Оцінювання і регулювання товарних запасів в дистрибуційній мережі

Вчений секретар

Анотація

Білик І.І. Оцінювання і регулювання товарних запасів в дистрибуційній мережі. - Рукопис управління маркетинг дистрибуційний логістичний

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (економіка торгівлі та послуг), - Львівська комерційна академія Укоопспілки, Львів, 2009.

У дисертації розвинуто теоретичні, методичні та практичні засади удосконалення політики запасів товарів у дистрибуційній мережі. Викладено засади формування політики запасів товарів у системі стратегічного маркетингу, обґрунтовано логістичну концепцію системи управління запасами та подано інноваційні аспекти формування відповідної політики запасів. Сформульовано принципи інтегрованої маркетингово-логістичної концепції управління запасами споживчих товарів у дистрибуційній мережі. Здійснено аналіз українського ринку пива та реалізації маркетингово-логістичних стратегій основних виробників, досліджено підходи до оцінювання їхнього впливу на діяльність торговельних підприємств та на запаси пива в дистрибуційній мережі з урахуванням профілю попиту і сезонності. Обґрунтовано стратегічні передумови оптимізації політики запасів пива в дистрибуційній мережі, викладено сутність інструментів інтерактивного управління запасами в каналах дистрибуції та подано систему операційних рішень щодо реалізації політики запасів товарів в дистрибуційній мережі. Запропоновано механізм оптимізування виконання замовлень організацій споживачів з урахуванням профілю та сезонності попиту.

Ключові слова: дистрибуційні мережі, оцінювання запасів, політика запасів, сезонність та профіль попиту, маркетингові та логістичні концепції, класифікація запасів, інновації в управлінні запасами.

Аннотация

Билик І.І. Оценивание и регулирование товарных запасов в дистрибуционной сети. - Рукопись

Диссертация на получение научной степени кандидата экономических наук за специальностью 08.00.04 - Экономика и управление предприятиями (экономика торговли и услуг) - Львовская коммерческая академия УКООПСОЮЗА, Львов, 2009.

Диссертация посвящена развитию теоретических, методических и практических основ совершенствования политики запасов товаров в дистрибуционной| сети. Изложены принципы формирования политики запасов товаров в системе стратегического маркетинга, обосновано логистическую концепцию системы управления запасами и представлені инновационные аспекты формирования соответствующей политики запасов. Сформулированы принципы интегрируемой маркетингово-логистической концепции управления запасами потребительских товаров в дистрибуционной| сети. Усовершенствовано функциональную классификацию запасов товаров, которая предусматривает, кроме гарантийного запаса товаров ежедневного спроса, создание дополнительных запасов асекурационного (страхового) и антиципационного (предсказуемого) функционального назначения. Это позволило идентифицировать состав факторов активного влияния на формирование политики запасов товаров предприятия.

Осуществлен анализ украинского рынка пива и реализации маркетингово-логистических стратегий основных производителей, исследованы подходы к оцениванию их влияния на деятельность торговых предприятий с учетом профиля спроса и сезонности, а также на запасы пива в дистрибуционной сети. Усовершенствованы положения относительно дифференцированной оценки рентабельности клиентов дистрибуционной сети, которыми предусмотрено внедрение системы счета расходов действий в противовес методу косвенного распределения накладных расходов, позволяющие структурировать всех клиентов на группы за уровнем достигнутой ими рентабельности, а именно: группа А - клиенты с большим оборотом, что приносят максимально возможную прибыль; группа В - клиенты, которые находятся на пороге рентабельности; группа С - клиенты с большим оборотом, но являющиеся нерентабельными (убыточными). Развит механизм дифференцированного расчета гарантийного запаса, который позволяет в полной мере учесть идентифицированные типы спроса (стационарный, трендовый, сезонный, случайный и аномальный), профили спроса (за нормальным законом распределения Пуассона, показательным законом распределения) и функциональную классификацию запасов.

Обоснованы стратегические предпосылки оптимизации политики запасов пива в дистрибуционной сети, изложена сущность инструментов интерактивного управления запасами в каналах дистрибуции и представлена система операционных решений относительно реализации политики запасов товаров в дистрибуционной сети. Предложен механизм оптимизации выполнения заказов организаций потребителей с учетом профиля сезонности спроса. Разработаны теоретические принципы формирования стратегических предпосылок внедрения оптимальной политики запасов пива в дистрибуционной сети, которыми предусмотрено закрепление процессов взаимодействия производителя с рыночной средой в координатах уровень автономии - уровень мультипликации. Это позволило осуществить ранжирование факторов влияния на функционирование сферы дистрибуции, прежде всего на систему запасов, и сформулировать концепцию политики запасов в сфере дистрибуции пива, в основе которой лежит сочетание двух подходов.

Ключевые слова: дистрибуционные сети, оценивание запасов, политика запасов, сезонность и профиль спроса, маркетинговые и логистические концепции, классификация запасов, инновации в управлении запасами.

Annotation

Bilyk I.I. Evaluation and regulation of inventories in a distribution network. Manuscript.

Dissertation for the obtaining of scientific degree of candidate of economic sciences on specialty 08.00.04 Economy and Management of Enterprises (Economy of Trade and Services) - (Lviv Commercial Academy of ukoopspilky, Lviv, 2009.

Dissertation is devoted to development of theoretical, methodical and practical principles of improvement of stock policy in a distribution network. Principles of stock policy of formation| are presented in the system of the strategic marketing, logistic conception of the inventories control system is grounded and the innovative aspects of forming of the supply's policy are given. Principles of computer-integrated marketing-logistic conception of inventories control of consumers goods in a distribution network are formulated. The analysis of Ukrainian beer market and realization of marketing-logistic strategies of main producers is carried out, the approaches to the evaluation of their influence on activity of point-of-sale enterprises according to the types of demand and seasonality and on the supplies of beer in a distribution network are investigated. The strategic pre-conditions of optimization of inventory policy of beer in a distribution network are grounded, essence of instruments of interactive inventories control in a distribution network are presented and the system of operational decisions on realization of inventory policy in a distribution network are given. The mechanism of optimization of ordering fulfillment of customers according to a type and seasonality of demand.

