- розкриття iнформацiї за видами активiв вiдповiдає вимогам нацiональних (положень) стандартiв бухгалтерського облiку;

- розкриття iнформацiї про зобов'язання вiдповiдає вимогам нацiональних (положень) стандартiв бухгалтерського облiку;

- розкриття iнформацiї про власний капiтал вiдповiдає вимогам нацiональних (положень) стандартiв бухгалтерського облiку;

- вартiсть чистих активiв вiдповiдає вимогам чинного законодавтсва. Вартiсть чистих активiв станом на 31.12.2009р. становить 168 284,4 тис.грн. й перевищує розмiр зареєстрованого статутного капiталу акцiонерного товариства;

- статутний капiтал сплачений повнiстю у встановленi законодавством строки;

- вартiсть чистого прибутку пiдприємства за 2009 рiк становить 729,4 тис.грн. й вiдображено достовiрно;

- розкриття iнформацiї про дiї, якi вiдбулися протягом звiтного року та можуть вплинути на фiнансово-господарський стан емiтента та призвести до значної змiни вартостi його цiнних паперiв, вiдповiдає вимогам частини першої статтi 41 Закону України "Про цiннi папери та фондовий ринок". Облікова політика ВАТ "Криворiзький турбiнний завод "Констар" враховує такі важливі фактори: форму власності та організаційно-правову структуру; вид економічної діяльності, що зумовлює особливості та умови облікової роботи; параметри підприємства за обсягами діяльності, номенклатури продукції, чисельності працюючих тощо; відносини з податкового системою, наявність пільг та умови їх отримання; умови забезпечення заводу ресурсами та умови реалізації готової продукції; матеріально-технічне забезпечення обліково-аналітичної роботи підприємства та рівень забезпеченості кваліфікованими обліковими працівниками; умови організації та стимулювання праці, відповідальності тощо.

Опис обраної політики щодо фінансування діяльності фірми, достатність робочого капіталу для поточних потреб, можливі шляхи покращення ліквідності за оцінками фахівців заводу Аналiзуючи стан його активiв не можна обiйти увагою питання лiквiдностi балансу, яка вiдображає можливiсть швидкої мобiлiзацiї власних коштiв. Так, коефiцiєнт термiнової лiквiдностi, що характеризує здатнiсть пiдприємства своєчасно розраховуватись по поточним зобов"язанням за рахунок грошових кошт, їх еквiвалента та всiєї дебiторської заборгованостi, при нормативному значеннi 0,7-1, склав: на 01.01.09р. - 0,72; на 31.12.09р. - 0,69. Коефiцiєнт поточної лiквiдностi, що характеризує здатнiсть пiдприємства профiнансувати поточнi активи за рахунок поточних зобов"язань, при нормативному значеннi бiльше/дорiвнює 2, склав: на 01.01.09р. - 3,47; на 31.12.09р. - 1,56. Фондовiддача (показує кiлькiсть грошових одиниць, котрi принесе кожна гривня, вкладена в основнi засоби) склала: на 01.01.09р. - 0,94; на 31.12.09р. - 0,65. Фондомiсткiсть (показує кiлькiсть грошових одиниць основних засобiв, котрi припадають на одну гривню виручки) склала на 01.01.09р. - 1,07; на 31.12.09р. - 1,55. Коефiцiєнт валового прибутку (визначає долю валового прибутку в загальнiй сумi виручки) склав на 01.01.09р. - 0,23; на 31.12.09р. - 0,32. Інформацію про вартість укладених, але ще не виконаних договорів (контрактів) на кінець звітного періоду (загальний підсумок) та про очікувані прибутки від виконання цих договорів Сума укладених за звiтний перiод договорiв складає 169918,27 тис.грн., з них перехiдних на 2010р. на суму 46000,00 тис. грн, тобто очiкуваний прибуток вiд вартостi укладених, але ще не виконаних договiрних зобов"язань становитиме майже 18%. Стратегію подальшої діяльності емітента щонайменше на рік (щодо розширення виробництва, реконструкції, поліпшення фінансового стану, опис істотних факторів, які можуть вплинути на діяльність емітента в майбутньому) Стратегiя подальшої дiяльностi емiтента направлена на зростання об"єму виробництва, освоєння нової продукцiї i модернiзацiї з метою пiдвищення ККД продукцiї, що ранiше випускалась, розширенню географiї замовлень, в тому числi Росiя, Бiлорусь, Казахстан та iн. Опис політики емітента щодо досліджень та розробок, вказати суму витрат на дослідження та розробку за звітний рік У звiтному роцi зареєстрованi:

- патент України №22968 вiд 25.04.2009р. на корисну модель "Система запуску приводного газотурбiнного двигуна газоперекачуючого агрегату";

- патент України №24458 вiд 25.06.2009р. на корисну модель "Приводний газотурбiнний двигун ГТД-10В для газоперекачуючих агрегатiв".

