Формування логістичних систем на ринку меблів

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Київський національний торговельно-економічний універсистет

Спеціальність 08.06.02--Підприємництво, менеджмент та маркетинг

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Формування логістичних систем на ринку меблів

Луценко Ірина Сергіївна

Київ--2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київському національному торговельно-економічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник--кандидат економічних наук, доцент

ГОЛОШУБОВА Ніна Олександрівна,

Київський національний

торговельно-економічний університет,

професор кафедри маркетингу

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

ХМІЛЬ Федір Іванович,

Львівська комерційна академія,

завідувач кафедри менеджменту

кандидат економічних наук, доцент

ЗДОБНОВА Ізольда Григорівна,

Український науково-дослідний та

проектно-впроваджувальний інститут

організації праці та виробництва,

завідувач відділом економічних досліджень

Провідна установа--Київський державний університет технології

та дизайну, кафедра менеджменту, кафедра

маркетингу, Міністерства освіти і науки

України, м.Київ

Захист відбудеться 27.09.2001 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.055.01 в Київському національному торговельно-економічному університеті, за адресою: 02156, м.Київ, вул. Кіото, 19, ауд.227.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного торговельно-економічного університету, за адресою: 02156, м.Київ, вул. Кіото, 19.

Автореферат розісланий 21.08.2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент Морозова Н.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Перехід України до ринкової економіки створив величезну кількість проблем, практичне розв'язання яких дуже ускладнено через відсутність відповідних теоретичних розробок. Одна з таких проблем--це формування логістичних систем, які дають можливість забезпечити ефективне управління товаропотоками.

При централізованій системі розподілу товарних ресурсів і прикріплення покупців до постачальників товарів проблема управління товарними ресурсами на мікрорівні не стояла так гостро як зараз. В умовах ринкових відносин кожний суб'єкт господарювання повинен самостійно оцінювати конкретну ситуацію і своєчасно приймати рішення щодо вибору каналів розподілу, конкретних партнерів і організації процесу доведення товарів від виробників до споживачів. Як свідчить світовий досвід, лідером у конкурентній боротьбі сьогодні є той, хто компетентний у сфері логістики, володіє її методами і використовує іх у процесі управління товарними потоками.

Широке застосування логістики в практичній діяльності підприємств пояснюється необхідністю скорочення часових інтервалів між придбанням сировини і поставкою товарів кінцевому споживачу. Логістика дає можливість мінімізувати товарні запаси, а інколи й зовсім відмовитись від їх накопичення, сприяє суттєвому скороченню строку доставки товарів, прискорює процес отримання необхідної інформації, підвищує рівень сервісу тощо.

У процесі доведення вироблених товарів до підприємств роздрібної торгівлі чи до безпосередніх їх споживачів беруть участь різні підприємства - виробничі, транспортні, транспортно-експедиторські, оптової торгівлі, які відрізняються не тільки своїм функціональним призначенням, але й мають різні економічні інтереси. Для злагодженої взаємодії і збалансування економічних інтересів усі ланки товаропровідного ланцюга потрібно інтегрувати в єдину систему, яка була б здатна адекватно реагувати на зміни зовнішнього середовища і працювала б на загальний кінцевий результат - на споживача.

Слід відзначити, що зараз таких логістичних систем в Україні ще не створено. Немає належного інформаційного забезпечення процесу управління товарними потоками, не розвинута мережа логістичних посередників та науково-дослідних установ, які б займалися проблемами логістики та надавали підприємствам на платній основі необхідну інформацію або виконували за їх замовленням відповідні дослідження. Немає і координатора, який би спрямовував зусилля транспортників, товаровиробників, оптових посередників, суб'єктів господарювання роздрібної торгівлі та розробників інформаційних систем на комплексне розв'язання даної проблеми.

Отже, дана проблема має велике практичне значення, але без приділення належної уваги як з боку держави, так і суб'єктів господарювання, без вкладення відповідних коштів і без теоретичної її розробки, неможливо сформувати оптимальні логістичні системи і забезпечити своєчасне і з отимальними витратами доведення вироблених товарів до споживачів.

Цій проблемі у країнах з розвинутою ринковою економікою вже не одне десятиріччя приділяється дуже велика увага, тому там є значні досягнення як в теорії, так і в практиці. Вивчення наукових праць таких відомих зарубіжних вчених як Р.Баллоу, Р.Бартелс, П. Друкер, Д.Ламбер, Т.Левитт, В.Дж.Перро, Ф.Расс, Дж.Р.Сток, П.Уитт, Р.Шапіро, Дж.Шерман та інших дозволяють опанувати цей багатий досвід і застосувати його у вітчизняній практиці. Але ці наукові надбання потрібно адаптувати до особливостей економічного розвитку України. За останні роки опубліковано цілий ряд наукових праць з проблем логістики, які підготовлені вченими України, зокрема такими як, А.І.Воркут, Є.В.Крикавський, В.Г. Кузнєцов, М.Окландер, В.Є.Миколайчук, а також російськими авторами - Б.А.Анікін, А.М.Гаджинський, М.П.Гордон, М.Є. Залманова, С.Б.Карнаухов, Л.Б.Міротін, Ю.М.Неруш, А.М.Родников А.І. Сємєнєнко, А.А.Смєхов, И.Е.Ташбаєв. Однак рівень теоретичної розробленості цієї важливої науки, яка б ураховувала особливості економіки України, сучасний стан економічного середовища, в якому функціонують підприємства, і специфіку виробництва та збуту конкретних товарних груп, ще недостатній. Досвід свідчить, що потрібні глибокі наукові дослідження перш за все з питань формування логістичних систем на конкретних товарних ринках. Усе це визначає актуальність проблеми формування логістичних систем, зокрема на ринку меблів, і забезпечення ефективного їх функціонування в умовах ринкової економіки та необхідності її наукової розробки.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження визначається Державною програмою демонополізації економіки і розвитку конкуренції (1993 р.), Указом Президента України “Про основні напрями соціальної політики на період до 2004 року”, Державною програмою стратегічного розвитку “Україна - 2010”, Концепцією розвитку внутрішньої торгівлі України (1997 р.).

