Особливості ринку товарів та послуг

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Тему присвячено розгляду основних складових ринку, його механізму та структури. Я вважаю це одним з найважливіших завдань в економічній науці, оскільки ринок -- це середовище, в якому відбуваються господарські процеси. Ринок -- це категорія товарного господарства, як всередині держави, так і за її межами. Слід відзначити, що ринок є однією з базових категорій сучасної економічної науки. У найзагальнішому розумінні з ринком пов'язують систему економічних відносин, зв'язків господарських суб'єктів, які приймають рішення самостійно. Це означає, що ринкова економіка може успішно розвиватися лише за умов вільного вибору, тобто свободи підприємництва та споживання, свободи вибору фаху та місця праці. Для функціонування такої економіки потрібна реалізація різноманітних форм власності (приватної, кооперативної, акціонерної, державної тощо) і наявність відповідної інфраструктури. Остання складається із ринку товарів та послуг, ринку засобів виробництва, фінансового ринку

Ринок товарів (продуктів і послуг) являє собою єдину систему з певною ієрархією, міцними взаємозв'язками і певними пропорціями між його секторами.

Ринок покликаний пов'язувати сферу виробництва зі сферою споживання, забезпечувати оптимальні пропорції між ними, орієнтувати виробництво на задоволення потреб споживачів. Ринок - багатогранне і багатоструктурне явище, що підкоряється у своєму розвитку закону попиту і пропозиції. Дія ринкового механізму виявляється у складних процесах, які визначають стан ринку, темпи його розвитку та основні пропорції. Основою існування і розвитку суспільства є виробництво продукції і послуг.
Виробництво (виготовлення) матеріальних благ і послуг здійснюється підприємствами всіх галузей матеріального виробництва: промисловості, сільського господарства, будівництва, лісового господарства, вантажного транспорту та зв'язку, торгівлі, громадського харчування та інших галузей виробничої сфери.

Матеріальні блага та послуги, вироблені на підприємстві за певний період, складають продукцію підприємства. Випуск продукції - основне призначення будь-якого підприємства і результат виробничої діяльності.
Таким чином, підприємство - це самостійний господарюючий суб'єкт, створений для організації підприємницької діяльності, економічними цілями якого є забезпечення суспільних потреб та отримання прибутку.

Унаслідок того, що будь-яке підприємство в момент свого створення стає одиницею ринку, його складником, то для нормального функціонування організацій необхідно створити сприятливі умови.

Ринок - це одна з економічних категорій товарного господарства, що представляє собою сферу товарного обміну. Товарний ринок - це особлива економічна категорія, характеризує сукупність відносин, що складаються в сфері обміну при реалізації товару.

Найважливіша характеристика товарного ринку - його кон'юнктура, обумовлена як результат взаємодії різних умов і факторів зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства. Кон'юнктура товарного ринку враховує стан справ у сфері виробництва, обміну та споживання відповідних товарів на певному відрізку часу. Вона відображає:

* динаміку товарних цін;

* кількість укладених угод;

* рух товарних запасів;

* надходження замовлень;

* завантаження виробничих потужностей;

* обсяги виробництва та реалізації продукції з урахуванням співвідношення і масштабів експорту-імпорту;

* розміри перехідних залишків товарів і товарно-матеріальних запасів;

* динаміку позикового відсотка, поведінку курсу цінних паперів.

Кожен товар має свій життєвий цикл - довгостроковий або швидкоплинний.

Цикл, як пори року, складається з чотирьох стадій:

* введення товару на ринок;

* зростання;

* зрілість;

* старіння.

Підприємцю, який, перш за все, зацікавлений у збуті своєї продукції, необхідно одержати достовірні відомості про тривалість життєвого циклу товару. Інакше можна потрапити в халепу: введення товару, розробленого ним, доведеться на стадію старіння товару - замінника. Тоді товар не може бути реалізований, хоч виробництво припиняй! Для раціонального чергування циклів фірма повинна приступити до розробки нового товару, коли вже вироблений нею товар вступає в період зрілості.

Однак прогнозувати життєвий цикл якого товару - вельми складне завдання. Доводиться в процесі маркетингового дослідження орієнтуватися на аналогічні товари та ринкові ситуації.

Ринок послуг - це специфічна форма обміну, організована за законами товарного виробництва і обігу, при якій здійснюється постійне пристосування до індивідуальних потреб, і задовольняються запити людей у вигляді надання їм конкретних речей або результатів діяльності служби сервісу, що не мають матеріальної форми. Як відносно самостійна частина загального ринку він включається в систему властивих йому виробничих відносин, обслуговує діючі відносини власності і розвивається з ними в тісному взаємозв'язку і взаємозумовленості.

