Особливості розробки та реалізації ефективної стратегії діяльності ПП "Тиндик"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЗБУТОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Сутність і поняття стратегії збуту та її роль для підприємства

1.2 Елементи збуту

1.3 Методи та форми стимулювання збуту

РОЗДІЛ 2 РОЗГЛЯД ДІЯЛЬНОСТІ ПП «ТИНДИК»

2.1 Характеристика діяльності підприємства

2.2 Фінансово-економічний аналіз показників діяльності підприємства

2.3 Аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства

2.4 Вибір стратегії діяльності ПП «Тиндик»

РОЗДІЛ 3 УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ, СПРЯМОВАНЕ НА ПІДВИЩЕННЯ ЙОГО ЕФЕКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

3.1 Організація проведення рекламної кампанії

3.2 Розрахунок ефективності запровадженої стратегії збуту

3.3 Оцінка ефективності реклами

РОЗДІЛ 4 ОХОРОНА ПРАЦІ

РОЗДІЛ 5 ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

На даний момент торгівлю можна назвати барометром економічного розвитку держав. Вона забезпечує надходження до бюджету значної частини коштів, сприяє зміцненню фінансової системи, є необхідною умовою розвитку виробництва.

У своїй діяльності підприємці та торгово-оперативні працівники магазинів повинні приділяти особливу увагу правильному вибору стратегії діяльності для забезпечення стійкості асортименту, конкурентоспроможності, прибутковості та стабільності функціонування. Тому, на мій погляд, на сьогодення вивчення всіх аспектів, пов'язаних з механізмом діяльності торгових підприємств, а також шляхів покращення задоволення потреб споживачів є однією з головних цілей для майбутнього працівників торгівельної сфери.

В сучасних умовах підприємству важливо уникати різних негативних ситуацій, які виникають в торгівлі та стосуються збутової політики.

Збутова політика - це сукупність взаємозв'язаних елементів збутової діяльності, спрямованих на задоволення потреб споживачів шляхом оптимального використання збутового потенціалу підприємства і забезпечення на цій основі ефективності продажу.

Проблеми збуту підприємствам необхідно вирішувати під час розробки маркетингової політики. Саме на цьому етапі слід прийняти рішення стосовно вибору ринків збуту, методів збуту і його стимулювання. Розробка збутової політики підприємства передбачає визначення пріоритетних напрямків, засобів та методів, необхідних для активізації збуту.

Розробка збутової політики підприємства повинна базуватись на результатах аналізу наявної збутової системи. Причому цей аналіз доцільно здійснювати не лише за кількісними показниками, але й за якісними: рівень обслуговування, задоволеність і прихильність покупців, результативність комунікаційної політики, правильність вибору сегментів ринку, результативність роботи збутового персоналу тощо.

Основними цілями збутової політики є:

- досягнення певної частки товарообігу;

- завоювання заданої частки ринку;

- визначення глибини розподілу;

- мінімізація витрат на розподіл.

Головним змістом збутової політики є вибір оптимальної схеми доставки продукту від виробника до споживача, її фізичний розподіл, а також після продажне обслуговування.

Для того, щоб розробити збутову стратегію підприємства, необхідно провести дослідження зовнішнього й внутрішнього середовища організації, провести стратегічний та конкурентний аналіз, визначити можливі варіанти стратегій, а потім обрати один з варіантів і сформулювати власну стратегію. На останньому етапі підготовлюється остаточний стратегічний план, виходячи з раніше проведених розробок.

На сьогодняшній день тема вибору стратегії управління підприємством та його ефективної діяльністі є дуже актуальною, тому що без конкретної стратегії підприємству буде дуже важко вижити в сучасних ринкових умовах та втриматися на конкурентній арені. Стратегія становить генеральну програму діяльності підприємства, в основі якої лежить визначення основних, довгострокових цілей та задач.

Мета та завдання роботи - висвітлення теоретичних та практичних питань, що стосуються управління підприємством, спрямоване на підвищення його ефективної дяльності на прикладі ПП «Тиндик».

Об'єкт дослідження - особливості розробки та реалізації ефективної стратегії діяльності ПП «Тиндик».

Предмет дослідження - теоретичні та практичні питання, що стосуються управління підприємством, спрямованого на підвищення його ефективної дяльності.

У роботі використовувались такі методи досліджень, як аналіз, синтез, метод проведення аналітичної та розрахункової роботи, економіко - математичного моделювання, метод індукції.

стратегія збут реклама

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЗБУТОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Сутність і поняття стратегії збуту та її роль для підприємства

Для розкриття сутності збутової політики розглянемо, що собою являють збут, збутова політика та збутова діяльність як економічні категорії (табл. 1.1). Сучасні автори визначають поняття "збут" по-різному. Так, деякі розглядають збут як процес фізичного переміщення товару й ототожнюють його з поняттями "розподіл" і "товарорух". Інші автори розглядають збут як процес взаємодії з покупцем. Болт Г. Дж. вважає, що збут - це "безпосереднє спілкування продавця та покупця" [9, с. 287]. Деякі автори ототожнюють поняття "збут" і "збутова діяльність". Так, Кісільова П. А. зазначає, що "суть збутової діяльності в узагальненому розумінні полягає в тому, що це є процес просування готової продукції на ринок та організації товарного обміну з метою отримання підприємницького прибутку" [23, с. 429].

Таблиця 1.1

Основні визначення понять "збут", "збутова політика" і "збутова діяльність"

Визначення	Автор	Джерела
Збут як процес фізичного переміщення товару
Збут у широкому розумінні - процес організації транспортування, складування, підтримки запасів, доробки, просування до оптових і роздрібних торговельних ланок, передпродажної підготовки, упакування і реалізації товарів з метою задоволення потреб покупців і отримання на цій основі прибутку	Л.В. Балабанова, A.B. Балабаниць	Маркетинговий аудит системи збуту [8, с. 223]

