Формування ринкової ціни продукції переробки молока

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування ринкової ціни продукції переробки молока

О.В. КОВАЛЕНКО, кандидат економічних наук,

провідний науковий співробітник

"Інститут продовольчих ресурсів" НААН

В.П. СЛАВОВ, доктор сільськогосподарських наук,

професор, член-кореспондент НААН

О.І. ШУБЕНКО, кандидат біологічних наук, доцент

Житомирський національний агроекологічний університет

Постановка проблеми. Ринок молока і молочних продуктів є невід'ємною частиною всього світового господарства. Масовість споживання, соціальна значимість, слабо еластичний попит, високий ступінь державного регулювання робить ринок цієї продукції особливим як на національному, так і глобальному рівнях господарських відносин.

Складний механізм взаємин між виробниками, первинними споживачами молока (заготівельниками й переробниками) та його покупцями в умовах конкурентного середовища має цілу низку прихованих проблем і, наразі, не дає чіткого уявлення щодо зв'язку між реальними витратами сільгоспвиробників молочної сировини і формуванням ціни кінцевої молочної продукції на етапах технологічного ланцюга виробництва.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Над проблемою формування цін у галузях агропродовольчого комплексу працює чимало вітчизняних і зарубіжних вчених. Найбільш вагомими є розробки І.І. Лукінова [4], Ю.О. Лупенка [8], В.Я Месель-Веселяка [8, 10], М.Я. Дем'яненка, М.Й. Маліка, Г.М. Підлісецького, П.Т. Саблука, М.М. Федорова, О.Г. Шпикуляка [10] та інших вчених. Водночас, відсутність чіткого механізму формування ціни продукції переробки молока у технологічному ланцюгу: виробництво - заготівля - переробка - оптова торгівля - роздрібна торгівля, зумовлює необхідність поглиблення досліджень. Нині вартість молочних продуктів в Україні досить висока і постійно зростає, а рентабельність виробництва молока-сировини вкрай низька. Якщо у 1990 році в сільськогосподарських підприємствах цей показник становив 32,2%, то в наступні роки його виробництво стало збитковим, що є одним з ключових чинників різкого зменшення поголів'я молочного стада.

Метою дослідження є розгляд кон'юнктури ринку та сучасного механізму формування ринкових цін молочної продукції, обґрунтування необхідності удосконалення механізму ціноутворення в технологічному ланцюгу від виробництва до отримання кінцевої продукції переробки молока.

Виклад основних результатів дослідження. Україна має чи не найкращі умови у світі для виробництва молока та молочних продуктів, але проблему насиченості ними ринку не вдалося повною мірою вирішити навіть у найсприятливіші для розвитку молочного господарства роки. За підрахунками фахівців, раціональна норма річного споживання молочних продуктів у перерахунку на молоко становить 438 кг на одну особу, у тому числі молока - 182 кг; масла - 5,5 кг; кисломолочного сиру - 7,3 кг; сметани - 6,5 кг; сиру твердого - 6,5; молока знежиреного та продукції з нього - 15,9 кг [5]. Водночас, рівень споживання молочної продукції в Україні є явно недостатнім - у 2011 році цей показник становив 204,9 кг на одну особу.

За пореформений період економічна ефективність виробництва молочної сировини в Україні відчутно знизилася. Молочне скотарство, що створює вихідну продукцію для харчування населення, лишається високозатратною галуззю за усіма елементами витрат. Протягом останніх 20 років поголів'я великої рогатої худоби у країні зменшилося у 5,1 рази, у тому числі, корів у 3,2 рази. Змінилася й структура утримання худоби. Якщо в 1990 році у колективних сільськогосподарських підприємствах утримувалося 85,6% молочної худоби від усього поголів'я тварин, то у 2010 р. в цілому по галузі - лише 34%. Згідно з переписом худоби та птиці в усіх категоріях господарств, який здійснювався в Україні у 2012 році, щільність поголів'я великої рогатої худоби, у тому числі корів, порівняно з країнами європейського простору демонструє значне відставання (табл. 1).

