Управління виробничими витратами на підприємствах в умовах ринку

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

Інститут регіональних досліджень НАН України

РУДЕНКО НІНА ІВАНІВНА

УДК 658.5

УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЧИМИ ВИТРАТАМИ

НА ПІДПРИЄМСТВАХ В УМОВАХ РИНКУ

Спеціальність - 08.06.02 - Підприємництво, менеджмент та маркетинг

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Львів 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Кіровоградському державному технічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Котік Наталя Володимирівна,

Кіровоградський державний технічний університет

Офіційні опоненти:доктор економічних наук, професор

Крикавський Євген Васильович,

Національний університет “Львівська політехніка”,

завідувач кафедри економіки енергетичних і хімічних

підприємств та маркетингу;

кандидат економічних наук, доцент,

Михайловський Василь Іванович,

український державний лісотехнічний університет,

доцент кафедри економіки та менеджменту деревообробних підприємств.

Провідна установа:

Інститут економіки промисловості НАН України, відділ проблем ефективного використання виробничого потенціалу, м. Донецьк

Захист відбудеться 29.03.2002 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України

Автореферат розісланий 25.02.2002 р.

Вчений секретар,

кандидат економічних наук В. ЖОВТАНЕЦЬКИЙ

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В ринкових умовах забезпечення високого рівня ефективності господарювання посідає центральне місце в економічній політиці держави, формує стратегію діяльності виробничо-господарських структур. Зниження обсягів виробництва, дефіцит фінансово-інвестиційних та матеріально-енергетичних ресурсів спонукають вітчизняних товаровиробників шукати власні шляхи забезпечення ефективності господарювання, виходячи з реального економічного середовища, яке сформувалось в державі в процесі реформування системи господарювання. На початкових етапах ринкових перетворень основна увага переважно приділялась процесам роздержавлення та приватизації майна державних підприємств, трансформації відносин власності, розвитку форм і методів управління виробництвом, формування нормативно-правової бази економічних реформ тощо. В той же час питання забезпечення належного рівня ефективності господарювання залишилися поза увагою реформаторів. А це в кінцевому підсумку привело до того, що більшість промислових підприємств, які реформували відносини власності і функціонують як підприємницькі структури, не забезпечують необхідних результатів виробничо-господарської діяльності. Рівень ефективності виробництва багатьох з них є надзвичайно низьким, а в останні роки ще має місце тенденція до скорочення обсягів виробництва, чисельності працюючих, зниження прибутковості роботи.

Тому в сучасних умовах об'єктивно існує необхідність пошуку форм і методів підвищення ефективності промислового виробництва, дослідження та виявлення причин, які гальмують реформування економіки, знижують ефективність реформ і результатів господарювання.

В повній мірі це стосується і організаційно-економічних аспектів ефективності управління виробничими витратами на промислових підприємствах України. Пошук шляхів зниження виробничих витрат в сучасних умовах слід розглядати як визначальний фактор підвищення прибутковості і ефективності роботи підприємств, забезпечення їх стабільності в конкурентному ринковому середовищі, розширення можливостей внутрішньовиробничої реструктуризації у відповідності до змін ринкової кон'юнктури.

Зарубіжний досвід свідчить, що питанням раціонального управління виробничими витратами на рівні промислових об'єктів постійно приділяється значна увага з боку менеджерів, керівників і власників підприємств, фірм, компаній тощо. При цьому в останні роки в розвинутих країнах світу відбулися значні зрушення у сфері управління виробничими витратами. Це стосується, в першу чергу, питань обліку, оцінки ефективності використання витрат та їх прогнозування, формування стратегії і тактики їх зниження. Величина витрат у багатьох випадках вважається головним критерієм при виборі варіантів розвитку підприємств.