Keywords: distribution network, evaluation of inventories, inventory polities, seasonality and type of demand, marketing and logistic conceptions, classification of inventories, innovations, in the inventories control.

Актуальність теми. Сьогодні розвиток світової економіки супроводжується розширенням спектра конкурентних відносин: до традиційних форм конкурування за ціною, якістю додаються комплементарні, основою яких є підвищення вартості для клієнта за рахунок скорочення часу та більшої надійності його збалансування, активнішого комунікування, створення споживачеві інших вигод. Значна частина таких конкурентних переваг реалізується у ході обслуговування клієнтів і узалежнена фізичною наявністю відповідних товарів, які є в запасі і доступні потенційному клієнтові.

Запаси товарів як об'єкт досліджень викликають зацікавлення усіх сфер діяльності підприємств і організацій: для фінансів - це переважно істотна частина оборотних активів, для маркетингу - один із важливих інструментів впливу на клієнта, для виробництва - засіб уникнення непередбачених порушень виробничого процесу, для логістики - один з інструментів оптимізації просторово-часової трансформації матеріальних потоків тощо. З іншого боку, запаси є безпосереднім чинником формування відносин між витратами та рівнем обслуговування клієнтів, а відтак і засобом підвищення рентабельності капіталу.

Переважна більшість наукових досліджень з проблем запасів ґрунтується на гіпотезі, що зайві (надмірні) запаси - це некорисні витрати (марнотратство), а їхній дефіцит в умовах реально наявного попиту - теж витрати, однак спричинені зниженням доступності товарів. В умовах зростання субституційності продуктів, скорочення часу виконання замовлень переваги у доступності товарів конкурентів можуть мати стратегічні наслідки для підприємства. До прихильників цієї позиції варто зарахувати українських та іноземних вчених, таких як Ш. Абт, Е. Альткорн, Г.Л. Багієв, Л.В. Балабанова, Г.І. Башнянин, А.В. Войчак, В.Г. Герасимчук, З.В. Герасимчук, Я.А. Гончарук, В.М. Гриньова, Ю.А. Дайновський, О.В. Дейнега, С.М. Ілляшенко, Я. Карвовський, Д. Кемпни, Ф. Котлер, С. Кравчик, Є.В. Крикавський, Н.В. Куденко, Л.Г. Ліпич, Б.М. Мізюк, І.П. Міщук, А.І. Мокій, Л.А. Мороз, М.А. Окландер, А.Ф. Павленко, П.Г. Перерва, М. Портер, І.Л. Решетнікова, Є.В. Савель'єв, Т.М. Скоробогатова, А.О. Старостіна, Ф.І. Хміль, М. Цесельський, А. Чубала, Н.І. Чухрай та інші.

Водночас в умовах посилення світових трендів інформатизації та глобалізації набуває поширення концепція беззапасного виробництва (виробництва з нульовим запасом), що лягла в основу систем швидкого реагування. Завдяки упровадженню таких систем достовірна, актуальна і повна інформація стає повноцінним замінником матеріальних запасів. Життєздатність цієї концепції доведена практикою відомих глобальних фірм, серед яких виробники автомобілів (Tojota, volkswagen, Nissan Motors), господарських товарів (Procter&Gamble), мережі роздрібної торгівлі (Wal-Mart, The Limited) тощо. На нашу думку, істина -між двома концепціями, а особливо, якщо йдеться про споживчі товари в умовах повсякденного функціонування інтегрованих систем постачання сировини, виробництва та дистрибуції готових виробів.

Окреслений причинно-наслідковий зв'язок між рівнем запасів товарів та рентабельністю активів підприємства-виробника, з одного боку, та рівнем обслуговування клієнтів, з іншого боку, свідчить про особливу роль політики запасів у реалізації стратегічних цілей підприємств щодо набуття тривалих конкурентних переваг. Власне цим зумовлені актуальність теми дослідження, вибрані мета та завдання дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота відповідає науковому напряму кафедри маркетингу і логістики Національного університету “Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України: “Маркетинг і логістика в системі інноваційних концепцій менеджменту” (державний реєстраційний номер 0107U007843), затвердженому Науково-технічною радою Національного університету “Львівська політехніка” (протокол № 10 від 2 жовтня 2002 р.). Матеріали дисертаційного дослідження використано під час розроблення науково-дослідної теми “Стратегія ланцюга поставок у розвитку підприємств”, 1.6. “Дослідження впливу логістичних витрат на ефективність діяльності підприємств в ланцюгу поставок” (2008 р., номер державної реєстрації 0107U007845).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в теоретичному обґрунтуванні наукових положень та виробленні практичних рекомендацій щодо реалізації антиципаційної (передбачувальної) та адаптаційної (пристосувальної) політики запасів споживчих товарів у дистрибуційній мережі.

Досягнення поставленої мети зумовило виконання таких завдань:

· структурувати товарні запаси в дистрибуційній мережі підприємств та ідентифікувати напрями впливу на їхній рівень концепцій маркетингу та логістики;

· ідентифікувати чинники впливу на формування політики запасів товарів у дистрибуційній мережі та обґрунтувати доступні ефективні напрями її оптимізування;

· виявити характерні тенденції функціонування дистрибуційних мереж на ринку пива в Україні;

· розробити положення щодо здійснення структурного аналізу клієнтської бази дистрибуційної мережі виробників пива;

· удосконалити механізм диференційованого управління запасами залежно від профілю попиту на пиво;

· розробити теоретичні засади формування стратегічних передумов реалізації оптимальної політики запасів пива в дистрибуційній мережі.

