Підвищення ефективності впливу маркетингової інформації на ефективність зовнішньоекономічної діяльності на підприємстві (на прикладі компанії Toyota)

Процес стратегічного менеджменту чітко розділяється на два етапи: формулювання стратегії та її реалізація. На стадії формулювання здійснюється стратегічне планування, самооцінка і аналіз стратегічних альтернатив, на основі чого приймаються рішення щодо місії і цілей компанії. Цим займається вище керівництво компанії.

На стадії ж реалізації стратегії відбувається залучення і використання управлінських та організаційних ресурсів для досягнення поставлених цілей. У процесі реалізації стратегії беруть участь всі співробітники компанії (докладніше про дані поняттях і стратегічному менеджменті в цілому можна прочитати в публікації David (2008).

Моніторинг ринку сприяє як формулюванню, так і реалізації стратегії, проте для цих двох цілей використовуються зовсім різні аспекти моніторингу ринку. Формулювання і реалізацію стратегії для цих цілей варто розглядати окремо і для початку налагодити один процес моніторингу: досвід показує, що в першу чергу краще створювати процес, необхідний для реалізації стратегії, а після його налагодження розширювати систему до процесу, використовуваного при формулюванні стратегії.[5]

3.2 Скорочення часу на безпосереднє використання маркетингової інформації

Інформація є певний семантичний ресурс, що включає в себе раніше невідомі відомості і володіє здатністю її передачі. Маркетингова інформація - це систематизований набір кількісних і якісних характеристик щодо певного ринкового параметра або групи параметрів, що описують ринкову ситуацію.

Маркетингова інформація за способом її отримання, аналізу та передачі класифікується згідно з чотирма типами інформаційних потоків, відбиваючи її поточний стан по відношенню до відділу маркетингу (відділу маркетингової інформації):

вхідна інформація - семантичний ряд, що підлягає обробці, аналізу або зберігання;

аналізована інформація - семантичний ряд, який кодується, Декодовані, математично або логічно змінюваний для досягнення певного результату;

виходить інформація - семантичний ряд, перетворений в коди діалогового спілкування користувача інформації;

зберігається інформація - семантичний ряд, кодуванні для зберігання на певному носії.

Вторинна класифікація маркетингової інформації заснована на принципах отримання інформації, відповідно, побудована як система послідовного пошуку джерела в порядку збільшення його вартості. Нижченаведена класифікація служить керівництвом до системи послідовного пошуку джерела «входить» інформації: спочатку вибираються самі недорогі джерела (перші в списку), за відсутності в них необхідного ресурсу переходять до подальших, наведеним у класифікаційної схемою.[7]

Внутрішня первинна інформація - інформація, яка перебуває у фірмі в різних її відділах і не створюється спеціально для відділу маркетингу або особи, що проводить маркетингове дослідження.

Внутрішня вторинна інформація - інформація, отримана відділом маркетингу усередині самої фірми з будь-якого її відділу спеціально на замовлення відділу маркетингу.

Зовнішня первинна інформація - інформація, отримана за межами самої фірми, але не підготовлена спеціально для відділу маркетингу фірми.

Зовнішня вторинна інформація - інформація, отримана за межами фірми і спеціально підготовлена для відділу маркетингу.

Відбір маркетингової інформації побудований на основі оцінки низки критеріїв джерела інформації та якісного стану інформації, що надходить від нього. Всі критерії відбору, яким повинна відповідати якість інформації, що надходить, орієнтуються на економічну раціональність вибору джерела - мінімізацію часу діставання інформації з джерела або скорочення часу попередньої обробки інформації.

Критерій «корисність» маркетингової інформації визначається співвідношенням обсягу «корисної» інформації (інформації, яка використовується відділом маркетингу) до загального обсягу інформації, що надходить з джерела.

Критерій «достовірності» маркетингової інформації визначає рівень точності одержуваної інформації.

Критерій «періодичності» визначає стійкість джерела інформації з часу її надходження. Цей критерій зазвичай не оцінюють математично - терміни надходження інформації повинні відповідати періоду, визначеного відділом маркетингу (відділом маркетингової інформації).

Критерій «систематизації» має на увазі можливість систематизувати інформацію, що надходить у форматі збереження паперових файлів чи комп'ютерних базах даних. Зокрема, для якісної інформації повинна існувати можлива щодо джерела та складу інформації система її перетворення до кількісного увазі. В даний час цей критерій має на увазі і можливість автоматизованого перетворення одержуваної інформації на базі комп'ютерних технологій.[14].

До джерел маркетингової інформації належать інформаційні ресурси сучасного суспільства, що поставляють періодичну інформацію на основі будь-яких типів носіїв. До носіїв інформації можуть бути віднесені засоби періодичної преси, телебачення, радіо, спеціальні маркетингові бази даних, комунікаційні мережі, урядові джерела і інформація від приватних осіб. У принципі, номенклатура носіїв маркетингової інформації не обмежена наведеним списком - до носія інформації може бути віднесений будь-яке джерело, що поставляє маркетингової інформацію у формалізованому вигляді на періодичній основі. Розглянемо базові характеристики основних традиційних носіїв інформації.