У вітчизняній практиці більшість досліджень та розробок стосовно виробничих витрат здійснені в умовах планово-регульованої системи господарювання, при якій основну увагу звертали га обґрунтування форм і методів обліку виробничих витрат, залишаючи значно менше уваги питанням вдосконалення управління витратами. Значною мірою це пояснюється тим, що виробничим витратам надавались в основному пасивні функції, а економіка в цілому мала затратний характер. Основні завдання щодо зниження виробничих витрат доводились всім підприємствам у директивному порядку, що мало формальний, майже не пов'язаний з реальною ситуацією на підприємствах зміст. Підприємства мали значні резерви виробничих ресурсів, приховували їх, що, в свою чергу, не сприяло вдосконаленню виробничих процесів, впровадженню досягнень науково-технічного прогресу тощо.

Нові умови господарювання ставлять підвищені вимоги до управління виробничими витратами як з боку держави, так і власників підприємств. Необхідність вдосконалення діючих систем управління виробничими витратами на рівні господарських структур різних форм власності доведена і знайшла своє відображення у працях вітчизняних вчених-економістів. Зокрема, необхідність комплексного і системного підходу до вирішення проблем вдосконалення управління виробничими витратами в умовах перехідної економіки висвітлена в працях О.М. Алимова, П.Ю. Бєлєнького, Є.І. Бойка, М.Д. Гаркуші, М.І. Долішнього, М.А. Козоріз, Є.В. Крикавського, О.Є. Кузьміна, С.А. Куліша, І.І. Лукінова, Є.В. Мниха, Я.О. Побурка, М.Г. Чумаченка та ін. Однак цілий ряд важливих питань цієї проблеми поки що не знайшли свого вирішення навіть зараз, коли спостерігається відносна стабілізація економічної ситуації. Як і раніше, необгрунтовано зростають виробничі витрати, що призводить до зниження ефективності господарювання.

Необхідність поглибленого дослідження питань удосконалення управління виробничими витратами на рівні промислових підприємств обумовили тему і структуру дисертаційної роботи.

Мета і основні завдання дослідження. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні адекватних ринковому середовищу методів управління виробничими витратами на промислових підприємствах різних форм власності.

Для досягнення поставленої мети в процесі дослідження вирішувалися наступні завдання:

уточнити сучасну роль та значення виробничих витрат стосовно забезпечення ефективного функціонування промислових підприємств;

визначити класифікаційні ознаки, принципи та методи обліку виробничих витрат;

обгрунтувати методологічні засади вдосконалення управління виробничими витратами;

провести аналітичну оцінку структури виробничих витрат промислових підприємств, її тенденцій в умовах перехідної економіки;

обгрунтувати напрямки зниження та шляхи вдосконалення структури виробничих витрат;

визначити підходи та особливості прогнозування виробничих витрат в умовах ринку;

розробити методичні рекомендації стосовно формування протизатратного механізму.

Предметом дослідження є організаційно-економічні методи управління виробничими витратами підприємств, форми і методи зниження їх рівня.

Об'єктом дослідження є процеси формування і використання виробничих витрат на промислових підприємствах, які забезпечують результативність господарювання та становище в конкурентному середовищі.

Методологія та методика дослідження. В основу дисертаційного дослідження покладено системний підхід, який об'єктивно обумовлює розгляд підприємства як цілісного виробничо-ресурсного комплексу у взаємозв'язку з зовнішнім соціально-економічним середовищем.

Методологічну основу дисертаційної роботи становлять сучасні теорії ринкової економіки. В процесі дослідження використані наступні методи: економіко-математичне моделювання, методи соціологічних досліджень та експертних оцінок, теорія граничних витрат та ін.

Інформаційною базою є законодавчі та нормативні акти України, праці вітчизняних і зарубіжних економістів, матеріали органів державної статистики України, дані бухгалтерського, оперативного та статистичного обліку досліджуваних підприємств.