Об'єктом дослідження є дистрибуційні послуги у сфері споживчих товарів (на прикладі пива).

Предметом дослідження є теоретичні і методичні засади формування та реалізації політики запасів у системах дистрибуції пива.

Методи дослідження. Під час здійснення дисертаційних досліджень використано такі методи: економіко-математичного моделювання для розроблення політики сезонного регулювання запасів у дистрибуційній мережі та вибору розміщення розподільного центру (за допомогою теорії розмитих множин); кореляційно-регресійного аналізу для ідентифікації впливу чинників на обсяг продажу; концентраційного аналізу для цільового поділу структури асортименту та структури клієнтів дистрибуційної мережі; матричного аналізу для диференціації стратегії обслуговування клієнтів та стратегії запасів у дистрибуційній мережі; факторного аналізу для дослідження оборотності запасів; моделювання економічних систем для обґрунтування місць локалізації запасів товарів; системний підхід для оцінювання рентабельності торговельних підприємств.

Інформаційною базою дослідження є праці провідних вітчизняних та зарубіжних вчених з питань управління запасами товарів підприємств, законодавчі та нормативно-правові акти України, дані Державного комітету статистики України, Міністерства економіки України, інших державних установ і міжнародних організацій, фінансова та статистична звітність досліджених підприємств, інформація, отримана автором в результаті спостереження та опитування фахівців суб'єктів господарювання в системі дистрибуції та продажу пива в Україні.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна отриманих результатів полягає в удосконаленні теоретико-методичних засад формування політики запасів споживчих товарів (на прикладі пива) у дистрибуційній мережі та розробленні практичних рекомендацій щодо створення інтегрованої системи управління запасами цих товарів.

Найвагоміші наукові результати є такими:

вперше:

· розроблено теоретичні засади формування стратегічних передумов упровадження оптимальної політики запасів пива в дистрибуційній мережі, якими передбачено закріплення процесів взаємодії виробника з торговельними підприємствами в координатах рівень автономії, рівень мультиплікації, що дало змогу здійснити ранжування чинників впливу на функціонування сфери дистрибуції, концепцію системи запасів, та на підставі цього розробити концепцію політики запасів у сфері дистрибуції пива. Органічне поєднання в концепції політики запасів двох підходів: адаптаційного та антиципаційного сприяло побудові ієрархії рішень стратегічного, тактичного та операційного характеру;

удосконалено:

· функціональну класифікацію запасів товарів, яка, на відміну від наявних, передбачає, окрім гарантійного запасу товарів щоденного попиту, створення додаткових запасів асекураційного та антиципаційного функціонального призначення. Це допомогло ідентифікувати склад чинників активного впливу на формування політики товарних запасів;

· положення щодо диференційованої оцінки рентабельності підприємств, що є клієнтами дистрибуційної мережі, якими передбачено упровадження системи рахунку витрат дій на противагу методу опосередкованого розподілу накладних витрат, що дає змогу структурувати всіх клієнтів на групи за рівнем створеної ними рентабельності;

отримали подальший розвиток:

· змістовні характеристики взаємозв'язку запасів товарів із функціональною діяльністю підприємства, що дало змогу визначити ті структурні елементи, що найбільше впливають на рівень та динаміку товарних запасів та орієнтовані на потреби споживачів;

· положення щодо обґрунтування характерних тенденцій функціонування дистрибуційних мереж виробників на ринку пива в Україні. Зокрема встановлені основні тенденції та чинники, що є основоположними та регулюючими для управління запасами пива в дистрибуційній мережі;

· механізм диференційованого розрахунку страхового запасу, який, на відміну від усталених підходів, дає змогу повною мірою врахувати ідентифіковані типи попиту та його профілі за нормальним законом розподілу, розподілом Пуассона, показниковим законом розподілу та на основі цього запропонувати функціональну класифікацію запасів пива.

Практичне значення одержаних результатів. Обґрунтовані наукові положення дали змогу отримати прикладні результати щодо стратегії розвитку дистрибуційної мережі споживчих товарів. Серед найвагоміших рішень практичного спрямування можна виділити:

· положення щодо забезпечення конкурентного рівня запасів пива у взаємозв'язку із групами споживачів, що враховують профіль попиту та рентабельність клієнтів;

· рекомендації щодо оцінювання чинників впливу на оборотність запасів та ідентифікацію потреб у відповідних управлінських рішеннях;

· рекомендації щодо обґрунтування очікуваного ефекту від упровадження типових логістичних рішень (вибір операторів дистрибуційних та логістичних послуг, локалізація дистрибуційних об'єктів, розрахунок параметрів запасів).

Практичне значення отриманих результатів підтверджується упровадженням окремих положень в діяльність підприємств, зокрема ВАТ Львівська пивоварня (довідка № 995 від 18.09.2008 р.), ВАТ Рівень (довідка № 9/536 від 26.09.2008 р.), ЗАТ Ензим (довідка № 2085 від 29.09.2008 р.), а також використанням в навчальному процесі у Національному університеті Львівська політехніка під час підготовки фахівців з маркетингу та логістики (довідка № 68-14-764 від 17.09.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Усі наукові результати, викладені у роботі, отримано автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї і положення, що є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження розглянуто та схвалено на таких всеукраїнських та міжнародних науково-практичних і науково-методичних конференціях: Маркетинг та логістика в системі менеджменту (м. Львів, 2004, 2006, 2008 рр.), Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання (м. Донецьк, 2005 ), Проблеми і механізм відтворення ресурсного потенціалу України в контексті євроінтеграції (м. Рівне, 2006), Перспективи та пріоритети розвитку економіки України (м. Луцьк, 2006, 2008), Наукові концепції та практика реалізації стратегії інноваційного розвитку України та її регіонів (м. Донецьк, 2007).