Ринок послуг виступає сполучною ланкою між виробництвом і споживанням, стверджує остаточне визнання суспільного характеру витрат праці товаровиробників, визначає вартість послуг.

Розрізняють декілька видів ринку послуг:

* Ринок виробника, коли попит значно перевищує пропозицію послуг. У цьому випадку головне - пропозиція послуг. Вони практично всі реалізуються, навіть якщо не відповідають запитам споживачів. Кількості віддається повний пріоритет над якістю, конкуренція відсутня, населення змушене користуватися тими послугами, які пропонуються.

* Ринок споживача, коли немає монополії виробництва послуг, є відповідність або незначне перевищення пропозиції над попитом. Споживач може вибирати послуги, відповідні йому за ціною, культурі сервісу, витратами часу, і віддати їм перевагу в порівнянні з іншими.

* Ємність конкретного ринку визначається обсягом реалізованих в ньому товарів. Вона залежить від загальної економічної та політичної ситуації в країні, від розмірів національного виробництва цього виду товару, розмірів його імпорту та експорту.

Сегментація ринку дозволяє націлити підприємство на конкретну групу споживачів - сегмент - через спеціалізований план маркетингу, який ґрунтується на потребах саме цього сегмента.

Завоювання певної частки обраного ринкового сегмента при заздалегідь визначених витратах є метою будь-якого підприємства. Для цього необхідні такі елементи:

* підприємство повинно краще пристосувати свою маркетингову програму для обраного сегмента, ніж конкуренти;

* якщо існує кілька потенційних ринкових сегментів, підприємство повинно вибрати той, який створює найбільші можливості, причому не завжди це може бути найбільший сегмент;

* сегментація може максимізувати прибуток на одиницю продукції, а не сукупний дохід, що дозволяє підприємству з невеликими ресурсами ефективно конкурувати на спеціалізованих ринках з фірмами великих розмірів.

Для успішного проведення сегментації необхідно виконати, принаймні, дві умови:

- Досить чітко окреслити кожен з вводяться сегментів;

- Вміти виміряти ємність кожного сегмента кількісно, а для цього бажано отримати дані з різних джерел, щоб уникнути помилок.

На кожному з розглянутих сегментів слід провести позиціонування товару, тобто визначити його місце - сильні і слабкі сторони - порівняно з іншими наявними на цьому сегменті ринку товарами. Після завершення сегментації ринку можна приступити до вибору сегмента. Основні вимоги до обраного сегмента ринку наступні:

* він повинен бути достатньо значним, щоб приносити необхідний прибуток при заданих виробничих витратах;

* він повинен бути доступним для використання ефективних методів збуту, тобто на ньому повинні існувати канали товарораспределения, матися доступні засоби реклами, відсутнім недобросовісна конкуренція.

Покупці відрізняються один від одного по самих різних параметрах, наприклад потребам, місцем проживання, звичкам. І будь-який з цих змінних можна скористатися як основу для сегментування ринку. В основі сегментації лежить положення про те, що одна фірма в умовах конкуренції не може задовольнити всі потреби в певному товарі і повинна орієнтуватися на ті, які є найбільш переважними з точки зору її виробничих, фінансових, збутових можливостей.

Мета даного реферату полягає в розкритті поняття ринку товарів послуг, їх особливостей, єдності і відмінностях маркетингу на ринку товарів і послуг.

1. Ринок товарів і послуг

1.1 Поняття ринку обмін споживання

Ринок - висловлює сукупність відносин з приводу купівлі-продажу окремих видів товарів. На кожному з цих ринків виникають відносини купівлі-продажу між різними суб'єктами, виступаючими або в ролі продавців, або в ролі покупців. Продавцем на відповідному ринку може бути як фізична, так і юридична особа, яка пропонує товар. Причому він може бути як виробником товару, так і просто посередником, перш колишнім покупцем даного товару. Але, так чи інакше, продавець представляє виробництво і його головного суб'єкта - підприємство.

Покупцем на ринку також може бути фізична і юридична особа, яка купує товар. Він може бути і посередником і як такий після покупки товару стає продавцем. Але, так чи інакше, покупець стоїть на боці споживання.