Розроблено:

- комплект робочої конструкторської документацiї на двигун газотурбiнний ГТД-10В потужнiстю 10 МВт з ККД 31,5% для роботи у складi газоперекачуючих агрегатiв ГПА-10(-01);

- типорозмiрний ряд парової турбiни на дiапазон потужностей вiд 250 до 315 кВт;

- технiчнi вимоги на газотурбiнний агрегат ГТТА-12В потужнiстю 12 МВт на базi газотурбогенератора типу ГТГ-12В стосовно умов українського i бiлоруського споживачiв.

З метою реалiзацiї державної програми енергозбереження опрацьованi пропозицiї по впровадженню парових турбiн на котельних "Ленiнська" i "СЕВГОК №1" КПТМ "Криворiжтепломережа" (м. Кривий Рiг).

Оцінка системи бухгалтерського обліку підприємства

Господарські операції та оцінка майна ВАТ «Констар», контроль за наявністю та зберіганням майна, виконанням зобов'язань і достовірністю даних бухгалтерського обліку відображаються по робочому плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій і по журнально-ордерній формі бухгалтерського обліку із використанням комп'ютерної техніки.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фінансування фактів здійснення усіх господарських операцій у первинних документах, зберігання оброблених документів, регістрів і звітності на протязі встановленого терміну доручена керівнику підприємства.

До основних засобів відносять матеріальні активи, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він довший за рік), первісна вартість яких більша за 800 грн.

Обліковою одиницею бухгалтерського обліку основних засобів вважають об'єкт основних засобів.

Фактичні витрати, пов'язані з поточним ремонтом основних засобів, включають до складу витрат підприємства.

Основні засоби відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності по справедливій вартості.

Знос основних засобів нараховується згідно з П(С)БО 7 «Основні засоби», із використанням річних норм амортизаційних відрахувань, визначених податковим законодавством.

Первісну оцінку об'єктів основних засобів на підприємстві здійснюють по собівартості придбання.

Амортизація нематеріальних активів здійснюється прямолінійним методом, термін корисного використання нематеріальних активів встановлюється конкретно по кожному нематеріальному активу.

Одиницею бухгалтерського обліку запасів признають їх конкретну назву.

Визнання та первісну оцінку запасів (матеріалів, сировини, палива, комплектуючих виробів, товарів) здійснюють в залежності від шляху надходження запасів на підприємство : придбані за плату, виготовлені власними силами, внесені до статутного капіталу, отримані безоплатно, придбані в результаті обміну на подібні та неподібні активи згідно з П(С)БО 9 «Запаси».

Первісну вартість запасів, придбаних за плату, визначають по собівартості запасів.

Запаси відображають у бухгалтерському обліку по найменшій із двох оцінок: первісної вартості або чистої вартості реалізації.

Оцінка запасів при відпуску у виробництво чи іншому вибутті здійснюється із використанням методу середньозваженої собівартості.

Грошовими коштами та їх еквівалентами у фінансовій звітності у відповідності до П(С)БО 4 приймають грошові кошти на розрахунковому рахунку, грошові кошти у касі підприємства, грошові кошти в дорозі та депозитні сертифікати терміном до трьох місяців.

Доходи відображаються у Звіті про фінансові результати у тому періоді, коли вони виникнули. Облік доходів організований згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 «Доходи».

Витрати відображаються на основі відповідності доходам, що забезпечить визначення фінансового результату звітного періоду шляхом зіставлення доходів звітного періоду із витратами, котрі були здійснені для отримання цих доходів.

Облік витрат ведеться згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати».

При веденні бухгалтерського обліку та складанні фінансових звітів використовуються такі якісні характеристики: зрозумілість, достовірність, доречність даних.

До витрат майбутніх періодів відносять наперед сплачену орендну плату, наперед сплачені рекламні послуги та всі інші витрати, які стосуються наступного облікового періоду.

У склад доходів майбутніх періодів включаються суми доходів, нарахованих в поточному або попередньому звітних періодах, котрі будуть визначатися у наступних звітних періодах.

З метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності проводять інвентаризацію майна і фінансових зобов'язань, відповідно до статті 10 Закону про бухгалтерський облік та інших нормативних документів.

Інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються їх наявність, документальне підтвердження і стан та дається оцінка, визначається ефективність застосування окремих принципів, методів і процедур бухгалтерського обліку і розробляються пропозиції щодо зміни окремих параметрів облікової політики на наступний звітний період (рік), проводять перед складанням річної фінансової звітності підприємства, орієнтовано з 01.12 до 25.12, в обов'язковому порядку. Точний час і порядок її проведення, відповідальних осіб визначають окремим письмовим розпорядженням (наказом) керівника підприємства.

На підприємстві проводиться інвентаризація каси кожний квартал у складі у складі заступника керівника, головного бухгалтера та економіста по збуту. Інвентаризація товарно-матеріальних цінностей, основних засобів, нематеріальних активів, документів та розрахунків проводиться у кінці року перед складанням річної фінансової звітності.

