Размещено на http://www.allbest.ru/

Логістичні методи

Оскільки розподільча логістика тісно пов'язана зі збутом продукції, необхідно зупинитися на його завданнях в сучасних умовах. Основними з них є освоєння нових ринків, освоєння нової продукції, формування нових ринків, нового попиту, швидке пристосування до процесів зменшення життєвих циклів товару, шаленого прискорення організаційно-технічних змін. Основою сучасної маркетингової політики є стратегія диференціації продукції.

Основні функції збуту:

1. функція планування включає:

· розробку перспективних та оперативних планів продажу;

· аналіз і оцінку кон'юнктури ринку;

· формування асортиментного плану виробництва за замовленнями покупців;

· вибір каналів розподілу та товароруху;

· планування рекламних кампаній і розробку заходів зі стимулювання збуту;

· укладання кошторисів-витрат для цілей збуту та їх оптимізацію.

2 функція організації збуту:

· організація складського та тарного господарства для готової продукції;

· організація продажу і доставку продукції споживачам;

· організація до продажного і після продажного обслуговування споживачів;

· організація каналів товароруху і розподільчих мереж;

· організація проведення рекламних кампаній та заходів зі стимулювання збуту;

· організація підготовки торговельного персоналу та управління діяльністю торговельних представництв;

· організація взаємодії всіх підрозділів підприємства для досягнення цілей збуту.

3. функція контролю та регулювання:

· оцінка результатів діяльності;

· контроль за виконанням планів;

· оперативне регулювання збутової діяльності підприємства з урахуванням впливу зовнішніх та внутрішніх чинників;

· оцінка і стимулювання діяльності збутового апарату;

· статистичний, бухгалтерський та оперативний облік збутової діяльності.

Всі логістичні комерційні функції підприємства важко перелічити. Крім того, необхідно враховувати особливості їх реалізації кожним товаровиробником, що визначається такими факторами, як:

· номенклатура і масштаби виробництва;

· кількість і географія споживачів;

· чисельність та інтенсивність каналів розподілу;

· характер і форми організації каналів товароруху;

· імідж товаровиробника і його торговельної мережі тощо.

Різноманітність стратегічних і оперативних завдань підприємства висуває перед розподільчою логістикою проблему визначення пріоритетів їх вирішення, що можливо успішно виконати за наявності критерію оптимальності чи цільової функції. Найчастіше цільовою функцією розподільчої логістики виступає максимізація прибутку підприємства при повному задоволенні платоспроможного попиту споживачів. У процесі перевірки завдань за цільовою функцією здійснюється їх ранжування та вибракування неефективних напрямів збутової діяльності і несуттєвих для підприємства проблем.

Створення логістичної системи починається з вивчення потреб клієнтів та пропозицій конкурентів. Споживачів цікавлять: а) своєчасність доставки товару; б) готовність постачальника; в) обережне поводження з товаром під час вантажно-розвантажувальних робіт; г) готовність постачальника приймати назад браковані товари та швидко замінювати їх, а також зберігати товарно-матеріальні запаси заради клієнта.

Фірма має порівнювати значення цих видів послуг для клієнтів. Наприклад, для покупців фотокопіювального обладнання важливими є терміни сервісного ремонту. Тому корпорація «Ксерокс» (США) розробила стандарти на сервісні та ремонтні послуги, відповідно до яких вона зобов'язується налагодити апарат, який зіпсувався, в будь-якій точці континентальної частини США протягом 4-х годин з моменту замовлення. У відділі технічного обслуговування корпорації працюють 12 000 спеціалістів з ремонту та постачання запасних частин. При розробці власних стандартів на обслуговування фірма обов'язково враховує стандарти конкурентів. Як правило, вона прагне забезпечувати рівень обслуговування клієнтів, не нижчий, ніж у конкурентів. Однак основною її метою є забезпечення максимальних прибутків, а не продаж товару. Тому фірма має розрахувати, до яких витрат призведе організація обслуговування на високому рівні.

Категорія розподілу почала поширюватися серед зарубіжних логістів у кінці 50-х та в 60-х роках минулого століття, коли на зміну ринку продавця прийшов ринок покупця, тобто дефіцит товарів змінився на їх значну кількість. У той період розподіл часто сприймали як синонім маркетингу, що нерідко призводило до термінологічної плутанини.