Наукова новизна одержаних результатів. Проведені дослідження дозволили отримати нові наукові результати, які виносяться на захист і полягають в наступному:

уточнено сутність та сучасну роль виробничих витрат в забезпеченні ефективного функціонування промислових підприємств;

визначено класифікаційні ознаки, принципи та методи обліку виробничих витрат;

обгрунтовано підходи до прогнозування рівня виробничих витрат в умовах ринкової економіки;

вироблені методичні рекомендації по формуванню протизатратного механізму, основною складовою якого є мотивація зниження рівня виробничих витрат.

Практичне значення отриманих результатів. Практична цінність дисертаційної роботи полягає в тому, що розроблені теоретичні положення та прикладні рекомендації можуть бути використані при розробці конкретних заходів, спрямованих на вдосконалення управління процесами формування і використання виробничих витрат на промислових підприємствах.

Запропоновані в дисертації напрямки зниження та вдосконалення структури виробничих витрат можуть бути використані при формуванні нормативної бази, яка визначає вимоги до роботи підприємств з боку регіональних і державних владних структур.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною та завершеною роботою, в якій викладені наукові положення та практичні рекомендації, пов'язані з розв'язанням важливої організаційно-економічної проблеми - вдосконалення управління виробничими витратами на підприємствах в умовах ринку.

Апробація результатів дисертаційної роботи. Результати досліджень доповідались на міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми і практика управління в економічних системах” (м. Краматорськ, 16-17 грудня 1998 р.); V міжнародній науково-практичній конференції “Управління організацією: діагностика, стратегія, ефективність” (м. Київ-Трускавець, 8-9 квітня 1999 р.); ІІІ міжнародній науково-практичній конференції “Маркетинг: теорія і практика” (м. Київ-Ялта, 19-22 травня 1999 р.).

Результати дослідження та практичні рекомендації, викладені в дисертаційній роботі, знайшли застосування в практиці планування виробничих витрат коксохімічного виробництва (Акт впровадження від 23.06.1999 р.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 11 наукових праць загальним обсягом 3,6 д.а., з яких 3,2 д.а. належать особисто автору.

Структура та обсяги дисертації. Робота виконана на 168 стор. комп'ютерного тексту, містить 11 таблиць, 6 рисунків. Складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що нараховує 134 назви.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтована актуальність теми дисертаційного дослідження, висвітлено ступінь дослідженості проблеми, сформульовано мету і завдання дослідження, наукову новизну отриманих результатів та їх практичне значення.

У першому розділі "Теоретико-методичні засади управління виробничими витратами в умовах трансформації форм власності" розглянуто методологічні основи формування виробничих витрат в процесі виготовлення продукції, узагальнено існуючі форми та методи обліку виробничих витрат, обгрунтовано методологічні засади вдосконалення управління виробничими витратами.

Концептуальні положення автора полягають в тому, що перехід на ринкові форми господарювання вимагає перегляду економічної сутності цілого ряду категорій, уточнення їх ролі та функцій в діяльності підприємств. Зокрема, це стосується такої економічної категорії, як виробничі витрати промислових підприємств. Проблема полягає в тому, що в умовах ринкової економіки не лише зростає роль виробничих витрат в забезпеченні ефективної роботи підприємств, але й збільшуються можливості вдосконалення управління їх формуванням і використанням. Разом з тим, в перехідний період виробничі витрати підприємств ще не відіграють належної ролі в забезпеченні ефективності господарювання. Послаблення державного контролю за формуванням та використанням виробничих витрат призвело до надмірного і необґрунтованого їх зростання, деформацій в їх структурі. Крім цього, зростання цін майже на всі види промислової продукції не створило об'єктивних передумов для зацікавленості товаровиробників у раціональному здійсненні виробничих витрат, пошуку можливостей їх зниження.

