Проектування логістичних систем торгівельних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

Вступ

1. Теоретичні аспекти організації та проектування логістичних систем торгівельних підприємств

1.1 Теоретичні принципи аналізу і синтезу логістичних систем

1.2 Вітчизняний і закордонний досвід формування та функціонування логістичних систем у торгівлі

2. Управління запасами, виклад основного матеріалу

Вступ

Поняття логістичної системи є одним із базових понять логістики. Існують різні системи, які забезпечують функціонування економічного механізму. В цій множині необхідно розрізняти саме логістичні системи з метою їх аналізу та удосконалення.

Поняття логістичної системи є похідним від загального поняття "система". Тому надамо спочатку визначення загального поняття системи, а потім з'ясуємо, які системи відносяться до класу логістичних. В Енциклопедичному словнику наведено наступне визначення поняття "система":

"Система" (від грецької мови - ціле, складене із частин; сполучення) - це множина елементів, які знаходяться у відношеннях та зв'язках один з одним, утворюють визначену цілісність, єдність. Оскільки одним з основних методологічних принципів логістичної концепції є системний підхід, то надамо йому характеристику.

Системний підхід - це методологія наукового пізнання, в основі якої лежить розгляд об'єктів як систем, що дозволяє побачити об'єкт дослідження як комплекс взаємопов'язаних підсистем, об'єднаних спільною метою, розкрити його інтегративні властивості, а також внутрішні та зовнішні зв'язки.

Логістичні системи вкладаються у загальноприйняте поняття "системи", бо складаються із системоутворюючих елементів, тісно взаємопов'язаних і взаємозалежних між собою, які мають впорядковані зв'язки й утворюють певну структуру із заздалегідь заданими властивостями. Відрізняються ці системи високим ступенем узгоджених вхідних продуктивних сил з метою управління наскрізними потоками.

Логістична система - це адаптивна система зі зворотним зв'язком, яка виконує ті чи інші логістичні функції (операції), складається із підсистем і має розвинуті внутрішньо системні зв'язки та зв'язки із зовнішнім середовищем. В якості логістичної системи можна розглядати промислове підприємство, територіально - виробничий комплекс, торгівельне підприємство тощо. Метою логістичної системи є забезпечення наявності необхідного товару в необхідній кількості і асортименті, заданої якості, в потрібному місці й у потрібний час, в максимально можливому ступені підготовлених до виробничого процесу або особистому споживанню при заданому рівні логістичних витрат. Будь-яка логістична система складається із сукупності елементів, так званих ланок логістичної системи, між якими встановлені певні функціональні зв'язки і відношення. Внутрішньо системні зв'язки є більш міцними, ніж зв'язки із зовнішнім середовищем. Зазвичай вони мають циклічний характер, бо відображають послідовність передачі матеріального та інформаційного потоків між ланками відповідного логістичного ланцюга.

Метою дипломної роботи є розгляд і оглядовий аналіз теоретичних аспектів організації і проектування логістичних систем торгівельних підприємств, розробка практичних рекомендацій щодо впровадження логістичної системи, функціонуючої в ринкових умовах торгівельного підприємства на основі використання логістичного підходу.

Для досягнення поставленої мети в роботі сформульовано і вирішено комплекс теоретичних, методичних задач:

- провести огляд теоретичних аспектів організації і проектування логістичних систем у сучасних умовах;

- проаналізувати наявність логістичних проблем, ситуацій і завдань у торгівельному підприємстві;

- провести аналіз витрат логістичних процесів на підприємстві, узгодивши з іншими підсистемами на підприємстві, впровадити логістичну систему.

Предметом дослідження є теоретичні засади та прикладні аспекти організації і проектування логістичних систем торгівельних підприємств.

