Розробка нової концепції готелю "Лондонська" в м. Одеса

Очолює інженерно-експлуатаційну службу головний інженер, йому підпорядковані заступник, інженер-програміст, майстер. У функціональній структурі служби працює два відділи -- чергова технічна служба та ремонтна служба (рис. 4). У системі зв'язків з управління головний інженер підпорядкований генеральному директорові, у великих готелях -- заступнику генерального директора, технічному директорові.

Рис. 4. Організаційно-функціональна структура інженерно-експлуатаційної служби в готелях значної місткості

Головний інженер коригує роботу технічного персоналу та контролює результати його роботи, зокрема:

-- розподіляє щоденні замовлення, які надходять від служб і персоналу готелю на виконання робіт та їхнє завершення у термін під контролем заступника головного інженера;

-- складає графіки проведення робіт з профілактики і ремонту, розподіляє згідно з графіком функції у виконанні робіт;

-- відповідає за використання опалювальних систем, водопостачання, засобів зв'язку тощо відповідно до експлуатаційних вимог технічного обладнання;

-- контролює дотримання правил охорони праці й техніки безпеки працівниками;

-- реєструє дані, готує місячний звіт з роботи служби для керівників закладу розміщення;

-- контролює ефективне використання необхідних у технологічному процесі ресурсів;

-- інструктує працівників стосовно безпеки у випадку виникнення пожежі, виходу газу й інших непередбачуваних технологічних процесів;

-- складає бюджет служби, контролює його виконання і витрати у процесі функціонування служби;

-- забезпечує навчання та практичну підготовку інженерно-технічного персоналу;

-- вирішує спільно з директором готелю або менеджером кадрової служби проблему кадрового забезпечення служби;

-- розробляє плани поточного та перспективного технічного переобладнання закладу розміщення;

-- контролює раціональне використання енергоресурсів, їхню економію.

Кваліфікаційні характеристики головного інженера пов'язані з необхідністю досконало знати:

-- теоретичні основи діяльності інженерно-технічних систем у готелях;

-- основи техніки безпеки у роботі з інженерно-технічними системами;

-- основи організації та технології готельних послуг;

-- теоретичні основи управління;

-- систему статистичної звітності й діловодство;

-- основи складання бюджету організації.

Високофахова діяльність головного інженера пов'язана з необхідністю мати вищу професійну освіту в сфері інженерних наук, досвід управління, високі вольові й організаційні характеристики.

Заступник головного інженера координує, контролює роботу персоналу служби, допомагає головному інженерові у виконанні його обов'язків згідно з функціонуванням служби. Він зокрема:

-- складає розклад чергування й організовує позмінну роботу технічного персоналу;

-- контролює трудову дисципліну персоналу служби;

-- обліковує вихід персоналу на роботу і складає платіжну відомість;

-- навчає персонал;

-- розподіляє виробничі завдання і контролює їхнє виконання;

-- контролює стан та безпеку функціонування основних інженерно-технічних систем, використання комунальних послуг з метою економії витрат.

Старший електрик забезпечує:

-- безперебійну роботу відповідно до технічної інструкції енергетичного, сантехнічного обладнання, електричних і теплових мереж, повітропроводів, водопроводу та каналізації;

-- нагляд за технічним обслуговуванням електроустаткування й електричних мереж;

-- відповідальність за дотримання протипожежних норм безпеки. Електромонтер повинен:

-- забезпечувати безперебійне функціонування електрообладнання в готелі;

-- усувати аварії електроосвітлення та відновлювати функції світлових і силових точок;

-- відновлювати роботу внутрішньої електропроводки, вимикачів, телевізійних установок, освітлювальної арматури, люстр,електричних ламп;

-- ремонтувати електронагрівальне обладнання;

-- інформувати головного інженера про необхідність здійснення ремонтних робіт або змін в електросистемі;

-- вивчати заходи протипожежної безпеки.

Слюсар-сантехнік контролює справність санітарно-технічного обладнання, систем водозабезпечення і подачу гарячої води, системи опалення, каналізації, побутових приладів, здійснює профілактичний ремонт санітарно-технічного обладнання.

Столяр забезпечує справність столярного обладнання -- дверей, вікон, дерев'яного покриття підлоги, ремонтує, замінює дверні замки та ін.

