Маркетингові способи оптимізації діяльності підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Янститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

08.06.02 - підприємництво, менеджмент та маркетинг

Маркетингові способи оптимізації діяльності підприємств (на прикладі звірогосподарств)

Скибінський Олександр Станіславовича

Львів, 1999 р.

Робота виконана на кафедрі маркетингу Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького

Науковий керівник - кандидат економічних наук, професор Янків Мирон Дмитрович, Львівський державний університет ім. І. Франка, завідувач кафедри міжнародних економічних відносин

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, доцент Герасимчук Василь Гнатович, Київський національний економічний університет, завідувач кафедри управління виробництвом

кандидат економічних наук, доцент Мороз Людмила Андріївна, Державний університет "Львівська політехніка", доцент кафедри економіки енергетичних і хімічних підприємств та маркетингу

Провідна установа - Київський державний торгово-економічний університет, кафедра маркетингу, м. Київ

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Пащенко І.Н.

1. Загальна характеристика роботи

маркетинг ринок споживач звірівництво

Актуальність теми

Проблеми, характерні для більшості підприємств України, що особливо загострилися в останній період, значною мірою є наслідком недооцінки: здійснення інформаційно-аналітичних, прогнозно-оціночних та загалом ринкових функцій, формування ділових якостей фахівців щодо прийняття самостійних рішень в умовах жорсткого конкурентного середовища функціонування підприємств, тобто неналежного володіння спеціалістами інструментами маркетингу та підприємництва. Тому властиві періоду планової економіки й зумовлені нею тенденції динамічного розвитку звірівництва в Україні, що характеризувалися його монополізацією, зростанням кількості звірогосподарств та поголів`я хутрових звірів, продуктивності праці та рентабельності галузі, змінилися в перехідний період економіки на протилежні. Спостерігається зменшення, переважно внаслідок банкрутства, кількості звірогосподарств та поголів`я хутрових звірів, розпорошення звіроферм у різних секторах народногосподарського комплексу, стрімке падіння рентабельності, що зробило звірівничу галузь ризикованою для інвестицій. Тому актуальним є застосування такого механізму діяльності звірогосподарств, який би відповідав макро- та мікросередовищу їх функціонування, що склалися в поточному періоді.

Усе це зумовило пошук й запровадження у звірівничій галузі загалом та на кожному підприємстві зокрема принципово нових способів господарювання, які ґрунтуються передусім на принципах маркетингу. Нагальність вирішення означених у галузі та на звірогосподарствах проблем і їх недостатня теоретична й практична розробка зумовили актуальність та вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Розвиток звірівництва України як потенційної галузі сільськогосподарського виробництва, здатної задовольняти запити внутрішнього ринку хутросировини та освоїти певну ринкову нішу на світовому ринку, потребує дотримання світових стандартів організації галузі. Однак відповідна державна програма розвитку звірівництва в країні відсутня. Ця галузь розвивається стихійно і локально в межах окремих областей та відомств. Зокрема, розробляється програма розвитку звірівництва в одному з провідних відомств, у системі Укоопспілки. Остання є складовою державної наукової програми “Перспективи розвитку споживчої кооперації України в ринковому середовищі” (держреєстраційний номер № 0197U017310). В основу програми розвитку звірівництва системи Укоопспілки покладені результати дисертаційного дослідження, які дадуть можливість скласти науково обгрунтовані, комплексні плани розвитку звірівництва у цьому відомстві на підставі тенденцій, що сформувалися, а також запитів внутрішнього та світового ринків.

Мета і задачі дослідження

Метою дослідження було пошук й обґрунтування маркетингових способів, запровадження яких дало б змогу адаптувати діяльність звірогосподарств до умов середовища їх функціонування, визначити шляхи виходу з важкого економічного становища, забезпечити ефективне функціонування в ринкових умовах.