Продовження табл. 1.1

Збут покликаний сприяти перетворенню виробленої продукції через обмін у гроші	О.О. Брєвнов	Маркетинг малого підприємства
Розподіл чи збут, або, як часто називають цей процес, товарорух від виробника до споживача покликаний сприяти перетворенню виробленої продукції на гроші шляхом обміну. Розподіл є системою різнорідних взаємозалежних елементів, що забезпечують просторове переміщення готової продукції від виробника до споживача.	О.О. Шубін	Промисловий маркетинг
Збут як процес взаємодії з покупцем
Збут у вузькому розумінні (продаж, реалізація) - процес безпосереднього спілкування продавця і покупця, спрямований на отримання прибутку і такий, що вимагає знань, навичок і певного рівня торговельної компетенції	Л. В. Балабанова, A.B. Балабаниць	Маркетинговий аудит системи збуту [8, с. 234]
Збут - це безпосереднє спілкування продавця та покупця	А.П. Панкрухін	Маркетинг
Збутова політика
Визначення збутової політики підприємства передбачає аналіз можливих варіантів ведення збутової діяльності і вибір оптимальних, які забезпечують найкраще задоволення споживчих вимог і переваг, і тим самим - максимальні результати господарської діяльності підприємству	Л.В. Балабанова, A.B. Балабаниць	Маркетинговий аудит системи збуту [8, с. 235]
Збутова політика - це поведінкова філософія або загальні принципи діяльності, яких фірма збирається дотримуватись у сфері побудови каналів розподілу свого товару та переміщення товарів у часі та просторі	Т.Д. Маслова, С.Г. Божук, Л.М. Ковалік	Маркетинг
Збутова політика в системі маркетингу - це організація процесу постадійного руху товарів	О.М. Годін	Маркетинг
Збутова політика спрямована на створення системи розподілу товарів, яка забезпечує доступність продукту для цільових споживачів	Г.Д. Крилова, М.І. Соколова	Маркетинг. Теорія та 86 ситуацій [27, с. 517]
Збутова діяльність
Збутова діяльність - це все те, що забезпечує максимальну вигідність торговельної угоди для кожного з партнерів при першочерговому врахуванні інтересів і вимог проміжного або кінцевого споживача	Л.В. Балабанова, А.В. Балабаниць	Маркетинговий аудит системи збуту
Суть збутової діяльності в узагальненому розумінні полягає в тому, що це є процес просування готової продукції на ринок та організації товарного обміну з метою отримання підприємницького прибутку	П.І. Бєлінський	Менеджмент виробництва та операцій

Існують погляди, які вкладають однаковий зміст у поняття "збут" і "збутова політика". Так, Є. П. Голубков вважає, що "збутова політика в системі маркетингу - це організація процесу постадійного руху товарів" [18, с. 389]. На мою думку, збут - це система елементів і дій щодо забезпечення ефективного продажу та задоволення потреб покупців. Отже, збутова політика - це сукупність взаємозв'язаних елементів збутової діяльності, спрямованих на задоволення потреб споживачів шляхом оптимального використання збутового потенціалу підприємства і забезпечення на цій основі ефективності продажу. Проблеми збуту підприємствам необхідно вирішувати під час розробки маркетингової політики. Саме на цьому етапі слід прийняти рішення стосовно вибору ринків збуту, методів збуту і його стимулювання. Розробка збутової політики підприємства передбачає визначення пріоритетних напрямків, засобів та методів, необхідних для активізації збуту [32, c. 89]. Розробка збутової політики підприємства повинна базуватись на результатах аналізу наявної збутової системи. Причому цей аналіз доцільно здійснювати не лише за кількісними показниками, але й за якісними: рівень обслуговування, задоволеність і прихильність покупців, результативність комунікаційної політики, правильність вибору сегментів ринку, результативність роботи збутового персоналу тощо [24, c. 176]. Діяльність підприємства в області збуту і розподілу продукції повинна бути підпорядкована певним цілям. По-перше, забезпечувати доставку вироблених товарів у необхідній кількості в таке місце і час, який найбільше влаштовують споживачів. По-друге, сприяти залученню уваги покупців до продукції фірм і стимулювати розширення її продажу кінцевим споживачам. Основними цілями збутової політики є: - досягнення певної частки товарообігу; - завоювання заданої частки ринку; - визначення глибини розподілу; - мінімізація витрат на розподіл. Головним змістом збутової політики є вибір оптимальної схеми доставки продукту від виробника до споживача, її фізичний розподіл, а також після продажне обслуговування [34, c. 88]. Канал розподілу (товару) являє собою сукупність взаємозалежних організацій, що роблять товар або послугу доступною для використання або споживання. Роль каналу розподілу полягає в переміщенні товарів від виробника до споживача [7, с 7]. Організація збуту в системі підприємства та його управління грає дуже важливу роль у тому сенсі, що здійснює зворотний зв'язок виробництва з ринком, є джерелом інформації про попит та потреби споживачів [43, c. 123]. Тому розробка збутової політики кладеться в основу програми маркетингу як про кожного конкретного продукту, так і по виробничому відділенню в цілому. Якщо на основі розрахунків виявиться, що витрати по реалізації нового товару, надмірно високі і не дозволяють забезпечити певний рівень рентабельності, керівництво виробничим відділенням може прийняти рішення про недоцільність подальшої розробки та впровадження у виробництво даного товару. Фахівці-маркетологи можуть не тільки визначити майбутню прибутковість вироби, а й внести свої пропозиції про модифікацію і про нові сфери використання відповідних виробів. Так, як основне завдання будь-якого підприємства полягає в збуті продукції, то природно, що результативність діяльності такого підприємства багато в чому залежить від ефективності його збутової системи. При цьому важливими моментами є витрати на створення і експлуатацію системи збуту, універсальність і унікальність системи збуту, її дієвість у певних умовах. Система збуту підприємства може бути побудована різним чином. Класифікація систем збуту: 1) Традиційна система збуту - складається з незалежного виробника, одного або декількох оптових торговців і одного або декількох роздрібних торговців. Всі учасники системи самостійні і непідконтрольні іншим, переслідують мету максимізації прибутку тільки на своїй ділянці збутової системи. 2) Вертикальна система збуту - діє як єдина система, включає виробника, одного або декількох оптових і роздрібних торговців, що переслідують спільні цілі. Як правило, один з учасників виступає в чільну роль. Вертикальні системи можуть бути корпоративними, договірними або адміністративними. 3) Горизонтальна система збуту - об'єднання двох або більше фірм в спільному освоєнні відкритті маркетингових можливостей на конкретному ринку. Основні типии торговельно-збутової діяльності [28. c. 289]: 1. Прямий збут - встановлення прямих контактів з покупцями (зазвичай застосовується при продажу засобів виробництва). 2. Непрямий збут - продаж товару через торговельні організації. Незалежні від виробника (для товарів широкого вжитку). 3. Інтенсивний збут - підключення до системи збуту всіх можливих торговельних посередників (для товарів широкого споживання, марочних товарів). 4. Селективний (вибірковий) збут - передбачає обмеження числа торговельних посередників залежно від характеру клієнтури, можливостей обслуговування, рівня підготовки персоналу і т.п. (Застосовується для товарів, які потребують спеціального обслуговування, а також для дорогих престижних товарів). 5. Націлений збут - спрямований на певну групу покупців (ринковий сегмент). 6. Ненацеленний збут - маркетингові заходи адресуються всім групам покупців. Для досягнення комерційного успіху при використанні того чи іншого типу торгово-збутової діяльності потрібно ретельно проаналізувати всі фінансові питання, провести порівняльну характеристику витрат і результатів [46, c. 15]. При формуванні збутової системи певного товару торгово-посередницькій фірмі доводиться враховувати безліч факторів, основними з яких є [12, c. 50]: 1) Особливості кінцевих споживачів - їх кількість, концентрація, величина середньої разової покупки. Рівень доходів, закономірність поведінки при купівлі товарів, потрібний режим роботи продавця, послуги торговельного персоналу і т.д. 2) Можливості самого підприємства - його фінансове становище, конкурентноздатність, основні напрямки ринкової стратегії, масштаби виробництва. 3) Характеристика товару - вид, середня ціна, сезонність виробництва і попиту, вимоги до зберігання і транспортування. 4) Рівень конкуренції та збутова політика конкурентів - число і концентрація конкурентів, їх збутова стратегія і тактика, взаємовідносини в системі збуту. 5) Характеристики та особливості ринку збуту - фактична і потенційна ємність, звичаї і торгова практика, щільність розподілу покупців, середній дохід покупців. 6) Порівняльна вартість різних збутових систем. Для більш точного поняття про збут важливо також розглянути елементи збуту, які наведені в пункті 1.2.