молоко ринок ціна продукція

1. Щільність поголів'я худоби у регіонах європейського простору

Дані таблиці 1 свідчать, що середній показник щільності поголів'я ВРХ в країнах ЄС і в Білорусі перевищує аналогічний показник по Україні більше ніж у 3,5 рази, у тому числі по щільності поголів'я корів - майже в 2 рази. Поголів'я корів в усіх категоріях господарств України щорічно скорочується і у 2012 р. становило трохи більше 2,5 млн. Тенденція до зниження поголів'я продовжує зберігатися. Однак, це не завадило утримувати обсяги виробництва молока протягом останніх п'яти років на рівні 11,0 млн тонн. При цьому, близько 80% молочної сировини вироблялося господарствами населення (рис. 1)

Рис. 1 Розвиток сировинної бази молокопереробки в Україні у 2008-2011 рр

Середні ціни закупівлі молока переробними підприємствами підвищилися з 54,54 грн за 1 ц у 2000 р. до 273,6 грн у 2011 р. Сільськогосподарські підприємства у 2011 р. реалізовували молоко за ціною 309,91 грн/ц, а господарства населення - за ціною 230,95 грн/ц. В окремі роки закупівельна ціна навіть знижувались. Так, у 2002 р. закупівельні ціни на 1 ц молока знизилися проти 2001 р. на 8,38 грн (або на 14%), що призвело до зростання збитковості його тільки за один рік на 13 пунктів, а відтак до зменшення виробництва молока.

За підрахунками фахівців, тенденція підвищення собівартості виробництва молочної сировини матиме місце в господарствах усіх типорозмірів, однак нижчими витрати на одиницю продукції будуть в сільськогосподарських підприємствах з вищим рівнем концентрації поголів'я худоби, де буде впроваджуватися досконаліша технологія утримання корів, використовуватися високопродуктивні засоби механізації. Зокрема, на фермах з наявністю 400 корів витрати для отримання 1 ц молока будуть на 17% менше (близько 50 грн), ніж на фермах з наявністю 100 корів. Основні показники, що впливатимуть на ефективність розвитку молочного скотарства в залежності від типорозмірів ферм, наведено у таблиці 2.

2. Показники ефективності розвитку молочного скотарства

Очевидно, що господарствам населення складно змагатися з великими підприємствами за зниження собівартості молочної сировини, а встановлені державою рівні закупочних цін фактично не покривають витрат на її виробництво. Українські фермери запевняють, що можуть запропонувати дуже якісне молоко і у достатній кількості, але умови закупівельників - неприйнятні. У липні 2012 року сільськогосподарські підприємства реалізовували молоко за ціною 3,10 грн/л, а в господарствах населення заготівельники купували молоко за ціною, менше ніж 2 грн/л, в той час як собівартість молока становила 3,68 грн/л [1].

Отже, ключовими проблемами, що існують нині у молокопродуктовому підкомплексі України є дефіцит обсягів молока для переробки у якісні молочні вироби, а також невідповідність ціни молока витратам на його виробництво. У свою чергу, ці проблеми, як каталізатор, провокують виникнення інших проблемних моментів, що потребують вирішення. Взяти хоча б таке: для виробництва якісного вітчизняного вершкового масла молока мало б вистачити, однак, як стверджують експерти, "корови в Україні є, а вершків у маслі бракує" [1]. Враховуючи цю обставину, а також зважаючи на низьку купівельну спроможність населення, відповіддю виробників є введення в готову молочну продукцію рослинних жирів, різноманітних замінників молока, ароматизаторів. Таким чином, зростає асортимент виробництва молочних товарів з високим рівнем рентабельності, які не завжди відповідають якісним параметрам (рис. 2).

