Організація товаропостачання в гіпермаркеті "Фуршет"

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Уманська філія Черкаського кооперативного економіко-правового коледжу

Циклова комісія комерційних та товарознавчих дисциплін

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Комерційна діяльність»

на тему: «Організація товаропостачання в гіпермаркеті «Фуршет»

Студентки III курсу групи ТМ-32

напряму підготовки

Товарознавство в митній справі

спеціальності 5.03051001

Товарознавство та комерційна діяльність

Овчаренко Г. М.

Керівник: Опришко О. В.

Умань - 2013

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи управління товаропостачанням роздрібного торговельного підприємства (огляд літератури)

1.1 Сутність і завдання товаропостачання

1.2 Фактори, які впливають на організацію централізованого

1.3 Товаропостачання та вимоги до організації централізованого

товаропостачання роздрібної торговельної мережі

Розділ 2. Організація товаропостачання в гіпермаркеті «Фуршет»

2.1 Методи товаропостачання в гіпермаркеті «Фуршет»

2.2 Організація товаропостачання в гіпермаркеті «Фуршет»

2.3 Шляхи вдосконалення управління товаропостачання в гіпермаркеті «Фуршет»

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

товаропостачання гіпермаркет роздрібний

Вступ

У ринкових умовах господарювання роздрібна торгівля характеризується все більшим ускладненням структури, що обумовлено розширенням масштабів діяльності. В умовах, що складаються, одним із найважливіших напрямків ефективності функціонування роздрібної торгівлі стає завдання значного удосконалення організації товаропостачанням.

Завдяки раціонально організованому товаропостачанню на роздрібних торгових підприємствах забезпечується повнота і стійкість асортименту товарів, необхідний рівень товарних запасів, задоволення попиту населення, а також високі фінансово-економічні показники роботи торгових організацій і підприємств.

Істотне поліпшення постачання роздрібної торгової мережі - важлива умова успішного існування магазину. Від нього в значній мірі залежать повнота задоволення попиту, скорочення часу покупців на придбання товарів, рівень культури обслуговування. Практика показує, що чітка і злагоджена організація постачання торгової мережі товарами сприяє розвитку і закріпленню тривалих ділових зв'язків з постачальниками, вчасному усуненню недоліків в їхній роботі, забезпеченню цілості матеріальних цінностей, відвертанню втрат.

Об'єктом дослідження обрано Уманську філію ДП «Фуршет-Центр». Його площа 5500 м2. Адреса: вул. Паризької комуни, 31. Гіпермарке має широкий асортимент товарів і для їх успішної реалізації необхідно чітко організувати товаропостачання.

Теоретичну основу роботи склали наукові розробки вітчизняних вчених-економістів з обліку і аналізу товаропостачання, інструктивні матеріали, що регламентують порядок обліку товарних операцій.

Розділ 1. Теоретичні основи управління товаропостачанням роздрібного торговельного підприємства (огляд літератури)

1.1 Сутність і завдання товаропостачання

Товаропостачання роздрібної торговельної мережі - це комплекс комерційних і технологічних операцій, спрямованих на доведення товарів до роздрібної торговельної мережі в кількості і асортименті, відповідних попиту населення.

Товаропостачання роздрібних торговельних підприємств є необхідною передумовою виконання однієї з найважливіших функцій торгівлі - доведення товарів від виробництва до кінцевого споживача. Тільки за умови, коли вся товарна маса, призначена для продажу населенню, буде доведена до роздрібних торговельних підприємств в необхідному обсязі і асортименті, можна буде задовольнити попит населення відповідно до його грошових доходів. Тому організація товаропостачання торговельної мережі є однією з головних функцій комерційного апарату торговельних підприємств.

У товаропостачанні роздрібної торговельної мережі виділяють такі основні стадії:

визначення потреби в товарах;

встановлення раціональних схем постачання;

укладення договорів на постачання товарів;

оперативний контроль за виконанням договорів постачання;

вибір форм товаропостачання;

визначення найбільш раціональної частоти доставки і оптимальних розмірів партій завезення товарів;

організація доставки товарів в магазини;

приймання, зберігання і підготовка товарів до продажу.