Для досягнення мети дослідження необхідно було вирішити наступні задачі:

виділити функції маркетингу щодо окремих стадій руху продукту, які доцільні на звірогосподарствах;

означити та класифікувати умови ефективного застосування концепції маркетингу на звірогосподарствах;

визначити комплекс показників, за яким проаналізувати стан та основні тенденції розвитку звірівництва;

проаналізувати діяльність звірогосподарств з огляду на існуючі підкомплекси в АПК;

виявити оптимальні обсяги поголів`я звірів і їх видову структуру з урахуванням здатності звірогосподарств переорієнтовуватися на запити ринку;

означити характеристики гардеробу користувачів хутряних виробів та мотиви, що спонукали до їх купівлі, а також місце купівлі, наміри щодо придбання хутряних виробів та відмови від їх купівлі тощо;

розробити модель визначення видової та функціональної структури поголів`я хутряних звірів в Україні на основі запропонованого методу прогнозування продажу хутряних виробів;

розглянути можливість застосування диверсифікаційних елементів як засобу забезпечення розвитку звірогосподарств у поточному періоді.

Наукова новизна одержаних результатів

Нові наукові положення дисертаційного дослідження, запропоновані здобувачем особисто, полягають у наступному:

визначено комплекс функцій маркетингу з урахуванням стадій руху продукту, запровадження яких на звірогосподарствах забезпечить результативність маркетингової діяльності та досягнення мети підприємства на ринку. Здійснено класифікацію умов застосування маркетингу з метою прийняття на звірогосподарствах обгрунтованого рішення про доцільність запровадження концепції маркетингу або окремих його функцій і підвищення на цій підставі ефективності діяльності звірогосподарств;

подано групування звірогосподарств України за природно-кліматичними зонами, що дало можливість визначити стратегічні напрями розташування звіроферм в Україні та відповідне спрямування інвестиційних потоків;

вдосконалено концепцію організації звірівничої галузі на засадах класичної структури, яка полягає у формуванні таких підкомплексів: забезпечення виробництва хутросировини, її виробництва, переробки та збуту; рекомендовано відповідно до запитів внутрішнього та світового ринків хутросировини оптимальні розміри маточного поголів`я хутрових звірів на звірогосподарствах, його видову структуру;

розроблено систему показників (забезпеченість населення хутряними виробами, склад гардеробу користувачів хутряних виробів, структуровано вироби за віком, ступенем зношеності, мотивами та місцем купівлі, причинами відмови від купівлі та намірами щодо купівлі тощо) та метод дослідження гардеробу хутра та хутряних виробів користувачів, який враховує особливості попиту реальних та потенційних покупців. Це дає змогу сформувати інформаційну базу, необхідну для визначення прогнозних оцінок розвитку цього ринку. Запропоновано модель прогнозування поголів`я хутрових звірів та його структуру, що базується на адаптованому до товарної групи “Хутро та хутряні вироби” методі прогнозування продажу з метою досягнення збалансованості пропозиції і попиту на внутрішньому ринку України цієї товарної групи;

обґрунтовано застосування конгломератної і концентричної диверсифікацій як варіантів поповнення звірогосподарств обіговими коштами протягом року, їх спрямування на забезпечення нормального процесу утримання хутрових звірів та одержання хутра найвищого рівня якості за бонітувальними характеристиками.

Практичне значення одержаних результатів

Сукупність запропонованих аналітичних показників, що розраховуються на основі існуючої статистичної звітності та оперативної інформації, дає змогу суттєво розширити інформаційну базу для розробки і запровадження окремих факторів комплексу маркетингу на звірогосподарствах, підприємствах з пошиття хутряних виробів та торговельних підприємствах. Розглянуті й запропоновані до окремих стадій руху продукту функції маркетингу та умови його ефективного застосування сприяють результативній маркетинговій діяльності. Визначення маркетингових способів оптимізації діяльності звірогосподарств, зорієнтованих на побудову виробничої програми, що ґрунтується на матеріалах маркетингових досліджень ринку хутра та виробів з нього, забезпечать сприятливі умови їх розвитку завдяки збалансуванню попиту і пропозиції хутросировини на ринках. Застосування диверсифікаційних елементів у поточному періоді допоможе вирішити проблему власних обігових коштів та забезпечити належне функціонування звірогосподарств.

Висновки дисертаційного дослідження використані у науково-дослідницькій роботі "Перспективи розвитку споживчої кооперації в ринковому середовищі" (довідка № 388/03-12.15 від 9.09.1998 р.). Результати наукових досліджень, узагальнені в дисертації, використані в навчальних курсах “Маркетинг”, "Основи ринкової економіки", "Ціни і ціноутворення", "Дрібне тваринництво" (довідка № 695-04 від 11.11.1998 р.).