Ось чому ринок постає як сфера взаємодії не тільки продавців і покупців, але і виробництва та споживання, тобто як найважливіша частина більш широкої сфери обміну.

Взаємодія між покупцями і продавцями і, відповідно, між виробництвом і споживанням здійснюється через взаємодію попиту і пропозиції. І те, і інше представлено певною кількістю товару: попит - кількістю товару, яку можуть придбати покупці, пропозиція - кількістю товару, яке готові запропонувати продавці.

Кожен суб'єкт ринку являє якусь частку попиту або пропозиції. Ця частка в чому визначає становище суб'єкта на ринку. Кожен суб'єкт, будучи раціональним, прагне зайняти вигідне для себе положення на ринку.

Суперництво суб'єктів ринку за вигідне становище на ньому характеризує конкуренцію.

Ціна, як ми вже знаємо, є особливо важливим елементом ринку. Перш за все, ціна виступає в ролі носія необхідної для суб'єктів ринку інформації. Завдяки ціною вони приймають відповідні рішення. Причому, незважаючи на повну самостійність суб'єктів ринку, завдяки ціні, їх рішення виявляються узгодженими.

Наприклад, висока ціна при перевищенні попиту над пропозицією змушує товаровиробників розширювати виробництво і пропозиція товару, а покупців обмежувати свій попит на нього. Тим самим ціна постає як чинник, що визначає стан ринку і поведінка його суб'єктів, як центральна ланка ринкового механізму, що допомагає дати відповіді на кардинальні питання економіки: що, скільки і як виробляти, що, де, скільки і коли купувати?

Говорячи про ринок як про сферу взаємодії покупців і продавців, попиту та пропозиції, не слід розглядати ринок як якесь фізичне місце, де така взаємодія відбувається. У сучасних умовах угоди купівлі-продажу здійснюються по телефону, через Інтернет з поставкою товарів за допомогою транспортних компаній і переказом грошей через банківську систему. Все це означає, що за поняттям «ринок » ховається не фізичне, а економічний зміст. Ринок - це ціла система складних економічних відносин, що виникають з приводу купівлі-продажу товарів. Причому, ці відносини можуть мати просторові межі, у зв'язку, з чим виділяють локальні (місцеві), регіональні, національні та міжнародні ринки.

Специфіка товарів, які є об'єктом купівлі-продажу, дозволяє їх об'єднати в три основні групи ринків: ринок споживчих товарів, ринок факторних товарів, і ринок послуг. Саме вони є об'єктами нашого подальшого аналізу. Можна також виділити ринок інфраструктурних послуг, який обслуговує перших дві категорії ринків. Однак він настільки тісно пов'язаний з ними, що немає необхідності його окремого розгляду.

Ринок товарів (продуктів і послуг) - це система відносин купівлі-продажу між економічно вільними продавцями і покупцями.

На ринку діють численні переплітаються і взаємодіють внутрішні і зовнішні сили, далеко не завжди явно роблять вплив на ринкові процеси. Однак необхідно засвоїти, що адаптація до умов ринку і регулювання ринкових процесів можливі лише за умови, що ці процеси вивчені, тобто виявлено їх закономірності та тенденції, іншими словами, ринок стає предметом статистичного дослідження.

Регіональний ринок і його підсистеми - міський та сільський ринки - обмежені рамками певного територіально-економічного та адміністративно-географічної освіти. Здебільшого регіональні ринки пов'язані між собою, хоча настільки ж часто конкурують один з одним.

Стан ринку в цілому, окремих його видів і сегментів характеризують такі елементи, як попит, пропозиція, ціна і конкуренція.

Попит являє собою форму вираження потреб покупців в товарах (торгових послугах), представлених на ринку, забезпечених грошовими доходами. Обсяг попиту характеризує кількість товару, яку покупці мають намір купити на ринку при певному рівні ціни. При низькому рівні цін покупці прагнуть купити великий обсяг товарів, а при високому - відповідно менший обсяг (або взагалі відмовитися від покупки). Крім рівня цін, на обсяг попиту на окремі товари впливають такі фактори, як рівень грошових доходів населення; рівень цін на взаємозамінні і взаємодоповнюючі товари; стадії життєвого циклу (особливо технічно складних і модних товарів) та інші фактори.