Раціонально організоване товаропостачання забезпечує необхідну повноту і стабільність асортименту товарів на роздрібних торговельних підприємствах, а відповідно, і високий рівень задоволення попиту населення. Завдяки раціонально організованому товаропостачанню на роздрібних торгових підприємствах забезпечується повнота і стійкість асортименту товарів, необхідний рівень товарних запасів, задоволення попиту населення, а також високі фінансово-економічні показники роботи торгових організацій і підприємств. Товаропостачання роздрібної торгової мережі при складській і транзитній формах може здійснюватися централізовано і децентралізоване. При централізованій доставці в процесі перевезень беруть участь вантажовідправник, перевізник і вантажоодержувач. Перший здійснює відпустку і погрузку, другий - перевезення і экспедирование, третій - розвантаження і приймання товарів. Учасниками процесу централізованого товаропостачання є: виробничі підприємства, що виробляють товари народного споживання і їх в роздрібну торгівлю; організації, що спрямовують і підприємства оптової торгівлі, здійснюючі товаропостачання роздрібної торгової мережі; транспортні організації і підприємства, роздрібні торгові підприємства -- кінцевий пункт руху товарних мас. Подальший розвиток і вдосконалення матеріально-технічної бази оптової торгівлі вимагає вдосконалення централізованого завозу в направленні скорочення ланок на шляху руху товарів, зменшення витрат засобів і часу на доставку, підвищення ефективності використання транспорту.

Децентралізоване - коли товари транспортує саме торгове підприємство. При цьому погрузку товарів на транспорт одержувача здійснює самий одержувач, для чого в роздрібній торгівлі передбачені штати вантажників і експедиторів, транспортні засоби. Вивезення товарів підприємством при такому засобі постачання припускає здебільшого маятникові (лінійні) маршрути, в той час як при централізованому в основному застосовуються більш раціональні і економічні кільцеві маршрути.

Економічно ефективним маршрутом вважається такий, що забезпечує безперервність технологічного процесу і при інших рівних умовах найменші транспортні видатки, а також мінімальні товарні запаси в роздрібних торговельних підприємствах.

Впровадження логістики в організацію товаропостачання роздрібної торговельної мережі дозволяє найбільш повно задовольняти попит населення при скороченні рівня товарних запасів і сприяє різкому підвищенню ефективності торговельної діяльності.

В умовах економічної кризи питання раціональної організації товаропостачання магазинів значно ускладнилися. Спад промислового виробництва, нестача в торговельних підприємств обігових коштів на закупівлю товарів, значне погіршення роботи оптової ланки призводять до того, що в даний час не дотримуються основні принципи раціональної організації товаропостачання роздрібної торговельної мережі.

1.2 Фактори, які впливають на організацію централізованого товаропостачання та вимоги до організації централізованого товаропостачання роздрібної торговельної мережі

На організацію товаропостачання суттєво впливають об'єктивні і суб'єктивні фактори. Об'єктивні фактори можна об'єднати в три групи: виробничі, транспортні і торговельно-організаційні.

До виробничих факторів відносяться розвиток і розміщення виробництва, його спеціалізація, сезонність, наявність сировинної бази тощо. Розвиток виробництва товарів, розширення його асортименту сприяють поліпшенню постачання магазинів товарами і, навпаки, зменшення виробництва товарів, звуження асортименту призводять до труднощів в організації раціонального товаропостачання. Разом з тим, в умовах достатніх товарних запасів в широкому асортименті також виникають певні труднощі з організацією раціонального товаропостачання: виникає необхідність врахування особливостей завезення товарів в окремі магазини для правильного розміщення товарної маси між магазинами, недопущення нагромадження в них зайвих товарних запасів.

Розміщення роздрібної торговельної мережі поблизу виробничих підприємств, що випускають товари простого асортименту (особливо ван- тажомістких), дозволяє значно здешевити процес їх товаропостачання, оскільки з ланцюга товаропросування випадають оптові бази, а товари в магазини надходять транзитом.

До транспортних факторів відносяться: стан доріг, наявність транспортних зв'язків між магазинами та джерелами постачання.