«Періодична преса» - газети, журнали, статистичні зведення, урядові газети і т.п. Стійкий джерело маркетингової інформації, з якого може бути отримана інформація з дуже широкою маркетингової тематики від сегментного соціально-демографічного аналізу до рівня і складу «споживчих кошиків» потенційних сегментів.Недоліком цього джерела є низьке значення критерію "корисності" витягуваної інформації, як за співвідношенням обсягу корисної інформації до загальної, так і по затрачиваемому часу на пошук інформації.

«Спеціалізовані журнали по галузях промисловості і товарних групах» існують практично у всіх промислових і споживчих галузях Російського бізнесу. Такі видання звичайно містять досить велику кількість інформації з спеціалізованому ринку і підприємствам, що здійснюють на ньому свою бізнес-діяльність. У цьому джерелі часто міститься інформація, яка надходить від дослідницьких фірм, обслуговуючих підприємницьку діяльність на конкретному ринку. Прикладами таких видань можуть бути: «Комп'ютери та комп'ютерні мережі», «Деревообробна промисловість», «Меблі», «Маркетинг і маркетингові дослідження» і т. п.

«Телебачення і радіо» розглядається лише як джерело інформації про обсяги рекламної інформації, виведеної в ефір підприємствами-конкурентами. Використання даного джерела для отримання маркетингової інформації іншого типу не раціонально в силу вкрай низького значення критерію «корисності» інформації.

«Державні звіти по галузях і сферах державного регулювання» зазвичай використовуються як джерело інформації з «зовнішньому середовищі» маркетингової діяльності. До цієї ж категорії можуть бути віднесені й статистичні державні дослідження.

«Маркетингові бази даних» - це систематизовані та формалізовані (зазвичай на комп'ютерному рівні) джерела з певною структурою, що містять інформацію про маркетингові параметрах ринків, товарів, системах адрес підприємств або (і) покупців. Зазвичай споживач попередньо звертається до системи пошуку необхідної йому інформації, задаючи певні критерії пошуку.[9]

Висновки

Виходячи на міжнародну арену комерційні організації зустрічають сьогодні жорстку конкурентну боротьбу. Домогтися успіху в цій боротьбі можна тільки при використанні можливостей маркетингу - сучасної філософії бізнесу, що передбачає організацію виробництва (або вивезенні на експорт) тільки таких товарів і в таких кількостях, які реально можна продати на ринку, виходячи з потреб потенційних покупців. Саме на основі результатів маркетингової діяльності проводиться більшість комерційних операцій на світовому ринку.

У даній роботі розглянуті сутність і елементи маркетингової діяльності підприємств на закордонному ринку, також розглянуті етапи вибору маркетингової стратегії і розробка збутової політики.

Компанія TOYOTA має потужну маркетингову службу яка проводить масові маркетингові дослідження серед клієнтів , а також простих споживачів певного ринку.Їх маркетингова інформація найсвіжіша та найточніша серед конкурентів вони, задіюють понад півтори тисячі різноманітних джерел маркетингової інформації.

На основі розглянутого матеріалу можна зробити висновки про те, що одна з основних завдань маркетингу у зовнішньоекономічній діяльності - встановлення максимально можливої планомірності і пропорційності в діяльності підприємства, зменшення невизначеності і ризику в господарській діяльності і забезпечення концентрації ресурсів на обраних пріоритетних напрямках.

Тема роботи цікава тим що, розробка маркетингових програм і вироблення стратегій є зараз основним пунктом успішної роботи підприємства, як в національних кордонах, так і з виходом за кордон.[17]

Список використаних джерел

1. Пархоменко Т. Производственная инфраструктура предприятия (Анализ эффективности ) // Бизнес Информ.-1998.

2. Кофмнов Ю. Оценка эффективности проектов внешнеэкономического сотрудничества//Экономист.-1990. Экономика внешних связей).

3. Задольский А. Оценка эффективности деятельности предприятий //Экономика Украины.-2002

4. Кормнов Ю. Внешнеэкономические аспекты развития машиностроительного комплекса // Экономист.-1996

5. О.П гребельник основи зовнішньоекономічної діяльності 2008

6. Егоров Е.В. Маркетинг банковских услуг: Учебн. пособие / Е.В. Егоров, А.В. Романов, В.А. Романова; под ред. В.А. Романовой. - М.: Теис, 1999. Завгородняя А.В. Маркетинговое планирование. / А.В. Завгородняя, Д.О. Ямпольская СПб.: Питер, 2002.

7. Карасева В. Комплекс маркетинга в Интернет-бизнесе // Маркетинг. -- 2008.

8. Котлер Ф. Маркетинг в третьем тысячелетии: Как создать, завоевать и удержать рынок / Ф. Котлер; пер. с анг. В.А. Гольдича и А.И. Оганесовой; науч. ред. и авт. вступ. ст. Б.А. Соловьев. - М.: ООО «Издательство АСТ», 2001.

9. Холопов А. Переходные экономики: реформа внешнеторговой политики//МЭиМО. - 1998

10. Балацкий С. Эффективность внешнеторговых операций:тарифы и валютное равновесие // МЭ и МО.-1998

11. Дарбека Е. Аудит внешнеэкономической деятельности // Аудит и налогообложение.-1998.-N

Размещено на Allbest.ru