Під розподілом розуміють:

1) пакування продукції;

2) експедирування;

3) управління збутом;

4) зберігання на складі готової продукції постачальника;

5) складське господарство для готової продукції;

6) транспортування продукції до складу споживача;

7) транспортне господарство для перевезення готової продукції. До функцій розподілу належать:

1) визначення купівельного попиту і організація його задоволення;

2) накопичення, сортування і розміщення запасів готової продукції;

3) встановлення господарчих зв'язків з постачання товарів та надання послуг споживачам;

4) вибір раціональних форм товароруху і організація торгівлі.

Весь процес формування і реалізації політики розподілу фірми становить: 1) систему реалізації (збуту), котра обумовлює характер продажу; 2) форму збуту, обумовлену наявністю у підприємства торговельних ланок; 3) спосіб збуту, обумовлений прямим або багаторівневим збутом.

Виходячи з цього, припустимо говорити про комерційний (або канальний) та фізичний розподіл.

Комерційний (або канальний) розподіл охоплює функції планування, аналізу, контролю й регулювання збуту.

Що стосується фізичного розподілу, то логістика традиційно його розуміє як функції зберігання, транспортування, складування, переробки тощо.

Розподільчу логістику можна визначити як процес управління комерційним (канальним) і фізичним розподілом готової продукції і послуг з метою задоволення попиту споживачів та одержання прибутку.

логістичний розподільчий матеріальний технічний

ОРГАНІЗАЦІЯ РОЗПОДІЛЬЧОЇ ЛОГІСТИКИ

У кожному разі фірма має визначити цілі своєї логістичної системи і зважити на них у процесі планування. Іноді фірми розробляють стандарти для кожного елементу системи обслуговування. Наведемо приклад стандартів сервісу:

1) протягом 7-ми днів виконати близько 95 % одержаних від дилерів заяв на постачання товару;

2) виконати замовлення дилерів з точністю до 99 %;

3) протягом 3-х годин давати відповідь на запити дилерів про хід виконання їхніх замовлень;

4) домагатися, щоб кількість товару, пошкодженого в дорозі, не перевищувала 1 %.

Визначивши цілі логістики, фірма приступає до формування такої системи руху товарів, яка забезпечить їх досягнення з мінімальними витратами. При цьому треба прийняти рішення стосовно того, як потрібно працювати із замовниками (обробка замовлень); де потрібно зберігати товарно-матеріальні запаси (складування); який запас завжди необхідний (товарно-матеріальні запаси); як треба відвантажувати товари (транспортування). Фірми мають детально розглянути значення цих рішень з огляду на маркетинг.

Переміщення матеріального потоку починається з отримання замовлень від клієнта. Одна з функцій потоку -- розробка та обробка замовлень, сприяє просуванню продукції до місця виробництва, тобто потреби виробничої лінії переводяться в потреби замовлення.

Частка цієї функції в загальних витратах логістики значно менша за частку на транспортування і збереження запасу. Однак її значущість визначається тим, що вона забезпечує ефективне просування продукції.

Агент із закупівель вибирає постачальників, які задовольняють фірму за багатьма параметрами (ціни, доставка, якість продукції). Належно оформлене замовлення на доставку надсилається фірмі-постачальнику. У ньому зазначають обсяг, дату та спосіб доставки. Приватний постачальник обробляє замовлення і готує товар до відвантаження.

Рух товару, як уже зазначалося, починається з отримання замовлень від клієнтів. В ідеалі торгові представники надсилають замовлення щовечора, інколи передають по телефону. Відділ замовлень швидко обробляє їх. Товар відвантажують зі складів у найкоротші строки. У мінімальні терміни також оформляються і виставляються рахунки. Для прискорення циклу «замовлення -- відвантаження -- оформлення рахунку» використовують комп'ютер.

Деякі фірми, одержавши замовлення, перевіряють кредитоспроможність клієнта та наявність або відсутність необхідних товарів на складі. Комп'ютер менш як за 15 секунд видає розпорядження на відвантаження, оформляє рахунок замовника, коригує облікові дані про товарні запаси, оформляє замовлення на виготовлення продукції для поповнення запасів, повідомляє торгового представника про те, що його замовлення виконане і перебуває в дорозі.