До найважливіших торговельно-організаційних факторів відносяться: чисельність і склад роздрібної торговельної мережі, її розміщення на території районів, обсяги товарообороту підприємств, площі торгових залів і складських приміщень, рівень організації торговельно- оперативних і технологічних процесів, структура і особливості асортименту товарів. Так, при наявності чисельної, територіально розосередженої торговельної мережі, що включає різноманітні типи невеликих магазинів (що особливо характерно для системи споживчої кооперації і приватної торгівлі) організація товаропостачання значно ускладнюється. В цих умовах виникає необхідність частого завезення товарів в магазини в розукрупненому, підсортованому вигляді, невеликими партіями, в результаті чого значно дорожчає процес товаропостачання. Крім того, суттєво збільшується обсяг робіт по документальному оформленню завезення товарів в магазини.

На організацію товаропостачання суттєво впливають і суб'єктивні фактори, основними з яких є:

рівень управління процесом товаропостачання;

кваліфікація робітників, що визначають потребу в товарах;

достовірність комерційної інформації.

Рівень управління процесом товаропостачання впливає на його плановість, ритмічність і оперативність. Кваліфікований аналіз інформації про хід реалізації товарів і стан товарних запасів у роздрібній мережі дозволяє отримати необхідні дані про стан торгівлі, більш обґрунтовано розробляти замовлення на виробництво і постачання товарів народного споживання, оперативно регулювати товарні потоки.

Операції, що виконуються в процесі товаропостачання, мають певний кількісний вимір, що дозволяє широко застосовувати в управлінні і плануванні математичні методи з використанням ЕОМ. Для цього необхідно організувати чітку систему інформаційного зв'язку між постачальниками, складами, роздрібними торговельними підприємствами і транспортними підприємствами на основі уніфікації форм документів та системи збирання інформації.

Важливою умовою підвищення ефективності товаропостачання роздрібної торговельної мережі є створення інформаційно-диспетчерських служб (ІДС) в роздрібних торговельних підприємствах (об'єднаннях, споживчих товариствах) та на оптових базах.

Основними завданнями ІДС є:

оперативний контроль за забезпеченістю магазинів товарами, особливо повсякденного попиту і достатнього асортименту;

організація ритмічного завезення товарів відповідно до договорів, замовлень і графіків;

підвищення відповідальності працівників магазинів, оптових баз, підприємств за організацію товаропостачання торговельної мережі.

Для виконання цих завдань ІДС щоденно збирають оперативну інформацію про наявність товарів у продажу.

Раціональна організація товаропостачання ґрунтується на дотриманні таких основних вимог:

- завезення товарів у роздрібні торговельні підприємства повинно здійснюватися відповідно до обсягу і структури попиту населення і встановлених змін кон'юнктури торгівлі;

товари в роздрібну торговельну мережу повинні надходити ритмічно в широкому асортименті і необхідній кількості;

кількість товарів і частота їх завезення повинні визначатися типом і потужністю підприємства, забезпеченням його відповідними площами для зберігання та технологічним обладнанням (особливо холодильним);

джерела постачання і найбільш ефективні в конкретних умовах форми і методи товаропостачання повинні визначатися з врахуванням складності асортименту, обсягами випуску товарів та територіальною віддаленістю від постачальників;

величина партій завезення повинна визначатися залежно від наявних товарних запасів, обсягів одноденної реалізації і встановленої періодичності завезення;

система товаропостачання повинна забезпечувати мінімальні затрати на завезення і зберігання товарів у роздрібній торговельній мережі.

Раціональна організація постачання роздрібної торговельної мережі з врахуванням перерахованих вимог повинна базуватися на таких принципах: плановості, безперебійності, ритмічності і економічності.

Плановість постачання вимагає, щоб товари в магазини завозилися за графіками, що визначають частоту, періодичність доставки окремих товарів і оптимальні розміри партій, які підлягають завезенню в торговельні підприємства. Таким чином, створюються умови для задоволення попиту населення з мінімальним розміром товарних запасів.