Рис. 2 Асортимент та динаміка виробництва молочної продукції в Україні

За підсумками діяльності молокопереробних підприємств у 2011 році, проти минулого року, виробництво жирних сирів скоротилося на 6%, кисломолочних продуктів - на 5%. Протягом січня-вересня 2012 року обробленого молока виробили на 6,1% більше, ніж за відповідний період 2011 року, а масла вершкового - на 14,7% більше.

Найбільш молокомісткими групами продуктів, що виробляються переробними підприємствами України й потребують великої кількості сирого молока є вершкове масло, рідке оброблене молоко, кисломолочні продукти, жирні тверді сири. Тому підвищення цін на цю продукцію напряму пов'язане з подорожчанням саме молока.

Середні роздрібні ціни для населення у 2010-2012 рр. підвищилися: на молоко оброблене рідке - на 24,5%; кисломолочну продукцію - на 29,6%; сири тверді - на 32,7%; сири м'які - на 45,9%; сметану - на 29,2%; масло вершкове - на 41,4%. Сезонні коливання роздрібних цін протягом кожного маркетингового року можуть змінюватися у межах 1-10%.

Сучасна промислова переробка молока - це складний комплекс взаємопов'язаних хімічних, фізико-хімічних, мікробіологічних, біохімічних, біотехнологічних, теплофізичних та інших трудомістких і специфічних технологічних процесів. У виробництві питного молока та кисломолочних продуктів використовуються усі компоненти молока. Виробництво вершків, сметани, кисломолочного сиру, масла, твердого сиру ґрунтується на переробці окремих компонентів молока [5]. Водночас, на кожному окремому етапі технологічного ланцюга криються приховані можливості необґрунтованого підвищення рентабельності виробництва молочної продукції, що дуже часто негативно позначається не лише на добробуті та здоров'ї споживачів, а й доходах господарств населення - виробників молочної сировини й розвитку всієї галузі молочного скотарства в цілому. Тому механізм формування ціни для кожного компоненту переробки молока потребує ретельного дослідження, однак, ускладнюється обмеженим доступом до аналітичних даних від приватних підприємств.

Головним критерієм формування цін на молоко, що підлягає заготівлі, є його жирність. В Україні базова жирність молока, що приймається від населення, становить 3,4%. Діючі норми, визначені національним стандартом ДСТУ3662-97 "Молоко коров'яче незбиране. Вимоги при закупівлі", декларують вимоги до показників якості молочної сировини. Нажаль, більшість вказаних параметрів досить важко контролювати, особливо в умовах виробництва значної частини молочної сировини у господарствах населення. При оцінці якості молока, що приймається від населення, як правило, перевіряється лише жирність молока, його кислотність та вміст вологи. В Україні "умови утримання худоби, технологія доїння та технічні можливості холодильного зберігання молока далекі від прийнятих у розвинутих країнах" [2, 11].

Узагальнення результатів досліджень, проведених у ряді молокопереробних підприємств Житомирської області, дозволили сформувати структуру собівартості й проаналізувати процес формування ціни молока питного (табл. 3).

3. Формування собівартості та ціни 1 л молока питного, жирністю 2,5%

Отже, у структурі собівартості переробки 1 літра питного молока, жирністю 2,5% - міститься 60% (3,0 грн) вартості молочної сировини, жирністю 3,4%, з них: 44% (2,2 грн) - ціна сільгоспвиробника і 16% (0,8 грн) - ціна заготівельника, 40% - складають витрати на електроенергію, оплату праці, загальновиробничі та інші витрати. Одразу привертає увагу те, що у розрахунку собівартості не враховується зменшення жироодиниць в процесі пастеризації молока з 3,4 до 2,5%. Не складно підрахувати, що втрата 0,9% жироодиниць - це фактично близько 250 мл молока, не враховані в доходах сільгоспвиробника, який і без того працює у збиток. Приховані жироодиниці - це один з можливих шляхів підвищення рентабельності молокопереробки, яка нині становить близько 23%. Рентабельність торгівлі складає 10,2%.