Згідно із вимогою Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» організовано ведення податкового обліку та звітності на підприємстві. Валові витрати і доходи підприємства ураховуються на основі первинних документів із відображенням у накопичувальних відомостях.

Головний бухгалтер ВАТ відповідає за зберігання документів підприємства, за виписування доручень на отримання матеріальних цінностей, за облік та зберігання бланків суворої звітності, за майно, яке знаходиться у відділі та інше. Оплата праці робітників підприємства здійснюється у відповідності з укладеним колективним договором.

Затвердження систем оплати праці здійснюється:

- згідно зі штатним розкладом;

- за тарифними ставками;

- за відрядними розцінками.

Було з'ясовано, що на підприємстві в організації та веденні бухгалтерського обліку важливе місце відводиться документуванню господарських операцій і відображенню їх у всіх бухгалтерських регістрах; оцінці майна і господарських операцій; проведенню інвентаризації активів і зобов'язань для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства.

Таким чином, ми розглянули організацію бухгалтерського та податкового обліку на підприємстві та загальноорганізаційні питання, які відображаються у «Наказі про облікову політику й організацію бухгалтерського обліку підприємства».

3.3 Проведення розрахунків витрат, пов'язаних з маркетинговою діяльністю

Розрахунки витрат, пов'язані з маркетинговою діяльністю наведені у Додатках Ж, И, К, Л.

Згідно цих даних розроблено графік по фінансовим витратам (рис. 3.2).

Рис. 3.2 Фінансові витрати Констар

Отже, ВАТ «Констар» самостійно визначає параметри та напрями облікової політики; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з дотриманням єдиних методологічних засад та з урахуванням особливостей господарської діяльності й наявної технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми управлінського обліку, звітності й контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

4. Планово-економічний відділ

4.1 Структурна схема побудови планово-економічного відділу підприємства та характеристика існуючої системи планування виробничо-господарської діяльності підприємства

Схема побудови планово-економічного відділу ВАТ „Констар” виглядає наступним чином (рис.4.1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4.1 Схема побудови планово-економічного відділу ВАТ „Констар”

Організацією роботи по діяльності підприємства в галузі економіки з метою ефективного працевикористання доведення планових завдань по виробництву і обліку результатів виробничої діяльності, дотримання режиму економії, досягнення найвищих результатів при найменших затратах матеріальних, трудових, фінансових ресурсів, розробці виконанню заходів по удосконаленню організації і нормуванню праці, управління виробництвом і використання трудових ресурсів, здійснення обліку і складання звітності займається економічна служба. У галузі служби створено планово-економічний відділ і відділ організації праці і заробітної плати, а також інформаційна група на базі 10 персональних комп'ютерів.

В сучасних умовах розвитку ринкового середовища необхідний особливий підхід до здійснення планування його діяльності на перспективу для цього на підприємстві складаються стратегічні плани, здійснення сукупності систематизованих та взаємоузгоджених робіт по визначенню довгострокових цілей та напрямків діяльності на визначений період. Система стратегічних цілей, враховуючи постійну зміну зовнішнього середовища, повинна бути багаторівневою, неоднорідною за періодом часу, неоднозначною за об'єктом характеристики. Щоб правильно розробити і реалізувати цілі стратегічного планування, необхідно визначити стратегічну місію, сформулювати стратегічні цілі, проаналізувати зовнішнє середовище і оцінити актуальність та реальність діяльності підприємства, провести аналіз потенціалу підприємства і перспектив його розвитку.

На підприємстві, виходячи з ситуації, яка є в даний час, здійснюється виконання кількох стратегічних програм. Для забезпечення виконання виробничих планів підприємства, здійснюється оперативно-виробниче планування, яке є завершальною ланкою в системі планування та засобом виконання планів. Цехові плани детально розбиваються на плани окремих дільниць, бригад на зміну, добу, тиждень, декаду. При цьому розробка планів поєднується з організацією їх виконання і поточного регулювання. Так розробляються оперативні плани та графіки випуску продукції тобто здійснюється календарне планування в тому числі міжцехове та внутрішньоцехове. Другим напрямком є диспетчеризація -- роботи, необхідні для безперервного оперативного обліку, контролю і регулювання оперативних планів та ходу виробництва.

Оперативне планування вирішує такі завдання як виконання плану в термін при рівномірній ритмічній роботі всіх підрозділів, встановлення ефективного режиму роботи, максимально можливе скорочення виробничого циклу і обсягів незавершеного виробництва.

Ефективне функціонування підприємства у великій мірі залежить від структури цін на промислову продукцію. На оптові ціни великий вплив має собівартість випуску продукції, яка включає в себе прибуток ця сума і є оптовою ціною. Є й інший метод, коли ціна розраховується виходячи із попиту споживчого ринку на продукцію підприємства і цін на аналогічну продукцію конкурентів таким чином є можливість ставити оптову ціну вище собівартості, що трапляється рідко, а інколи коли приходиться занижувати.

