Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АВТОМОБІЛЬНО-ДОРОЖНІЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра транспортних систем і логістики

ЗВІТ

на тему: «Підвищення ефективності функціонування системи закупок ТОВ “Полекс”»

Студента 4 курсу, групи ТС-42

Мосієнко М.М.

напряму підготовки 6.070101

спеціальності 7.07010101 Транспортні системи

Керівник Очеретенко С.В.

м. Харків, 2014 р.

Зміст

Вступ

1 Аналіз сучасного стану питання

1.1 Сутність та функції закупівельної логістики

1.2 Завдання закупівельної логістики

1.3 Обґрунтування вибору постачальників

2 Теоретичні дослідження

2.1 Характеристика об'єкту дослідження

2.2 Постанова задачі

Висновки

Вступ

Управління матеріальними потоками завжди було істотною стороною господарської діяльності. Проте лише недавно воно придбало положення однієї з найбільш важливих функцій економічного життя.

Напрямком науки і практичної діяльності, що займається організацією матеріальних і супутніх йому інформаційних потоків, є логістика.

Діяльність у галузі логістики багатогранна. Вона включає управління транспортом, складським господарством, запасами, кадрами, організацію інформаційних систем і багато іншого.

Будь-яке підприємство, як виробниче, так і торгове, в якому обробляються матеріальні потоки, має у своєму складі службу, що здійснює закупівлю, доставку і тимчасове зберігання предметів праці: сировини, напівфабрикатів та інше. Діяльність цієї служби може бути розглянута на трьох рівнях, так як служба постачання одночасно є:

- елементом, що забезпечує зв'язок та реалізацію цілей макрологістичної системи, в яку входить підприємство;

- елементом мікрологістичної системи, тобто одним з підрозділів підприємства, що забезпечує реалізацію цілей цього підприємства;

- самостійною системою, що має елементи, структуру і самостійні цілі.

Метою даної роботи є розробка на основі аналізу предметно-об'єктного матеріалу конкретних пропозицій щодо підвищення ефективності функціонування системи закупок ТОВ «Полекс».

Необхідність дослідження ефективності закупівельної логістики є актуальною, так як закупівельна логістика є системою, яка забезпечує надходження матеріальних потоків на підприємство, і від неї безпосередньо залежить якість, ціна і майбутній продаж товарів.

1. Аналіз сучасного стану питання

1.1 Сутність та функції закупівельної логістики

Закупівельна логістика - управління матеріальними потоками в процесі забезпечення підприємства матеріальними ресурсами.

Значущим елементом мікрологістичної системи є підсистема закупівель, організуюча вхід матеріального потоку в логістичну систему. Управління матеріальними потоками на даному етапі має відому специфіку, що пояснює необхідність виділення закупівельної логістики в окремий розділ дисципліни, що вивчається.

Основні питання, на які слід відповісти в процесі забезпечення підприємства предметами праці, традиційні і визначаються логістикою постачання: що закупити; скільки закупити; у кого закупити; на яких умовах закупити.

До традиційного переліку логістика додає свої запитання:

- як системно пов'язати закупівлі з виробництвом і збутом;

- як системно пов'язати діяльність підприємства з постачальниками.

Позначене коло питань закупівельної логістики визначає склад вирішуваних в даній функціональній області завдань і характер виконуваних робіт [1].

Основною метою в закупівельній логістиці є задоволення потреб виробництва в матеріалах з максимально можливою економічною ефективністю. При цьому слід пам'ятати, що нова система господарювання характеризується:

- свободою вибору партнера/контрагента по закупівлі товарів;

- множинністю джерел закупівлі (постачальників);

- рівноправністю партнерів; збільшеною роллю договорів, контрактів на поставку товарів;

- саморегулюванням процесів поставки товарів;

- свободою ціноутворення;

- конкуренцією постачальників і покупців;

- економічною відповідальністю сторін;

- ініціативою, самостійністю і заповзятливістю продавця і покупця.

