Товарознавча оцінка шкурок хутрового кроля

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Спеціальність 05.18.15 - Товарознавство

кріль хутровий консервування шкурка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

Товарознавча оцінка шкурок хутрового кроля

Калашник Олена Володимирівна

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у ВНЗ Укоопспілки „Полтавський університет економіки і торгівлі”

Науковий керівник

кандидат технічних наук, доцент

Омельченко Наталія Володимирівна,

ВНЗ «Полтавський університет економіки і торгівлі»,

професор кафедри експертизи та митної справи

Офіційні опоненти

доктор технічних наук, професор

Байдакова Людмила Іванівна,

Луцький національний технічний університет,

завідувач кафедри товарознавства та експертизи в митній справі

кандидат технічних наук, доцент

Плаван Вікторія Петрівна,

Київський національний університет технології та дизайну,

доцент кафедри технології шкіри та хутра

Захист відбудеться 22 березня 2011 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.055.02 у Київському національному торговельно-економічному університеті за адресою: 02156, м. Київ, вул. Кіото, 21, ауд Д-221.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного торговельно-економічного університету за адресою: 02156, м. Київ, вул. Кіото, 19.

Автореферат розісланий 22 лютого 2011 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О. В. Сидоренко

Размещено на http://www.allbest.ru//

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми.

однією з проблем розвитку переробної промисловості України є нестача хутрової сировини високої якості. Це пов'язано з відсутністю екологічно-орієнтованих безпечних технологічних процесів, які дозволяють виключити токсичні матеріали, препарати та забезпечити якість шкурок і в подальшому - готового хутряного напівфабрикату та хутряних виробів.

Проблемою підприємств, що займаються виробництвом хутра та виробів з нього, залишається не стільки збільшення обсягів реалізації шкурок, скільки зменшення втрат їх маси під час зберігання, первинної та технологічної обробки: вже на перших етапах хутрового виробництва (первинної обробки та зберігання) втрачається більше 90 % шкурок хутрового кроля.

Єдиним способом збереження якості парної шкурки до моменту її переробки є проведення своєчасної і правильної первинної обробки, створення на поверхні та всередині шкірної тканини умов, що гальмують або припиняють автолізні та бактеріальні процеси, захищають шкурки від гниття, підвищують їх стійкість до зберігання без зниження якості. Під час консервування хутрових шкурок традиційно використовують фізичні (вплив високих та низьких температур, іонізуючого та ультрафіолетового опромінювання, звукового та ультразвукового коливання), хімічні (обробка антисептиками, ПАР та хімічними реагентами) та мікробіологічні (застосуванням мікробів-антагоністів) методи.

Використання УФ-опромінювання в переробній промисловості відоме з другої половини минулого століття (Павловська Т.Е. та Пасинський А.Г., Шифрін І.Г. та інші). Коли було підтверджено ефективність його застосування під час проведення технологічної обробки шкурок, напівфабрикату, готової шкіри, хутра.

Основною науковою гіпотезою роботи було доведення можливості покращання споживних властивостей шкурок хутрового кроля, готового напівфабрикату, зменшення їх втрат під час зберігання та технологічної обробки шляхом удосконалення традиційних технологій консервування (прісно-сухий, ГАММА-1) або заміни їх на екологічно-орієнтовані. Це дозволить підвищити показники фізико-механічних властивостей та біостійкості шкурок хутрового кроля, забезпечити виробництво високоякісного хутряного напівфабрикату, задовольнити потреби населення в якісному теплому одязі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу, що відповідає напрямам науково-дослідної роботи кафедри товарознавства та експертизи непродовольчих товарів і кафедри експертизи та митної справи ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі», проведено в межах науково-дослідної роботи за темою № 138/01 «Екологічні аспекти дослідження якості товарів народного споживання» ПУЕТ, № 281/09 «Дослідження та розробка вдосконалених конструкцій УФ-джерел випромінювання для установок фотохімічної та фотобіологічної дії» ПУЕТ, а також Київського національного університету технології та дизайну «Розробка ресурсозберігаючих екологічно-чистих технологій комплексного оздоблення шкіряно-хутрового напівфабрикату» (держбюджетна тема 16.0601 ДБ № 0104U00721 2004-2006 рр.), що виконувалась відповідно плану науково-дослідної роботи Міністерства освіти та науки України.

Мета і завдання дослідження. Метою досліджень є товарознавча оцінка шкурок хутрового кроля з обробкою шкірної тканини УФ-променями. Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:

визначити особливості формування сировинної бази переробної промисловості України та проблеми зберігання хутрової сировини, її біологічного пошкодження;

провести аналіз основних способів консервування хутрової сировини, виявити їх переваги та недоліки; визначити кращі з них для консервування шкурок хутрового кроля; окреслити шляхи їх удосконалення;

вибрати та обґрунтувати режими консервування шкурок хутрового кроля з використанням УФ-опромінювання;

вивчити дію УФ-опромінювання на показники споживних властивостей (функціональності, технологічної ефективності, складу, структури) та біостійкості шкурок хутрового кроля; проаналізувати ці показники у процесі їх зберігання;

дослідити вплив різних способів консервування на показники біостійкості шкурок хутрового кроля протягом 3-місячного зберігання;

розробити та впровадити удосконалену технологію консервування шкурок хутрового кроля; дослідити вплив розробленого способу консервування на споживні властивості шкурок та отриманого напівфабрикату;

обґрунтувати номенклатуру показників якості для проведення товарознавчої оцінки та розрахунку конкурентоспроможності шкурок хутрового кроля;

розрахувати індекси цін споживання та оцінити конкурентоспроможність шкурок хутрового кроля, оброблених УФ-опромінюванням і готового напівфабрикату з використанням комплексного методу (інтегрального показника конкурентоспроможності) та методу радара;

визначити економічну ефективність від впровадження у виробництво технології вичинки шкурок хутрового кроля.

Об'єкт дослідження - шкурки хутрового кроля, законсервовані різними способами.

Предмет дослідження - комплекс споживних властивостей шкурок хутрового кроля, який формується під впливом різних способів консервування.

Методи дослідження. Для реалізації поставлених в роботі завдань використано органолептичні, фізичні, фізико-механічні, хімічні, мікробіологічні методи, методи математичного моделювання та математико-статистичної обробки результатів, а також сучасні методи розрахунку конкурентоспроможності.