Пропозиція представляє собою масу товарів, призначених для реалізації, які вже доставлені на ринок або можуть бути доставлені на нього. Обсяг пропозиції являє собою кількість товару, яку конкретні продавці (виробники) бажають реалізувати на ринку в даний момент часу за певною ціною. При високому рівні цін продавці прагнуть збільшити обсяг пропозиції на ринку, і навпаки - чим нижче рівень цін, тим менше стимулів у продавців нарощувати обсяг пропозиції (при досить низьких цінах окремі продавці взагалі можуть покинути ринок). Крім рівня цін на обсяг пропозиції окремих товарів впливають також рівень витрат на їх виробництво і доставку на ринок; фізико-хімічні властивості товарів; рівень конкуренції продавців на ринку та інші фактори.

Ціна являє собою грошовий еквівалент, відповідно до якого здійснюються акти купівлі-продажу товарів. Рівень цін на окремі товари складається в межах діапазону цін попиту та пропозиції на споживчому ринку. Оптимальним варіантом цього рівня виступає ціна ринкової рівноваги, рівень якої врівноважує обсяг попиту та пропозиції на ринку, тобто складається при повній їх відсутності.

Конкуренція - це суперництво господарюючих суб'єктів на ринку за кращі умови реалізації товарів. Рівень конкуренції визначається кількістю продавців, питомою вагою їх операцій на ринку, використовуваними формами конкуренції.

Ступінь активності ринку визначається шляхом вивчення ринкової кон'юнктури. Ринкова кон'юнктура являє собою форму прояву на ринку системи факторів (умов), що визначають співвідношення обсягів попиту та пропозиції, рівнів цін і конкуренції.

Важливою характеристикою ринку є рівень його монополізації. За цією ознакою розрізняють ринки: монопольний, на якому є тільки один продавець (виробник), який контролює всі 100 % продажу даного товару; Олігопольна, на якому не більше 5 учасників контролюють 70-80 % всіх продажів; конкурентний (або поліпольний), на якому є достатня кількість продавців, а частка продажів кожного з них невелика.

1.2 Загальна характеристика ринку товарів і послуг

Ринок товарів і послуг - це організована структура, за допомогою якої попит на товари з боку домашніх господарств і уряду зустрічається з пропозицією з боку бізнесу. Значення і функції ринку товарів і послуг:

1. Задоволення потреб домашніх господарств.

2. Отримання доходу підприємницьким сектором.

3. Створення громадських благ.

4. На ньому споживається основна частина валового національного продукту.

Визначальною характеристикою даного ринку є перехід продукції з власності виробника у власність споживача.

Ринок поділяється на:

* ринок споживчих товарів і послуг;

* ринок засобів виробництва;

* ринок урядових замовлень (споживчий та інвестиційний).

Ринок урядових замовлень - замовлення уряду на товари для суспільних потреб, замовлення науки.

Під ринками споживчих товарів розуміються ринки товарів, що задовольняють особисті потреби людей.

Дані ринки займають важливе місце в економіці, так як кожен з них постає у вигляді сфери взаємодії домогосподарств (населення) з підприємствами другого підрозділу суспільного виробництва, в тому числі підприємствами, що надають послуги населенню: комунально -побутові, транспортні, ремонтні, медичні, послуги відпочинку, освіти. Подібне місце визначає значення ринків споживчих товарів:

1. Через них реалізується основна функція економіки -. Задоволення потреб людей. Роблячи потрібні людям товари доступними для них, цей ринок сприяє більш повному задоволенню їхніх потреб. Якщо товари для багатьох людей виявляються недоступними, лежать на прилавках і не реалізуються, то потреби в них виявляються незадоволеними.

2. Дані ринки забезпечують відтворення населення, в тому числі його робочої сили. Багато в чому саме вони сприяють або розширеному, або простому, або звуженому відтворенню населення. Останнє може відбуватися внаслідок недоступності на ринках для частини населення життєво важливих для них товарів.

3. Купівельні можливості населення пов'язані з його доходами і саме на ринках споживчих товарів відбувається реалізація доходів населення. Відповідно, завдяки цим ринкам формуються доходи підприємств, що виробляють споживчі товари.

4. Ринки споживчих товарів, будучи сполучними ланками між виробництвом і споживанням, постають у вигляді факторів, що впливають на динаміку, обсяг і структуру виробництва.

5. Ринки споживчих товарів забезпечують зайнятість значної частини населення.

Ринки товарів та послуг досить численні через численність і різноманітності самих товарів і послуг. Тому доцільно розглянути хоча б основні їх види:

* Ринок послуг.