Логістичну систему, яка здатна відповісти на попит швидким постачанням необхідного товару, можна порівняти із живим організмом, в якому в якості мускулів виступає підйомно-транспортна техніка, у якості центральної нервової системи - мережа комп'ютерів на робочих місцях учасників логістичного процесу, які організовані в єдину інформаційну систему. За розмірами цей організм може займати територію заводу або підприємства оптової торгівлі, а може охоплювати регіон або виходити за межі держави. Така система здатна адаптуватися, пристосовуватися до змін зовнішнього середовища, реагувати на них у тому ж темпі, в якому вони відбуваються. логістичний торгівельний засада

1. Теоретичні аспекти організації та проектування логістичних систем торгівельних підприємств

1.1 Теоретичні принципи аналізу і синтезу логістичних систем

Для аналізу і проектування логістичної системи були розроблені і апробовані багато методологічних принципів, основними з яких в даний час виступають наступні:

- Системний підхід, згідно якому всі елементи логістичної системи розглядаються як взаємозв'язані і такі, що взаємодіють для досягнення єдиної мети управління. Відмітною особливістю системного підходу є оптимізація функціонування не окремих елементів, а всієї логістичній системи в цілому.

- Принцип загальних (тотальних) логістичних витрат, тобто облік всієї сукупності витрат управління основними і супутніми потоками в логістичній системі. Як правило, критерій мінімуму загальних логістичних витрат є одним з основних при оптимізації логістичної системи.

- Принцип глобальної оптимізації. При оптимізації структури в створюваній логістичній системі необхідне узгодження локальних цілей функціонування елементів (ланок) системи для досягнення глобального оптимуму.

- Принцип логістичної координації і інтеграції - досягнення узгодженої, інтегральної участі всіх ланок логістичної системи (ланцюги) в управлінні матеріальними (інформаційними, фінансовими) потоками при реалізації цільової функції.

- Принцип моделювання і інформаційно-комп'ютерної підтримки. При аналізі, синтезі і оптимізації об'єктів і процесів в логістичних системах і ланцюгах широко використовуються різні моделі: математичні, економіко-математичні, графічні, фізичні, імітаційні (на ЕОМ) та інші. Логістичний менеджмент у даний час не можливий без відповідної інформаційно-комп'ютерної підтримки.

- Принцип виділення комплексу підсистем, що забезпечують процес логістичного менеджменту: технічною, економічною, організаційною, правовою, кадровою, екологічною і іншими.

- Принцип TQM - комплексного управління якістю - забезпечення надійності функціонування і високої якості роботи кожного елементу логістичної системи для забезпечення загальної якості товарів і сервісу, що поставляються кінцевим споживачам.

- Принцип гуманізації всіх функцій і технологічних рішень в логістичних системах. Це означає відповідність екологічним вимогам з довкілля охорони і ергономічним, соціальним, етичним вимогам роботи персоналу і тому подібне.

- Принцип стійкості і адаптивності. Логістична система повинна стійко працювати при допустимих відхиленнях параметрів і чинників зовнішнього середовища (наприклад, при коливаннях ринкового попиту на кінцеву продукцію, змінах умов постачань або закупівель матеріальних ресурсів, варіаціях транспортних тарифів і тому подібне). При значних коливаннях стохастичних чинників зовнішнього середовища логістична система повинна пристосовуватися до нових умов, міняючи програму функціонування, параметри і критерії оптимізації.

Задачу синтезу логістичної системи, використовуючи системний підхід, доцільно представити у вигляді визначених етапів, виконання яких дозволяє провести цю процедуру послідовно і своєчасно скоректувати цілі, задачі та моделі прийняття управлінських рішень на кожному етапі синтезу.