Тема дисертації пов'язана з напрямами науково-дослідної роботи кафедри маркетингу КНТЕУ. Окремі результати дисертаційного дослідження були використані при виконанні кафедрою в 1999-2001 рр. за замовленням Міністерства освіти і науки України науково-дослідних тем ”Методологічні основи побудови роздрібної торговельної мережі в умовах ринкової економіки” і “Теоретичні основи організації торговельного обслуговування покупців”.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження - визначити основні методологічні засади та розробити практичні рекомендації щодо формування на ринку меблів логістичних систем і забезпечення їх ефективного функціонування в умовах ринкової економіки.

Реалізація мети дослідження обумовила необхідність вирішення таких задач:

виявлення ролі і функцій логістики в управлінні товарними потоками;

визначення взаємозв'язку і основних принципів побудови макро- і мікрологістичних систем;

вибір критеріїв та показників оцінки ефективності функціонування логістичних систем;

дослідження законодавчої і правової бази, що регулює виробничу і збутову діяльність підприємств меблевого ринку, та інших факторів, що обумовлюють формування та ефективність функціонування логістичних систем;

узагальнення досвіду формування логістичних систем і управління ними в країнах з розвинутою ринковою економікою;

аналіз стану ринку меблів України та його суб'єктів як складових логістичного ланцюга і виявлення тенденцій їх розвитку;

розробка рекомендацій щодо організації і ефективності процесу транспортування меблів;

визначення місця і ролі оптових посередників у логістичних системах та розробка рекомендацій щодо розвитку і розміщення складської мережі, а також удосконалення організації технологічного процесу на складах;

визначення методичних підходів щодо вибору каналів і технології роздрібного продажу меблів;

розробка рекомендацій щодо оптимізації товарних запасів в окремих ланках логістичного ланцюга;

розробка рекомендацій щодо комп'ютеризації інформаційного логістичного потоку;

розробка рекомендацій щодо удосконалення економічних взаємовідносин між учасниками логістичних систем.

Об'єктом дослідження є підприємства-учасники логістичних процесів: підприємства-виробники меблів, посередницько-збутові підприємства, роздрібні торговельні підприємства, що реалізують меблі, транспортні підприємства. логістичний ринок посередник складський

Предметом дослідження є сукупність теоретичних і практичних проблем формування логістичних систем на ринку меблів України.

Методами дослідження, які застосовувались автором у процесі виконання дисертаційної роботи, були: аналіз, синтез, порівняння, техніко-економічні розрахунки, балансовий, економіко-статистичного групування, вибіркового спостереження, матричний, індексний, графічний та інші. При обробці інформації використано табличний процесор Microsoft Excel 7.0, майстер діаграм Microsoft Graph 5.0 Windows 98 для ПЕОМ.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

уточненні понять “логістика”, “логістична система”, доповненні “правил логістики”;

обгрунтуванні доцільності використання поняття ”товарний потік” на ринку готової продукції;

визначенні критеріїв і показників оцінки ефективності функціонування логістичних систем;

обгрунтуванні підходів до вибору каналів розподілу;

розробці системи показників для аналізу і прогнозування сукупних витрат з організації товаропотоку в ланцюгу постачальник-споживач;

визначенні цільової функції оптимізації товарних запасів;

розробці класифікації товарних запасів, що формуються в різних ланках логістичного ланцюга на ринку меблів;

уточненні існуючих методичних підходів до визначення місця розміщення складської мережі як складової ланки логістичної системи;

розробці принципової інформаційно-логістичної системи;

обгрунтуванні шляхів удосконалення економічних взаємовідносин між учасниками логістичних систем.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці рекомендацій щодо формування логістичних систем на ринку меблів і підвищення ефективності управління товаропотоками, зокрема:

наданні системи показників (і методики їх розрахунку), які дозволяють оцінити ефективність функціонування логістичних систем, зокрема зростання прибутковості діяльності всіх учасників логістичної системи, підвищення рівня обслуговування покупців меблів і результативності праці робітників, що займаються логістичними операціями;

наданні рекомендацій щодо побудови логістичної системи, яка об'єднує підприємства меблевого ринку і спрямовує їх на загальний кінцевий результат - на споживача;

визначенні основних шляхів та етапів створення сучасної комп'ютерної інформаційної системи;

наданні пропозицій щодо вибору форм товароруху і каналів роздрібного продажу меблів;

визначенні перспектив та напрямів використання мережі Інтернет у торгівлі меблями, а також особливостей побудови логістичної системи при цій технології продажу;

визначенні основних напрямів розвитку діяльності оптових посередників у різних регіонах України та шляхів удосконалення складської і транспортної інфраструктури логістичної системи;

розробці рекомендацій щодо вибору показників для оцінки сукупних витрат і оптимізації товарних запасів;

наданні рекомендації щодо удосконалення взаємовідносин підприємств-учасників логістичної системи.

Особистий внесок здобувача. Усі основні наукові дослідження за темою дисертаційної роботи здійснені автором одноособово. У наукових працях, опублікованих у співавторстві, особистий внесок здобувача полягає у визначенні і розв'язанні кола проблем щодо формування логістичних систем на ринку готової продукції: у роботі [4] дисертантом уточнено поняття “логістична система” і визначено основні фактори, що обумовлюють формування логістичних систем, у роботі [8] - проаналізовано стан управління транспортом, порядок планування перевезення товарів і транспортно-експедиторського обслуговування в Україні, узагальнено зарубіжний досвід організації перевезення товарів.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні висновки і практичні рекомендації, що містяться в дисертації, були викладені і обговорені: на чотирьох міжнародних науково-практичних конференціях - “Товарознавство - наука, практика та перспективи розвитку в умовах ринку” (КДТЕУ; 24-25 листопада 1999 р.); “Економічна теорія: сучасна парадигма та її еволюція на порозі ХХІ століття” (КДТЕУ; 1-2 березня 2000 р.); “Социально-экономические приоритеты рыночных преобразований в республике Беларусь” (Гомельський університет ім. Ф.Скоріни; 16-18 листопада 2000 р.); “Україна на порозі ХХІ століття: економіка та державність” (Вінницький торговельно-економічний інститут; 30- 31 березня 2000 р.); на науково-практичній конференції “Дослідження ринку товарів і послуг” (Полтавський кооперативний інститут; 26- 27 листопада 1998 р.); на двох наукових конференціях професорсько-викладацького складу КНТЕУ (за підсумками науково-дослідної роботи за 1997-1998 рр.і 1999-2000 рр.).