Особистий внесок здобувача

Дисертаційна робота є завершеним науковим дослідженням у напрямі вивчення маркетингових способів оптимізації діяльності звірогосподарств України. Висновки та пропозиції, які містить робота, одержані автором самостійно на засаді узагальнення та аналізу теоретичного та практичного матеріалу з використанням статистичних показників, результатів соціологічного дослідження (методом анкетування опитано 500 респондентів західного регіону України), обстеження звірогосподарств України та ознайомлення з зарубіжним досвідом.

З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї і положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації

Основні положення дисертації доповідались на наукових конференціях Львівської академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького (1994-1998 рр.), Державного університету “Львівська політехніка” (1998 р.), Тернопільської академії народного господарства (1997 р.), Кіровоградського інституту сільськогосподарського машинобудування (1998 р.), Львівської комерційної академії (1998 р.), а також були репрезентовані Управлінню звірівництва Укоопспілки (1998 р.) виконанням державної наукової програми “Перспективи розвитку споживчої кооперації України в ринковому середовищі” в частині “Стан та перспективи розвитку звірогосподарств системи Укоопспілки та ринку хутра і хутряних виробів” (держреєстраційний номер 0197U017310).

Публікації

За результатами проведених досліджень опубліковано 9 праць загальним обсягом 2,7 д. а., з них безпосередньо автору належить 2,4 д.а.

Структура дисертації

Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, восьми підрозділів, висновків, списку використаних джерел з 130 найменувань, загальним обсягом 151 сторінок друкованого тексту, містить 27 таблиць обсягом 18 аркушів, 25 рисунки обсягом 14 аркушів, 5 додатків обсягом 12 аркушів.

2. Основний зміст дисертаційної роботи

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження. Визначено мету і задачі, викладено наукову новизну і практичну значущість отриманих результатів.

У першому розділі - “Роль і місце маркетингової концепції в діяльності підприємств звірівничої галузі в перехідних економіках” - виявлено особливості, характерні для економічних відносин, в умовах яких функціонують звірогосподарства. Досліджено процес кругообороту капіталу і стадії руху продукту та застосування деяких функцій маркетингу на окремих з них. Розглянуто умови, за яких маркетингова діяльність на звірогосподарстві може бути ефективною, результативною. Вони класифіковані за низкою ознак.

У процесі дослідження виявлено, що ефективне використання повною мірою концепції маркетингу проблематичне і тому пропонується застосування деяких функцій маркетингу на окремих стадіях руху продукту (рис. 1).

Виконання специфічних функцій маркетингу та відповідних видів діяльності на окремих стадіях руху продукту сприяє підвищенню рівня, результативності та ефективності маркетингової діяльності на підприємстві. Розглянуто умови ефективного застосування маркетингу в реаліях перехідної економіки поточного періоду. Вони класифіковані за певними ознаками: ступенем залежності від підприємства; терміном здійснення маркетингових заходів; ієрархічним рівнем прояву; терміном досягнення очікуваних результатів.

У другому розділі - “Дослідження макро- та мікросередовища функціонування підприємств звірівничої галузі” - проведено комплексне дослідження макро- та мікросередовища діяльності звірогосподарств України. Зазначено, що поліпшенню функціонування підприємств звірівничої галузі значною мірою залежить від низки маркетингових рішень на макро- та мікрорівні, насамперед від зосередження звірогосподарств у кліматичних зонах, максимально наближених до природних умов існування звірів. Це дає змогу отримати більш якісне, а значить і більш конкурентоспроможне хутро, уникнути хвороб та падежу звірів, особливо внаслідок теплових ударів у сонячні дні, частка яких у зонах степу достатньо велика. Разом з тим станом на 1.01.1997 р. у найменш сприятливій для розведення хутрових звірів степовій зоні налічувалося 25 звірогосподарств (17% загальної кількості в Україні). За результатами проведеного дослідження можна зробити висновок, що звірогосподарства на території України не завжди розміщували за принципом доцільності, пристосованості звірів до природних умов. Очевидно, не останню роль у прийнятті цих рішень відігравав вольовий підхід, властивий для командної системи управління народним господарством загалом. Однак, зазначимо, це меншою мірою стосується звірогосподарств системи Укоопспілки, більшість яких розташовано у більш сприятливих для звірівництва зонах змішаних лісів та лісостепу.

