Характеристика транспортного господарства

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

1. Завдання та склад транспортного господарства

2. Організаційна структура транспортного господарства. Організація перевезень

3. Сутність та структурні елементи складського господарства

4. Організація складських операцій

5. Організація тарного господарства

Література

1. Завдання та склад транспортного господарства

Виробництво промислової продукції пов'язане із переміщенням значних обсягів матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих тощо. Необхідність відокремлення функцій перевезення вантажів, вантажно-розвантажувальних робіт та експедиційних операцій зумовила формування транспортного господарства.

Основними завданнями транспортного господарства є:

- швидке і безперебійне пересування предметів праці, палива та готової продукції відповідно до вимог виробничого процесу;

- ефективне використання транспортних засобів і праці транспортних робітників;

- механізація й автоматизація транспортних і вантажно-розвантажувальних операцій;

- зниження собівартості транспортних операцій;

- забезпечення суворої узгодженості технологічних і транспортних операцій;

- постійне підтримування транспортних засобів у робочому стані. Важливими завданнями транспортного господарства є координація

роботи промислового транспорту з магістральним залізничним, водяним, автомобільним транспортом, широкий розвиток контейнерних і пакетних перевезень вантажів.

Склад транспортного господарства

До складу транспортного господарства великого промислового підприємства входять цехи (дільниці): залізничний, річковий, автотранспортний, авіаційний, вантажно-розвантажувальний. Виробничі підрозділи підприємства також можуть мати у своєму складі внутрішньовиробничий транспорт.

Матеріальною базою транспортного господарства є об'єкти загальнозаводського призначення (гаражі, депо, ремонтні майстерні) та різноманітні транспортні засоби, які класифікуються за видами,

призначенням перевезень, способом дії, напряму переміщення вантажів.

1. За видом і призначенням транспорт поділяється на: залізничний, водний, автомобільний, авіаційний, механічний, трубопровідний, пневматичний, гідравлічний, підйомно-транспортний, підвісні дороги, конвеєрні пристрої та ін.

2. За характером дії: транспорт періодичної і безперервної дії.

3. За видами виконуваних робіт: міжцеховий транспорт, внутрішньоцеховий транспорт.

4. За напрямом переміщення вантажів внутрішній транспорт поділяється на: горизонтальний (транспортери), вертикальний (підіймачі, ліфти), горизонтально-вертикальний (автонавантажувачі, мостові крани), похилий (канатні дороги), їх можна розділити на дві основні групи: стаціонарні транспортні пристрої; рухомі транспортні засоби.

Останнім часом зростає рівень використання транспортних засобів без водія, з дистанційним управлінням

2. Організаційна структура транспортного господарства. Організація перевезень

На великих підприємствах, де в складі загальнозаводського транспортного господарства є кілька цехів, для координування їх діяльності організується транспортний відділ, підпорядкований безпосередньо заступнику директора з маркетингу і збуту або заступнику з транспорту.

До складу транспортного відділу входять бюро (групи): планово-економічне, диспетчерське, технічне, обліку тощо.

Планово-економічне бюро розробляє плани виробничо-господарської діяльності транспортного господарства, визначає вантажообіг по заводу й обсяг вантажно-розвантажувальних робіт, розраховує потребу в транспортних і вантажно-розвантажувальних засобах, кадрах і фонді заробітної плати, складає кошторис витрат транспортного господарства і калькуляцію собівартості на окремі види послуг.

Диспетчерське бюро здійснює оперативно-виробниче планування роботи транспорту, що зводиться до складання квартальних, місячних і добових планів перевезень і до оперативного регулювання транспортних робіт.

Технічне бюро здійснює технічну підготовку виробництва: розробляє транспортно-технологічні схеми, що забезпечують стикування окремих ланок транспортної мережі підприємства і технологічного устаткування; формує альбоми креслень на кожен вид підйомно-транспортного устаткування для виготовлення запасних частин і проведення ремонтних робіт; розробляє заходи з комплексної механізації й автоматизації вантажно-розвантажувальних і транспортних операцій.

Бюро обліку веде паспортизацію всіх видів транспортних засобів, забезпечує бухгалтерський облік і звітність роботи транспортного господарства.

Організація перевезень. Раціональна організація перевезень будується на основі вивчення вантажообігу і вантажопотоків у масштабі підприємства і його окремих цехів і складів.