Виходячи з теоретичних положень трактування категорії виробничих витрат і її місця в механізмах ринкової економіки, основними концептуальними засадами при формуванні виробничих витрат, на нашу думку, можуть стати наступні вихідні положення:

а) Під виробничими витратами слід розуміти сукупність витрат, пов'язаних з виготовленням і реалізацією продукції або наданням послуг;

б) Як економічна категорія виробничі витрати характеризують суспільні відносини у сфері ефективності господарювання;

в) Ефективність господарювання визначається і оцінюється за спільним для всіх ієрархічних рівнів економіки принципом і єдиним критерієм - зіставленням результатів та виробничих витрат. При цьому існують стійкі залежності між результатами і виробничими витратами при незмінних виробничих витратах - чим вищі результати, тим вища ефективність виробництва і господарювання в цілому; при незмінних результатах виробництва - чим нижчі витрати, тим вищий рівень ефективності виробництва; ріст ефективності виробництва досягається внаслідок випереджаючих темпів зростання результатів над темпами зростання виробничих витрат;

г) В забезпеченні ефективності господарювання виробничі витрати виконують такі функції: облікову, нормативно-регулюючу, оцінюючу, управляючу. В умовах планово-регульованої економіки переважала облікова функція виробничих витрат, на основі чого визначалась собівартість окремих видів продукції, витрати по конкретних виробничих процесах, підрозділах.

Важливим питанням, яке потребує свого вирішення, є проблеми класифікаційного поділу виробничих витрат. В дисертації обґрунтовано, що лише після класифікації виробничих витрат за певними ознаками можуть бути вирішені питання вибору форм і методів їх обліку, формування методології управління ними.

На рис. 1 в загальному вигляді представлена схема основних класифікаційних ознак, за якими групуються виробничі витрати та методи їх розрахунку.

На нашу думку, на промислових підприємствах різних форм власності виробничі витрати повинні стати не тільки предметом обліку, а й предметом управління. Промислове підприємство як соціально-економічна система представляє собою органічно цілісну і динамічну сукупність об'єктивно обумовлених елементів, взаємодія яких створює можливості планомірного та раціонального управління виробничими витратами з врахуванням впливу внутрішніх та зовнішніх факторів.

Процес управління виробничими витратами зводиться до вирішення певного кола управлінських задач, синтез яких повинен бути основою формування підсистеми управління ефективністю реалізації затрат виробництва незалежно від часу і місця їх виникнення. Управління виробничими витратами діючих підприємств, таким чином, розглядається в дисертації як діяльність, спрямована на вирішення задач, пов'язаних з координацією діяльності підрозділів підприємства стосовно формування та використання виробничих витрат і діями об'єктивних законів ринкової економіки, встановленими завданнями, діючими нормативами.

В роботі розглянуто соціально-економічні передумови та визначено основні функції підсистеми управління виробничими витратами на підприємствах.

У другому розділі "Аналітично-інформаційна база формування та використання виробничих витрат" розкрито сучасні деформації у формуванні та структурі виробничих витрат, досліджено взаємозв'язок форм господарювання зі структурою виробничих витрат, узагальнено існуючу практику управління виробничими витратами.

В умовах ринку виробничі витрати інтегруються в собівартості продукції і служать базою економічних відносин, оподаткування для всіх суб'єктів господарювання незалежно від галузі та форм власності.

В дисертації акцентується увага на те, що через окремі статті собівартості продукції можна здійснювати вплив на кінцеві результати господарської діяльності підприємств. Зокрема, через статтю собівартості “заробітна плата” може стимулюватися зниження виробничих витрат, вдосконалення їх структури. Заробітна плата має виступати стимулом ефективного використання основних виробничих фондів, робочого часу, що в цілому забезпечить зниження як сумарних, так і питомих виробничих витрат.

Дослідження показали, що падіння реальної заробітної плати виробників промислової продукції та зниження її частки у структурі виробничих витрат спричинили:

деформований механізм організації заробітної плати, який не грунтується і не враховує вартості робочої сили, не пов'язаний з результатами виробництва;

неоднакові темпи зростання цін на різні види виробничих ресурсів, що призвело до суттєвих змін в структурі виробничих витрат;

формування витрат на заробітну плату за залишковим принципом;

недосконалість нормативно-законодавчої бази, яка зумовила значні диспропорції в рівнях заробітної плати.

