Товарознавча оцінка кашемірового пальто
Вибір та характеристика моделі швейного виробу - кашемірове пальто. Вибір та обґрунтування основних вимог пред'явлених до виробу. Вибір та характеристика матеріалів для виробу. Характеристика фурнітури, необхідної для пошиття кашемірового пальто.
Рубрика | Маркетинг, реклама и торговля |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 11.09.2015 |
Размер файла | 112,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
1. Вступ
Серед галузей виробництва непродовольчих товарів однією з найважливіших є легка промисловість, яка забезпечує населення тканинами, одягом, взуттям тощо, а промисловість -- технічними тканинами та ін. Виробничий потенціал легкої і текстильної промисловості України давав можливість виготовляти 11,3 м2 тканин, 5,6 пари панчішно-шкарпеткових і 2,9 шт. трикотажних виробів, 2 пари взуття на кожну людину.
Розвиток швейної промисловості неможливий без тісних зв'язків з іншими галузями економіки, серед яких важливе місце посідає текстильна промисловість, сировина промисловість, машинобудування, устаткування транспорту та торгівлі.
На даний час текстильний сектор та легка промисловість в цілому в усьому світі є одними з провідних галузей економіки, що значною мірою забезпечують формування державного бюджету та виступають важливим фактором розвитку сільського господарства, хімічної та машинобудівної промисловості тощо. Офіційна статистика свідчить, що за даними 2005 року 50% обсягів виробництва сектора забезпечували лише 7 із 34 товарних позицій, серед яких -- тканини вовняні, брезент, килими, тканина, мішки та пакети, тканини бавовняні. Дивлячись на ці данні, можна сказати, що замість того, щоб випускати з підприємств продукцію високого рівня, яка дійсно може зацікавити споживача своєю якістю, модними тенденціями, вітчизняні текстильні бази виготовляють продукцію з мінімальною якістю вихідної сировини, копіювання фасонів виробу та мінімальних витрат коштів. До того ж, велика частка цієї продукції призначена для експорту. На думку експертів, перевищення експорту над виробництвом може бути зумовлене реекспортом або наявністю неофіційного внутрішнього виробництва. Щодо тканин текстильних та полотен трикотажних, то експортувалося, відповідно, 34,8% та 20,0% від загального обсягу їх виробництва. Одночасно і внутрішній ринок текстильних виробів вельми успішно заповнюється імпортною продукцією. За основними товарними групами у 2006 р. офіційний імпорт у вартісному вимірі перевищував виробництво у декілька разів -- наприклад, за пряжею та нитками текстильними -- у 11,9 рази, за тканинами текстильними -- у 5,9 рази, за матеріалами текстильними іншими -- у 3,1 рази, за полотнами трикотажними -- у 5,1 рази. За трикотажними виробами вартість імпорту становила 69,1% від внутрішнього виробництва. Якість вітчизняної сировини -- як натуральних, так і хімічних волокон -- у переважній більшості випадків не влаштовує виробників пряжі. Тобто, значна частина сировини імпортується. У 2005 р. частка імпорту волокон склала: для бавовни -- 100%, для льону -- 6%, для вовни -- 73%, для хімічних волокон -- 48,5%). Найперспективнішою сировиною вітчизняного походження вважається льон, але навіть після прийняття у 2005 р. проекту концепції загальнодержавної інноваційної програми відродження та розвитку лляної промисловості України на 2006-2010 роки відродження льонарства здійснюється дуже повільно.
Сучасний одяг класифікують за такими ознаками:
а) щодо матеріалу - з тканини, трикотажу, нетканих, дубльованих матеріалів, натурального та штучного хутра, натуральної та штучної шкіри;
б) за статево-віковими ознаками - жіночий, чоловічий, дитячий;
в) за сезоном: літній, зимовий, поза сезонний;
г) за призначенням: побутовий, спортивний, спеціальний.
Питома вага промислових виробничих основних фондів швейної галузі у загальній вартості промислово-виробничих фондів в Україні складає 0,7%, що є найнижчим показником серед країн СНД. Ці данні говорять про те, що текстильній промисловості не приділяється велика увага при розподіленні державного бюджету, бо тоді б Україна мала сильний та якісний текстильний сектор. Успішний розвиток швейного виробництва неможливий без його раціонального розміщення та спеціалізації підприємств. Оптимальне розміщення має за мету забезпечити:
а) випуск високоякісної продукції;
б) елективне постачання підприємств торгівлі.
Виконати ці вимоги можливо лише шляхом поглиблення територіального поділу праці. У розроблених проектах програм розвитку легкої промисловості України передбачено розширити сировинну базу та ліквідувати диспропорції в окремих підгалузях; розвивати машинобудування для легкої промисловості, а також механізм відновлення кооперативних зв'язків з країнами СНД. Відновлюються посіви бавовнику на півдні України, де він вирощувався ще в ЗО--50-х роках. Заслуговує на увагу також пропозиція українського науково-дослідного інституту текстильної промисловості та кількох інститутів України щодо вироблення технології виготовлення целюлози з біологічної маси та її переробки на штучні волокна і нитки.
2. Вибір та характеристика моделі швейного виробу
Вибір моделі для жіночого кашемірового пальта був здійснений на основі аналізу напрямку моди і характеристики моделі.
Кашемір - це пух гірської кози, що мешкає на Тибеті, який вручну вищипують під час весняної линьки. Фантастично ніжний, гіпоалергенний матеріал, який використовують для виготовлення натуральних теплих і легких виробів. Подібна ексклюзивність та високі фізичні показники роблять кашемірові пальта дорогими і дуже бажаними. Особливо, звичайно, жінками, які полюбляють у повсякденному житті сувору елегантність, мінімалістичний, але затишний шик. Кашеміровим пальтом може називатися як деталь з чистого кашеміру, так і з додаванням іншим матеріалів, наприклад, віскози, поліестеру, іншого роду вовни. 100% кашемір дорожче, але набагато м'якше і приємніше на дотик. Сумішеві матеріали роблять пальто більш стійким до зносу, а також відповідним для більш суворих погодних умов.
Кашемірове пальто: модні деталі сезону
Силуети
Обравши свій силует по фігурі можна насолоджуватися комфортним теплом кашемірового пальта і власної елегантності.
Комір
Коміри зі складних і неймовірних знову стали простими й елегантними. Оскільки зараз «колесо моди» повернулося так, що в центрі уваги обличчя і внутрішній світ, то коміри взяли трохи романтичні обриси. Злегка округлений маленький комірець піде тендітним дівчатам. Гострий відкладний - сучасним жінкам, впевненим у собі, великий хутряний комір допоможе створити фатальний образ.
Капюшон
У цьому сезоні капюшон, на жаль, не в моді. Торішні експерименти зі складними моделями, що міняли жіночий силует до невпізнання, повністю відвернули публіку від цієї затишної і навіть уже звичної деталі.