Більшості реально функціонуючих на практиці логістичних систем, як і більшості систем, притаманні такі властивості :

- складність - характеризується такими основними ознаками: наявність великої кількості елементів (ланок), складний характер взаємодії між окремими елементами, складність функцій, виконуваних системою, наявність складно організованого управління, вплив на систему великої кількості стохастичних факторів зовнішнього середовища;

- ієрархічність - підпорядкованість елементів нижчого рівня (порядку, рангу) елементам вищого рівня у контексті лінійного чи функціонального логістичного управління;

- цілісність - властивість системи виконувати задану цільову функцію, реалізована тільки логістичною системою в цілому, а не окремими її ланками або підсистемами. Логістична система є цілісною сукупністю елементів, що взаємодіють один з одним. Декомпозицію логістичних систем на елементи можна здійснювати по-різному. На макрорівні при проходженні матеріального потоку від одного підприємства до іншого в якості елементів можуть розглядатися самі ці підприємства та транспорт, що їх пов'язує. На мікрорівні логістична система може бути представлена у вигляді таких основних підсистем, як: закупівля, планування та управління виробництвом, збут;

- структурованість передбачає наявність певної організаційної структури логістичної системи, яка складається із взаємопов'язаних об'єктів і суб'єктів управління, що реалізує задану мету;

- рухливість - мінливість параметрів елементів логістичної системи під впливом зовнішнього середовища, а також рішень, прийнятих учасниками логістичного ланцюга;

- унікальність, непередбачуваність і невизначеність поведінки в конкретних умовах і під впливом зовнішнього середовища;

- адаптивність - здатність логістичної системи змінювати свою структуру і вибирати варіанти поведінки відповідно до нових цілей і під впливом зовнішнього середовища;

- наявність зв'язків - між елементами логістичної системи є суттєві зв'язки, які визначають інтеграційні властивості. В макрологістичних системах основу між елементами складає угода. В мікрологістичних системах елементами пов'язані всередині виробничими зв'язками;

- організація - зв'язки між елементами логістичної системи визначеним чином упорядковані, тобто логістична система має організацію;

- інтеграційні властивості - логістична система володіє інтеграційними властивостями, які не притаманні ні одному із елементів окремо. Це здатність доставити необхідний товар в необхідний час, в необхідне місце, необхідної якості, з мінімальними витратами, а також здатність адаптуватися до змінних умов зовнішнього середовища (зміна попиту на товар, непередбачений вихід із строю технічних засобів тощо). Інтеграційні властивості логістичної системи дозволяють їй закупати матеріали, пропускати їх через свої виробничі потужності і видавати їх у зовнішнє середовище, досягаючи при цьому раніше запланованих цілей.

Межі логістичної системи визначаються циклом обігу засобів виробництва. Спочатку закуповуються засоби виробництва, які у вигляді матеріального потоку надходять у логістичну систему, складуються, обробляються, знову зберігаються і потім йдуть з логістичної системи у споживання в обмін на фінансові ресурси, що надходять у логістичну систему. Виділення меж логістичної системи на базі циклу обігу засобів виробництва отримало назву принципу "сплати грошей - отримання грошей".

Логістичні системи класифікуються за такими ознаками:

Принципово за ознакою просторового обмеження логістичні системи поділяються на два типи:

-макрологістичні;

-мікрологістичні.

Макрологістична система є великою логістичною систему управління потоковими процесами за участю декількох і більше незалежних суб'єктів господарювання, не обмежених у територіальному розташовувані.

Класифікація макрологістичних систем наведена на рис.1.1. Отже, за ознакою адміністративно-територіального поділу країни виділяють наступні види логістичних систем: районні, міжрайонні, міські, обласні і краєві, регіональні, міжрегіональні, республіканські, міжреспубліканські.

За об'єктно-функціональною ознакою можуть бути виділені макрологістичні системи для групи підприємств однієї або декількох галузей: відомчі, галузеві, міжвідомчі (міжгалузеві), торгові, військові, інституційні і т.д. В західній практиці часто використовується поняття "глобальних макрологістичних систем", до яких відносять державні (транснаціональні) системи, що формуються на рівні країни вцілому, міждержавні (міжнародні) системи, що охоплюють декілька країн, і трансконтинентальні системи, які створюються в межах декількох континентів.

Створення макрологістичних систем обумовлене необхідністю забезпечити чітку взаємодію різногалузевих структур з метою поліпшення економічного стану на глобальному рівні. Під час створення макрологістичних систем особливу увагу приділяють взаємопогодженню інтересів кожного учасника незалежно від його ролі у створеній системі.