За останні роки відбулися суттєві зміни в структурі виробничих витрат як на рівні національної економіки, так і на рівні галузей і окремих підприємств, основними причинами яких стали лібералізація цін на сировину, матеріали, енергоресурси, засоби виробництва та інші явища макроекономічного характеру.

По промисловості в цілому можна відзначити дві основні особливості в структурі виробничих витрат: висока частка матеріальних витрат й непомірно низька частка заробітної плати.

В дисертації досліджено динаміку виробничих витрат та їх структуру в промисловості Дніпропетровської області (табл. 1).

Особливістю господарської діяльності промислових підприємств Дніпропетровської області в 1995-1999 рр. було щорічне випередження темпів зростання виробничих витрат над темпами збільшення обсягів реалізованої продукції (рис. 2).

Дисертаційне дослідження підтверджує теоретичні положення про те, що в процесі створення споживчої вартості промислової продукції беруть участь всі залучені у виробництво ресурси. Тому при визначенні ефективності використання виробничих витрат підприємств необхідно співставляти суму балансового прибутку з їх загальною сумою.

В дисертації проведено аналітичну оцінку ефективності використання виробничих витрат підприємств на основі розрахунку величини прибутку на одиницю витрат (табл. 2) по групі відкритих акціонерних товариств Кіровоградської області.

Наведені дані свідчать, що по мірі економічної стабілізації, вдосконалення відносин власності та форм господарювання підвищується ефективність використання виробничих витрат в промисловості.

Дослідження показали, що в умовах перехідної економіки поки що не сформовані вимоги до ефективності управління виробничими витратами з боку суспільства. Однак, це не виключає того, що на кожному підприємстві незалежно від форм власності і змін ситуацій на мікрорівні, повинна здійснюватись цілеспрямована робота стосовно вдосконалення управління виробничими витратами.

У третьому розділі "Методи вдосконалення управління виробничими витратами" обгрунтовано напрямки зниження та шляхи вдосконалення структури виробничих витрат, розроблено підходи до прогнозування виробничих витрат та методичні рекомендації по формуванню протизатратного механізму.

Теперішня економічна ситуація не тільки докорінно змінює роль і функції витрат у забезпеченні ефективності виробництва, але і вимагає нових форм і методів управління виробничими витратами, виходячи з організаційно-технічного рівня підприємств та перспектив їх розвитку. Методологія управління виробничими витратами передбачає використання цілого ряду нових для вітчизняної практики понять, форм і методів визначення виробничих витрат. Найбільш типовий склад завдань, на основі вирішення яких формується система управління виробничими витратами, є наступний:

визначення величини виробничих витрат в короткостроковому періоді;

визначення величини виробничих витрат залежно від обсягів виробництва;

визначення зміни виробничих витрат в часі;

прогнозування виробничих витрат з урахуванням змін попиту на продукцію та ситуації на ринках збуту;

визначення впливу виробничих витрат на фінансово-кредитну політику підприємства.

Виробничі витрати, що є одним із критеріїв розвитку підприємств, слід розглядати як відносну змінну величину, динаміка якої залежить від сукупності зовнішньоекономічних та внутрішньовиробничих чинників. Врахування їх впливу має принципове значення і набуває особливої актуальності в умовах перехідної економіки.

