Вплив на розвиток роздрібної торгівлі демографічної ситуації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тема

Вплив на розвиток роздрібної торгівлі демографічної ситуації

План

1. Роздрібна торгівля в системі маркетингу

2.Умови розміщення роздрібної торгівлі

3. Демографічна ситуація та її вплив на роздрібну торгівлю

Список використаної літератури

1. Роздрібна торгівля в системі маркетингу

В Україні продаж товарів населенню в основному здійснюють підприємства роздрібної торгівлі -- власники об'єктів роздрібної торгівлі (магазинів, павільйонів, кіосків та ін.). Роздрібною торгівлею також займаються промислові й оптові підприємства через мережу власних фірмових магазинів та інші пункти продажу товарів, роздрібні ринки, підприємства громадського харчування, підприємців та інші суб'єкти господарювання різних форм власності.

Роздрібна торговельна мережа становить основу інфраструктури товарного ринку і являє собою сукупність торговельних та інших підприємств, підприємців -- власників об'єктів роздрібної торгівлі.

Роздрібна торгівля з погляду маркетингу розглядається як підприємницька діяльність, пов'язана зі збутом товарів і послуг кінцевим споживачам, з орієнтацією на запити і переваги покупців.

Мета роздрібної торгівлі полягає в забезпеченні збуту товарів і послуг за допомогою задоволення потреб покупців і одержанні на цій основі прибутку.

Роль роздрібної торгівлі в системі маркетингу виявляється в її функціях:

- забезпечує реалізацію маркетингової стратегії;

- бере участь у процесі сортування, акумулює асортимент товарів від значної кількості виробників і пропонує їх для продажу з орієнтацією на запити споживачів;

- надає інформацію споживачам через рекламу, інші засоби комунікації, а також через персонал;

- сприяє у маркетингових дослідженнях інших учасників каналів збуту;

- здійснює зберігання товарів, встановлює на них ціну, розміщує в торговельних приміщеннях і здійснює інші операції з товарами;

- підписує угоди;

- здійснює кредитну політику;

- надає різноманітні послуги.

Концепція кругообігу роздрібної торгівлі полягає в тому, що нові види роздрібних торговців починають свою діяльність з торговельних операцій нижнього рівня, що характеризуються низьким прибутком і низькою ціною, а згодом здійснюють торговельні операції з вищими цінами і значним набором послуг, стаючи фактично традиційними роздрібними торговцями.

Таким чином, щоб підтримувати успішну діяльність, роздрібні торговці повинні адаптувати і змінювати свій бізнес відповідно до змін у зовнішньому середовищі.

Кругообіг роздрібної торгівлі пояснює еволюцію і розвиток нових видів роздрібних магазинів. Як правило, роздрібні торговці починають з різноманітного асортименту товарів. За ними йдуть роздрібні торговці, що пропонують вужчий або спеціалізований товарний асортимент, їх, у свою чергу, витісняють торговці з різноманітним асортиментом товарів, що оперують великими партіями. Таким чином, здійснюється цикл: "загальний - специфічний - загальний". Це явище отримало назву "колесо роздрібної торгівлі", тобто поява в результаті циклічних змін нових підприємств (рис.1.1).

Останніми роками склалися певні тенденції в сучасній роздрібній торгівлі:

- зростаюче значення спеціалізованої торгівлі;

- розвиток торгівлі зі знижками;

- розвиток позамагазинної торгівлі;

- перехід від розширення до консолідації роздрібної торгівлі (роздрібні підприємства стали приділяти більше уваги підвищенню результативності існуючих торговельних підприємств, а не їхньому розширенню шляхом відкриття нових).

роздрібний магазин торгівля демографічний



Рис. 1.1 Колесо роздрібної торгівлі

Розрізняють три групи роздрібних торговельних підприємств:

· традиційні - поділяють на:

- непродовольчі магазини: спеціалізовані магазини (невеликі магазини, які торгують обмеженим товарним асортиментом), універмаги (з різноманітнішим асортиментом і повним переліком послуг), дисконтні магазини і магазини масових товарів (з обмеженим колом послуг і різноманітним товарним асортиментом за низькими цінами);

- продовольчі магазини: зручні магазини (прилеглі магазини з довшим робочим днем), супермаркети (з низькими витратами і значним оборотом товарів у різноманітному асортименті), суперстори (великі магазини, у яких найменувань товарів удвічі більше, ніж у супермаркетах), складські магазини (торгують зі значними знижками в найпростіших приміщеннях складського типу), гіпермаркети (гігантські магазини, що мають у наявності як продукти харчування, так і різноманітні непродовольчі товари за низькими цінами);

· нові - до них належать:

- "убивці" товарних категорій - це новий тип агресивних дисконтерів, що пропонують різноманітний асортимент товарів визначеної категорії; їх агресивна цінова стратегія заснована на тому, щоб закуповувати величезну кількість товару і пропонувати його за нижчими, ніж у конкурентів, цінами з метою ліквідації більшості з них;

- торговельні комплекси - за розмірами торговельної площі (до 10 тис. кв. м) перевершують універсами широкого профілю; вони поєднують у собі: універсам, магазин знижених цін і склад-магазин;

- клуби-склади - торгують обмеженим асортиментом марочних товарів великими партіями за найнижчими цінами, одержуючи економію за рахунок низького рівня витрат, розташування на окраїнах міста і наявності складських приміщень;

- магазини- демонстраційні зали, що торгують за каталогами - пропонують широкий асортимент дорогих марочних товарів за зниженими цінами; мають низькі витрати і отримують прибуток за рахунок масових закупівель за низькими цінами; товари, виставлені на продаж, перераховані в каталогах, розташованих на прилавках магазину; покупці заповнюють формуляр-замовлення на товар і передають його торговельному працівнику, що оформляє угоду.

· позамагазинна торгівля - це торгівля за допомогою каталогів, телевізійних мереж, торговельних автоматів, розвізна торгівля і пряме поштове розсилання.

Маркетингові рішення в роздрібній торгівлі приймають за такими напрямами:

· маркетингові рішення з вибору стратегії розвитку - стратегії роздрібних підприємств, орієнтовані на залучення споживачів у свої магазини і забезпечення асортименту товарів, з якого можна було б зробити вибір; розробка стратегій роздрібної торгівлі передбачає:

- виявлення й оцінку можливостей і ризиків, закладених у зовнішньому середовищі, це стовується таких факторів: споживачі, конкуренція, технологія, державне регулювання, екологія і стан економіки;

- на основі результатів моніторингу зовнішнього середовища підприємства висувають цілі, як стратегічні, так і тактичні;

- розробляючи стратегію, підприємству варто визначити, чи буде вона проактивною - встановлювати цілеспрямовані дії або реактивною - буде передбачати реакцію підприємства на непередбачені зміни, або буде комплексною;

· маркетингові рішення, пов 'язані з визначенням цільового ринку - без визначення і вивчення цільового ринку роздрібний торговець не зможе приймати обґрунтовані рішення щодо асортименту, атмосфери магазину, коштів на рекламу, рівня цін і т. п.;

· маркетингові рішення у сфері розробки комплексу маркетингу:

- рішення про номенклатуру товарів, глибину, широту товарного асортименту;

- товарний асортимент роздрібного підприємства повинен відповідати запитам цільових покупців; залежно від запитів покупців асортимент можна встановлювати вузьким і дрібним, вузьким і глибоким, широким і дрібним, широким і глибоким; після того як підприємство визначить свою товарну стратегію, необхідно прийняти рішення щодо джерел постачань, політики і методів закупівель;

- рішення стосовно послуг і атмосфери магазину - варто приймати одночасно з рішеннями по товару; одними з найважливіших факторів успіху магазину є перелік послуг і його внутрішня атмосфера, розрахована на цільових споживачів, що підштовхує їх не тільки на здійснення одноразових покупок, але й на те, щоб вони стали постійними покупцями;

- рішення, пов'язані з ціною - встановлення цін повинне здійснюватися відповідно до характеристик цільового ринку, товарів, послуг і рівня конкуренції; визначення рівня цін роздрібні підприємства здійснюють методом націнки (додаючи визначений відсоток до покупної вартості товару); також приймаються рішення щодо рівня знижок і часу їх надання;

- рішення у сфері просування - насамперед, стосуються особистого продажу, стимулювання збуту і реклами; для залучення покупців і інтенсифікації покупок роздрібні торговці застосовують: рекламні оголошення, спеціальні розпродажі, купони, програми "постійних покупців", дегустації та ін.;

- рішення, пов'язані з розподілом, місцем розташування - приймаються відносно стратегії розподілу, каналів розподілу (тип, керівництво, довжина, ширина, інтенсивність).

Після реалізації всіх маркетингових рішень, прийнятих у роздрібній торгівлі, варто визначити їхню ефективність. Ефективність продажів у конкретному магазині визначають за допомогою таких показників:

- кількість людей, які проходять повз магазин у середньому за день;

- відсоток тих, що ввійшли у магазин;

- відсоток тих, що здійснили покупку;

- середній обсяг покупки.

Крім цього, необхідно зробити оцінку і контроль усієї торговельної діяльності. Ефективність на рівні підприємства оцінюється шляхом зіставлення отриманих результатів із прогнозними показниками продажів і рентабельності. На рівні магазину зіставляються фактичні і прогнозні показники продажів за кожним з відділів і товарним асортиментом.