Рис. 1.1 - Класифікація макрологістичних систем

Цілі створення макрологістичних систем можуть значною мірою відрізнятися від цілей і критеріїв синтезу мікрологістичних систем. У більшості випадків критерій мінімуму загальних логістичних витрат використовується і під час синтезу макрологістичних систем. Однак найчастіше критерії формування макрологістичних систем визначаються екологічними, соціальними, військовими, політичними та іншими цілями. Наприклад, для поліпшення екологічної ситуації в регіоні може бути створена макрологістична система оптимізації транспортних (вантажних) регіональних потоків, що вирішує задачі оптимізації маршрутів, розв'язання транспортних потоків, переключення з одного виду транспорту на інший. З погляду державних органів управління, які також можуть брати участь у створенні макрологістичної системи, позитивний ефект може виражатися, наприклад, у поліпшенні загальної економічної ситуації в регіоні, країні або між державами.

Таким чином, макрологістична система є високо інтегрованою інфраструктурою економіки регіону, країни або групи країн.

Мікрологістична система охоплює внутрішньовиробничу логістичну сферу одного підприємства або групи підприємств, об'єднаних на корпоративних засадах. До мікрологістичної системи належать технологічно пов'язані виробництва, об'єднані єдиною інфраструктурою, які працюють на єдиний економічний результат. Мікрологістичну систему підприємства можна подати у вигляді основних підсистем: закупівлі, виробництва і збуту.

Закупівля - підсистема, яка забезпечує надходження матеріального потоку в логістичну систему.

Планування та управління виробництвом - ця підсистема приймає матеріальний потік від підсистеми закупівель та управляє ним в процесі виконання різних технологічних операцій, які перетворюють предмет праці в продукт праці.

Збут - підсистема, яка забезпечує вибуття матеріального потоку з логістичної системи.

Крім того, мікрологістичні системи можна поділити за організацією бізнеса на внутрішні і зовнішні (рис.1.2).

Іноді в економічній літературі можна зустріти думку, що мікрологістичні системи є окремими ланками макрологістичних систем. Однак, це не завжди так.

Рис. 1.2 - Класифікація мікрологістичних систем

Виробничо-господарські структури, які входять у макрологістичну систему і є юридично незалежними, можуть виконувати усі вимоги і функції даної системи, сприймаючи їх як фактор зовнішнього середовища. При цьому свою внутрішньовиробничу і господарську діяльність вони можуть здійснювати традиційно.

З іншого боку, підприємство, яке функціонує на основі логістичної концепції, може не входити в макрологістичну систему, тим більше якщо її немає. Воно будує свою діяльність як локальна мікрологістична система, що адаптується до динамічного зовнішнього середовища.

Досліджуючи цілі створення макрологістичних систем, варто зауважити, що вони можуть в значній мірі відрізнятися від цілей і критеріїв побудови мікрологістичних систем. Для фірми як критерії оптимізації її функціонування можуть застосовуватися, наприклад, такі критерії, як мінімум загальних логістичних витрат, завоювання максимальної частки ринку, утримання позиції на ринку, максимальна величина курсової вартості акцій і т.д. Обов'язковою умовою при цьому є якнайповніше задоволення запитів споживачів щодо якості продукції, термінів виконання замовлень, рівня логістичного сервісу тощо.

Залежно від виду логістичних ланцюгів логістичні системи поділяються на наступні:

- Логістичні системи з прямими зв'язками - це системи, у яких матеріальний потік доводиться до споживача без посередників, на основі прямих господарських зв'язків.

- Ешелоновані (багаторівневі) логістичні системи - це системи, у яких матеріальний потік доводиться до споживача за участю як мінімум одного посередника.

- Гнучкі логістичні системи - системи, у яких доведення матеріального потоку до споживача здійснюється як за прямими зв'язками, так і за участю посередників.

