Аналіз фінансово-економічного стану та системи маркетингу підприємства ЗАТ "Луганський м'ясокомбінат"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство аграрної політики україни

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра економічної теорії і маркетингу

ЗВІТ

з виробничої практики

ЗАТ "Луганський м'ясокомбінат"

Виконав студент 1541 групи

Петросян Юлія Владиславівна

Керівник практики від ВНЗ к.е.н., ас.

Шашло Ніна Володимирівна

Керівник практики від підприємства

менеджер з персоналу

Тимченко Олена Іванівна

Луганськ 2010

Зміст

Вступ

1. Організаційно-економічна характеристика ЗАТ «Луганський м'ясокомбінат»

1.1 Історія розвитку ЗАТ «Луганський м'ясокомбінат»

1.2 Організаційна структура підприємства ЗАТ "Луганський м'ясокомбінат"

1.3 Асортимент виготовляємої продукції ЗАТ "Луганський м'ясокомбінат"

2. Аналіз фінансово-економічного стану ЗАТ "Луганський м'ясокомбінат"

2.1 Аналіз складу і структури виробництва основних видів продукції в ЗАТ "Луганський м'ясокомбінат"

2.2 Аналіз реалізованої товарної продукції в ЗАТ «Луганський м'ясокомбінат»

2.3 Аналіз основних показників рівня інтенсивності та ефективності інтенсифікації в ЗАТ «Луганський м'ясокомбінат»

3. Система маркетингу підприємства ЗАТ «Луганський м'ясокомбінат»

3.1 Організаційна структура відділу маркетингу та реклами

3.2 Конкуренти ЗАТ «Луганський м'ясокомбінат»

3.3 Системи контролю якості на підприємстві ЗАТ «Луганський м'ясокомбінат»

3.4 Дослідження маркетингової товарної політики ЗАТ «Луганський м'ясокомбінат»

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

М'ясна промисловість - специфічна галузь, яка повинна забезпечувати населення продуктами цілодобово. Тому була створена нормативно-дослідна лабораторія з праці на Луганському м'ясокомбінаті.

Золотим фондом підприємства по праву вважалися фахівці, справжні професіонали м'ясної промисловості. Вклад цих людей у розвиток Луганського м'ясокомбінату в радянські роки важко переоцінити. І в даний час їх трудовий подвиг високо цінують і старожили підприємства та молодь.

Місією ЗАТ «Луганський м'ясокомбінат» є найповніше задоволення потреб населення Луганської області та інших регіонів у якісних ковбасних виробах, м'ясних напівфабрикатах та отримання при цьому стійкого прибутку; нагородження працівників та акціонерів у вигляді виплати гідної заробітної плати та стійких дивідендів відповідно.

Сьогодні ЗАТ «Луганський м'ясокомбінат» входить до п'ятірки найбільших операторів м'ясного ринку України, що виробляє до 70 тонн на зміну ковбасних виробів та м'ясних напівфабрикатів.

У 2006 році в порівнянні з 1999 роком (рік початку технічного переоснащення підприємства) збільшилося виробництво:

· М'яса та субпродуктів 1 категорії - в 3 рази;

· Ковбасних виробів - в 4 рази;

· М'ясних напівфабрикатів - у 8 разів.

В Донбасі він щодня випускає понад 250 найменувань ковбасних виробів та копченостей з натурального м'ясної сировини тільки від національних виробників з додаванням натуральних спецій. Підприємство оснащене найсучаснішим технологічним устаткуванням, яке забезпечує і гарантує випуск високоякісної продукції. Делікатесні продукти, ковбаси, шинки тут виробляються як за старовинними класичними рецептами, так і за новітніми європейськими технологіями.

1. Організаційно-економічна характеристика ЗАТ «Луганський м'ясокомбінат»

1.1 Історія розвитку ЗАТ «Луганський м'ясокомбінат»

Історія підприємства покладена в далекому 1929 році. У грудні цього року була прийнята постанова «Про заходи з вирішення м'ясної проблеми», в якому наголошувалося: «найближчим завданням є створення та розвиток м'ясної промисловості країни».

Було поставлено завдання створити потужну м'ясну промисловість і побудувати 57 м'ясокомбінатів, в тому числі і в місті Луганську. Влітку 1931 року був закладений фундамент п'ятиповерхового залізобетонного корпусу холодильника в м. Луганську. Очолив будівництво Писарєв Дем'ян Іванович.

З часом був зведений комплекс по забою худоби всіх видів, виробництву м'яса, ковбас, копченостей, інших м'ясних харчових продуктів різноманітного асортиментів, технічних фабрикатів, товарів культурно-побутового й господарського призначення, лікарських препаратів. Нове підприємство складалося з 32 цехів і виробничих ділянок. Повністю будівництво нового м'ясокомбінату було закінчено восени 1937 року, після промислової апробації всього технологічного встаткування комплексу в робочому режимі, новий м'ясокомбінат був уведений у число діючих. Почалася нова віха в розвитку м'ясокомбінату.

І в цьому ж році випущена перша продукція Луганського м'ясокомбінату. У 1938 році комісія від наркомату і Главмясо оформила відповідні документи. А в 1940 році підприємство працювало на повну потужність.

Перший директор, він же починав будівництво - Писарєв Дем'ян Іванович, людина чуйна, уважний, майже всіх працівників знав по імені та по батькові, у 1942 році організував евакуацію м'ясокомбінату. Печатка підприємства на зберігання була віддана в 1942 році при евакуації Аверкієвої Марії Василівні - економісту м'ясокомбінату, яка у квітні 1943 року повернула її і до 1949 року була начальником планового відділу.

У 1946 році колектив м'ясокомбінату ударною працею зміг досягти довоєнного рівня випуску продукції. У ці та наступні роки безсумнівно велику роль у технічному оснащенні та соціально-побутовому розвитку підприємства зіграв В.І. Задонський, який очолив м'ясокомбінат в 1949 році. Під його керівництвом проводилися в життя плани науково-технічного прогресу, реконструкції цехів і ділянок. У великих масштабах проводилась робота по технічному та технологічному вдосконаленню виробництва.

Епоху 60-х - 80-х років можна охарактеризувати, як період стабільного розвитку Луганського м'ясокомбінату - відсутність проблем із сировиною, високий професіоналізм працівників і технічне переозброєння виробництва,впровадження уніфікованих норм виробітку праці підтримувало високу продуктивність на Луганському м'ясокомбінаті.

Важкими для підприємства стали 90-і роки. Складна економічна ситуація в той час гальмувала розвиток багатьох галузей промисловості. І тільки з кінця 90-х років м'ясокомбінату вдалося відновити стабільну роботу. Саме в цей час на ринок України вийшла продукція під торговою маркою «Луганські делікатеси».

З початку ХХ століття у місті Луганськ діяла невелика бійня. Тут проводився забій великої та дрібної рогатої худоби та свиней, відбувалась реалізація м`яса та м`ясних виробів для міського населення.