Рукава
Все, що змогли запропонувати дизайнери в цьому році - це прості та вільні рукави прямого крою. Можна дозволити собі деякі відхилення: трохи звузити або трохи розширити форму, облямований рукав хутром, додати вузькі манжети.
Колір пальта
Колірні тенденції, як багатобарвність поступається місцем однотонності і класичному забарвленню. Це не означає, що всі кольорові речі «зійшли з дистанції». Просто в цьому році краще віддати перевагу кашеміровому пальту бежевого, кремового, шоколадного кольору. Деякі дизайнери, які звикли використовувати багату палітру, пропонують нам насичений темно-зелений, яскравий червоний, синій з білими акцентами. Ну і, звичайно ж, чорне кашемірове пальто, як і раніше актуально.
Застібки
Блискавки і величезні гудзики у 2011-2012 перестають бути актуальними. Бажано, щоб у цьому році застібка була потайна. Гудзики для класичних одно-і двобортних моделей повинні бути в тон.
Довжина пальто
З довжиною дизайнери дозволили експериментувати на свій розсуд. При цьому багато моделей були представлені у двох варіантах - укороченому до коліна і довгому - по щиколотку.
Цим пропозиціям відповідає вибрана модель жіночого кашемірового пальта, яка зазначена на малюнку.
Це кашемірове пальто довжиною за коліна прикрасить будь-який гардероб. Дане пальто є повсякденною деталлю гардероба.
Опис моделі виробу
Кашемірове пальто є приталеного силуету. Застібка центральна на ґудзик.
По лінії талії відрізне: верхній зріз нижньої частини призібраний із утворенням складок, рукав двошовний довгий, верхня частина пілочки цільнокроєна з коміром, який є відкладний і шалевий, кишені розташовані в бічних зрізах.
3. Вибір та обґрунтування вимог пред'явлених до виробу
Вся різноманітність вимог пред'явлених до виробу ділиться на дві великі групи: споживча та промислова.
Споживчі вимоги встановлюються в залежності від призначення та умов експлуатації виробу. Асортимент матеріалів для одягу постійно оновлюється. Застосовуються різні тканини, неткані матеріали, штучний і натуральне хутро, натуральна шкіра, дубльовані матеріали. До споживчих вимог відносяться гігієнічні, експлуатаційні та естетичні вимоги.
Гігієнічні вимоги.
Визначальна роль гігієнічних вимог до одягу і адекватних їм властивостей обумовлена тим, що вона покриває близько 80% поверхні тіла людини, виконуючи важливі функції його життєдіяльності (гігієна - від грец. Hygieinos - здоровий).
У зв'язку з цим слід виділити чотири основні функції гігієнічного характеру, які повинні бути забезпечені в використовуваної людиною одязі:
1) захист від механічних, хімічних і біологічних впливів;
2) захист від несприятливих кліматичних елементів;
3) підтримка тіла людини в чистоті;
4) забезпечення нормальної життєдіяльності організму.
В даний час прийнято наступний розподіл території СНД по кліматичних зонах:
I зона - територія з кліматом, яка вимагає високоякісного хутряного одягу і утеплювального взуття;
II зона - територія з кліматом, що вимагає звичайного, але обов'язково з теплозахисних натуральних матеріалів, хутряного одягу і утеплювального взуття;
III зона - територія з кліматом, яка вимагає переважно теплого одягу і різноманітного взуття;
IV зона - територія з кліматом, яка вимагає більше одягу і взуття для захисту від вогкості і опадів;
V зона - територія з кліматом, що вимагає підвищеної уваги до одягу і взуття для захисту організму людини від перегріву.
Оскільки одяг для захисту від холоду різна, велике значення мають властивості окремих матеріалів, що становлять пакет конструкції виробу. При цьому надзвичайно важливо врахувати передбачувані умови експлуатації, неоднорідність теплових потоків на окремих ділянках тіла людини.
Сучасний період характерний широким використанням хімічних матеріалів при виготовленні швейних виробів.Вони мають низку специфічних властивостей. Тому до одягу з них пред'являється ряд додаткових вимог:
¦ хімічна стабільність матеріалів і речовин;
¦ ступінь електрізуємості не повинна перевищувати встановлених санітарних норм;
¦ одяг з синтетичних матеріалів не повинний бути токсичним, не викликати роздратування шкірних покривів.
До гігієнічним вимогам відносяться: теплозахисність, гігроскопічність, паро-і повітропроникність, водонепроникність.
Теплозахисність - здатність одягу зберігати тепло; на теплозащитность впливають конструкція, крій, фасон. Для збільшення теплозахисності застосовують тканини з начосом, спеціальні прокладочні утеплюючі матеріали.
Гігроскопічність - здатність одягу вбирати вологу забезпечувати поглинання поту і віддачу його у зовнішнє середовищ; Обумовлюється вона гігроскопічністю тканини, з якого одяг виготовлений.
Повітропроникність. Одяг повинен добре вентилюватися. Найбільшою повітропроникністю повинні володіти вироби білизняного і платьевая асортименту, меншою - пальтові, плащові, костюмні.
Паропроникність.Чим товще і щільніше тканина, тим менше паропроникність. Найкраща паропроникність в одягу з бавовняних і віскозних тканин.
Водонепроникність, або водотривкість, - це опірність одягу проникнення атмосферних опадів. Одяг з матеріалів підвищеної щільності та з водонепроникною обробкою має більш високу водотривкість. Однак матеріали зі спеціальними просоченнями повітронепроникні. Тому в одязі, виготовленої з водонепроникних тканин, повинні бути передбачені вентиляційні отвори.
Для даного виробу гігієнічні вимоги є досить важливими, оскільки здатність одягу зберігати тепло є однією з найважливіших вимог, окрім цього гігроскопічність помірна, повітропроникність і паропроникність не значна.
Експлуатаційні вимоги одягу
Експлуатаційні вимоги в основному направлені на забезпечення відповідності виробів цільовим призначенням та умовами їх використання.
Це обумовлює необхідність постійного вдосконалення асортименту. Воно реалізується по ряду напрямків: номенклатурі, моделями, конструкції виробів, матеріалів, а також за особливостями технологічної обробки швейних виробів.
Найбільші зміни в асортименті забезпечуються за рахунок розробки нових моделей, які повинні бути узгоджені з тенденціями розвитку моди і асортименту, а також з естетичними смаками споживачів. Конструктивний шлях пов'язаний із збільшенням різноманітності конструкцій, крою одягу, а також розмірних характеристик (розміру, росту, повноти).Остання обумовлена так званим ростовим, або акселераціонним, «вибухом». Відповідно до нього розмірні характеристики людей змінюються в часі. Це вимагає проведення через кожні 6-7 років обмірів фігур населення і коригування асортименту одягу.
Впровадження нових і модифікованих матеріалів також веде до розширення асортименту і, природно, до більш повної відповідності виробів цільовим призначенням та умовами експлуатації. Матеріал є одним з важливих елементів в оформленні не тільки розмаїття асортименту, але і рівня якості швейних виробів.