Основні практичні рекомендації та пропозиції за результатами дослідження прийняті до впровадження в практику діяльності ряду підприємств (довідка № 01/49 від 04.04.2001 р. ЗАТ “Фірма “Меблі”, довідка № 103 від 04.05.2001 р. ВАТ “Магазин “Будинок Меблів”, довідка № 1 від 04.05.2001 р. ЗАТ “Братіслава”).

Результати досліджень автора використовуються в навчальному процесі КНТЕУ при викладанні дисциплін “Торговельна логістика” та “Організація торгівлі”, зокрема при виданні таких навчально-методичних робіт як Тести з контролю знань студентів ФЕМП з дисципліни “Організація торгівлі” (ч. 4.--К.: КДТЕУ, 1999 р.) і конспект лекції з теми “Організація перевезення товарів і транспортно-експедиторського обслуговування ” (К.: КДТЕУ, 1999 р.).

Публікації. По матеріалах дисертації опубліковано 8 праць (3 статті - у фахових виданнях, 4 - у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій, 1 - навчально-методична розробка) загальним обсягом 7,7 друк. арк., із яких дисертанту належить 4,1 друк. арк.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел зі 140 найменувань, додатків. Загальний обсяг дисертації - 226 сторінка, з них на основний текст припадає 171 сторінок. У дисертації міститься 19 таблиць, 19 рисунків, 13 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обгрунтовано актуальність теми дисертації, її зв'язок із загальнодержавними програмами реформування економіки та з науковими темами кафедри маркетингу КНТЕУ. Сформульовані головна мета і задачі дослідження, наукова новизна та практичне значення отриманих результатів, наведені дані про апробацію основних положень роботи.

У першому розділі “Теоретичні аспекти проблеми логістичного управління товарними потоками” викладено авторське бачення ролі і функцій логістики в управлінні товарними потоками, досліджено взаємозв'язок макро- і мікрологістичних систем, розглянуто основні принципи їх побудови, виявлено фактори, які слід враховувати при формуванні логістичних систем, визначено критерії і систему показників оцінки ефективності функціонування логістичних систем.

У роботі визначено, що логістика - це наука та практика комплексного управління потоковими (товарними, фінансовими, інформаційними) процесами, яке спрямоване на оптимальну їх інтеграцію в єдину систему і забезпечення ефективності та економічності функціонування окремих ланок потокового процесу і всієї системи в цілому. Специфіка ринку готової продукції, яким є ринок меблів, обумовила необхідність застосування терміну “товарний” потік, а не “матеріальний” потік, тому, що переміщується продукт праці, який має не тільки матеріальну (речову) форму, а є і товаром з притаманними йому споживчою вартістю і вартістю, яка в процесі переміщення товару зростає (тому логістичний процес потрібно так організувати, щоб вона збільшувалась в певних межах) і при цьому право власності переходить від одного суб'єкта господарювання до іншого.

Недоцільно включати до складу потокового логістичного процесу потік послуг, як пропонують деякі науковці, зокрема, по-перше: тут не існує потокового процесу - послуга не є матеріальною, вона не передається від однієї ланки логістичного ланцюга до іншої; по-друге: включення потоку послуг буде перевантажувати інформаційний потік, тим більше що інформацію про надання послуги недоцільно передавати від однієї ланки логістичного ланцюга до іншої, бо вона для нього є непотрібною.

У роботі досліджуються основні функції логістики, відображено їх зв'язок з функціями маркетингу та показано за яких умов досягається комплексність логістичного управління.

Аналізуючи основні правила логістики, було запропоновано доповнити їх наступним: ”ціна - оптимальна ціна”. Це обгрунтовується тим, що “витрати--оптимальні витрати” (одне з правил логістики) не завжди забезпечать оптимальну ціну товару, прийнятну для споживача, бо економія від витрат може бути використана на збільшення заробітної плати працівникам підприємства, а не на зменшення ціни. Деякі автори пропонують включати до правил логістики таке: “споживач - максимальне задоволення потреб споживача”, з чим не можна погодитись. Це не є правилом логістики, це - її найважливіша кінцева мета. Реалізація всіх правил логістики дасть змогу досягти цю мету з оптимальними загальними витратами усіх учасників логістичного процесу.

Було також уточнено поняття “логістична система”. Логістична система - це економічна адаптивна система зі зворотним зв'язком, що складається з сукупності функціонально взаємопов'язаних самостійних елементів господарських та суспільних структур різної форми власності, які систематично виконують ті чи інші логістичні функції та операції.

На формування логістичної системи впливають різноманітні фактори: специфіка товару - його фізико-хімічні властивості (швидкопсувний чи нешвидкопсувний); частота попиту на нього; ступінь складності асортименту; його габарити; форма і технологія продажу товару споживачам; стан розвитку каналів розподілу і матеріально-технічної бази ланок логістичного ланцюга; стан організації процесу складування і транспортування товарів; розміщення виробника і споживача - ступінь їх територіальної віддаленості, рівень концентрації споживачів на товарному ринку; стан організації інформаційних і фінансових потоків; стан надання послуг один одному учасниками логістичного процесу (вартість цих послуг, якість і своєчасність їх виконання).

У роботі висвітлено основні принципи побудови макро- і мікрологістичних систем, які широко використовуються у зарубіжній практиці, і можуть бути впроваджені в Україні.