Підвищення продуктивності праці є однією із найважливіших умов подальшого розвитку виробництва. Продуктивність праці це показник ефективності трудової діяльності працівника. Для її визначення застосовується цілий комплекс показників. Зокрема виробіток продукції на одного працівника промислово-виробничого персоналу, яка характеризує рівень продуктивності праці у вартісному виразі і визначається відношенням обсягу товарної продукції, виробленої за певний період у співставних оптових цінах до середньорічної чисельності працівників промислово-виробничого персоналу, крім того аналогічно визначається виробіток продукції на одного працюючого у вартісному виразі. Поряд із вартісними показниками на окремих процесах виробітку може вираховуватись у натуральному чи трудовому виразі, тобто трудомісткістю виготовлення одиниці виробу. Трудомісткість - це час необхідний для виготовлення одного виробу і показником оберненим до середньої виробітки. При зменшенні трудомісткості виробітку на одного працівника збільшується і навпаки.

Річна продуктивність праці визначається відношенням обсягу товарної продукції за рік до середньорічної чисельності працівників.

Денна продуктивність праці визначається діленням річної продуктивності праці на кількість робочих днів за рік, або відношенням обсягу продукції за певний період до кількості відпрацьованих людино-годин за цей період.

Годинна продуктивність праці -- це відношення денної продуктивності праці до тривалості зміни, або обсягу виготовленої продукції за зміну до кількості відпрацьованих людино-годин.

Для аналізу ефективності трудової діяльності також використовуються такі показники як: індекс затрат робочого часу, індекс продуктивності праці, коефіцієнт співвідношення темпів росту продуктивності праці і темпів росту середньої зарплати.

Визначимо продуктивність праці у вартісному вираженні по підприємству за останні роки і розглянемо їх динаміку (табл.4.1).

Таблиця 4.1

Продуктивність праці у вартісному вираженні по підприємству за останні роки

№	Показники	Од.виміру	2006	2007	2008
1	Обсяги товарної прод-ї	Тис.грн.	1702,7	1628,8	1785,0
2	Сер.спискова чисельність	Чол.	493	597	763
3	Прод-ть праці	Грн.	3454	2728	2339
4	Темпи росту прод-ті праці	%	100	79,0	67,7

Як бачимо з таблиці, продуктивність праці протягом трьох звітних років зменшилась на третину.

Однак без аналізу структури виробництва, врахування зміни складу сировини і матеріалів, втрачених на виготовлення продукції, а також зміни відносин із замовниками (перехід на давальницькі умови виготовлення товарної продукції) неможливо визначити підвищилась чи знизилась.

Розробку плану виробництва виконує Відділ планування разом із виробничими службами.

Таблиця 4.2

Рентабельність у вартісному вираженні по підприємству за останні роки

№	Показики	Од.виміру	2006	2007	2008
1	Сер.річна ЗП одного прац.	Грн.	872	788	971
2	Фондовіддача	Грн.	0-24,7	0-25,6	0-28,9
3	Рентабельність	%	17,2	12,8	3,4

За допомогою аналізу попередніх років (рис.4.2, 4.3, 4.4) Відділ здійснює планування обсягів товарної продукції (товарообороту), обсягів виробництва і реалізації продукції, собівартості, доходу і рентабельності, заготівельних та відпускних цін.

Рис. 4.2 Графік ліквідності

Рис. 4.3 Графік рентабельності реалізації

Рис. 4.4 Графік прибутковості

Найперший етап розробки стратегії маркетингу - аналіз співвідношення “споживач - товар”. Для ВАТ “Констар” воно передбачає стратегію спеціалізації, тобто зосередження зусиль на розробці високоспеціалізованого товарного асортименту. У системі “ціна - якість” доцільно обрати стратегію глибокого проникнення на ринок.

Якість продукції для ВАТ "Констар" - головна умова завоювання та розширення ринків збуту, основа отримання прибутку для поліпшення економічного стану та розвитку підприємства в інтересах споживачів, персоналу, акціонерів, постачальників.

Стратегічна лінія політики в області якості заключається в безперервному удосконалюванні системи якості за рахунок забезпечення усіма співробітниками - від генерального директора до робітника - досягнення вказаної мети шляхом визначення завдань та особистої відповідальності кожного за якість продукції та праці.

Досягнення поставленої мети забезпечується шляхом вирішення наступних пріоритетних задач:

підтвердження відповідності системи якості підприємства вимогам міжнародного стандарту ISO 9001:2000 та її безперервне удосконалювання у відповідності зі змінами ринку та споживачів;

вивчення вимог ринку, постійний аналіз вимог заказників, розширення номенклатури продукції;

вибір надійних постачальників якісної сировини, матеріалів, комплектуючих, розвиток і підтримка взаємовигідних стосунків з основними постачальниками;

зниження витрат виробництва для досягнення конкурентоспроможних цін;

впровадження сучасного устаткування, ефективних механізмів управління матеріально-технічним постачанням, виготовлення продукції з використанням ефективних технологічних процесів, атестованих засобів вимірювальної техніки та висококваліфікованого персоналу, зайнятого контролем якості сировини і готової продукції;

створення умов, які забезпечують осознане заволікання робітників підприємства в процес управління якістю, максимальний розвиток їхніх творчих здібностей, визначення особистої відповідальності кожного за якість продукції і систематичне навчання персоналу в області якості та підвищення його кваліфікації;

гідна оплата за високоякісну працю.