На бійні було встановлено низькопродуктивне обладнання, була відсутня механізація працемістких процесів, технологічні операції по забою тварин та обробці туш виконувались вручну. Бійня не забезпечувала комплексну переробку сировини у зв`язку з відсутністю цехів харчових жирів, технічних напівфабрикатів, інших необхідних виробничих цехів та ділянок.

Одноголосно колективом заводу на зборах акціонерів у лютому 1999 року на посаду директора ЗАТ «Луганський м'ясокомбінат» була вибрана Молчанова Тетяна Іванівна. Разом зі зміною керівництва прийшли й зміни в структурі виробництва й реалізації м'яса й м'ясопродукції. Твердий контроль над якістю продукції, що випускається, використання нових технологій, справжня "революція" у відділі збуту: активна взаємодія з покупцями, принципова позиція в питаннях оплати за відвантажену продукцію, наполеглива робота зі зниження дебіторської заборгованості, - усе це стало основою нового курсу підприємства. Чітко була визначена відповідальність виконавців по кожному напрямкові. Безумовно, високий авторитет Т.І. Молчановой дозволяв вирішувати питання з постачальниками сировини і допоміжних матеріалів, із провідними фірмами, покупцями, з партнерами всіх рівнів, причому ті питання, які раніше не вирішувалися зовсім або вирішувалися з великими труднощами. Тетяні Іванівні разом з колективом днем і вночі доводилося розгрібати вантаж більших і малих невирішених проблем. Час показав - надії на вихід із затяжної кризової ситуації виправдалися. Технічним переоснащенням зайнялись лише в 1999 році. Завдяки новітньому технологічному встаткування відомих фірм Німеччини, Австрії, Італії, новим технологіям виробництва, постійній роботі над поліпшенням смакових якостей м'ясних продуктів за рахунок добору спецій, сталості стародавнім традиціям, це дозволило підняти ім'я підприємства на новий якісно високий рівень.

У 2004 році ТМ «Луганські делікатеси» одержала сертифікат на відповідність системи керування якістю стандарту ISO 9001: 2000 і в 2007 році працювала над впровадженням НАССР - системи надійності виробництва безпечних для здоров`я продуктів харчування.

1.2 Організаційна структура підприємства ЗАТ "Луганський м'ясокомбінат"

ЗАТ "Луганський м'ясокомбінат" - є акціонерним товариством закритого типу. Юридична адреса підприємства: м. Луганськ, Артемівський район, вул. Лутугінська,119. Підприємство має окремий баланс та розрахунковий рахунок, фірмову марку та товарний знак, печатку та штамп зі своєю назвою. Підприємство діє на підставі Статуту. Статут ЗАТ "Луганський м'ясокомбінат" регламентує порядок і терміни скликання загальних зборів. Його скликають не менше одного разу на рік. Позачерговий збір скликає виконавчий орган при визначених у статуті обставинах або коли цього вимагають інтереси суспільства.

Реквізити: р / р 26002040, МФО 304706 в ВПКБ м. Луганська

Cирьєвой відділ +38 (0642) 55-58-49

Збут +38 (0642) 53-11-06

Тел. / факс: 38 (0642) 55-58-63

Електронна пошта: ldreklama@yandex.ru

Предметом діяльності товариства є:

· Виробництво м'яса та субпродуктів;

· Виробництво м'ясних напівфабрикатів;

· Виробництво ковбасних виробів;

· Оптова та роздрібна торгівля м'ясом та м'ясними продуктами;

· Реалізація отриманої внаслідок виробничої діяльності продукції торгівельними путями;

· Реалізація частини власної продукції за допомогою системи фірмової торгівлі;

· Проведення соціально-економічних досліджень, пошук потенційних партнерів з ціллю організації різних форм ділового співробітництва, у тому числі спільних та змішаних виробництв та підприємств;

· Комерційний збут виготовленої продукції на зовнішньому ринку;

· Надання посередницьких послуг;

Ціллю діяльності товариства є здійснення виробничо-господарської та комерційної діяльності на підставі чинного законодавства, яка базується на отриманні прибутку в інтересах учасників (акціонерів та працівників) товариства, забезпечення науково-технічного розвитку власного виробництва.

ЗАТ "Луганський м'ясокомбінат" являє собою лінейно-функціональну структуру, оскільки воно має директора, лінійних керівників - начальників цехів та ділянок, та безпосередньо виконавців. На підприємстві існує як горизонтальний, так вертикальний розподіл праці. Вертикальний розподіл праці характеризується наступними рівнями ієрархії. (рис 1.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Вертикальний розподіл праці

Горизонтальний розподіл праці на підприємстві представлено такими відділами як відділ сировини, хімічний відділ, ковбасний цех, відділ постачання та іншими, а отже відділами, які знаходяться на одній паралелі.

У організаційній структурі підприємства виділяють підрозділи:

Размещено на http://www.allbest.ru/

1.3 Асортимент виготовляємої продукції ЗАТ "Луганський м'ясокомбінат"

Сьогодні ЗАТ "Луганський м'ясокомбінат" входить до п'ятірки найбільших операторів м'ясного ринку України, що виробляє до 70 тонн на зміну ковбасних виробів та м'ясних напівфабрикатів.

У 2006 році в порівнянні з 1999 роком (рік початку технічного переоснащення підприємства) збільшилося виробництво:

- М'яса та субпродуктів 1 категорії - в 3 рази;

- Ковбасних виробів - в 4 рази;

- М'ясних напівфабрикатів - у 8 разів.

Асортимент включає 130 видів ковбасних виробів і 70 видів м'ясних напівфабрикатів. 20% у структурі виробленої продукції займає делікатесна група (копченості та твердокопчені ковбаси), більше 60% - ковбасні вироби вищого ґатунку.

Підприємство виготовляє наступні групи виробів:

1. Варені ковбаси («Молочна», «Докторська», «Хмельницька», «Варена з молоком» та ін.);

2. Сосиски («Ніжні», «Молочні», «Фірмові», «Лакомка», «Кроха» та ін.);

3. Сарделі («Соковиті», «Шпикачки»);

4. Шинки («Європейська», «Імперіал», «Луганська», «Делікатесна», «Ніжна»);

5. Напівкопчені ковбаси («Мозаїчна», «Шахтарська», «Донбаська жарена», сервелат «Європейський», сервелат «Фінський» та ін.);

6. Твердокопчені ковбаси - до цієї групи належать сиров`ялені ковбаси («Житомирська», салямі «Київська», салямі «Вікторія»), сирокопчені ковбаси («Амарето», «Бенкетна», «Єврейська», «Кнут» та ін.), варено-копчені ковбаси («Московська», «Коньячна», «Фінська» та ін.) та ковбаси з конини («Кінська», «Половецька», «Татарська»);

7. Копченості (делікатесна група) - балик свинячий, рулет «Ленінградський», філей «Карпачо»;

8. Нефондові вироби, які поділяються на ліверні ковбаси («Яічна», «Рослинна»), кров`яні ковбаси (з гречкою, з кашею) та сальтисон «Делікатесний», «Красний кров`яний» та ін.).