1.2 Вітчизняний і закордонний досвід формування та функціонування логістичних систем у торгівлі

Сучасний етап розвитку економіки України вимагає адаптації економічних відносин до нових умов господарювання. Жорстка конкуренція на ринку змушує переглядати існуючі принципи функціонування підприємств, які починають гальмувати їх розвиток. Для збереження своїх ринкових позицій підприємствам необхідно докласти зусиль у напрямку підвищення технологічності та ефективності бізнес-процесів, знаходження додаткових можливостей зниження рівня витрат, підвищення якості обслуговування споживачів. Накопичені проблеми потребують системного та комплексного підходу до їх вирішення. Як показує світовій досвід одним з дієвих інструментів управління господарською діяльністю та забезпечення адаптивності суб'єктів ринку є формування та функціонування логістичних систем підприємств.

На західному ринку будова і функціонування логістичної системи ґрунтується на таких основних чинниках, як реалізація принципу системного підходу, що виявляється передусім в інтеграції та чіткій взаємодії усіх елементів системи. Синтез логістичної системи, використовуючи системний підхід, доцільно представити у вигляді визначених етапів (рис. 1.3), виконання яких дозволяє провести цю процедуру послідовно і своєчасно скоректувати цілі, задачі та моделі прийняття управлінських рішень на кожному етапі синтезу.

Отже, логістичні системи функціонують в умовах чітко вираженої невизначеності, турбулентності зовнішнього середовища, для роботи торгівлі характерні випадкові процеси. Тому, як показує закордонний досвід, неодмінною умовою якісної системи є здатність до адаптації. Висока надійність та стійкість - фундаментальні принципи її функціонування. Це, в свою чергу, створює передумови для організації комплексних логістичних систем з багатьма функціональними завданнями.

Рис.1.3 - Основні етапи застосування системного підходу при синтезі логістичних систем

При створенні логістичної системи та проектуванні її окремих елементів слід передбачати додержання вимог гуманізації технологічних процесів з урахуванням створення сучасних умов праці, запобігання несприятливому впливу на зовнішнє середовище.

Однією з обов'язкових умов формування логістичної системи у торгівельному підприємстві є урахування сукупності витрат по всьому логістичному ланцюгу з орієнтацією на регіон, надання послуг на рівні сучасних вимог, гнучкість, надійність та висока якість робіт.

Позитивний ефект трансформаційних процесів у ринковій економіці України неможливий без формування та функціонування логістичних систем на підприємствах.

Логістичні дослідження проводяться вже не одне десятиліття, і багато проблем ефективно вирішується як засобами економічних наук, так і за допомогою математичних методів і моделей. Проте, логістичний процес торгового підприємства має свої особливості, зокрема, архітектура системи управління логістикою повинна враховувати особливості окремого торгового підприємства і випадковий характер факторів, що обумовлюють і впливають на фази логістичного процесу в умовах невизначеності. Тому актуальним є удосконалення логістичної системи торгового підприємства за допомогою резервів, що надають врахування особливостей діяльності підприємства оптової торгівлі і використання інструментарію математичного моделювання стохастичних процесів.

Дослідження теоретичних основ та прикладних проблем удосконалення логістичної системи підприємства в умовах невизначеності зумовлює постановку цілі статті - розробити системно-динамічну модель управління запасами, яка удосконалює логістичну систему підприємства оптової торгівлі за допомогою використання переваг, що надають технології імітаційного моделювання.