Одяг повинен бути і формостійким, зберігати надану їй у процесах виробництва об'ємну форму.
Формостійкість забезпечується низкою способів:
¦ м'якою обробкою, тобто використанням швів і виточок для додання об'ємної форми виробам в області грудей, лопаток, сідниць;
¦ жорсткої обробки, тобто створенням необхідної форми за рахунок каркасних прокладок (бортової прокладки і плечової накладки, прокладки в лацканах, по краю бортів тощо);
¦ пластичним способом, який застосовується при волого-тепловій обробці (ВТО) деталей і вузлів виробу за рахунок пластичної деформації матеріалів при дії ряду параметрів (температури, вологості, тиску, часу);
Одяг повинен бути зносостійким.
Знос одягу - складний процес, що протікає під впливом різних впливів: механічних (тертя, розтягування, згинання і т.п.), фізико-хімічних (впливу факторів зовнішнього середовища, продуктів обміну організму - шкірного обміну та ін), біологічних.
Слід розрізняти два види зносу: моральний і фізичний. При цьому моральний знос пов'язаний з невідповідністю вироби напрямку моди, і він звичайно коротше, ніж фізичний знос. Оптимальним є термін функціонування вироби, при якому обидва види зносу збігаються за часом.
Вивчення зносу одягу проводять:
¦ оцінкою ношених виробів;
¦ проведенням досвідчених носок;
¦ лабораторними випробуваннями пакетів одягу.
Важливою характеристикою одягу є її зручність в експлуатації. Воно проявляється у можливості реалізації (без ускладнення) різних динамічних рухів людини в одязі. Це особливо важливо для спортивного та дитячого одягу.
Для даного виробу характерні такі експлуатаційні вимоги: з механічних (тертя, оскільки при постійній носці кашемір при взаємодії з навколишнім середовищем може пошкодитись до значного пілінгу), з фізико-хімічних (під дією води кашемірове пальто набрякає і стає важким), зручність в носці виробу (маса кашемірового пальта становить іноді 1 / 10 маси тіла людини, що викликає додаткові витрати енергії при носінні; можливість хімічної чистки забезпечує якість одягу, після його забруднення).
Естетичні вимоги одягу
Естетичні вимоги спрямовані на повноту виявлення естетичної функції одягу. Найбільш високі естетичні вимоги до одягу пред'являє молодь, особливо у віці 17-21 року. Вона керується модою при виборі одягу на 70 - 80%.Особливу увагу цій групі споживачів виправдана вже тільки тим, що вона, за даними ЮНЕСКО, становить 45% населення планети. При цьому до молодих відноситься населення у віковому діапазоні 14-30 років. Естетичні вимоги повинні забезпечити відповідність одягу напрямку моди і естетичним смакам споживачів. Мода - це нетривале панування в певному суспільному середовищі, в певний період часу тих чи інших естетичних смаків, які виявляються в одязі, взутті, зачісці, меблів і т.д.
Для моди як універсального явища характерні певні риси.
Їх зміст враховує ряд особливостей:
¦ престижність, тобто прагнення індивіда виділитися в суспільному середовищі чи у власній самооцінці через володіння модним виробом;
¦ канон (еталон) краси, тобто - це красиве, історично притаманне людині;
¦ плюралістичність визначає орієнтацію при розробці тенденцій моди на найбільш вимогливу в естетичному плані частина населення. Однак тенденції модного оформлення виробів дозволяють врахувати і інші (вікові, соціальні) групи споживачів;
Мода як складне і дуже важливе в практиці торгівлі явище залежить від багатьох факторів.
Тільки виявлення сутності та повноти їх обліку дозволяє розраховувати на успіх у комерційній діяльності. При цьому слід врахувати й певні закономірності, характерні для розвитку моди:
¦ мода виникає в найбільш розвинених центрах і поширюється вшир і вглиб;
¦ розвиваючись в певному напрямку, мода постійно створює сприйняття людиною її елементів, що повторюються.
Узагальнення різноманіття факторів, що визначають розвиток моди, виявляє, що суттєві зміни в ній відбуваються за період 5-7 років. Це має важливе значення для практики формування асортименту одягу в торгівлі. На основі цієї закономірності доцільно відстежувати зародження нової моди і одночасно проявляти обережність при закупівлі, особливо великих партій виробів через п'ять років після їх впровадження у виробництво.
Для даного виробу естетичні вимоги є в цілому важливі, бо саме мода визначає силует, зовнішній вигляд форму, ступінь прилягання, оздоблювальні елементи та кольорову гамму в одязі.
До промислових вимог відносяться технологічність (вимоги можливого виготовлення виробу в умовах технологічного процесу - виробу методів обробки, створення вимог для найбільшої механізації операцій і підвищення продуктивності праці) та економічність виробу.
Для даного виробу важливими вимогами є технологічність (оскільки процес пошиття кашемірового пальта є досить громіздким, то створюються нові методи обробки матеріалу та механізація операцій для пришвидшення пошиття виробу), економічність виробу (натуральний кашемір є дорогим матеріалом, тому заради менших витрат на даний виріб, до натурального кашеміру додають синтетичні волокна).
4. Вибір та обґрунтування вимог, пред'явлених до матеріалу
Вимоги, що пред'являються до матеріалів для швейного виробу, поділяються на 5 груп: стандартні, конструктивно-технологічні, гігієнічні, вимоги до стійкості на зношення матеріалів, естетичні.
1 група - стандартні вимоги. Ця група включає до свого складу вимоги до відповідності показників властивостей матеріалів стандартним нормам, (вміст волокон, маса, щільність тканини, ширина та інші). Сюди також відноситься економічна доцільність застосування за показниками його вартості, ширини тощо.
Ширина пальтових вовняних і напіввовняних тканин з крайкою повинні бути 142 або 152 см. У відповідності з ГОСТ 9204-84 при ширині тканини з крайкою 142 см допускаються відхилення ± 2 см, а при ширині тканини з крайкою (152 ± 2,5) см. Ширина двох кромок не повинна перевищувати: 2 см - у камвольних тканин, що виробляються на човникових верстатах; 3, 4 см - у всіх тканин, що виробляються на безчовникових верстатах.
Поверхнева щільність, число ниток на 10 см по основі й по утоку, масова частка вовняних волокон встановлюються технічними умовами на конкретний артикул тканини. Допустимі відхилення по поверхневій щільності і числу ниток на 10 см встановлюються згідно з ГОСТ 10641-88.Для чоловічих пальт рекомендуються тканини з поверхневою щільністю, г / мІ, 600... 750; для жіночих - 220... 550; для дитячих - 400... 600.
Масова частка залишкового жиру у вовняних тканинах повинна бути,%: 0,5... 1,5 - у камвольних і тонкосуконного; 0,5... 2,5 - у грубосуконних.
Зміна лінійних розмірів після замочування у воді не повинен перевищувати встановлених величин для тканин другої групи, тобто по основі - 3,5, а за утоком - 2%; за домовленістю виробника зі споживачем допускається зміна лінійних розмірів тканин вище встановленого для тканин другої групи.