5. Вдосконалення роботи відділу маркетингу

5.1 Оптимальний варіант організаційної структури управління маркетингом підприємства

Механічні та органічні структури управління.

Вибір підприємством механічних (жорстких) чи органічних (гнучких) структур управління безпосередньо пов'язано зі ступенем маркетингової орієнтації підприємства. Основна ідея механічної структури полягає у миттєвій реакції на якусь подію, в той час як сутність органічної структури полягає у спробі випередити подію.

Таблиця 5.1, що наведена нижче ілюструє особливості і умови використання органічних, механічних структур.

Таблиця 5.1

Особливості і умови використання органічних, механічних структур

Умови навколишнього середовища	Організаційні структури
	Механічна	Органічна
Клієнти (споживачі)	Пасивні	Сильні, агресивні
Конкуренція	Відсутня	Сильна
Технологія	Стабільна	Мінлива
Розвиток продукції	Немає	Динамічний
Ціни	Поточні ринкові	Залежить від цінової політики підприємства
Система розподілення	Стабільна	Динамічна

Для ВАТ «Констар» найбільш сприйнятлива механічна організаційна структура.

Оргацізаційні структури маркетингових підрозділів.

Маркетинг менеджмент (маркетингове управління) - це процес планування і реалізації політики ціноутворення, просування і розподілу ідей, продуктів і послуг, спрямований на здійснення обмінів, що задовольняють як індивідів, так і організації.

Управління маркетингом спрямоване на вирішення задачі впливу на рівень, часові межі та структуру попиту таким чином, щоб організація досягла визначеної мети. По суті, маркетингове управління являє собою управління попитом.

На рисунку 5.1. представлені основні сили і дійові особи сучасної маркетингової системи.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 5.1 Основні сили і дійові особи сучасної маркетингової системи

Організація маркетингу на підприємстві має базуватися на відповідних організаційних структурах. Створення таких підрозділів вимагає дотримання певних принципів:

Цілеспрямованість. Організація маркетингу має відповідати сучасним цілям, філософії та політиці підприємства, бути чітко сформульованою, мати кількісні виміри.

Чіткість організаційної структури. Вона має бути розумно спеціалізованою, відповідати напрямкам діяльності підприємства, комплексно вирішувати проблеми виробництва і збуту, забезпечувати єдність керівництва маркетинговою діяльністю.

Структуризація стадій. В організації маркетингу треба поєднати перспективне (стратегічне), тактичне і оперативне управління підприємством.

Гнучкість. Організація маркетингу має оперативно реагувати на зміни в навколишньому середовищі.

Стимулювання активності і творчості працівників.

Скоординованість та узгодженість дій окремих підрозділів і виконавців.

Створення ефективної організації маркетингової діяльності потребує вирішення трьох основних завдань:

Як згрупувати працівників;

Хто для кого є керівником;

Хто які функції виконує.

Структура служби маркетингу визначається багатьма факторами. Підприємство повинно розробити таку структуру, яка зможе взяти на себе всю маркетингову роботу, включаючи планування.

За аналогією із загальними організаційними структурами управління існують різні варіанти організації і в службах маркетингу.

В і д д і л и м а р к е т и н г у

Рисунок 5.2 Модель організації маркетингу, орієнтована на споживачів (ринки)

Організація управління за ринковим принципом передбачає продаж товарів на різних за своїм характером ринках; її застосовують у тих випадках, коли у різних ринків різні споживчі звички або товарні вимоги. ВАТ «Констар» продає продукцію великим нафтовим, газовим компаніям, торгівельним підприємствам та кінцевим споживачам; тому модель організації маркетингової діяльності орієнтованої на споживачів та ринки є найбільш прийнятною.

5.2 Посадові інструкції співробітників відділу маркетингу у відповідності із запропонованою структурою управління

Оскільки при здійсненні планів маркетингу виникає безліч несподіванок, відділу маркетингу необхідно вести постійний контроль за ходом їхнього виконання. Ми вважаємо, що доцільно буде ввести нову посаду у відділі маркетингу - маркетолог.

Посадова інструкція маркетолога

I. Загальні положення

1. Маркетолог здійснює дослідження кон'юнктури ринку, платоспроможного попиту на продукцію підприємства, прогноз продажів, цін, діяльності конкурентів, розробку пропозицій по удосконалюванню методів конкурентної боротьби.

2. Маркетолог підпорядковується безпосередньо начальнику відділу маркетингу.