Кожна група з названих також поділяється на підгрупи залежно від того, у якій оболонці випускаються вироби - натуральній чи штучній.

Окрім ковбасних виробів підприємство виготовляє також широкий асортимент напівфабрикатів. Ця велика група продуктів поділяється на дві підгрупи: напівфабрикати та вироби з тіста. До першої підгрупи відносяться:

1. Котлети та зрази («Домашні», «Московські», «Ладушки», «Українські», «Сонечко» та ін.);

2. Сирі ковбаси («Мюнхенські», «Українські», «Купати»);

3. Фрикадельки та фарш;

4. Лопатки, стегна, крильця, філе, шашлики та ін.

До другої групи відносяться:

1. Пельмені, равіолі, хінкалі (пельмені «Сімейні», «Сибірські», равіолі «Гурман», «Гномик», хінкалі «Східні», «Кавказькі»);

2. Вареники (з картоплею, луком та шкварками; з капустою; з картоплею та грибами; з сиром; з сиром солоні);

3. Млинчики (з лівером; зі згущеним молоком; з м`ясом; з сиром; з грибами та ін.).

Більш розгорнутий асортимент знаходиться у додатках.

2. Аналіз фінансово-економічного стану ЗАТ "Луганський м'ясокомбінат"

Фінансово-економічний стан підприємства характеризується ступенем його прибутковості та оборотності капіталу, фінансової стійкості та динаміки структури джерел фінансування, здатності розраховуватися за борговими зобов'язаннями.

Правильна оцінка фінансових результатів діяльності та фінансово-економічного стану підприємства за сучасних умов господарювання конче потрібна як для його керівництва і власників, так і для інвесторів, партнерів, кредиторів, державних органів. Фінансово-економічний стан підприємства цікавить і його конкурентів, але вже в іншому аспекті - негативному; вони заінтересовані в ослабленні позицій конкурентів на ринку.

Для оцінки фінансово-економічного стану підприємства необхідна відповідна інформаційна база. Такою можуть бути звіт про фінансові результати діяльності і баланс - підсумковий синтетичний документ про склад засобів діяльності підприємства та джерела їхнього формування в грошовій формі на певну дату (кінець кварталу, року). З 1 січня 2000 року в Україні введено в дію нову форму балансу підприємства, що відповідає міжнародним стандартам здійснення бухгалтерського обліку суб'єктами господарювання.

Співвідношення між окремими групами активів і пасивів балансу мають важливе економічне значення та використовуються для оцінки й діагностики фінансового стану підприємства.

Оцінка фінансово-економічного стану підприємства на фіксовану дату здійснюється на підставі аналізу офіційних документів-звітів про: фінансові результати, рух грошових коштів, власний капітал і системи розрахункових показників.

Фінансово-економічний стан підприємства характеризується ступенем його прибутковості і оборотності капіталу, фінансової стійкості та динаміки структури джерел фінансування, здатності розрахуватися за борговими зобов'язаннями.

2.1 Аналіз складу і структури виробництва основних видів продукції в ЗАТ "Луганський м'ясокомбінат"

У цьому розділі я провела аналіз абсолютних показників розміру підприємства, отже розглянемо склад і структуру виробництва основних видів продукції в динаміці за три роки. Дані представлені в таблиці 1.

Таблиця 1. Склад і структура виробництва основних видів продукції в ЗАТ «Луганський м'ясокомбінат»

Види продукції	2006 р. тон	2007 р. тон	2008 р. тон	Відхилення	Питома вага в загальному обсязі,%
				2007 р.	2008 р.	2006 р.	2007 р.	2008 р.
М'ясо и субпрод.	9006	10940	7897	1934	- 3043	36	40	32
Ковбасні вироби:	12242	14220	14340	1978	120	49	51	57
варені	4473	5145	5146	672	1	18	18	20
сосиски, сард.	2491	3245	3309	754	64	10	12	13
полукопчені	1772	1901	1738	129	- 163	6,6	6,7	6,8
твердокопчені	889	1032	1148	143	116	4	4	5
копченості	1186	1410	1436	224	26	5	5	6
кінські	106	93	73	- 13	- 20	0,4	0,3	0,2
шинка	981	1013	1102	32	89	4	4	4
інші види	344	381	388	37	7	1	1	2
Напівфабрикати:	3417	2244	2592	- 1173	348	14	8	10
котлети	888	1158	1157	270	- 1	4	4	4
фрикадельки	194	133	144	- 61	11	0,9	0,5	0,6
пельмені	1446	-	-	-	-	5	-	-
вареники	65	-	-	-	-	0,3	-	-
млинці	14	-	-	-	-	0,1	-	-
солянка	-	-	92	-	-	-	-	0,4
м'ясні натур.	450	603	751	153	148	1,9	2,2	3,4
крупнокускові	153	166	167	13	1	0,7	0,6	0,6
фарш м'ясний	194	167	154	- 27	- 13	1	0,6	0,5
сирі ковбаси	13	17	127	4	110	0,1	0,1	0,5
Жир топлений	278	270	130	- 8	- 140	1	1	1
Усього продукції, тон	24943	27674	24959	2731	- 2715	100	100	100

Висновок: на основі цих розрахунків я можу сказати, що виробництво основних видів продукції до рівня 2008 року знизилося при виробництві: м'яса та субпродуктів (на 3043 тонни); ковбасних виробів: напівкопчених (на 163 тонни), ковбас з конини (на 20 тонн); м'ясних напівфабрикатів: котлет (на 1 тонну), фаршу м'ясного (на 13 тонн).

Якщо проаналізувати структуру виробництва основних видів продукції за 2008 рік (см. таблицю 1), то з усієї продукції: ковбасні вироби складають - 57%, м'ясо та субпродукти становлять - 32%, напівфабрикати - 10%, жир топлений - 1%.

2.2 Аналіз реалізованої товарної продукції в ЗАТ «Луганський м'ясокомбінат»

Спеціалізація виробництва - це вдосконалення територіального розміщення виробництв на основі регіональної (мікрозональної) концентрації; розвиток вертикальних зв'язків сільського господарства з галузями переробної промисловості, створення продуктових комплексів, виконання цільових монопродуктових програм; формування індустріально-виробничої системи з виробництва окремих видів продовольства і сировини на основі впровадження індустріальних методів та автоматизації сільського господарства і промислових циклів виробництва: поглиблення спеціалізації колективних і державних сільськогосподарських підприємств через поліпшення окремих видів виробництва продуктів харчування рослинного і тваринного походження, збільшення їх обсягів, здешевлення собівартості, підвищення екологічної якості та безпечності.