1.2 Елементи збуту

Збут продукції є найважливішим елементом маркетингової діяльності підприємства, тому що саме на цьому етапі виготовлена продукція потрапляє на ринок і реалізується, а підприємство одержує прибутки і відшкодовує витрачений капітал. І тільки реалізувавши товар і одержавши прибуток, підприємство досягає кінцевої цілі - витрачений капітал набуває грошового вигляду [15, c. 69]. Збут можна розглядати в широкому аспекті як гармонійність операцій, пов'язаних з дослідженнями попиту, встановлення контактів зі споживачами, оформлення контрактів про поставку товарів, формування портфеля замовлень, встановлення завдань виробництву, організації приймання продукції від цехів, її маркування і пакування і в більш вузькому аспекті - як здійснення ефективних каналів розподілу, актів купівлі-продажу і організації товарообігу [15, c. 70]. Найважливіша функція збуту - доведення товарів від виробника до споживача. Завдання полягає в забезпеченні найбільш швидкого товарообігу з найменшими витратами та необхідності знайти найбільш раціональний канал розподілу і спосіб реалізації. Функції збуту виконують відділи збуту, які організаційно будуються за функціональною, товарною, ринковою чи іншою ознакою [20, с. 315]. Збут виконує такі основні функції: транспортування, складування, зберігання, доробка, просування до оптових і роздрібних торгових ланок. Функції збуту: 1. Транспортування - будь-які дії з переміщення товарів від їх місця виробництва до місця споживання. 2. Розподіл - будь-які дії щодо забезпечення доступності товарів у кількості та формі, відповідних потребам користувача. 3. Зберігання - будь-які дії щодо забезпечення доступності товарів у момент покупки або використання у належній якості. 4. Сортування - будь-які дії зі створення наборів, спеціалізованих або взаємодоповнюючих товарів, які адаптовані до ситуацій споживання. 5. Встановлення контакту - це будь-які дії, які полегшують доступ до численних групп споживачів. 6. Інформування - це будь-які дії, які підвищують знання потреби ринку та умов конкурентного обміну [25, c.130].Крім виконання цих базисних функцій учасники збуту можуть надавати покупцю додаткові послуги завдяки своїй близькості, зручному розкладу роботи, швидкості постачання, обслуговуванню та виданим гарантіям. Збутова політика - це тип поведінки або загальні принципи діяльності, яких фірма збирається дотримуватися в сфері побудови каналів розподілу свого товару і переміщенні товарів у часі і просторі. Основні елементи збутової політики зображені на рисунку 1.1.

Рис. 1.1. - Основні елементи збутової політики

Під транспортуванням продукції розуміється її фізичне переміщення від виробника до споживача; Доробка продукції - підбір, сортування, пакування, складання та інше, що підвищує ступінь доступності і готовності продукції до споживання; Зберігання продукції - організація створення і підтримання необхідних її запасів; Контакти зі споживачами - дії з фізичної передачі товару, оформленню замовлень, організації платіжно-розрахункових операцій, юридичного оформлення передачі прав власності на товар, інформування споживача про товар і фірму, а також збору інформації про ринок [25, с.132]. Також складовими елементами збутової політики є наступні: - збутові стратегії маркетингу (особливо в частині позиціонування, яке частково складає аргументацію продажів); - регламентна політика (особливо в частині стимулювання збуту, що також відноситься до аргументації); - асортиментна політика; - цінова політика; - політика розподілу (принципи формування каналів просування товарів); - політика комерційного кредитування; - інкасаційна політика, під якою маються на увазі принципи в сфері погашення дебіторської заборгованості; - політика транспортування; - організаційні аспекти збуту [25, c. 133].

Слід зазначити, що всі елементи збутової політики взаємозалежні і взаємообумовлені. Дія одного інструменту може значно підвищити дію іншого, тобто забезпечити синергетичний ефект. Тому побудова збутової політики будь-якого підприємства повинна здійснюватися на засадах системного підходу [25, c. 134].

До поняття збуту включаються такі елементи: - транспортування; - складування; - зберігання; - доробка; - просування до роздрібних та оптових торговельних ланок; - передпродажна підготовка, власне продаж. Збут у системі маркетингу має велике значення, оскільки забезпечує зворотній зв'язок з ринком, надає підприємству інформацію про динаміку та структуру попиту, про зміни у потребах і перевагах покупців. Розробка збутової політики є невід'ємною частиною програми маркетингу підприємства [25, c. 135].

Збутова діяльність потребує всебічного знання не лише питань організації виробництва, постачань, фінансових операцій, правових норм, рекламної діяльності, але й блискавичної адекватної реакції на поточні зміни на ринку, невпинного пошуку все нових і нових ринків збуту, постійного вдосконалювання роботи збутового персоналу. Визначення збутової політики підприємства припускає аналіз можливих варіантів ведення збутової діяльності й вибір оптимальних варіантів, що забезпечують найефективніше задоволення споживчих потреб і вподобань і таким чином - максимальні результати господарської діяльності підприємства. Збутову політику підприємства можна визначити як сукупність тактичних заходів у сфері формування попиту, встановлення взаємовідносин з покупцями, ціноутворення, транспортування, рух товарів, стимулювання збуту, сервісу та реклами, спрямованих на реалізацію збутових стратегій і досягнення цілей збутової діяльності підприємства [17, c. 411]. Отже, збутова політика підприємства - це спосіб здійснення збутової діяльності підприємства. Існують різні форми та методи стимулювання збуту, які розглянуто в пункті 1.3.