Розрізняють такі функції закупівельної логістики:

- визначення потреби в матеріальних ресурсах;

- отримання та оцінка пропозицій;

- вибір постачальників;

- узгодження ціни і укладення договорів;

- формування замовлень;

- контроль кількості та термінів поставок;

- вхідний контроль і розміщення матеріальних ресурсів на складі [2].

На процес прийняття рішень про закупівлю впливає ряд чинників (рис. 1.1). При цьому треба зазначити, що до факторів-збудників, які визначають поведінку покупця, належать і фактори ситуаційного впливу: зміни в макросередовищі, зокрема, економічна ситуація в країні, рівень науково-технічного прогресу, зміна форми власності; зміни обставин у покупця, зокрема, зміни його фінансового стану, дії інших покупців, які можуть і стимулювати акт купівлі, і протидіяти його здійсненню.

Взагалі, прийняттю рішення про придбання передує порівняльна оцінка існуючих варіантів.

Рисунок 1.1 - Чинники, що впливають на закупівельну діяльність

1.2 Завдання закупівельної логістики

Розглянемо завдання і роботи, які відносяться до закупівельної логістики:

- Визначення потреби в матеріальних ресурсах. У процесі визначення потреби в матеріальних ресурсах необхідно ідентифікувати внутрішньофірмових споживачів матеріальних ресурсів. Потім виконується розрахунок потреби в матеріальних ресурсах. При цьому встановлюються вимоги до ваги, розміру та іншим параметрам поставок, а також до сервісу поставок. Далі розробляються плани-графіки і специфікації на кожну позицію номенклатури та (або) номенклатурні групи.

- Дослідження ринку закупівель. Дослідження ринку закупівель починають з аналізу поведінки ринку постачальників. При цьому необхідно ідентифікувати всіх можливих постачальників по безпосереднім ринкам, ринкам замінників і нових ринків. Далі слід попередня оцінка всіх можливих джерел закуповуваних матеріальних ресурсів, а також аналіз ризиків, пов'язаних з виходом на конкретних ринок.

- Вибір постачальників. Включає пошук інформації про постачальників, пошук оптимального постачальника, оцінку результатів роботи з вибраними постачальниками.

- Здійснення закупівель. Реалізація даної функції починається з проведення переговорів, які повинні завершитися оформленням договірних відносин, тобто укладенням контракту. Договірні відношення формують господарські зв'язки, раціоналізація яких також є завданням логістики. Здійснення закупівель включає вибір методу закупівель, розробку умов поставки та оплати, а також організацію транспортування матеріальних ресурсів. При цьому складаються графіки постачання, здійснюється експедирування, можливо, організовуються митні процедури. Завершуються закупівлі організацією приймального контролю.

- Контроль поставок. Однією із значущих завдань контролю постачань є контроль якості постачання, тобто облік кількості рекламацій і браку. Контроль постачань включає також відстеження термінів постачання (кількість ранніх поставок або запізнень), відстеження термінів оформлення замовлення, термінів транспортування, а також контроль стану запасів матеріальних ресурсів.

- Підготовка бюджету закупівель. Істотною частиною закупівельної діяльності є економічні розрахунки, так необхідно точно знати, у що обходяться ті або інші роботи і рішення. При цьому визначають такі види витрат:

а) витрати на виконання замовлення за основними видами матеріальних ресурсів;

б) витрати на транспортування, експедирування та страхування;

в) витрати на вантажопереробку;

г) витрати по контролю за дотриманням умов договору поставки;

д) витрати на приймання і перевірку матеріальних ресурсів;

е) витрати на пошук інформації про потенційних постачальників.

У рамках проведення економічних розрахунків до завдань закупівельної логістики слід віднести розрахунок витрат через дефіцит матеріальних ресурсів.

- Координація і системний взаємозв'язок закупівель з виробництвом, збутом, складуванням і транспортуванням, а також з постачальниками. Це специфічне завдання закупівельної логістики, розв'язуване, як було зазначено вище, за допомогою організації системи взаємозв'язку закупівель з виробництвом і збутом, а також тісних зв'язків з постачальниками в області планування, економіки, техніки і технології [3].