Основним показником, що характеризує спеціалізацію підприємства, є склад і структура реалізованої товарної продукції і її питома вага. Данні представленні в таблиці 2.

Кс - коефіцієнт спеціалізації, потрібен щоб урахувати ступінь розвитку усіх товарних галузей на підприємстві:

Кс = 100 / ? У(2n - 1), де

У - питома вага першої галузі у структурі товарної продукції,%;

n - порядковий номер першої галузі в ранжируваному рядку, побудованому у порядку зменшення: перше місце надають галузі з найбільшою питомою вагою у структурі товарної продукції, а останнє - з найменшою.

Таблиця 2. Склад, структура реалізованої товарної продукції в ЗАТ «Луганський м'ясокомбінат»

Вид товарної продукції	2007 р.	2008 р.
	Сума виручки, тис. грн.	Питома вага,%	Номер у ранжируваному рядку	? У(2n - 1)	Сума виручки, тис. грн.	Питома вага,%	Номер у ранжируваному рядку	? У(2n - 1)
1. Ковбаса варена	23101,00	16,62	3	83,1	28956,20	15,74	3	78,7
2. Ковбаса суха	24612,00	17,71	2	53,13	34562,40	18,79	2	56,37
3. Сосиски	18563,00	13,36	4	93,52	22786,40	12,39	4	86,73
4. Копченості	2102,00	1,51	11	31,71	2564,30	1,39	11	29,19
5. М'ясо :
- свинина	10254,00	7,38	5	66,42	11564,00	6,29	6	69,19
- яловичина	9546,00	6,87	6	75,57	10265,00	5,58	7	72,54
- курятина	34859,00	25,09	1	25,09	40215,00	21,86	1	21,86
- потрошки	5021,00	3,61	7	46,93	7025,00	3,82	8	57,3
Усього м'яса	59680,00	42,95		214,01	69069,00	37,55		220,89
6.Напівфабрикати:
- м'ясні	2850,80	2,05	10	38,95	4521,00	2,46	10	46,74
- курячі	3024,00	2,18	9	37,06	6452,00	3,51	9	59,67
- десертні	5023,00	3,61	8	54,15	15023,00	8,17	5	73,53
Усього полуфабрикатів	10897,80	7,84		130,16	25996,00	14,13		179,94
Усього:	138955,80	100		605,78	183934,30	100		651,78

Коефіцієнт зосередження товарного виробництва визначає диверсифікацію підприємства. При цьому диверсифікація має тенденції зворотні спеціалізації, тим нижче рівень диверсифікації. Для подальшого визначення спеціалізації необхідно розрахувати коефіцієнт зосередження товарного виробництва або коефіцієнт спеціалізації по наступній формулі:

2007 рік: 100/ ? У(2n - 1) -

2008 рік: 100/ ? У(2n - 1) -

Висновок: коефіцієнт спеціалізації в течії двох років був практично однаковим. Дані показують, що розрахований коефіцієнт спеціалізації, рівний 0,1651 в 2007 році і 0,1534 в 2008 році, це свідчить про те, що підприємство має високий рівень спеціалізації. На основі проведених розрахунків можна сказати, що Луганський м'ясокомбінат є багатогалузевим підприємством, в якому з кожним роком все більше росте диверсифікація підприємства. Таким чином проходить розширення асортименту продукції, що робиться відповідно для зниження в ринкових умовах можливого банкрутства і пересичування ринку однорідною продукцією.

Диверсифікація - спосіб розвитку підприємства, що полягає в освоєнні виробництва нових товарів, товарних ринків, а також видів послуг, що включає не просто диверсифікацію товарних груп, але й розповсюдження підприємницької діяльності на нові та не пов'язані з основними видами діяльності фірми.

2.3 Аналіз основних показників рівня інтенсивності та ефективності інтенсифікації в ЗАТ «Луганський м'ясокомбінат»

Також на результати господарської діяльності великий вплив мають показники рівня інтенсивності та ефективності інтенсифікації.

Данні представлені в таблиці 3.

Таблиця 3. Основні показники рівня інтенсивності та ефективності інтенсифікації в ЗАТ «Луганський м'ясокомбінат»

	2006 р.	2007 р.	2008 р.	Відхилення
				2007 р.	2008р.
Показники рівня інтенсивності
1.Виробництво основних видів продукції:
- м'ясо і субпродукти 1 категорії, тон	9006	10940	7897	1934	- 3043
- ковбасні вироби, тон	12242	14220	14340	1978	120
- напівфабрикати, тон	3417	2244	2592	- 1173	348
2.Товарна продукція в порівнянних цінах на 01.01.2008	252455,6	300666,8	346634,0	48211,2	45967,2
3.Товарна продукція в діючих цінах, тис. грн	250201,6	313534,5	411068,8	63332,9	97534,3
4.Виручка від реалізації, тис. грн	301502,8	376315,6	493899	74812,8	117583,4
5.Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування, тис. грн	25627,1	24240,2	18188	- 1386,9	- 6052,2
6.Чистий прибуток, тис. грн	25627,1	24240,2	18188	- 1386,9	- 6052,2
7.Виробничі витрати, тис. грн	22488,3	31016,1	42362	8527,8	11345,9
8. Повна собівартість, тис. грн	190986,5	248494,8	345000	57508,3	96505,2
9.Середньорічна чисельність працівників, чол.	963	1067	1106	104	39
10. Середньорічна вартість ВПФ, тис. грн	25038	29876	35392	4838	5516
11. Фондоозброєність, тис. грн	26	28	32	2	4
Показники ефективності інтенсифікації
12.Виручка в розрахунку на:
-1 тис. чол.-год.	141,7	155,4	195,01	13,7	39,61
-1 тис. грн ВПФ	12,04	12,6	13,96	0,56	1,36
-1середньорічного працівника	313,1	352,7	446,6	39,6	93,9
13. Прибуток у розрахунку на:
-1 тис. чол.-год.	12,04	10,01	7,18	- 2,03	- 2,83
-1 тис. грн ВПФ	1,02	0,8	0,5	- 0,22	- 0,3
-1середньорічного працівника	26,6	22,7	16,4	- 3,9	- 6,3
14.Рівень рентабельності,%	113	78	43	- 35	- 35
15.Рентабельність продажів,%	8,5	6,4	3,7	- 2,1	- 2,7

Висновок: у 2008 році вартість основних виробничих фондів на одного середньорічного працівника збільшилася на 4000 грн у порівнянні з 2007 роком. Виручка від реалізації в розрахунку на одного середньорічного працівника також збільшилася на 93,9 тис. грн, на одну тисячу людино-годин затрат праці - зростання на 39,61 тис. грн, на одну тисячу ВПФ - зростання на 1,36 тис. грн, через збільшення продукції більш дешевого асортименту.