Важливою в організації звірівництва є оптимізація звірогосподарств за поголів'ям звірів, видовою структурою. В Україні 77,5% звіроферм, маточне поголів`я основного виду звіра норки яких до 1000 голів та 11,9% ферм з маточним поголів`ям норки більше 4000 голів. Тоді як за даними проведеного групування більшу здатність до виживання в умовах ринку проявили звірогосподарства з маточним поголів`ям норки 1001-4000 голів. Протягом 1993-1996 рр. кількість звірогосподарств в Україні, які вирощують норку, зменшилася з 225 до 147. Однак найбільше скорочення відбулося на господарствах з маточним поголів`ям до 1000 і понад 8001 голів - відповідно від 170 до 114 господарств (на 56 звірогосподарств, або на 33%) і від 27 до 11 господарств (або на 60%). Отже, оптимальними, з огляду на реакцію на коливання запитів ринку, вважаються звірогосподарства з маточним поголів`ям 1001-8001 голів. У США, провідного постачальника хутросировини на світовий ринок, такі господарства найбільш поширені.

Виходячи з результатів дослідження, нагальним є вирішення проблеми забезпечення звірогосподарств обіговими коштами. Їх відсутність або нестача в період високих кредитних ставок, ускладнення процесу кредитування, інфляції, поширення бартерних угод особливо відчутна. Наприклад, на звірогосподарствах системи Укоопспілки це призводить до вкрай негативного і алогічного явища, зображеного на рис. 2. На звірогосподарствах цього найкрупнішого продуцента хутра збільшення частки поголів`я самок норки випереджує зростання частки поголів`я норок.

Виявлена диспропорція функціональної структури стада пояснюється не низькою ефективністю вирощування звірів, а несезонним забоєм звірів для продажу хутра та системою статистичної звітності про річний оборот стада на звірогосподарствах. Це викликано необхідністю поповнення обігових коштів з метою придбання кормів та поліпшення годівлі звірів на період їх гону та вирощування молодняку. Своєю чергою, передчасний забій звірів обертається для звірогосподарств втратою доходів через погіршення бонітувальних характеристик хутра, зниженні його конкурентоспроможності на національному та особливо міжнародних ринках.

На підставі проведеного аналізу зроблено висновок про необхідність вдосконалення концепції організації звірівничої галузі на засадах класичної структури АПК, яка полягає у формуванні таких підкомплексів: забезпечення виробництва, виробництва сільськогосподарської продукції та переробки цієї продукції.

У процесі дослідження першого підкомплексу встановлено, що ринкове середовище функціонування звірогосподарств об`єктивно відкинуло централізовану систему постачання ферм кормами, обладнанням та засобами захисту тварин. Натомість стрімке скорочення поголів`я ВРХ та свиней в Україні, значне зростання цін на субпродукти та спад виробництва у машинобудівних галузях зумовили їх пошук на зарубіжних ринках та суттєво загострили проблему.

При аналізі функціонування другого підкомплексу увага акцентується на тому, що через проблему розрахунків зруйновано розподіл праці та кооперацію між звірогосподарствами, які були властиві минулому періоду. Зокрема, з припиненням функції розведення та продажу молодняку звірів на Сокальському та Цуманському звірогосподарствах кожне господарство працює за принципом “відбір у собі”, що зменшує можливість гетерозису, не виключає кровозмішування, збільшуючи тим самим імовірність захворювання норок алеуткою.

Значних змін зазнав виділений нами третій підкомплекс звірівництва - переробка і реалізація хутросировини. За планової економіки вироблену продукцію відразу ж після забою відвантажували вказаним у рознарядках хутровим фабрикам, базам “Коопзовнішторгу”. В умовах перехідної економіки продаж хутра здійснюють безпосередньо спеціалісти звірогосподарств. Вони здебільшого не мають відповідної освіти і навичок здійснення збутових операцій. В комплексі це призводить до того, що звірогосподарства реалізують вироблену продукцію переважно за невигідних умов. Недосконалість ринкової інфраструктури звірогосподарств та низка інших чинників продовжують погіршувати ситуацію на ринку цього виду продукції, який все більше перетворюється в неорганізовану дрібно-гуртову і базарну торгівлю. За оцінками фахівців, саме непідготовленість звірогосподарств до виконання збутових операцій значною мірою зумовлює занепад звірівництва в Україні.