Для роздрібної торгівлі, яка позиціонує магазини для обслуговування певних цільових ринків споживачів, велике значення має формування асортименту товарів кожної торговельної точки з урахуванням потреб мешканців району, в якому вона розміщена.

Стабільність роздрібної торгівлі визначається раціональністю, повнотою і стійкістю асортименту товарів. Від складу й оновлення асортименту безпосередньо залежать зростання товарообігу і швидкість реалізації товарів. Відсутність у торгівлі потрібних товарів, їх вузький, нестабільний чи невідповідний запитам споживачів асортимент породжують незадоволений попит, що негативно позначається на ефективності торгівлі.

Асортимент - комплект, сукупність сортів. Однак у сучасній торговельній практиці поняття "асортимент" набуло більш широкого змісту, ніж проста сукупність сортів. Під асортиментом товарів розуміють перелік, номенклатуру товарів, їх різновидів, сортів тощо, об'єднаних або поєднаних за певною ознакою.

Асортимент товарів, який роздрібні торговці обирають для продажу, має відповідати очікуванням покупців, які формують цільовий ринок. Перед роздрібним торговцем стоїть завдання не просто вибрати відповідний асортимент і рівень якості товарів, а вибрати їх таким чином, щоб вони стали відмітною ознакою його закладу й вирізняли його серед аналогічних магазинів-конкурентів. Водночас із формуванням торговельного асортименту визначають і комплекс послуг, які надаються споживачам. Різні товари потребують різного обсягу та видів послуг, які надаються торговельним персоналом на різних стадіях придбання товару. Крім того, споживачі певних цільових ринків віддають перевагу різним видам обслуговування під час купівлі товарів. На сучасному етапі розвитку товарного ринку комплекс послуг є одним із ключових засобів нецінової конкуренції, який дає можливість магазину посісти особливе місце з-поміж аналогічних торговельних закладів.

Вирішальним чинником позиціювання роздрібного торговця на ринку є політика ціноутворення, якої він дотримується. Проблема вибору ціни є складовою комплексу проблем: вибору цільового ринку, асортименту товарів та послуг, що пропонуються споживачам, та конкуренції. Безумовно, всі роздрібні торговці прагнуть встановити вищі націнки і при цьому продавати більші обсяги товарів і мати максимальні прибутки, але поєднати ці бажання неможливо. Високі націнки встановлюють, як правило, магазини з високим рівнем обслуговування й порівняно низькими обсягами продажу (спеціалізовані магазини елітних товарів). Більшість звичайних магазинів працюють за низькими націнками при реалізації великих обсягів товарів і порівняно низьких операційних витратах.

З метою привернення уваги потенційних та збереження наявних покупців, роздрібні магазини використовують весь арсенал доступних їм методів просування -- рекламу, персональний продаж, стимулювання збуту й організацію зв'язків із громадськістю. Вони розміщують свої оголошення на щитах, у газетах та журналах, на радіо і телебаченні. Роздрібна торгівля широко використовує рекламу на місці продажу товарів. Вплив реклами посилюється за допомогою прямої поштової розсилки. Багато магазинів формують клієнтські бази даних, куди вносять інформацію не тільки про місце проживання клієнта, а й про сім'ю, преференції тощо, яка з успіхом використовується в рекламних цілях.

Персональний продаж потребує добре навченого та підготовленого персоналу, який уміє належним чином спілкуватися з покупцями. Стимулювання збуту передбачає низку заходів, спрямованих на максимальне збільшення кількості нових покупців та відповідне зростання обсягу продаж. Спеціалісти поєднують їх у три великих групи:

- цінові заходи (продаж за зниженими цінами, пільгові купони, талони, дисконтні картки, які дають право на знижку, накопичувальні знижки тощо);

- заходи в натуральній формі (премії, безоплатна видача зразків товарів, дегустації тощо);

- активні пропозиції (конкурси покупців, ігри, лотереї тощо).

Для поліпшення позиції товарів на ринках продажу та зміцнення репутації підприємства роздрібної торгівлі використовуються всі форми діяльності для організації зв'язків із громадськістю. До них належать: участь у прес-конференціях та виступи на різних заходах, святкування урочистих подій, на які запрошують відомих осіб, видання інформаційних бюлетенів та спеціальних журналів, публікації рекламного характеру в друкованих ЗМІ тощо.