Ситуація з прибутку склалася наступним чином:

У розрахунку на 1 тис. людино-годин - прибуток у порівнянні з 2007 роком, знизився і склав 2,8 тис. грн, у розрахунку на одну тисячу ВПФ - знизився і склав 0,3 тис. грн, в розрахунку на одного середньорічного працівника також знизився і склав 6,3 тис. грн. Як результат, рівень рентабельності знизився на 35%, а рівень рентабельності продажів - з 2,1 до 2,7%.

Для забезпечення відтворення основних засобів важливе значення має вивчення їхнього стану та використання.

Стан і використання основних фондів на підприємстві є важливим чинником ефективності його діяльності.

Розглянемо склад і структуру основних засобів в ЗАТ «Луганський м'ясокомбінат» в таблиці 4.

Таблиця 4. Дані про склад та структуру основних виробничих фондів підприємства у динаміці

Найменування групи основних засобів	2006 р.	2007 р.	2008 р.
	Сума, тис. грн.	Питома вага,%	Сума, тис. грн.	Питома вага,%	Сума, тис. грн.	Питома вага,%
1. Будівлі, споруди, передавальні пристрої	18784,3	31,63	21237,4	25,46	24856	23,4
2. Машини та обладнання	29290,5	49,33	47150,4	56,52	64726	60,93
3. Транспортні засоби	5684,2	9,57	7869,8	9,43	8668	8,16
4. Інструменти, прилади та інше	4613,9	7,78	5892,9	7,06	6002	5,65
5. Інші основні засоби	363,9	0,61	433,5	0,52	426	0,4
6. Малоцінні необоротні матеріальні активи	642,6	1,08	845,3	1,01	1547	1,46
Усього	59378,5	100	83429,3	100	106225	100

Висновок: Таким чином з таблиці ми бачимо, що склад і структура основних виробничих фондів протягом 2007 - 2008 року збільшилися на 22795,7 тис.грн., на що значний вплив зробило придбання виробництвом машин та обладнання, що збільшило відповідно на 4,4%. Також було придбано будівлі, споруди та передавальні пристрої 3618,6 тис. грн.

3. Система маркетингу підприємства ЗАТ «Луганський м'ясокомбінат»

3.1 Організаційна структура відділу маркетингу та реклами

На підприємстві ЗАТ «Луганський м'ясокомбінат» одним з найважливіших відділів є відділ маркетингу, який представлений на рис.2.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.2. Організаційна структура відділу маркетингу та реклами

Розглянемо детальніше організаційну структуру відділу маркетингу та реклами, в якому мною була пройдена виробнича практика.

Керує відділом начальник відділу маркетингу та реклами. Йому підпорядковані заступник начальника з маркетингу та заступник начальника з реклами. Вони керують двома підрозділами - з маркетингу та з реклами відповідно. До складу підрозділу з маркетингу входять провідний спеціаліст з маркетингу, бренд-менеджер та аналітик. До компетенції спеціаліста з маркетингу належить проведення моніторингу ринку, дослідження конкурентів та споживачів, впровадження в життя ідей, розроблених бренд-менеджером та іншими працівниками відділу. Бренд-менеджер займається створенням іміджу торгівельної марки «Луганські делікатеси». Аналітик проводить аналіз результатів досліджень ринку, аналізує ефективність роботи підприємства, визначає рентабельність продажу різних видів продукції.

До складу підрозділу відділу з реклами входять провідний спеціаліст з реклами, дизайнер та рекламісти. Спеціаліст з реклами займається розробкою та підготовкою рекламних кампаній, дегустацій та промо-акцій. Дизайнер відповідає за художнє оформлення рекламних звернень. Рекламісти проводять дегустації та промо-акції.

Це не остаточно сформована структура цього відділу, тому що виробництво підприємства з кожним роком зростає і підприємству потрібні молоді спеціалісти з креативним мисленням щоб покращити продаж товарів, і саме для цього цей відділ треба розширяти.

3.2 Конкуренти ЗАТ «Луганський м'ясокомбінат»

Висока якість, свіжість, надійність - ось принципи роботи Луганського м'ясокомбінату.

Луганський м'ясокомбінат c 1937 року є, найбільшим виробником ковбас, шинок, шинок, напівфабрикатів з м'яса, в Донбасі. Він щодня випускає понад 250 найменувань ковбасних виробів та копченостей з натурального м'ясної сировини тільки від національних виробників з додаванням натуральних спецій. Підприємство оснащене найсучаснішим технологічним устаткуванням, яке забезпечує і гарантує випуск високоякісної продукції. Делікатесні продукти, ковбаси, шинки тут виробляються як за старовинними рецептами класичний, так і за новітніми європейськими технологіями. Вони виготовляються з витриманого м'ясної сировини з додаванням спецій, що поставляються з Індії, Шрі-Ланки, Індонезії. Нові смакові поєднання досягаються за рахунок застосування оригінальних композицій спецій, а різноманітність форм готових виробів і використання майстерно підібраний обсипки з спецій і пряностей надає делікатесів індивідуальність і неповторність.

Протягом багатьох років торгівля м'ясом і ковбасами не вимагала ніяких заходів, тому що була гостро дефіцитна. Але поява на ринках порівняно недорогої продукції, барвисто упакованої і має великі терміни зберігання, переорієнтувала покупців саме на такі товари. Тому перед фахівцями Луганського м'ясокомбінату було поставлено завдання виробництва доступною покупцеві продукції - не дивлячись на відсутність сировинного ринку, допоміжних матеріалів (у тому числі спецій), недоліки технічного оснащення і масу інших, не менш серйозних перешкод і проблем. Для їх подолання було закуплено обладнання німецьких та австрійських виробників, що дозволило організувати лінії з виробництва варених ковбас і сосисок, копченини і сирокопчених ковбас високої якості.

Хоча ЗАТ «Луганський м`ясокомбінат» є чи ні найбільшим виробником м`яса та м`ясних виробів, воно має багатьох конкурентів. Серед них такі підприємства як ЗАТ «Краснодонський м`ясокомбінат», ЗАТ «Перевальський м`ясокомбінат», «Смачнофф», ТМ «Торос», ТМ «Глобино», ЗАТ «Лисичанський м`ясокомбінат», ТМ «Кременчукм`ясо», ТМ «Славна» та інші м`ясопереробні заводи та комбінати.

Конкурентоспроможність підприємства - це його здатність посісти відповідну позицію на конкретному ринку. Най-об'єктивнішим, з погляду маркетингу, є встановлення конкурентоспроможності підприємства на підставі його реальних конкурентних переваг. Згідно з таким підходом оцінка конкурентоспроможності підприємства - це порівняння його характеристик, властивостей чи марок товарів, що ним продукуються, із аналогічними показниками пріоритетних конкурентів (тобто з найліпшими позиціями на даному ринку) для визначення того, що забезпечує підприємству переваги над конкурентами в конкретній сфері чи навіть у кількох сферах діяльності.