Безперебійність постачання передбачає регулярну доставку товарів в пункти продажу в кількості і асортименті, які забезпечують постійну наявність в магазинах необхідних товарів.

Важливою умовою плановості і безперебійності постачання є ритмічність завезення товарів, тобто періодичне поповнення запасів за певних умов: за рівномірного попиту товари завозяться через рівні проміжки часу; за дискретного попиту - при досягненні певного мінімуму запасів. При цьому повинна досягатися максимальна оперативність у виконанні замовлень магазинів щодо асортименту і кількості поставок та строків завезення. Функціонуючи з мінімальними товарними запасами, роздрібні торговельні підприємства повинні бути гарантовані у своєчасному і повному задоволенню їх замовлень.

Ритмічність завезення товарів позитивно впливає на роботу магазинів, складів, транспорту: краще задовольняється попит населення, прискорюється товарооборотність, оскільки середній розмір запасів починає більше відповідати встановленим термінам постачання. Ритмічна робота складів і транспорту дозволяє більш рівномірно розподіляти робочий час. Внаслідок цього більш ефективно використовується складська площа, транспортні засоби, робоча сила. У підсумку до мінімуму скорочуються сукупні затрати на товаропостачання торговельної мережі.

Плановість і ритмічність постачання не слід ототожнювати з поняттям його рівномірності. Процес роздрібного продажу товарів є досить динамічним і, відповідно, ритм постачання повинен відповідати цій динаміці, тобто наростати або скорочуватися залежно від кон'юнктури ринку, його сезонних та інших коливань.

Для забезпечення безперебійного продажу товарів населенню за мінімальних розмірів товарних запасів у торговельній мережі товари необхідно завозити невеликими партіями, але з більшою частотою. На складах оптових баз також не повинні концентруватися надлишкові запаси товарів. Таким чином, і від постачальників товари повинні надходити регулярно і теж відносно невеликими партіями. Така система постачання вимагає встановлення тісного зв'язку з постачальниками, своєчасного і правильного складання замовлень на постачання товарів, систематичного контролю за станом товарних запасів на складах і в роздрібній торговельній мережі. Загальна узгодженість системи товаропостачання служить основою для надання процесу товаропостачання торговельної мережі елементів автоматизації, коли акти реалізації товарів та вивчення попиту, отримавши відображення в інформації і пройшовши канали зв'язку, автоматично приводять в дію механізм постачання.

Раціональність товаропостачання передбачає мінімізацію коштів на його організацію, тобто економічність товаропостачання. Оскільки за централізації товарних запасів витрати на зберігання, втрати товарів від неправильного зберігання мають тенденцію до скорочення, необхідно прагнути до того, щоб товарні запаси не розпорошувалися по магазинах. Зокрема, нагромадження сезонних товарів, утворення страхових запасів на випадок перебоїв в надходженні товарів від постачальників повинно бути покладено на оптові склади.

Для зниження витрат на перевезення товарів необхідно ефективно використовувати автотранспортні засоби, що може бути досягнуто за умови доставки товарів не у випадковому підборі, а в комплектному асортименті, з використанням кільцевого завезення.

Важливою частиною комерційної роботи підприємств є налагодження оперативного обліку і контролю за оптовими закупівлями товарів. Він спрямований на повсякденне спостереження за ходом закупівлі і надходження товарів, перевірку виконання постачальниками договірних зобов'язань щодо кількості, асортименту і строків постачання товарів.

У процесі контролю за якістю постачання товарів встановлюється: ступінь виконання договорів окремими постачальниками, відповідність надходження товарів договорам і специфікаціям щодо кількості, суми, внутрішньогрупового асортименту та інших ознак; рівномірність і ритмічність постачання; застосування санкцій до постачальників, що порушили умови договору, та їх дієвість в боротьбі за зміцнення договірної дисципліни.

В основі всієї системи оперативного контролю за якістю постачання товарів лежить облік виконання договорів постачальниками. Актуальним завданням комерційної роботи є механізація і автоматизація обліку постачання товарів з допомогою ЕОМ та іншої комп'ютерної техніки. Робочі місця комерційних працівників слід забезпечувати персональними комп'ютерами (ПЕОМ), створюючи так звані автоматизовані робочі місця (АРМ), які забезпечують безперервний щоденний контроль за постачанням товарів за кожною позицією асортименту і кожним постачальником.