Ринок послуг базується на швидко третинному секторі економіки. У розвинених країнах на ринку послуг домінують послуги освіти, охорони здоров'я, культури і мистецтва, зв'язку та інформації, житлово-комунальні, фінансові, а в країнах, що розвиваються переважають традиційні послуги - транспортні, послуги торгівлі та громадського харчування. Для ринку послуг характерно те, що послуги в основному повинні споживатися на місці їх виробництва, і тому тут мало місця посередництва між виробниками та споживачами послуг. Інша характерна риса ряду ринків послуг - безкоштовність багатьох з них для споживачів (наприклад, початкової, середньої і значної частини вищої освіти), так як ряд послуг вважається соціально значущими і оплачується з державного та муніципального бюджетів.

* Ринок товарів

Ринок товарів ділиться на ринки таких товарів:

- Споживчих та інвестиційних товарів;

- Сировинних товарів і готових виробів.

Ринок споживчих товарів характеризується, перш за все, масовістю виробництва і збуту цих товарів. Інший важливий момент - зростання частки товарів тривалого користування, тоесть тих, які використовуються протягом довгого часу, зазвичай протягом декількох років (будинки, легкові автомобілі).

Ринок інвестиційних товарів характерний тим, що на ньому товари купуються в основному фірмами, а не домашніми господарствами. При цьому нерідко кількість покупців і продавців нечисленне (наприклад, на ринку магістральних літаків).

На ринку сировинних товарів йде торгівля, насамперед, сільськогосподарською сировиною і продовольством, промисловим сировиною, а також енергоносіями та енергією. Порівняно невелике різноманітність цих товарів дозволяє організувати біржову торгівлю багатьма з них в окремих країнах і в світі в цілому (наприклад, на Лондонській біржі металів). Значення торгівлі сільськогосподарською сировиною і продовольством у світі поступово зменшується, значення торгівлі енергоносіями та енергією зберігається.

Ринок готових виробів у цілому зростає швидше сировинного ринку. Готові вироби домінують у внутрішній торгівлі більшості країн, а також у світовій торгівлі товарами.

1.3 Класифікація товарних ринків

Для успішної організації комерційної діяльності необхідно знати, на якому типі ринку функціонує торговельне підприємство, тому що від цього залежать способи ведення комерційної роботи та методи просування товару.

Товарні ринки різноманітні. Класифікуються вони за кількома ознаками:

* За територіальною ознакою виділяють:

- Внутрішній - сфера товарного обміну, обмежена державними кордонами;

- Місцевий (локальний) - охоплює територіальну одиницю (місто, область, край) і враховує особливості регіону (колгоспний, кооперативний);

- Регіональний (усередині країни) - Північного Кавказу або по групі країн - країн Східної Азії;

- Національний (на території держави, де діє національна грошова одиниця і закони цієї держави) - на відміну від внутрішнього включає в себе експортно-імпортні операції, тобто внутрішньо-торговельними і зовнішньоторговельні операції;

- Світовий ринок (всі світовий економічний простір), тобто сукупність національних ринків, включаючи внутрішню торгівлю.

* За організаційною структурою виділяють:

- Зовнішній ринок, у тому числі:

- Відкритий - звичайна комерційна діяльність, де число незалежних продавців і покупців необмежено. Для них характерно укладення угод, так як комерційні відносини створюють нестійкість відносин між ними;

- Закритий - це товарний ринок, де взаємодіють продавці і покупці. Їх пов'язують різні види некомерційних відносин: юридичні, адміністративні, система пайової участі та фінансового контролю, спеціальні торговельно-економічні, валютно-кредитні, військово-політичні та інші договори, що не носять комерційного характеру, преференційний - включає угоди за довгостроковими контрактами, а також торгівлю зі слаборозвиненими країнами за спеціальними угодами, які передбачають пільги;

- Внутрішній ринок, у тому числі:

- Оптовий,

- Роздрібний.

Важливим ознакою класифікації є характер ринкової влади (ступінь конкуренції). Це здатність одного учасника сфери обміну контролювати, змінювати і призначати ціну товару незалежно від підсумкової діяльності, конкуренції, поведінки інших учасників.

Розрізняють ринки:

- Чистої (вільної) конкуренції - особливість в тому, що є велика кількість невеликих фірм продавців, які пропонують однорідну продукцію. Їх настільки багато, що ні продаж, ні покупка не можуть істотно вплинути на ціну при продажі. Комерційна діяльність на такому ринку більш ініціативна й результативна. Це яскравий приклад вільного ринку;

- Монополістичний - це такі умови, коли фірма має унікальним продуктом і є єдиним його продавцем. Оскільки аналогів продукції немає (газ, електроенергія), фірма встановлює найвищі ціни (газ, тепло, природні монополії).