Діяльність кадрової служби

Функції цієї служби пов'язані з:

-- підбором, прийманням на роботу, оцінюванням якості персоналу, навчанням працівників готелю;

-- улагодженням конфліктів, формуванням корпоративної свідомості;

-- розробкою посадових інструкцій і функціональних технологій для персоналу;

-- оцінкою та допомогою у поліпшенні умов праці;

-- допомогою керівникам підрозділів;

-- підвищенням кваліфікації співробітників;

-- заохоченням і мотивацією персоналу та ін.

Функції служби також пов'язані з веденням особистих справ усіх працівників готелю, укладанням угод для навчання, підвищенням кваліфікації персоналу. В структурі кадрова служба найчастіше складається з відділу кадрів, відділу охорони праці, навчально-тренінгового центру.

Відділ кадрів набирає обслуговуючий персонал, узгоджує фахові проблеми праці, трудової дисципліни та винагороди. Відділ охорони праці забезпечує інструктаж з техніки безпеки, контроль за виплатою грошової допомоги з непрацездатності, пов'язаної з виробничими травмами, за кошторисом витрат. Навчально-тренінговий центр займається підвищенням кваліфікації, перепідготовкою та стажуванням фахівців і обслуговуючого персоналу, навчанням працівників управління якістю послуг.

Структура кадрової служби у готелях залежить від розмірів підприємства. Очолює службу менеджер, у підпорядкуванні якого перебуває декілька менеджерів, котрі відповідають за окремі напрями роботи. Головний менеджер підпорядкований директорові закладу розміщення.

2.3 Проектування окремих функціональних елементів готелю

Проектування житлової групи приміщень

До приміщень житлової групи належать номери всіх типів і категорій, коридори, холи, вітальні, приміщення побутового обслуговування на поверсі. Блок приміщень житлової групи є основним у готелях будь-яких типів.

Місткість готелю «Лондонська» визначається після розбивки номерів за типами та кількістю місць в номерах.

Таблиця 2.3. Розрахунок місткості готелю «Лондонська» на 70 номерів

Назва номерів	Кількість місць в 1 номері	% номерів кожного типу	Кількість номерів	Загальна кількість місць
Президентський Люкс	2	Не більше 5	1	2
Люкс	2	Не більше 5	6	12
Напівлюкс	2	Не менше 20	12	24
Представницький	2	Не менше 5	6	12
Покращенний	2	Не менше 60	35	70
Єконом	2	Не менше 10	10	20
Всього			70	140