Роздрібні торговці вважають, що запорукою успіху в їхній діяльності є місце розташування. Адже саме місце розташування підприємства роздрібної торгівлі відіграє роль тієї «чарівної палички», яка робить цей об'єкт роздрібної торгівлі привабливим для покупців. Суттєве значення при розміщенні підприємства роздрібної торгівлі мають витрати на будівництво, пов'язані з наявністю чи відсутністю необхідної інфраструктури, плата за землю та умови оренди, які безпосередньо впливають на прибуток. Це робить рішення про вибір місця розташування підприємства роздрібної торгівлі найважливішим з усіх, які приймаються в роздрібній торгівлі. В практичній діяльності дрібні роздрібні торговці займають ті місця, які вони можуть самі знайти, чи ті, які їм запропонує місцева адміністрація. Великі роздрібні торговці приділяють особливу увагу вибору місця розташування своїх підприємств, використовуючи для цього найсучасніші методи.

З огляду на те, що роздрібна торговельна мережа є елементом інфраструктури кожного міського й сільського поселення і виконує, крім економічної, значну соціальну функцію, вони співпрацюють із владними структурами, щоб визначати найудаліше місце розміщення підприємств роздрібної торгівлі під час розроблення генеральних планів-схем розвитку міст, міських районів та сільських адміністративних територій.

Важливим чинником успішної діяльності підприємства роздрібної торгівлі є атмосфера магазину. Цей чинник поєднує два несумісні, на перший погляд, елементи: торговельний персонал та облаштування (інтер'єр) магазину.

Кожен магазин створює у покупців певне «відчуття». Один магазин виглядає занедбаним, інший вражає ошатністю, зручністю, затишнішим інтер'єром, третій ніби поглинає покупця, четвертий залишає сумні враження. Атмосферу магазину потрібно заздалегідь продумати таким чином, щоб вона відповідала смакам споживачів цільового ринку та викликала в них бажання щось придбати. Вирішальну роль у створенні такої атмосфери відіграє торговельний персонал. Від його кваліфікації, уміння спілкуватися з покупцями залежить не лише обсяг продаж, а й престиж підприємства, його авторитет у покупців, перемога над численними конкурентами. Чемність, люб'язність, уміння вислухати клієнта та дати йому слушну пораду щодо вирішення його проблеми за найнижчою ціною -- от риси, які найбільше цінують покупці і які перетворюють їх на постійних клієнтів торговельного закладу. Зовнішній вигляд торговельних працівників, їхнє приязне ставлення до покупців у поєднанні з ошатним інтер'єром створюють ту неповториму атмосферу магазину, що викликає у покупця бажання залишити тут свої гроші.

2. Умови розміщення роздрібної торгівлі

Найголовнішим при відкритті нового роздрібного підприємства найголовнішим є вибір місцерозташування та його спеціалізації. За допомогою маркетингових досліджень та правильно проведеної сегментації також можна виявити найкраще місце розташування нового магазину, для того, щоб покращити територіальне розміщення роздрібної торговельної мережі.

Для правильної сегментації ринку (стійкості, місткості, перспективи зростання, доступності для підприємства) та знаходження своєї ринкової ніші необхідна інформація про потенційних покупців, щоб знати, де краще за все пропонувати товари. В Україні дуже мала частина інформації може бути отримана з печатних видань. Таким чином, щоб правильно знайти, наприклад, місце для розміщення магазину роздрібної торгівлі, потрібно провести комплексне маркетингове дослідження. Опитування на вулиці малоефективне, але можна визначити престижність району, наявність установ або жилих будинків, щільність населення, близькість станції метрополітену та ін. шляхом звичайного спостереження.

У першу чергу потрібно звернути увагу на інтенсивність руху транспорту. Якщо поток транспорту в районі, що цікавить спеціаліста з маркетингу, достатньо великий, то завжди знайдуться люди, які побажають придбати товар. Якщо тут в основному пішоходний рух, необхідно перерахувати кількість людей, що проходять повз даного місця за чверть години. Для більшої вірогідності підрахунків краще повторювати цю процедуру кілька разів у різний час та впродовж кількох днів. При більшій кількості транспорту та прохожих збільшується вірогідність, що хтось зайде у магазин та здійснить покупку.

При визначенні місця розташування магазину необхідно впевнитись, що доступ до нього вільний та що його видно здалеку, щоб люди могли побачити його перш, ніж проїдуть повз нього. Чим з більшої відстані можна побачити магазин, тим більше у проїжджаючих та перехожих часу, щоб вирішити зупинитись та дещо придбати.

При виборі місця розташування підприємства роздрібної торгівлі менеджер з маркетингу повинен прийняти рішення і про те, який продукт та в якій кількості бажав би придбати його клієнт. Після вирішення цих питань він повинен знайти відповідне приміщення, розташоване у кращому місці для продажу. Наприклад, якщо пекарня випікає хліб, її володарі побажають розміститись у мвсці з пожвавленим вуличним рухом. Оскільки хліб відноситься до товарів, що швидко псуються (він черствіє), покупки будуть здійснюватись часто, а покупець побажає, щоб хліб можна було б придбати коло будинку. Таким чином, міні-пекарні слід розташовувати у місцях пожвавленого руху у жилих кварталах.