- Олігополістичний - обмежена кількість виробників, але вони виробляють як однаковий, так і різноманітний товар - автомобілі.

Особливістю цього ринку є те, що при встановленні ціни на свою продукцію відзначається взаємна залежність фірм. Комерційна діяльність на такому ринку характеризується тим, що ціновий фактор має обмежений характер, оскільки регулюється фірмами - олігополіями. Зазвичай фірми - виробники визначають умови угод, тому такі угоди мають стабільний і довгостроковий характер.

* За товарно- галузевою ознакою:

- Ринок машин і устаткування (ринок машинобудування, приладобудування, транспорту);

- Ринок мінеральної сировини і палива (вугілля, нафти, природного газу, уранової руди, сільськогосподарських добрив);

- Ринок сільськогосподарської сировини, продовольчих і лісових товарів.

Така класифікація пов'язана з тим, що статистика міжнародних організацій (у тому числі ООН) будується за галузевою ознакою.

* За характером кінцевого використання продукту:

- Ринок товарів підприємств, в тому числі ринок товарів промислового призначення (для виробництва). Тут розрізняють:

- Вертикальний ринок - коли товар фірми-виробника може бути проданий представникам однієї або декількох галузей, а число фірм в кожній з цих галузей відносно мало,

- Горизонтальний ринок - коли товар промислової фірми повинен продаватися покупцям, які представляють багато галузей промисловості, тобто число покупців буде дуже великим;

- Ринок проміжних продавців (для перепродажу - організації, фірми досвіду і роздробу, окремі особи);

- Ринок державних закупівель товарів і сировини (для оборони, освіти, соціальної програми, гуманітарної допомоги);

- Ринок споживчих товарів (споживчий ринок);

- Ринок продукції масового харчування;

- Ринок послуг (туризм, відпочинок, дозвілля, спорт, охорона здоров'я);

- Інформаційний ринок (інформація в Інтернеті);

- Ринок праці - включає свободу пропозицій робочої сили, свободу попиту на робочу силу, свободу у встановленні рівня заробітної плати);

- Інвестиційний ринок (капітальні вкладення, у тому числі в нерухомість);

- Фінансові ринки, у тому числі:

- Ринки цінних паперів (облігації, векселі, акції):

- Валютний;

- Кредитний (ринок банківських позичок);

- Грошовий (поставка готівки в казну держави);

- Ринок інтелектуальної праці (ноу-хау, патенти).

Кожен з цих ринків можна класифікувати по ряду ознак. Наприклад, споживчі товари - по конкретних товарах: тютюнові вироби, зерно, кондитерські вироби, персональні комп'ютери.

Комерційна діяльність на цих ринках має спільні риси, але є й особливості на кожному з цих ринків:

* По термінах використання товару:

- Ринки товарів довгострокового користування (обладнання, машини, побутові прилади, радіо);

- Ринки товарів короткострокового користування (велика частина товарів, тому потрібна їх заміна при користуванні);

- Ринки товарів одноразового користування (пластиковий посуд одноразового користування, одяг для хірургів, бинти, вата).

* По сфері суспільного виробництва:

- Ринок товарів матеріального виробництва (сировина, продовольство, машини та обладнання);

- Ринок товарів духовного виробництва (інтелектуальна продукція - ноу-хау, книги, твори мистецтва, досягнення науки).

* За ступенем регульованості:

- Регульований ринок, коли держава визначає умови, обсяг, ціну та інші параметри угод купівлі-продажу товарів. При цьому регулювання здійснюють як прямим шляхом (план - замовлення державних поставок певних товарів), так і непрямим - через пільги, ціноутворення, податки;

- Нерегульований ринок - коли ціна і умови купівлі-продажу при угоді регулюються не державою, а законами ринку, тобто попитом, пропозицією і вартістю товару або послуг. Завдання держави полягає в тому, щоб забезпечити рівні умови, стабільність ринку і обмежити монополію на ринку;

- Ринки змішаної економіки, коли ряд секторів економіки регулюється державою, а деякі сектори - не регулюються (ринки Західної Європи).

1.4 Товар як елемент ринкової економіки

Об'єктом відносин складаються на ринку є товар. Товарами називаються блага, що надходять у споживання через обмін. На ринку товари обмінюються безпосередньо - це бартер, або за допомогою грошей.