Наукова новизна одержаних результатів.

Уперше:

- проведено комплексну товарознавчу оцінку шкурок хутрового кроля, законсервованих без застосування хімічних матеріалів та препаратів;

- встановлено показники біостійкості шкурок хутрового кроля, шкірна тканина яких оброблена УФ-променями, та виявлено пригнічення мікроорганізмів, що розвиваються на шкурках хутрового кроля, оброблених УФ-опрмінюванням під час зберігання.

Науково обґрунтовано можливість застосування УФ-опромінювання для покращання фізико-механічних властивостей шкірної тканини хутрового кроля та підвищення виходу хутрового напівфабрикату за площею.

Встановлено дози УФ-опромінювання, які викликають ефект структурування, та дози, що призводять до деструкції колагену дерми шкірної тканини шкурок хутрового кроля.

Розроблено модифікований графічний метод оцінювання конкурентоспроможності шкурок хутрового кроля із застосуванням інформаційних технологій для забезпечення оперативності та достовірності розрахунків.

Практичне значення одержаних результатів. На основі результатів експериментальних досліджень вдосконалено спосіб консервування шкурок хутрового кроля, який може бути застосований для консервування інших видів хутра (з урахуванням товщини шкірної тканини та її хімічного складу). Впровадження розробленого способу дасть змогу отримати конкурентоспроможний напівфабрикат з покращаними показниками міцності шкірної тканини та підвищеним виходом його за площею.

Результати досліджень пройшли апробацію на ВАТ ПХЧФООХ «Оксамит», м. Київ, про що свідчить акт виробничого випробування технологічної вичинки хутрового кроля. Одержані наукові результати можуть бути рекомендовані для використання в діяльності виробничих підприємств, що займаються заготівлею та переробкою хутрової сировини, та у навчальному процесі вищих навчальних закладів під час підготовки фахівців з товарознавства.

Особистий внесок здобувача полягає у загальному визначенні мети, завдань та програми досліджень, безпосередній участі у проведенні аналітичних та експериментальних досліджень у лабораторних і виробничих умовах, узагальненні та інтерпретації одержаних результатів, розробці нового способу консервування шкурок хутрового кроля; формулюванні висновків дисертаційної роботи в цілому. Розроблення та апробація нового способу консервування шкурок хутрового кроля здійснювалася під керівництвом д.т.н., проф. Данилковича А.Г. та за участі д.т.н., проф. Кожушко Г.М. Організацію проведення мікробіологічних досліджень виконано під керівництвом к.б.н., доц. Фірсової Р.М., к.б.н., доц. Коваленко Н.П. Автору належить наукова аргументація досліджень та підготовка об'єктів до випробувань.

Наукову новизну технічних рішень підтверджено деклараційним патентом на корисну модель «Спосіб обробки шкур» (патент № 40731 від 27.04.2009).

У наукових працях, що опубліковані у співавторстві, здобувачеві належать теоретичні розробки, організація і проведення експериментальних досліджень, обробка та аналіз результатів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи оприлюднено на: 6-й Міжрегіональній науково-практичній конференції «Развитие меховой промышленности России» (Москва, ВАТ «НИИМП», 30 березня 2004 р.); Міжнародній конференції студентів та аспірантів «Техника и технология пищевых производств» (м. Могилів, Білоруський державний університет продовольства, 21-23 квітня 2004 р.); Міжнародній науково-технічній конференції «Новейшие технологии и енергоефективность в светотехнике и електроенергетике» (м. Харків, Харківська національна академія міського господарства, 16-17 квітня 2007 р.); Міжнародній науковій конференції професорсько-викладацького складу, співробітників та аспірантів Російського університету кооперації, кооперативних вузів країн СНД за підсумками науково-дослідних робіт 2007 р. «Традиции и инновации в кооперативном секторе национальной экономики (Москва, Російський університет кооперації, 6-7 лютого 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Формирование инновационной системы экономики и образования в условиях глобализации» (м. Вороніж, Вороніжський кооперативний інститут (філія) НУ ВПО «Бєлгородський університет споживчої кооперації», 11 квітня 2008 р.); ІІІ Міжнародній науково-технічній конференції «Сучасні проблеми світлотехніки» (м. Харків, Харківська національна академія міського господарства, 22-23 квітня 2009 р.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 7 статей у наукових фахових виданнях. За матеріалами досліджень затверджено деклараційний патент на корисну модель.

Структура і обсяг роботи. Дисертація, викладена на 126 сторінках друкованого тексту, складається з вступу, 5 розділів, висновків, списку літератури (159 джерел) та 11 додатків. Роботу ілюстровано 42 таблицями та 22 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і завдання дослідження, зазначено основні напрями їх проведення.

У розділі 1 «Чинники формування якості шкурок хутрового кроля» наведено особливості формування сировинної бази переробної промисловості Україні після руйнації добре розвиненої заготівельної та виробничої інфраструктури переробної промисловості України, що зумовило суттєве зниження обсягів виробництва хутряних виробів через різке зменшення поголів'я та порушення зв'язків із регіонами, які традиційно займалися вирощуванням кролів, появу кордонів між країнами СНД тощо. Встановлено, що незважаючи на перспективність шкурок хутрового кроля (можливість використання в різних сферах господарювання практично без відходів), їх частка у загальному обсязі виробництва хутра є дуже малою - до 1%.

Під час зберігання хутрової сировини спостерігається руйнування клітинних білків, шкірної тканини в результаті автолізного процесу. Це приводить до швидкого зростання кількості мікроорганізмів, та прискорення процесів гниття, що може повністю зруйнувати шкурки. Ці біологічні ушкодження спричиняють значні втрати хутрової сировини. Для консервування шкурок хутрового кроля використовують різноманітні методи, які внаслідок певних недоліків не вирішують проблему ефективного консервування. Визначено, що особливої уваги заслуговує метод із застосуванням УФ-опромінювання з метою уповільнення процесів біологічних ушкоджень хутрової сировини та формування належного рівня споживних властивостей готового напівфабрикату. Для оцінки конкурентоспроможності отриманого напівфабрикату запропоновано методи, пов'язані з управлінням витрат на виготовлення одиниці продукції та її якістю, що широко використовуються як у вітчизняній, так і закордонній практиці.