Існують зовнішні і внутрішні конкурентні переваги:

а)зовнішні базуються на відмінних якостях товару, що стають цінністю для покупців через те, що зменшують їхні витрати або підвищують ефективність їхньої діяльності. Така перевага збільшує «ринкову силу» підприємства, бо вона може примусити ринок погодитись навіть на вищу ціну продажу, ніж у конкурентів;

б)внутрішні полягають у скороченні витрат чи налагодженні ефективнішої системи управління, ніж у конкурентів, що дає змогу виробнику знизити собівартість товарів, а отже, і ціни, здобуваючи в такий спосіб пріоритет на ринку.

Конкурентоспроможність товарів підприємства була досягнута шляхом зниження їх собівартості, а саме:

- розробкою і впровадженням у виробництво нових технологій;

- розробкою технології раціональної обробки, обвалки і жилівки м'яса яловичини та свинини;

- використанням у виробництві як традиційного, так і нетрадиційного сировини;

- раціональністю використання сировини тваринного походження;

- збільшенням частки м'яса птиці у виробництві ковбас;

- розробкою нормативної документації для нових видів ковбас та копченостей.

3.3 Системи контролю якості на підприємстві ЗАТ «Луганський м'ясокомбінат»

При проходженні практики на ЗАТ «Луганський м'ясокомбінат» я ознайомилась з системами контролю якості, які діють на підприємстві ЗАТ «Луганський м'ясокомбінат». Перша система це - ISO 9001.

ISO - це Міжнародна організація зі стандартизації, членами якої є 139 країн світу. Задачами організації є розробка міжнародних стандартів, проведення тестування та сертифікації, які спрямовані на розвиток торгівлі якісними продуктами та послугами між організаціями у регіонах, країнах та по усій земній кулі.

Стандарти ISO - це документи загального характеру, які утворюють добровільну, основану на міжнародному консенсусі, систему. Принципи, установлені у них, погоджені між професіоналами у області якості, виробниками та споживачами, та можуть бути використані у діяльності кожного підприємства. Перший варіант міжнародного стандарту ISO 9001 було опубліковано Міжнародною організацією зі стандартизації у 1987 році, після чого він переглядався два рази. Сьогодні діючий варіант - ISO 9001: 2000 - найбільш популярний міжнародний стандарт для систем управління якістю, використовуваний більш ніж у 150 країнах світу.

Система управління якістю відповідно з ISO 9001: 2000 охоплює структуру підприємства, обов`язки, процеси, процедури та ресурси. В основу сучасної системи якості покладені 8 принципів:

1) Орієнтація на споживача;

2) Лідерство;

3) Залучення персоналу;

4) Процесний підхід;

5) Системний підхід до менеджменту;

6) Постійне покращення;

7) Прийняття рішень, яке базується на фактах;

8) Взаємовигідні відносини з постачальниками.

Система управління якістю ЗАТ «Луганський м`ясокомбінат» розповсюджується на виробництво усіх видів ковбасних виробів, копченостей, м`ясних напівфабрикатів ті виробів з тіста. На ЗАТ розроблена та затверджена Політика у області якості - документ, який відображає загальні наміри та напрямки діяльності підприємства у області якості, офіційно сформульовані вищим керівництвом. Політика у області якості є складовою та рівноцінною частиною загальної політики та стратегії ЗАТ, періодично аналізується та, при необхідності, переглядається, з метою постійного підтримання її придатності та актуальності. Політика у області якості доводиться керівниками підрозділів ЗАТ до відомості усіх його робітників, а також інших зацікавлених сторін.

Стратегічне планування на ЗАТ та політика у області якості створюють основу для встановлення щорічних цілей у області якості в цілому по підприємству. При встановленні цілей у області якості вищим керівництвом враховуються:

- Поточні та майбутні потреби підприємства та споживачів;

- Результати аналізу ринку продукції;

- Інформація про досягнуті результати у виробництві продукції;

- Результати аналізу діяльності ЗАТ у порівнянні з іншими аналогічними підприємствами (аналіз конкурентоспроможності);

- Можливості для покращення системи;

- Можливості для виділення ресурсів, необхідних для досягнення цілей.

Ефективність функціонування системи управління якістю контролюється шляхом проведення регулярних перевірок:

- Внутрішніх аудитів системи, здійснюваних спеціально підготовленими спеціалістами підприємства, так званою групою внутрішніх аудиторів, з метою підтвердження відповідності системи діючим документам і стандарту;

- Технічних наглядів (аудитів третьою стороною) за системою, здійснюваних з метою підтвердження відповідності системи стандарту представниками органа з сертифікації.

Друга система контролю якості це - система HACCP.

Світовій спільноті ця система відома як - система аналізу рисків та критичних контрольних точок (НАССР - від. англ. - «Hazard Analysis Critical Control Points») - система, яка визначає, оцінює та регулює небезпеки, які мають значення с точки зору безпеки харчових продуктів (біологічні, фізичні та хімічні) та спрямована на профілактичні заходи у випуску саме безпечної харчової продукції.

Ця система була розроблена у 70-х роках в умовах строгої таємності компанією Піллсбері (The Pillsbury Company), яка виробляла харчування для космонавтів та для якої було дуже важливо гарантувати її безпеку. Але пройшло більш 20 років, доки система НАССР набула ширшого розповсюдження та стала стрімко розвиватися.

Суттю системи НАССР є виявлення небезпечних чинників та контроль критичних точок технологічного процесу або параметрів, які більш за все впливають на безпечність виготовляємої продукції. Небезпечні чинники, які зв`язані з виробництвом харчових продуктів, можуть зустрітись на кожному з етапів: від закупівлі сировини до споживання готових виробів, тому у основу системи НАССР покладено проведення їх аналізу на усіх стадіях життєвого (виробничого) циклу, до якого входять: закупівля сировини та обладнання, процеси забою худоби, зберігання сировини у холодильному цеху, обробки, обвалки та жиловки м`яса, виготовлення фаршу, формування та термічної обробки ковбасних виробів, їх упаковки та реалізації. Принципи НАССР можуть бути використані у тому числі й на стадії сільськогосподарського виробництва, попередньої обробки та переробки харчових продуктів, транспортування та доставки замовнику, а також у системі продажу та споживання. Головною перевагою системи НАССР є те, що вона базується на попередженні помилок, а не на виявленні їх за допомогою контролю готової продукції.

У основі системи НАССР лежать сім принципів, послідовна реалізація яких дозволяє розробити, впровадити та успішно керувати НАССР на підприємстві:

Принцип 1 - Проведення аналізу рисків

На даному етапі необхідно виявити потенційно небезпечні риски та чинники, які зв`язані з виробництвом харчових продуктів на абсолютно усіх стадіях життєвого циклу продукту, після чого оцінити умови та імовірність виникнення небезпечних чинників та визначити заходи для їх контролю.

Принцип 2 - визначення критичних контрольних точок (ККТ)

На даному етапі необхідно визначити критичні контрольні точки - операції або етапи процесів, які потрібно контролювати для попередження або зведення до мінімуму імовірності впливу небезпечних чинників.