В економічній теорії нагромаджено досить велику кількість методичних підходів, на основі яких здійснюються розрахунки виробничих витрат на перспективу з урахуванням напрямків розвитку підприємства. Серед них можна відзначити такі, як мінімізація витрат при заданих обсягах виробництва і визначених видах ресурсів. Завдання у більшості випадків зводиться до комбінації ресурсів, які характеризують витрати на капітал та працю і знаходження оптимальних комбінацій між ними. В усіх випадках слід враховувати, що розрахунки виробничих витрат на перспективу носять прогнозний, вірогідний характер і потребують постійного дослідження та внесення змін, які відбуваються у зовнішньоекономічному по відношенню до підприємства середовищі. При виборі організаційно-технічних і економічних напрямків розвитку підприємств рівень виробничих витрат повинен розглядатись як один із критеріїв, на основі якого приймаються управлінські рішення. Управління розвитком підприємств за критерієм виробничих витрат може формуватись на основі їх мінімізації при забезпеченні визначених обсягів виробництва, якості продукції, що виробляється на підприємстві. При цьому слід враховувати період часу, на який розробляється стратегія розвитку. При розробці середньострокових і довгострокових програм розвитку необхідно враховувати зміни, які можуть відбуватись в зовнішньоекономічному середовищі і вплинути на ціновий фактор, тобто на вартість сировини, матеріалів, енергоресурсів, а відтак і на рівень виробничих витрат.

Комплекс завдань, пов'язаних з прогнозуванням змін виробничих витрат в перспективі, в значній мірі спрямований на зниження фінансового ризику підприємств. В умовах ринкової системи господарювання вирішення цих завдань має особливе значення. Їх включення у систему управління виробничими витратами підприємств слід вважати важливим напрямком її вдосконалення та розвитку.

Важливою складовою управління виробничими втратами підприємств є формування протизатратного механізму, складовим важелем якого є мотивація зниження рівня виробничих витрат. В дисертації обгрунтовані принципи, визначені умови стимулювання працівників підприємств за зниження виробничих витрат. Основою для прийняття рішень стосовно стимулювання за раціональне використання виробничих витрат мають бути реальні результати роботи підприємства, включаючи наявність прибутків, зростання показників ефективності виробництва при заданому рівні витрат або їх зниження порівняно із запланованими величинами.

ВИСНОВКИ

1. В умовах ринкових відносин постійно зростають роль та значимість виробничих витрат в підвищенні результативності виробничо-господарської діяльності, зміцненні престижності і конкурентоздатності вітчизняної продукції на світових ринках.

Виробничі витрати є не тільки складовою ефективності господарювання, а й основним економічним елементом виробничо-господарської системи і змінюються разом зі змінами в макроекономіці і, в першу чергу, зі змінами у сфері цін та ціноутворення.

2. Управління виробничими витратами господарських структур повинно органічно поєднуватися з діями об'єктивних законів ринкової економіки, чинними нормативно-правовими актами. Раціональність побудови системи управління виробничими витратами підприємств можна оцінювати ефективністю її функціонування, основним критерієм якої є зниження рівня сукупних та питомих виробничих витрат.

3. У промисловому виробництві мають місце суттєві деформації в структурі виробничих витрат, які обумовлені впливом об'єктивних та суб'єктивних чинників. Розмір і динаміка структури виробничих витрат свідчать про затратний характер вітчизняного промислового виробництва, поглиблення його неефективного змісту.

В сучасних умовах важливо сформувати державні вимоги до суб'єктів господарської діяльності стосовно використання ресурсів, формування раціональної структури виробничих витрат.

4. На вітчизняних підприємствах промисловості доцільно виділити три напрями формування системи обліку виробничих витрат (прямих і непрямих). Перший - з метою визначення собівартості продукції, робіт, послуг та їх реалізації. Другий - визначення прогнозних величин виробничих витрат, що вимагають забезпечення надійної інформації про рівень поточних витрат і можливих їх змін у майбутньому. Третій напрямок пов'язаний з необхідністю активних форм управління витратами, передбачає посилення контролю за рівнем їх здійснення по місцю виникнення.

5. Важливою складовою протизатратного механізму на підприємствах є вдосконалення матеріального заохочення працівників за зниження виробничих витрат, підвищення ефективності їх використання. З цих позицій запропоновані в дисертації принципи побудови системи стимулювання працівників передбачають виплату їм винагороди за економію виробничих витрат, яка проводиться за певних умов і наявності певних результатів у вдосконаленні управління виробничими витратами, тобто наявності економії витрат порівняно з встановленими вимогами, зростанні прибутків, забезпечення конкурентоспроможності продукції.