Магазини організують в залежності від ринку, на який орієнтуються. Після сегментації ринку вирішується питання про розмір магазину, методи контакту з покупцями, видах послуг, що надаються. Як правило, не буває двух магазинів, розташованих поряд, у яких практично однаковий асортимент товарів, в одному з яких ціни значно вищі, ніж в іншому. Причини цього очевидні: споживач легко зможе порівняти ціни. Інша справа, якщо магазин з більш високими цінами буде знаходитись в іншому районі та поряд з магазинами, які не мають таких продуктів у продажу. Крім того, магазини зазвичай розташовуються в таких місцях, де проживають представники того прошарку населення, на яку орієнтується продавець. А за більш дорогими продуктами, які споживачу особливо хочеться придбати, він не буде так ретельно рахувати час, він вибере магазин і пійде у місце, більш віддалене від його житла.

Більшість товарів після продажу потребують у подальшому обслуговування, яке включає все - від основної інформації про його функціональні особливості, специфіку догляду, ремонту, про порядок певернення недоброякісного виробу та ін. Магазин, який продає товари, що потребують після продажного обслуговування, повинен розміщуватись так, щоб клієнту було зручно відвідувати його. Проте, це не означає, що він повинен розміщуватись на головній площі з пожвавленим рухом. Тут треба розмістити його в достатньо доступному районі для забезпечення обслуговування клієнтів та підвоза запасу товарів. Як правило, більшого успіху добиваються магазини з широким набором послуг та досить довгим післяпродажним циклом обслуговування клієнтів.

Перехід України від адміністративно-командної економіки, коли відбувалося централізоване планування розвитку роздрібної торговельної мережі, до ринкової економіки підвищує інтерес до вивчення зарубіжного досвіду щодо вибору місця розміщення підприємств торгівлі.

На думку Майкла Леві та Бартона А.Вейтца, при виборі місця для роздрібного торговельного підприємства потрібно розглянути три рівня розташування: регіон, область торгівлі та місце.

Під регіоном розуміють частину території країни або місто. Область торгівлі - це географічний сектор, в якому знаходяться потенційні покупці конкретної торговельної фірми або центру (частина міста, місто в цілому, в залежності від типу магазину та щільності потенційних покупців). Наприклад, область торгівлі відеокасетами може складати всього декілька кварталів.

До основних факторів, що впливають на привабливість регіонів та областей торгівлі, вони відносять:

- демографічні характеристики.

В більшості випадків слід надавати перевагу районам, які характеризуються ростом населення, хоча, звісно, його чисельність та темпи приросту - далеко не єдиний фактор. Не менш важливе значення має й рівень доходу домогосподарств, їх розміри та склад. Наприклад, торговельна мережа, що спеціалізується на традиційному та діловому жіночому одязі, розміщує магазини в багатих районах та місцях, що користуються попитом у туристів. При цьому розмір сім'ї не є критичним фактором. Деякі підприємства роздрібної торгівлі, навпаки, зацікавлені в місцях, де проживають сім'ї з маленькими дітьми;

- Діловий клімат. Дуже важливо оцінити тенденції зайнятості на ринку, тому що високий рівень зайнятості населення зазвичай означає його високу покупну здатність. Крім того, корисно дізнатись, які області розвиваються швидко і чому.

Однак зріст показників зайнятості населення зовсім не гарантує благо приємний клімат для розвитку роздрібної торгівлі у майбутньому. Якщо він виникає тільки завдяки одній будь-якій галузі, в районі можуть виникнути небажані циклічні процеси.

Ще один фактор - трудовий клімат району. При інших рівних умовах роздрібному торгівцю слід надати перевагу області, де нема профсоюзів роздрібних працівників, тому що там затрати на утримання персоналу будуть нижче;

- Конкуренція. Рівень конкуренції прямо впливає на споживчий попит. В залежності від загальної стратегії фірми вона може шукати регіони, де рівень конкуренції невеликий. Однак деякі торговці, навпаки, радіють жорсткій конкурентній боротьбі, тому що покупців приваблюють місця, в яких вони знайдуть великий вибір товарів.