Для досягнення поставленої мети ми дослідили також ринок вершкового масла, обсяги споживання якого населенням стабільно знижуються, і відслідкували процес формування ціни його виробництва як найбільш дорогої жиромісткої продукції, у ланцюгу: сільгоспвиробник - заготівля - переробка.

Виробництво вершкового масла в Україні, як і місткість ринку протягом 2007-2011 рр., ритмічно падало. Так, якщо у 2007 р. внутрішнє виробництво складало 100 тис. тонн продукції, то вже за підсумками 2011 р. цей показник скоротився до 76,7 тис. тонн. Поставки на експорт впродовж зазначеного періоду коливалися - з майже 4 тис. тонн у 2007 р. до 6,1 тис. тонн у 2008 р., падіння у 2009 році до 0,9 тис. тонн і 2,5 тис. тонн у 2011 р. Прямо пропорційні показники імпорту. Стрибок у 2009 р. до 16,3 тис. тонн і досить скромні 4 тис. тонн масла у 2011 р. [9].

Хоча в Україні працює близько 150 підприємств з виробництва вершкового масла, половину всього обсягу виробляють 20 заводів. Лідери ринку визначилися вже давно і за останній час істотних змін у складі його учасників не спостерігалося. Серед провідних гравців можна виділити чотири компанії з ринковою часткою понад 5%: "Укрпродукт Груп" з часткою ринку 7,9%; "Люстдорф" - з часткою 5,8%; Житомирський маслозавод і "Молочний альянс" - частка обох компаній приблизно по 5% [7].

Спадаюча місткість ринку свідчить про те, що збіднілий у період кризи український споживач став все рідше вживати вершкове масло, дехто зовсім відмовився від цього продукту, або перейшов на дешевші спреди. Індекс цін виробників вершкового масла за 2010-2011 рр. виріс в цілому на 6,2%, тоді як ціна молока - на 8%.

Оптово-відпускна ціна масла вершкового протягом 2011 року була нестабільною. Так, якщо у січні вона складала 43-44 грн/кг, то у лютому вона знизилася до 39-40 грн/кг [7].

У 2012 р. динаміка оптово-відпускних цін на українському ринку вершкового масла демонструвала не зовсім логічні метаморфози. Так, у січні масло подорожчало на 25%, до майже 58 грн/кг, що стало несподіванкою для учасників ринку. Вже у жовтні цього ж року оптово-відпускна ціна на вершкове масло впала до 46,99 грн за кілограм, що на 1,95 грн менше, ніж на аналогічну дату 2011 року.

Якість масла та його стійкість до тривалого зберігання значною мірою залежить від якості молока та вершків, з яких його виробляють. В цілому вимоги до масла, що регламентуються чинним ДСТУ 4399:2005 "Масло вершкове", передбачають використання для виробництва цього кисломолочного продукту коров'яче молоко не нижче першого ґатунку.

В середньому на 1 кг масла вершкового витрачається 22,5 л молочної сировини, базовою жирністю 3,4%. Формування виробничої собівартості масла наведено у таблиці 4.

4. Формування виробничої собівартості 1 кг масла вершкового

У структурі собівартості масла вартість сировини займає 50%. Слід відзначити, що 2/3 білкової частини молока (відвійки) після переробки повертається у виробництво для створення іншої продукції, яка є джерелом додаткового прибутку переробних підприємств.

На відміну від сільгоспвиробників, у молокопереробних підприємств існують різні варіанти отримання додаткових прибутків. Лише на одній операції розфасування 20 т (вантажомісткість фури) масла у пачки з моноліту підприємство після його реалізації може отримати близько 60% прибутку. Інший спосіб - перероблення чистого вершкового масла на бутербродне з додаванням до нього 30% рослинних жирів. Так, із 20 т (одна фура) купленого за оптовою ціною масла (в середньому 50 грн/кг) можна отримати додатково 6 тонн готового продукту і відповідно понад 50% валового прибутку, тоді як для виготовлення цієї ж кількості натурального вершкового масла необхідно заготовити і доставити на завод 135 тонн молока.