При обробці замовлення слід враховувати основні фактори, котрі впливають на обслуговування споживачів. До них слід віднести доступність запасів, швидкість обробки замовлення, гнучкість та якість обслуговування.

Під доступністю запасів слід розуміти ступінь відповідності попиту споживачів обсягам товарних запасів. Фірми, котрі обслуговують споживача з власного складу, потребують постійного поповнення товарного запасу. Продукція може постачатись на склад від виробництва або з інших джерел. Наявність продукції на складі дає можливість оцінювати, наскільки добре задовольняються сподівання споживачів за операційний період.

Під гнучкістю обслуговування розуміють спроможність фірми пристосуватися до вимог споживачів.

Цілі, завдання і функції розподільчої логістики вимагають певних форм її організації, тобто певним чином організованого процесу збуту готової продукції. Організація розподільчої логістики включає:

1) організацію процесу збуту готової продукції з урахуванням принципів та методів логістики;

2) організацію управління збутом як сукупність логістичних операцій, логістичних ланцюжків і логістичних систем;

3) організацію взаємодії учасників збутової діяльності, тобто суб'єктів розподільчої логістики.

Логістичне моделювання процесу збуту готової продукції відбувається на базі системотехніки і цільової орієнтації на кінцеві результати збутової діяльності. З певним ступенем абстракції і спрощення логістичну модель процесу збуту можна уявити як мережну модель [14].

Рис. Мережна логістична модель процесу збуту

* Умовні позначення:

1 -- вивчення купівельного попиту;

2 -- формування портфеля замовлень;

3 -- встановлення господарчих зв'язків зі споживачами;

4 -- фінансування збутових досліджень;

5 -- асортиментне завантаження виробничих потужностей підприємства;

6 -- укладання договорів постачання (продажу);

7 -- встановлення цін на товари, послуги і роботи;

8 -- створення запасів готової продукції;

9 -- вибір каналів розподілу;

10 -- стимулювання збутовиків та перепродавців;

11 -- організація доставки (постачання) продукції (послуг) споживачам (покупцям);

12 -- контроль за виконанням договірних зобов'язань;

13 -- розрахунки з покупцями і «посередниками»;

14 -- надання послуг споживачам;

15 -- оцінка виконання планів збуту;

16 -- фінансування збутових операцій;

17 -- задоволення платоспроможного попиту споживачів і одержання прибутку

Подана модель розподільчої логістики є синтезом взаємодії трьох основних потоків:

1) матеріального, що є ланцюжком подій

1 ® 2 ® 5 ® 8 ® 11 ® 14 ® 17;

2) інформаційного, що є ланцюжком подій

1 ® 3 ® 5 ® 9 ® 12 ® 15 ® 17;

3) фінансового (грошового), що створюється ланцюжком подій

1 ® 4 ® 7 ® 10 ® 13 ® 16 ® 17.

Логістична послідовність формування і функціонування даної моделі створює такі взаємопов'язані блоки подій:

1) організаційно-аналітичний блок, що включає події з 1 по 4 і забезпечуючий комплекс операцій з дослідження ринку (переважно -- вивчення попиту споживачів на товари і послуги підприємства);

2) організаційно-технічний блок, що включає події з 5 по 10 і забезпечуючий комплекс операцій по створенню матеріально-речових умов збутової діяльності;

3) організаційно-управлінський блок, що включає події з 11 по 17 і забезпечуючий комплекс операцій з управління збутовою діяльністю, такий, як планування, оцінка, контроль і регулювання діяльності всіх учасників збутового процесу.

Операції розподільчої логістики розрізняють за декількома ознаками:

1) повнота обслуговування клієнтів (повне чи комплексне обслуговування і неповне чи часткове обслуговування);

2) форма організації (зовнішні, тобто за межами підприємства, і внутрішні, тобто в межах підприємства);

3) спосіб виконання (технічні, матеріальні, фінансові, інформаційні);

4) результат (поставка товару, надання послуг).

