління менеджери приймають велику кількість управлінських рішень на всіх стадіях планування, організації, мотивації і контролю. Управлінські рішення завжди пов'язані з необхідністю впливу на об'єкт управління з метою приведення його до бажаного стану, а в зв'язку з тим, що це потребує витрат часу, можна говорити про процес прийняття рішень.

Початковий імпульс процесу прийняття рішення задає інформація про стан об'єкту управління - виявлення проблемної ситуації. Вплив на об'єкт управління здійснюється після розробки і прийняття відповідного рішення, яке у вигляді інформації подається до об'єкту управління. Таким чином, процес прийняття управлінських рішень носить циклічний характер, а основним елементом цього процесу є проблема, тобто невідповідність фактичного стану об'єкта управління бажаному, або заданому, встановленій цілі або бажаному результату. Розробка плану дій щодо усунення проблеми - сутність процесу прийняття рішень.

Проблема завжди пов'язана з сукупністю умов або факторів що утворюють проблемну ситуацію. Саме тому, початковим етапом для процесу прийняття рішення є характеристика проблемної ситуації і факторів, що до неї призвели.

Якщо проблема нескладна, а ситуаційні фактори відомі і ними можна управляти, то процес прийняття рішень може бути простим і швидким. У цьому випадку приймається рішення, що на пряму впливає на об'єкт управління і призводить систему до бажаного стану. Наприклад, якщо зламалось обладнання і відомі фактори, що призвели до цього (застаріле обладнання), то при наявності аналогічного обладнання у справному стані проблемну ситуацію (зрив виконання замовлення) можна вирішити шляхом заміни обладнання. На рис. 3.1 представлено найпростішу схему процесу прийняття управлінських рішень.

Рис. 3.1 Процес розробки і прийняття простих управлінських рішень

Якщо проблемна ситуація значно складніша, фактори не так очевидні, а вирішення її є неоднозначним, процес прийняття рішення вимагає структуризації, що дозволить визначити етапи і процедури, спрямовані на її вирішення. Більш детальна схема процесу розробки і прийняття управлінського рішення представлена на рис. 3.2, де в складі основних етапів визначені процедури, що є необхідними для реалізації кожного етапу.

Рис. 3.2

3.2 Стилі управління і високоефективний менеджмент на підприємстві

Стиль керівництва - (від латинськ. stylus -стрижень для письма) сукупність принципів, норм, методів і прийомів впливу на підлеглих з метою ефективного здійснення управлінської діяльності та досягнення поставлених цілей; спосіб, метод роботи, манера поведінки. Стиль роботи стосується як керівників, так і підлеглих або виконавців. Кожен має свій стиль роботи, має природне чуття стилю.

В магазині «ФОП Саєнко С.М» керівник використовує демократичний стиль. Він ґрунтується на колегіальному прийнятті рішень керівником, який радиться з підлеглими, а також поінформованістю усіх співробітників про виконання накреслених завдань і цілей. Участь управлінців усіх ланок у процесі прийняття рішень сприяє тому, що кожний з них добровільно перебирає на себе відповідальність за свою роботу і усвідомлює її значущість у досягненні загальної мети. Функції контролю та оцінювання розподіляються між рівнями влади, дедалі більше переходячи від верхніх рівнів до нижчих. Співробітники за демократичного стилю керівництва є не просто виконавцями чужих рішень, а сприймають цілі організації як власні цінності та інтереси. Цей стиль активізує ініціативність співробітників, є передумовою нестандартних рішень, сприяє поліпшенню морально-психологічного клімату та загальної задоволеності співробітників організацією. За таких умов співробітники мають змогу навчатися один у одного по горизонталі, коли кожний є джерелом інформації, а керівник-демократ враховує індивідуально-психологічні властивості, потреби, інтереси підлеглих, обирає адекватно ситуації засоби впливу на них.

Конфлікт - це зіткнення протилежно спрямованих, несумісних одна з одною тенденцій (потреб, інтересів, ціннісних орієнтацій, соціальних установок, планів тощо) у свідомості окремо взятого індивіда, в міжособистісних взаємодіях та міжособистісних стосунках індивідів чи груп людей.