Для виміру успішності проведення логістизації необхідно визначити критерії та показники оцінки її ефективності.

Критерієм ефективності функціонування логістичної системи на мікрорівні у даний час, на наш погляд, є підвищення прибутковості від реалізації товарів та послуг учасниками логістичної системи при максимальному задоволенні потреб споживачів і забезпеченні високоякісного їх обслуговування, при заданому рівні логістичних витрат.

При оцінці ефективності логістичної системи необхідно визначати не тільки економічний ефект, а й соціальний. Для кількісної оцінки економічної ефективності функціонування логістичної системи, а також щоб знаходити резерви її удосконалення і підвищення ефективності, оцінювати і стимулювати працю робітників, що займаються логістичними операціями, слід використовувати широке коло різних показників. Показниками економічної ефективності функціонування логістичної системи, на наш погляд, можуть бути: приріст частки товарного ринку в підприємств-учасників логістичної системи, який отриманий внаслідок дій за концепцією логістики; збільшення частки обсягу реалізації завдяки підвищенню конкурентоспроможності продукції; чистий прибуток у розрахунку на 1 тис.грн обсягу реалізації всієї продукції; обсяг реалізації (прибутку) у розрахунку на одного працівника, що займаються логістичними операціями; питома вага чисельності працівників, що займаються логістичними операціями, у загальній чисельності; питома вага витрат на заробітну плату працівників, що займаються логістичними операціями; сукупні логістичні витрати на 1 тис.грн реалізації; економія поточних витрат за рахунок зменшення тривалості логістичного циклу, зменшення складських і транспортних витрат.

Кожна ланка логістичної системи повина оцінювати економічну ефективність своєї підсистеми, а потім можна буде розрахувати інтегральний показник економічної ефективності усієї системи.

З позиції споживача, який є кінцевою ланкою логістичного ланцюга, критерієм ефективності логістичної системи є її здатність забезпечувати доставку необхідного товару (послуги) в необхідне місце і обумовлений строк. Цей критерій може бути відображений у декількох показниках, основними з яких, на наш погляд, є якість і ціна обслуговування.

Оцінку якості обслуговування покупців можна надати, розрахувавши показники: якості поставок, як частку виконаних замовлень, які повністю відповідають кількісним і якісним характеристикам за певний період часу, в загальній кількості замовлень, що виконані за аналізований період часу; коефіцієнти зміни за певний період - до і після логістизації процесу товароруху: кількості покупців; кількості і обсягу наданих покупцям послуг; кількості негативних відповідей споживачів товарів відносно їх якості і рівня обслуговування за даними анкетного опитування.

У другому розділі “Стан і напрями розвитку учасників логістичного процесу у сфері обігу меблів” проаналізовано стан розвитку ринку меблів та його суб'єктів - майбутніх учасників логістичних систем, визначено тенденції, проблеми та перспективи їх розвитку.

Проведений аналіз стану ринку меблів в Україні дав можливість сформулювати основні висновки щодо тенденцій його розвитку: при суттєвому скороченні обсягу виробництва вітчизняна меблева промисловість все ж продовжує працювати, адаптуватися до нових ринкових умов; впроваджує більш гнучку політику продажу товарів та різні форми оплати за них (з розстрочкою платежу, на консигнаційних умовах); динаміка темпів зміни обсягів виробництва за останні роки більш позитивна ніж обсягів роздрібного та оптового товарообороту; перевищення (у 1999 р. у 2,2 разу) обсягу надходження меблів на ринок порівняно з обсягом їх роздрібного продажу та різке скорочення оптового товарообороту призвели до нераціонального розподілу товарних запасів між ланками торгівлі; у загальному обсязі виробництва меблів збільшується частка невеликих (в основному приватних) підприємств, які більш наближені до своїх споживачів і мають можливість обслуговувати їх без посередників та оперативно реагувати на вимоги ринку; виробництво меблів є у кожній області України, але найбільша питома вага припадає на області Південно-Західного регіону, де сконцентровані найбільш крупні товаровиробники та більш крупні підприємства оптової та роздрібної торгівлі, а також склалися найвищі показники середньодушового виробництва меблів та їх оптового і роздрібного продажу; завершується розподіл ринку на три основних сегменти - побутових, офісних та спеціальних меблів, внаслідок чого змінюється структура покупців, що не може не впливати на організацію логістичного процесу; найбільш висока насиченість пропозиції (і, як наслідок, конкуренція) - у столиці, крупних промислових містах і значно нижча - на периферії; при падінні обсягу платоспроможного попиту покупців роздрібні торговельні підприємства шукають нові шляхи щодо стимулювання збуту продукції, як то: розширення номенклатури післяпродажних послуг, підвищення знань та умінь продавців обслуговувати покупців, рекламувати товари та послуги; українські меблі користуються високим попитом завдяки невисоким цінам та якісним характеристикам і тому надійно зайняли сегмент недорогих якісних меблів; помалу, але зростають обсяги експорту меблів у ближнє зарубіжжя; у просуванні меблів від виробників до кінцевих споживачів зараз існують проблеми і вирішувати їх потрібно виходячи, у першу чергу, з інтересів кінцевого споживача і підприємств роздрібної торгівлі, які є представниками його інтересів, а потім вже з інтересів виробників.