Будь-яка логістична система розподільчої логістики функціонує як відкрита, гнучка, адаптивна система організації збутової діяльності. На рівні підприємства вона включає сукупність підсистем:

· матеріально-технічну;

· організаційно-економічну;

· соціально-психологічну;

· нормативно-правову.

Матеріально-технічна підсистема включає складське і тарне господарство, транспортні та інформаційні комунікації, засоби пакування і підготовки продукції до споживання, системи ремонту і обслуговування, а також інші матеріальні та технічні компоненти збутової діяльності.

Організаційно-економічна підсистема будується на взаємодії планування, організації, контролю, оцінки, аналізу, регулювання збутової діяльності.

Соціально-психологічна підсистема об'єднує такі взаємопов'язані елементи, як кадри, стимули, спонукальні мотиви, інтереси учасників збутового процесу тощо.

Нормативно-правова підсистема створює нормативну базу логістичної системи і будується на основі законів, підзаконних актів, а також внутрішніх нормативів підприємства, що регламентують порядок організації збутової діяльності.

СИСТЕМА ПЛАНУВАННЯ РОЗПОДІЛУ ПРОДУКЦІЇ

Останнім часом у логістиці та маркетингу ряду західних країн застосовується система управління та планування розподілу продукції ДРП (distribution requirement planning -- планування розподілу), що дає змогу не тільки враховувати кон'юнктуру ринку, а й активно впливати на неї. Ця система забезпечує стійкі зв'язки між постачанням, виробництвом та збутом продукції.

При управлінні виробництвом на першому рівні здійснюється агреговане планування з використанням прогнозів та даних про замовлення, що фактично надійшли. На другому рівні здійснюється формування графіка виробництва, складання специфікованого плану із зазначенням конкретних дій, кількості комплектуючих та готової продукції. На третьому рівні розраховують потреби у матеріальних ресурсах та виробничих потужностях, виходячи з графіка виробництва.

Система ДРП є базою планування логістичних та маркетингових функцій, їх узгодження. Вона дає змогу з тим чи іншим ступенем вірогідності прогнозувати ринкову кон'юнктуру, оптимізувати логістичні витрати за рахунок скорочення транспортних витрат та витрат на товарорух. ДРП також дає змогу планувати поставки та запаси на різних рівнях ланцюжка розподілу (центральний -- периферійні склади). Система ДРП сприяє здійсненню інформаційного забезпечення різних рівнів ланцюжка розподілу з питань ринкової кон'юнктури. Важливою функцією системи ДРП є планування транспортних перевезень.

У системі обробляються заяви на транспортне обслуговування, коригуються графіки перевезень. Довгострокові плани роботи складів є основою для розрахунку потреби у транспортних засобах, а коригування цієї потреби здійснюється з урахуванням оперативного становища.

Система ДРП дає змогу вирішувати комплекс завдань:

· планування і координації логістичних та маркетингових функцій;

· прогнозування кон'юнктури ринку;

· планування розміру і місця постачань;

· оптимізація логістичних витрат збереження;

· скорочення часу постачань готової продукції.

Використовуючи систему ДРП, фірми мають можливість зменшувати витрати, пов'язані зі збереженням, транспортуванням, переробкою вантажів. Ця система також дає змогу визначити оптимальні розміри складських площ, обрати оптимальний вид транспорту. Крім цього, вона поліпшує координацію між логістичними функціями в дистриб'юції і виробництвом.

Однак система має і недоліки. Вона потребує достеменно скоординованого прогнозу і поповнення засобів для кожного центру і каналу розподілу готової продукції в товарорухомій мережі.

Можливі три види помилок: помилки самого методу прогнозування; неправильне прогнозування попиту, котрий впливає на розміщення складів (або розмір запасів); помилки у прогнозі часу зміни попиту.

Останніми роками у США та в Західній Європі поширена версія системи «планування розподілу продукції» -- система ДРП-2, котру називають другим поколінням систем. В цій системі використовують більш сучасні моделі та алгоритми прогнозування попиту, потреб у готовій продукції, чим забезпечується управління запасами для середньострокових та довгострокових прогнозів попиту на готову продукцію. У ній вирішуються комплексні питання управління виробничою програмою, виробничими потужностями, персоналом, якістю перевізного процесу та логістичного сервісу.

Размещено на Allbest.ur