Публікації. За темою дисертації опубліковано: колективну монографію (частка здобувача - 2,3 д.а.), 13 наукових робіт, з них 9 - у фахових виданнях, зокрема 8 одноосібно. Загальний обсяг публікацій 8,3 друкованого аркуша, з них особисто автору належить 6,4 друкованого аркуша.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел із 187 назв. Основний текст дисертації викладений на 199 сторінках, містить 34 таблиці та 53 рисунки. Крім основного тексту, у роботі 5 додатків на 15 сторінках.

Основний зміст дисертаційної роботи

У першому розділі Теоретико-методологічні засади формування політики запасів товарів підприємств в дистрибуційних мережах викладено засади формування політики запасів товарів у системі стратегічного маркетингу, обґрунтовано логістичну концепцію системи управління запасами та висвітлено інноваційні аспекти формування відповідної політики запасів.

Сучасна практика діяльності організацій може бути охарактеризована радикально протилежними поглядами на значення запасів: від розуміння, що запас є джерелом некорисних наслідків, до усвідомлення того, що відсутність запасів є джерелом некорисних наслідків. Значення запасів у функціонуванні підприємства автором окреслено у таких важливих площинах (рис. 1): у майновій - запаси як складова оборотних засобів підприємства; у фінансовій - запаси як чинник формування фінансових результатів підприємства; у фізичній - запаси як чинник формування транспортно-складських технологій; у маркетинговій - запаси як чинник формування задоволення та лояльності клієнта; у економічній - запаси як чинник оборотності капіталу (активів) підприємства; у логістичній - запаси як чинник формування інтегрованої оцінки ланцюга поставок щодо його продуктивності та ефективності; у виробничій - запаси як чинник використання потенціалу підприємства.

На рис. 1 структурні елементи впливу на функціонування підприємства об'єднано у певний автономний простір функціонально-компетенційного характеру, що становить внутрішнє середовище. На нього здійснює постійний чи епізодичний вплив зовнішнє середовище (клієнти, держава, постачальники, зовнішні послугодавці, конкуренти тощо).

З іншого боку, значення запасів спостерігається у контексті формування системи задоволення будь-якого попиту на товари чи послуги як результат певних дій підприємства. У роботі ідентифіковано опосередкований вплив на політику та рівень запасів системи стратегічних, передусім маркетингових рішень, та безпосередній вплив системи логістичних рішень. Зокрема, встановлено перелік маркетингових стратегій, які можуть впливати на рівень запасів, структурованих за елементами маркетингу-mix. Наприклад, збільшення ринкової частки (стратегічна корпоративна ціль) повинно бути зумовлене вдосконаленням окремих складових комплексу маркетингу, спрямованих на підвищення доступності товарів, зокрема і за рахунок зростання кількості пунктів продажу, а відтак і збільшення загального рівня запасів.

На стан запасів підприємства істотно впливає номенклатура та структура товарного асортименту. Важливим чинником формування запасів є цінова стратегія, зокрема з мотивів економії на закупівлі клієнти можуть нагромаджувати запаси товарів. Для того щоб товар був доступним для споживачів, важливими є і стратегії дистрибуції. Вони пов'язані насамперед із визначенням довжини та ширини каналу розподілу та його типу. Розробляючи стратегії із просування продукції, підприємство повинно врахувати, що наявні канали розподілу можуть бути придатні для забезпечення необхідного обсягу реалізації. Стосовно комунікаційних стратегій, то і стратегія притягування, і стратегія проштовхування передбачають активні дії торговельного підприємства щодо утримання запасів продукції з метою підвищити рівень обслуговування клієнтів.

З позиції логістики функціональну приналежність запасів встановлюють інтерпретуючи їхній вплив на реалізацію сучасної концепції логістики, тобто внесок запасів у формування корисності і рівня обслуговування клієнтів та у формування повних витрат і ефективності функціонування ланцюга поставок.

Оцінка важливості запасів товарів у функціонуванні підприємства не може бути повною і достатньою, якщо не з'ясовано, наскільки об'єктивною є необхідність існування цих запасів. З огляду на це в роботі досліджено природу виникнення запасів у контексті задоволення потреб клієнтів у певних товарах та послугах у координатах простору і часу та встановлено, що той чи інший часовий рівень вимог клієнта щодо виконання замовлення формує відповідно мінімально необхідні параметри системи запасів товарів на підприємстві.

Водночас, з міркувань доцільності об'єктивно необхідні рівні запасів можуть бути збільшені. Причинами цього можуть бути конкурентні відносини, характеристики попиту, відносини з постачальниками, використання технологічних потужностей тощо. За цих умов така доцільність повинна бути достатньо обґрунтована за допомогою фінансово-економічних показників.

Однак, часто через відсутність системного підходу управлінські рішення призводять до конфліктів цілей з боку інших сфер діяльності підприємства, внаслідок цього не забезпечується загальна оптимізація, а лише субоптимізація. Дослідження базових причинно-наслідкових зв'язків впливу актуальних маркетингових, виробничих та логістичних рішень на систему запасів підприємств та їхня ідентифікація дало змогу повніше структурувати запаси за ознакою функціонального призначення (табл. 1).

Варто зауважити, що переоцінка будь-якого з видів запасу може перевести частину запасу в ранг надлишкових товарів, а недооцінка може призвести до дефіциту запасів. І в першому, і в другому випадку виникають некорисні витрати. Тому актуальною є активна позиція всіх учасників ланцюга поставок стосовно вироблення відповідної системи управління запасами, яка б забезпечувала потрібний обсяг і терміни замовлення. Поза тим, виокремлення тільки системи управління запасами товарів та неврахування взаємозв'язків із системами транспортування, пакування, складування не може гарантувати оптимальності управлінських рішень.