Для створення логістичної системи важливо знати стан каналів розподілу і в якому напрямку вони повинні розвиватися. Проаналізувавши стан каналів розподілу меблів, ми дійшли висновку, що в торгівлі меблями застосовуються різні канали (“виробник - споживач”, “виробник - роздрібна торгівля - споживач”, “виробник - оптові посередницьки структури - роздрібна торгівля - споживач”), але за сучасних умов найбільш широко використовуються прямі логістичні канали, тобто канали без оптових посередників. За останні 10 років скоротилася кількість відносно крупних оптових посередників, які мали відповідну складську мережу, значно зменшився обсяг оптового товарообороту (у 1999 р. він у 12 разів був меншим за роздрібний товарооборот). Перехід багатьох роздрібних торговельних підприємств переважно на прямі зв'язки з товаровиробниками обумовив необхідність мати власне складське господарство, або орендувати складську площу у різних суб'єктів господарювання, у тому числі й оптових підприємств. Роздрібна торгівля взяла на себе значну частину функцій оптової ланки, зокрема нагромадження та зберігання товарних запасів. За 1990-1999 рр. вони збільшились більш ніж у 10 разів - з 12 до 123 днів (при централізованій системі розподілу запаси меблів складали лише 26 днів, з них в оптовій торгівлі їх було на 5 днів). Тобто наявність власного складського господарства у роздрібній торгівлі не забезпечує ефективності системи товаропостачання і не сприяє створенню ефективної логістичної системи.

Меблі повинні накопичуватися не на складах виробничих підприємств і в роздрібній мережі, а проходити через склади оптових підприємств, де уникатиметься неузгодженість, дублювання складських функцій, які виконують виробничі і роздрібні торговельні підприємства, та буде забезпечуватися раціональна організація технологічного процесу і високоякісне обслуговування партнерів.

Потреба в складах та вибір раціонального місця розташування залежить від багатьох факторів, які повинні враховуватися суб'єктами господарювання. До них перш за все належать: розмір регіону, який планується охопити, чисельність населення та рівень його доходів (потенційні покупці), рівень забезпеченості домогосподарств меблями, обсяги реалізації та виробництва меблів, обсяги введення нового житла.

Важливим у розвитку складської мережі є формування оптимальної структури складів за їх функціональним призначенням. Поряд зі складами оптових підприємств, які забезпечують повне обслуговування партнерів, доцільно розвивати мережу спеціалізованих складів гарантійного збереження, складів-готелів та консигнаційних.

Перебудову в оптовій ланці слід здійснювати з позиції створення макрологістичної системи меблевого ринку України, враховуючи рівень концентрації пропозиції і попиту, що склався на регіональних ринках. У роботі залежно від рівня концентрації виробництва і роздрібного товарообороту з меблів, а також місця регіону у соціально-економічному розвитку визначено для кожного регіону місце і функції оптових посередників у доведенні товарів від виробників до споживачів та дано рекомендації щодо створення міжрегіональної та регіональних оптових асоціацій.

Доцільність залучення оптових посередників до виконання всіх або частини функцій виробничого підприємства щодо розподілу продукції, включаючи транспортування, зберігання, управління запасами, а також сервісного обслуговування та інформаційного забезпечення логістичних операцій, обумовлюється наявністю саме в них досвіду діяльності у сфері реалізації продукції та послуг, а також прагненням виробника та торговельного підприємства інвестувати кошти на здійснення основних виробничих функцій.

Напрями формування логістичної системи значною мірою визначаються і каналами роздрібного продажу товарів: які вони за спеціалізацією, розмірами, яку технологію продажу товарів і обслуговування покупців застосовують, який ступінь їх територіальної віддаленості від виробників і оптових посередників тощо.

Сьогодні в Україні меблі в основному реалізуються спеціалізованими, вузькоспеціалізованими та комбінованими роздрібними торговельними підприємствами типу “Товари для дому”. Слід відзначити, що магазини, які реалізують меблі, в основному невеликі за розміром. На 1 січня 2000 р. в середньому на один магазин припадало лише 268 мІ. торгової площі, тоді як у Номенклатурі основних типів магазинів рекомендується, щоб спеціалізовані магазини меблів мали торгову площу не менш як 400 мІ. Аналіз каналів роздрібного продажу меблів також свідчить, що за останні роки ними почали торгувати не тільки універмаги, а й універсами та неспеціалізовані магазини, що є недоцільним. Щоб забезпечити повноту товарного асортименту і можливість альтернативного вибору покупцем необхідного товару, з одного боку, і рентабельність роботи магазину, з іншого, достатньо мати у кожному населеному пункті відносно невелику кількість спеціалізованих і вузькоспеціалізованих магазинів з продажу меблів. На наш погляд, на ринку меблів невеликих і середніх населених пунктів майбутне за спеціалізованими та вузькоспеціалізованими роздрібними торговельними підприємствами з торговою площею не менше за 400 мІ, а у великих містах потрібні магазини з площею в основному 2,5-3 тис.мІ. Поряд з магазинним продажем меблів слід розвивати позамагазинні форми продажу - через посилкові підприємства, а в перспективі і через мережу Інтернет. Створення на цей час на ринку меблів України Internet-магазинів недоцільно, перш за все, через досить високу вартість - від 10 тис.дол. до 500 тис.дол.; по-друге, реалізація меблів через мережу Інтернет буде охоплювати незначний сегмент потенційних споживачів меблів. Зараз за оцінками фахівців в Україні користуються Internet приблизно лише 500 тис. користувачів. Ми пропонуємо більш широко використовувати рекламу меблів через Internet як одну з складових збутової політики підприємств-учасників, створювати тематичні сайти, W-сторінки, як єдині для всієї логістичної системи, так і окремі для кожного її учасника.

Логістичні системи не можна створювати, якщо не будуть розв'язані комплексно і транспортні проблеми. Транспорт є сполучною ланкою елементів логістичної системи. Перед кожним виробничим або торговельним підприємством постає дилема або самостійного перевезення продукції, або покупки послуги сторонього перевізника. Аналіз стану транспортування меблів, показав, що багато підприємств - суб'єктів меблевого ринку мають власний транспорт і повністю беруть на себе функції транспортування. Однак це веде тільки до збитків. Ми пропонуємо розвивати незалежні спеціалізовані автотранспортні підприємства, для яких транспортування товарів є основним видом діяльності. Ці підприємства самостійно вибирають залежно від місця розташування замовника та обсягу його замовлення вид маршруту (маятниковий чи кільцевий) і забезпечують своєчасне завезення товарів у необхідній кількості з більш оптимальними транспортними витратами.