Нормована вологість чистошерстяної тканини повинна бути 13%.
Для забезпечення надійності і довговічності вовняних і напіввовняних тканин в ГОСТ 28000-2004 нормується стійкість до стирання по площині до діри.
2 група - конструктивно - технологічні вимоги до властивостей матеріалів, які впливають на особливості конструкції виробів та технологію його виготовлення. До таких властивостей відносяться: зсідання тканини, товщина, розсування ниток, осипання, прорубування при пошитті, жорсткість, драпірувальність, зминання, здібність до формоутворення тощо.
Так як кашемір є натуральним і з додаванням синтетичних волокон, технологічна конструкція виробу повинна виконувати наступні вимоги:
1. Виріб повинен складатися з мінімальної кількості деталей, вузлів з'єднання.
2. Висока точність конструкції, виключаючи підгонку і уточнення деталей при зборці вузлів і виробу в цілому.
3. Максимальна кількість вузлів повинно складатися з уніфікованих деталей.
При високих температурах кашемір може виявити здатність до зсідання. У матеріалі волокна переплетені щільно, тому розсування ниток не характерне, але при механічному пошкодженні можливе. Осипання для цього матеріалу не властиве. Так як із кашеміру шиють найчастіше пальта, то при пошитті можливі труднощі через велику товщину зшитих матеріалів. Кашемір має здатність драпіруватися і зминатися, а також має властивість вирівнюватись при зминанні.
3 група - гігієнічні вимоги, пов'язані з створенням комфортних умов експлуатації, здатності матеріалів поглинати та віддавати вологу, повітропроникність, теплозахисні властивості, електризація, забруднення.
Пальтові матеріали повинні відповідати гігієнічним вимогам, тобто забезпечувати ефективність трудової та іншої життєдіяльності людини шляхом оптимізації обміну тепловою енергією і речовиною (повітря, вода) з фізичним середовищем у системі «людина - одяг», «людина - одяг - кліматичне середовище», «людина - одяг - предметне середовище». Матеріали повинні забезпечувати обмін речовиною (сорбція і десорбція вологи, поглинання і віддача крапельно-рідкої вологи, проходження повітря, паро-і крапельно-рідкої вологи) і обмін теплової енергії (поглинання і перенесення тепла). Вимоги до матеріалів найбільшою мірою залежать від температури повітря. Підвищення температури повітря супроводжується перерозподілом великої маси крові людини на периферійні ділянки і збільшенням внаслідок цього теплопровідності, розширенням судин, підвищенням проникності стінок і збільшенням виділення вологи через шкіру. Пальтові матеріали виконують одну зі своїх функцій - захист людини від охолодження. Забезпечення цієї функції в певній мірі досягається при відповідних значеннях теплового опору та повітропроникності основного матеріалу. Основний матеріал для демісезонного пальто повинен мати високий тепловий опір. Так як в пакеті матеріалів немає вітрозахисною прокладки, то основний матеріал необхідно вибирати з невисоким значенням повітропроникності. Крім того, пальтові тканини повинні бути в достатній мірі вологопровідними, оскільки накопичення вологи в одязі призводить до збільшення її теплопровідності і підвищенню тепловтрат людини. Однак занадто висока вологопроникність і гігроскопічність основного матеріалу пальта можуть призвести до інтенсивного поглинання атмосферної вологи та зниження теплозахисних властивостей. Вимоги, що пред'являються до матеріалів для пальта, визначаються природно-кліматичними умовами тих кліматичних поясів (зон), для яких вони призначені. Найбільш жорсткі вимоги встановлені для матеріалів одягу і пакетів з матеріалів для кліматичних зон особливо холодного і холодного клімату.
4 група - вимоги до стійкості на зношення матеріалів: стійкість матеріалів до стирання, багаторазовому згину, утворення пілінгу при пранні, хімічних реагентів, поту, дії біологічних факторів та низьких температур, вогню тощо.
При багаторазовому згинанню кашеміру, його волокна починають перетиратися і утворюється тонка сіточка на цьому місці, або у найгіршому варіанту - дірка. Стійкість ворсової поверхні до стирання повинна бути не менш, циклів: 400 - для жіночих;600 - для чоловічих. Якщо матеріал піддати багаторазовому згину, то будуть видні заломи ворсу матеріалу (часто такі заломи утворюються у жіночих пальтах на місці згинанні ліктя або ж на місці носіння жіночої сумочки). Будь-який виріб з кашеміру вимагає особливого догляду, тому що дуже тонкі нитки. В'язані вироби з натуральних волокон краще прати вручну, використовуючи спеціальні шампуні для делікатних тканин або натуральні м'які миючі засоби. Перед тим, як прати кашемір, 40% людей не підозрюють, як правильно потрібно прати його, тобто при не правильному пранню, чи при багаторазовому пранню утворюється пілінг, який важко усунути. Якщо пілінг не можливо усунути, то матеріал повністю є зіпсованим, адже зовнішній вигляд втрачений. Хімчистка менш краща, тому що в процесі чистки можуть використовуватися хімікати, занадто сильні для кашемірових волокон. До біологічних факторів відноситься дія мікроорганізмів на матеріал, оскільки для молі найсмачнішим у гардеробі буде нове кашемірове пальто. Внаслідок цього волокна матеріалу руйнуються.
5 група - естетичні вимоги, які враховують напрямок моди. В цю групу включають вимоги до кольору та можливого поєднання кольорів у виборі матеріалу, його рисунок фактури, блиску, форми та розміру ґудзиків тощо.
Кольорова гамма кашеміру є широкою, оскільки у наш час можна обрати колір від яскраво-малинового до темно-зеленого, тобто, який пасуватиме людині. Оскільки сьогодні є модні більш матові відтінки, то дане пальто є бежевого кольору. Гармонійним поєднанням кольорів буде: бежево-чорний, бежево-коричневий. Ґудзики є круглої форми.
5. Найбільш важливі властивості матеріалів
В переліку властивостей матеріалів значення їх окремих характеристик різне. Для встановлення найбільш важливих властивостей матеріалів заданого швейного виробу необхідно використовувати метод експертної (соціологічної) оцінки.