Встановлено, що в умовах незалежного попиту, яким є попит з боку клієнтів дистрибуційної мережі, організації змушені здійснювати активне управління запасами через відповідну політику щодо однозначного встановлювання моменту, вузла дистрибуційної мережі та розміру чергового замовлення на товар, часу його складання і передавання для виконання. Саме політика запасів відображає режим поповнення запасів у каналах дистрибуції. Однак, тлумачення політики запасів тільки як фізичного поповнення запасів є надто вузьким і спричиняє субоптимальність управлінських рішень у сфері управління запасами. Перспективніше тлумачення системного характеру, що відображає інструмент досягнення цілей, передбачає розгляд політики запасів як інструменту підвищення продуктивності та ефективності ланцюга поставок. Йдеться передусім про мінімізацію витрат, прямо та опосередковано пов'язаних з запасами, за умови дотримання рівня обслуговування клієнта. Власне таким підходом оперує логістика, на противагу підходу традиційного фізичного переміщення матеріальних благ, особливо у сфері дистрибуції товарів.

Автором встановлено наявність системи чинників, що впливають на формування політики запасів у дистрибуційній мережі. По-перше, визначальний вплив на політику запасів мають вибрана корпоративна стратегія та система відповідних функціональних стратегій, передусім маркетингової та логістичної, котрі підтримують успішну реалізацію корпоративної стратегії (сторона пропозиції). По-друге, на вибір політики запасів у сфері дистрибуції істотно впливають властивості товару як параметри, що визначають придатність товарів до здійснення над ними логістичних операцій складування, транспортування, маніпуляційних дій (навантажування, розвантажування, перевантажування, внутрішньоскладське переміщення), пакування, утримання в запасі, інформатизації. По-третє, політика запасів товарів у дистрибуції повинна відповідати характеру попиту на товар з боку кінцевих споживачів. По-четверте, вибір варіанта логістики запасів товарів істотно корелює з наявним інфраструктурним потенціалом дистрибуційного спрямування, зокрема наявністю дистрибуційних та логістичних центрів, доступністю різних видів транспорту тощо. По-п'яте, на вибір політики запасів істотно може впливати перспектива реалізації експортної політики. Останні три чинники віднесені до сторони попиту. Важливим є вплив інтелектуального потенціалу на політику запасів у дистрибуції, зокрема інноваційні моделі задоволення потреб споживачів; автоматична ідентифікація товарів у каналах дистрибуції з допомогою інформаційних технологій, що робить можливим суцільний контроль рівня запасів у всіх ланках дистрибуційної мережі; мобільні та еластичні системи транспортування тощо.

Виконані семантичні та економіко-математичні дослідження циклічного причинно-наслідкового зв'язку між концепціями маркетингу і логістики дали змогу обґрунтувати алгоритм цільових рішень: об'єктивність існування запасів у дистрибуційній мережі > доцільність управління запасами через політику запасів товарів у дистрибуційній мережі > необхідність створення оптимальної політики запасів товарів у дистрибуційній мережі вибором “найдешевшого” її варіанта зі збереженням акцептованого рівня обслуговування клієнтів. Стосовно вибору оптимального варіанта політики запасів автором визначено такі залежні від дистрибуційної мережі змінні: розмір партій поставок, питомі витрати утримання запасів на складі, витрати управління замовленнями, тривалість реалізації замовлення, просторове розміщення (локалізація) запасів.

Другий розділ Ідентифікація чинників попиту та пропозиції у формуванні політики запасів товарів в дистрибуційній мережі стосується аналізу українського ринку пива, реалізації маркетингово-логістичних стратегій та оцінювання їхнього впливу на діяльність торговельних підприємств та на запаси пива в дистрибуційній мережі з урахуванням впливу профілю попиту і сезонності.

Аналіз ринку пива в Україні показує, що простежується тенденція до зростання обсягів його виробництва і споживання. Це пов'язано із залученням іноземних інвестицій, модернізацією обладнання, успішною маркетинговою політикою. Проте, незважаючи на таку позитивну динаміку, в Україні існує ще значний потенціал для збільшення споживання пива. Зокрема, на душу населення в Україні припадає 50 л, тоді як навіть у Росії - 70 л. За оцінками експертів сьогодні потенційний рівень виробництва пива становить 100 - 130 л на рік на душу населення.

Автором на підставі узагальнення теоретичних досліджень щодо попиту на товари широкого вжитку, якісного аналізу причинно-наслідкових зв'язків реалізації трансакції (продажу-купівлі) встановлено, що найістотнішими чинниками впливу на реалізацію потенційного попиту на пиво в Україні можна вважати: цінову доступність, просторово-часову доступність, субституційну доступність.

Водночас важливими є такі чинники як маркетингові інструменти, історичний чинник, якість життя тощо. В плані середньострокового прогнозування попиту автором прийнято для оцінки цінової та субституційної доступності - індекс цін та індекс зростання доходів, для оцінки просторово-часової доступності кількість об'єктів продажу пива (магазинів та ресторанів). На підставі цього досліджено економетричну модель виду:

, (1)

де Х₁ - кількість об'єктів роздрібної торгівлі, тис. од.; Х₂ - кількість об'єктів ресторанного господарства, тис. од.; Х₃ - індекс зростання доходів споживачів, % до попереднього року; Х₄ - індекс цін на лікеро-горілчані вироби, % до попереднього року; Y - обсяги продажу пива через торгову мережу і мережу ресторанного господарства, млн. дал. Для побудови економетричної моделі використано дані за період 1995-2005 р.р. а також здійснено дослідження впливу факторів Х₁ - Х₄ на мультиколінеарність і встановлено, що ці фактори впливу на результуючий показник незалежні, тобто мультиколінеарність відсутня.

Для побудови економетричної моделі використано метод найменших квадратів, що дало змогу отримати таку економетричну модель:

, (2)

Узагальнювальний коефіцієнт детермінації R² = 0,73. Критерій Фішера підтверджує адекватність моделі статистичним даним усієї генеральної сукупності (якщо Р=0,95, F_табл.=4,53; F_розр.=4,69), оскільки як F_розр.> F_табл.