Висновки

Таким чином, величина валового прибутку, одержаного господарюючим суб'єктом на сучасному ринку, залежить від ряду факторів:

- від виду, якості і цільового призначення продукту;

- від місця суб'єкта господарювання в ланцюгу формування ціни кінцевого продукту або від ефективності здійснюваного виду діяльності;

- від механізму державного регулювання цін на окремі групи продуктів.

Очевидно, що система ціноутворення продукції переробки молока потребує ретельного контролю і, як об'єкт державного регулювання, потребує вдосконалення організаційно-економічного механізму формування цін молочної продукції з метою захисту інтересів сільгоспвиробників і споживачів. Експерти одностайно сходяться на думці про необхідність державної підтримки виробництва молочної сировини, однак здебільшого мова йдеться про зміну механізму дотацій для виробників молока, який наразі не став активним стимулятором розвитку аграрного виробництва: кількість сільськогосподарських виробників зменшується, поголів'я молочного стада невпинно скорочується, якість молока не зростає.

На державному рівні були розроблені і прийняті галузева Програма розвитку молочного скотарства України до 2015 року і Державна цільова економічна програма підтримки розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на період до 2015 року [3, 6], які через відсутність фінансування фактично не були активізовані (остання втратила чинність 22.06.2011 р.). Процес державної підтримки обмежувався поверненням ПДВ за продане молоко. Не варто очікувати якихось позитивних зрушень, зневажаючи проблемами і не вживаючи жодних заходів для їх подолання.

Імперативи щодо виведення галузі молочного скотарства із кризи, зокрема, у напрямі оптимального поєднання промислового і аграрного виробництва сформульовані "Стратегічними напрямами розвитку сільського господарства України на період до 2020 року" [8]. Разом з тим, на нашу думку, наголос нині слід зробити на удосконаленні організаційно-економічного механізму формування цін продукції переробки молока, який має враховувати виконання таких завдань:

- здійснювати контроль за кількістю закупленого переробними підприємствами сирого молока і відповідно кількістю кінцевої молочної продукції з метою підвищенню відповідальності переробників за якість продукції, особливо тієї де використовуються різні білкові добавки, наповнювачі, барвники, ароматизатори тощо;

- забезпечити паритетність цін між сільськогосподарською і промисловою продукцією, запобігати викривленню реальної вартості, створеної окремими ланками технологічного ланцюга;

- зобов'язати підприємців, які орендують землю для вирощування зернових, утримувати певну чисельність поголів'я худоби. Розрахунки показують, що об'єктивним навантаженням на кожні 100 га сільгоспугідь є 50 голів великої рогатої худоби. Така щільність дозволяє вести органічне виробництво і спеціалізуватися на вирощуванні продукції рослинництва без втрат для скотарства;

- сприяти створенню виробничих кооперативів для надання допомоги господарствам населення та ведення бізнесу на всіх етапах виробництва аграрної продукції.

Список використаних джерел

1. Більше половини вершкового масла в Україні неякісна // Економічна правда. 15 липня 2012. Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.epravda.com.ua/news/2012/07/15/329411/.

2. Вербицкий С. Всем знакомый продукт / С. Вербицкий, Л. Тесленко, О. Капась // FOOD Technologies Equipment. декабрь 2012. С. 30-34.

3. Державна цільова економічна програма підтримки розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на період до 2015 року. Затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2009 р. № 557. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/557-2009-%D0%BF.

4. Лукінов І.І. Вибрані твори / І.І. Лукінов. У 2-х книгах. Кн. 1. К.: ІАЕ, 2008. С. 633.