Таблиця 1.1
Результати опитування експертів
№ |
Шифр властивостей |
Назва властивості |
Місце вимоги по властивості визначене експертом |
||||||||
Експерти |
|||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
|
1. |
Товщина тканини |
9 |
9 |
11 |
12 |
2 |
12 |
10 |
7 |
||
2. |
Відповідність малюнка до напрямку моди |
1 |
3 |
1 |
1 |
1 |
2 |
2 |
9 |
||
3. |
Стійкість до дії світла |
10 |
12 |
10 |
11 |
3 |
6 |
11 |
6 |
||
4. |
Поверхнева густина тканини |
3 |
4 |
5 |
9 |
6 |
10 |
4 |
8 |
||
5. |
Стійкість до тертя |
11 |
6 |
9 |
2 |
4 |
3 |
12 |
1 |
||
6. |
Пілінгуємість |
8 |
2 |
3 |
5 |
5 |
7 |
9 |
5 |
||
7. |
Повітропроникність |
5 |
7 |
6 |
3 |
11 |
4 |
6 |
4 |
||
8. |
Незім'ялість |
6 |
1 |
2 |
4 |
12 |
1 |
7 |
2 |
||
9. |
Теплостійкість |
4 |
8 |
7 |
6 |
10 |
8 |
5 |
12 |
||
10. |
Формостійкість |
2 |
5 |
4 |
7 |
7 |
5 |
3 |
3 |
||
11. |
Стійкість до хімчистки |
12 |
11 |
12 |
10 |
8 |
11 |
8 |
10 |
||
12. |
Пилопроникність |
7 |
10 |
8 |
8 |
9 |
9 |
1 |
11 |
Таблиця 1.2
Аналіз результатів опитування експертів
експерти |
Рангові оцінки властивостей |
||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
|
1. |
9 |
1 |
10 |
3 |
11 |
8 |
5 |
6 |
4 |
2 |
12 |
7 |
|
2. |
9 |
3 |
12 |
4 |
6 |
2 |
7 |
1 |
8 |
5 |
11 |
10 |
|
3. |
11 |
1 |
10 |
5 |
9 |
3 |
6 |
2 |
7 |
4 |
12 |
8 |
|
4. |
12 |
1 |
11 |
9 |
2 |
5 |
3 |
4 |
6 |
7 |
10 |
8 |
|
5. |
2 |
1 |
3 |
6 |
4 |
5 |
11 |
12 |
10 |
7 |
8 |
9 |
|
6. |
12 |
2 |
6 |
10 |
3 |
7 |
4 |
1 |
8 |
5 |
11 |
9 |
|
7. |
10 |
2 |
11 |
4 |
12 |
9 |
6 |
7 |
5 |
3 |
8 |
1 |
|
8. |
7 |
9 |
6 |
8 |
1 |
5 |
4 |
2 |
12 |
3 |
10 |
11 |
Результати опитування експертів опрацьовують таким чином:
1. Визначають суму рангів по кожному експерту (по горизонталі),яка для усіх експертів повинна мати однакову суму:
Rij = (1 + 2 + 3 + …+ n) = 0.5 * 12 *(12+1) = 78
де n - кількість властивостей.
= 8 + 10,5 + 10,5 + … + 6 = 78
2. Визначають суму рангів для кожного фактору (властивості) по вертикалі:
= 9 + 9 + 11 + 12 + 2 + 12 + 10 = 65
= 1 + 3 + 1 + 1 + 1 + 2 + 2 + 9 = 20
= 10 + 12 + 10 + 11 + 3 + 6 + 11 + 6 = 69
= 3 + 4 + 5 + 9 + 6 + 10 + 4 + 8 = 49
= 11 + 6 + 9 + 2 + 4 + 3 + 12 + 1 = 48
= 8 + 2 + 3 + 5 + 5 + 7 + 9 + 5 = 44
= 5 + 7 + 6 + 3 + 11 + 4 + 6 + 4 = 46
= 6 + 1 + 2 + 4 + 12 + 1 + 7 + 2 = 35
= 4 + 8 + 7 + 6 + 10 + 8 + 5 + 12 = 60
= 2 + 5 + 4 + 7 + 7 + 5 + 3 + 3 = 36
= 12 + 11 + 12 + 10 + 9 + 11 + 8 + 10 = 82
= 7 + 10 + 8 + 8 + 9 + 9 + 1 + 11 = 63
3. Визначаємо середню суму рангів:
де n - кількість властивостей;
- сума рангів для кожного фактора.
4. Визначають різницю між середньою сумою рангів кожного фактору та середньою сумою рангів:
5. Визначають квадрат різниці:
6. Визначають суму квадратів відхилень:
7. Визначають ступінь погодженості думок усіх експертів по коефіцієнту конкордації W:
Значення коефіцієнта конкордації суттєво відрізняється від нуля, то можна рахувати, що між думками експертів є істотний зв'язок. Але експерти не однаково рахують вимоги (значення коефіцієнта конкордації W помітно відрізняється від табличного).
8. Значення коефіцієнта конкордації перевіряють згідно з критерієм Пірсона:
За результатами опитування експертів будують діаграму рангів, відкладаючи по одній осі фактори (властивості), а по другій відповідну суму рангів.
Аналізуючи діаграму приведену на рис.1 можна сказати, що розподілення рівномірне, зменшення - не монотонне. Найбільш значимі властивості , так як вони займають на діаграмі високі місця. Останніх дев'ять властивостей можна віднести до шумового поля і в подальшому не враховувати. Таким чином, метод експертної оцінки дозволив виділити найбільш важливі властивості (відповідність малюнка до напрямку моди - ; незім'ялість - ; формостійкість - ; пілінгуємість - ), які в великій мірі впливають на якість даного виробу і саме їх необхідно враховувати при виборі матеріалів.
1. Відповідність малюнка до напрямку моди - .
Розроблена модель жіночого кашемірового пальта задовольняє всім вимогам сьогоднішньої моди, оскільки колір тканини верху є однотонного бежевого кольору, який підкреслює ніжність і чарівність жінки, особливо із яскравими аксесуарами. Для цієї моделі я обрала шарф, основний колір якого є чорний, але із додаванням різних кольорів, а також чорний берет. Так як у цьому сезоні модний силует є той, що підкреслює фігуру, то дане пальто чітко окреслює лінію грудей (завдяки коміру, який є шалевий ) та лінію талії (оскільки нижня частина пальта є відрізною від лінії талії, то завдяки зборці стегна візуально стають ширші, а талія здається вузькою). Рукав звичайний - двошовний. Застібкою є один великий ґудзик. На даний час довжиною пальто можна експериментувати, то я обрала за коліна.
2. Незім'ялість - .
Незім'ялість - властивість матеріалу чинити опір зминання та відновлювати первісний стан після зняття зусилля, що викликав його вигин і зминання.
Зім'ялість - властивість матеріалу при вигині і зминанні утворювати незникаючі складки.
Залежно від умов зминання матеріалу застосовуються прилади і методи, які поділяють на дві групи. До першої групи відносять методи та прилади, за допомогою яких здійснюється орієнтоване зминання, при якому під дією зовнішніх сил проба матеріалу отримує вигин і зминання на обмеженому певній ділянці. До цієї групи відносяться прилади СМТ (ГОСТ 19204-73) СТ-1 та СТ-2 (ГОСТ 18117-80).
Друга група об'єднує методи і прилади, за допомогою яких виробляють неорієнтовані зминання, при якому проба матеріалу отримує хаотичний вигин і зминання. До неї належать метод ручного зминання з візуальною оцінкою і прилад СТП-6.