В найкращому випадку слід розташовувати магазин в місці, в якому приток цільових покупців максимальний. На це впливають такі фактори, як доступність місця, переваги розміщення у торговому центрі:

1) доступність. Чим покупцям простіше потрапити в магазин та вийти з нього, тим вище доступність даного місця. Для оцінки доступності розглядаються схема автошляхів та інших транспортних магістралей, дорожні умови та бар'єри. Схема доріг показує, наскільки просто покупцям добиратися до магазина по основних близьких вулицях та автомагістралях. З нею пов'язаний ще один фактор - дорожні умови (якість і вік доріг, кількість полос для руху, світлофорів, періодичність виникнення дорожніх заторів). Наприклад, стара, вузька вулиця, яка має другорядне значення й до того ж перенасичена дорожніми пробками, - погане місце для розташування магазину. На доступність також впливають природні (ріки, гори) та штучні (залізничні дороги, великі шосе, парки) бар'єри.

Крім того, роздрібні торговці повинні оцінити зовнішні фактори доступності у безпосередній близькості до магазину, такі як його видимість, рух, наявність парковочної стоянки, частота дорожніх пробок та легкість доступа місця.

Під видимістю місця розуміють здатність покупця побачити магазин та відсутність небезпеки при в'їзді на автостоянку. Великі загальнонаціональні торгівці наполягають на тому, що перед магазином не повинно бути ніяких перешкод, що погіршують обзор. В містах із великою плинністю публіки (великі міста, туристичні центри) гарна видимість магазина з дороги набуває особливого значення.

Повз магазини повинна проїзджати значна кількість машин, але не дуже багато, щоб пробки не заважли підступу до парковки. На вулицях, переповнених у час пік, в інший час (коли і здійснюється більшість покупок) рух досягає необхідного оптимуму.

Критичний фактор досягнення будь-якого місця - кількість і якість автостоянок. Якщо місця для автомашин дуже мало або стоянка віддалена від магазину, бажання покупців зупинитися різко зменшується. З іншого боку, дуже великі і пусті парковочні площі можуть навести потенційного покупця на думку, що торговельний центр не користується популярністю і заходити в нього не варто.

Тут потрібно згадати ще про один аспект, пов'язаний із дорожнім рухом, на цей раз у всьому районі розміщення магазину - його “перенаселенності” автомашинами та пішоходами. Для покупців завжди існує деякий оптимум: дуже повільний рух буде їх дратувати, вони будуть менш охоче здійснювати покупки і , як правило, не звертати уваги на розпродаж. А відносно високий рівень активності навколо торговельного центру збуджує людей та стимулює збут.

Останній фактор, який слід врахувати при оцінці доступності - простота в'їзду та виїзду зі стоянки. Якщо на вулицях, з яких відбувається в'їзд/виїзд, організовано односторонній рух або нанесена сплошна осева лінія розбивки, доступ на паркову ускладнюється, а доступність магазину обмежується;

2) переваги розміщення всередині торговельного центру.

Торговельні центри можуть бути чотирьох типів:

центральний торговельний комплекс, що являє собою діловий центр центральної частини міста, в якому розташовані універмаги, спеціалізовані магазини, банки тощо. Роздрібна торгівля в ділових центрах почала шукати нові форми розвитку - модернізація магазинів, будівництво підземних гаражів,

регіональний торговий центр, який може об'єднувати до 100 магазинів та підприємств послуг. Але щоб бути рентабельним, він повинен обслуговувати від 100 тис. чол. До 1 млн. чол., що проживають у радіусі півгодини їзди до нього. Вулиці, на яких розташовані регіональні торгові центри, сплановані так, щоб забезпечити безперешкодний рух людей і огляд усіх магазинів,

районний торговий центр містить дещо менше магазинів (до 50), які обслуговують 20 - 100 тис. чол. В такий центр звичайно входять філіал універмагу, супермаркет, магазини товарів повсякденного попиту, спеціалізовані магазини, банк. Один з них є головним магазином, близько розташовані магазини, які торгують товарами попереднього вибору, а більш віддалені - товарами повсякденного попиту,

торговий центр мікрорайонів налічує 5 - 15 магазинів і обслуговує не більше 20 тис. жителів. Для того, щоб до нього добратися, покупці, за розрахунками, не повинні витрачати більше 5-10 хвилин. Це центр з продажу товарів повсякденного попиту з головним магазином типу супермаркет і кількома підприємствами сфери послуг (хімчистка, пральня, ремонт взуття тощо).

Розміщення магазину всередині торговельного центру має певні переваги. Кращі місця тут коштують дорожче, тому торговцям доводиться ретельно зважувати всі “за” та “проти”. Якщо в торговельному центрі є супермаркет, найдорожчі місця будуть розташовані поряд з ним. Тому тут слід розташовувати магазини, які торгують алкогольними напоями та квітами - товарами імпульсної купівлі. Однак у майстерню по ремонту взуття (в яку просто так ніхто не заходить) можна розташувати де-небудь на периферії, так як споживачі, що потребують такого роду послуг, знайдуть її самостійно.