Вантажним потоком називають кількість вантажів (у тоннах, кубічних метрах, штуках), що переміщуються за одиницю часу (годину, добу, місяць, квартал, рік) у заданому напрямі між окремими вантажно-розвантажувальними пунктами або через певний пункт.

Вантажообіг є загальною кількістю вантажів, що переміщуються за одиницю часу (доба, місяць, квартал, рік), іншими словами, -- це сума окремих вантажопотоків.

На основі даних про потужність вантажопотоків у тоннах і відстанях між пунктами визначають обсяг транспортної роботи в тонно-кілометрах.

Дані про вантажообіг і вантажні потоки підприємства та окремих цехів доцільно подавати у вигляді «шахової» таблиці.

Обсяг перевезень та вантажооборот поділяється на змінний, добовий, місячний, квартальний, річний.

Перевезення вантажів мають разовий (за окремим замовленням) або постійний маршрутний (за твердим розкладом) характер.

3. Сутність та структурні елементи складського господарства

Класифікація складів

Ланкою, що зв'язує між собою службу матеріально - технічного забезпечення і виробничі підрозділи, цехи, що виготовляють готову продукцію, і службу збуту, а також підрозділи підприємства є складське господарство як підсистема виробництва. Основна мета складського господарства полягає в забезпеченні збереження сировинних і матеріальних ресурсів та готової продукції.

Завданнями складського господарства є:

-організація оформлення матеріальних цінностей при прийманні;

-створення належних умов їх збереження;

-облік і регулювання запасів;

-своєчасне забезпечення виробничих підрозділів сировиною, матеріалами, устаткуванням, запасними частинами, комплектуючими виробами;

-підготовка готової продукції до відправлення; скорочення витрат на складські операції й обслуговування складів;

-підвищення продуктивності праці та поліпшення умов праці робітників, що обслуговують склади.

Складське господарство виконує такі функції:

1) приймання матеріальних цінностей з їх кількісною і якісною перевіркою;

2) підготовка і відпуск матеріальних засобів у виробництво і відправлення за межі підприємства;

3) підготовка складських приміщень і площ; переміщення вантажів усередині складів з метою раціональнішого використання площі складів і з інших причин; транспортний господарство складський перевезення

4) приймання від виробничих підрозділів готової продукції за кількістю, асортиментом і ґатунком з оформленням документів; розміщення її на складах і забезпечення схоронності; підготовка партій готової продукції до відвантаження споживачам (затарування, етикетування, сортування, розфасування, комплектування, упакування тощо);

5) відпуск готової продукції споживачам за номенклатурою, асортиментом, кількістю і якістю з оформленням відповідної документації;

6) розроблення і реалізація заходів щодо вдосконалювання тарно-складського господарства, вантажно-розвантажувальних робіт, механізації й автоматизації складів;

7) вирівнювання рівня запасів шляхом їх регулювання. Вирівнювання запасів матеріальних цінностей здійснюється за: часом,

коли попит не відповідає часу виготовлення (наприклад, у сезонних виробництвах); кількістю, коли з метою зменшення витрат виготовляється більша кількість продукції (наприклад, серійне виробництво); обсягом, коли виробництво відділене територіальне від місця споживання продукції. Це потребує залучення транспортних засобів і (чи) створення проміжних складів.

Складування продукції необхідне у зв'язку з наявними коливаннями циклів виробництва, транспортувань та її споживання. Склади різноманітних типів можуть створюватися на початку, усередині і наприкінці транспортних вантажопотоків або виробничих процесів для тимчасового накопичення вантажів і своєчасного забезпечення виробничих систем матеріалами в потрібних кількостях.

Склад -- це будова, різноманітні пристрої, що призначені для приймання і зберігання різноманітних матеріальних, цінностей, підготовки їх до виробничого споживання і безперебійного відпуску споживачам.

Складське господарство підприємства складається з різних складів та комор, які можна класифікувати за низкою ознак.

1. За призначенням у виробничому процесі та підпорядкуванням:

- матеріальні - підпорядковуються відділу матеріально-технічного постачання;

- збутові - підпорядковуються відділу збуту;

- виробничі - підпорядковуються виробничо-диспетчерському відділу;

- склади запасних частин - підпорядковуються відділу головного механіка;

- інструментальні склади -- підпорядковуються інструментальному відділу;

- склади відділу головного енергетика, відділу автоматизації і механізації, відділу головного метролога, відходів і утилю.