Аналіз економетричної моделі свідчить про високий вплив на споживання пива (Y) таких факторних ознак, як Х₁ - кількість об'єктів роздрібної торгівлі, тис. од. (коефіцієнт парної кореляції r = 0,97); Х₄ - індекс цін на лікеро-горілчані вироби, % до попереднього року (r = -0,57), причому Х₄ впливає обернено на Y; інші факторні ознаки значно менше впливають на результуючий показник.

Збільшення виробничих потужностей, розширення асортименту продукції, активні комунікаційні заходи привели до того, що компанії - лідери охопили своєю збутовою системою регіональні ринки. Це погіршило конкурентні позиції невеликих пивзаводів, становище яких і так ускладнилося внаслідок підвищення цін на сировину, транспортних тарифів, акцизного збору. Водночас окремі з них (ВАТ Рівень, ВАТ Новоград-Волинський пивзавод) мають добрі перспективи.

Посилення конкурентної боротьби змушує українських виробників пива не лише розширювати асортимент цієї продукції, робити її привабливішою та зручнішою для покупця, контролювати ціни, але і вдосконалювати систему розподілу за зразком європейських країн.

Доступність товару не лише у територіальному, але і у ціновому аспектах пов'язана із зниженням витрат на реалізацію продукції. Досягти цієї мети можна за рахунок правильної організації діяльності торговельних підприємств і тісної взаємодії учасників каналів розподілу у межах реалізації стратегії партнерського маркетингу, що дасть змогу зберегти/збільшити частку ринку і поліпшити його конкурентні позиції.

Враховуючи проміжне місце дистрибуції товарів між сферою виробництва та сферою споживання, стан дистрибуційної організації передусім залежить від двох груп зовнішніх чинників: першої, що характеризує витратний рівень виробництва, та другої, яка відображає ринковий рівень цін споживання, та групи внутрішніх чинників, зокрема тих, що визначають ефективність логістичних процесів щодо реалізації вхідних (від виробника) і вихідних (до споживача/роздрібного підприємства) потоків.

Щоб оцінити ефективність внутрішніх процесів та збутової діяльності, в роботі здійснено порівняльний аналіз показників оборотності оборотних активів досліджених національних та регіональних виробників пива (табл. 2). Він доповнений такими критеріями оцінювання можливостей зниження витрат виробництва та дистрибуції, як співвідношення активів та витрат, а також структура оборотних активів. Зокрема встановлено, що рівень необоротних і оборотних активів на досліджуваних підприємствах - величини одного порядку, як і собівартість реалізованої продукції, у структурі оборотних активів на паритетних засадах існують запаси у постачанні (виробничі запаси), у виробництві (незавершене виробництво) та у дистрибуції (дебіторська заборгованість за товари), що свідчить про істотність таких активів. Натомість грошові кошти в оборотних активах мізерні.

Автором ідентифіковано істотно виражений сезонний характер реалізації пивної продукції (індекс сезонності становить від 0,45 взимку до 1,5 влітку для ВАТ Рівень), що безпосередньо впливає на запаси готової продукції в мережі дистрибуції. Тобто у разі зменшення попиту за рахунок ефекту Форрестера, що полягає у зростанні амплітуди коливань товарних потоків у попередніх ланках ланцюга пропозиції (роздрібний магазин, гуртовий склад, склад виробника), рівень запасів у мережі реагує на це неадекватно і у каналах дистрибуції зростають запаси.

Ще одним аргументом щодо доступності резервів зниження витрат є структура накладних витрат операційної діяльності, в якій витрати на збут сягають 50 % і є порівняльними із вартістю оборотних активів. Певним аргументом стосовно істотності збутових витрат можна вважати параметри дистрибуційної мережі ВАТ Рівень, які є характерними і для інших регіональних виробників. Виконаний структурний аналіз дистрибуційної мережі ВАТ Рівень (за результатами роботи у 2006 р.) дав змогу визначити 22 гуртових споживачів (для пива в пляшках - 17). Із цієї структури гуртових споживачів лише 3-4 з них складають понад 70% акумульованого обсягу реалізації пива. Водночас більше ніж половина гуртових споживачів забезпечують реалізацію частки меншої за 10 %. Отже, укрупнення гуртових споживачів в 2 рази уможливить зменшення сукупного рівня запасів в 1,4 раза, а за рахунок ефекту Форрестера (за мультиплікатора витрат ? 2) можна очікувати зниження дистрибуційних витрат у 2-2,5 раза.

Ідентифікований у такий спосіб автором вплив істотних чинників маркетингового та логістичного спрямування на результати діяльності досліджених підприємств свідчить, по-перше, про широкий діапазон змін таких фінансово-економічних показників, як продуктивність активів цих підприємств, зокрема співвідношення між чистим доходом від реалізації продукції та вартістю активів (за 2006 р. для ВАТ Рівень 2,37; для ВАТ Новоград-Волинський пивзавод 1,33; для ВАТ Львівська пивоварня 0,83; для ВАТ Пиво-безалкогольний комбінат Радомишль 0,084). Оборотність оборотних активів, зокрема тривалість обороту у 2006 р. становила для ВАТ Рівень 94 дні, для ВАТ Новоград-Волинський пивзавод 131 день, для ВАТ Львівська пивоварня 116 днів і ВАТ Пиво-безалкогольний комбінат Радомишль 765 днів.

По-друге, у структурі оборотних активів усіх досліджених підприємств левову частку становлять виробничі запаси та дебіторська заборгованість за товари, натомість готова продукція та товари - незначну частку. Це свідчить, з одного боку, про істотний вплив сфери постачання та сфери дистрибуції на оборотність активів цих підприємств, а з іншого - про відсутність істотного рівня запасів пива у виробника порівняно із загальними запасами пива у гуртовій та роздрібній торгівлі.