Таблиця 2.4. Розрахунок обладнання і меблів номерів

Найменування	Кількість у номері (норматив)	Кількість на 70-номерів до реконструкції	Кількість на 70-номерів після реконструкції	Необхідна закупка після реконструкції (одиниць)
Президентський Люкс
Повний санвузол	Ванна - 1, Умивальник - 1, унітаз, душ, біде	Ванна - 1, Умивальник - 1, унітаз, душ, біде	Ванна - 1, Умивальник - 1, унітаз, душ, біде	0
Додатковий санвузол	Душ - 1, Умивальник - 1, унітаз, біде	Душ - 1, Умивальник - 1, унітаз, біде	Душ - 1, Умивальник - 1, унітаз, біде	0
Міні-бар	1	1	1	0
Холодильник	1	1	1	0
Міні сейф	1	1	1	0
М'які меблі: диван, крісла, ліжко, стільці, письмовий стіл	1 2 1(Ліжко двоспальне 160х200 см) 4 1 Меблі виконані з дорогих матеріалів	1 2 1(Ліжко двоспальне 160х200 см) 4 1 Меблі виконані з дорогих матеріалів	1 2 1(Ліжко двоспальне 160х200 см) 4 1 Меблі виконані з дорогих матеріалів	0
Тумбочка	2 - біля кожного спального місця	2 - біля кожного спального місця	2 - біля кожного спального місця	0
Шафа з поличкою	1	1	1	0
Журнальний столик	1	1	1	0
Жалюзі або завіси	3	4	4	0
Телевізор кольоровий	2	2	2	0
Дзеркало	2	2	2	0
Світильники	4	3	3	0
Електричні розетки	8	8	8	0
Комплект постільної білизни	1 - білизна з кольорових натуральних тканин	1 - білизна з білих натуральних тканин	1 - білизна з білих натуральних тканин	0
Вішалка для верхнього одягу	1	5	5	0
Килими	5	2	2	0
Рушники	8	8	8	0
Кондиціонери	2	1	1	0
Телефон	3	2	2	0
Люкс
Повний санвузол	Ванна - 1, Умивальник - 1, унітаз, душ, біде	Ванна - 1, Умивальник - 1, унітаз, душ, біде	Ванна - 1, Умивальник - 1, унітаз, душ, біде	0
Додатковий санвузол	Душ - 1, Умивальник - 1, унітаз, біде	Душ - 1, Умивальник - 1, унітаз, біде	Душ - 1, Умивальник - 1, унітаз, біде	0
Міні-бар	1	1	1	0
Холодильник	1	1	1	0
Міні сейф	1	1	1	0
М'які меблі, диван, крісла, ліжко, стільця, письмовий стіл	Меблі виконані з дорогих матеріалів, Ліжко двоспальне 160х200 см	Меблі виконані з дорогих матеріалів, Ліжко двоспальне 160х200 см	Мякі крісла - 2 Письмовий стіл - 1 Диван - 1 Ліжко двоспальне 180х200 см - 1	5
Тумбочка	2 - біля кожного спального місця	2	2	2
Шафа з поличкою	1	Шафа-гірка 1	1	1
Журнальний столик	1	Ломберний столик 1	1	1
Жалюзи або завіси	3	4	4	4
Телевізор кольоровий	2	1	1	1
Дзеркало	2	2	2	2
Світильники	4	5	5	5
Електричні розетки	8	8	8	8
Комплект постільної білизни	1 - білизна з кольорових натуральних тканин	1	1	10
Вішалка для верхнього одягу	1	5	5	0
Килими	5	3	3	3
Рушники	8	8	8	0
Кондиціонери	2	2	2	2
Телефон	3	2	2	0
Годинник	На замовлення	1	1	1
Картини	0	0	4	4
Пано з фотокартками	0	0	1	1
Напівлюкс
Повний санвузол	Ванна-1, Умивальник-1, унітаз, душ, біде	Ванна-1, Умивальник-1, унітаз, душ, біде	Ванна-1, Умивальник-1, унітаз, душ, біде	0
Міні-бар	1	1	1	0
Холодильник	1	1	1	0
Міні сейф	1	1	1	0
М'які меблі, диван, крісла, ліжко, стільця	Меблі виконані з дорогих матеріалів, Ліжко двоспальне 160х200 см	Меблі виконані з дорогих матеріалів, Ліжко двоспальне 160х200 см	Меблі виконані з дорогих матеріалів, Ліжко двоспальне 160х200 см	0
Тумбочка	2 - біля кожного спального місця	2 - біля кожного спального місця	2 - біля кожного спального місця	0
Шафа з поличкою	1	1	1	0
Журнальний столик	1	1	1	0
Жалюзи або завіси	3	4	4	0
Телевізор кольоровий	1	1	1	0
Дзеркало	2	2	2	0
Світильники	4	4	4	0
Електричні розетки	8	8	8	0
Комплект постільної білизни	1 - білизна з кольорових натуральних тканин	1 - білизна з білих натуральних тканин	1 - білизна з білих натуральних тканин
Вішалка для верхнього одягу	1	2	2	0
Килими	3	2	2	0
Рушники	8	8	8	0
Кондиціонери	1	1	1	0
Телефон	1	1	1	0
Представницький
Повний санвузол	Умивальник - 1, унітаз, душ	Умивальник - 1, унітаз, душ	Умивальник - 1, унітаз, душ	0
Міні-бар	1	1	1	0
Холодильник	1	1	1	0
Міні сейф	1	1	1	0
М'які меблі: диван, крісла, ліжко, стільці	1 2 1 (Ліжко двоспальне 160х200 см) 4 Меблі виконані з дорогих матеріалів	1 2 1 (Ліжко двоспальне 160х200 см) 4	1 2 1 (Ліжко двоспальне 160х200 см) 4	0 0 0 0
Тумбочка	2 - біля кожного спального місця	2 - біля кожного спального місця	2 - біля кожного спального місця	0
Шафа з поличкою	1	1	1	0
Журнальний столик	1	1	1	0
Жалюзі або завіси	3	3	3	0
Телевізор кольоровий	1	1	1	0
Дзеркало	2	2	2	0
Світильники	4	4	4	0
Електричні розетки	6	6	6	0
Комплект постільної білизни	1 - білизна з кольорових натуральних тканин	1 - білизна з кольорових натуральних тканин	1 - білизна з кольорових натуральних тканин	0
Вішалка для верхнього одягу	1	1	1	0
Килими	3	2	2	0
Рушники	6	6	6	0
Кондиціонери	1	1	1	0
Телефон	1	1	1	0
Покращенний
Двоспальне ліжко	1	1	1	0
Тумбочка	2	2	2	0
Дзеркало	2	2	2	0
Килим	2	2	2	0
Бра	2	2	2	0
Стіл стілець	1 2	1 2	1 2	1 2
Телевізор	1	1	1	0
Телефон	1	1	1	0
Розетки	3	3	3	0
Рушники	3	3	3	0
Вішалка для верхнього одягу	1	1	1	0
Санвузол (унітаз, душ, умивальник)	1	1	1	0
Єконом
Двоспальне ліжко	1	1	1	0
Тумбочка	2	2	2	0
Дзеркало	2	2	2	0
Килим	2	2	2	0
Бра	1	1	1	0
Стіл стілець	1 2	1 2	1 2	0 0
Телевізор	1	1	1	0
Телефон	1	1	1	0
Розетки	3	3	3	0
Рушники	3	3	3	0
Вішалка для верхнього одягу	2	2	2	0
Санвузол (унітаз, душ, умивальник)	1	1	1	0