У розділі 2 «Характеристика об'єкта та методів дослідження» визначено об'єкти та методи досліджень, сформульовано організаційні та експериментальні напрями реалізації програми досліджень (рис. 1).



Рис. 1. Загальна схема досліджень

Для дослідження було вибрано три партії шкурок хутрового кроля. Кожна партія складалася з 12 шкурок. Перша партія вважалась контрольною і консервувалася прісно-сухим способом у стандартних кліматичних умовах (температура - 20±2 С, відносна вологість повітря - 65±2 %) протягом 24 годин. Друга група шкурок оброблялася препаратом ГАММА-1 різної концентрації, згідно з вибраним варіантам, шляхом розбризкування розчину цього препарату на міздряний бік шкірної тканини. Третя група шкурок підлягала УФ-опромінюванню шкірної тканини за вибраними варіантами з урахуванням часу опромінювання та відстані до шкурки. Для обробки результатів досліджень використано стандартні пакети програм, що застосовуються в комп'ютерах типу IBM РC у середовищі Windows ME.

У розділі 3 «Вплив різних способів консервування на показники споживних властивостей шкурок хутрового кроля та готового напівфабрикату» здійснено вибір та обґрунтовано режими консервування шкурок хутрового кроля з використанням УФ-опромінювання.

Для вибору оптимальних режимів УФ-опромінювання враховувалась відстань між зразками та лампою, а також час опромінювання. Діапазон доз УФ-опромінювання коливався в межах від 0,83 до 36,3 Дж/см2 (табл. 1). При цьому варіант обробки 6 відрізнявся від варіанта 10 збільшенням дози УФ-опромінювання в середньому у 5 разів.

Таблиця 1

Зміна показників фізико-механічних властивостей шкірної тканини шкурок кролів під впливом УФ-опромінювання

Доза, Дж/ см2	Розривальне зусилля, Н	Границя міцності у разі розтягання, МПа	Відносне видовження шкірної тканини, %
Без опромінювання (контроль)
-	81	38,0	32,0
УФ-опромінювання, 2 хв
7,4	117	39,0	35,0
1,9	125	41,0	32,0
0,8	93	36,0	31,0
УФ-опромінювання, 3 хв
11,2	145	39,0	30,0
2,8	137	40,0	32,0
1,3	92	37,0	33,0
УФ-опромінювання, 5 хв
18,8	140	40,0	29,0
4,7	146	43,0	37,0
2,1	138	39,0	30,0
УФ-опромінювання, 7 хв
26,8	145	37,0	27,0
6,7	134	39,0	34,0
3,0	135	43,0	32,0
УФ-опромінювання, 10 хв
36,3	120	35,0	21,0
9,0	135	38,0	35,0
4,0	116	42,0	34,0

Дані, наведені в табл. 1, свідчать про вплив УФ-опромінювання на показники фізико-механічних властивостей шкірної тканини шкурок хутрового кроля. Однак при дозі 26,8 Дж/см2 спостерігається деяке зниження границі міцності у разі розтягання, а при зменшенні дози до 7,5 - 11,2 Дж/см2 відбувається підвищення цього показника. При цьому відповідне відносне видовження збільшується порівняно з контрольним варіантом обробки, що позитивно впливає на пружно-пластичні властивості хутрового напівфабрикату.

Для більш ґрунтовного аналізу впливу УФ-опромінювання на властивості шкірної тканини шкурок хутрового кроля проведено комплекс досліджень показників її складу та структури. Як показали результати дослідження щодо показників складу та структури, відбуваються зміни складу шкірної тканини в досліджуваному інтервалі доз УФ-опромінювання (табл. 2).

Таблиця 2

Зміна показників складу та структури шкірної тканини шкурок хутрового кроля під впливом УФ-опромінювання

Варіант	Температура зварювання шкірної тканини, °С	рН шкірної тканини, од.	Масова частка, %
			незв'язаних жирових речовин	вологи	золи
1	60	5,75	16,5	14,7	2,4
6	62	5,80	16,5	14,4	2,3
7	63	5,75	16,1	14,2	2,3
8	62	5,75	15,9	13,8	2,5
9	61	5,80	15,7	12,9	1,8
10	61	5,80	15,6	11,5	1,9

Виявлено, що показники фізико-механічних властивостей шкірної тканини та її склад в досліджуваному інтервалі доз УФ-опромінювання змінюються в незначних інтервалах. Спостерігається збільшення розривального зусилля та, відповідно, границі міцності у разі розтягання, а також температури зварювання шкірної тканини, порівняно з контрольним варіантом (без УФ-опромінювання). Вплив УФ-опромінювання чіткіше виявиться на структурі шкірної тканини з підвищеною рухливістю її структурних елементів внаслідок наступних технологічних обробок для одержання готового напівфабрикату.

Визначені на попередньому етапі оптимальні умови запропонованих видів обробок шкурок хутрового кроля використано для подальшого порівняльного аналізу. Дані табл. 3 свідчать, що під час консервування шкурок хутрового кроля УФ-опромінюванням та препаратом ГАММА-1 спостерігається збільшення границі міцності у разі розтягання та відносного видовження шкірної тканини на момент розірвання. Проте характер впливу цих методів різний.

Таблиця 3

Показники фізико-механічних властивостей шкірної тканини шкурок хутрового кроля, законсервованих з використанням

препарату ГАММА-1 та УФ-опромінювання

Показники	Варіант
	1	2	3	4	6	7
Границя міцності у разі розтягання, МПа	31,0	33,0	23,6	29,3	36,0	31,0
Відносне видовження на момент розірвання, %	26,4	20,0	25,3	28,0	38,4	34,4

З обраних оптимальних варіантів УФ-опромінювання найкращий результат отримано за варіантом 6, за яким тривалість УФ-опромінювання становила 2 хв. Відповідно до отриманих результатів така обробка забезпечує одночасне збільшення як границі міцності у разі розтягання (від 3,1 до 3,6 МПа), так і відносного видовження на момент розірвання (від 26,4 % до 38,4 %). Подальше опромінювання тривалістю 3 хв призводить до зниження показників міцності, а саме границя міцності шкірної тканини у разі розтягання зменшується на 13,8%, а відносне видовження на момент розірвання - на 4%. Для підтвердження основної наукової гіпотези цього дослідження отримано напівфабрикат із шкурок хутрового кроля за обраними варіантами обробок. Показники фізико-механічних властивостей шкірної тканини хутрового кроля товщиною 0,60,05 мм (табл. 4) після УФ-опромінювання та подальшого прісно-сухого консервування змінюються несуттєво (за винятком серії експериментів, проведених під час опромінювання на відстані 15 см).