По-третє, у накладних витратах операційної діяльності всіх досліджених підприємств частка витрат на збут пивної продукції є доволі вагомою і це створює істотний потенціал раціоналізації та оптимізації таких витрат.

По-четверте, у всіх регіональних виробників пива, а також і у виробників стратегічної групи не спостерігається однозначної формалізації взаємовідносин з дистрибуційними структурами щодо очікуваної їхньої рентабельності для виробників пива. Тобто не спостерігається узалежнення цінової політики від маркетингових та логістичних дій та інструментів, зокрема терміну реалізації замовлення, політики поповнення запасів та їхнього утримання, розміру партії поставки, оборотності готової продукції, ймовірності вичерпання запасів, умов оплати готової продукції, умов рециклювання тари тощо. Інакше кажучи, попри те, що для кожного дистриб'ютора визначальним критерієм функціонування є рентабельність власних активів, для виробника не менш важливо достовірно знати, наскільки той чи інший дистриб'ютор є рентабельним клієнтом для нього.

Структура моделі рентабельності і прикріплення витрат у концепції рахунку витрат дій забезпечує доступ до інформації про вплив діяльності контрагентів (клієнтів) на рентабельність бізнесу виробника. Відношення між ними має двосторонній характер, тобто відображає вплив портфеля закупівель на рентабельність клієнтів та вплив поведінки споживачів на рентабельність товару.

Згідно з концепцією рахунку витрат дій автором запропоновано такий розподіл клієнтів на групи: група А - клієнти, які забезпечують великі обсяги товарообороту і є очевидно рентабельними клієнтами; група В - клієнти, які забезпечують малоістотний товарооборот і є клієнтами, які перебувають на порозі рентабельності; група С - клієнти, які забезпечують великий товарооборот, але є високонерентабельними для виробника.

Чи вдасться позбавитись збиткових клієнтів та/чи перевести їх у ранг рентабельних, істотно залежить від такого об'єктивного чинника, як тип та профіль попиту. Для його вивчення необхідне: дослідження часового ряду попиту; визначення параметрів розподілу частоти попиту; встановлення функції та з'ясування умов використання базових моделей розподілу частот попиту.

Автором здійснено розрахунки профілю попиту на пиво: 1715 у пляшках, "1715" у бляшанках, пиво Преміум, пиво у бочках за результатами власних спостережень протягом ІІІ кварталу 2006 р. Встановлено, що різні продукти мають різний вигляд розподілу денного попиту. Нормальний розподіл денного попиту мають швидкоротаційні продукти (наприклад, пиво "1715"). Загалом нормальний закон розподілу характерний для товарів з групи X i Y (за ХУZ-класифікацією, тобто залежно від точності прогнозу). Показниковий закон розподілу стосується попиту на товари, які мають низьку швидкість обороту. До них належать товари переважно з груп Y i Z. Розподіл Пуассона використовують для опису денного попиту на товари, який має вільний характер і спостерігається дуже рідко. Це товари з групи Z.

Зроблено висновок, що аналіз профілів денного попиту на пиво різних марок підприємства можна використати для формування різних політик запасів на підприємстві. У зв'язку з тим, що не завжди розподіл частот попиту на продукти підпорядковується нормальному закону розподілу, для показникового розподілу або розподілу Пуассона автором використано теорію ризиків, у якій визначення ризикової надбавки, що передбачає створення додаткового запасу з метою задоволення попиту, зумовлює двократне середньоквадратичне відхилення. Статистично встановлено, що одиничне середньоквадратичне відхилення гарантує 68 % упевненості в тому, що попит на товар буде задоволений, подвійне - 95 %, а потрійне - 97,9 %.

У третьому розділі Напрями формування оптимальної політики запасів пива виробником в дистрибуційній мережі обґрунтовано стратегічні передумови оптимізації політики запасів пива в дистрибуційній мережі, викладено сутність інструментів інтерактивного управління запасами в каналах дистрибуції та подано систему операційних рішень щодо реалізації політики запасів товарів у дистрибуційній мережі.

Виконане дослідження причинно-наслідкових зв'язків між виробниками пива та ринковим середовищем дало автору підставу субординувати їхній характер та зміст у координатах рівень автономії та рівень мультиплікації.

Поданий поділ процесів взаємодії підприємства із середовищем у сфері дистрибуції дало змогу здійснити ранжування чинників впливу за параметрами матриці, а відтак розробити засади ранжування чинників впливу дало автору змогу концепцію політики запасів у сфері дистрибуції пива в Україні, а саме: для реагування на чинники впливу, що ідентифіковані в структурі незалежних та умовно залежних змінних, доцільно вибирати адаптаційну (пристосувальну) політику запасів; для реагування на чинники впливу, що ідентифіковані в структурі залежних змінних, доцільно вибирати антиципаційну (передбачувальну) політику запасів.

Реалізація цієї концепції дала підстави автору запропонувати диференційовану випереджувальну політику запасів стосовно структури залежних змінних, ієрархію рішень якої утворюють рішення:

а) надзвичайно істотного мультиплікативного впливу (стратегічного характеру):

· щодо асортиментно-просторово-часової доступності товарів виробника;

· щодо просторового розміщення вузлових (складських, дистрибуційних, логістичних) об'єктів утримання запасів дистрибуційної мережі;

· щодо управління запасами готової продукції в дистрибуційній мережі;

б) середньоістотного мультиплікативного впливу (тактичного характеру):

· диференціювання політики запасів на асортиментному рівні;

· диференціювання політики запасів на клієнтському рівні;

в) малоістотного мультиплікативного впливу (операційного характеру):

· щодо вибору виконавців логістичних та маркетингових функцій;

· щодо оптимізації структури виконання замовлення.