Те ж саме стосується й багатоповерхових регіональних торговельних центрів, де нема супермаркетів, але є великі універмаги. Поряд із ним найкраще розташовувати магазини, що торгують одягом. Жінки, купуючи одяг, зазвичай починають з універмагів й поступово доходять до близько розташованих магазинів. А дешевим магазинам не потрібно знаходитись у найдорожчих місцях, тому що їх покупці зазвичай планують всі свої покупки заздалегідь, ще до приходу у торговельний центр.

Друга стратегія заклечається в тому, щоб розташовувати поряд магазини, які працюють на один і той же цільовий ринок. Адже покупці хочуть здійснювати покупки там, де їх чекає широкий асортимент. Ось чому у антикварних магазинів, торговців автомобілями, магазинів одягу та взуття справи іноді йдуть краще, коли вони всі знаходяться поряд один з одним. Звісно, в такому місці може виникнути перенасичення магазинами, якщо число конкурентів, що прагнуть задовольнити одних і тих же покупців, перевищить розумні межі.

Цікаво, що у кінцевому підсумку магазини навіть виграють від конкуренції із сусідами. Тут деякі магазини пропонують абсолютно однакові категорії товарів, а інші - взаємодоповнюючі товари (парфюмерію, спідню білизну). Аналогічну “здорову” суміш складають і більш дешеві магазини, які розміщені між універмагами з помірними цінами. В цьому центрі покупці можуть придбати взуття, купити подарунок і відкритку до нього, і все це в різних магазинах. Таким чином, гарне місце в торговельному центрі - це місце, в якому покупці можуть знайти широкий асортимент (за рахунок магазинів-конкурентів) та взаємодоповнюючі товари.

3) також відіграє велике значення такий фактор, як правовий аспект, який включає в себе питання екології, районування та архітектурні вимоги, знаки та вказівки, ліцензування.

І.А. Бланк вважає, що на характер розміщення магазинів, як основної та найбільш поширеної форми роздрібної торговельної мережі, впливають такі фактори, як: розмір міста та структура його планування; стан внутрішньо міських транспортних зв'язків; напрямки та інтенсивність основних потоків руху населення (маршрутами внутрішньодобової його міграції); щільністю населення в окремих житлових та адміністративних районах; розміщення виробничих, адміністративних та культурно-просвітницьких об'єктів, але найбільш важливим фактором він вважає при цьому його функціональну направленість на задоволення основних груп потреб споживачів. Так, магазини у житловій зоні призвані задовольняти найбільш масові та постійні потреби в товарах (основні групи продовольчих товарів; господарські, галантерейно-парфюмерні та деякі інші групи непродовольчих товарів повсякденного попиту), тому визначаючим фактором при їх розміщенні є радіус пішоходної доступності (він приймається зазвичай у межах 500 м). Слід при цьому відзначити, що в практиці розміщення таких магазинів у країнах з розвинутою ринковою економікою цей фактор не є таким визначаючим, так як практично кожна сім'я там має машину, а покупки таких товарів здійснюються зазвичай один раз на тиждень. Розміщення магазинів цієї групи слід співставляти із основними напрямками пішоходних маршрутів у житловій зоні.

3. Демографічна ситуація та її вплив на роздрібну торгівлю

Демографія досліджує чисельність народонаселення, його географічний розподіл і склад, процеси відтворення населення та залежність складу та руху населення від соціально-економічних і культурних чинників.

У маркетингу при розгляді макросередовища організації основними характеристиками демографічних чинників вважаються:

· Чисельність населення і темпи її зміни;

· Територіальне розміщення населення;

· Щільність населення;

· Міграційні потоки та їх тенденції;

· Вікова структура населення;

· Склад сім'ї;

· Динаміка народжуваності й смертності;

· Тривалість життя;

· Кількість шлюбів і розлучень;

· Етнічна і релігійна структура населення.

Демографічні чинники найчастіше враховуються безсистемно, нерідко без проведення відповідних розрахунків, без аналізу і прогнозів. Такий підхід призводить до помилок, перекручувань, які іноді навіть не помічають ні керівники, ні фахівці, що мають безпосереднє відношення до подібних справ. Наприклад, демографи давно встановили, що в старих містах центральні райони заселені більш літніми людьми, то дітей у цих районах мало. Молоді ж сім'ї, що мають маленьких дітей, як правило, розселені по околицях, а магазини дитячого одягу розташовані в основному в центрі міста.

Демографічні показники, особливо тенденції їх зміни, представляють для маркетологів великий інтерес, тому що ринок як сукупність реальних і потенційних покупців має під собою саме демографічну першооснову.