1.3 Методи та форми стимулювання збуту

Під стимулюванням збуту розуміється діяльність компанії, спрямована на швидке збільшення обсягу продажів без використання певних методів просування (реклами, PR і особистих продажів). Вона доповнює вказані методи просування. Зазвичай методи стимулювання збуту застосовують одночасно з проведенням рекламних кампаній та PR-акцій [26, c. 254]. Стимулювання збуту (продажів) може здійснюватися за трьома основними напрямками: - внутріфірмове стимулювання; - стимулювання дилерської мережі; - стимулювання споживачів. Розглянемо докладніше кожну із зазначених напрямків і методи стимулювання збуту, що застосовуються в рамках кожного з них. Внутріфірмове стимулювання збуту. Заходи з внутрішньофірмового стимулювання мають на меті інтенсифікацію і підвищення ефективності роботи власних збутових служб підприємства. До заходів з внутрішньофірмового стимулювання збуту можна віднести: - введення або збільшення премій найбільш активним і ефективно працюючим співробітникам сфери збуту; - впровадження і вдосконалення системи мотивації керівників збутових підрозділів; - зміна системи оплати праці співробітників сфери збуту в бік посилення залежності їх доходів від обсягу продажів. Стимулювання дилерської мережі. Метою стимулювання дилерської мережі є мотивація торгових посередників до більш інтенсивної діяльності по збуту товарів компанії, замовленнями більш великих партій товарів та здійснення регулярних закупівель. До методів стимулювання дилерської мережі відносяться: - збільшення дилерських знижок; - заходи щодо стимулювання споживачів (підвищення попиту на товари в кінцевих споживачів є прекрасним стимулом до інтенсифікації діяльності посередників); - введення систем багаторівневого маркетингу; - проведення спеціальних дилерських лотерей та розіграшів. Стимулювання споживачів - це найбільш поширене і широко застосовується напрямок стимулювання збуту. Стимулювання споживачів може переслідувати наступні цілі: - переконання коливних споживачів зробити покупку; - збільшення обсягу споживання товару в розрахунку на одного покупця; стимулювання споживачів до регулярного споживання; - зниження сезонних коливань споживання. Для досягнення цієї мети застосовуються наступні прийоми: - надання покупцям знижок (різдвяні знижки, знижки у зв'язку із закінченням сезону і т. п.); - проведення лотерей. Широко відомі безкоштовні лотереї, що проводяться, наприклад, компаніями, що виробляють прохолодні напої і пиво, розіграші призів великими магазинами і т. п.; проведення презентацій товарів. Презентації покликані наочно продемонструвати переваги товару. Якщо проводиться презентація харчових продуктів і напоїв, споживачі мають можливість їх спробувати; продаж товару в кредит. Цей метод широко застосовується в традиційному бізнесі; вручення подарунків покупцям. За придбання певного товару чи кількох товарів на певну суму підприємство може дарувати покупцеві подарунок (додаткову одиницю товару або що-небудь інше). Так, наприклад, за придбання річної передплати на журнал покупець може отримати в подарунок безкоштовну підписку на тематичний додаток до нього; видача покупцям купонів. Якщо покупець здійснює покупку на певну суму, йому видається купон, який засвідчує його право на отримання знижки на наступну покупку. На відміну від дисконтної карти купон має разова дія і вилучається при здійсненні наступної покупки. Крім того, зазвичай купон має обмежений термін дії (протягом рекламної акції, протягом місяця і т. п.). Існує й інша система купонів. Клієнт може отримувати купон за кожну покупку на певну суму. При цьому, якщо протягом певного часу він набере необхідну правилами акції кількість купонів, він може отримати в подарунок який-небудь достатньо дорогий товар або отримати досить значну знижку при придбанні великої кількості товарів; гарантування покупцям повернення грошей у випадку, якщо товар не відповідає очікуванням покупця. Єдиними умовами такого повернення є збереження товару і неперевищення певного терміну з моменту продажу. Найбільш ефективними засобами стимулювання збуту на цільовому ринку є [48, c. 47-45]: - Реклама товару, - Використання товарного знака; - Технічне обслуговування проданої продукції. Рекламна діяльність вимагає значних фінансових коштів, тому дуже важливі її цілеспрямованість, ефективність, своєчасність. Реклама - вид діяльності або зроблена в її результаті продукція, метою якої є реалізація збутових й інших завдань промислових, сервісних підприємств і громадських організацій шляхом поширення оплаченої ними інформації, сформованої таким чином, щоб впливати на масову або індивідуальну свідомість, викликаючи задану реакція обраної споживчої аудиторії. Термін «реклама» походить від латинського «рекламаре», що означає відгукуватися, заперечувати, виражати невдоволення. Реклама в англійській мові позначається терміном «advertising», що в перекладі з англійського означає повідомлення й витлумачується як залучення уваги споживача до продукту (товару, послузі) і поширення рад, закликів, пропозицій, рекомендацій придбати даний товар або послугу. Реклама виконує кілька основних функцій, які представимо у вигляді рисунка 1.2.