У третьому розділі - “Маркетингова орієнтація оптимізації діяльності підприємств звірівничої галузі” - пропонується будувати виробничу програму звірогосподарств на засадах матеріалів дослідження ринку хутра і виробів з нього та прогнозу продажу хутряних виробів.

Логічним результатом дослідження гардеробу хутряних виробів стало виявлення комплексу характеристик ринку хутра та хутряних виробів, який включає: обсяг продажу хутряних виробів, забезпеченість населення хутряними виробами, склад гардеробу користувачів хутряних виробів за видами хутра та виробами, вік виробів з хутра, ступінь зношеності хутряних виробів, мотиви та місце купівлі, причини відмови від купівлі та наміри щодо купівлі окремих видів хутра та хутряних виробів тощо.

Розроблено методику застосування соціологічного дослідження як виду польового дослідження для одержання і накопичення первинної інформації про ринок хутра та хутряних виробів. З цією метою складено програму соціологічного дослідження, анкету для опитування респондентів - покупців, користувачів та потенційних покупців хутряних виробів. Розраховано обсяг та структуру вибірки респондентів репрезентативну генеральній сукупності. Здійснено опитування 500 респондентів - населення шести областей західного регіону України (Львівської, Волинської, Рівненської, Закарпатської, Івано-Франківської, Тернопільської). Матеріали опитування оброблено на комп`ютері за допомогою програми MS Access для Windows 98.

На підставі проведеного дослідження рекомендовано використати в діяльності звірогосподарств західних областей України та підприємств, що займаються пошиттям хутряних виробів, наступні характеристики ринку хутра та хутряних виробів. В середньому в гардеробі на одного респондента припадає 1,67 виробів з хутра; найбільш поширене хутро норки (335 виробів, або 40,1%); 12,9% виробів з штучного хутра; з хутра промислового виробництва пошито 55,9% виробів; 316 респондентів (63,6%) мають намір придбати той чи інший хутряний виріб, переважно шубу (44,3%) та шапку (37,4%); 170 виробів (20,9%) куплено десять і більше років тому; 57,2% шуб, 50,0% напівшуб, 36,8% шапок куплено в 1995-1997 рр.; 6,1% виробів придбано 18 і більше років тому; 48,8% виробів зношено на 30%; на 50% зношено 25,9%; повністю зношено менше 2%; 48,3% від наявних у гардеробі шуб, 36,7% напівшуб і 50,7% шапок зношено на третину, а 21,2% шуб, 38,2% напівшуб і 23,5% шапок зношено на 50%; 221 респондент із 316 (69,9%) не має змоги придбати хутрові вироби через нестачу грошей, через відсутність виробу в продажу 22 респонденти (6,9%), через відсутність бажаного хутра 13 респондентів (4,3%), через відсутність бажаної модель 60 респондентів (18,9%); на чотири види виробів (шуба, півшуба, шапка, пальто) припадає 91,4% гардеробу; 450 виробів (53,8%) куплено у магазині, 386 (46,2%) - на базарі.

Результати дослідження ринку хутра слід використовувати також на фабриках з пошиття хутряних виробів, фірмових та інших торговельних підприємствах, будинках моделей в частині формування асортименту виробів з хутра за видом хутра та видом виробів, фасонів та моделей хутряних виробів відповідно до запитів на ринку.

З метою якісного прогнозування розроблено метод, який ґрунтується на моделі екстраполяції базисної динаміки прогнозованого показника. Щоб одержати прогнозні значення продажу з допомогою трендових моделей був використаний табличний процесор MS Excel для Windows 98. Найменшу похибку в розрахунку прогнозного значення продажу хутра та хутряних виробів отримано при використанні модифікованого методу експоненціонального згладжування моделі Р. Брауна, запропонованого З. Павловським, що ґрунтується на екстраполяції тренду, значення якого для кожного року в періоді, що передує прогнозному, розраховується за формулою

m(t) = ? y_t + (1-? ) m(t-1), (1)

де m(t) - значення тренду для року t (t=1,2,3, … n);

m(t-1) - значення тренду для року (t-1);

y_t - значення фактичних рівнів динамічного ряду;

? - параметр експоненціонального згладжування.