Демографічними факторами, що відчувають на собі підприємства роздрібної торгівлі є: зниження народжуваності, внаслідок зменшення доходів населення; імміграція, еміграція і міграція населення; зміни у складі населення внаслідок переходу людей з одних груп до інших з урахуванням віку, сімейного стану, кількості дітей, кількості членів родини, а також освітнього, професійного та соціального рівнів людей, їх раси, релігії.

Демографічні чинники надають найглобальніший і істотніший вплив, оскільки вони визначають портрет споживача його товарів і послуг, співробітників, партнерів, конкурентів і т.п. У виробничій сфері обов'язково необхідно мати на увазі результати дослідження демографічних чинників і соціального середовища, особливо в області структурних змін. Саме соціальне середовище робить найбільший вплив на формування споживчих переваг, від яких залежить спрямованість і розмір споживчого попиту, а значить і можливості компанії реалізувати свою продукцію. У аналізі демографічних чинників і соціального середовища необхідно виявити вплив наступних чинників:

- кількість потенційних споживачів (структура населення, зміни в окремих групах), кваліфікаційні характеристики робочої сили;

- наявність і потенційна кількість робочої сили.

Демографічна ситуація завжди впливала на роздрібну торгівлю і на виробника товарів. Низька народжуваність і зростаюча тривалість життя збільшує цінність кожного покупця для торговця і виробника товарів. Однак число покупців залишається таким же, а виробників і продавців стає все більше і більше. Тому повна або часткова втрата покупця - серйозна втрата для продавця. Перехід же покупця до прямих конкурентів - це втрата втричі. Уміло поставлений мерчандайзинг повинен це запобігти і допомогти в залученні нових клієнтів. Згідно з дослідженням американських маркетологів Е. Райса і Дж. Траута, утримати свого покупця в 3 рази легше, ніж придбати нового. Покупець повинен бути дуже задоволений товаром або магазином, щоб в умовах зростаючої конкуренції зберігати їм вірність. Лояльні до магазину покупці зазвичай складають близько 35% (чим дорожчий і рідкісний товар, тим вище повинен бути цей показник, інакше існування магазину опиниться під загрозою.)

Існуюча демографічна ситуація в Україні викликає занепокоєння, адже чисельність населення значно зменшується. За прогнозними даними відділу економічних і соціальних досліджень ООН, до 2050 р. населення нашої країни становитиме близько 26 млн. осіб. Дещо оптимістичнішим є прогноз вітчизняних науковців, розроблений Інститутом демографії та соціальних досліджень НАН України, за яким до 2050 року населення України становитиме 36,3 млн. осіб. Зазначені тенденції створюють реальні загрози національній, у тому числі економічній, безпеці країни, що призведе до дефіциту трудових ресурсів, зменшення обсягів ВВП країни та продуктивності праці, а загалом до погіршення якості трудового потенціалу суспільства. Трудові ресурси -- це частина населення країни, що за своїм фізичним розвитком, розумовими здібностями і знаннями здатна працювати в народному господарстві.

Проблемним визначенням сутності демографічної кризи та її компонент приділяли значну увагу вітчизняні учені, зокрема Д. Богиня, І. Гнибіденко, Ю.Корчак-Чепурковський, Н. Левчук, Е. Лібанова, Л. Лісогор, В. Онікієнко, І. Петрова, С. Пирожков, О. Позняк, І. Прибиткова, В. Стешенко, М.Стасюк, Н. Фойгт і багато інших. Водночас розгляду питань щодо комплексної оцінки основних компонент демографічної кризи та її впливу на трудовий потенціал у сучасних умовах розвитку України приділено недостатньо уваги. Тому метою статті є виявлення основних компонент, що впливають на сучасну демографічну кризу та визначення її впливу на трудовий потенціал суспільства.

З цього визначення виходить, що трудові ресурси включають в себе як реальних працівників, що вже зайняті в економіці країни, так і потенційних, котрі не зайняті, але можуть працювати. Результати господарської діяльності підприємства залежать від ефективності використання живої праці - найбільш вирішального фактору виробництва, тому що підприємство створилося самою людиною для задоволення її потреб.

Список використаної літератури

1. Балабанова Л. Маркетинг: (підручник для студ. вузів)/ Л. Балабанова. - Донецьк, 2002.

2. Гаркавенко С.С. Маркетинг: (підручник для студен. екон. спец. вузів) / С.С.Гаркавенко. - К.: «Лібра», 2002.

3. Ляшенко Г.П. Маркетинг: Навчально- методичний посібник.- Ірпінь: Академія ДПС України, 2003.

4. Прибитковий І. М. Основи демографії: посібник. - К.:, 2000.

Размещено на Allbest.ur