Рис. 1.2. - Функції реклами

Економічна функція реклами - стимулювання збуту товару або послуг. Інформаційна функція - поширення в масовому масштабі інформації про товар або послугу, місці продажу, виділення тієї або іншої фірмової або торговельної марки й т. п. Просвітницька функція реклами - пропаганду різного роду нововведень у всіх сферах виробництва й споживання, здорового способу життя й т. і. Соціальна функція реклами спрямована на формування суспільної свідомості, посилення комунікативних зв'язків у суспільстві й поліпшення умов існування. Естетична функція реклами націлена на формування смаку споживачів. Визначення ефективності рекламної діяльності передбачає проведення аналізу структури витрат на рекламу в цілому, так і по окремих елементах: на проведення рекламних кампаній, на використання конкретних рекламних коштів, на виготовлення рекламних матеріалів та їх розподіл. Цілеспрямованість реклами передбачає її орієнтацію на відомий ринок, конкретну группу споживачів. Організація рекламної діяльності включає: - вибір найбільш ефективних для даного товару та цільового ринку рекламних коштів; - проведення цілеспрямованих рекламних кампаній; - приміщення в періодичній пресі ретельно відпрацьованих рекламних оголошень, відкритою і непрямої реклами, відгуків покупців про товар; - використання в рекламних спеціалізованих газет і журналів, довідників, наукових журналів; - проведення рекламних заходів для журналістів, науковців, медичних працівників про нові вироби обладнанні, медикаментах, досягнення в галузі науки і техніки; - використання в рекламних цілях товарного знака. Ефективність рекламної діяльності шляхом аналізу наступних показників [31, c. 10]: - витрати на рекламу на тисячу потенційних покупців по кожному засобу і виду реклами; - відсоток покупців, які звернули увагу на рекламу і купили виріб; - популярність продукції підприємства як результат рекламної діяльності. Визначення ефективності реклами передбачає також з'ясування в якій мірі реклама сприяє розширенню продажів. Це робиться за допомогою співвідношення витрат на рекламні заходи з досягаються з її допомогою результатами (збільшення обсягу продажів). Такий аналіз сприяє правильному вибору засобів реклами і часу її здійснення, а також більш обгрунтованого планування фінансових витрат на рекламу при розробці програми маркетингу. Організація системи технічного обслуговування відіграє першорядну роль при визначенні збутової політики підприємства, оскільки від її функціонування залежать позиції підприємства на цільовому ринку. Хороша організація технічного обслуговування приваблює покупців більше, ніж високі техніко-економічні характеристики товару але неможливість, швидкого і кваліфікованого ремонту. Ефективне обслуговування споживачів передбачає високий рівень гарантійного технічного обслуговування та ремонту; надання клієнтам сервісних послуг; надання тривалих термінів гарантій та безкоштовних послуг. До числа найважливіших методів стимулювання збуту необхідно віднести також: - систему формування попиту споживачів і їх потреб шляхом встановлення особистих контактів із споживачами у місцях продажу, на ділових зустрічах, презентаціях, симпозіумах, на виставках і ярмарках; - шляхом адресного розповсюдження каталогів і проспектів підприємства; - шляхом показу і демонстрації товарів; - щляхом надання товарів у тимчасове безкоштовне користування потенційним споживачам; - продажу товарів у кредит і з розстрочкою платежу і т.п. В основу складання плану збуту підприємства береться виявлений попит і можливості підприємства. Виявлення попиту здійснюється за допомогою дослідження ринку, яке включає різноманітні методи. Вибір методів збуту має грунтуватись на врахуванні особливостей товарів, що пропонуються підприємством, сконцентрованості покупців у регіоні, інтенсивності конкурентної боротьби, переваг і недоліків окремих форм і методів збуту. Основні форми і методи збуту. 1. Традиційні форми збуту. Форми і методи продажу: індивідуальне обслуговування покупців. Об'єкт продажу: товари, що потребують значних консультацій і особливих заходів щодо їх збереження при виборі (ювелірні вироби, апаратура, ліки). Особливості: покупці знайомляться з асортиментом товарів самостійно або з допомогою продавця. Операції щодо розрахунку й упакування товарів застосовуються на робочому місці продавця або контролера-касира. Функції продавця: зустріч з покупцями з метою виявлення їх потреб, пропозиція товарів; супутнє консультування; надання комплексу послуг, пов'язаних з реалізацією; здійснення розрахункових операцій. Переваги, недоліки: найбільшою мірою індивідуалізується процес обслуговування покупців, але це найбільш трудомісткий процес продажу. Форми і методи продажу: самообслуговування. Об'єкт продажу: промислові товари простого асортименту масового попиту, товари добре відомі покупцеві; продовольчі товари тощо. Особливості: вільний доступ споживачів до товарів; самостійний, без допомоги продавця відбір товарів; оплата за товар здійснюється у вузлах розрахунку, які обслуговуються контролерами-касирами. Функції продавц: консультування покупців, надання інформації про розміщення товарів у торговому залі, про строки придатності товару, його якість; виконання розрахункових операцій; упакування товарів; контроль за збереженням товарів Переваги, недоліки: скорочення часу торговельної операції; збільшується пропускна спроможність магазину; раціонально використовується праця продавців. Форми і методи продажу: продаж за зразками. Об'єкт продажу: технічно складні, великогабаритні товари, а також ті, що потребують перед відпуском відмірювання (меблі, побутова техніка, килими, посуд тощо). Особливості: товари репрезентовані індивідуальними зразками з вільним доступом. Зразки товарів мають ярлики, в яких указуються найменування товару, артикул, сорт, ціна. Покупець самостійно або з допомогою продавця знайомиться з то варом, отримує покупку із запасу аналогічних товарів, який може формуватися на робочому місці продавця, на складах. Функції продавця: консультування покупців, надання різного роду інформації про товар, надання допомоги покупцям при огляді і виборі товарів. Організація доставки товарів покупцям додому зі складів баз і промислових підприємств. Переваги, недоліки: ефективна експлуатація виставкових площ: на невеликій торговельній площі можна представити зразки достатньо широкого асортименту товарів. Форми і методи продажу: продаж товарів з відкритою викладкою. Об'єкт продажу: плодоовочеві товари, фа-рфоро-фаянсові товари, сувеніри, електротовари, біжутерія. Особливості: викладка згрупованих товарів за видами і пінами в зоні обслуговування продавця; споживачі вільно здійснюють огляд і відбір товарів при консультації продавця. Функції продавця: перевірка якості, консультування покупців, зважування, упакування, відпускання товарів. Переваги, недоліки: надається можливість покупцеві самостійно ознайомитись і відібрати викладені товари; економія затрат праці продавців. 2. Активні форми збуту. Форми і методи продажу: торгівля за попередніми замовленнями. Об'єкт продажу: продовольчі і непродовольчі товари складного асортименту. Особливості: покупці попередньо замовляють необхідні товари з числа наявних у продажу і отримують їх в обумовлений час в магазині, удома або за місцем роботи. Замовлення приймаються при відвідуванні магазину, по телефону, поштою. Форма оплати: при отриманні товару, у формі передоплати або шляхом поштового переказу. Функції продавця : приймання і оформлення замовлень, їх комплектування, організація доставки товарів (складання графіків і маршрутів доставки товарів у пункти видавання замовлень, додому покупцям), здійснення розрахункових операцій. Переваги, недоліки: економія часу покупців на придбання товарів; продаж не потребує великої торгової площі і відповідних витрат на її утримання; можливість залучення працівників на неповний робочий день. Форми і методи продажу: телезбут, продаж через Internet. Об'єкт продажу: непродовольчі товари: засоби оргтехніки, книжки, одяг, радіоапаратура тощо. Особливості: покупець, який отримав пропозицію від продавця у вигляді телереклами або спеціально надісланого електронною поштою каталогу, рекламного повідомлення, замовляє необхідну кількість товарів. Потім він надсилає за адресою продавця документ, який підтверджує оплату товарів, і очікує доставку товарів поштою або безпосередньо з підприємства. Функції продавця: оформлення реклами в каталогах; приймання і оформлення замовлень по телефону й електронною поштою; організація доставки товарів додому. Переваги, недоліки: наявність двостороннього зв'язку, діалоговий режим спілкування дозволяє гнучко реагувати на запити споживача; можливість надання товарів зі знижкою; економія на оформленні вітрин або викладенні товару в торговому залі. Форми і методи продажу: директ-мейл. Об'єкт продажу: непродовольчі товари. Особливості: продавець надсилає звертання споживачеві, покупець замовляє необхідні товари й отримує їх поштою. Функції продавця: створення звертання і відправлення його потенційному покупцеві поштою; отримання замовлення у вигляді купона; відправлення товару поштою. Переваги, недоліки: забезпечення концентрації на чітко визначених і зосереджених цільових ринках; можливість достовірної оцінки результативності. Форми і методи продажу: особистий продаж. Об'єкт продажу: товари, які потребують усної аргументації, пояснень технічного характеру, демонстрації в роботі чи дегустації. Особливості: вивчаються потенційні споживачі; здійснюється зустріч з покупцем, де виявляються його проблеми і потреби і демонструється товар; здійснюється угода; підтримуються відносини з покупцями шляхом післяпродажних заходів. Функції продавця: пошук і оцінка потенційних споживачів; прийняття рішення щодо того, яким чином підійти до клієнта; притягнення уваги покупця; презентація товару; підписання угоди; установлення довгострокових відносин з покупцем. Переваги, недоліки: установлюються довгострокові особисті відносини між продавцем і покупцями; можливість передачі значного обсягу інформації; чіткий і швидкий характер зворотного зв'язку; при безпосередньому звертанні охоплюється мала аудиторія; найбільш дорогий у розрахунку на один контакт тип комунікації. Розробка стратегій збуту здійснюється на основі вибраного стратегічного напрямку. Цей процес має індивідуальний характер для кожного конкретного підприємства. Визначення місця, часу і способу виходу на ринок залежить від результатів дослідження стану та динаміки попиту покупців, кон'юнктури ринку. Досить важливим при цьому є готовність потенційних покупців сприйняти новий товар або нове підприємство. Розробка заходів СТИЗ і визначення переліку додаткових послуг. Заходи стимулювання збуту мають бути спрямовані на покупців (з урахуванням їхніх переваг, потреб, динаміки попиту, прихильності і лояльності покупців), посередників (з орієнтацією на встановлення довгострокових взаємовигідних відносин) і збутовий персонал (з метою підвищення результативності роботи збутового персоналу і ефективності продажу). Сервісна підтримка спрямована на полегшення процесу здійснення купівлі для покупців і повинна сприяти поліпшенню взаємовідносин з покупцями. З цією метою підприємству необхідно розробити оптимально широкий асортимент передпродажних, післяпродажних і допоміжних послуг (табл. 1.3).