Проби матеріалів перед випробуванням витримують не менше 24 годин в умовах відносної вологості повітря 65 ± 2% і температурі 20 ± 20С.підготовлену таким чином пробу укладають на скляну пластину розміром 150х15х4 мм лицьовою стороною вгору так, щоб передній кінець проби доторкався до упору. Потім на пробу укладають металеву пластину, перегинають пробу по пластині і кладуть другу, знову перегинають і кладуть третю пластину, перегинають і опускають на неї важіль. Притримуючи лівою рукою важіль, виштовхують пластини і поміщають вантаж. Після 5 хвилин навантаження витримують пробу у вільному стані (відпочинок) 3 хвилини. Потім за допомогою мікроскопа вимірюють фактичну висоту складки h. Висоту складки h, мм, обчислюють за формулою:
h = (А1-А2) m
де А1 - показання круглої шкали мікроскопа при спостереженні вершини складки;
А2 - показання круглої шкали мікроскопа при спостереженні підстави складки;
m - ціна поділки круглої шкали мікроскопа, мм (m = 0,2 мм).
Коефіцієнт зім'ялості розраховують за формулою:
де 20 - ширина металевої пластини, яку використовували для утворення складки тканини, мм.
3. Формостійкість - .
Формостійкість характеризує опір тканини вигину. Оцінюють за величиною пружного опору зміни форми при вигину (у мкН/см2). Формостійкість тканин також залежить від атмосферних умов. Під дією температури і вологості жорсткість тканин змінюється, причому в менш щільних тканинах ці зміни пов'язані з властивостями волокон, у більш щільних - зі структурою самої тканини. У процесі розкрою, при настилання формостійкі тканини менше мнуться, не мають перекосів і заломів, завдяки чому забезпечується більша точність викрою деталей.
У теорії пружності формостійкості при згині В виражається творенням модуля поздовжньої пружності Е на момент інерції перерізу тіла відносно нейтральної осі /;
B --- EI.
Момент інерції характеризує здатність тіла чинити опір вигину в залежності від розмірів та форми поперечного перерізу. Модулем поздовжньої пружності визначається здатність тіла згинатися, по вже в залежності від матеріалу тіла. Модуль поздовжньої пружності:
С = а / е
, характеризуючи пружні властивості твердих тіл, знаходиться в прямолінійною залежності від напруги про та деформації тобто текстильні матеріали, деформуючись, не підкоряються закону Гука, а пружні деформації є лише частиною повної деформації, яка відповідає даній напрузі. Формула, наведена вище, може бути справедлива лише для дуже малих, короткочасних навантажень текстильних матеріалів, при яких частка умовно-пружної деформації складає велику частину. Тому більшість методів оцінки формостійкості при згині текстильних матеріалів засноване на експериментальному визначенні деяких параметрів матеріалу при вигині, а розраховуються значення формостійкості мають умовний характер. Прилади, які використовують для визначення формостійкості матеріалів при вигині, можуть бути двох типів: 1) прилади, на яких матеріал згинається під дією розподіленого навантаження (власної ваги проби), 2) прилади, на які матеріал вигинається під дією зосередженого навантаження. До першого типу відносяться прилади, па яких матеріал відчувають методом консолі (прилад ПТ-2 і ін.) Відповідно до ГОСТ 10550-75 методом консолі відчувають легко згинаються матеріали, що мають абсолютний прогин більше 10 мм (/ ^ 10 мм).
У зв'язку з застосуванням синтетичних волокон тканини деяких видів мають підвищеною формостійкість, що негативно впливає на технологічність при обробці виробів.
4. Пілінгуємість .
Пілінгом називається процес утворення на поверхні текстильних виробів грудочок скочуються волокон - піллей, що виникають на ділянках, які випробовують найбільш інтенсивне тертя, і псують зовнішній вигляд виробу. Процес утворення піллей умовно можна розділити на два етапи. Спочатку відбувається підйом над поверхнею матеріалу вільних кінчиків волокон і утворення помітної ворсистості. Потім волокна починають групуватися, переплутуватися і утворюються рихлі комочки. Далі частина волокон відривається і заплутується в комочки, які утримуються на трьох - чотирьох якірних волокнах. І нарешті піллі відриваються від поверхні матеріалу. Для зменшення пілінгуємості матеріалу використовують спеціальні види обробки його поверхні: нанесення спеціальних плівко утворюючих речовин, які не допускають міграції волокон, опромінення матеріалу ультрафіолетовим промінням для зниження міцності волокон, розміщених на поверхні, що забезпечує швидке відривання піллей. Оцінюють по максимальному числу піллей, що припадають на 10 см2 (для вовняних - на 1 см2). Найбільшу пілінгуємість мають тканини з синтетичних волокон, текстурованих ниток, при цьому тривалий час зберігаються піллі з лавсанових, капронових волокон, а з часом зникають піллі з нітронових волокон.
Пілінгуємість визначають на приладі піллтестер FF-14 (Угорщина). Піллтестер має два круглих диска, розташованих один над одним. На нижньому утримувачі закріплюється проба, вирізана у вигляді кола, а на верхньому - абразив. Тримач з зразком може здійснювати рух відразу в двох напрямках: у напрямі Х - прямолінійний змінний циклічний рух, а в напрямку Y - синусоїдальний. Верхньому тримачу можна надати обертальний рух навколо його геометричної осі. Верхній тримач має вантаж, що забезпечує певний тиск абразиву на пробу. Маса вантажу, зазвичай дорівнює 100 г, а час випробування обмежено 1 годиною. Інтенсивність пілінгоутворення (або пілінгуємість) визначається, як кількість піллей, що припадають на випробуваний зразок (елементарну пробу),площа якого дорівнює 1 дм2. Прилад оснащений вентилятором всмоктувального типу, який видаляє пилові відходи з абразивної поверхні через спеціальний канал. Таким чином, утворюються в результаті тертя відходи не нашаровуються між поверхнями і не надають небажаного впливу на абразивне стирання. Стійкість до пілінгуємості з'ясовують у процесі випробування тканини на стійкість до стирання: якщо після 500 циклів не з'явилося кошлатання, то тканина вважається непілінгуємою.
6. Вибір та характеристика матеріалів для виробу
№ |
Назва мате-ріалу |
Ши-ри- на, см |
Арти-кул |
Волок- нистий склад |
Тов-щи- на мате-ріалу, мм |
По-верх-нева щіль- ність г/ |
Вид пере- плете- ння |
||
о |
у |
||||||||
1 |
Ткани- на паль-това |
150 |
45134 |
60% шер-сть |
40% лав-сан |
1,8 |
502 |
- |
|
2 |
Ткани- на під- клад- кова |
150 |
322190 |
НВИС -100 |
0,2 |
100 |
Сар- жеве |
||
3 |
Обєм- ний мате- ріал (син- тепон) |
200 |
935602 |
ВЛС- 100 |
4 |
140 |
- |
||
4 |
Елас-тич-ний дуб-лерин |
100 |
G 94et |
PE 100% - основа PA 28M - клей |
0,1 |
44 |
- |
Вибір підкладкового матеріалу
Підкладкові матеріали повинні задовольняти вимогам надійності, гігієнічності. Підкладкові матеріали оформляють одяг з виворітного боку, тому вони повинні відповідати естетичним вимогам. Вони повинні мати гладку поверхню для забезпечення зручності користування одягу, бути стійкими до стирання, забарвлення їх має бути стійким до сухого і мокрого тертя, дії поту, до волого-теплової обробки. Підкладкові матеріали повинні відповідати вимогам технологічності: не повинні мати розсунення ниток у швах, мати невелику обсипальність і не викликати труднощів у процесі їх обробки.