Принцип 3 - визначення критичних меж для кожної ККТ

Необхідно встановити критичні межи, яких потрібно додержуватись, щоб критична точка знаходилась під контролем.

Принцип 4 - створення системи моніторингу (відстеження) кожної ККТ

Необхідно створити систему перевірки, яка надасть можливість контролювати критичні точки за допомогою запланованих випробувань або вимірювань.

Принцип 5 - Визначення коригувальних дій

Необхідно розробити коригувальні дії, які слід виконувати, якщо у результаті моніторингу встановлено, що у конкретній критичній точці контролю відбувся вихід за критичні межи.

Принцип 6 - Визначення процедур перевірки ефективності функціонування системи НАССР

Необхідно розробити процедури перевірки, які дають можливість впевнитись у ефективності системи НАССР.

Принцип 7 - документування усіх процедур та запис даних, які відносяться до системи та її використання

Необхідно документувати процедури та реєструвати дані, необхідні для функціонування системи.

Та чому ж система НАССР набуває такого стрімкого розповсюдження? Це можна пояснити перевагами, які вона надає тим, хто її використовує. Система НАССР дозволяє підприємству:

- Вдосконалювати діючу систему управління якістю;

- Збільшити конкурентоспроможність своєї продукції, і як результат, розширити присутність на внутрішньому ринку та збільшити експортні можливості;

- Завоювати міжнародне визнання;

- Постійно контролювати якість та безпеку продукції на кожному етапі виробничого циклу;

- Передбачити риски при виробництві харчових продуктів и, тим самим, забезпечувати споживачам гарантії безпечності продукції;

- Покращити економічні показники діяльності підприємства за рахунок зростання продуктивності;

- Підтримувати впевненість споживачів у тому, що необхідна якість забезпечується та підтримується.

3.4 Дослідження маркетингової товарної політики ЗАТ «Луганський м'ясокомбінат»

виробництво маркетинговий товарний політика

Маркетингова товарна політика - це комплекс заходів зі створення й управління продукцією підприємства для задоволення потреб споживачів та досягнення підприємством власних цілей. Традиційно ця політика становить основний зміст маркетингової діяльності, бо коли підприємство не виготовляє корисних споживачам товарів чи не надає послуг, воно стає непотрібним.

Найважливішою частиною маркетингової товарної політики є розробка товарів. Це поняття передбачає або планування (створення) нових товарів, які дадуть змогу підприємству вийти на нові ринки чи розширити існуючі, перемогти конкурентів, отримати відповідні доходи і прибутки, або модифікування існуючих товарів, тобто зміну їхніх властивостей та характеристик, що уможливить постійне привернення до них уваги споживачів і як результат - збереження протягом тривалого часу обсягів збуту і доходів.

Обслуговування - це забезпечення сталості відповідних характеристик товарів, їхньої відповідності встановленим стандартам. Основним у цій частині маркетингової товарної політики є контроль за якістю продукції, своєчасне інформування виробництва про необхідність її поліпшення, проведення заходів зі збереження характеристик товарів під час товарного руху та збуту.

Елімінування - це процес зняття застарілого (такого, який перестав користуватись достатньо активним попитом) товару з виробництва і ринку. Основне завдання цієї частини маркетингової товарної політики - оптимізувати процеси усунення з ринку застарілих товарів, тобто своєчасно відмовитись від їх виробництва, узгодити витрати підприємства на виробництво і збут товарів, попит на які постійно спадає, зі зменшенням доходів від їхнього продажу, котрі поки ще наявні і на котрі можна розраховувати принаймні в найближчому майбутньому.

Маркетингові дослідження ринку включають вивчення та прогнозування його кон'юнктури, розрахунок його місткості, визначення прогнозних показників збуту продукції, аналіз поведінки споживачів і конкурентів, а також конкурентного середовища.

Кон'юнктура ринку - це реальна економічна ситуація яку характеризують співвідношення між попитом та пропонуванням, рівень і динаміка цін, товарних запасів, а також інші{ показники та чинники (історичні, національні, природно-кліматичні, територіальні, політичні, соціально-економічні тощо) У процесі маркетингових досліджень вивчається як загальноекономічна кон'юнктура, так і кон'юнктура конкретних товарних ринків. Дослідження загальноекономічної кон'юнктури включають вивчення величини і співвідношення попиту та пропонування товарів, аналіз стану й динаміки платоспроможності, рівня та зміни значень оптових і роздрібних цін, номінальних і реальних доходів, механізму функціонування ринку цінних паперів і грошового обігу, динаміки продуктивності праці, обсягів капіталовкладень, величини основних макроекономічних показників і т. п. Дослідження кон'юнктури конкретного товарного ринку передбачає визначення показників попиту та пропонування конкретного товару (обсяги, структура, динаміка, еластичність), пропорційності (співвідношення попиту та пропонування, товарна структура товарообороту, частки ринку, структура покупців та продавців, регіональна структура), тенденцій розвитку обсягів продажу, цін, товарних запасів, інвестицій, даних щодо стійкості та циклічності ринку, стану його ділової активності (портфель замовлень, кількість, розмір, частота та динаміка угод), аналіз ризиків, що мають тут місце, характеристику масштабів ринку (кількість продавців та покупців, рівень приватизації та монополізації, стан конкуренції і т. п.).

Прогноз кон'юнктури товарного ринку - це об'єктивне ймовірнісне судження про динаміку його найважливіших характеристик та їх альтернативні варіанти за умови справдження певних припущень.

Місткість ринку - це обсяги продажу товарів на конкретному ринку (продажу конкретній групі споживачів даного регіону в заданий проміжок часу в тому самому бізнес-середовищі в рамках конкретної маркетингової програми). Уже із самої суті такого визначення логічно випливає те, що місткість ринку - це не фіксована величина, а функція кількох змінних. Отож, у процесах маркетингових досліджень визначають два значення місткості ринку.

Реальна місткість ринку - це обсяги продажу товарів у даний час конкретній групі споживачів.

Потенційна місткість ринку (ринковий потенціал) - це максимально можливі обсяги продажу товарів за конкретний проміжок часу, яких можна досягти завдяки реалізації відповідних маркетингових програм.

Ринкове агрегування: ринок розглядають як одне неподільне ціле;

Ринкове сегментування - ринок розподіляють на окремі однорідні частини (сегменти) або проводять типологізацію споживачів за окремими однорідними групами.

Ринкове сегментування може бути проведене з використанням двох підходів.

Перший підхід - сегментування за характерними ознаками продукції (призначення, вартість, відповідність моді, популярність, технічна складність, міра новизни тощо).