2. Управління запасами, виклад основного матеріалу

На мікрорівні запаси відносяться до числа об'єктів, що вимагають великих капіталовкладень, і тому представляють собою один з факторів, що визначають політику підприємства і які впливають на рівень логістичного обслуговування в цілому. Проте багато підприємств не приділяють йому належної уваги і постійно недооцінюють свої майбутні потреби в наявних запасах. У результаті цього підприємства звичайно зіштовхуються з тим, що їм доводиться вкладати в запаси більший об'єм капіталу, ніж передбачалося. Зміни обсягів товарно-матеріальних запасів значною мірою залежать від переважаючого на даний момент ставлення до них підприємців, яке, безумовно, визначається кон'юнктурою ринку. Коли основна маса підприємців налаштована оптимістично щодо можливостей економічного зростання, вони розширюють свої операції, збільшують обсяги інвестицій у створення запасів. Проте коливання рівнів останніх не викликаються одним лише інвестуванням. Важливими факторами виступають тут якість прийнятих рішень, а також те, яка конкретно технологія управління запасами використовується.

Розробка оригінальної системи управління запасами, системи, відповідної вимогам зовнішнього і внутрішнього середовища торговельно-посередницької організації є актуальним завданням на сьогоднішній день. Така система повинна дозволяти мінімізувати сукупні витрати організації, пов'язані з управлінням товарними запасами.

Модель управління запасами повинна дати відповідь на два питання: яку кількість продукції замовляти? та коли замовляти? Відповідь на перше питання виражається через розмір замовлення, визначає оптимальну кількість ресурсів, які необхідно постачати кожного разу, коли відбувається розміщення замовлення. У залежності від ситуації, що розглядається розмір замовлення може змінюватися у часі . Відповідь на друге питання залежить від типу системи управління запасами. Якщо система передбачає періодичний контроль стану запасами через рівні проміжки часу (щотижня або щомісяця), момент надходження нового замовлення зазвичай збігається з початком кожного інтервалу часу. Якщо ж у системі передбачений безперервний контроль стану запасу, точка замовлення зазвичай визначається рівнем запасу, при якому необхідно розміщувати новий замовлення.

Таким чином, рішення узагальненої задачі управління запасами визначається наступним чином:

1. У разі періодичного контролю стану запасу слід забезпечувати поставку нової кількості ресурсів в обсязі розміру замовлення через рівні проміжки часу.

2. У разі безперервного контролю стану запасу необхідно розміщувати нове замовлення в розмірі обсягу запасу, коли його рівень досягає точки замовлення.

Оптимальний рівень запасу відповідає мінімуму сумарних витрат. Модель управління запасами не обов'язково повинна включати всі види витрат, так як деякі з них можуть бути незначними, а іноді облік всіх видів витрат надмірно ускладнює функцію сумарних витрат.

На практиці будь-який з компонентів витрат можна не враховувати за умови, що він не становить істотну частину загальних витрат.

У реальних умовах випадок детермінованого статичного попиту зустрічається рідко. Такий випадок можна розглядати як найпростіший. Найбільш точно характер попиту може бути описаний за допомогою імовірнісних розподілів.

Надзвичайно важко побудувати узагальнену модель управління запасами, яка враховувала б усі різновиди умов, які спостерігаються в реальних системах. Але якщо б і вдалося побудувати універсальну модель, вона навряд чи виявилася аналітично розв'язною. Найкращі результати застосування і широкого поширення логістики можна чекати тоді, коли ручна, паперова управлінська праця стане автоматизованою.

Розглядаючи питання автоматизації логістики, необхідно мати на увазі, що об'єкт автоматизації - логістика може функціонувати в двох варіантах: логістичні технології, логістичний відділ, який є складовою частиною підприємства нарівні з іншими підрозділами підприємства; логістичні технології, що виступають як юридично самостійні суб'єкти ринку.

У зв'язку з цим методи проектування таких різних систем повинні істотно відрізнятися, відображаючи специфічний характер кожної з них. Тому необхідно приділяти велику увагу підготовці самого підприємства, організації, фірми для впровадження автоматизованих систем, яка повинна вестися до покупки необхідних технічних засобів.