Виходячи з того, що тенденція динамічного ряду криволінійна, для здійснення прогнозів використовується формула

y _t+h = m(t) + h[m(t) - m(t-1)] + Ѕ h² {[m(t) - m(t-1)] - [m(t-1) - m(t-2)]}, (2)

де h - тривалість прогнозного періоду.

Значення параметра ?, яке повинне задовольняти умову 0< ? <1, було підібрано методом проб і помилок. Для цього здійснено розрахунки з дев`ятьма значеннями ?: 0,1; 0,2; 0,3; 0,4; 0,5; 0,6; 0,7; 0,8; 0,9.

Найменше значення суми квадратів відхилень фактичних значень продажу від теоретичних, розрахованих при різних значеннях ?? було одержано при ? = 0,6, при якому прогнозне значення продажу рівне 33,01 млн грн. (похибка прогнозу 3,3%).

Внаслідок проведених розрахунків одержано абсолютні значення прогнозу роздрібного продажу хутра та хутряних виробів у вартісних одиницях на 1998-2000 рр. (1998 р. - 31,08 млн. грн., у 1999 р. - 28,61 млн. грн. та у 2000 р. - 28,46 млн. грн.). За допомогою спеціальної методики, виходячи зі структури продажу хутра і хутряних виробів, вартості одиниці хутряного виробу, витрати хутра на один виріб, отримані прогнозні оцінки можна трансформувати у прогнозовані обсяги вирощування хутра за видовою структурою, кольоровою гамою хутра та іншими ознаками. З цією метою необхідно використати матеріали соціологічного дослідження. Зауважимо, що розрахунки прогнозу продажу хутра на національному ринку за допомогою економіко-математичних моделей, варто доповнювати розрахунками за методом експертних оцінок, зокрема методом “Дельфі”. Цим самим можна уникнути похибок прогнозу, властивих прогнозам за трендовими моделями.

Враховуючи визначені в процесі дослідження параметри ринку хутра та хутряних виробів, а також оцінки спеціалістів щодо перспектив світового ринку хутросировини, в Україні необхідно нарощувати обсяги виробництва хутросировини, а не скорочувати їх. Однак перешкодою в реалізації стратегії розвитку звірівництва є нестача обігових коштів протягом року, невигідні умови кредитування та неможливість користування кредитами. Долати дефіцит обігових коштів, особливо в період з травня по вересень, коли обсяги реалізації хутросировини на звірогосподарствах незначні або зовсім відсутні через сезонність виробництва хутра, треба шляхом застосування елементів конгломератної та концентричної диверсифікації.

Конгломератну диверсифікацію необхідно застосовувати шляхом впровадження виробництва побічної продукції (овочів на тепличному господарстві, риби, водоплавної птиці, меду, молока, м`яса та продуктів їх переробки, бетонних виробів, виробів з дерева, пластмас, організації роздрібної фірмової торгівлі, громадського харчування тощо). На Павлівському звірогосподарстві обсяги виробництва побічної продукції сягають 50% виробництва основної продукції.

Частка реалізації основної продукції протягом 1997 р. за місяцями була різною. Протягом травня, червня, липня хутро взагалі не реалізовували, в той час як саме в ці місяці реалізується найбільше видів продукції підсобних галузей. Частка реалізації продукції підсобних галузей становить відповідно від 12,14% у червні до 12,81% у вересні поточного року. Пік реалізації хутросировини припадає на січень та листопад-грудень поточного року (щомісячно від 19,62 до 23,99%).

Цікавим, на наш погляд, є той факт, що частка реалізації продукції підсобних галузей кожного місяця в загальному обсязі реалізації хутра за рік коливається у 1997 р. в межах 2,79-8,26%. А це значне джерело поповнення обігових коштів вкрай необхідних для підтримання технологічних процесів при вирощуванні хутрових звірів.

Отже, підприємства підсобних галузей досліджуваного звірогосподарства виготовляли продукцію протягом року, що давало можливість їх продавати та забезпечувати нормальне функціонування звірогосподарств, проводити оптимальний за строками забій хутрових звірів, що в кінцевому підсумку сприяло підвищенню рівня якості хутросировини, зниженню собівартості та зменшенню ціни. Для прикладу, ціна шкірки норки найвищого рівня якості бонітувальної групи “000” Павлівського звірогосподарства, котре успішно застосувало диверсифікаційні елементи, становить 64 у. од., в той час як Одеського - 71,6 у. од., Сокальського - 73,6 у. од., Дубнівського - 70,4 у. од. Наведені дані переконливо доводять необхідність й доцільність застосування диверсифікації звірогосподарствами на сучасному етапі.