2. За масштабами роботи та місцем розташування розрізняють: центральні, загальнозаводські, прицехові та цехові.

3. За видом і призначенням матеріалів, що зберігаються, розрізняють склади: універсальні і спеціальні.

4. За технічною будовою та властивостями матеріалів розрізняють склади відкриті; напівзакриті і закриті.

5. За ступенем вогнестійкості: незаймисті, важкозаймисті, займисті. Структура складського господарства і види складів вибираються з

урахуванням виробничої потужності, спеціалізації підприємства, номенклатури продукції, що випускається, видів і обсягів матеріальних запасів, а також розміщення всіх підрозділів на території підприємства. При обґрунтуванні розташування складів необхідно враховувати можливість скорочення обсягів перевезень вантажів і організації раціональних маршрутів для рухомого складу транспортного господарства.

Необхідні для складів внутрішні обсяги приміщень і розміри площ визначаються в розрахунку на максимальний запас матеріальних цінностей, що підлягають одноразовому зберіганню за установленим нормативом запасу. При цьому враховуються простори для проїзду транспортних засобів, проходу людей, руху вантажно-розвантажувальних пристроїв, приймально-сортувальних майданчиків, стоянок рухомого складу, а також допоміжного і

службового приміщення. Порядок роботи складу визначається періодичністю, обсягами й особливостями приймання, зберігання і відпуску матеріальних цінностей.

4. Організація складських операцій

Організація складських операцій включає: приймання, зберігання, облік і контроль за відпуском матеріальних цінностей.

Приймання матеріальних цінностей здійснюється за кількістю і якістю за участю працівників складів і фахівців за функціональними обов'язками.

Зберігання матеріальних цінностей. За кожною групою товарно-матеріальних цінностей на складах закріплюється визначене місце. При цьому необхідно, щоб забезпечувалися: зручність виконання приймальних і відпускних операцій; максимальна механізація й автоматизація завантаження, навантаження і переміщень; збереження кількості і якості; протипожежна безпека; легкість перевірки якості та кількості; найповніше використання площі й кубатури складських приміщень.

Облік товарно-матеріальних цінностей полягає у відображені їх руху, а також наявності. Для обліку матеріалів кожного виду відкривають картки. У картках зазначається величина мінімального, максимального і страхового запасів; наявність, надходження і витрата.

Облік матеріальних цінностей, що надійшли і відпускаються зі складів, здійснюється паралельно на складі і в бухгалтерії підприємства, куди зі складу мають регулярно передаватися прибутково-видаткові документи. Періодично на складах здійснюється інвентаризація.

Системи відпуску матеріалів. Залежно від типу виробництва застосовують активну або пасивну системи організації відпуску матеріальних цінностей. Для великосерійного і масового виробництв характерна активна система, що передбачає підготовку матеріалів на складі заздалегідь і доставку їх точно за графіком у цех до робочих місць складськими транспортними засобами.

При пасивній системі споживачі одержують на складах товарно-матеріальні цінності за матеріальними вимогами чи лімітними картами і доставляють їх у цех свої'м транспортом. Така система застосовується в одиничному і дрібносерійному виробництвах.

Визначення потреби у складських площах. Раціональна організація складського господарства передбачає обладнання всіх складів під'їзними коліями; урахування вантажно-розвантажувальних фронтів; забезпечення пожежної безпеки, визначення маси різних матеріалів і місця їх збереження всередині складу, кількості стелажів, виходячи з припустимої норми навантаження на 1 м площі підлоги.

Складська площа поділяється на корисну та оперативну. Корисна (вантажна) призначається для безпосереднього розміщення матеріальних цінностей. Оперативна охоплює простір для приймально-відпускних операцій, сортування, комплектування матеріальних цінностей, а також для проходів і проїздів між штабелями і стелажами, для розміщення вагової і вимірювальної техніки, службових приміщень; конструкційну, що зайнята під перегородки, колони, сходи, підйомники, тамбури тощо.

Співвідношення між корисною площею складу (SKOp) і загальною площею (8заг) називається коефіцієнтом використання площі складу, що визначається за формулою:

Величина цього коефіцієнта залежить від способу зберігання матеріальних цінностей. Наприклад, при зберіганні в штабелях він дорівнює 0,7--0,75, а на стелажах -- 0,3--0,4.