За другим підходом сегментування здійснюється з використанням характеристик та особливостей поведінки споживачів:

а) за географічними ознаками: країна, регіон, тип населеного пункту, клімат, густота населення;

б) демографічними ознаками: вік, стать, сімейний стан, склад сім'ї;

в) психографічними ознаками: спосіб та стиль життя, тип особистості;

г) соціально-економічними ознаками: соціальний клас, вид занять, рівень доходів, структура витрат;

д) культурними ознаками: освіта, релігія, традиції, цінності;

є) параметрами поведінки: причини купівлі, статус користувача, міра потреби в продукції, емоційне ставлення до продукту.

Прогноз збуту (продажу) - це визначення того, що підприємство розраховує продати, виходячи із існуючої кон'юнктури, ринкового потенціалу і власних можливостей. Відомі некількісні та кількісні методи прогнозування збуту.

Некількісні методи - це експертна оцінка майбутніх обсягів збуту підприємства. Як експертів використовують працівників вищого та середнього менеджменту підприємства, торговельних агентів, покупців, незалежних фахівців. З-поміж кількісних методів найвідомішими є множинна регресія (пошук рівнянь, які описують залежність майбутніх обсягів збуту від набору незалежних змінних), кореляційний аналіз, аналіз рядів динаміки, прогнозування на основі частки ринку, метод стандартного розподілу ймовірності та ін.

Особливу актуальність у системі маркетингових досліджень ринку має вивчення поведінки споживачів. Якісний і кількісний склад, що і навіщо вони купують, хто бере участь у процесі купівлі, коли, де і за яку ціну вони купують?

У сучасному розумінні поведінка споживачів - це всі ті економічні, соціальні і психологічні аспекти, які мають місце в процесі підготовки і здійснення купівлі, а також використання придбаного продукту, включаючи передання набутого досвіду іншим; це дії, які здійснюють окремі особи купуючи і використовуючи продукцію чи послуги, це розумові і соціальні процеси, які передують цим діям або настають за ними.

Для оцінки поведінки споживачів використовується інтердисциплінарний підхід. Так, економічні науки допомагають знайти відповідь на запитання, який дохід мають споживачі і як вони йо-fo розподіляють, за якою ціною вони хотіли б придбати той чи інший продукт, як можна оцінити величину попиту і пропонування товарів тощо. Психологія допомагає зрозуміти мотиви і стимули поведінки споживачів, етнографія - особливості походження, розселення, стосунків, культури і побуту народів, симптоматологія - зовнішні ознаки як виявлення сутності явищ, герменевтика - пояснити та інтерпретувати тексти та ін.

Досліджуючи поведінку споживачів, удаються до кількох теоретичних підходів. Найвідоміші з них такі:

- економічна теорія, що розглядає рішення покупців як наслідок раціональних, тобто логічних послідовних підрахунків. Індивідуальний покупець намагається витратити свій дохід на товари з таким розрахунком, щоб найбільшою мірою задовольнити свої запити і смаки. Проте за певними оцінками лише 25% купівель здійснюється в такий спосіб;

- мотиваційна теорія, яка стверджує, що справжні причини купівлі товарів не завжди мають свідомий характер. Мотивація, що лежить в основі поведінки людей, є наслідком постійного взаємовпливу комплексу свідомих і несвідомих, чуттєвих, інтелектуальних, а також культурних і фізіологічних потреб.

Нині відправним моментом дослідження поведінки споживачів є побудова і вивчення відповідних моделей. Моделі поведінки споживачів - це концептуальні схеми, які систематизують інформацію про те, як і чому приймаються рішення про купівлю товарів (послуг). Завдяки використанню таких моделей можна ліпше зрозуміти поведінку споживачів, а отже, ефективніше використати маркетинговий інструментарій.

Кінцевий результат пошуку інформації - створення альтернатив чи варіантів купівлі, які споживач має оцінити з погляду найліпшого розв'язання своєї проблеми, а також з погляду наявних обмежень. Оцінювання альтернатив здійснюється на підставі використання об'єктивних (функціональні характеристики продукції, упаковка, ціна, якість) і суб'єктивних критеріїв (престиж торгової марки, імідж, унікальність, популярність). Однак досить часто споживач приймає рішення - вибирає альтернативу - імпульсивно, тобто стихійно, під впливом емоцій та почуттів, а не фактів. Саме так здійснюється близько третини всіх купівель.

Останній етап цього процесу - поведінка після купівлі, тобто порівнювання споживачем придбаного товару зі своїми надіями чи сподіваннями. У результаті споживач відчуває задоволення чи розчарування. Якщо має місце останнє - слід з'ясувати причини такої ситуації.

У ході практики усі студенти які проходили практику на ЗАТ «Луганський м'ясокомбінат» у відділі маркетингу та реклами були розподілені на окремі групи, які займалися дослідженнями. У ході проведення досліджень було проведене анкетування на різну тематику - смаки споживачів серед напівфабрикатів, ковбасних виробів, задоволеність споживачів ціною, якістю та сервісом.

Моя група вивчала смаки споживачів серед напівфабрикатів. Спочатку ми самостійно склали анкету у цьому напрямку, потім її запевнив наш начальник і ми почали проводити наші дослідження. Вони показали, що напівфабрикати купують не так часто як ковбасні вироби. Серед напівфабрикатів найбільшим попитом користуються - пельмені та вареники. За допомогою анкетування було виявлено, що при покупці напівфабрикатів споживачі купують частіше продукцію на вагу ніж фасовану.

В ході цього анкетування я можу сказати що продукція ТМ «Луганські Делікатеси» користується великим попитом серед споживачів і більша їх кількість задоволена виробами, цінами та якістю цих продуктів, але були і негативні відгуки з боку споживачів стосовно напівфабрикатів, тому хоча продукція ЗАТ «Луганський м'ясокомбінат» і виготовляється на високому рівні, все одно треба намагатись покращувати якість виготовляємої продукції, знизити ціни щоб розширити чисельність споживачів і тим самим покращити рівень продажу на підприємстві.

Висновок

Мета даної роботи полягала в правильній розробці механізму вдосконалення маркетингової стратегії підприємства, в даному випадку ЗАТ «Луганський м'ясокомбінат». Досліджуване підприємство є одним з провідних підприємств харчової промисловості Луганської області і має стійкі позиції на ринку м'ясопродуктів.

Продукція ТМ "Луганські делікатеси" по заслугах відзначена багатьма престижними нагородами:

"Переможець Всеукраїнського конкурсу якості продукції «100 кращих товарів України 2003, 2005 років»: "грудинка гусарська "," шинка царська "," корейка боярська", "яловичина соковита", широкий асортимент сирокопчених та сиров'ялених ковбас;

"Лауреат Міжнародного конкурсу" Золота торгова марка 2004 ";

"Переможець галузевого рейтингу Міністерства аграрної політики України" Кращий виробник року 2005".

Найголовніша нагорода для виробника - це визнання й позитивна оцінка споживача. Сьогодні понад 50% всієї м'ясної продукції, споживаної в Луганській області, це ковбасні вироби ТМ "Луганські делікатеси".