Таблиця 2.5. Загальна таблиця кількості нових меблів і інвентарю

Тип номера	Найменування меблів та інвентарю	Загальна кількість
Люкс	Мякі крісла - 2 Письмовий стіл - 1 Диван - 1 Ліжко двоспальне 180х200 см - 1 Прикрівітні тумбоки - 2 Шафа-гірка - 1 Ломберний столик - 1 Завіси - 4 Телевізор кольоровий - 1 Дзеркало - 2 Світильники - 5 Електричні розетки - 8 Комплект постільної білизни - 10 Килими - 3 Кондиціонери - 2 Годинник - 1 Картини - 4 Пано з фотокартками -1	86

Порядок розміщення меблів у номерах залежить від їх розмірів і конфігурації. Залежно від форми жилої кімнати меблі в ній розміщують різними способами і однобічне розміщення - для приміщень у формі подовженого прямокутника або двобічне - для приміщень квадратної форми. При розміщуванні меблів необхідно враховувати норми проходів між меблями: min для однієї людини - 60 см, для двох - 110 см, min відстань від стіни до пристінкових меблів - 54 см, max - 55 см.

Проектування схеми поверху готелю

Розрізнюють наступні типи планувальної структури житлових поверхів будинків готелів: коридорну; галерейну, двокоридорну, коридорно-кільцеву, бакенну, узлову, атріумну (рис. 2.3.1). На кожному поверху окрім житлових номерів розміщують приміщення обслуговування, та місце під вертикальні та горизонтальні комунікації.

В готелі «Лондонська» коридорний тип планувальної структури житлових поверхів.

Рис. 5. Планувальні рішення житлової частини готелю



Приміщення поповерхового обслуговування рекомендується розташовувати єдиним блоком на поверсі. Передбачається один блок на 30 місць в готелях категорії *****, на 40 місць - ****, на 50 місць - ***, на 60 місць - **. Приміщення обслуговування в готелях категорії * та ** допускається розташовувати через поверх. Мінімальний склад приміщень поповерхового обслуговування в цьому випадку може бути представлений лише кімнатою чергового персоналу.

Кількість місць, яку необхідно розмістити на одному поверсі, приймають згідно таблиці 2.6. Виходячи з цього слід визначити кількість номерів кожного типу, що розташовуються на одному поверсі. Для цього складемо наступну формулу:

де N - кількість місць на поверсі;

b_1,2,3 - процент номерів даного типу (1-, 2-, 3-місні) на поверсі (табл.2.6);

с - місткість номеру (с₁= 1, с₂ = 2, с₃ = 3);

n - кількість номерів на поверсі.