В даному магазині найчастіше виникають міжособистісні (які виникають між двома працівниками) або між групові конфлікти (які виникають між працівником і іншими людьми).

Найголовнішою причиною виникнення конфліктів на даному підприємстві є:

1. нестача необхідних для нормальної життєдіяльності благ (низька заробітна плата);

2. Взаємозалежність завдань, тобто робота одного продавця залежить від роботи іншого працівника.

3. Відмінності в уявленнях про конкретну ситуацію та про цінності. Уявлення про певну ситуацію залежить від бажання досягти певної цілі. Замість того, щоб об'єктивно оцінювати ситуацію, люди схильні розглядати тільки ті погляди, альтернативи, які (на їхню думку) позитивні для групи й особистих потреб;

4. Відмінності в манері поведінки та життєвому досвіді.

Коли людина знаходиться в конфліктній ситуації, для більш ефективного вирішення проблеми необхідно вибрати певний стиль поведінки, враховуючи при цьому стиль іншого працівника, а також природу самого конфлікту.

Найпоширенішим стилем вирішення конфліктів на даному підприємстві - стиль компромісу. Людина дещо поступається своїми інтересами, щоб задовольнити їх частково, і інша сторона робить те саме. Іншими словами, людина погоджується на часткове задоволення свого бажання і часткове виконанню бажання іншої людини. Компроміс дозволить зберегти взаємовідносини та отримати хоча б щось, ніж все втратити.

3.3 Аналіз якості управління на підприємстві

Результат опитування (анкетування),яке ми провели нещодавно, щоб з'ясувати рівень задоволення потреб населення в продовольчих та не продовольчих товарах в даній сільській місцевості свідчить про достатній рівень їх задоволення в продуктах, високий рівень якості обслуговування.

Висновок

торговий товаропостачання маркетинговий

Під час проходження практики в магазині «ФОП Саєнко С.М» було досліджено систему менеджменту підприємства. Ми проаналізували умови, в яких діє організація, розглянули фактори зовнішньої та внутрішньої дії. Було вирішено, що організаційна структура є ефективною. На підприємстві охорона праці, техніка безпеки і безпосередньо сама робота підприємства ведеться чітко і досконало

Необхідно більшу увагу приділити професіоналізму працівників. Та їх мотивації. Адже було виявлено, що діє дужа багато конкурентів, тому робота даного підприємства повинна бути бездоганною, щоб утримати клієнтів та замучити нових. Доцільно застосувати наступні заходи мотивації:

1. Доплачувати премії до заробітної плати при підвищенні обсягу реалізації в порівнянні з попереднім періодом, при цьому потрібно стимулювати працівника протягом усього часу;

2. Надання робітникам додаткової оплаченої відпустки;

3. Різноманітне моральне стимулювання.

Також дуже важливо проводити рекламні заходи щодо поширення інформації про підприємство та його продукцію.

Список використаної літератури

1. Господарський кодекс України: за станом на 16.01.2003 р., № 436 -- IV (зі змінами): / Верховна Рада України -- Офіц. вид. -- К.: Відомості Верховної Ради (ВВР). -- 2003. -- N 18-22. -- 144с.

2. Веснин В.Р. Менеджмент: учебник. - М.: ТК Вели, Изд-во Проспект, 2006. - 504с.

3. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Перевод с английского. - М.: Вильямс, 2008. - 665с.

4. Мошек Г.Є. та ін. Менеджмент підприємства: Підручник. - К.: Київський національний торговельно-економічний університет, 2005. - 271с.

5. Управление организацией: Учебник / Под ред. А.Г. Поршнева, З.П. Румянцевой, Н.А. Саломатина. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: ИНФРА - М, 2005. - 669с.

6. Управление персоналом организации: Учебник / Под ред. А.Я. Кибанова, - М.: Инфра - М., 2003. - 638с.

7. Управление персоналом организации: Учебник / Под ред. А.Я. Кибанова. - М.: ИНФРА-М, 2006.

Размещено на Allbest.ru