Існування майбутніх логістичних центрів, побудованих на принципах корпоративної інтеграції без електронних центрів представити неможливо. Інформаційне забезпечення буде використовуватися як для окремих операцій, так і для логістичних ланцюгів різної довжини та призначення: постачання, транспорту (на ввезення), збуту і транспорту (на вивезенні), так і для інтегрального ланцюга. Інформаційне забезпечення, пов'язане з електронною обробкою даних, повинне копіювати в автономному режимі online функціональні служби і ланцюги пересування товарного потоку. Тому в інформаційне забезпечення повинні входити пакети прикладних програм як з фінансового моніторингу, так і аналізу даних, що надходять про товар, які

можуть випереджати фізичне його переміщення, запізнюватися чи вступати одночасно із самим товаром. Навіть методи електронної обробки даних повинні супроводжувати рух товарного потоку з реєстрацією і при необхідності з роздруківкою потрібної (яка входить, поточної і виходить) інформації.

Оптимальними слід вважати програми, що забезпечують отримання необхідної інформації в інтегральному логістичному ланцюзі в автономному режимі online. У цьому випадку (без участі логіста) відбувається обмін складської, транспортної, збутової, виробничої інформацією між комп'ютерами, які беруть участь у інтегральному ланцюзі. Природно, цьому мають передувати розроблені схеми документообміну, зберігання даних, кодування, пошуку необхідної інформації в єдиному форматі запису цих даних, кодів та синтаксису, це можна класифікувати як створення системи електронного обміну даними EDI (ElectronicDataIntercbanqe). Такі системи можуть бути використані і в масштабах країни, і в масштабах однієї галузі або групи підприємств. Для виходу з такою системою на міжнародний рівень необхідно користуватися відкритою програмою UN / EDI FACT (United Nations Electronic Data Intercbanqe for Administration, Commerce and Tranport),розробленої під егідою Організації Об'єднаних Націй. При цьому слід застосовувати регламентовані програмою правила, які, включають певні правила застосування синтаксису: перелік типових повідомлень; повний перелік елементів даної інформації; перелік кодів і вказівок з проведення обміну комерційними даними по комунікаційних каналах.

До недоліків електронно-інформаційного забезпечення логістичних технологій слід віднести їх юридичну незахищеність: поки не можна пред'явити правові претензії на документи, не оформлені належним чином на папері.

Зараз більшість компаній, що впровадили у себе ERP-системи, сходяться на думці, що автоматизовані системи планування не вирішують усіх завдань підприємства. Для мінімізації ризиків, витрат, збереження конкурентних переваг в умовах сучасної економічної та ринкової ситуації необхідно планувати і управляти не тільки внутрішніми ресурсами, але перебувати в тісній взаємодії з усіма учасниками виробничого процесу.

У діяльності оптово-торговельного підприємства виділяються три фази процесу постачань і підтримки запасів.

Перша, стохастична нестійка фаза триває від моменту виникнення підприємства до досягнення стійкості стохастичним процесом поставок і підтримки запасів і відображається не суворою предикатною моделлю. На даній фазі надходження і витрачання ресурсів миттєві, дискретні, стохастичні. Тому не дотримується баланс між прибутковими та видатковими операціями на складі, періоди надмірності запасів чергуються з періодами виникнення дефіциту, що призводить до негативних наслідків для всього логістичного ланцюга і для оптово-торговельного посередника. По-перше, низька логістична надійність посередника обумовлює нестачу необхідних ресурсів на складах промислових підприємств - покупців. По-друге, в силу нестійкості ритму і розмірів замовлень, виникають труднощі з їх виконанням у виробника ресурсів. По-третє, саме оптово-торговельне підприємство несе підвищені логістичні витрати. У цих умовах завищені витрати розміщення замовлення на закупівлю і відпускні ціни зі складу виробника. У період надмірності великі витрати утримання запасів та обробки вантажів, втрати від іммобілізації. У період дефіциту виникають втрати реалізації, підривається довіра покупців. Транспортування в нестійкому ритмі обходиться дорожче, ніж виконання планових замовлень на перевезення. Нестійкість матеріального потоку призводить до нестійкості супроводжуючих його фінансового та інформаційного потоків. Тривале функціонування в першій фазі може спричинити неконтрольоване зростанням неліквідних запасів і втратою обсягу реалізації.