1.3 Обґрунтування вибору постачальників

Проблема вибору постачальника може розглядатися у прямому розумінні як вибір найліпшої альтернативи в гомогенному просторі пропозиції матеріалів, так і в стратегічному розумінні як вибір субституційних варіантів, що за змістом є гетерогенними, однак ідентичними за кінцевою ціллю логістики постачання -- гарантоване забезпечення матеріалами, частинами виробничого процесу. Традиційне вирішення проблеми вибору постачальника полягає у виборі джерела постачання, яким зазвичай може бути виробник або посередник, що функціонує в дистрибуційній мережі з обслуговування виробника (власній чи контрактній). Загальна оцінка таких джерел постачання, їх переваги та недоліки подані у табл. 1.1. закупівельний логістика товар ціна

Комплексне оцінювання джерел постачання зорієнтовує на використання як постачальника безпосереднього виробника за досить великих стабільних потреб матеріалів і гуртову базу за відносно невеликих потреб стандартних матеріалів. Однак точніша процедура вибору джерела постачання вимагає використання методу багатокритеріального оцінювання. Такий метод багатокритеріального оцінювання постачальників може бути реалізований за кількома сценаріями. Загалом об'єктивізація узагальнювального оцінювання постачальника може здійснюватись двома шляхами або їх комбінацією:

- введенням вагових коефіцієнтів щодо оцінок за окремими критеріями;

- деталізацією окремих критеріїв частковими показниками оцінки.

Таблиця 1.1 - Оцінювання джерел постачання

Критерії	Оцінювання джерела
	Виробник	Гуртова база
	абсолютна	відносна	абсолютна	відносна
Ціна поставки	Збутова ціна виробника	^	Гуртова ціна	v
Транспортні витрати	Витрати постачальника	^	Витрати отримувача	v
Якість матеріалу	Спеціальні вимоги	^	Типові вимоги	v
Імідж постачальника	Оцінка замовника	?	Оцінка замовника	?
Гнучкість поставки	Мала, обмежена виробничими можливостями	v	Значна, обмежена наявними запасами	^
Умови оплати	Можливість пільгового режиму	^	Неможливість пільгової оплати	v

Перший шлях вимагає прийняття як типових або ж обгрунтування системи критеріїв. Так, типова структура критеріїв повинна надати можливість комплексного оцінювання кожного джерела щодо: ціни; якості; характерних параметрів доставляння (терміну, надійності, гнучкості тощо); додаткових (сервісних) послуг [4].

Деталізація окремих типових критеріїв може передбачати встановлення таких показників оцінки:

- ціна:

а) рівень ціни щодо конкурентів;

б) умови оплати;

в) гнучкість (еластичність ціни, умов оплати тощо);

- якість:

а) рівень якості;

б) міцність (довговічність);

в) надійність;

- умови доставляння:

а) тривалість доставляння;

б) надійність доставляння;

в) обмеження щодо партії доставляння;

- додаткові послуги:

а) власне транспортування;

б) утримання запасів.

Така деталізація дає змогу уникнути необхідності встановлення “ваги” кожного критерію, оскільки цю функцію виконують показники структурованого критерію, які входять до загальної оцінки безпосередньо оцінюванням за 5-бальною шкалою.

Викладена деталізація дає змогу узагальнено оцінити джерело постачання графічним методом за допомогою кругової діаграми, в якій величина заштрихованої поверхні відповідає інтегральній оцінці постачальника (рис. 1.2) [5].

Рисунок. 1.2 - Графічна інтерпретація інтегральної оцінки джерела постачання за методом структуризації критеріїв оцінки

2. Теоретичні дослідження

2.1 Характеристика об'єкту дослідження

Організаційно-правова форма підприємства - товариство з обмеженою відповідальністю «Полекс». Товариством з обмеженою відповідальністю визнається засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого розділений на частки визначених установчими документами розмірів; учасники товариства з обмеженою відповідальністю не відповідають за його зобов'язаннями і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості внесених ними вкладів.

Підприємство зареєстроване 20 вересня 2003 року.