5. Машкін М.І. Технологія виробництва молока і молочних продуктів: навчальне видання / М.І. Машкін, Н.М. Париш. К. : Вища освіта, 2006. 351 с.

6. Про затвердження галузевої Програми розвитку молочного скотарства України до 2015 року: Наказ Міністерства аграрної політики України №886/128 від 10.12.2007 р. Режим доступу: http:// www.ligazakon.ua.

7. Соколов А. Маслом вниз: производство сливочного масла в Украине падает / А. Соколов // Електронний ресурс. Режим доступу: http://ru.ukrapk.com.ua/info/novosti/8-novosti-apk/323-new1-200312.html.

8. Стратегічні напрями розвитку сільського господарства України на період до 2020 року /за ред. Ю.О. Лупенка, В.Я. Месель-Веселяка. К.: ННЦ “ІАЕ”, 2012. 182 с.

9. У поточному році виробництво вершкового масла збільшилося майже на 15% // Урядовий портал. Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=245713432.

10. Ціноутворення та нормативні витрати в сільському господарстві : теорія, методологія, практика / За ред. П.Т. Саблука, Ю.Ф. Мельника та ін. Т. 2. К.: ННЦ ІАЕ. 2008. 650 с.

11. Economy-wide effects of agricultural policies In oecd countries: simulation results with walras / John P. Martin, Jean-Marc Burniaux, Francois Delorme, lan Lienert and Dominique van der Mensbrugghe // http://www1.oecd.org/eco/outlook/34317778.pdf.

Анотація

Коваленко О.В., Славов В.П, Шубенко О.І.

Формування ринкової ціни продукції переробки молока

На основі дослідження кон'юнктури ринку молочної продукції виявлено проблеми ціноутворення в галузях виробництва та переробки молока, визначено фактори, що впливають на величину валового прибутку переробних підприємств, обґрунтовано пропозиції щодо удосконалення організаційно-економічного механізму формування цін кінцевої продукції.

Встановлено, що величина валового прибутку, одержаного господарюючим суб'єктом на сучасному ринку, залежить від виду, якості і цільового призначення продукту; місця суб'єкта господарювання в ланцюгу формування ціни кінцевого продукту або від ефективності здійснюваного виду діяльності; механізму державного регулювання цін на окремі групи продуктів.

Ключові слова: переробка молочної сировини, механізм формування цін, кон'юнктура ринку, переробні підприємства.

Коваленко О.В., Славов В.П.. Шубенко А.И.

Формирование рыночной цены продукции переработки молока

На основании исследования конъюнктуры рынка молочной продукции выявлены проблемы ценообразования в отраслях производства и переработки молока, определены факторы, влияющие на величину валовой прибыли перерабатывающих предприятий, обоснованы предложения по усовершенствованию организационно-экономического механизма формирования цен конечной продукции.

Установлено, что величина валовой прибыли, полученной хозяйствующим субъектом на современном рынке, зависит от вида, качества и целевого назначения продукта; места предприятия в цепи формирования цены конечной продукции или от эффективности осуществляемого вида деятельности; механизма государственного регулирования цен на отдельные группы продуктов.

Ключевые слова: переработка молочного сырья, механизм формирования цен, конъюнктура рынка, перерабатывающие предприятия.

Kovalenko O.V., Slavov V.P., Shybenko A.I.

Formation of the market price of processed milk products

There were researched the problems of the business environment in the milk sector, the factors influencing to the price determination, the factors influencing the value of the gross profit of processing enterprises and also established a claim to improve the organizational and economic mechanism of prices for final production.

It is established that the value of the gross profit earned master ¬ advancing forces subject to the market depends on the type, quality and purpose of the product, place the entity in the chain formation for the final product or the effectiveness of ongoing activity, the mechanism of state regulation of prices for individual product groups.

Key words: processing of raw milk, pricing mechanism, business environment, processing companies.

Размещено на Allbest.ru