3. Маркетолог повинний мати вище інженерно-економічне або технічне утворення.

4. Маркетолог повинний знати:

законодавчо-нормативні акти України;

методичні матеріали по дослідженню ринку збуту і попиту на продукцію;

економічні і технічні показники що випускається продукції;

перспективи розвитку підприємства;

основи організації виробництва, праці і керування;

норми виробничої санітарії, охорони праці, техніки безпеки і протипожежного захисту;

порядок розробки планів виробництва і реалізації продукції.

5. Маркетолог керується у своїй роботі чинним законодавством України, наказами і розпорядженнями директора підприємства, Положенням про відділ маркетингу, розпорядженням його начальника і дійсною посадовою інструкцією.

II. Обов'язки

1. Аналіз і прогнозування основних конъюнктуроутворюючих факторів потенційних ринків збуту випускаємої підприємством продукції:

комерційно-економічних, включаючи економічну ситуацію і фінансовий стан потенційних покупців, реальний платоспроможний попит на що випускається продукцію і співвідношення попиту і пропозиції на конкурентні види продукції,

обсягів постачання і якості конкуруючої продукції, її переваг і хиб у порівнянні з продукцією даного підприємства;

наявності нових ринків збуту і нових споживачів що випускається підприємством продукції.

2. Дослідження споживчих властивостей виробленої продукції і збір інформації про задоволеність ними покупців.

3. Виявлення передових тенденцій у світовому виробництві продукції по профілі підприємства.

4. Вивчення попиту на що випускається продукцію на основі збору заявок про потребу в розроблювальній і виробленій продукції, даних статистичної звітності, використання особистих інтерв'ю, опитуванння по телефоні, розсилання анкет. Аналіз і систематизація отриманих даних і підготування їх для опрацювання на електронно-обчислювальній техніка.

5. Виявлення системи взаємозв'язків між різноманітними чинниками, що впливають на стан ринку й обсяг продажів.

6. Аналіз конкурентоздатності продукції підприємства, зіставлення споживчих властивостей, ціни, витрат виробництва з аналогічними показниками конкуруючої продукції, що випускається іншими підприємствами й іншими країнами.

7. Розробка на основі вивчення кон'юнктури і ємності ринку прогнозів по платоспроможному попиті на нову і що випускається продукцію.

8. Розробка короткострокової (1-2 року), середньострокової (до 5 років) і довгострокової (до 10-15 років) стратегії маркетингу з урахуванням потреб виробництва, ємності ринку, що змінюється платоспроможного попиту, проникнення на нові ринки збуту, досягнень науково-технічного прогресу, конкуренції.

9. Розрахунок ємності ринку для продукції підприємства.

10. Координація й узгодження дій усіх відділів підприємства у виробітку єдиного комерційної політики.

11. Збір, систематизація й аналіз усієї комерційно-економічної інформації з кон'юнктури потенційних ринків збуту продукції підприємства. Створення інформаційно-статистичного банки даних по маркетингу, включаючи дані за заявками на постановку продукції, її виробництву, наявності запасів. Використання цих даних для прискорення збуту продукції.

12. Визначення географічного розміщення потенційних споживачів.

13. Визначення питомої ваги продукції основних конкурентів у загальному обсязі збуту на даному ринку.

14. Дослідження структури, складу й організації роботи збутової мережі, що обслуговує даний ринок.

15. Вивчення рівня фірмової торгівлі і її впливи на збут продукції підприємства.

16. Організація зворотної зв'язок із споживачами. Вивчення думки споживачів по поліпшенню що випускається продукції і притягнення для цього позаштатних співробітників. Аналіз рекламацій і їхнього впливи на збут продукції. Розробка за результатами вивчення думки споживачів і аналізу рекламацій, пропозицій по підвищенню якості.

17. Аналіз методів розгляду і задоволення претензій і рекламацій, що надійшли від споживачів, і здійснення контролю за їхнім повним задоволенням у встановлені терміни.

18. Планування провідин споживачів робітниками відділу маркетингу. Здійснення безпосередніх контактів із споживачами продукції.

19. Аналіз мотивів визначеного відношення споживачів до пропонуємої їм продукції.

20. Аналіз сильних і слабких сторін конкуруючої продукції.

21. Розробка разом із менеджерами по рекламі і стимулюванню збуту стратегії реклами по кожному виді продукції.

22. Аналіз організації оптової торгівлі, збутової мережі, вибір найбільше оптимальних по тривалості, вартості і технічної оснащеності каналів реалізації продукції підприємства. Оцінка ефективності роботи збутової мережі.

23. Аналіз стана реалізації продукції підприємства, виявлення продукції, що не має достатнього збуту, визначення причин цього.

24. Проведення порівняльного аналізу, витрат обертання, виявлення і ліквідації економічно необгрунтованих витрат.

25. Формування нових потреб із метою розширення ринку і пошуку нових форм застосування що випускається продукції.

26. Розробка пропозицій по створенню принципово нової продукції.