Звідси знаходимо єдине невідоме значення n:

Визначившиn, можна розрахувати кількістьномерів данного типу:

одномісних - n₁ = n * b₁/100,

двомісних - n₂ = n * b₂/100,

трьохмісних n₃ = n * b₃/100. 

Таблиця 2.6. Розбивка номерів по поверхах

Категорія готелю	Кількість місць на 1 житловому поверсі	Тип номеру	% даного типу номерів від їх загальної кількості	Санвузли житлових номерів
****	40	2-місні	60	З санвузлом
		1-місні	40	З санвузлом

Далі визначаємо площі одномісних та двомісних,номерів. Площа номера з санвузлом складається з суми площі житлових кімнат, санітарного вузла та передпокою:

F_ж.н. = F_ж.к. + F_с.у. + F_пер.

Розрахувавши площі житлових номерів, знаходимо загальну житлову площу на поверсі:

F_жил. = F_ж.н.1*n₁+ F_ж.н.2*n₂ + F_ж.н.3*n₃.

Виходячи з того, що площа житлових номерів складає 54-70% площі забудівлі житлового поверху, розраховуємо загальну площу житлового поверху.

F_общ. = F_жил./ (0,54…0,7).

Проектування приймально-вестибюльної групи приміщень

До приміщень вестибюльної належать коридор, вестибюль або хол (в залежності від категорії закладу), приміщення для приймання та розміщення гостей, зберігання та транспортування багажу, гардероб, туалетні кімнати, відділення зв'язку, транспортне агентство, сервіс-центр. Функціональний взаємоз'язок зон і приміщень вестибюльної групи повинен виключити перетикання людських потоків. У вестибюлях передбачають такі основні зони інтенсивного пішохідного руху (рух до ліфтів та сходів), екстенсивного пішохідного руху (підходи до гардеробу, торгівельних кіосків, приміщень приймання), рекреаційну, допоміжну. Реконструкція вестибюльної групи в нашому проекті не планується.

Проектування адміністративно-побутових приміщень

Адміністративні приміщення розміщують у надземних поверхах із забезпеченням природного освітлення, інтенсивність якого повинна відповідати вимогам СанПиН 42-123-5777-91. цю групу приміщень проектують виходячи з нормативу 6 м² на одного працівника для робочого місця, не обладнаного комп'ютером, та 4 м² - для робочого місця, не обладнаного комп'ютером. На підприємствах готельного господарства з чисельністю працівників 50-400 площу адміністративного блоку обчислюють з розрахунку 0,12-0,18 м² на одне ліжко-місце. В готелі загальна площа адміністративних приміщень складає 236,8 м². Блок побутових і господарських приміщень передбачають у готелях усіх типів. Це приміщення обслуговуючого персоналу, побутові майстерні, склади, білізняні. Для них визначені нормативні площі 0,33-0,39 м² на одне ліжко-місце, на шафи (білизняні) у господарських кімнатах 0,06-0,04 м² на одне ліжко-місце, на гардеробні шафи персоналу 0,07-0,05 м² на одну людину. Склад і площу цих приміщень складає 3743,1 м².

Проектування приміщень культурно-дозвільного і спортивно-рекреаційного призначення

Відповідно до технологічного процесу приміщення пральні розділяються на зони з відповідним устаткуванням:

· зона сортування (умивальник, ваги, стіл для сортування, візка для брудної білизни (по кількості пральних машин);

· пральний цех (шафа для зберігання хімії (бажане окреме приміщення), ванна для замочування (з потреби), пятновиводной стіл (з потреби), пральні машини, візки для вологої білизни (по кількості пральних машин);

· сушильно-прасувальний цех (сушильні машини, візки для сухої чистої білизни, прасувальне устаткування, столи для складання, пакувальник для прямої білизни, фінішне устаткування, вішало, пакувальник для фасонної білизни);

· ділянка ремонту (стіл і швацька машина);

· приміщення зберігання (стелажі).

При розставлянні устаткування необхідно витримувати наступні відстані, см: між пральними машинами - 30.50, між сушильними машинами - 10, від стіни до задньої стінки пральної або сушильної машини - 50.100, між прасувальними машинами - 30.100, від стіни до задньої стінки прасувальної машини - 30.50.