Раціонально організоване товаропостачання роздрібної торговельної мережі може бути організоване тільки з врахуванням дії перерахованих факторів та застосуванням вимог управління процесами товаропросування з використанням економіко-математичних моделей. Оскільки безперервна зміна процесів товарообігу має певний кількісний взаємозв'язок, створюються умови для організації високоефективної саморегулюючої автоматизованої системи товаропостачання роздрібної торговельної мережі. В основу такої системи повинен бути закладений принцип безперервного відновлення і регулювання товарних запасів у магазинах.

Розділ 2. Організація товаропостачання в гіпермаркеті «Фуршет»

2.1 Методи товаропостачання в гіпермаркеті «Фуршет»

Товаропостачання в гіпермаркет «Фуршет» здійснюється з різних джерел: виробничих підприємств, оптових баз, комерційних посередників, приватних підприємців тощо.

В гіпермаркеті «Фуршет» товаропостачання передбачає транзитну і складську форму.

Транзитна форма товаропостачання - завезення товарів безпосередньо в гіпермаркет «Фуршет», минаючи склади оптових баз. Транзитна форма товаропостачання дозволяє прискорювати просування товарів, скорочувати витрати на навантажувально- розвантажувальні роботи, знижувати розміри втрат товарів. Однак, транзитна форма не завжди є економічно виправданою. За цієї форми постачання в гіпермаркеті повинні приймати від підприємств промисловості крупні партії товарів у вузькому виробничому асортименті, в непідсортованому вигляді.

Для товарів, що вимагають швидкої реалізації (молочні продукти, ковбасні вироби, хліб тощо) така форма постачання взагалі є єдино можливою. Вона також застосовується і для товарів складного асортименту, в даному випадку, постачальники знаходяться в межах області. В цих умовах товар завозиться автомобільним транспортом і тому не потрібно дотримуватися мінімальних норм відвантаження товарів.

При складській формі товари завозяться зі складів оптових підприємств. Застосування такої форми постачання найбільше зручно при доставці товарів складного асортименту, що мають потребу в попередньому підсортуванні.

Товаропостачання в гіпермаркеті «Фуршет» здійснюється централізованим методом, тобто доставка товарів здійснюється силами і засобами постачальників або транспортних підприємств за замовленнями магазину в передбачені графіком терміни. При цьому всі транспортно-експедиційні операції виконуються, як правило, централізовано, без участі представників роздрібної торговельної мережі.

Зміст методу централізованого товаропостачання в гіпермаркеті «Фуршет» включає три напрямки:

Планування, що припускає:

вивчення зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства, а також ринку окремих товарів; прогнозування і визначення потреби усіх видів матеріальних ресурсів, планування оптимальних господарських зв'язків; оптимізацію виробничих запасів; планування потреби матеріалів і встановлення їхнього ліміту на відпустку цехам; оперативне планування постачання.

Організація, що включає:

збір інформації про потрібну продукцію, участь у ярмарках, виставках- продажах, аукціонах і т.д.; аналіз усіх джерел задоволення потреби в матеріальних ресурсах з метою вибору найбільш оптимального; висновок з постачальниками господарських договорів на постачання продукції; одержання й організацію завезення реальних ресурсів; організацію складського господарства, що входить до складу органів постачання; забезпечення цехів, ділянок, робочих місць необхідними матеріальними ресурсами;

Контроль і координація роботи, до складу яких входять: контроль за виконанням договірних зобов'язань постачальників, виконання ними термінів централізованого постачання продукції; контроль за витратою матеріальних ресурсів у виробництві; вхідний контроль за якістю і комплектністю матеріальних ресурсів, що надходять; контроль за виробничими запасами; висування претензій постачальникам і транспортним організаціям; аналіз дієвості постачальницької служби, розробка заходів щодо координації постачальницькою діяльністю і підвищення її ефективності.