Таблиця 4

Показники фізико-механічних властивостей шкірної тканини шкурок хутрового кроля за різних доз УФ-опромінювання

Доза, Дж/см2	Границя міцності, МПа	Відносне видовження, %
		шкурок	при 4,9 МПа напівфабрикату
	шкурок	напівфабрикату
контрольна	38,0	16,0	32,0	14,0
7,4 1,9 0,8	39,0 41,0 36,0	23,0 20,0 17,0	35,0 32,0 31,0	18,0 13,0 13,0
11,2 2,8 1,3	39,0 40,0 37,0	27,0 21,0 18,0	30,0 32,0 33,0	20,0 16,0 12,0
18,8 4,7 2,1	40,0 43,0 39,0	20,0 27,0 20,0	29,0 37,0 30,0	21,0 19,0 12,0
26,8 6,7 3,0	37,0 39,0 43,0	18,0 26,0 26,0	27,0 34,0 32,0	24,0 19,0 14,0
36,3 9,0 4,0	35,0 38,0 42,0	12,0 28,0 24,0	21,0 35,0 34,0	28,0 17,0 12,0

Так, якщо для прісно-сухих шкур зі збільшенням тривалості опромінювання спостерігається деяке зниження границі міцності шкірної тканини у разі розтягання і відносного видовження на момент розірвання, то для напівфабрикату ці ефекти виражені сильніше.

Зі збільшенням тривалості УФ-опромінювання (більше 4 хв) спостерігається тенденція до зниження границі міцності шкірної тканини у разі розтягання та відносного видовження на момент розірвання. суттєво впливає УФ-опромінювання і на показники фізико-механічних властивостей шкірної тканини отриманого напівфабрикату.

Дія УФ-опромінювання на колаген шкірної тканини шкурки з наступним її зневодненням прісно-сухим консервуванням приводить до зміни показників міцності, що обумовлено формуванням структури напівфабрикату і пояснюється підвищеною рухливістю макромолекул дерми та свідчить про чутливість відносного видовження на момент розірвання при розривальному зусиллі 4,9 МПа. Так, при дозі 2,8- 4,7 Дж/см2 (тривалість УФ-опромінювання 3-5 хв з інтенсивністю 88,0 Вт/м2 ) ці показники зростають відповідно на 30-50 і 15-30 %.

Значне підвищення дози УФ-опромінювання (до 36 Дж/см2) призводить до зниження показників міцності шкірної тканини кроля прісно-сухого консервування, а для дубленого напівфабрикату таке зниження відбувається вже при дозі 27 Дж/см2. Це можна пояснити глибокими структурними перетвореннями не тільки вторинної, але й первинної структури колагену з руйнуванням частини пептидних зв'язків.

Досліджено вплив УФ-опромінювання на ефективність використання шкурок кроля різноманітного призначення з різною товщиною шкірної тканини; вихід площі та фізико-механічні властивості готового напівфабрикату (табл. 5).

Таблиця 5

Показники технологічних властивостей хутрового кроля після УФ-опромінювання

Товщина шкірної тканини шкурок, мм	Зміна площі* напівфабрикату, %	Границя міцності шкірної тканини у разі розтягання, МПа	Відносне видовження на момент розірвання, %
			шкурок	при 4,9 МПа напівфабрикату
		шкурок	напівфабрикату
0,30,1 0,60,1 0,80,2 1,20,2	+7,0 +5,0 +2,5 <0,5	31,0 43,0 46,0 48,0	16,0 27,0 30,0 32,0	33,0 36,0 31,0 27,0	22,0 19,0 11,0 8,0

* Відносно площі хутрового кроля, вичиненого за типовою технологією

Виявлено, що залежність показників фізико-механічних властивостей від дози опромінювання для шкурок з товщиною шкірної тканини 0,3 мм аналогічні тим, які спостерігались для шкурок з товщиною шкірної тканини 0,6 мм, але виражені сильніше. Однак зі збільшенням товщини шкірної тканини вплив УФ-опромінювання суттєво знижується, про що свідчать показники відносного видовження на момент розірвання при розривальному зусиллі 4,9 МПа та зміни площі готового напівфабрикату. Це зумовлено зменшенням його фізико-хімічного впливу на структуру колагену.

Дія УФ-опромінювання на покращання споживних властивостей хутрового кроля суттєво залежить від товщини шкірної тканини, яка відрізняється значною щільністю порівняно, наприклад, з хутровою овчиною. Зниження товщини шкірної тканини шкурок, що законсервовані прісно-сухим способом, після їх УФ-опромінювання, дає приріст виходу площі шкурки хутрового кроля в межах 2,5-7,0 %. Це наслідок ефективного впливу УФ-опромінювання на структуру колагену після перетворення у напівфабрикат під час технологічної обробки, яка сприяє стабілізації додатково структурованого колагену, підвищенню рухливості його елементів та деформаційної здатності.

Підвищення дози УФ-опромінювання вище 4,7 Дж/см2 не дає покращання показників технологічних властивостей хутрового кроля, що можна пояснити перевагою деструктивних процесів над процесами структурування і стабілізації колагенової структури шкірної тканини.

У розділі 4 «Біостійкість шкурок хутрового кроля» досліджено проблеми біологічних ушкоджень, захисту шкурок хутрового кроля на стадії їх первинної обробки. За результатами досліджень встановлено, що окремі фізіологічні групи мікроорганізмів у загальній чисельності, за різними варіантами обробок представлені нерівномірно. Серед загальної кількості мікроорганізмів бактерії складають 70-80%, гриби - 20-25%, кількість актиноміцетів - незначна. Зниження інтенсивності біологічного розпаду шкурки кроля за запропонованими варіантами консервування підтверджується життєздатністю бактерій, які розвиваються на шкурці. Таким чином, встановлено, що консервування препаратом ГАММА-1 та УФ-опромінювання знижує біогенність шкурок та суттєво впливає на показник життєздатності бактерій, що може забезпечити достатній рівень показників біостійкості під час зберігання шкурок хутрового кроля. Найменший показник життєздатності спостерігається при обробці препаратом ГАММА-1 концентрацією 2, 3 г/л та під час УФ-опромінювання протягом 3 хв. При цьому ступінь життєздатності даних зразків приблизно однакова.