Підбір комплекту устаткування слід починати з аналізу наступних показників:

1. орієнтованість пральні (лише на клієнтів готелю, на сторонніх відвідувачів);

2. зоряність готелю;

3. кількість чоловік, номерів, тип номерів;

4. інфраструктура готелю (наявність ресторанів, басейнів, спа, кількість співробітників);

5. заповнювана готелю;

6. тип білизни (пряме/фасонне/состав) і їх співвідношення в загальному об'ємі;

7. об'єм переробки білизни в одиницю часу (кг в місяць, день, година);

8. режим роботи пральні (днів в тиждень, змін в добу, тривалість зміни).

Необхідна продуктивність в зміну:

П = П_х/б + 1,25?П_м + П_с + П_у, де



П_х/б - продуктивність в зміну бавовняної білизни,

Пм - продуктивність в зміну махрової білизни, Пс - продуктивність в зміну серветок і скатертей,

Пу - продуктивність в зміну уніформи співробітників.

Продуктивність постільної білизни в зміну:

П_п = Р?N?Ч?К?7 /РД, де

Р - кількість чоловік, що проживають в готелі, N - норма білизни на людину,

Ч - частота зміни білизни,

К - заповненність готелю,

РД - кількість робочих днів в тиждень.

П_х/б = П_п ? М/100, де

М - процентне відношення бавовняної білизни.

П_м = (П_п - П_х/б) + 1,2?Р_х, де

Р_х - кількість чоловік, що проживають в готелі і що користуються послугами басейнів і спа-салонів (залежить від зоряності готелю).

П_с = С ? N_с, де С - кількість столів в ресторані,

N_с - норма столової білизни на один стол.

П_у = А ? N_у, де



А - кількість сотрудников,

N_у - норма на одного працівника.

Таблица 2.7. Норма білизни на людину

Готель	5*****	4****	3***	2**	Халат
Вага білизни (без врахування халатів), кг	3,5	2,5…3,0	2…2,5	2	1,2
Процентне відношення бавовняної білизни%	50	50	60	70	-

Таблица 2.8. Частота зміни білизни

Тип білизни/ Готель	5*****	4****	3***	2**
Постільна білизни	Щодобово	1 раз в 2 доби	1 раз в 3 доби	1 раз в тиждень
Махровірушники	Щодобово	1 раз в 2 доби / Щодобово / припотребі	1 раз в 3 доби	1 раз в 3 доби
Махрові халати	Щодобово	1 раз в 2 доби / Щодобово / припотребі	Відсутні	Відсутні

Розрахунок загальної площі об'єкта

Корисну площу готелю визначають як суму площі всіх приміщень для забезпечення сервісно-виробничого процесу, за винятком технічних (S_k). Для вираховування площі коридорів та технічних приміщень визначають робочу площу закладу за формулою

S_p = S_k + K₁,

де K₁ - коефіцієнт збільшення площі,

K₁= 1,10 - 1,25 (для невеликих закладів (до 50 місць) і закладів високого класу K₁= 1,25, для великих закладів (понад 200 місць) K₁= 1,10).

Для врахування площі конструктивних елементів будівлі (сходів, вентиляційних шахт, ліфтів) визначають загальну площу за формулою



S_заг = S_р + k_2,

де S_р - робоча площа,

k ₂ - коефіцієнт більшення площі,

Для невеликіх закладів та закладів високого класу k ₂ = 1,03, для великих закладів високого класу k ₂ = 1,15.

Розрахунок поверховості будівлі і геометричні розміри готелю

Площу поверху будівлі готелю визначають за формулою

S_пов = S_заг / n,

S_пов = 6433 / 4= 1608,25

де n - кількість поверхів.

Геометричні розміри будівлі розраховують за формулою

a · b =S_пов,

де a - довжина будівлі, м,

b - ширина будівлі, м.

Після визначення конфігурації та поверховості будівлі готелю здійснюють її зонування. Окремі приміщення готелю об'єднують у функціональні зони за призначенням:

- адміністративно-побутова

- складська

- обслуговування

- технічна

- сервісна

Для здійснення зонування підсумовують площу приміщень окремих зон та виконують їх остаточну ревізію. Слід враховувати, що площа зони обслуговування повинна бути близькою до сумарної площі всіх інших зон.