Безпосередня робота з організації централізованого завезення товарів в гіпермаркет «Фуршет» має багатоаспектний характер і передбачає комплекс підготовчих заходів для впровадження централізованого завезення товарів (ЦЗТ), який включає:

аналіз розташування підприємств роздрібної торгівлі, формування переліку об'єктів роздрібної торговельної мережі, в які організовуватиметься ЦЗТ, їх групування за типами та обсягами товарообігу;

формування переліку товарів, які повинні централізовано завозитися в роздрібну торговельну мережу, встановлення мінімальних норм їх відвантаження, розрахунок вантажообігу, оптимальних розмірів партій і частоти завезення товарів, потреби в транспортних засобах і багатооборотній інвентарній тарі, розробку раціональних маршрутів доставки товарів;

визначення переліку осіб, відповідальних за забезпечення впровадження ЦЗТ, встановлення системи матеріальної відповідальності сторін за дотримання умов

визначення порядку документообігу і проведення взаєморозрахунків сторін, проведення інструктажу всіх учасників процесу товаропостачання розрахунок ефективності системи товаропостачання та виявлення резервів її підвищення.

Централізована доставка припускає проведення постачальниками і одержувачами ряду підготовчих заходів організаційно - технічного і економічного характеру.

До них відносяться:

укладання дислокації торгової мережі, характеристика торгових підприємств і їхнє угруповування по типам і обсягу товарообороту;

визначення розрахункового вантажопотоку, раціональних розмірів постачання і частоти завозу товарів;

розрахунок потреб кількості транспортних засобів і багатооборотної тари, а також вартості доставки товарів від кожного постачальника окремо;

організація диспетчерських служб для координації дій постачальників і одержувачів, обладнання експедицій і розвантажувальних місць крамниць для забезпечення приймання товарів;

укладання розрахунків економічної ефективності впровадження конкретної технологічної схеми завозу і виявлення резервів її підвищення.

Важливим в проведенні підготовчих робіт є укладання переліку торгових підприємств і визначення конкретних постачальників (оптових баз або промислових підприємств) з урахуванням вибору раціональних маршрутів руху автомобільного транспорту. Знаходження оптимальних маршрутів перевезень представляє складну задачу, що припускає проведення замірів відстаней (километража), угруповування крамниць і укладання карти - схеми розміщення торгових підприємств. Передусім визначається, яку мережу торгових підприємств забезпечують товарами безпосередньо промислові підприємства, яку - оптові бази. Після цього підприємства групуються по місцю розташування, режиму роботи і завдаються на карту - схему з вказівкою відстаней до постачальників. На основі цього складаються раціональні маршрути руху автотранспорту і графіки завозу товарів в крамниці, мета яких - забезпечити не тільки ритмічність і безперебійність товаропостачання, але і покращити такі важливі показники роботи автомобільного транспорту, як коефіцієнт використання вантажопідйомності і пробігу автомобіля, скорочення середньої відстані перевезень і ін.

2.2 Організація товаропостачання в гіпермаркеті «Фуршет»

Я ознайомилась із процесом товаропостачання у гіпермаркеті «Фуршет».

Для того, щоб постачальник завіз товар у магазин складають замовлення на поставку у двох примірниках за встановленою формою; у ньому наводиться перелік назв товарів, які необхідно завезти в магазин, вказуються їх основні асортиментні ознаки (вид, сорт, ціна одиниці за прайс-листком та ін.), а також необхідна кількість товарів кожного найменування. Підприємством-постачальником складається рахунок-фактура (дод. А), яка супроводжує товар під час його завезення в гіпермаркет «Фуршет». На експедиційному складі на кожну партію товарів (яка може охоплювати декілька тарних місць) оформляють товарно-транспортну накладну. Під час передачі вантажу для завезення в роздрібну торговельну мережу саме в товарно-транспортній накладній підписується матеріально відповідальна особа експедиційного складу (комірник складу) та експедитор. У магазині матеріально відповідальні особи приймають товари від експедитора за кількістю тарних місць (звертаючи увагу на цілісність пломб на них), для чого порівнюється їх фактична кількість із записами в товарно-транспортній накладній. Факт передачі партії товарів засвідчується підписами експедитора і матеріально відповідальної особи гіпермаркету. Один примірник підписаної товарно-транспортної накладної залишається в гіпермаркеті, а два інші повертаються на склад постачальника та в автотранспортне підприємство. Постачальником видається податкова накладна, яка складається у 2-х примірниках.