6. Використовуючи методи економетричного моделювання, на підприємствах доцільно здійснювати контроль за формуванням собівартості продукції, здійснювати її прогнозні оцінки на перспективу. Використання методів прогнозування, крім цього, дозволить підприємствам зробити вибір стратегії розвитку, яка мінімізує або майже повністю виключає ризик.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

1. Руденко Н.І. Формування виробничих витрат в економічних системах // Придніпровський науковий вісник. Економіка. - 1998. - №109 (176). - С. 50-53.

2. Руденко Н.І. Вплив фінансової політики на формування виробничих витрат в ринкових умовах // Вісник соціально-економічних досліджень ОДЕУ. Випуск І. - Одеса, 1999. - С. 148-154.

3. Руденко Н.І. Організаційно-економічні засади вдосконалення управління виробничими витратами // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Податкова та фінансово-кредитна політика держави і механізми її реалізації в регіонах України (Щорічник наукових праць). Випуск XХIV / НАН України. Інститут регіональних досліджень. Редкол.: Відп. ред. академік НАН України М.І. Долішній. - Львів, 2001. - 601 с. - С. 573-579.

4. Руденко Н.І. Ефективність комп'ютеризації прогнозування виробничих витрат в ринкових умовах // Комп'ютерні технології в навчальному процесі, наукових дослідженнях та промисловості. Збірник наукових праць НГАУ. - Дніпропетровськ, 1998. - №4. - С. 36-41.

5. Руденко Н.І. Моделювання виробничих витрат в ринкових умовах // Матеріали V семінару “Моделювання в прикладних наукових дослідженнях”, 24 листопада 1998 р. - Одеса: ОДПУ, Центр “ТСС”, 1998. - С. 61-64.

6. Руденко Н.І. Проблеми інтеграції України у світове господарство // Матеріали II міжнародної конференції “Наука і освіта “99”, 15 січня - 10 лютого 1999 р. - Київ: КНУ ім. Т.Г. Шевченка, 1999. - С. 13-85.

7. Руденко Н.І. Розробка економічних моделей та їх використання для прогнозування виробничих витрат // Матеріали II міжнародної конференції “Наука і освіта “99”, 15 січня - 10 лютого 1999 р. - Київ: КНУ ім. Т.Г. Шевченка, 1999. - С. 147-151.

8. Руденко Н.І. Управління витратами в ринкових умовах // Управління організацією: діагностика, стратегія, ефективність. - Київ-Трускавець: Київський національний економічний університет, 1999. - С. 48-51.

9. Руденко Н.І. Управління витратами в ринкових умовах // Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції “Маркетинг: теорія і практика”, 19-22 травня 1999 р. - Київ-Ялта: Київський національний економічний університет, 1999. - С. 180-182.

10. Руденко Н.І. Економічні проблеми розвитку підприємств в сучасних умовах господарювання // Економічний вісник НГАУ. Проблеми та перспективи розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації. Том 2. - Дніпропетровськ: НГАУ, 1999. - С. 125-129.

11. Руденко Н.І. Фінансові аспекти оплати праці в нових умовах господарювання // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Роль фінансово-кредитної системи у стимулюванні економічного зростання в Україні”, 2-3 червня 1999 р. - Луцьк: Волинський державний університет ім. Лесі Українки, 1999. - С. 142-146.

витрати виробничий управління

Руденко Н. Управління виробничими витратами на підприємствах в умовах ринку - рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.02 - Підприємництво, менеджмент та маркетинг. - Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2002.

В дисертації досліджені теоретичні основи і розроблені прикладні рекомендації стосовно управління виробничими витратами на підприємствах в умовах ринку.

Розглянуто методологічні основи формування виробничих витрат в процесі виготовлення продукції, узагальнено існуючі форми та методи обліку виробничих витрат, обгрунтовано методологічні засади вдосконалення управління виробничими витратами.

