Товарний знак

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Експертиза товарів як специфічний вид діяльності являє собою випробування, дослідження якості (споживних властивостей, нешкідливості, харчової цінності тощо), кількості та відповідності умовам нормативної документації, умовам договору партії (або окремого товару) з наданням мотивованого, об'єктивного (незалежного), кваліфікованого висновку.

2. Товарний знак - це знак, який допомагає відрізнити товар одного підприємства від подібного товару іншого виробника.

Закон передбачає такі види знаків для товарів і послуг:

- словесні (слова та абревіатури);

- зображувальні (композиції ліній, плям, фігур, форм на площині);

- об'ємні (композиції фігур у трьох вимірах, тобто у формі самого виробу або його упаковки - флакони, пляшки тощо);

- комбіновані (сполучення зображувальних, словесних і об'ємних елементів). експертиза гігієнічний санітарний

Види знаків: транснаціональні та національні

1. компонентні - знаки, що використовуються для інформації про харчові добавки, чи ін. компонентні властивості.

2. експлуатаційні.

3. маніпуляційні - правила поводження з товаром. Регламентуються ГОСТ «Маркування багажів».

4. попереджувальні знаки.

5. екологічні. (3 групи знаків, що інформують про: безпечність, небезпечність, способи утилізації).

3. Основне завдання державного санітарної експертизи у торгівлі полягає у забезпеченні населення нешкідливими і доброякісними товарами шляхом здійснення постійного (попереджувального) контролю за виконанням ветеринарно-санітарних,санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідеміологічних вимог і правил при їх виробництві, транспортуванні, переробці, зберіганні та реалізації. Головне завдання санітарної експертизи товарів - встановлення їх доброякісності та нешкідливості. Санітарно-епідеміологічні станції досліджують головним чином ті показники, що мають санітарно-епідеміологічне значення і можуть впливати на здоров'я людини; визначають наявність шкідливих домішок, ступінь бактеріального забруднення продукту і характер мікрофлори, вміст патогенної мікрофлори, гельмінтів та ін.

4. Зразок - термін, що застосовується в експертній практиці у двох значеннях: 1. - зразок, що відбирають від недоброякісного товару для демонстрації, підтвердження наявності дефекту, для досліджень;

2. - зразок, як еталон певного розміру, кількості, якості, що відбирається від продукції для закупівлі, продажу або інших дій з партією товару.

Партія товару - певна кількість однорідної продукції. Але це визначення є загальним і неповним, тому експерт під час роботи використовує термін, сформульований для відповідного товару стандартом. Наприклад, для фруктів сушених - однорідною партією називається будь-яка кількість сушених фруктів одного виду, сорту, способу обробки.

Проба - певна кількість товару, яка взята для аналізів (частина зразка); порядок, метод відбору, величина визначається стандартом.

Виїмка - певна кількість товару, що відбирається за один прийом (звичайно, спеціальним інструментом або пристроєм) і призначається для складання вихідного зразка.

Вихідний зразок - зразок, який складається із всіх виїмок, що відібрані із різних місць однієї партії товару.

Середній зразок - частина вихідного зразка, яка взята способом, що встановлено документом, і призначена для досліджень.

Термін "нестандартний" слід застосовувати до товару, показники якості якого виходять за межі норми. Наприклад, здоровий, якісний плід, але за розміром він менший від встановленого; тара, виготовлена із доброякісного матеріалу, але більшого розміру.

Несортний товар - товар, якісні показники якого нижчі за мінімальні, допустимі нормами. Під час оцінки цілої партії товару вона може бути віднесена до несортної, якщо кількість нестандартних або дефектних виробів у ній перевищує кількість, яка допустим відповідними документами. Наприклад, у партії наявні 7% дефектних виробів, за нормами допускається 2%.

Брак - товар, що має такі показники якості, за яких його взагалі не можна використовувати за призначенням.

5. Правильна організація проведення експертизи товарів має велике значення для отримання достовірних і об'єктивних її результатів. При плануванні проведення товарної експертизи визначають три етапи: підготовчий, основний, заключний.

6. Державна ветеринарна експертиза - це діяльність, спрямована на запобігання занесенню з товарами, сировиною та матеріалами в Україну особливо небезпечних (у тому числі карантинних) хвороб тварин, а також хвороб, спільних для тварин і людей. Проводиться регіональною службою державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті Державного, департаменту ветеринарної медицини відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину". Регіональну службу держветконтролю очолює головний державний інспектор ветеринарної медицини - начальник регіональної служби держветмедицини.