Підкладкові матеріали представлені тканинами і трикотажними полотнами, можуть бути шовковими, бавовняними і вовняними, але найбільшу питому вагу складають шовкові тканини.
Перспективними є тканини з віскозних ниток в основі і синтетичних ниток в качці. Вона має високі (порівняно з іншими) гігієнічні та естетичні властивості, високу зносостійкість, менш жорстка і найбільш легка за вагою. Для даного виробу обрана гладко фарбована підкладка того ж кольору, що і тканина верху.
Вибір матеріалу прокладки Для збереження теплозахисних властивостей було обрано такий об'ємний матеріал, як синтепон.
Для збереження до даної в процесі виготовлення форми виробу, а так само для запобігання її окремих ділянок від розтягування і передчасного руйнування використовуються прокладаючі матеріали. У процесі виготовлення пальто застосовують прокладаючі матеріали для фронтального дублювання, з метою збереження заданої форми, так і для зміцнення того чи іншого ділянки пальто.
За призначенням прокладаючі матеріали, що застосовуються при виготовленні одягу, умовно можна розділити на наступні групи:
-матеріали для надання деталям одягу формостійкості в процесі експлуатації;
-матеріали для запобігання окремих ділянок від розтягування, а так само для їх зміцнення (низ брюк, вниз рукави і т.д.);
-матеріали для зменшення повітропроникності одягу, вітрозахисні прокладаючі матеріали;
-матеріали для зменшення теплових втрат організму людини через одяг - теплоізоляційні матеріали прокладок.
Прокладаючі матеріали, так само як і інші матеріали, повинні відповідати показникам надійності, технологічності, гігієнічності та ін. Значимість вимог, що пред'являються до прокладаючим матеріалам.
Прокладаючі матеріали, застосовують для надання деталям одягу формостійкості в процесі експлуатації, повинні перш за все відповідати вимогам технологічності. Вони повинні бути пружними, малозминальними, володіти показниками жорсткості, гарною здатністю до формоутворення і формозакріплення, не повинні обтяжувати одяг. Прокладочні матеріали повинні бути стійкі до різних механічних дій, які виникають в процесі носіння, хімічного чищення, а також стійкі до дії розчинників, що використовуються при хімічному чищенні. Для даного виробу чудово підійде прокладаючий матеріал з одностороннім клейовим покриттям на еластичній основі.
Характеристика фурнітури
Характеристика властивостей ґудзиків
Діаметр гудзи-ка, мм |
Від- стань між отвора- ми,мм |
Від-стань між центра- ми отворів, мм |
Кіль- кість отво-рів, шт. |
Марка мате- ріалу |
Тепло- стій- кість,С |
Хімічна міцність |
|
25 |
5 |
3,5 |
2 |
Пласт- маса |
100 |
Стійкі до дії води і кислот не стій- кі до дії лугів і окисни- ків. |
Характеристика швейних ниток
Назва опера- ції |
Волок- нистий склад |
Лінійна щіль- ність, текс |
Торго- вель- ний номер ниток |
Направ- лення круче- ння |
Число скла- дань |
Розривне наванта- ження, СН |
|
1.Зєдна- ння де- талей |
Сердеч- ник з латексу з обпле-тенням полі-ефірного волокна |
40 |
40/2 |
Праве |
4 |
1313127 4 |
|
2.Обме- тування деталей |
Сердеч- ник з латексу з обпле-тенням полі-ефірного волокна |
40 |
40/2 |
Праве |
4 |
1313127 4 |
|
3.Прок- ладання оздоб- лючої строчки |
Сердеч- ник з латексу з обпле-тенням полі-ефірного волокна |
40 |
40/2 |
Праве |
4 |
1313127 4 |
Вибір скріплюючих матеріалів і фурнітури
Для скріплення окремих деталей при виробництві одягу застосовують швейні нитки. Швейні нитки виробляють з натуральних і хімічних волокон і ниток. В останні роки частка ниток з хімічних волокон і ниток різко збільшилася. Це обумовлено тим, що нитки мають підвищене навантаження на розрив, стійкість до стирання, впливу різноманітних хімічних реактивів, мала зміна лінійних розмірів у процесі зволоження і прання виробів. До швейних ниток пред'являється ряд вимог технологічного та експлуатаційного характеру. кашеміровий пальто швейний фурнітура
До технологічних вимог належать ті, які надаються з позиції їх застосування при з'єднанні деталей одягу. Вони визначаються структурними характеристиками швейних ниток: волокнистим складом, товщиною, напрямком і величиною крутки, числом складань. Кожну з зазначених характеристик враховують при виборі виду швейних ниток для з'єднання конкретних зшиваємих матеріалів і відповідно до особливостей технологічного процесу виготовлення виробів, де можуть проявлятися властивості самих ниток. Структура швейних ниток також визначає їх поведінку в процесі експлуатації.
Експлуатаційні вимоги визначаються умовами швейних виробів. Швейні нитки повинні забезпечувати необхідну міцність з'єднання, гарний зовнішній вигляд виробу у швах, не давати значної усадки при волого-тепловій обробці, бути стійкими до дії світла і хімічної чистки.
Таким чином, швейні нитки повинні володіти:
- високим розривним навантаженням, щоб знизити обривність на швейній машині і забезпечити необхідну міцність з'єднання;
- гнучкістю - для кращого затягування шва, щоб уникнути появи на виробі опуклих швів;
- достатньою еластичністю, що сприяє зменшенню обривності на швейних машинах і збільшує витривалість шва при експлуатації виробів;
- високою термостійкістю.
Встановленим вимогам відповідають синтетичні швейні нитки. Для проектованого виробу в якості фурнітури обраний пластмасовий ґудзик із подвійним отвором.
7. Висновок
У ході виконання курсової була пророблена велика робота з вивчення конфекціонування матеріалів для виготовлення одягу, і в підсумку для обраної моделі підібраний матеріал верху, прокладковий і підкладковий матеріал, скріплюючі матеріали та фурнітура.