Приймання товарів у гіпермаркеті «Фуршет» здійснюється послідовно й одночасно з розвантажуванням товарів. Основними елементами процесу приймання товарів у магазині є:

ознайомлення з супровідними документами і перевірка правильності їх оформлення;

перевірка відповідності найменування товарів і їх маркування даним супровідних документів;

перевірка кількості місць, стану тари й упаковки;

перевірка маси брутто;

перевірка відповідності цін, указаних у супровідних документах, прейскуранту або протоколу узгодження договірної ціни;

розкривання тари;

перевірка маси нетто або кількості одиниць товару;

перевірка якості товарів;

документальне оформлення результатів приймання.

Якщо при кількісному прийманні товарів у момент надходження неможливо визначити масу нетто товарів, то спочатку перевіряють масу брутто товару, а після звільнення тари від товару визначають фактичну масу тари. Масу брутто при одержанні товарів і масу тари після звільнення вказують у відповідних актах.

Акт про масу тари повинен бути складений не пізніше ніж через 10 днів після її звільнення.

В акті про результати перевірки маси тари повинна бути вказана маса нетто продукції, визначена відніманням від маси брутто маси тари.

Приймання товарів оформляється накладенням на супровідний документ штампа із зазначенням дати, номера штампа, кількості і суми прийнятого товару, а також підписом матеріально відповідальної особи, брала товар.

У разі якщо пломби на окремих тарних місцях порушені, в момент надходження товарів проводиться їх приймання за рахунком-фактурою; у разі виявлення розбіжностей щодо кількості чи якості товарів складається відповідний акт за підписами осіб, які брали участь у прийманні товарів. Акт передається адміністрації підприємства.

2.3 Шляхи вдосконалення управління товаропостачання в гіпермаркеті «Фуршет»

Найбільш досконалою формою організації доставки товарів є їх завезення за погодинними графіками; при цьому час доставки товарів не має збігатися з часом обідньої перерви в магазині.

Для ефективної організації процесів товаропостачання розробляються графіки відбирання товарів. При цьому на практиці дні відбирання товарів передбачаються, як правило, лише для непродовольчих товарів; у зв'язку з меншою складністю асортименту продовольчих товарів у графіках вказуються лише дні їх завезення. Найбільшого розповсюдження такі графіки набули в системі споживчої кооперації

На основі замовлень і графіків складаються маршрути доставки товарів у роздрібну торговельну мережу.

Маршрути розробляють з урахуванням вантажопідйомності автомобілів відокремлено для завезення продовольчих і непродовольчих товарів. Доцільність вибору того чи іншого виду маршруту визначається необхідністю максимального зниження витрат на доставку товарів і підтверджується проведенням достатньо складних економічних розрахунків.У разі необхідності завезення товарів великою кількістю автомобілів для раціональної організації перевезень в пунктах відпуску товарів (на складах виробничихпідприємств, на оптових базах) доцільно створювати диспетчерську службу (службу логістики).

З метою прискорення доставки товарів, підвищення рівня використання вантажопідйомності транспортних засобів, скорочення їх загального пробігу і зменшення загальних витрат на організацію товаропостачання підприємства учасники системи товаропостачання здійснюють роботи з раціоналізації параметрів даної системи, в першу чергу шляхом оптимізації маршрутів завезення товарів.

Вдосконалення системи централізованого товаропостачання припускає концентрацію максимальних товарних запасів на великих складах оптової торгівлі, впровадження комплексних схем механізації і автоматизації складських і вантажно - розвантажувальних робіт, основаних на наскрізному транспортуванні вантажів в тарі - обладнанні і на піддонах.