При поверхневому, суб'єктивному ставленні товар характеризується певною корисністю для конкретного індивіда. Корисність визначається ієрархією потреб учасників обміну і ступенем задоволення цих потреб. Ступінь задоволення потреб залежить від кількості наявного блага. Таким чином, корисність випливає зі співвідношення між кількістю доступних благ і потребами. Із збільшенням кількості блага його корисність убуває. Ці спостереження важливі для розуміння поведінки людини при виборі товару.

Сутність товару найбільш повно розкрита об'єктивними напрямками в економічній теорії, представниками якого є В. Петті, А. Сміт, Д. Ріккардо, К. Маркс. Вони виходили з того що товар характеризується, перш за все, споживчою вартістю (корисністю), тобто здатністю задовольняти потреби людини.

Споживча вартість товару - це суспільна споживча вартість, тобто вона повинна задовольняти потреби не виробники, а споживача.

Споживча вартість товару надходить у споживання через обмін, і є носієм мінової вартості. Товаром споживча вартість стає за нових обставин, коли одна річ обмінюється на іншу. Так з'являється мінова вартість. Мінова вартість - це кількісна пропорція, в якій одна споживча вартість обмінюється на іншу.

Обмін не може мати місця без рівності. Рівність передбачає однорідність. Значить, як мінові вартості товари висловлюють щось спільне: вони є продуктами праці. Втілений у товарі суспільна праця і є вартість товару.

Вартість товару знаходить прояв в певній кількості споживної вартості, отриманої в обмін за даний товар, тобто в мінової вартості. Індивідуальні витрати праці до суспільно необхідним, що визначає вартість товару відбуваються в процесі мінових відносин. Отже, вартість товару висловлює особливі суспільні відносини між людьми, що виражаються в споживної вартості.

Таким чином, товар володіє двома властивостями: споживною вартістю і вартістю виявляється в мінової вартості в обмінних операціях на ринку.

2. Поняття і сутність послуги

У побуті поняття послуга вживається в самому широкому сенсі; під нею розуміється дія, що приносить користь (допомога) якомусь суб'єкту.

Що стосується наукової трактування цієї категорії, то в основному різні точки зору щодо поняття «послуга » полягають у розгляді її або в якості результату відповідної трудової діяльності, або в якості самої діяльності, або як поєднання діяльності та результату цієї діяльності.

Своєрідність послуги як економічної категорії полягає в тому, що послуга являє собою симбіоз процесу та результату.

Таким чином, послуга - це господарська діяльність, спрямована на задоволення потреб замовників - фізичних та юридичних осіб - шляхом надання їм духовних, соціальних, матеріальних благ або створює умови для споживання зазначених благ.

Послуга є специфічним продуктом, виробленим на вимогу замовника, і виражається в зміні умов споживання або зміні самого споживача. Послуга є кінцевим продуктом праці працівників сфери обслуговування населення. Як продукт суспільного розподілу праці та відбувається в ході нього обміну, трудовою діяльністю різних верств населення, послуга носить характер соціально-економічної категорії. Існуючі два способи надання послуг (у формі товару або як праці) обумовлюють їх поділ на: матеріальні послуги, тобто пов'язані із створенням нових і відновленням втрачених споживчих вартостей виробів;нематеріальні послуги, тобто спрямовані безпосередньо на людину або оточуючі його умови.

Однак незалежно від цього поділу надання всіх послуг передбачає здійснення доцільною трудової діяльності, корисний ефект якої полягає у задоволенні потреб людини. Спільність мети і кінцевого продукту праці об'єднують всі види послуг в сферу обслуговування населення, швидкий і успішний розвиток якої проявляється як об'єктивна закономірність суспільного прогресу.

Послуга задовольняє ту чи іншу потребу фізичних або юридичних осіб; при наявності попиту послуга може бути продана і куплена, що дає право стверджувати, що послуга - це товар у його класичному розумінні

Висновок

Ринок - базове поняття мікроекономічного аналізу. Саме на ринку взаємодіють фірми, параметри ринкової рівноваги і можливості його зміни представляють основний інтерес для дослідника. Однак на практиці визначити межі ринку непросто.