27. Розробка пропозицій і рекомендацій по зміні характеристик і технології виробництва що випускається і нової продукції з метою вивчення її споживчих властивостей з урахуванням думки покупців.

28. Участь разом із плановим відділом у визначенні собівартості нових виробів і розробці заходів щодо зниження собівартості що випускається продукції, виявлення суми прибули підприємства від продажів нової і серийно що випускається продукції.

29. Підготування пропозицій і рекомендацій до плану виробництва продукції підприємства по номенклатурі і кількості, виходячи з результатів вивчення кон'юнктури ринку і попиту на конкретні види продукції.

30. Розробка пропозицій по організації маркетингу на 1-2 року з метою забезпечення доставки покупцям продукції в необхідні терміни й у достатній кількості, своєчасна інформація про її споживчі властивості, установленні прямих контактів із споживачами, активної участі у виставках-ярмарках, виходу на нові ринки, розширення номенклатури, адаптація товарів до специфічних вимог покупців.

31. Розробка пропозицій по стимулюванню збуту продукції, що не має попиту, шляхом підвищення якості продукції, організації додаткової реклами, зниження цін, у необхідних випадках про зняття продукту з виробництва.

32. Підготування пропозицій по притягненню спеціалістів інших підприємств і організацій до рішення проблем маркетингу, вивчення попиту на продукцію, реклами.

33.Розробка пропозицій по підвищенню ефективності маркетингу.

III. Права

1. Жадати від підрозділів підприємства уявлення матеріалів, необхідних для здійснення роботи, що входять у компетенцію маркетолога.

2. Вносити пропозиції, що враховують вимоги споживачів, по розробці й організації виробництва нових виробів, якості і конкурентоздатності що випускається продукції.

3. Давати для підрозділів підприємства вказівки по усуненню недоліків у технології виробництва й організації збуту продукції.

4. За результатами маркетингових досліджень давати пропозиції керівництву підприємства про застосування санкцій і про заохочення стосовно окремих робітників і підрозділів підприємства.

5. Бути представником у вищестоящих організаціях із доручення керівництва підприємства з питань, що ставиться до компетенції маркетолога.

6. Залучати у встановленому порядку спеціалістів науково-дослідних заснувань і навчальних закладів, а також робітників підприємств для проведення досліджень кон'юнктури ринку, потреби і платоспроможного попиту, організації виставок, реклами.

7. З відома керівника підприємства і відділу скликати наради з питань маркетингу.

IV. Відповідальність

Маркетолог відповідає за слушність, обґрунтованість, достовірність і ефективність розроблених пропозицій по виробництву і реалізації продукції, а також за своєчасне і якісне виконання вимог даної посадової інструкції.

5.3 Модель мотивації праці співробітників відділу маркетингу із доведенням її дієвості

Головне завдання керівництва маркетинговою діяльністю пов`язана із виконанням маркетингових планів і програм. Це дозволяє з позицій керівництва досягти наступних цілей:

Заохочення керівників постійно мислити на перспективу.

Чітка координація дій, що здійснюються підприємством.

Встановлення показників діяльності для наступного контролю.

Більш чітке формулювання організацією своїх завдань.

Підготовка організації до раптових змін.

Наочна демонстрація взаємозв`язків між обов`язками різних осіб.

Основні типи маркетингового контролю.

Контроль за виконанням різних планів - співставлення фахівцями з маркетингу поточних показників з контрольними цифрами річного плану і при необхідності вжиття заходів для виправлення становища.

Контроль прибутковості - визначення фактичної рентабельності різних товарів, територій, сегмнентів ринку і торговельних каналів.

Стратегічний контроль - регулярна перевірка вищим керівництвом відповідності вихідних стратегічних настанов підприємства з наявними ринковими можливостями.

Висновки

Відкрите акціонерне товариство «Криворізький турбінний завод «Констар» несе наступну місію діяльності - виробництво конкурентоспроможної продукції для реалізації на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Основними проблемами, що впливають на дiяльнiсть підприємства, є вiдсутнiсть попиту на газотурбiннi двигуни, паротурбiннi установки, турбодетандернi агрегати парових турбiн. Це пов'язано з незбалансованістю економiки. Негативним явищем є зростання цiн на енергоресурси, метал, що є визначальними в цiнi продукцiї. Ступiнь залежностi вiд законодавчих або економiчних обстежень знаходиться на середньому рiвнi.

Стратегiя подальшої дiяльностi підприємства направлена на зростання об'єму виробництва, освоєння нової продукцiї i модернiзацiї з метою пiдвищення ККД продукцiї, що ранiше випускалась, розширенню географiї замовлень.

З метою зібрати повну інформацію стосовно внутрішнього середовища організації, її конкурентах, ситуації на ринку тощо у 2003 році на підприємстві ВАТ „Констар” було створено відділ маркетингу. Основними задачами маркетингової служби ВАТ “Констар” є:

- аналіз ринків збуту товарів та шляхів просування продукції;

- доведення до потенційних замовників інформації про можливості заводу;

- вивчення попиту на продукцію, що випускається;

- підтримка перманентних стосунків з замовниками та контрагентами з метою збереження власної частки на ринку продукції;

- організація рекламних заходів, виставок, науково-практичних семінарів та конференцій.