Таблиця 1.3

Система сервісу для торгівельних підприємств

Передпродажні послуги	Післяпродажні послуги	Допоміжні послуги
1. Приймання замовлень телефоном.	1. Доставка додому.	1. Безготівкові розрахунки.
2. Приймання замовлень поштою.	2. Доставка товарів до автомобіля покупця.	2. Надання загальної інформації.
3. Реклама.	3. Відправлення поштою.	3. Організація автостоянки.
4. Представлення товарів на вітринах і дисплеях.	4. Оформлення подарунків.	4. Ресторани, кафе, бари.
5. Внутрішні вітрини.	5. Можливість налаштування товару.	5. Прикрашення інтер'єру.
6. Примірювальні кімнати.	6. Повернення товару.	6. Продаж у кредит.
7. Показ мод.	7. Надання альтернативного товару.	7. Туалет.
8. Можливість здати старий товар у рахунок оплати нового.	8. Послуги кравців.	8. Дитяча кімната.
9. Підготовка товару до продажу.	9. Установка, інсталяція.	9. Організація пунктів обміну валюти.
10. Розробка системикаталогів і прейскурантів.	10. Гравірування.	10. Організація камер зберігання речей.
11. Підгонка за розміром.	11. Виклик таксі для покупця.	11. Організація аптечних кіосків
12. Консультації покупців.	12. Заміна товарів протягом гарантійного терміну.	12. Прокат касет, дисків.
13. Дегустація.	13. Ремонт товарів протягом гарантійного терміну.	13. Організація телефонних кабін.
14. Декоративне оформлення.	14. Збір склотари вдома в покупців	14. Банкомати
15. Демонстрація в дії товарів

Таким чином, у процесі збуту остаточно визначається результат роботи підприємства, спрямований на розширення обсягів діяльності та одержання максимального прибутку. Пристосовуючи збутову мережу і сервісне обслуговування до і після купівлі товарів до запитів покупців, підприємство-виробник підвищує свої шанси в конкурентній боротьбі [38, c. 61]. У Розділі 2 розглянемо діяльність ПП «Тиндик», проведемо аналіз фінансово - економічного стану підприємства, проаналізуємо внутрішне та зовнішнє середовище та оберемо стратегію, спрямовану на підвищення ефективної діяльності підприємства.

РОЗДІЛ 2. РОЗГЛЯД ДІЯЛЬНОСТІ ПП «ТИНДИК»

2.1 Характеристика діяльності підприємства

Організаційно-правові фактори функціонування підприємства:

Приватне підприємство «Тиндик» має організаційно-правову форму підприємства, засновану на власності фізичної особи. Згідно із законодавством України власник у даному разі водночас є і підприємцем, тобто власність і управління майном у приватному підприємстві не розмежовуються [1].

Місце знаходження та юридична адреса:

63240, с. Караван, вул. Леніна,35

63240, п.м.т. Нова Водолага, вул. Центральна, 123

Найменування підприємства:

- повна назва: Приватне підприємство «Тиндик»

- скорочено: ПП «Тиндик»

Метою створення і діяльності Підприємства є одержання прибутку на вкладений капітал шляхом здійснення торгівельної діяльності, згідно з цим Статутом, а також задоволення на основі одержаного прибутку соціально-економічних інтересів Власника та членів трудового колективу Підприємства. Предмет діяльності приватного підприємства - закупівля і реалізація продуктів та товарів народного споживання.

Правовий статус приватного підприємства - підприємство є юридичною особою згідно законодавства України [2]. Підприємство набуває права юридичної особи з дня його державної реєстрації. Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб. Джерелом формування фінансових ресурсів Підприємства є прибуток, набутий в результаті здійснення торгівельної діяльності, кошти, одержані за рахунок внеску Власника та інші фінансові надходження на законних підставах.

Управління діяльністю Підприємства здійснюється Директором Підприємства, яким є Власник Підприємства. Директор Підприємства самостійно вирішує всі питання поточної діяльності Підприємства і перспективи його розвитку. Власник зобов'язаний: - сприяти створенню і організації Підприємства;

- сприяти матеріально-технічному забезпеченню Підприємства;

- дотримуватись вимог трудового законодавства України [1]. Магазин «Тиндик» створено в 1997 році фізичною особою-підприємцем відповідно з вимогами чинного законодавства, Тиндик Оксаною Михайлівною , яка і в даний час є власницею цього підприємства. Магазин розташований в центрі с. Караван, що є зручним місцем розташування для мешканців.

Також в асортименті різні рибні продукти, консерви, свіжі овочі та фрукти, різноманітні напої, крупи, тютюнові вироби, хлібні вироби, досить широкий вибір кави та чаю. Місія ПП «Тиндик» - це сприяння добробуту населення шляхом надання торгівельних послуг по забезпеченню якісними продуктами харчування у широкому асортименті, таким чином і в такому обсязі, що відповідає етичним стандартам, забезпечує відповідний прибуток і справедливе відношення до працівників. ПП «Тиндик» стабільно функціонує протягом багатьох років, постійно розширює асортимент своєї продукції, враховує вимоги та побажання споживачів та отримує певний прибуток від своєї діяльності. Аналіз фінансово - економічного стану підприємства представлено в п. 2. 2.

2.2 Фінансово-економічний аналіз показників діяльності підприємства

Фінансово-економічний аналіз являє собою оцінку фінансово - господарської діяльності підприємства в минулому, дійсному й передбачуваному майбутньому. Його ціль - визначити стан «фінансового здоров'я» підприємства, виявити слабкі місця, потенційні джерела виникнення проблем при подальшій її роботі й виявити сильні сторони, на які фірма може зробити ставку [29, с. 147].

Фінансовий аналіз - це метод оцінки та прогнозування фінансового стану підприємства. Його зміст визначається предметом , метою та завданнями, які він дозволяє вирішити.