Наступним критерієм ефективності застосування різних способів консервування є визначення активності дихання мікроорганізмів на шкурках. За отриманими даними визначено, що:

у результаті обробки шкурок препаратом ГАММА-1 та УФ-опромінюванням активність дихання суттєво знижується, про що свідчить зменшення кількості виділеного вуглекислого газу;

показник активності дихання узгоджується із загальною чисельністю мікроорганізмів на хутрових шкурках, але не дає можливості відобразити зміни видового складу мікроорганізмів, що відбулися під впливом різних видів обробки;

у всіх варіантах обробок масова частка вуглекислого газу, який виділяють мікроорганізми, становить 40-55%, а у контролі - 90%;

за варіантом 7 хутрова шкурка, яка краще аерується, „дихає” енергійніше, ніж під час обробки шкурок препаратом ГАММА-1 (варіанти 2-4). Досліджено, що варіант 6, який відповідає 55% СО2 (УФ-опромінювання протягом 2 хв) має показник, наближений до найкращого варіанта 2 з масовою часткою СО2 - 40 %.

Підвищення біостійкості оброблених шкурок підтверджується також іншими критеріями оцінки антимікробного ефекту, а саме дією пліснявого грибу Trichoderma liqnorum (табл. 6).

Таблиця 6

Вплив різних способів консервування на біостійкість хутрових шкурок кроля до пліснявого грибу Trichoderma liqnorum

Номер варіанта	Ступінь обростання мікроскопічним грибом Trichoderma liqnorum, бал	Характеристика поверхні зразка
1	5	Візуально спостерігається чіткий ріст грибів, які покривають більше 50% досліджуваної поверхні
2	3	візуально ріст грибів ледве помітний у полі зору, але чітко спостерігається під мікроскопом
3	2	під мікроскопом видно міцелій у вигляді розгалужених гіф, можливе спороносіння
4	1	під мікроскопом видно спори, які проросли та слаборозвинутий міцелій у вигляді нерозгалужених гіф
6	1
7	0	під мікроскопом ріст пліснявих грибів відсутній в полі зору

Так, за результатами проведеного дослідження дії різних способів консервування на біостійкість хутрових шкурок кроля встановлено, що найбільш ефективним способом пригнічення пліснявого грибу Trichoderma liqnorum є УФ-опромінювання, вплив якого відбувається вже під час опромінення шкурки хутрового кроля протягом 2 хв. Збільшення терміну опромінення шкурки хутрового кроля УФ-променями до 3 хв призводить до повного знищення пліснявого грибу Trichoderma liqnorum (варіант 7).

Наступним критерієм для визначення ефективності різних способів консервування нами було обрано співвідношення родів грибів, які розвиваються на хутрових шкурках кроля. У процесі досліджень виявлено суттєву відмінність родового складу грибів. Підтверджено, що всі види консервування суттєво впливають на кількісний склад родів грибів. Домінуючі роди грибів:

на контролі - Trichoderma liqnorum (40,15%), Rhizopus (18,9%), Oidium (14,4%);

на шкурках оброблених УФ-променями (2 хв) - Aspergillus (27%), Oidium (24%); Penicillinum (15%);

на шкурках оброблених УФ-променями (3 хв) - мікрофлора шкурки представлена Mucor (40,8%) та Aspergillus (17,0%).

Під час досліджень виявлено інше співвідношення видового складу спорових бактерії, що переважають на зразках та розвиваються на шкірній тканині шкурок за різних способів консервування. Встановлено, що різні способи консервування знизили кількість бактерій за всіма варіантами та помітно змінили їх видовий склад. За всіма варіантами обробок Bac. mesentericus становить 40-50% загальної кількості мікроорганізмів. Частка Bac. subtilis складає 25-40% при порівняно однакових співвідношеннях Bac. mycoides, Bac. megatherium, Bac. cereus (від 2 до 15-19%).

Таким чином, результати досліджень та аналізу всіх обраних критеріїв оцінювання біостійкості показують, що різні види консервування вибірково пригнічують життєдіяльність окремих фізіологічних груп мікроорганізмів. Це дає можливість забезпечити заданий рівень біостійкості хутрових шкурок (термін зберігання, рівень фізико-механічних властивостей тощо).

Виявлено, що основним критерієм оцінювання впливу способу консервування на шкурки хутрового кроля були зміни показників біостійкості протягом певного терміну зберігання. З цією метою нами визначалася кількість мікроорганізмів, які розвиваються на парній шкурці кроля протягом 3-х місяців її зберігання. Шкурки хутрового кроля зберігалися в стандартних кліматичних умовах.

Размещено на http://www.allbest.ru//

Рис. 2. Динаміка росту грибів на шкурках хутрового кроля після

3-х місяців зберігання за різних способів консервування

Порівняння даних за варіантами обробок з контрольним свідчить про достатньо стійке збереження біостійкості за всіма варіантами досліджуваних способів консервування. Наступним етапом дослідження було виявлення динаміки росту грибів, які розвиваються на шкурці хутрового кроля після 3-місячного зберігання при різних способах консервування (рис.2).

Встановлено, що після 3-місячного терміну зберігання хутрових шкурок кроля, спостерігається якісна та кількісна зміна родового складу грибів за всіма варіантами обробок. Аналогічні зміни щодо якісного та кількісного видового складу, після 3-місячного зберігання хутрових шкурок кроля, відбулися і зі споровими бактеріями (рис.3).

Размещено на http://www.allbest.ru//

Рис. 3. Динаміка росту спорових бактерій на шкурках хутрового кроля після 3-місячного зберігання за різних способів консервування

Встановлено, що безпосередньо після консервування серед спорової мікробактеріальної флори за всіма способами консервування переважали Bac. subtiis, Bac. mesenthericus, а після 3-місячного зберігання шкурок - переважали Bac. megatherium, Bac. mycoides та Bac. Cereus.

Виявлена нами зміна мікробіоценозу (грибів та бактерій) підтверджує послідовну зміну одних мікроорганізмів іншими протягом 3-х місяців зберігання шкурок.