На ВАТ „Констар” застосовується система матеріального стимулювання якості робіт та продукції, яка передбачає класифікацію робіт і видів продукції за трьома категоріями їх значущості, в залежності від якої встановлюється шкала максимальних коефіцієнтів підвищення (зниження) встановлених діючим положенням поточних (щомісячних) розмірів премії за основні результати роботи підприємства (структурного підрозділу, працівника).

Оскільки при здійсненні планів маркетингу виникає безліч несподіванок, відділу маркетингу необхідно вести постійний контроль за ходом їхнього виконання. Ми вважаємо, що доцільно буде ввести нову посаду у відділі маркетингу - маркетолог, який буде здійснювати контроль за виконанням річних планів, а також буде відповідальним за проведення маркетинг-аудиту.

ВАТ «Констар» самостійно визначає параметри та напрями облікової політики; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з дотриманням єдиних методологічних засад та з урахуванням особливостей господарської діяльності й наявної технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми управлінського обліку, звітності й контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

На підприємстві, виходячи з ситуації, яка є в даний час, здійснюється виконання кількох стратегічних програм. Відбувається планування обсягів товарної продукції (товарообороту), планування обсягів виробництва і реалізації продукції, собівартості, доходу і рентабельності, а також планування заготівельних та відпускних цін.

Використана література

1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України (далі ВВР). 1996. № 30. Ст. 141.

2. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року.

3. Цивільний кодекс України від 14 лютого 2002 року.

4. Митний кодекс України //Кодекси України: В 3-х кн. К., Юрінком Інтер. 1998. Кн. 3.

5. Закон України "Про підприємства в Україні" від 27 березня 1991 р. // ВВР. 1991. № 24.

6. 9. Закон України "Про власність" // Відомості Верховної Ради України. 1991. № 20.

7. 10. Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 31-32.

8. 12. Закон України "Про Єдиний митний тариф” від 5 лютого 1992 р. // ВВР. 1992. № 19. Ст. 259.

9. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16 квітня 1991р. // ВВР. 1991. № 29. Ст. 377.

10. Закон України "Про митну справу в Україні" від 25 червня 1991 р. // ВВР. 1991. № 44. Ст. 544.

11. Указ Президента України "Про Ліцензійну палату при Міністерстві економіки України" від 28.03.95р. №264.

12. Указ Президента України “Про внесення змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 р. №727/98 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності” від 28 червня 1999 р. №746/99. // Урядовий кур'єр. 1999. 13 липня.

13. Правила торгівлі на ринках. Затверджені Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26 лютого 2002 року №57/188/84/105. // Бухгалтерія. 2002. №14/1. С. 17 23.

14. Абрамов В. Підприємства, малий бізнес і ринкова конкуренція // Економіка України. №11. 1995.

15. Варналій З.С. Законодавче забезпечення розвитку підприємництва в Україні: проблеми і перспективи // Підприємництво і право. 1998.

16. Внешнеторговые сделки / Составитель И.С. Гринько. Сумы: Фирма «Реал», 1994. 464 с.

17. Джурович Р. Руководство по заключению внешнеторговых контрактов. М.: Российское право, 1992. 416 с.

18. Пилипенко А.Я., Щербина В.С. Господарське право. К.: Вентурі, 1996. 288 с.

19. Кожанова Є.П., Отенко І.П. Економічний аналіз: Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни. X.: ВД «ІНЖЕК», 2003. 208 с.

20. Рясних Є.Г. Основи фінансового менеджменту. Навчальний посібник. К.: Скарби, 2003. 238 с.

21. Старовойтов М.К., Фомин П.А. Практический инструментарий организации управления промышленным предприятием // http://www.cis2000.ru/publish/books/book_4/intro.shtml.

22. Тарасенко Т.В. Економічний аналіз. Навчальний посібник. -3-тє видання, перероблене. Львів: „Новий Світ 2000”, 2004. 344 с.

23. Теорія економічного аналізу: Підруч. для ВНЗ. Рекомендовано Мін. освіти і науки України / Федорович Р.В. Т., 2002. 325 с.

24. Ткаченко Н.М. Теоретико-методологічні проблеми формування бухгалтерського фінансового обліку. К:”А.С.К.”, 2001. 348 с.

25. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. / Г.В.Митрофанов, Г.О.Кравченко, Н.С. Барабаш та ін.; За ред. проф. Г.В. Митрофанова. К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т: 2002, 301 с.

26. Швиданенко Г.О., Олексюк О.І. Сучасна технологія діагностики фінансово-економічної діяльності підприємства: Монографія. К.: КНЕУ, 2002. 192 с.

Размещено на Allbest.ru