2.4 Показники експлуатаційної програми готелю

Характеристика показників експлуатаційної програми готельного підприємства та алгоритм їх розрахунків:

1. Одноразова місткість

Характеризує кількість інвентарних місць готелю

де - одноразова місткість;

- кількість номерів кожної категорії;

- число постійних (інвентарних) місць у кожному номері.

2. Можлива пропускна спроможність

Характеризує чисельність гостей, що можуть бути обслужені в готелі з урахуванням кількості інвентарних місць за певний період у відсутності простоїв

де - можлива пропускна спроможність;

- одноразова місткість;

- кількість календарних днів роботи готелю.

3. Пропускна спроможність

Характеризує чисельність гостей, що можуть бути обслужені в готелі з урахуванням простоїв, пов'язаних із капремонтом і реконструкцією готелю

ПС= -



де ПС- пропускна спроможність;

- можлива пропускна спроможність;

- кількість людино-діб перебування номерного фонду в капітальному ремонті та реконструкції.

4. Планова пропускна спроможність

Характеризує чисельність гостей, що можуть бути обслужені в готелі з урахуванням планових простоїв з об'єктивних причин (обсяг надання послуг за планом)

ПС_ПЛ= ПС- - -

де ПС_ПЛ - планова пропускна спроможність;

ПС- пропускна спроможність;

- кількість людино-діб перебування номерів у простої під плановим ремонтом;

- кількість людино-діб перебування номерів у простої з причин санітарної обробки номерів та підготовки їх до заселення;

-- кількість людино-діб перебування номерів у простої під плановим ремонтом з інших об'єктних причин.

5. Середня місткість

Характеризує середню кількість інвентарних місць у готелі за певний період (як правило, за рік)

=

де - середня місткість готелю, інвентарних місць;

- кількість місць в експлуатації на початок періоду;

- кількість місць на кінець періоду з урахуванням змін у номерному фонді;

- термін перебування номерів (місць) в експлуатації, відповідно на початок і на кінець періоду, днів;

- загальний календарний термін експлуатації номерного фонду готелю, днів.

6. Плановий коефіцієнт завантаження номерного фонду (місць) за певний період (коефіцієнт використання пропускної спроможності*

Характеризує ступінь використання номерного фонду готелю за планом

=

де - плановий коефіцієнт завантаження

*У випадку відсутності капітального ремонту та реконструкції номерного фонду готелю, в розрахунку коефіцієнта завантаження показники пропускної спроможності та можливої пропускної спроможності збігаються за абсолютними значеннями.

7. Звітний коефіцієнт завантаження номерного фонду (місць) за певний період (коефіцієнт використання пропускної спроможності)

Характеризує ступінь використання номерного фонду готелю за певний період

=

де - звітний коефіцієнт завантаження;

- фактично надана кількість місце-днів/ людино-діб (загальний час перебування приїжджих);

= : ПС100



Де - рівень завантаження номерного фонду готелю,%.

Оперативні показники експлуатаційної програми підприємств готельного господарства

Методичні підходи до розрахунків економічних показників у сфері готельного господарства викладено на прикладі готелю як найбільш поширенішого типу засобів розміщення.

1. Середня кількість гостей на місце

Характеризує середню кількість гостей, що в середньому обслужено за рік на одному місці

де - середня кількість гостей на номер, осіб;

- загальна кількість гостей, осіб;

- кількість проданих місць.

2. Середній час перебування гостя

Характеризує тривалість перебування гостя в готелі в середньому за рік

де - середній термін перебування гостя у готелі, днів;

- фактично надана кількість людино-діб;

- загальна кількість гостей за період, осіб.

3. Коефіцієнт завантаження номерного фонду (місць) за день

Показує ступінь завантаження місць готелю



де - коефіцієнт завантаження;

- кількість зайнятих місць;

- кількість інвентарних місць.

4. Обіговість місця*: у разах

Характеризує кількість разів експлуатації одного місця за період з урахуванням середнього терміну перебування гостя в готелі.

де - кількість оборотів одного місця, разів;

- середня кількість місць в експлуатації;

- середній термін перебування гостя у готелі, днів.