Дана робота допомогла обрати правильний вибір матеріалів в пакет одягу - це не лише підбір за кольоровою гаммою, та модними тенденціями. Важливо знати властивості всіх матеріалів, що входять в пакет одягу і поєднувати тільки такі матеріали, які схожі за властивостями, або повністю доповнюють один одного. Для цього і був проведений аналіз асортиментної групи пальтових матеріалів, де вказані всі види і властивості матеріалів даної групи. Згідно проведеного аналізу асортиментної групи пальтових матеріалів, завдяки спеціальним розрахункам, щодо властивостей матеріалу було виявлено чотири найбільш важливих властивостей, які детально описано (відповідність малюнка до напрямку моди, незім'ялість, формостійкість, пілінгуємість).
Для остаточного вибору матеріалу верху, підкладки і прокладки, скріплюючих матеріалів і фурнітури, до них були встановлені вимоги, яких необхідно дотримуватися, а також проаналізовані модні тенденції сезону осінь-зима 2011-2012. У результаті були підібрані матеріали, що відповідають висунутим вимогам і модним тенденціям. В якості матеріалу верху, було обрано кашемір (60% - шерстяні волокна, 40% - лавсанові волокна), колір - бежевий. В якості підкладкового матеріалу було обрано тканину із синтетичними волокнами, яка має поверхневу щільність 100 г/, а ширина дорівнює 150 см. В якості матеріалу прокладки було обрано об'ємний матеріал (синтепон), товщиною 4 мм, поверхнева щільність - 140 г/, ширина матеріалу дорівнює 200 см. Також було обрано еластичний дублерин шириною 100 см, а поверхневою щільністю 44 г/.
Для з'єднання деталей їх обметування та прокладання оздоблювальної строчки було обрано нитки у яких сердечник з латексу, що обплетений поліефірним волокном. В якості фурнітури обрано один ґудзик, діаметром 25 мм, який виготовлений з пластмаси.
Уміння та навички фахівця, що проектує виріб є головним показником якості виробу та його довговічності. Дивлячись на певний виріб з професійної точки зору можна одразу сказати, яка людина його зшила. Адже працівник, що любить та поважає власну роботу робить її із задоволенням, тому і виріб такої людини є високоякісним. Налагодити швейну промисловість в нашій країні можуть тільки високоосвічені, люди, які знають всі критерії виробництва, а також можуть підняти на високий рівень швейну промисловість. Звичайно, за один чи два роки цього практично не реально зробити, але якщо швейна промисловість справді підніметься на високий рівень, то Україна не потребуватиме імпортних східних низькоякісних товарів. Тоді, одяг українського виробництва стане якісним і доступним для всього населення за ціною.
Отже, необхідно щорічно розвивати та підвищувати рівень освіти молодих фахівців, надавати кошти для реалізації молоді у професійній сфері, яка є майбутнім країни.
8. Список використаних джерел
1. Бузов Б. А.. Материаловедение швейного производства. М. Легпромбытиздат, 1986.
2. Пожидаев Н. Н. Материалы для одежды. М. Легкая индустрия, 1975.
3. Пожидаева С.П..Технологические дисциплины. Материаловедение.
Бирск: БГСПА, 2003.
4. http://www.topalto.com.ua/.
5. http://www.shoppingcenter.ru/fashion/palto.html.
6. http://www.rekshaz.com/index.php?option=com_phocadownload&view=category&id=10:--&Itemid=21.
7. http://www.modnaya.ru/library/014/011.htm.
8. http://www.metalika.ua/techlit/materialovedenie-v-proizvodstve-izdelii-legkoi-promyshlennosti-shveinoe-proizvodstvo.html.
9. http://freebooks.net.ua/neuzhebnye/dosug/rukodelie/63270-buzov-b.a.-modestova-t.a.-materialovedenie.html.
10. http://dom-semia.ru/stati/moda-i-stil/kashemirovoe-palto.html.
11. http://books.dostavka.ru/Knigi/Nauka-i-obrazovanie/Tekhnologiya-proizvodstva/No-name--id_6174160.
12. http://allfree4you.net/2009/04/18/materialovedenie-shvejjnogo-proizvodstva.-buzov.html.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Анализ факторов, формирующих потребительские свойства детских пальто, курток. Сырьевой состав тканей, используемых в производстве. Анализ видов переплетений. Анализ методов отделки для изготовления детских курток и пальто. Анализ структуры ассортимента.
реферат [13,0 K], добавлен 25.01.2003Влияние цвета на человека. Выбор силуэтных, цветовых и других решений конкретного ассортимента изделий и на их основе выбор моделей аналогов. Изучение модных тенденций женского пальто. Зависимость цветовой палитры от истории. Анкетирование потребителей.
курсовая работа [10,7 M], добавлен 28.01.2017Організація швейного цеха при діючому підприємстві шляхом купівлі комплекту обладнання для пошиття. Виробничий та финансовий план. Вибір маркетингової стратегії швейного цеха. Розрахунок бюджету витрат на рекламну діяльність ВП "ХАЕС" на 2007 р.
бизнес-план [39,8 K], добавлен 16.11.2009Описание продукции и рынок сбыта продукции. Стратегия маркетинга предприятия. План производства женского пальто. Юридический план, порядок регистрации предпринимателей. Коммерческий, финансовый, производственный риск. Стратегия финансирования предприятия.
бизнес-план [21,6 K], добавлен 22.05.2012Маркетингова комунікація: що це? Вибір комплексу просування. Характеристика основних елементів комплексу. Сутність і призначення маркетингових комунікацій. Фактори, що впливають на вибір елементів комплексу. Основні елементи комплексу просування.
лекция [26,1 K], добавлен 25.04.2007Оцінка привабливості ринкових сегментів. Стратегічні аспекти моделі життєвого циклу товарів. Цінова політика підприємства, принципи її формування, вимоги. Потенціал ринку та структура попиту. Вибір та обґрунтування засобів маркетингових комунікацій.
курсовая работа [134,2 K], добавлен 05.05.2014Види оздоблюючих виробів з природного каменю та застосування їх в будівництві. Товарознавча характеристика якості кам’яних матеріалів; основні відомості і властивості прикладі мармуру: родовища, видобування, технологія обробки. Оцінка ринку мармуру.
курсовая работа [6,0 M], добавлен 10.12.2011Характеристика підприємства, його організаційна структура, визначення місії та цілей. Оцінка конкурентів та місця компанії на ринку. Вибір стратегії ринкової поведінки. План прийняття рішень. Аналіз та оцінка втрат в наслідок надлишків, нестачі ресурсів.
отчет по практике [354,6 K], добавлен 11.05.2014Обчислення оптимального розміру закупівлі матеріалів та загальних витрат на створення запасів. Вибір обсягів замовлень та цін матеріалів. Розрахунок загальних показників руху запасів. Періодична система поповнення запасів з фіксованим обсягом замовлення.
курсовая работа [777,1 K], добавлен 25.07.2010Підготовка зовнішньо-торгових операцій. Маркетингове дослідження зовнішнього ринку. Пошук, вибір та встановлення контакту із закордонним партнером. Аналіз та проробка конкурентних матеріалів, складання конкурентного листа, розрахунок імпортних цін.
дипломная работа [139,8 K], добавлен 19.10.2010