Оскільки ринок являє собою систему зі своєю внутрішньою структурою, ієрархією окремих елементів і взаємозв'язками, остільки в основу статистичного вивчення ринку має бути покладений системний підхід. Ринок товарів (продуктів і послуг) складається з самостійних, хоча і зв'язаних між собою ринків:

* засобів виробництва, з якого виділяються субринки природної сировини, сільськогосподарських продуктів та промислової продукції (у тому числі напівфабрикатів);

* предметів споживання, в тому числі продовольства і непродовольчих товарів;

* послуг, у тому числі послуг виробничого характеру і споживчих послуг.

На сьогоднішній день ринок переповнений величезним асортиментом послуг і товарів. Ринок товарів і послуг - це організована структура, за допомогою якої попит на товари з боку домашніх господарств і уряду зустрічається з пропозицією з боку бізнесу.

Дані ринки займають важливе місце в економіці, так як кожен з них постає у вигляді сфери взаємодії домогосподарств (населення) з підприємствами другого підрозділу суспільного виробництва, в тому числі підприємствами, що надають послуги населенню.

На ринку діють численні переплітаються і взаємодіють внутрішні і зовнішні сили, далеко не завжди явно проявляють свій вплив на ринкові процеси. Такі як, сукупний попит і пропозиція, які утворюють макроекономічну рівновагу.

В умовах ринкових відносин значна роль посередницьких організацій при обслуговуванні покупців і постачальників продукції. У цих умовах широко використовуються прогресивні методи обслуговування постачальників і споживачів, розширюється обсяг наданих послуг, підвищується якість обслуговування.

Надання комплексу послуг в процесі вчинення купівлі-продажу передбачає доведення придбаних товарів до споживачів. І чим більше при цьому буде надано різних послуг, тим вище буде споживча вартість товару. Це направлено на модифікацію товарної пропозиції, без чого сучасна торгівля не може успішно функціонувати на конкурентному ринку. Все це зумовило успішний розвиток різного роду послуг. Торгово-посередницькі організації, надаючи послуги споживачам, розширюють свою діяльність, спрямовуючи зусилля на активізацію і різноманітність форм товарної пропозиції, інтенсифікацію використання товарів і економію витрат учасників ринкових відносин.

Існує класичне висловлювання К. Маркса про значення послуг: «Це вираз означає взагалі не що інше, як ту особливу споживчу вартість, яку доставляє товар, подібно кожному іншому товару; але особлива споживча вартість цієї праці отримала тут специфічну назву "послуги" тому, що праця надає послуги не в якості речі, а в якості діяльності».

Отже, праця працівників, спрямований на підвищення якості обслуговування і створює корисний ефект, є послугою.

На закінчення можна зробити наступні висновки:

* Послугою називається працю працівників, спрямований на підвищення якості обслуговування і створює корисний ефект.

* В умовах ринкової економіки маркетинг в сфері послуг набуває особливого значення, оскільки надання комплексу послуг в процесі вчинення купівлі-продажу передбачає доведення придбаних товарів до споживачів. Чим більше надається послуг, тим вище споживча вартість товару, що сприяє модифікації товарної пропозиції.

* Всі послуги поділяються на: виробничі послуги; розподільчі; споживчі; громадські; професійні.

* Послуги, які існують в єдності з товарними ринками, мають свої особливості: це територіальна сегментація ринку, висока оборотність капіталу на ринку послуг, висока чутливість до змін на ринку, локальний характер послуг, специфіка організації послуг, високий ступінь диференціації послуг.

* Послуги та товари постійно змінюються і модифікуються, так як поліпшення соціальних умов породжує нові запити у населення. Все це в свою чергу сприяє розширенню обсягу та конкурентоспроможності надаваних послуг і товарів, що підвищує якість обслуговування потенційних споживачів.

Список використаної літератури

товарний економічний ринок попит

1. Алексєєв А.А. Маркетингове дослідження ринку послуг. - СПб: Держ.. ун -т екон. і фінансів, 2008.

2. Міцний Л.М. Організація комерційного успіху. - М ": Економіка, 2003.

3 Маркетинг в галузях і сферах діяльності:. Учеб. посібник / За ред. д -ра екон. наук, проф. Н.А. Нагапетьянц. - М: Вузівський підручник, 2007.

4. Маркова В.Д. Маркетинг послуг. - М: Фінанси і статистика, 2006.

5. Песоцька Є.В. Маркетинг послуг. - СПб: Держ.. ун -т екон. і фінансів, 2006.

6. Попов Є.В. Просування товарів і послуг. - М: Фінанси і статистика, 2006.

7. Челенков А.П. Маркетинг послуг. - М: Центр маркетингових досліджень та менеджменту, 2007.

Размещено на Allbest.ru