· у днях

Характеризує річну кількість використання місця з а певний період з урахуванням середньої тривалості проживання, що склалася

де - оборотність місця в готелі, днів;

- фактична кількість людино-днів.

· у кількості осіб

Характеризує чисельність гостей, які в середньому обслужені на 1 місці готелю за певний період

де - оборотність місця в готелі, осіб;

- кількість гостей, обслужених у готелі за певний період, осіб.

5. Середня кількість номерів, придбаних за день

Показує середню кількість номерів придбаних за день

де - середня кількість номерів, придбаних за день;

- кількість зайнятих номерів, од.;

- кількість 8-годинних змін покоївок.

6. Постій номерного фонду з причин санітарної обробки

Характеризує кількість людино-діб простою номерного фонду за причин санітарної обробки та підготовки номера до заселення

де - кількість людино-діб перебування номерів у простої за причин санітарної обробки номерів та підготовки їх до заселення

-кількість днів роботи готелю за рік;

- середній термін перебування гостя у готелі, днів;

- термін простою номерного фонду за причин санітарної обробки та підготовки номера до заселення, год.;

-кількість місць у готелі.

7. Простій номерного фонду з причин планово-попереджувального поточного ремонту

Характеризує кількість людино-діб простою номерного фонду за причин планово-попереджувального поточного ремонту



де - термін простою номерного фонду за причин планово-попереджувального поточного ремонту, людино-діб;

М- кількість місць у готелі;

Ц- циклічність проведення поточного ремонту номерного фонду готелю, років;

- середня тривалість ремонту 1 номера, днів.



Література

1. Закон України «Про туризм».

2. ДСТУ 4268-2003 «Послуги туристичні. Засоби розміщення. Загальні вимоги».

3. ДСТУ 4269-2003 «Послуги туристичні.Класифікація готелів».

4. ДСТУ 4527-2006 «Послуги туристичні. Засоби розміщення. Терміни та визначення».

5. ДБН В.2.2-202008 «Будинки і споруди. Готелі»

6. Ахмін А.М., Гасюк Д.П. Основи управління якістю продукції. Учб. посібник. - СПб.: Союз, 2002. - 192 с.

7. Байлик С.И. Гостиничное хозяйство. Проблемы, перспективы, сертификация. - К.: Альтерпрес, 2003. - 208 с.

8. Данильчук В.Д. Мировой рынок услуг турбизнеса. - Донецк: ДІІБ, 2000. - 146 с.

9. Исмаев Д.К. Международное гостиничное хозяйство по матеріалам зарубежной публикации. Управление качеством услуг,управление доходами, маркетинг, работа с кадрами. Технологические требования по проектированию и оформлению гостиничных предприятий. - М.: Луч, 1998. - 180 с.

10. Лисяков Ю. Современные информационные технологии. // Гостиничный и ресторанный бизнес. - 2005. № 1. - С.41-42.

11. Мельник О.П. Модель організаційної структури управління готельного господарства України// Придніпровський науковий вісник. Економіка. - 1998. - №7(74). - с. 1-5.

12. Нечаюк Л.І. Готельно-ресторанний бізнес: Менеджмент: Навчальний посібник для студ. вузів. -К.: Центр навчальної літератури, 2003. -346 с.

13. Роглєв Х.Й. Основи готельного менеджменту: Підручник. - К.: Кондор, 2009.-408с.

14. Проблеми розвитку готельного господарства України // Удосконалення технології організацій масового харчування, готельного господарства і туризму: Зб. наук.праць. - Київ: КДТЕУ, 1998. с. 29-33.

15. Современные тенденции в гостиничном бизнесе. Материалы зарубежной периодики. // Гостиничный и ресторанный бизнес. - 2003. - С.29-30.

16. Тырский С. Гостиничная индустрия США в 2004 году: итоги лучше, чем прогнозы. //Гостиничный и ресторанный бизнес. - 2000. № 3. - С.57-60.

17. Федорченко В.К. Уніфіковані технології готельних послуг. - К.: Вища Школа, 2001. - 236 с.

18. Чудновский А.Д. Туризм и гостиничное хозяйство. - М.: ЭКМОС, 2000. - 235 с.

Размещено на Allbest.ru