Розкрито сучасні деформації у формуванні та структурі виробничих витрат. Аргументована необхідність вдосконалення структури виробничих витрат, перш за все за рахунок підвищення в них частки витрат на оплату праці. Досліджено взаємозв'язок форм господарювання зі структурою виробничих витрат, узагальнено існуючу практику управління виробничими витратами.

В роботі обгрунтовано напрямки зниження та шляхи вдосконалення структури виробничих витрат, розроблено підходи до прогнозування виробничих витрат та методичні рекомендації по формуванню протизатратного механізму.

Ключові слова: виробничі витрати, економічне регулювання, структура витрат, управління витратами, протизатратний механізм, мотивація ефективного використання.

Руденко Н. Управление производственными затратами на предприятиях в условиях ринка - рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.02 - Предпринимательство, менеджмент и маркетинг. - Институт региональных исследований НАН Украины, Львов, 2002.

В диссертации исследованы теоретические основы и разработаны прикладные рекомендации по совершенствованию управления производственными затратами на предприятиях в условиях рынка. Изложены методологические основы формирования затрат в процессе производства, основное назначение которых состоит в бесперебойном функционировании и развитии предприятия.

Обобщены существующие формы и методы учета производственных затрат. В работе обоснован вывод о том, что только после классификации производственных затрат по определенным признакам могут решаться вопросы выбора форм и методов их учета, формирования методологии управления ими. Исходя из этого концептуального положения в диссертации определены основные классификационные признаки, с помощью которых группируются производственные затраты и определяются методы их расчета.

Аргументировано положение о том, что в процессе управления производственными затратами на предприятиях сводится к решению определенного круга управленческих задач, синтез которых должен лежать в основе формирования подсистемы управления затратами независимо от времени и места их возникновения. Рассмотрены организационно-экономические предпосылки управления производственными затратами на предприятиях.

Раскрыты современные деформации в формировании и структуре производственных затрат. Аргументирована необходимость совершенствования структуры производственных затрат, прежде всего за счет повышения в них доли затрат на оплату труда. В диссертации акцентируется внимание на том, что через отдельные статьи себестоимости продукции необходимо осуществлять влияние на конечные результаты хозяйственной деятельности предприятий.

В работе исследована взаимосвязь форм хозяйствования и структуры производственных затрат, основные тенденции которой можно использовать при выборе форм хозяйствования.

С использованием системного подхода сформированы направления совершенствования управления производственными затратами предприятий.

Доказана целесообразность формирования противозатратного механизма, основной составляющей которого должна стать мотивация снижения уровня производственных затрат.

В диссертации обоснованы принципы, определены условия премирования работников предприятий за снижение производственных затрат.

Ключевые слова: производственные затраты, экономическое регулирование, структура затрат, управление затратами, противозатратный механизм, мотивация эффективного использования.

Rudenko N. Management of the industrial costs at the enterprises in conditions of the market - manuscript.

Thesis on competition of a scientific degree of the candidate of economic sciences on a speciality 08.06.02 - Business, management and marketing. - Institute of regional research NAS of Ukraine, Lviv, 2002.

In the thesis the theoretical basis is investigated and the applied recommendations concerning management of the industrial costs at the enterprises in conditions of the market are developed.

The methodological bases of formation of the industrial costs are considered during manufacturing production, the existing forms and methods of the account of the industrial costs are generalized, the methodological bases of improvement of management of the industrial costs are justified.

The modern deformations in formation and frame of the industrial costs are opened. The necessity of improvement of frame of the industrial costs is argued, first of all at the expense of increase in them of a part of the costs on payment of work. The interrelation of the forms of managing with frame of the industrial costs is investigated, the existing practice of management of the industrial costs is generalized.

In the thesis the directions of reduction and way of improvement of frame of the industrial costs are reasonable, the approaches to forecasting the industrial costs and methodical recommendations for formation of the rational mechanism are developed.

Keywords: industrial costs, economic regulation, frame of the costs, management of the costs, rational mechanism, motivation of an effective utilization.

Размещено на Allbest.ru