Для створення конкурентного середовища у сфері транспортування необхідно також більш активно розвивати транспортно-експедиторські підприємства. У роботі дано рекомендації щодо вибору перевізника за різними параметрами, однак найважливішими з них є надійність обслуговування та прийнятна ціна. Визначені основні види послуг, які можуть надавати транспортні підприємства своїм партнерам в умовах створення логістичних систем.

У третьому розділі “Шляхи забезпечення ефективного функціонування логістичних систем” пропонується авторське бачення розв'язання проблем оптимізації товарних запасів, визначені етапи та шляхи комп'ютерізації інформаційного логістичного потоку, дано рекомендації щодо удосконалення економічних взаємовідносин між учасниками логістичних систем.

Товарні запаси акумулюють значну частину обігових коштів учасників логістичного процесу, тому так важливо забезпечити в логістичному ланцюгу оптимізацію товарних запасів. З урахуванням особливостей меблевих товарів у роботі розроблено класифікацію товарних запасів, виходячи з основного положення логістичної концепції управління товарним потоком, як товару, що потрібен бути у сфері обігу необхідної якості, у необхідній кількості, у потрібний час, у потрібному місці, за такими ознаками: асортиментна структура, частота попиту, кількість, час оцінки і місце формування.

У роботі визначено цільову функцію оптимізації товарних запасів як максимальний економічний ефект (Ер) від зменшення вартості обігових коштів у товарних запасах (?Вок) і можливого додаткового прибутку, що можна отримати за рахунок використання звільнених складських площ (?Пс). Цей ефект необхідно зменшити на втрати у результаті відсутності товару (У) і на величину сукупних витрат по виконанню замовлень (Соб): Ер=(?Вок+?Пс-У)-Соб. Оптимізація управління товарними запасами по всьому логістичному ланцюгу від постачальника до споживача полягає в балансуванні між сукупними витратами, пов'язаними з просуванням товару по всьому логістичному ланцюгу, втратами, пов'язаними з відсутністю необхідного товару, і товарооборотністю.

Не менш важливим шляхом забезпечення ефективного функціонування логістичних систем є комп'ютеризація інформаційного логістичного потоку. Створення логістичної комп'ютеризованої інформаційної системи є складним проектом, що потребує поетапного розв'язання проблем.

Важливою проблемою є підготовка персоналу (перш за все керівників підприємств і користувачів) до роботи в нових умовах. На наш погляд, необхідним є розуміння персоналу таких питань: процесу в цілому в умовах комп'ютерної реалізації поставлених задач; логіки використання системи на кожному робочому місці; застосування прикладного програмного забезпечення, необхідного для вирішення задач.

При формуванні ефективних логістичних систем значну роль буде відігравати глобальна комп'ютерна мережа Internet, оскільки у світі вона є найважливішим видом зв'язку з величезним резервом подальшого розвитку. На наш погляд, у логістичних системах, що будуть створюватися в Україні, доцільно використовувати наступні функції Internet: w-page, Internet-e-mail, Internet-fax, Internet-phone, Internet-voice-e-mail, Internet-аудіо та відеоконференції, комерційні прикладні програми для бухгалтерського, фінансового і складського обліку, а також для моделювання процесів товарно-транспортного руху у реальному масштабі часу.

На наш погляд, оптимальне програмне рішення питань логістики повинно бути реалізовано в єдиному інформаційному середовищі та з можливістю створення не тільки локальної, а й корпоративної комп'ютеризованої системи логістичного інформаційного потоку, тобто коли всі підприємства, які об'єднані в логістичну систему, опрацьовують інформацію за допомогою єдиного програмного продукту та діють в режимі on-line, тому що в протилежному випадку не може бути досягнена координація дій продовж усього логістичного ланцюга. Система повинна забезпечувати аналіз усієї закупівельно-збутової діяльності логістичної системи і надавати допомогу в оптимізації асортиментної структури, розв'язанні проблем ліквідності, зменшенні логістичних витрат та обгрунтуванні рішень при ціноутворенні. Вона повинна охопити весь цикл товароруху, тобто стадії замовлення, виробництва, закупки, транспортування, складування та реалізації товарів. На наш погляд, найбільш повно відповідає вищеназваним вимогам до програмних продуктів - 1С:Підприємство. Ми пропонуємо використовувати його при комп'ютеризації інформаційного логістичного процесу: при створенні локальної комп'ютеризованої логістичної системи, а також щоб мати можливість об'єднання інформаційних потоків усіх підприємств логістичної системи в режимі on-line для створення корпоративної комп'ютеризованої системи.

Удосконалення економічних взаємовідносин між учасниками логістичного процесу є умовою забезпечення ефективного функціонування логістичних систем. Як свідчить досвід розвинутих країн, логістика набула широкого розвитку перш за все завдяки узгодженості інтересів партнерів, їх співробітництва та солідарної відповідальності за досягнення кінцевого результату - максимальне задоволення потреб споживача. Сьогодні в розвинутих країнах діяльність фахівців, які відповідають за логістику на підприємстві, фокусується в основному на створенні партнерських відносин у сфері аутсорсингу. Співпраця, заснована на принципах аутсорсингу, буде з часом розвиватися і в Україні. На цей час ми пропонуємо, як альтернативу аутсорсингу, впроваджувати інтеграцію та кооперацію діяльності учасників логістичних систем.

Сутність логістичної інтеграції підприємств полягає в об'єднанні їхньої діяльності. Форми такого об'єднання відрізняються великою розмаїтістю та залежать у кожній конкретній господарській ситуації від цілей, а також від фінансових, технічних та іншого роду можливостей підприємства. Форми логістичної інтеграції можуть бути такими: об'єднання, переважно короткочасне, різних функцій (перевезення, закупівлі, збуту та ін.); об'єднання, переважно довгострокове, організаційно-функціональної діяльності складів, транспортних підприємств й інших організаційних підрозділів; об'єднання управління всією діяльністю й утворення єдиного підприємства, яке буде функціонувати на основі економічної зацікавленості підприємств, і сприяє підвищенню результативності їх діяльності.