Корисна площа складу може розраховуватися за способами навантажень або об'ємних вимірників.

За способом навантаження корисна площа (SKOp м2) визначається за формулою

де Zmax -- максимальний складський запас матеріалу, що зберігається в штабелях і ємностях, т, кг;

gnp -- припустиме навантаження на 1 м площі підлоги складу (згідно з довідковими даними), т/м, кг/м.

За способом об'ємних вимірників корисна площа розраховується за формулою'

$к»~$еч,'п<яя> (3)

де 8СТЛ -- площа, зайнята одним стелажем, м2;

пстл -- кількість стелажів, необхідних для зберігання даного максимального

запасу матеріалу, обчислена за формулою (розрахункова)

де VCTJI -- обсяг стелажа в м (визначається за формулою VCTJI = А * В * h, де А -- довжина, В -- ширина, h -- висота стелажа, м);

gm -- щільність (об'ємна вага) збереженого матеріалу, т/м3; кг/дцм3; г/см3; Кзап -- коефіцієнт заповнення обсягу стелажа.

Після перевірки відповідності припустимого навантаження установлюється кількість стелажів за формулою:

Загальна площа складу з урахуванням коефіцієнта використання площі розраховується за формулою:

^кор = ^стп ' ^вик * ҐЈЛ

Розмір площі під приймально-відправні майданчики визначається за формулою:

^пр-вдр = ^в.ук ' Sip ' Зтр> /у\

кв.у.к. - коефіцієнт, який показує, що висота укладання матеріалів на майданчиках має бути в 3 рази менше висоти укладання на транспортних

засобах;

stp -- площа, зайнята одиницею транспортного засобу, м2;

Зтп -- кількість транспортних засобів, що перебувають одночасно під

навантаженням-розвантаженням.

Службові приміщення складів розраховуються виходячи з норми 2,5--

6 м на одного працівника. Ширина проходів між стелажами і штабелями встановлюється 0,8--0,9 м, а для проїзду візків -- 1,1--1,2 м. Через кожні 20--ЗО м мають бути наскрізні проїзди.

5. Організація тарного господарства

Тара -- це виріб, у якому поміщають сировину, матеріали, напівфабрикати, готову продукцію, що забезпечує збереження їхньої якості та кількості при транспортуванні з місця заготівлі чи виробництва до місця зберігання або споживання.

Призначення тари: запобігати псуванню вантажу через механічні впливи, забруднення і впливи зовнішнього середовища, утратам у процесі збереження, утратам у процесі зберігання і транспортування; скорочувати час навантаження-розвантаження, підвищувати загальну культуру виробництва і створювати зручності при роботі з вантажем.

Склад і організація тарного господарства залежать від виду продукції підприємства, вимог споживача до її фасування, упакування і тари, а також від кооперування з підприємствами -- постачальниками тари і пакувальних матеріалів.

Частину тари і засобів упакування підприємства роблять власними силами, для чого створюються спеціальні цехи і ділянки з їх виробництва; основну частину тари підприємство одержує зі сторони (шухляди, металеві кошики, бочки, піддони, скляні банки і пляшки, контейнери тощо).

Використання тари й пакування у виробництві передбачає таку обов'язкову операцію, як їх маркування, коли вказуються вид вантажу, його кількість, вимоги до перевезення, відправник вантажу і вантажоодержувач,

спеціальні вимоги щодо схоронності вантажу тощо.

Напрямами розвитку і підвищення ефективності транспортно-складського господарства є:

- централізація та спеціалізація;

- поліпшення структури парку підйомно-транспортних і транспортних машин;

- організація контейнерних перевезень; використання універсальної тари;

- комплексна механізація вантажно-розвантажувальних робіт;

- упровадження транспортних і складських систем з автоматичним адресуванням вантажів, автоматизованих складів, автоматизованих контейнерних майданчиків;

- удосконалювання організації переміщень і складських процесів та ін.

Література

1. Васильков В.Г. Організація виробництва: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2003.-С. 264-289.

2. Пасічник В.Г., Акіліна О.В. Організація виробництва. Навчально-методичний посібник.-Київ: Центр навч. літ., 2005. - С. 30-32.

3. Петрович И.М., Захарчин Г.М. Організація виробництва: Підручник. -Львів: „Магнолія плюс", 2004. - С.362-368, 372-378.

Размещено на Allbest.ru