ТОВ «Полекс» виробляє металопластикові конструкції і огорожі. Це вимагає наявності наступних комплектуючих матеріалів:

- профіль пластиковий;

- скло;

- запірна арматура;

- фурнітура;

- витратні матеріали.

Підприємство ТОВ “Полекс” здійснює поповнення матеріалу 1 раз на тиждень. Тобто, відділ постачання планує обсяг замовлення такий, щоб вистачило матеріалу для виробництва продукції на один тиждень, з можливою покупкою додаткових партій матеріалу, в разі непередбачених замовлень на готову продукцію.

Вибір перспективного постачальника і в цілому вся закупівельна діяльність передбачає наявність спеціальних показників, розрахувавши які можна визначити: ефективно працює логістика на підприємстві чи ні, і вжити необхідних заходів.



2.2 Постанова задачі

Вибір перспективного постачальника з огляду на динаміку товарних ринків є основним завданням, при цьому треба керуватися вимогами змін у стратегії постачання в напрямку “концентрованого джерела” (“Single sourcing”, “Global sourcing”). Це означає, що придатність постачальника визначатиметься не тільки ціновими факторами, а й довготерміновістю постачання, перспективністю щодо гарантії кількісного і якісного розвитку частин і вузлів, їх наступного (якщо є потреба) перероблення (утилізації). Подібні вимоги існують і для постачальників сировини. Так, це стосується листової сталі, труб, ливарних заготовок тощо.

За цих умов для оцінки постачальників та їх подальшого вибору придатним може бути не типовий, а обгрунтований багатокритеріальний підхід. Його використання вимагає реалізації такого алгоритму:

- формування систем можливих суттєвих критеріїв (етап 1);

- формування безконфліктної системи критеріїв (етап 2);

- оцінювання важливості (“ваги”) кожного критерію (етап 3);

- оцінювання кожного постачальника за вибраними критеріями (етап 4);

- розрахунок інтегрального критерію та вибір постачальника (етап 5).

Зауважимо, що прийняття за основу лише типових критеріїв спрощує алгоритм вибору постачальника, охоплюючи лише етапи 3, 4 і 5.

Розглянемо прийняття логістичного рішення на прикладі, дотримуючись викладеного повного алгоритму:

- Необхідно здійснити вибір одного із чотирьох можливих постачальників А, В і С і D конкретного вузла чи частини. Для цього за допомогою якісного аналізу формуємо систему можливих критеріїв оцінки кожного постачальника:

а) К₁ -- ціна виробу;

б) К₂ -- відстань до кінцевого виробника;

в) К₃ -- транспортна гнучкість поставки;

г) К₄ -- якість виробу;

д) К₅ -- можливість постачання “точно, своєчасно”;

е) К₆ -- гнучкість щодо динаміки вимог до постачальника;

ж) К₇ -- можливість подальшого розвитку виробу;

з) К₈ -- можливість подальшого перероблення (утилізації);

и) К₉ -- можливість під'єднання до внутрішньовиробничої системи тран-спортування, пакування, складування кінцевого виробника;

к) К₁₀ -- можливість об'єднання інформаційних систем;

л) К₁₁ -- можливість проміжного складування виробів у постачальника;

м) К₁₂ -- спільне виробниче планування й управління.

Очевидно, що формована система критеріїв оцінювання з огляду на прийняту до реалізації логістичну стратегію постачання повинна всебічно характеризувати ринок постачальників, зосереджуючи увагу на таких питаннях:

а) які технологічні зміни спостерігаються в оточенні;

б) хто є лідером на ринку;

в) який постачальник має вагомі переваги над конкурентами;

г) який постачальник пропонує найнижчі витрати;

д) хто з постачальників контролює структуру витрат.

- Для подальшого застосування цих критеріїв із метою формування безконфліктної системи незалежних критеріїв випробуємо їх на логічну свободу від протиріч та відносну незалежність. Попарне порівняння кожного критерію з іншими дає змогу виявити як взаємозалежні критерії між собою (один з критеріїв за змістом охоплює інший), так і критерії, які конфліктують (один критерій суперечить іншому). Так, наприклад, критерій К₁₁ суперечить критерію К₆, оскільки заперечує гнучкість постачальника до змін у вимогах до нього, тому критерій К₁₁ виключається з оцінки. Аналогічно можна дійти висновку про виключення з оцінки критерію К₁₂. Для спрощення розрахунків уважатимемо, що інші 10 критеріїв утворюють безконфліктну систему.