Поряд з цим слід враховувати недоліки конгломератної диверсифікації. Вони проявляються у втраті спеціалізації звірогосподарств, неможливості концентрації зусиль на основному виробництві, зростанні штатів, ускладненнях з реалізацією різнопрофільної продукції тощо. Очевидно, застосування конгломератної диверсифікації виправдане в перехідних економіках, тому, поряд з конгломератною, доцільно освоювати елементи концентричної диверсифікації, які полягають у розширенні функцій звірогосподарств та перетворенні їх у регіональні центри звірівництва. Завдання таких регіональних центрів звірівництва стосувалися б об`єднання дрібних фермерських звіроферм у відповідному регіоні діяльності звірогосподарства, надання послуг фермерам з опанування навичок догляду і утримання звірів, надання ветеринарних послуг хутровим звірам, постачання кормами, організації збуту хутросировини тощо.

Висновки

Оскільки за даних умов при застосуванні концепції маркетингу спостерігаються певні труднощі, то слід, особливо в перехідний до ринкової економіки період, застосовувати основні функції маркетингу, такі як аналіз навколишнього середовища, планування збуту, організація контролю маркетингу тощо, причому на окремих, виділених нами, стадіях руху продукту.

В Україні спостерігається необгрунтованість у розташуванні значної частки звірогосподарств за природно-кліматичними зонами. Адже менше половини самок норки (45,2%) перебуває у сприятливій для звірівництва зоні змішаних лісів тоді, як четверта частина (25,7%) - у степовій зоні, з високими температурами влітку, сухим кліматом, який важко переносять тварини.

Основним напрямом розвитку звірівництва в Україні слід обрати оптимізацію маточного поголів`я на звірогосподарствах з метою підвищення мобільності відповідно до запитів національного та міжнародного ринків. Оскільки на даний час звірівництво в Україні характеризується наявністю великих за маточним поголів`ям звірогосподарств з необґрунтованою видовою структурою стада звірів, то це й зумовлює їх недостатню маневреність в орієнтації на запити ринку з відповідними наслідками в їх діяльності.

У процесі дослідження інфраструктури звірівничої галузі України було виявлено її недосконалість, особливо в підкомплексах забезпечення виробництва хутросировини, переробки та реалізації, що значною мірою зумовлює кризові явища, які переживає галузь у поточному періоді.

Застосування в практичній діяльності звірогосподарств запропонованої моделі прогнозування поголів`я хутрових звірів, його структури та метод розрахунку прогнозу продажу хутра і хутряних виробів сприятимуть уникненню дисбалансу між пропозицією і попитом на ринку цієї товарної групи, прискорить продаж. Для визначення обсягів та структури попиту на хутросировину необхідно активно застосовувати такий маркетинговий інструмент, як соціологічне дослідження.

Звірогосподарствами України недостатньо використовується такий напрям розвитку, як диверсифікація виробництва, запровадження якого дає можливість поповнити обігові кошти звірогосподарств та згладити сезонність їх надходження протягом року за рахунок реалізації продукції підсобних галузей. Це дає змогу суттєво поліпшити умови утримання хутрових звірів, здійснювати забій тварин в оптимальні строки, отримувати хутро найвищих бонітувальних характеристик та забезпечувати йому конкурентоспроможні позиції.

На підставі результатів дослідження можна сформулювати наступні рекомендації:

Кабінету Міністрів України та Правлінню Української спілки споживчих товариств використати одержані в процесі дисертаційного дослідження результати при розробці комплексної державної програми розвитку звірівництва в Україні, яка б визначила стратегічні напрями розвитку галузі, спрямованої на задоволення запитів внутрішнього і міжнародного ринків хутра з урахуванням виявлених недоліків розташування значної кількості звірогосподарств за природно-кліматичними зонами; невідповідності обсягу та структури маточного поголів`я звірів господарств оптимальним характеристикам з огляду на запити ринку; недосконалості інфраструктури звірівничої галузі, особливо в підкомплексах забезпечення виробництва хутросировини, переробки та реалізації.