У розділі 5 «Товарознавча оцінка шкурок хутрового кроля» проведено оцінку конкурентоспроможності шкурок та напівфабрикату хутрового кроля методом розрахунку інтегрального показника та вдосконаленим методом радара з використанням комп'ютерної програми, розробленої за безпосередньої участі автора. Доведено, що показник конкурентоспроможності шкурок хутрового кроля, оброблених УФ-опромінюванням, більший за 1,0. Тобто ця сировина має вищу конкурентоспроможність за базову. Порівнюючи результати розрахунку інтегрального показника шкурок хутрового кроля, оброблених УФ-опромінюванням та препаратом ГАММА-1, встановлено недостатню конкурентоспроможність шкурок хутрового кроля, оброблених препаратом ГАММА-1.

З метою підтвердження результатів оцінки конкурентоспроможності, отриманих шляхом розрахунку інтегрального показника конкурентоспроможності з використанням комп'ютерної програми, побудовано графічні моделі розрахунку конкурентоспроможності шкурок хутрового кроля модифікованим автором методом радара.

Для обчислення площі багатокутників застосовано зведену таблицю значень показників, які використовували під час розрахунку інтегрального показника конкурентоспроможності за різними варіантами обробок (табл. 7).

Таблиця 7

Показники споживних властивостей шкурок хутрового кроля за різними варіантами обробок для розрахунку конкурентоспроможності методом радара

Показники	Варіанти
	1	2	3	4	6	7
1. Масова часка вологи, %	14,7	14,4	10,1	11,8	14,4	14,2
2. Розривальне зусилля, Н	81	96	62	90	93	92
3. Границя міцності у разі розтягання, МПа	38,0	33,0	23,6	29,3	36,0	31,0
4. Відносне видовження на момент розірвання, %	32,0	20,0	25,0	28,0	38,0	34,0
5. Температура зварювання, 0С	60	62	64	64	62	63
6. рН шкірної тканини, од.	5,75	5,60	5,40	5,30	5,80	5,75
7. Масова частка незв'язаних жирових речовин, %	16,5	16,7	16,1	15,3	16,5	16,1
8. Масова часка золи, %	2,40	2,30	2,25	2,10	2,30	2,25
9. Ціна споживання, грн	5,0000	5,2271	5,4542	5,6813	5,0094	5,0141

Площі трикутників обчислювали за допомогою комп'ютерної програми, розробленої для оцінки конкурентоспроможності хутра методом радара. У результаті обчислень отримали площі багатокутників, які порівнювали із площею контрольного зразка (табл. 8).

Таблиця 8

Визначення площі багатокутника та результати оцінювання конкурентоспроможності шкурок хутрового кроля

Показники	Варіанти обробок
	1	2	3	4	6	7
Площа багатокутника, кв. од.	1327,1	938,9	943,3	1129,3	1545,5	1353,3
Коефіцієнт конкурентоспроможності	1,0000	0,7075	0,7108	0,8509	1,1645	1,0197

Отримані результати підтвердили об'єктивність використання графічних моделей оцінки конкурентоспроможності. Найкращим варіантом за результатами розрахунку конкурентоспроможності шкурок хутрового кроля двома методами виявилися варіанти, які передбачали обробку шкірної тканини УФ-опромінюванням протягом 2-3 хв.

Для оцінювання конкурентоспроможності напівфабрикату використали той же алгоритм розрахунку, що й для шкурок хутрового кроля. За розрахунками, показник конкурентоспроможності хутряного напівфабрикату із шкурок оброблених УФ-променями, більший від базового значення. У результаті обчислень отримали площі багатокутників, які порівняли з площею контрольного зразка (табл. 9).

Таблиця 9

Визначення площі багатокутника та результати оцінювання конкурентоспроможності напівфабрикату хутрового кроля

Показники	Варіанти обробок
	1	6	7
Площа багатокутника, кв. од.	1010,2	1084,8	1187,0
Показник конкурентоспроможності	1,0000	1,0738	1,1751

Графічна модель конкурентоспроможності напівфабрикату хутрового кроля, отримана після УФ-опромінювання сировини протягом 2 та 3 хв, подана на рис.4.

а б

Рис. 4. Графічна модель конкурентоспроможності хутрового кроля, що отримана після УФ-опромінювання сировини протягом: а - 2 хв.; б - 3 хв.

Таким чином, оцінка конкурентоспроможності методом радара дала змогу порівняти напівфабрикати, виготовлені із шкурок хутрового кроля, законсервованих з використанням УФ-опромінювання, та визначити найкращий з них, шкірна тканина яких опромінювалася протягом 3 хв (варіант 7).

На ВАТ ПХЧФООХ «Оксамит» проведено виробничу апробацію технології вичинки шкурок кроля прісно-сухого консервування, які піддавалися УФ-опромінюванню. Апробації підлягала партія шкурок кроля, підібраних за товщиною 0,5-0,7 мм. Технологічний процес отримання шкурок хутрового кроля включав проведення таких послідовних операцій: відмочування; комбіноване пікелювання-дублення. Після пролежування протягом 48 год шкурки жирували намазним способом жировою емульсією Lival LM (фірма «BЬFA», Німеччина) та висушували у вільному стані з подальшим відкатуванням у барабані з використанням тирси дуба та додаванням уайт-спириту. Очікувана економічна ефективність від застосування технології УФ-опромінювання шкурок може скласти 1274,4 грн на 1000 шкурок хутрового кроля.

ВИСНОВКИ

Доведено, що вирішення проблеми забезпечення населення доступним теплим одягом можливе, передусім, за рахунок відновлення та розширення кролівництва, сировина якого є найбільш прийнятною для України. Незначна частка обсягів реалізації шкурок кролів обумовлена проблемами зберігання хутрової сировини, які пов'язані з біологічними пошкодженнями, що призводять до значних втрат цієї сировини (до 91%).

Проведено аналіз основних способів консервування та доведено перспективність використання УФ-опромінювання для уповільнення процесів біологічних пошкоджень хутрової сировини та формування належного рівня споживних властивостей готового напівфабрикату за рахунок одночасного протікання процесів структурування та деструкції білків дерми під впливом УФ-опромінювання.

Підтверджено комплексність дії УФ-опромінювання на покращання показників шкірної тканини та біостійкості шкурок хутрового кроля. Визначені дози УФ-опромінювання викликають ефект структурування колагену дерми шкірної тканини шкурок хутрового кроля. Раціональними параметрами опромінювання шкурок кроля є відстань 28,0-30,0 см від джерела УФ-випромінювання протягом 2,8-3,1 хв з дозою 2,8-3,2 Дж/см2 для шкурок товщиною 0,3-0,7 мм.

За результатами дослідження показників складу та структури шкірної тканини доведено їх позитивну зміну в досліджуваному інтервалі доз УФ-опромінювання. Так, підвищення показника температури зварювання шкірної тканини хутрового кроля, обробленого УФ-променями, на 3°С порівняно із контрольним зразком, законсервованим прісно-сушінням, визначає чутливість структури шкірної тканини до умов консервування та відображає гідротермічну стійкість колагену.

Доведено, що УФ-опромінювання знижує активність розвитку мікроорганізмів на хутрових шкурках кроля за всіма досліджуваними критеріями ефективності обробки (кількістю мікроорганізмів та їх фізіологічних груп, життєздатністю та „диханням” мікроорганізмів, ступенем обростання шкурки мікроскопічним грибом Trichoderma lignorum) та надає достатньо стійкий антимікробний ефект під час зберігання. Це забезпечує стійке зберігання шкурок протягом 3-х місяців, що підтверджує доцільність використання даної обробки для підвищення біостійкості шкурок хутрового кроля.

Доведено ефективне використання шкурок кроля різноманітного призначення з різною товщиною шкірної тканини після дії на неї УФ-опромінювання. Встановлено, що технологія УФ-опромінювання шкурок хутрового кроля дає змогу отримувати хутровий напівфабрикат з оптимальним поєднанням міцності та еластичності шкірної тканини і підвищеним виходом напівфабрикату хутрового кроля за площею.

Проведено комплексну товарознавчу оцінку шкурок хутрового кроля, законсервованих з використанням УФ-опромінювання. Вибір показників споживних властивостей для оцінки конкурентоспроможності шкурок хутрового кроля проводили на основі аналізу обов'язкових і рекомендованих стандартами показників якості та результатів наукових досліджень. Обґрунтована номенклатура показників якості хутра та їх вагомість підтверджена експертним оцінюванням фахівцями та забезпечила можливість оцінки його конкурентоспроможності із врахуванням суттєвого зменшення втрат під час зберігання та технологічної обробки.

Розрахунок конкурентоспроможності двома методами (розрахунковим та графічним) підтвердив ефективність запропонованого способу консервування шкурок хутрового кроля та достовірність проведеної оптимізації параметрів технології УФ-опромінювання.

Здійснено порівняльну оцінку конкурентоспроможності за допомогою інтегрального показника конкурентоспроможності та модифікованого графічного методу радара сировини і напівфабрикату хутрового кроля із застосуванням різних способів консервування, а також контрольного варіанта з використанням прісно-сухого консервування. У результаті порівняння встановлено перевагу шкурок та напівфабрикату хутрового кроля, оброблених з використанням технології УФ-опромінювання, інтегральний показник конкурентоспроможності яких для шкурок склав 1,0430 (варіант 6), для напівфабрикату відповідно 1,0839 (варіант 7).

Економічний ефект від впровадження у виробництво на ВАТ ПХЧФООХ «Оксамит» технології вичинки шкурок хутрового кроля, які піддавалися УФ-опромінюванню, може скласти 1274,4 грн на 1000 шт. Соціальний ефект полягає у: забезпеченні переробної промисловості сировиною хутрового кроля зі зміцненою шкірною тканиною; отриманні напівфабрикату хутрового кроля з покращеними показниками фізико-механічних властивостей та збільшенні його площі; зменшенні навантаження на навколишнє середовище за рахунок використання екологічно-чистої технології; розширенні асортименту доступного за ціною хутряного одягу за рахунок використання традиційної для України хутрової сировини.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Омельченко Н.В. К вопросу о проблемах оценки конкурентоспособности продукции / Н.В. Омельченко, О.В. Калашник : Сб. науч. трудов. - М. : ОАО НИИМП, 2000. - С. 71-72.

Особистий внесок здобувача полягає в окресленні проблем оцінювання конкурентоспромжності продукції.

Омельченко Н.В. Пошук шляхів вирішення проблем у хутровій промисловості України / Н.В. Омельченко, О.В. Калашник // Проблемы легкой промышленности Украины. - 2001. - № 5. - С. 104-105.

Особистий внесок здобувача полягає у здійсненні аналізу проблем, що виникли у хутровій промисловості України, а також пошуку шляхів їх вирішення.

Калашник О.В. Використання УФ-випромінювання для первинної обробки шкурки хутрового кроля /О.В. Калашник, Н.В. Омельченко, Г.М. Кожушко // Світлотехніка та електроенергетика. - 2007. - № 2. - С. 50-55.

Особистий внесок здобувача полягає в обґрунтуванні можливостей використання УФ-випромінювання для первинної обробки шкурок хутрового кроля, а також аналізі джерел УФ-опромінювання, що можна використати для первинної обробки шкурок.

Данилкович А.Г. Вплив ультрафіолетового опромінювання на показники фізико-механічних властивостей шкірної тканини хутрового кроля / А.Г. Данилкович, О.В. Калашник, О.Г. Жигоцький // Світлотехніка та електроенергетика. - 2009. - № 3. - С. 34-38.

Особистий внесок здобувача полягає у проведенні досліджень показників фізико-механічних властивостей шкірної тканини хутрового кроля, аналізі та узагальненні їх результатів.

Калашник О.В. Зміна показників біостійкості шкурок хутрового кроля під час їх зберігання / О.В. Калашник // Товари і ринки. - 2009. - № 1. - С. 116-120.

Калашник О.В. Обґрунтований вибір номенклатури показників споживних властивостей - основа оцінювання конкурентоспроможності хутряних напівфабрикатів / О.В. Калашник // Товари і ринки. - 2009. - № 2. - С. 35-42.

Калашник О.В. Вибір способу консервування хутрової сировини кролів / О.В. Калашник, Н.В. Омельченко // зб. наук. праць «Товарознавство та інновації». - Донецьк, 2009. - С. 56-65.

АНОТАЦІЯ

Калашник О.В. Товарознавча оцінка шкурок хутрового кроля. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.05 - товарознавство. - Київський національний торговельно-економічний університет, Київ, 2011.