Аналіз фінансово-економічного стану - невід'ємна частина фінансового аналізу. В основі фінансового аналізу лежить аналіз фінансової звітності. Це зумовлює використання методів і робочих прийомів фінансового аналізу при проведенні оцінки фінансово-економічного стану.

Проведемо фінансово - економічний аналіз діяльності ПП «Тиндик» за 2012 та 2013 роки для визначення та порівняння економічних показників підприємства в даному періоді та оцінки ефективності діяльності підприємства.

В 2012 році підприємство виконало об'єм продаж (Q) на суму 285000 грн. маючи оборотні засоби (Зо) в розмірі 190000 грн., основними фондами (Фо) у розмірі 213000 грн. кількість робітників за штатним розписом (Рш) нараховує 7 чол., оренда складських приміщень (Фа) нараховує 65000 грн., кількість місяців дорівнює 12. Фактична собівартість продукції (С) складає 150000 грн.

Визначимо показники, які характеризують ефективність використання основних виробничих фондів і оборотних засобів підприємства, прибутковість та рентабельність підприємства за 2012 рік при трудомісткості (А) підприємства рівній 2555 люд-дн., активна частина фондів складає 60%.

В 2013 році підприємство виконало об'єм продаж (Q) на суму 290000 грн. маючи оборотні засоби (Зо) в розмірі 195000 грн., основними фондами (Фо) у розмірі 215000 грн. кількість робітників за штатним розписом (Рш) нараховує 7 чол., оренда складських приміщень (Фа) нараховує 70000 грн., кількість місяців дорівнює 12. Фактична собівартість продукції (С) складає 157000 грн.

Визначимо показники, які характеризують ефективність використання основних виробничих фондів і оборотних засобів підприємства, прибутковість та рентабельність підприємства за 2013 рік при трудомісткості (А) підприємства рівній 2555 люд-дн., активна частина фондів складає 60%. В табл. 2.1 наведено вихідні дані для розрахунку економічних показників підприємства.

Таблиця 2.1

Вихідні дані для розрахунку економічних показників

Роки	Q грн.	Зо грн.	Фо грн.	Фа грн.	n міс.	Рш чол.	A люд.-дн.
2012	285000	190000	213000	65000	12	7	2555
2013	290000	195000	215000	70000	12	7	2555

Показники використання основних виробничих фондів

1. Вартість основних фондів - це сума власних та залучених фондів, яка розраховується за формулою (2.1):

Фо = Фс + Фпр = Ф + Фа , (2.1)

де Ф - власні фонди,

Фа - залучені фонди.

Фа 2012 р. = Фа * n /12 = 65000* 12/12 = 65000 грн.

Фо 2012 р. = 213000 + 65000 = 278000 грн.;

Фа 2013 р. = Фа * n /12 = 70000* 12/12 = 70000 грн.

Фо 2013 р. = 215000 + 70000 = 285000 грн.

2. Фондовіддача - відношення вартості виконаних робіт до середньої річної вартості основних фондів, яка розраховується за формулою (2.2):

F = Q/ Фо, (2.2)

де Q - вартість виконаних робіт,

Фо - середня річна вартість основних фондів.

F 2012 р. = 285000/278000 = 1, 02;

F 2013 р. = 290000/285000 = 1, 02.

3. Фондомісткість - характеризує долю основних фондів, які приходяться на 1 грн. виконаних робіт і розраховується за формулою (2.3):

f = Фо/Q, (2.3)

f 2012 р. = 278000/285000 = 0,97;

f 2013 р. = 285000/290000 = 0,98.

4. Механоозброєність виробництва - характеризує долю активної частини основних фондів, які приходяться на 1 грн. виконаних робіт і розраховується за формулою (2.4):

Мв = Фа/Q, (2.4)

де Фа - задучені фонди,

Q - вартість виконаних робіт.

Фа 2012 р. = 60%*Фо = 65000* 0,6 = 39000грн.

Мв 2012 р. = 39000/285000 = 0,14.

Фа 2013 р. = 60%*Фо = 70000* 0,6 = 42000грн.

Мв 2013 р. = 42000/290000 = 0,14.

5. Механоозброєність праці - відношення активної частини основних фондів до спискової чисельності працюючих, яка розраховується за формулою (2.5):

Мп = Фа/Рс, (2.5)

де Фа - задучені фонди,

Рс - спискова чисельність працюючих.

Мп 2012 р. = 39000/7 = 5571 грн./чол.;

Мп 2013 р. = 42000/7 = 6000 грн./чол.

6. Ефективність використання основних виробничих фондів підприємства - відношення прибутку до середньої річної вартості основних фондів і розраховується за формулою (2.6):

ЕФ = П/Фо, (2.6)

де П - прибуток,

Фо - вартість основних фондів.

ЕФ 2012 р. = 135000/65000 = 2,07;

ЕФ 2013 р. = 133000/70000 = 1,9.

Показники використання оборотних засобів

1) Коефіцієнт оборотності - відношення вартості виконаних робіт до вартості оборотних засобів, який розраховується за формулою (2.7):

Ko = Q/Зo, (2.7)

де Q - вартість виконаних робіт,

Зо - вартість оборотних засобів.

Ко 2012 р. = 285000/190000 = 1,5;

Ко 2013 р. = 290000/195000 = 1,48.

2) Ссередня тривалість одного обороту в днях за розрахунковий період - це відношення числа днів в цьому періоді до величини коефіцієнта оборотності і розраховується за формулою (2.8):

Д = n/Ko, (2.8)

де n - число днів у періоді,

Ко - коефіцієнт оборотності.

Д 2012 р. = 365/1,5 = 243,3 (днів);

Д 2013 р. = 365/1,48 = 246,6 (днів).

3) Норматив оборотних засобів - відношення об'єму робіт до коефіцієнту оборотності, який розраховується за формулою (2.9):

Co = Q/Ko = Q*Д/n, (2.9)

де Д - середня тривалість одного обороту в днях.

Со 2012 р. = 285000*243,3/365 = 69340500/365 = 189974 грн.

Со 2013 р. = 290000*246,6/365 = 71514000/365 = 195929 грн.

4) Коефіцієнт закріплення основних оборотних засобів - це відношення вартості основних засобів до об'єму виконаних робіт в грошовому вираженні. Це показник зворотний показнику коефіцієнта оборотності та розраховується за формулою (2.10):

Кз = 1/Ko*100%, (2.10)

Кз 2012 р. = 1/1,5*100% = 66,6 %.

Кз 2013 р. = 1/1,48*100% = 67,5 %.

Виробіток на одного працюючого:

1) Нормативний робочий час:

Дп = 365 днів;

2) Явочний робочий час:

Дя = 365 днів;

3) Поправочний коефіцієнт розраховується за формулою (2.11):

К = Дп/ Дя, (2.11)

де Дп - нормативний робочий час,

Дя - явочний робочий час.

К 2012, 2013 рр. = 365/365 = 1;

4) Явочна кількість основних робітників розраховується за формулою (2.12):

Ря = Т/Дя, (2.12)

де Т - табельний фонд робочого часу

Дя - явочний робочий час.