Основними завданнями ветеринарної експертизи є:

- запобігання занесенню на територію України з територій інших держав особливо небезпечних хвороб, спільних для тварин і людей;

здійснення державного ветеринарного контролю за дотриманням ветеринарних вимог під час міжнародних і внутрішньодержавних перевезень усіх видів тварин (включаючи птахів, хутрових звірів, лабораторних, зоопаркових, домашніх тварин та інших представників фауни, а також ембріонів, запліднену ікру тощо), продуктів тваринного походження (м'яса і м'ясопродуктів, молока і молокопродуктів, яєць, риби і рибопродуктів, продуктів бджільництва, сировини тваринного, кормів, ветеринарних препаратів, біологічних, мікробних, вірусних культур та грибів, предметів колекціонування тваринного походження, засобів ветеринарної медицини.

Документи, що необхідні для призначення експертизи:

Експертні організації надають послуги з товарної експертизи за заявками організації на підставі:

- договору встановленої форми;

- довготривалої письмової заявки з гарантією замовника щодо створення умов для проведення експертиз і сплати витрат за надані послуги.

Перед початком проведення експертизи розглядаються підстави для її проведення, які і визначають мету та завдання експертизи. Після цього вибираються необхідні засоби та методи проведення експертизи.

На підготовчому етапі експертизи одержують документи про призначення товарної експертизи:

1. заявку на проведення експертизи, яка оформлюється замовником;

2. наряд на проведення експертизи.

10 У практиці Торгово-промислової палати України розрізняють такі види експертиз: основну (первинну), додаткову, повторну, комплексну та контрольну.

Додаткова експертиза призначається у тих випадках, коли експерт із-за незалежних від нього обставин не зміг дати вичерпні відповіді на питання, поставлені перед експертизою. Наприклад, такими обставинами можуть бути: виникнення нових документів, які не були подані експерту первинно; необхідність проведення експертизи якості після первинної експертизи кількості товару тощо. В усіх випадках додаткові експертизи проводяться з тих питань, які не були висвітлені в основній експертизі і відповідно відсутні в актах. Як правило, доручають проведення додаткової експертизи тому ж експерту, що виконував дослідження при первинній експертизі. Результати її оформляють окремим актом, який доповнює акт первинної експертизи з посиланням на номер акта, який він доповнює.

Повторну експертизу призначають за умови, що зацікавленими сторонами, арбітражем, судовими органами, прокурором та ін. під час оцінки висновку з первинної експертизи встановлено, що він:

1. є необ'єктивним;

2. є помилковим і неточним внаслідок неправильного або неповного проведення експертизи;

3. є недостатнім, некомпетентним, некоректним, сумнівним, містить розбіжності з основною частиною акта;

4. включає здогадні висновки;

5. виходить за межі компетенції експерта;

6. протирічить доказам, які мають зацікавлені сторони.

Обов'язковим є призначення повторної експертизи, якщо виявлені форми неможливості залучення експерта до роботи якщо має місце отримання експертом винагороди безпосередньо від зацікавлених сторін.

Той, хто вимагає проведення повторної експертизи, повинен у письмовій формі обґрунтувати свої мотиви. Для цієї експертизи призначається інший експерт, або експертна комісія. Об'єктом досліджень виступає тільки той товар, який був доданий експертизі первинно.

Комплексну експертизу призначають для дослідження товару, з якого необхідно одночасно отримати висновок експертів різних галузей науки, техніки і виробництва. Наприклад, для дослідження якості молочних десертів для дитячого харчування доцільно залучити таких спеціалістів: товарознавець, гігієніст з питань дитячого харчування, науковець з питань створення відповідних молочних виробів.

За результатами такої експертизи складається один акт, в якому кожен з експертів викладає свої методи досліджень об'єкта і робить висновок.

Контрольну експертизу призначають за ініціативою установ, які проводять експертизи, при необхідності перевірки безпосередньо самого експерта. Вони призначаються на будь-якій стадії проведення основної експертизи.

За умови невиявлення процесуальних порушень експерт, який здійснює контрольну експертизу, складає лише звіт, а при виявленні -складає акт контрольної експертизи відповідної форми.

Операції основного етапу:

Прибуття експерта, збирання та обробка інформації ТСД, записи у робочому зощиті, огляд приладів для вимірювань, експертна оцінка.

Експертна оцінка - найважливіша складова частина основного етапу. При проведенні експертизи експерт керується інструкцією про проведення експертизи та іншими нормативними документами.