автором як вихідний пункт оптимізації сфери дистрибуції прийнято запас готової продукції у його кількісно-просторово-часових параметрах. Правдоподібність цієї гіпотези підтверджується таким консеквентним аналізом рішень щодо:

· запасу з позиції концепції: бути чи не бути;

· запасу з позиції стратегії: традиційна система запасів із дискретним поповненням; інтегрований інформаційний зв'язок із постійним поповненням або ж на засадах швидкого реагування; спільне управління запасами (виробником і дистриб'ютором) тощо;

· запасу з позиції технології дистрибуції: технологія дистрибуції -безпосередньо до клієнтів чи опосередковано, з наявністю чи без центральних складів, дистрибуційних центрів, регіональних складів тощо;

· запасу з позиції логістичних процесів: власні засоби чи аутсорсинг.

З іншого боку, не можна однозначно субординувати та проранжувати етапи консеквентного проектного аналізу, не беручи до уваги наявного потенціалу, доступності засобів, стану макро- та мікросередовищ. Потрібно також враховувати можливу внутрішню кореляцію між дистрибуцією і логістикою.

Водночас виняткова роль запасу готової продукції, в якому акумульовані витрати виробника та доступність (користь) для споживача, однозначно ідентифікує потребу у дослідженні просторового розвитку дистрибуційної мережі, насамперед її вузлових об'єктів (складів, дистрибуційних центрів, логістичних центрів). У багатьох випадках відповідна локалізація такого вузлового об'єкта з відповідною продуктивністю може радикально вплинути на структуру та рівень дистрибуційних витрат, а відтак на розміри повних витрат.

У роботі до вирішення проблеми розміщення вузлових об'єктів адаптовано теорію розмитих множин. Використання розмитих множин для оптимізації прийняття рішень полягає у тому, що як цілі і обмеження, які накладаються на рішення, так і їхні оцінки можуть бути розмитими множинами. Відносини, які уможливлюють оптимальний вибір, у багатьох проблемах прийняття рішень також можуть мати розмитий характер. Автором застосовано теорію розмитих множин для вибору логістичного оператора, що володіє (прямо чи опосередковано) складськими потужностями.

Динаміка попиту та сезонність його коливання змушують дистрибуційні мережі зосередити увагу на дотриманні стандартів обслуговування клієнтів, що часто кореспондується з теорією черг. З позиції логістики для покращання рівня обслуговування доцільно оцінювати зміну попиту як упродовж доби, так і місяця, року, що дасть змогу поліпшити рівень обслуговування клієнтів, забезпечивши вищу просторово-часову доступність, а, з іншого боку, - уникнути зайвих запасів на складі. Алгоритм рішень щодо регулювання запасів у дистрибуційній мережі подано на рис.2.

Розміщення дистрибуційних центрів завжди тяжіє до великих міст. Пояснити цей факт можна тим, що у великих містах завжди більший товарооборот і є попит на склади з повним циклом обслуговування. Дистрибуційні центри переважно розміщують на околицях обласних центрів. У роботі запропоновано використання дистрибуційних центрів обласного значення. Тобто, наприклад, центри, в яких пропонується розміщати продукцію ВАТ Львівська пивоварня, будуть розташовані біля обласних центрів. Обґрунтовано (час поставки від 2 до 7 год) використання таких центрів у містах: Луцьк, Тернопіль, Івано-Франківськ, Ужгород, Чернівці, Рівне, Вінниця, Житомир, Хмельницький. Такими центрами можуть бути і дистрибуційні центри загального призначення.

Витрати внутрішніх процесів у дистрибуційних центрах не завжди дають змогу простежити ефект масштабу, як передусім очікується. За допомогою імітаційного моделювання в роботі встановлено, що на рівень питомих дистрибуційних витрат у дистрибуційному центрі істотно впливають величина і структура асортименту та тип організації складських технологій.

Висновки

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нові підходи до вирішення наукового завдання - розроблення теоретичних положень та прикладних засад управління запасами товарів підприємств у дистрибуційній мережі. На підставі виконаного дослідження сформульовано такі висновки:

1. Встановлено наявність особливих форм взаємозалежності запасів матеріалів і товарів із функціональною діяльністю промислових підприємств, структурованих за сферами маркетингової та логістичної діяльності з орієнтацією на потреби клієнтів/споживачів. Визначено, що маркетингові та логістичні рішення найбільшою мірою генерують чинники впливу на рівень та динаміку запасів у дистрибуційній мережі.

2. Удосконалено функціональну класифікацію запасів товарів щоденного вжитку, якою передбачено в структурі функціональних запасів окрім гарантійного запасу товарів, формувати дві групи додаткових запасів, а саме: запаси страхового (асекураційного) призначення та запаси передбачувального (антиципаційного) призначення. Такий поділ дає змогу здійснювати диференційований вплив на запаси товарів підприємств у дистрибуційній мережі.

3. Обґрунтовано характерні тенденції функціонування дистрибуційних мереж виробників пива в Україні. Зокрема встановлено, по-перше, надто широкий діапазон оборотності оборотних активів; по-друге, вагомість запасів в активах підприємств; по-третє, істотність витрат на збут у структурі накладних витрат операційної діяльності; по-четверте, чітко виражену концентровану АВС-структуру клієнтів у дистрибуційній мережі; по-п'яте, сприйнятливість запасів пива в дистрибуційній мережі до ефекту Форрестера. Для кожної із виявлених тенденцій чинник запасів є основоположним та регулюючим.

4. Доведено доцільність упровадження в дистрибуційній мережі виробників пива системи рахунку витрат дій, що уможливить безпосередню оцінку рентабельності кожного з клієнтів цієї мережі для виробника пива та дасть змогу диференціювати політику запасів стосовно ідентифікованих груп клієнтів (високорентабельних, низькорентабельних та збиткових).