Залежно від конкретних умов функціонування підприємств доцільно застосовувати "горизонтальну" або "вертикальну" кооперацію. Можливі і незвичні для вітчизняної практики форми кооперації, наприклад, кооперація з прямим конкурентом. Об'єднуючись, підприємства прагнуть реалізувати свою зацікавленість у розв'язанні конкретної проблеми. Досягнувши наміченої цілі, вони або продовжують функціонувати заради досягнення інших спільних і значущих цілей, або припиняють спільну діяльність і діють у рамках власних можливостей або об'єднуються з іншими підприємствами.

При інтеграції підприємств-учасників логістичного процесу необхідно створити єдиний орган управління, який би координував, контролював їх діяльність. Створення спільної логістичної служби може відбутися на тому з підприємств, які вирішили об'єднати свою діяльність, де є кращі для цього передумови, наприклад, це може бути відповідна кваліфікація персоналу, або вже велась логістична діяльність на мікрорівні, є певні рекомендації для формування логістичної системи на макрорівні.

Потрібно також негайно створити законодавчу та нормативно-правову базу щодо формування логістичних систем, і тільки після цього можна складати економічно обгрунтовані угоди між учасниками логістичного процесу та співпрацювати на умовах логістики, забезпечити збалансованість їх інтересів і більш повне задоволення потреб споживачів.

ВИСНОВКИ

Основні узагальнюючі висновки полягають у наступному:

1. Наукова задача щодо формування логістичних систем на ринку меблів України і забезпечення ефективного їх функціонування вирішувалася з позицій концепції сучасної логістики, яка зосереджується на кінцевому споживачеві і тісно пов'язана зі скороченням часу обертання та рівня запасів, поточним моніторингом ефективності функціонування всіх ланок логістичної системи і постійним впровадженням новітніх технологій. Це в кінцевому підсумку визначає якість обслуговування покупців, зменшенням витрат на доведення товарів від виробника до споживачів, економічну вигоду для усіх учасників логістичного процесу та найбільші переваги порівняно з конкурентами.

2. У процесі управління товарним потоком логістична система вирішує сукупність задач і виконує такі функції: формування господарських зв'язків з партнерами; визначення потреб у перевезенні продукції, її обсягах; визначення послідовності та ланковості пересування продукції через міста складування; вибір найбільш оптимальних транспортних засобів, маршрутів та технології транспортування; координація оперативного управління поставками і перевезенням продукції; оптимізація запасів продукції; розміщення і організація діяльності підприємств складської мережі; надання логістичних послуг; організація інформаційного забезпечення.

3. В основу побудови і забезпечення ефективного функціонування логістичних систем повинні бути покладені наступні логістичні принципи: системний підхід, який полягає в інтеграції і чіткій взаємодії всіх елементів логістичної системи; наскрізне управління товарними, інформаційними і фінансовими потоками та їх оптимізація; сумісність функцій різних ланок логістичної системи; організаційна, управлінська, технологічна та інформаційна відповідність усіх потокових процесів; співробітництво учасників логістичного процесу та їх орієнтація на загальний кінцевий результат - на максимальне задоволення потреб споживача; гнучкість логістичної системи; регенерація логістичної системи; гуманізація технологічних процесів та забезпечення сучасних умов праці, уникнення негативного впливу на зовнішнє середовище; облік сукупних витрат та оцінка ефективності функціонування ланок усього логістичного ланцюга. При створенні логістичної системи не менш важливо забезпечити, щоб відносини підприємств-учасників логістичного процесу базувалися на принципах міжфірмового маркетингу, перш за все таких як: співробітництво, збалансованість економічних інтересів; солідарна відповідальність; орієнтація на загальний кінцевий результат - на максимальне задоволення потреб споживача; стабільність (довготривалість) господарських зв'язків між партнерами.

4. Напрями побудови логістичної системи обумовлюються низкою факторів - загальних для всіх товарів і специфічних, притаманних конкретній товарній групі. Поряд з вищезазначеними (с.7) факторами, характерними для меблів, необхідно також ураховувати кількість, спеціалізацію, розмір та розміщення підприємств, які будуть об'єднані логістичною системою ( логістична система може включати одне або декілька виробничих підприємств, транспортні, транспортно-експедиторські підприємства, оптові торговельні підприємства та інші посередницькі структури, роздрібні торговельні підприємства). При створенні логістичної системи необхідно визначити оптимальну транспортну модель та створити інформаційну систему, яка б повністю відображала відповідний їй товарний потік, дозволяла контролювати його та управляти ним. Створення логістичної системи потребує комплексного аналізу, синтезу та оптимізації вже діючих суб'єктів ринку, докорінного перетворення організаційної структури, форм і методів управління, втілення нових форм і методів продажу товарів, сучасної технології та інших складових, які забезпечують своєчасне, ефективне і з оптимальними витратами доведення товарів від виробників до споживачів.

5. Оцінка ефективності функціонування логістичної системи за рекомендованими показниками (с.8, 9) необхідна для періодичного моніторингу логістичної системи, а також визначення зміни факторів, що обумовлюють якість обслуговування покупців і збалансованість витрат, призначених для досягнення поставлених цілей. Це буде сприяти раціональному, економному використанню ресурсів і можливостей усіх партнерів, а також своєчасному виявленню збитків у ході управління потоковими процесами.

6. Важливою передумовою забезпечення ефективності логістичної системи є наявність відповідної ринкової інфраструктури на загальнодержавному, регіональному і місцевому рівнях. Потрібно негайно удосконалювати законодавчу та нормативно-правову базу щодо формування логістичних систем, і тільки після цього можна складати економічно обгрунтовані угоди між учасниками логістичного процесу та співпрацювати на умовах логістики.