- Оцінювання важливості кожного критерію можна здійснити групою експертів, формуючи півматрицю, в клітинах якої стоять номери тих критеріїв, котрі є важливішими у попарному порівнянні з іншими. Отримана кількість переваг для кожного критерію нормалізується, що і визначає “вагу” кожного з них. Зауважимо, що попарне порівняння критеріїв є значною мірою суб'єктивним оцінюванням, однак є менш суб'єктивним порівняно із методом прямого (безпосереднього) оцінювання важливості, встановленого групою експертів (табл. 2.1).

Таблиця 2.1 - Півматриця для визначення важливості окремих критеріїв

К1

К2

К3

К4

К5

К6

К7

К8

К9

К10

Число переваг

Важливість, %

Ранжування за важливістю показника

К1

К1

К1

К4

К5

К1

К1

К8

К1

К1

6

13,3

2

К2

К3

К4

К5

К2

К7

К8

К9

К2

2

4,3

5

К3

К4

К5

К3

К3

К3

К9

К3

5

11,2

3

К4

К4

К4

К4

К4

К4

К4

9

20

1

К5

К5

К7

К5

К5

К10

6

13,3

2

К6

К6

К8

К6

К6

3

6,7

4

К7

К8

К7

К10

3

6,7

4

К8

К8

К8

6

13,3

2

К9

К10

2

4,4

5

К10

3

6,7

4

?

45

100

-

Остання графа таблиці формує послідовність критеріїв на підставі їх важливості для загальної оцінки придатності постачальника Так, на першому місці стоїть якість виробу (К₄) а ціна виробу (К₁) -- лише на четвертому.

- Оцінку кожного постачальника за обраними критеріями здійснимо експертним методом. Експертні оцінки даються за десятибальною шкалою так, що, наприклад, низька ціна оцінюється великою кількістю балів, а велика відстань до постачальника -- малою кількістю балів. Експерти можуть оцінювати за трьома варіантами:

- однозначна (очікувана) оцінка;

- максимальна (оптимістична) К_max та мінімальна (песимістична) K_min оцінки та її очікуване К_оч значення, розраховане за формулою

К_оч= ; (2.1)

- максимальна (оптимістична) К_max, найбільш вірогідна К_n.b. та мінімальна(песимістична) К_min оцінки та їх очікуване значення, розраховане за формулою [5]

К_оч= (2.2)

Таким чином, розглянувши прийняття логістичного рішення на прикладі, дотримуючись викладеного повного алгоритму, здійснення вибору одного з чотирьох можливих постачальників: формування безконфліктної системи незалежних критеріїв, оцінювання важливості кожного критерію, оцінку кожного постачальника за обраними критеріями - можемо обрати перспективного постачальника для підвищення ефективності функціонування системи закупок ТОВ “Полекс”.

Висновки

В першому розділі даної науково-дослідної роботи було визначено сутність й функції закупівельної логістики та її основні завдання. Обгрунтували вибір постачальників, а саме розглянуто: проблеми вибору постачальника, комплексне оцінювання джерел постачання, деталізацію окремих типових критеріїв.

У другому розділі роботи було проведено вибір перспективного постачальника з огляду на динаміку товарних ринків, розглянуто прийняття логістичного рішення на прикладі, дотримуючись викладеного повного алгоритму, а саме: здійснення вибору одного з чотирьох можливих постачальників, формування безконфліктної системи незалежних критеріїв, оцінювання важливості кожного критерію, оцінку кожного постачальника за обраними критеріями.

Розглянувши прийняття логістичного рішення на прикладі, дотримуючись викладеного повного алгоритму, можемо обрати перспективного постачальника для підвищення ефективності функціонування системи закупок ТОВ “Полекс”.

Размещено на Allbest.ru