ТСД залежно від характеристик товару, поділяються на такі види: кількісні, якісні, розрахункові і комплексні.

Кількісні ТСД - документи, призначені для передачі і збереження інформації про кількісні характеристики товарів або товарних партій. Крім розмірних характеристик (маса, довжина, об'єм У них обов'язково містяться відомості, що ідентифікують товар (найменування, сорт, марка и т.п.) Іноді в кількісних ТСД міститься фія про ціни.

До кількісних ТСД відносяться пакувальні листи, специфікації, акти про встановлену розбіжність у кількості товарів, комерційні акти.

ТСД якості - документи, призначені для передачі і збереження інформації про якість товарів..

Документи якості поділяються на обов'язкові та необов'язкові. До перших відносяться сертифікати відповідності товарів, які повинні проходити обов'язкову сертифікацію, і посвідчення якості, якщо у стандарті передбачена їхня наявність. Інші види сертифікатів - гігієнічний, ветеринарний, фітосанітарний, не є заміною сертифіката відповідності й обов'язковими ТСД.

Розрахункові ТСД - це документи, призначені для документального оформлення угоди про ціни, оплату транспортних витрат, спільному (або односторонньому) покриттю витрат, у тому числі транспортних, інших витрат, якщо у складеному договорі закупівлі-продажу (або постачанні) ці відомості були не передбачені. До розрахункових ТСД відносяться протокол узгодження цін, рахунки, рахунки-фактури й інші документи про ціни.

Комплексні ТСД - документи, призначені для передачі й збереження інформації про кількісні, якісні й вартісні характеристики товарних партій, а також для кількісного врахування їх у процесі товаропросування. До комплексних ТСД відносяться прибутково-видаткові, товарно-транспортні, залізничні накладні, коносаменти.

Залежно від призначення розрізняють такі види ідентифікації -асортиментна, якісна і партіонна.

Асортиментна (видова) ідентифікація - встановлення відповідності найменування товару його асортиментній характеристиці, яка обумовлює пред'явлені до нього вимоги. Цей вид ідентифікації застосовується для підтвердження відповідності товару при усіх видах оцінної діяльності, але особливе значення вона має при товарознавчій експертизі та сертифікації товарів. Виявлення невідповідності визначається як асортиментна фальсифікація товару.

Якісна (кваліметрична) ідентифікація - встановлення відповідності вимогам якості, які передбачені нормативною документацією. Цей вид ідентифікації дозволяє виявити відповідність товарному сорту чи іншим градаціям якості, які вказані на маркуванні та/чи в супровідних документах. При виявленні невідповідності сорту негативний результат ідентифікації визначається як особливий вид фальсифікації - пересортиця.

Партіонна ідентифікація - визначення належності представленої частини товару (середнього зразка, одиничних екземплярів) конкретній товарній партії. Складність полягає у тому, що в більшості випадків відсутні чи не досить надійні критерії для ідентифікації. Серед продовольчих товарів маркування, яке ідентифікує конкретну партію товарів, застосовується лише для консервів шляхом впресовування закодованих відомостей на дно чи кришку банки. Але на більшості продовольчих та непродовольчих товарів така інформація відсутня.

До засобів ідентифікації товарів відносяться нормативні документи, які регламентують показники якості, які можуть бути використані з метою ідентифікації, а також товаросупровідні документи. Як вже вказувалося раніше, до засобів ідентифікації відноситься також маркування товарів.

17. Заключний етап - це один із найбільш відповідальних етапів, у якому роблять підсумки всієї раніше проведеної роботи.

Результати експертизи можуть бути оформлені як акт експертизи чи як протокол дегустації, або в іншій формі відповідно до записів, зроблених експертом у робочому зошиті під час проведення експертизи.

Фальсифікація - це дії, що спрямовані на обман споживача підробкою товару з корисною метою. При фальсифікації звичайно підробляється одна чи декілька характеристик товару, що дозволяє виділити декілька видів фальсифікації: асортиментна (видова); якісна; кількісна; вартісна; інформаційна.

При асортиментній фальсифікації підробка виконується за допомогою повної чи часткової заміни товару його замінником іншого виду чи найменування із збереженням схожості одного чи декількох ознак.

Якісна фальсифікація - це підробка товарів за допомогою харчових чи нехарчових добавок для поліпшення органолептичних властивостей при збереженні чи втраті інших споживчих властивостей або заміна товару вищого гатунку нижчим. Засобами якісної фальсифікації є:

1. використання добавок, що імітують поліпшення якості;

2. пересортиця.