7. Результати логістичної діяльності, а також ефективність ринкових процесів у цілому залежать від обсягу і рівня товарних запасів, їх відхилень від оптимуму й інтенсивності товарооборотності. Управління товарними запасами дає можливість логістичним службам проконтролювати ритмічність постачання, вибрати найбільш економічні канали розподілу товарних потоків, своєчасно виділити товари, що не користуються попитом, підтримати товарний запас на оптимальному рівні, а також визначити раціональну процедуру їх відновлення. Розв'язання цієї проблеми з урахуванням пропозицій автора сприяло б покращанню внутрішнього та зовнішнього середовища підприємств-учасників логістичної системи.

8. Оптимальне програмне рішення питань логістики повинно бути реалізовано в єдиному інформаційному середовищі. Необхідно створити не тільки локальну, а й корпоративну комп'ютеризовану систему логістичного інформаційного потоку. Всі підприємства, які об'єднані у логістичну систему, будуть опрацьовувати інформацію за допомогою єдиного програмного продукту та діяти в режимі on-line.

9. Розроблені пропозиції щодо організаційної схеми взаємодії підприємств-учасників логістичної системи та новий розподіл функцій між ними (відповідно до запропонованої матриці) сприятимуть підвищенню ефективності логістичної діяльності підприємств на ринку меблів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗДОБУВАЧА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Луценко І.С. Ринок меблів в Україні: стан і тенденції розвитку // Вісник КДТЕУ. - 2000. - №1. - С.90-94.

2. Луценко І.С. Логістика та її роль в умовах формування економіки України // Економіст. - 2000. - № 12. - С. 62-63.

3. Луценко І.С. Шляхи удосконалення економічних взаємовідносин між учасниками логістичних систем // Підприємництво, господарство і право. - 2001. - № 2. - С. 97-99.

4. Голошубова Н.О., Луценко І.С. Деякі аспекти формування логістичних систем // Дослідження ринку товарів і послуг: Матеріали наук.-практ. конф. - Полтава: Полтавський кооперативний інститут, 1999. - С.66-69.

5. Луценко І.С. Стан і проблеми розвитку меблевого ринку в Україні // Товарознавство-наука, практика та перспективи ровитку в умовах ринку: Матеріали міжнар.наук.-практ.конф.-К.:КДТЕУ,1999.-С.113-116.

6. Луценко І.С. Логістика - як інструмент формування конкурентного ринкового середовища підприємства // Економічна теорія: сучасна парадигма та її еволюція на порозі ХХІ століття: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. - К.: КДТЕУ, 2000. - Ч.3. С.99-101.

7. Луценко И.С. Логистический подход к управлению информационными потоками // Социально-экономические приоритеты рыночных преобразований в республике Беларусь: Материалы междунар.науч.-практ. конфер.-Гомель: Гомельський государственный университет им.Ф.Скорины, 2000. - Ч.2. -С.193-197.

8. Голошубова Н.О., Колодій О.М., Луценко І.С. Організація роботи з тарою в торгівлі. Організація перевезення товарів і транспортно-експедиторського обслуговування: Конспект лекцій з дисципліни “Організація торгівлі”. - К.: КДТЕУ, 1999. - 82 с.

АНОТАЦІЇ

Луценко І.С. Формування логістичних систем на ринку меблів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.02 - підприємницво, менеджмент та маркетинг. - Київський національний торговельно-економічний університет, Київ, 2001.

Дисертація присвячена визначенню основних теоретичних засад та практичних рекомендацій щодо формування логістичних систем на ринку меблів України і забезпеченню їх ефективного функціонування. В дисертації визначено основні фактори, що впливають на формування логістичних систем, принципи їх побудови, критерії і показники оцінки ефективності функціонування логістичних систем та дано методику їх розрахунку. Проаналізовано сучасний стан ринку меблів та його суб'єктів як ланок логістичного ланцюга. Досліджено проблеми транспортування, складування та реалізації меблів. Запропоновано основні шляхи їх розв'язання. Визначено методичні підходи щодо вибору каналів роздрібного продажу меблів, розміщення складського господарства, а також надано рекомендації щодо розвитку каналів роздрібного продажу товарів, у тому числі побудованих на сучасних телекомунікаційних технологіях, удосконалення складської і транспортної інфраструктури як складових логістичної системи. Визначені основні шляхи забезпечення ефективного функціонування логістичних систем, зокрема на основі оптимізації товарних запасів, створення комп'ютеризованої інформаційної логістичної системи, удосконалення взаємовідновин між учасниками логістичного процесу.

Ключові слова: логістика, макро-, мікрологістичні системи, товарний потік, інформаційний потік, фінансовий потік, логістичний ланцюг, канали розподілу, маркетинг, інфраструктура ринку.

Луценко И.С. Формирование логистических систем на рынке мебели. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.02. - предпринимательство, менеджмент и маркетинг.-Киевский национальний торгово-экономический университет, Киев, 2001.

Диссертация посвящена определению основных теоретических положений и разработке практических рекомендаций по формированию логистических систем на рынке мебели Украины и обеспечению их эффективного функционирования. В диссертации уточнена трактовка сути понятий “логистика”, “логистическая система”, обоснована своя точка зрения на применение таких понятий как, ”материальный поток”, ”товарный поток”, ”поток услуг”. Дополнены “правила логистики”. Определены основные факторы, влияющие на формирование логистических систем: специфика товара; состояние развития каналов распределения и материально-технической базы звеньев логистической цепи; состояние организации процеса складирования и транспортирования товаров; размещение производителя и потребителя, степень их территориальной удаленности; степень концентрации потребителей на товарном рынке; состояние организации информационных и финансовых потоков. Определены критерии эффективности функционирования логистических систем в современных условиях. Разработана система показателей, позволяющая оценивать экономическую эффективность функционирования логистической системы в целом, а также определять результативность труда работников, занимающихся логистическими операциями, и оценивать качество обслуживания покупателей. Дана методика расчета этих показателей.

В диссертации проанализировано современное состояние рынка мебели. Выявлены основные причины, которые привели к существенному сокращению объемов производства и реализации, увеличению товарных запасов, в частности в розничном звене. Сделан вывод, что выход мебельного рынка из кризиса и успешное его развитие в значительной мере зависит от решения проблем, связанных с формированием логистических систем.