- облдержадміністраціям областей зони змішаних лісів та лісостепової з метою збільшення зайнятості населення, надходжень у місцевий бюджет стимулювати розвиток звірівництва; спрямовувати інвестиції в дану галузь; сприяти впровадженню на звірогосподарствах концентричної диверсифікації, їх кооперуванню у виробництві сухих повнораціонних кормів, вирощуванню молодняку, виконанню збутових операцій.

- планово-економічному відділу звірогосподарств для оптимізації діяльності: удосконалити структуру апарату за рахунок його реорганізації та приведення у відповідність до виконуваних функцій, передбачити відділ з маркетингу до компетенції якого входило б коло питань ринкової орієнтації підприємства, включаючи розробку і здійснення маркетингових стратегій; будувати виробничу програму відповідно до матеріалів дослідження ринку, здійсненого в дисертації; застосовувати розроблені в дисертації методики здійснення соціологічних досліджень, розрахунків прогнозу продажу хутра та хутряних виробів, моделі прогнозування обсягів поголів`я звірів, його видову та функціональну структури; впроваджувати конгломератну диверсифікацію, налагоджувати виробництво продукції побічних галузей за напрямами, наведеними у дисертації.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Скибінський О.С. Звірівництво в Україні: стан та проблеми розвитку // Вісник Львівської комерційної академії. - Том 2. Част. 1 - Львів: Коопосвіта, 1998. - С. 159-172.

2. Скибінський О.С. Еволюція збуту хутросировини в різних економічних системах // Промислово-фінансові групи в Україні: проблеми створення, становлення та розвитку. Вісник Державного університету “Львівська політехніка” - Львів: Державний університет “Львівська політехніка”, 1998. - С. 161-163.

3. Янків М.Д., Скибінський О.С. Соціологічне дослідження ринку хутрових виробів - основа розробки комплексу маркетингу // Промислово-фінансові групи в Україні: проблеми створення, становлення та розвитку. Вісник Державного університету “Львівська політехніка” - Львів: Державний університет “Львівська політехніка”, 1998. - С. 166-171. [Особистий внесок здобувача: розробка програми соціологічного дослідження, компонування анкети, обробка та аналіз результатів дослідження].

4. Скибінський О.С. Деякі аспекти виробництва хутросировини в західному регіоні України // Соціально-економічні та екологічні проблеми розвитку адміністративних районів. Наукові доповіді міжнародної науково-практичної конференції (м. Тернопіль, 17-18 квітня 1997 р.) / Інститут регіональних досліджень НАН України; Редкол.: Долішній М.І. (відп. ред.) та ін. - Львів: 1997. - С. 219-222.

5. Скибінський О.С. Тенденції реалізації хутросировини на аукціонах світу // Демографія, економіка праці та соціальна політика: Фаховий збірник наукових праць. - Вип. 5. В двох частинах. - Ч. II /Укл.: Л.М. Фільштейн, Д.П. Богиня, А.К. Гудсков та ін. - Кіровоград: КІСМ, 1998. - С. 156-158.

6. Федорчук А.І., Скибінський О.С. Прогноз продажу хутра та хутряних виробів: методичний аспект // Перспективи розвитку споживчої кооперації України в ринковому середовищі - К.: Укоопспілка, 1998. - С. 292-298 [особистий внесок здобувача: запропонована методика розрахунку прогнозу продажу хутра та хутряних виробів].

7. Скибінський О.С., Федорчук О.Є. Застосування диверсифікаційних елементів в підприємництві звірівничої галузі економіки // Перспективи розвитку споживчої кооперації України в ринковому середовищі - К.: Укоопспілка, 1998. - С. 61-64 [особистий внесок здобувача: зібрано і оброблено матеріал та запропоновані напрями диверсифікації].

8. Скибінський О.С. Хутро норки: проблеми національного виробництва // Сільський господар. - 1996. - № 2-6. - С. 38.

9. Скибінський О.С. Щодо реалізації хутросировини // Проблеми становлення маркетингу і зовнішньоекономічного комплексу в перехідних економіках. Зб. наук. пр. - Львів, 1996. - С. 60-61.

Размещено на Allbest.ru