Типові помилки при проведенні експертизи

При підготовці та проведенні товарної експертизи іноді можуть бути допущені помилки, які надалі впливають на її результативність і є причиною виникнення незгод між експертами та замовником, а також підставою для відміни результатів експертизи та призначення повторної експертизи. При неповних та неясних формулюваннях завдання у заявці та/чи наряді експерт не вимагає його уточнення та доповнення.

1. Товарна експертиза проводиться експертом без письмового оформлення заявки, переданого телефоном.

2. Проведення експертизи без достатніх підстав.

3. За наявності незгод між постачальником і одержувачем експерт не вимагає від замовника виклику постачальника.

4. використання застарілих і/чи відмінених (скасованих) нормативних чи технологічних документів при проведенні товарної експертизи чи написанні висновку.

5. Згода та підпис висновку експерта представниками зацікавленої сторони.

6. Використання неповної або недостатньої інформації, наданій однією з зацікавлених сторін без всебічної перевірки технічних документів.

7. Передача частини своїх повноважень представнику однієї із зацікавлених сторін (наприклад, зважування чи відбір зразків без участі експерта).

8. Орієнтація в експертній оцінці на думку інших експертів або представників зацікавлених сторін.

9. Неправильне (неточне або неповне) оформлення актів експертизи, актів відбору зразків тощо без вказівки всього необхідного переліку відомостей про товар, його виробника, постачальника, одержувача та інше.

Державне регулювання належної якості та безпечності харчових продуктів і продовольчої сировини здійснюється з метою забезпечення гарантій щодо:

- безпечності життя і здоров'я людини у разі їх споживання і використання;

- їх виробництва в умовах, що відповідають установленим вимогам технології, санітарних норм та правил, безпечності та збереження навколишнього природного середовища;

- їх виробництва із застосуванням дозволених продовольчої сировини і супутніх матеріалів;

- повноти і достовірності інформації про їх властивості;

- їх відповідності вимогам нормативних документів щодо якості та безпечності;

- їх реалізації відповідно до правил торгівлі.

Маркування - текст, умовні позначення або малюнок, нанесені на упаковування і (або) товар, а також інші допоміжні засоби, призначені для ідентифікації товару або окремих його властивостей, доведення інформації до споживача про виготовлювачів (виконавців), кількісні і якісні характеристики товару.

Основними функціями маркування є: інформаційна; ідентифікаційна; мотиваційна; емоційна.

Ідентифікаційна, вказівна, рекомендаційна та обмежувальна функції маркування забезпечують простежування товарних партій на усіх ланках логістичного ланцюга та дозволяє реалізувати основні логістичні функції: додержання технологічного процесу товаропросу-вання та зберігання товарів, управління запасами, розподіл та споживання товарів, додержання та оптимізація процесу виробництва товарів та ін.

Державне регулювання належної якості та безпечності харчових продуктів і продовольчої сировини здійснюється Кабінетом Міністрів України та уповноваженими центральними органами виконавчої влади таким способом:

ь державного нормування показників якості та безпеки харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів;

ь державної реєстрації харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів;

ь державної реєстрації нормативних документів на харчові продукти, продовольчу сировину і супутні матеріали;

ь обов'язкової сертифікації харчових продуктів, продовольчої сировини, супутніх матеріалів, послуг у сфері громадського харчування та сертифікації систем якості виробництва цих продуктів, сировини, матеріалів і надання послуг;

ь встановлення та додержання порядку ввезення в Україну харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів;

ь здійснення контролю за додержанням порядку ввезення харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів.

Виявлені в товарній партії товари з пошкодженою упаковкою відділяють від основної партії та оцінюють їхню якість і кількість окремо. При кількісній експертизі пакувальних одиниць з пошкодженою упаковкою обов'язково визначають масу брутто і тари кожної одиниці. Потім експерт повинен зазначити, як вплинуло пошкодження упаковки на масу нетто і тару, встановити вірогідні причини пошкоджень та їх наслідки. При документальному оформленні результатів експертизи необхідно виділити частину партії з пошкодженою упаковкою. Експертизу за якістю для товарів з пошкодженою упаковкою також проводять окремо. Якщо партія складається з комплексних пакувальних одиниць, що містять фасовані в споживчу тару товари, то перевіряють кількість одиниць таких упаковок у комплексній упаковці.

Торгомво-промисломва паламта України (ТПП України) -- торгово-промислова палата, недержавна неприбуткова самоврядна організація, яка об'єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об'єднання. Є членом Міжнародної торгової палати

Головним завданням Палати - створення сприятливих умов для підприємницької діяльності, сприяння всебічному розвитку науково-технічних і торгових зв'язків між українськими підприємцями та іноземними підприємцями, представлення інтересів членів Палати з питань господарської діяльності як в Україні, так і за її межами. ТПП України веде Недержавний реєстр вітчизняних підприємств, фінансовий стан яких свідчить про їх надійність як партнерів в підприємницькій діяльності в Україні і за її межами. Реєстраційне посвідчення, видане Палатою, підтверджує стабільний фінансовий стан підприємства, дає гарантію їх партнерам в тому, що такі підприємства мають довіру.

Імпортні харчові продукти та продовольча сировина допускаються на митну територію України за умови виконання постачальником правил їх реєстрації та сертифікації. Порядок ввезення в Україну харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів встановлює Кабінет Міністрів України.

Контроль за наявністю в контрактах (договорах) показників якості та безпеки здійснюється відповідними органами виконавчої влади, які здійснюють обов'язкову сертифікацію та державну санітарно-гігієнічну експертизу харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів,

Харчові продукти та продовольча сировина, які ввозяться в Україну і перебувають під митним контролем, повинні бути вивезені за межі України, якщо їм було відмовлено у документальному підтвердженні їхньої якості та безпеки.

Контроль за додержанням порядку ввезення харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів на митну територію України здійснюється митною службою. Митне оформлення для вільного використання на території України імпортних харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів дозволяється лише за наявності:

ь сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання в Україні іноземного сертифіката, виданого в державній системі сертифікації органом, уповноваженим (акредитованим) Держстандартом;

ь ветеринарного дозволу на харчові продукти і сировину тваринного походження;

ь карантинного дозволу на харчові продукти і сировину рослинного походження;

ь маркування харчових продуктів і продовольчої сировини згідно з законодавством України.

Фізичним особам дозволяється ввозити імпортні харчові продукти для особистого споживання (крім сировини тваринного походження), загальна кількість яких не перевищує норм, Установлених законодавством України, без подання митним органам країни висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи,сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання в Україні іноземного сертифіката.

Зберіганням, транспортуванням, ввезенням в Україну, використанням, а також реалізацією харчових продуктів і продовольчої сировини, мають право:

* одержувати у встановлений термін від відповідних органів виконавчої влади необхідну, доступну та достовірну інформацію про можливість реалізації, використання і споживання харчових продуктів, продовольчої сировини та супутніх матеріалів в Україні;

* звертатися за захистом своїх прав до суду.

Суб'єкти підприємницької діяльності -- фізичні та юридичні особи всіх форм власності, які займаються розробленням, виробництвом, транспортуванням, зберіганням, ввезенням в Україну, реалізацією, використанням, утилізацією або знищенням харчових продуктів і продовольчої сировини, зобов'язані:

* вживати заходів поетапного впровадження на підприємствах харчової промисловості міжнародної системи забезпечення безпеки харчових продуктів НАССР (Hazard Analysis and Critical Control Point) у порядку та строки, визначені законодавством України для окремих видів харчових продуктів;

* дотримувати процедур підтвердження відповідності та складати декларацію про відповідність продовольчої продукції, на яку встановлено технічні регламенти;

* мати спеціальну освіту (підготовку);

* виробляти, ввозити в Україну, реалізовувати та використовувати харчові продукти, продовольчу сировину і супутні матеріали, які відповідають вимогам Закону України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" і діючих в Україні нормативних документів щодо цих продуктів, сировини і матеріалів;

* реалізовувати та використовувати харчові продукти, продовольчу сировину і супутні матеріали лише за наявності документального підтвердження їх якості та безпеки.

Штрихове кодування є всесвітньо прийнятим засобом маркування товарів. Нанесений штриховий код дозволяє однозначно ідентифікувати товар та його виробника або дистриб'ютора. Наявність штрихового коду на товарах дозволяє автоматизувати облік, касове обслуговування, і є необхідним при автоматизації процесів транспонтування і продажі. Коли товар марковано штриховим кодом - його конкурентоспроможність значно зростає. Кожний ідентифікаційний номер є унікальним.

Штриховий код - це комбінація вертикальних смуг і цифр (розташування яких регламентовані певними правилами), що представляє собою той чи інший товар у закодованому вигляді. Код дозволяє швидко і точно зчитати інформацію про товар за допомогою електронного пристрою - сканера.

Суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні та юридичні особи усіх форм власності, які займаються розробленням, виробництвом, зберіганням, транспортуванням, ввезенням в Україну, використанням, а також реалізацією харчових продуктів і продовольчої сировини, мають право:

ь одержувати в установлений строк необхідну, доступну та достовірну інформацію від відповідних органів виконавчої влади про можливість реалізації, використання і споживання харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів в Україні;

ь звертатися за захистом своїх прав до суду.

Суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні та юридичні особи усіх форм власності, які займаються розробленням, виробництвом, транспортуванням, зберіганням, ввезенням, а також реалізацією, використанням, утилізацією або знищенням харчових продуктів і продовольчої сировини, зобов'язані:

· мати спеціальну освіту (підготовку);

· виробляти, ввозити в Україну, реалізовувати та викорис товувати харчові продукти, продовольчу сировину і супутні матеріали, які відповідають вимогам чинних в Україні нормативних документів щодо цих продуктів, сировини і матеріалів;

· реалізовувати та використовувати харчові продукти, продовольчу сировину і супутні матеріали лише за наявності документального підтвердження їхньої якості та безпечності. Виробник (продавець) харчових продуктів та продовольчої сировини зобов'язаний:

· постійно перевіряти їхню якість та вживати заходи щодо недопущення реалізації непридатних харчових продуктів, харчових продуктів з вичерпаним строком придатності.

Реалізація товарів фізичними та юридичними особами має здійснюватися відповідно до правил торгівлі окремими групами товарів в Україні.

Особи, винні у порушенні вимог, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів України.

Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає наступні види накладання штрафів за правопорушення в галузі стандартизацій, якості продукції та сертифікації:

· випуск (у тому числі з ремонту) або реалізація продукції, яка не відповідає вимогам стандартів, сертифікатів відповідності, норм, правил і зразків (еталонів) щодо якості, комплектності та упаковки (за винятком випадків, передбачених законодавством України), тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадян-власників підприємств чи уповноважених ними осіб від двадцяти до ста мінімальних розмірів заробітної плати (ст. 167);

· випуск та продаж у роздрібних торговельних підприємствах (організаціях) продукції, що не відповідає вимогам стандартів, технічних умов і зразків (еталонів) щодо якості.

Розрахункові ТСД - це документи, призначені для документального оформлення угоди про ціни, оплату транспортних витрат, спільному (або односторонньому) покриттю витрат, у тому числі транспортних, інших витрат, якщо у складеному договорі закупівлі-продажу (або постачанні) ці відомості були не передбачені. До розрахункових ТСД відносяться протокол узгодження цін, рахунки, рахунки-фактури й інші документи про ціни.

Основним призначенням рахунків є інформація про ціну та вартість товару для його оплати. У рахунках також є відомості про кількість товарів в упаковці, але вони не є основними.Рахунок-фактура складається постачальником для документального супроводу партій товару, що надходить без оформлення накладної. Він є підставою для сплати товару, що надійшов, по безготівковому розрахунку з оформленням платіжного доручення.Рахунок-фактура містить такі дані: номер і дата виписки рахунку-фактури: найменування і банківські реквізити вантажовідправника й вантажоодержувача; найменування вантажоодержувача; найменування й інші відомості, що ідентифікують товар (сорт, торгова марка, кількість); ціна й вартість товару, у тому числі до оплати одержувачем. Рахунок містить аналогічні дані, але, крім того, і додаткові відомості про отримані послуги (пакування, транспортування, пересилка і т.п.).

Комплексні ТСД - документи, призначені для передачі й збереження інформації про кількісні, якісні й вартісні характеристики товарних партій, а також для кількісного врахування їх у процесі товаропросування. До комплексних ТСД відносяться прибутково-видаткові, товарно-транспортні, залізничні накладні, коносаменти.

Всі продукти промисловості та сільського господарства -товари, які з моменту передачі їх на транспорт для доставки за призначенням називають вантажами. Всі прийняті вантажі до початку перевезення залізницею оформляються договором-накладною - між відправником і залізницею. Основний зміст цього договору - взаємні зобов'язання: залізниця зобов'язується доставити довірений їй відправником вантаж у призначений пункт і видати його вантажоодержувачу, а відправник зобов'язується відшкодувати усі витрати по перевезенню.

Після оформлення перевезень накладна набуває форму договору і має юридичну чинність.

Размещено на Allbest.ru