Друга, стохастична стійка фаза процесу постачань і підтримки запасів характеризується стохастичністю, безперервністю і нелінійністю надходження і витрачання ресурсів і відображається стохастичною моделлю цих процесів. Розміри постачання покупцям мають імовірнісний характер, проте характеристики цих випадкових величин відомі, завдяки чому встановлюється баланс між приходом матеріальних ресурсів на склад оптово-торговельного посередника і їх витрачанням.

Третю, умовно-детерміновану фазу процесу постачань і підтримки запасів відрізняють лінійність і умовна зумовленість витрачання ресурсів, умовна миттєвість їх надходження, дискретність і витрачання, і надходження. У третій фазі ці процеси описуються детермінованою моделлю, між ними встановлюється умовно точна відповідність. В умовно-детермінованої фазі найкращим чином поєднуються висока логістична надійність і мінімум логістичних витрат оптово-торговельного підприємства, тому перехід у третю фазу є важливим чинником його комерційного успіху.

Вихід з першої фази, забезпечення стійкості стохастичного процесу постачань і підтримки запасів - обов'язкова умова ефективної діяльності підприємства.

У результаті керуючого впливу рівень запасів приходить у відповідність з обсягом реалізації, середньоденний залишок на складі знижується, зменшується кількість випадків виникнення дефіциту. Тобто на тлі скорочення запасів підвищується логістична надійність. Функціонування оптово-торговельного підприємства в стохастичної стійкій фазі процесу постачань і підтримки запасів стабільно ефективно, і не завжди приводить до переходу в умовно-детерміновану фазу.

Проблема управління запасами є однією з найбільш важливих в організаційному управлінні підприємством. Але, як правило, типових рішень даної задачі не існує, умови на кожному підприємстві унікальні і включають безліч обмежень і різноманітних особливостей. З цим пов'язані і проблеми, що виникають при розробці математичної моделі і визначенні оптимальної стратегії управління запасами.

Рис. 2.1 - Логістичні ланцюги торгівельного підприємства

Для імітаційного моделювання системи управління запасами було обране типове підприємство оптової та роздрібної торгівлі. Для цього підприємства побудовано систему управління запасами, логістичні ланцюги якої зображені на рис. 2.1. Ця система не є ефективною та чіткою, але за допомогою ERP-систем можна наочно зіставити прогнозований і фактичний попит з поставками товарів, щоб розробляти ефективні плани, що забезпечують сучасну доставку і, отже, задоволення потреб клієнтів. Завдяки єдиному інформаційному сховищу і засобам обробки замовлень ERP-системи надають в реальному часі відомості про стан замовлень, історію платежів, дані про кредити та доставку.

У системі управління запасами та поставками (рис. 2.2) ланцюг складається з наступних основних компонентів: обробка замовлень на постачання, реєстрація та аналіз продажів, прогноз продажів, планування, управління запасами та складами, обробка запасів на придбання, управління транспортом.

Рис.2.2 - Логістичні ланцюги розподільчої логістики

Обробка замовлень на поставки дозволяє підвищити якість обслуговування споживачів продукції за рахунок швидкого прийому замовлень, здійснювати перевірку поставок існуючим запасам та запланованих закупівель.

Аналіз продажів забезпечує збір статистичних даних по кількості, ціні і докладним витратам, а також можливості аналізу та порівняння товарів, категорій товарів або замовників для прийняття рішень і врахування результатів при плануванні.

Величезне значення має використання принципів і концепцій логістики на макроекономічному рівні. Вона дозволяє оптимально планувати міжгалузеві зв'язки, контролювати міжгалузеві потоки з метою мінімізації сукупних господарських витрат, планувати розвиток транспортної інфраструктури, визначати і оптимізувати місця розміщення вантажних терміналів і транспортно-складських комплексів, оптимізувати розподіл матеріальних благ і збалансувати розвиток.

Размещено на Allbest.ru