Застосування тари - обладнання дасть багато істотних переваг при перевезенні товарів:

усуваються зайві проміжні ланки на шляхи руху товару від постачальника до крамниці;

зводяться до мінімуму перевалочні пункти;

максимально механізуються навантажувально - розвантажувальні і транспортно - складські операції;

знижується трудомісткість робіт;

скорочується потреба в автотранспорті;

підвищується ефективність його використання.

Перехід до прогресивної технології доставки товарів припускає глибоку перебудову багатьох технологічних процесів на складах промисловості, в оптовій і роздрібній торгівлі, на автомобільному транспорті. Складником цієї перебудови повинно стати всіляке розширення виробництва спеціальних контейнерів, пристосованих до перевезення різноманітних виглядів товарів, спеціалізованих транспортних засобів, збільшення випуску фасованных товарів, що має велике народногосподарське значення.

Важливу роль в підвищенні ефективності товаропостачання закликані зіграти автоматизовані системи управління, об'єктивна необхідність яких очевидна. Застосування для цих мети ЕОМ і іншої обчислювальної техніки дозволить більш раціонально управляти рухом потоків товарних мас, швидше доводити їх до крамниць, краще організовувати торговий процес, повніше задовольняти запити населення.

Народногосподарські інтереси вимагають, від системи товаропостачання підприємств роздрібної торгівлі прискорення оборотності товарів при одночасному зниженні рівня товарних запасів, особливо в роздрібній торгівлі. Вчасне доведення товарів від виробництва до споживача буде в значному ступені сприяти рішенню програмної задачі всілякого підвищення добробуту ураїнських людей і найбільш повного задоволення їхніх запитів.

Висновки і пропозиції

Отже, товаропостачання в гупермаркеті «Фуршет» при складській і транзитній формах здійснюєтьсяя централізовано. При централізованій доставці в процесі перевезень беруть участь вантажовідправник, перевізник і вантажоодержувач.

Основні принципи технологічного процесу, якими керується гіпермаркет «Фуршет»:

планомірність;

ритмічність;

економічність;

оперативність.

Централізована доставка товарів є найбільш ефективною, оскільки веде до зниження витрат обігу.

Таким чином, при рішенні питань організації товаропостачання в гіпермаркеті «Фуршет» виходять з економічних інтересів, що забезпечують збереження якості товарів і мінімум їхніх втрат при транспортуванні, перевезення вантажів в мінімально короткий термін і з найменшими витратами.

Розширення асортименту товарів в гіпермаркеті, а отже, збільшення обсягів перевезень зумовлюють необхідність подальшого вдосконалення технології товаропостачання як умов поліпшення всієї системи забезпечення населення товарами.

Задача істотного поліпшення системи товаропостачання нерозривно зв'язана з безперервним зростанням промислового і сільськогосподарського виробництва, постійним розширенням мережі роздрібних торгових підприємств, підвищенням добробуту і культури радянського народу.

Щоб скорочувати до мінімуму втрати товарів в процесі доставки необхідно впроваджувати сучасні засоби автоматизації і механізації. Широке застосування тари - обладнання та багатооборотної тари. Чітке функціонування диспетчерських служб.

Список використаної літератури

Апопій В. В., Бабенко С. Г. Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг. -- К.: НМЦ "Укоопосвіта", 2002. -- 458с.

Апопій В.В., Міщук І.П., «Організація торгівлі»., Підручник 3-тє вид. / за редакцією Апопія В. В. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 632 с.

Воробйов Б. З., Локтєв Е. М., Плетень Ю. І. Основи комерційної діяльності: Ч. 1 -- К.: Видавництво Європейського університету, 2004.-- 388 с.

Герасимчук З.В. Організація та технологія торгівлі /Герасимчук З.В., Ковальська Л.Л., Вахович І.М. - Луцьк: Надстир'я, 2005. - 324 с.

Г.А. Дяченко, Л.С. Курська, О.Н.Сахарова.-М.: «Комерційна діяльність».

«Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг» .За ред. проф. Апопія В.В., проф. Гончарука Я.А.,-М.: Видавництво ЛКА, 2001. -- 450 с.

http://pidruchniki.ws/19070422/marketing/organizatsiya_tsentralizovanogo_zavezennya_tovariv

Размещено на Allbest.ru