Дисертацію присвячено вирішенню проблеми товарознавчої оцінки шкурок хутрового кроля різних способів обробки. У результаті проведення товарознавчої оцінки шкурок хутрового кроля встановлено, що вони мають підвищені показники фізико-механічних властивостей та біостійкості завдяки одночасному протіканню процесів структурування та деструкції білків дерми під впливом УФ-опромінювання шкірної тканини.

З метою отримання напівфабрикату хутрового кроля та зменшення втрат сировини під час зберігання розроблено новий спосіб консервування шкурок хутрового кроля, що включає: УФ-опромінювання з міздряного боку з наступним сушінням під накриттям, процеси відмочування, комбіноване пікелювання-дублення з використанням сірчаної та оцтової кислот, алюмокалієвого галуну, тіосульфату натрію і хромового дубителя основністю 36%; пролежування, жирування намазним способом з використанням жирової емульсії Lival LM (фірма «BЬFA», Німеччина); висушування у вільному стані з подальшим відкатуванням у барабані; очищення волосяного покриву.

За результатами аналізу комплексної товарознавчої оцінки визначено, що формування властивостей хутрової сировини з використанням УФ-опромінювання надасть можливість підвищити показники фізико-механічних властивостей та біостійкості шкурок хутрового кроля, забезпечити виробництво високоякісного хутряного напівфабрикату та задовольнить потреби населення в якісному теплому одязі.

Ключові слова: товарознавча оцінка, якість, властивості, шкурки хутрового кроля, шкірна тканина, УФ-опромінювання, консервування, біостійкість, конкурентоспроможність.

АННОТАЦИЯ

Калашник Е.В. Товароведная оценка шкурок мехового кроля. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.18.05 - товароведение. - Киевский национальный торгово-экономический университет, Киев, 2011.

Диссертация посвящена решению проблемы товароведной оценки шкурок мехового кроля различных способов обработки. В результате проведения товароведной оценки шкурок мехового кроля установлено, что они имеют повышенные показатели физико-механических свойств и биостойкости за счет одновременного протекания процессов структурирования и деструкции белков дермы под воздействием УФ-облучения кожевой ткани.

Изучено воздействие УФ-облучения на показатели потребительских свойств (функциональности, технологической эффективности, состава, структуры) и биостойкости шкурок мехового кроля; проведен анализ этих показателей в процессе их хранения.

Определены дозы и обоснованы режимы УФ-облучения, вызывающие эффект структурирования и деструкцию коллагена дермы кожевой ткани шкурок мехового кроля. Установлено повышение показателей физико-механических свойств и технологичности шкурок мехового кроля под воздействием УФ-облучения.

Доказано, что УФ-облучение снижает активность развития микроорганизмов на шкурках мехового кроля по всем исследуемым критериям эффективности обработки (количеством микроорганизмов и их физиологических групп, жизнеспособностью и “дыханием” микроорганизмов, степенью обрастания шкурки микроскопическим грибом Trichoderma lignorum) и дает достаточно устойчивый антимикробный эффект при хранении. Данный эффект устойчиво сохраняется в течение 3-х месяцев хранения шкурки, что подтверждает целесообразность использования такой обработки для повышения биостойкости шкурок мехового кроля.

Установлено эффективное использование шкурок мехового кроля различного назначения с различной толщиной кожевой ткани после воздействия на нее УФ-облучения. Технология УФ-облучения шкурок мехового кролика позволяет получать пушной полуфабрикат с оптимальным сочетанием прочности и эластичности кожной ткани и повышенным выходом полуфабриката мехового кролика по площади.

Для обеспечения оперативности и достоверности расчетов предложен модифицированный графический метод оценки конкурентоспособности шкурок мехового кроля с применением информационных технологий.

С целью получения полуфабриката мехового кроля и уменьшения потерь сырья при хранении разработан новый способ консервирования шкурок мехового кролика, включающий УФ-облучение с мездряной стороны с последующей сушкой под навесом, процессы отмачивания, комбинированное пикелевание-дубление, пролеживание; жирование намазным способом с использованием жировой эмульсии Lival LM (фирма «BЬFA», Германия), высушивания в свободном состоянии с последующим откатыванием в барабане, очистки волосяного покрова.

Внедрения в производство технологии выделки шкурок мехового кроля на ОАО ПХЧФООХ «Бархат», которые подвергались УФ-облучению, позволит получить не только экономический, но и социальный эффект, который заключается в обеспечении перерабатывающей промышленности сырьем мехового кролика с упрочненной кожевой тканью, получении полуфабриката мехового кролика с улучшенными показателями физико-механических свойств и увеличении его площади, уменьшении нагрузки на окружающую среду за счет использования экологически чистой технологии, расширении ассортимента доступной по цене меховой одежды за счет использования традиционного для Украины мехового сырья.

Ключевые слова: товароведная оценка, качество, свойства, шкурки мехового кроля, кожевая ткань, УФ-облучение, консервирование, биостойкость, конкурентоспособность.

ANNOTATION

Kalashnyk O.V. Commodity rabbit fur skin assessment. - Manuscript.

Thesis for Ph.D. degree in the specialty 05.18.05 - Commodity Science. - Kyiv National University of Trade and Economics, Kiev, 2011.

The dissertation is devoted to merchandising estimation of rabbit fur skins made by various processing methods. After rabbit fur skins commodity assessment, we have found that skins have increased indicators of physical and mechanical properties and biosustainability owing to simultaneous structuring processes and dermis protein degradation under the influence of UV radiation of skin tissue.

In order to obtain semifinished products of rabbit fur skins and reduction of losses during storage, a new way of preserving rabbit fur skins has been developed that includes UV radiation of skin inner side with drying under cover, soaking, combination of pickling and tanning, keeping in lying position, fattening with fat emulsion Lival LM (firm «BЬFA», Germany), drying in the loose state and proceeding hair cleaning.

The analysis of the complex commodity assessment results gives reason to believe that the formation of fur raw materials properties by using UV radiation will enhance their indicators and biosustainability of rabbit skins. The above-mentioned processes provide the production of high quality fur semi-finished products which satisfy consumers' needs in warm clothes.

Key words: commodity assessment, quality, features, fur rabbit, skin tissue, UV radiation, preservatives, biosustainability, competitiveness

Размещено на Allbest.ru