Ря 2012, 2013 рр. = 2555/365 = 7 чол.;

5) Спискова кількість основних робітників розраховується за формулою (2.13):

Рс = Ря*К, К = 1 (2.13)

де Ря - явочна кількість основних робітників,

К - попоравочний коефіцієнт.

Рс 2012, 2013 рр. = 7*1 = 7 чол.;

6) Загальна кількість працюючих:

Ро 2012, 2013 рр. = 7 чол.;

7) Виробіток розраховується за формулою (2.14):

В = Q/Pо, (2.14)

де Q - вартість виконаних робіт,

Ро - загальна кількість працюючих.

В 2012 р. = 285000/7 = 40714,3 (грн/чол.).

В 2013 р. = 290000/7 = 41428,6 (грн/чол.).

Розрахунок прибутку та рівня рентабельності підприємства:

Розрахуємо прибуток підприємства в 2012 та 2013 році. Відомо, що об'єм продаж(Q) за 2012 р. склав 285000 грн., а в 2013 році - 290000 грн.; собівартість (С) в 2012 році склала 150000 грн., а в 2013 році - 157000 грн. Прибуток розраховується за формулою (2.15):

П = Q - C, (2.15)

де Q - об'єм продаж,

С - собівартість.

П 2012 р. = 285000 - 150000 = 135000 (грн.);

П 2013 р. = 290000 - 157000 = 133000 (грн.).

Розрахуємо рівень рентабельності підприємства за 2011 та 2012 роки.

Рівень рентабельності підприємства - це показник, який характеризує самоокупність підприємства та розраховується за формулою (2.16):

r = П/C*100%, (2.16)

де П - прибуток,

С - собівартість.

П 2012 р. = 135000 грн.; C 2011 р. = 150000 грн.;

r 2012 р. = 135000/150000*100% = 90 %.

П 2013 р. = 133000 грн.; C 2012 р. = 157000 грн.;

r 2013 р. = 133000/157000*100% = 84,7 %.

Результати фінансово - економічного аналізу ПП «Тиндик» за 2012 та 2013 рр. наведено у табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Результати фінансово - економічного аналізу за 2012 і 2013 рр.

Показники	2012 рік	2013 рік
Вартість основних фондів (Фо), грн.	278000	285000
Фондовіддача (F)	1,02	1,02
Фондомісткість (f)	0,97	0,98
Механоозброєність виробництва (Мв)	0,14	0,14
Механоозброєність праці (Мп), грн/чол.	5571	6000
Ефективність використання ОПФ	2,07	1,9
Коефіцієнт оборотності (Ко)	1,5	1,48
Середня тривалість одного обороту (Д), дні	243,3	246,6
Норматив оборотних засобів (Зо), грн.	189974	195929
Коефіцієнт закріплення оборотних засобів (Ко), %	66,6	67,5
Виробіток на одного працюючого (В), грн/чол.	40714,3	41428,6
Об'єм продаж (Q), грн.	285000	290000

Подобные документы

• Удосконалення маркетингової стратегії підприємства

  Сутність та роль маркетингової стратегії підприємства. Аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства. Оцінка готовності підприємства до прийняття маркетингової стратегії. Маркетингове дослідження ринку заморожених овочів, фруктів та ягід.
  
  дипломная работа [901,5 K], добавлен 10.11.2011
  

• Проведення ефективної рекламної кампанії підприємства на ринку кисломолочних виробів

  Загальна характеристика діяльності ПрАТ "Галичина". Аналіз профілю маркетингового середовища підприємства, побудова і аналіз матриці SWOT. Розробка корпоративної стратегії на підприємстві. Рекомендації щодо розробки рекламної кампанії для ПрАТ "Галичина".
  
  курсовая работа [611,0 K], добавлен 04.04.2014
  

• Аналіз ефективності маркетингової стратегії

  Стратегічний маркетинг та його роль в діяльності підприємства і взаємозв’язок з принципами управління економікою, аналіз внутрішнього і зовнішнього маркетингового середовища. Пропозиції щодо вдосконалення маркетингової стратегії, ефективність стратегії.
  
  дипломная работа [230,7 K], добавлен 25.06.2011
  

• Розробка стратегії диверсифікації діяльності підприємства

  Стратегічні зони господарювання підприємства. Аналіз стратегічних змін діяльності підприємства, необхідних для ефективної реалізації стратегії диверсифікації виробництва. Напрями та етапи диверсифікації підприємства "Репортер", підтримка збуту та ціни.
  
  курсовая работа [313,9 K], добавлен 25.12.2013
  

• Проблеми розробки та реалізації рекламної кампанії для автомобіля марки ЗАЗ-110307-42

  Сутність та значення рекламної кампанії для маркетингової діяльності підприємства. Аналіз основних фінансових показників та особливості маркетингової діяльності ТОВ "Меркурій". Розробка та реалізація рекламної стратегії продажу товару на підприємстві.
  
  дипломная работа [491,8 K], добавлен 25.08.2010
  

• Розроблення рекламної стратегії на прикладі ЗАТ Хлібзавод "Салтівский"

  Характеристика ЗАТ Хлібзавод "Салтівский": загальні відомості, оцінка конкурентоспроможності. Особливості стратегії та тактики рекламної кампанії. Організація проведення нової рекламної кампанії. Формування рекламного бюджету, ефективность реклами.
  
  курсовая работа [2,6 M], добавлен 01.06.2010
  

• Розробка стратегії диверсифікації діяльності підприємства

  Вибір та обґрунтування сфери діяльності підприємства. Розробка загальної концепції діяльності; аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства. Визначення мети і базової стратегії маркетингу. Розробка конкурентної та збутової стратегії.
  
  курсовая работа [283,8 K], добавлен 29.10.2014
  

• Економічне обґрунтування стратегії маркетингу підприємства (на прикладі ТОВ "Агро-Класік")

  Розробка заходів щодо підвищення ефективності діяльності підприємства через реалізацію стратегії маркетингу. Реалізація обраної стратегії маркетингу в контексті постійного удосконалення товару. Пошук альтернативних шляхів розподілу та збуту продукції.
  
  дипломная работа [791,5 K], добавлен 26.12.2013
  

• Аналіз маркетингової стратегії підприємства ВАТ "ПівнГЗК"

  Характеристика зовнішнього і внутрішнього середовища ВАТ "ПівнГЗК". Динаміка показників, що характеризують персонал. Аналіз виробництва продукції, рівня її якості, організації збуту, цінової політики. Сертифікація і стандартизація діяльності підприємства.
  
  курсовая работа [216,3 K], добавлен 31.05.2013
  

• Розробка плану маркетингу для підприємства "Intertool"

  Ситуаційний аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства "Intertool". Аналіз сильних та слабких сторін підприємства і конкурентів. Розробка програми стимулювання збуту та рекламної кампанії. Організація та вибір каналів розподілу послуг.
  
  курсовая работа [109,7 K], добавлен 05.07.2012
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам