Характеристика міжнародного фармацевтичного ринку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

На тему

Характеристика міжнародного фармацевтичного ринку

Келесидис А.Г.

План

1. Основи міжнародного фармацевтичного маркетингу

2. Суть i види мiжнародного маркетингу

3. Етапи виходу фармацевтичної фірми на міжнародний ринок

4. Характеристика фармацевтичного ринку

1. Основи міжнародного фармацевтичного маркетингу

Виникнення і розвиток концепції міжнародного маркетингу як своєрідної системи маркетингової діяльності приходиться на 60-70 роки. Саме до цього періоду склалися необхідні передумови до перебудови ринкової діяльності в міжнародному масштабі на основі принципів маркетингу, що довів у попередній період свою дієвість як ефективна система корпоративного керування і засіб конкурентної боротьби на національних ринках.

У сучасних умовах розвитку господарської сфери життя суспільства, що характеризується подальшим загостренням конкурентної боротьби на світових ринках, усе більш складними і диверсифицированными як технологічними, так і організаційними моделями виробництва, надзвичайною інформаційною насиченістю і коммуникативностью, ефектність зовнішньоекономічної діяльності, як і економічної активності взагалі, також тісно зв'язана з цілями і методикою використання інструментів маркетингу. Причому його міжнародні аспекти значно актуалізуються, завдяки подальшій інтернаціоналізації світової економіки, розширенню міжнародної торгівлі, більш динамічному і масовому переміщенню капіталів і робочої сили.

Зовнішньоекономічні зв'язки стають усе більш помітною складовою частиною господарської діяльності українських підприємств і організацій. Зростає інтерес до участі в економічному, виробничому і науково-технічному співробітництві з партнерами з закордонних країн. У цих умовах усе більше число працівників виробничої сфери, малих підприємств і державних установ мають потребу в об'єктивній інформації про світовий ринок, його структурі, організації і техніку здійснення комерційних операцій.

Для багатьох підприємств вивчення і застосування міжнародного маркетингу необхідно внаслідок наростаючої відкритості стосовно зовнішніх ринків і з метою удосконалювання їхніх відносин з цими ринками.

Мiжнародний маркетинг е одним з найважливих напрямкiв, в яких розвиваеться наука i практика маркетингу, набуваючи вiдносну самостiйнiсть. Мова йде про автономнiсть самоi концепцii маркетингу, його

В значнiй мiрi правомiрно говорити, що мiжнародний маркетинг являеться "вищою школою" маркетингу. Таке твердження являеться справедливим не тiльки тому, що експорт у всi часи вiдзначався високим рiвнем органiзацii торгiвельноi справи. Рiч в тому, що пiдприемства,якi працюють на свiтовий ринок, ранiше вiд iнших почали втiлювати досягнення маркетингу.

Експортнi пiдприемства можуть бути диференцiйованi у вiдповiдностi з традицiями у використаннi маркетингу. Тi з них, якi вiдносяться до галузей промисловостi, що виготовляють основнi засоби, завжди були технiчно високообладнаними i не проявляли особливих зусиль по обробцi ринку. З другоi сторони, пiдприемства, якi виробляють засоби споживання, з давнiх пiр могли розраховувати на успiх при високому рiвнi ринковоi орiентацii. Тому задовго до виникнення маркетингу як науки вони користувались методами, якi ввiйшли i послiдовно удосконалюються в маркетингу. Особливо це стосуеться послуг i сервiсу, зв'язаних з споживанням продукцii.

Значення мiжнародного маркетингу визначаеться тим, що для сучасноi економiки характерна швидка iнтернацiоналiзацiя всiх процесiв. Остання стае самостiйною силою, яка мае яскраво виражену тенденцiю зростання. Iнтернацiоналiзiя виробництва i збуту форсуеться рiзноманiтними факторами, в тому числi, економiчними, полiтичними, технологiчними, соцiолого-демографiчними, психолого-менталiтетними. В економiчному розумiннi iнтернацiоналiзацiя виробництва веде до кращого розподiлу працi, росту його продуктивностi, розширення сфери вложення капiталу, розвитку технiки i методiв розрахункiв.

Бiльшiсть економiчних факторiв тiсно пов'язана з полiтичними. Ми являемся очевидцями створення мiжнародних полiтичних iнститутiв i корпорацiй i iх об'еднань. Цьому в значнiй мiрi сприяло виродження протекцiонiзму, яке почалося в основному пiсля другоi свiтовоi вiйни. I хоча неможливо не бачити i протилежних явищ, якi свiдчать про бажання уряду деяких краiн у всьому поблажливо ставитись до вiтчизняних фiрм, створювати умови "найбiльшого сприяння", тим не менше не такi тенденцii домiнують. Вони лише свiдчать про хворобу iнтернацiоналiзацii. До чого це веде, можна бачити на прикладi колишнього Радянського Союзу, економiка якого будучи iзольованою вiд зовнiшнього свiту, опинилася в глибокiй кризi. Не випадково новi краiни, якi створилися на руiнах СРСР, ведуть досить лiберальну полiтику вiдносно iноземних iнвесторiв. Наприклад, на Украiнi бiльшiсть з них на найближчi п'ять рокiв звiльненi вiд податкiв.Бiльшiсть спецiалiстiв в областi мiжнародного маркетингу схильнi бачити (i не без пiдстави) першопричини iнтернацiоналiзацii економiчного життя в сучаснiй технологii. В цьому вiдношеннi суттевим являеться технiчний прогрес на транспортi i системi комунiкацiй. Вони забезпечують економiю часу для налагодження i пiдтримки дiлових контактiв, ведуть до зростання потокiв товарiв i послуг. Сам рiст виробництва досягаеться не в останню чергу його автоматизацiею i роботизацiею, появою високоефективних Know-how.Багатостороннiми е соцiолого-демографiчнi компоненти iнтернацiоналiзацii. Тим не менше в iх середовищi видiляеться,в першу чергу, рiст населення в краiнах Азii, Африки i Пiвденноi Америки. Останнiй веде до структурних змiн, впливаючи i прямо, i побiчно на розширення мiжнародноi торгiвлi. В свою чергу зростаюча стабiльнiсть, рiст достатку в краiнах старого свiту збiльшують тенденцii iнтернацiоналiзацii. Причому, на них не в станi вплинути навiть криза в колишнiх соцiалiстичних краiнах. Якраз навпаки, для них характерним являеться це, що не дивлячись на порушення традицiйних зв'язкiв з партнерами за кордоном вiдбуваеться поворот (може бути ще не всюди i не всiма досить чiтко проглянутий) до бiльшоi вiдкритостi i сприйнятливостi всього того, що створено сучасною цивiлiзацiею.

2.Суть i види мiжнародного маркетингу

Інтернаціоналізація -- це явище в маркетингу, що виникає унаслідок взаємозалежності ринків як результат глобалізації.

Міжнародний маркетинг при цьому направляє розвиток підприємства за наступною схемою

· попереднє вивчення ринків країн, що можуть становити інтерес

· вибір найбільш сприятливого чи регіону країни

· визначення способу присутності підприємства на цьому ринку

· визначення комерційної пропозиції в розрізі товарів, послуг і цін, пристосованих як до сприятливих, так і до несприятливих варіантів ринку

· визначення комерційної політики, політики збуту комунікацій і підбор торгового персоналу

· виходить у своїй глобальній політиці з принципу "мислити глобально і локально", підкреслюючи цим необхідність розробки товарної політики і на локальному, і на глобальному рівнях

Традицiйний маркетинг - продаж товару за кордон без подальшого його супроводження. Експортер несе вiдповiдальнiсть перед покупцем лише до моменту продажу i поставки i , як правило, не цiкавиться подальшою долею проданого товару.

Експортний маркетинг - експортер систематично обробляє закордонний ринок i пристосовує своє виробництво пiд його вимоги. При цьому експортер дослiджує постiйно цей ринок i намагається контролюватит весь шлях товару до кiнцевого споживача.

Мiжнародний маркетинг - експортер глибоко дослiджує ринок i використовує для його оброблення весь набiр iнструментiв маркетингу, а також рiзнi форми зовнiшньоекономiчних зв'язкiв: науково-технiчний обмiн, контрактнi виробництва, СП, створення дочiрних пiдприємств тощо, а не лише експорт.

Глобальний маркетинг - маркетингова дiяльнiсть за кордоном охоплює не лише збут, але й практично всi функцiональнi сфери дiяльностi пiдприємства: постачання, дослiдження i розробка, персонал, фiнанси та iеенш. Фактично це ритнково орiєнтоване управлiння пiдприємством в iноземних умовах.

Мiжнародний маркетинг властивий транснацiональним корпорацiям. У вузькому розумiннi мiжнародний маркетинг - це комплекс заходiв пiдприємства з реалiзацiї товарiв i послуг за межами своєї країни. Розробка такого комплексу являє собою управлiнський процес, що охоплює етапи аналiзу, планування, органiзацiї i контролю маркетингової дiяльностi. Тому i центрi маркетингової дiяльностi пiдприємства знаходяться пiдготовка i прийняття на основi вiдповiдної зовнiшньої (ринкової) i внутрiшньої (технiко-економiчної) iнформацiї управлiнських рiшень, якi дозволяють вирiшити такi завдання.

3.Етапи виходу фармацевтичної фірми на міжнародний ринок

Процес виходу фармацевтичної фірми на міжнародний ринок відбувається в певній послідовності. Першим кроком є вивчення середовища міжнародного фармацевтичного маркетингу, тобто існуючих торгових обмежень, економічних, політичних і культурних характеристик кожного фармацевтичного ринку. Подальшими кроками є ухвалення рішення про доцільність виходу на зовнішній ринок і вибір перспективних фармацевтичних ринків. Таке рішення потребує визначення об'єму міжнародних продажів, кількості країн, в яких здійснюватиметься продаж, а також рівня ризику міжнародної діяльності.

Необхідним кроком є ухвалення рішення про вибір методу і форми виходу на міжнародний фармацевтичний ринок. Далі формується структура комплексу і організовується служба міжнародного маркетингу.

Завершуючим кроком виходу фірми на міжнародний ринок є реалізація маркетингової стратегії і контроль її результатів. Здійсненню маркетингового плану можуть стати на перешкоді як несподівана конкуренція, так і кардинальніші зміни на зовнішньому ринку (революційні перетворення, початок війни і ін.). Тому фірма повинна реально оцінювати результати своїх маркетингових планів, аналізувати успіхи і варіанти цілей і завдань і при необхідності адекватного реагувати на зміни в середовищі міжнародного маркетингу.

4.Характеристика фармацевтичного ринку

Фармацевтичний ринок являє собою частину ринку споживчих товарів та послуг, що має певні особливості, які суттєво впливають на його організацію. До відмітних особливостей фармацевтичного ринку відносять:

¦ тенденція до світової глобалізації;

¦ широкий асортимент лікарських засобів;

¦ тривалий цикл розробки лікарських засобів;

¦ висока наукомісткість;

¦ велика розмаїтість технологічних процесів, видів обладнання, сировини й матеріалів, які використовують при виготовленні лікарських засобів;

¦ часті зміни, розширення й обновлення номенклатури продукції, що випускається;

¦ залежність попиту від епідемій, стихійних лих, інших екстремальних ситуацій. Тенденція до світової глобалізації зумовлена певними чинниками. По-перше: спільна для всього людства потреба в збереженні та відновленні здоров'я, прагнення до подовження терміну життя.

По-друге: подібні динаміка захворюваності та патофізіологічні механізми протікання хвороб в різних країнах світу.

По-третє: сучасні високошвидкісні технології обміну інноваційними технологіями й результатами науково-дослідних робіт.

По-четверте: висока вартість розробки та впровадження нових лікарських засобів, що потребує інтеграції зусиль.

По-п'яте: прагнення фармацевтичних компаній до захоплення більшої частини фармацевтичного ринку.

По-шосте: спільні міжнародні стандарти виготовлення (GLP,GCP, GMP) дистрибуції та фармацевтичної практики (GDP, GPP) зберігання та транспортування лікарських засобів (GSP).

Прикладом інтеграційних процесів у фармацевтичній галузі може бути процес, який розпочала компанія "Байєр". З 1999 р. препарати під маркою "Байєр" в Україні представляли співробітники компанії ТОВ "Фармонікс" (в 2007 р. вони почали свою роботу в представництві "Шеринг АГ"). У 2007 р. розпочалось юридичне об'єднання діяльності ТОВ "Байєр" та представництва "Шеринг АГ". Після такої інтеграції "Байєр" зайняв дев'яте місце в рейтингу виробників фармацевтичної продукції в Україні. Серед основних причин, що спонукали фірми до інтеграції, були такі. По-перше, компанії, які проводять власні дослідницькі роботи, що потребують великих інвестицій, повинні мати певні розміри для мінімізації ризиків, пов'язаних з розробкою нових лікарських засобів. Об'єднання компаній "Байєр" та "Шеринг АГ" посилює могутній науково-дослідний потенціал та відкриває дорогу в першу десятку світових виробників спеціалізованої фармацевтичної продукції. Після об'єднання компаній портфель лікарських засобів суттєво розширився.

Система забезпечення лікарськими засобами в Україні має три основні етапи:

1. Постачання лікарських засобів вітчизняних виробників.

2. Централізована закупівля імпортних лікарських засобів.

3. Постачання лікарських засобів господарюючими суб'єктами різного відомчого підпорядкування та форм власності.

Відповідно до системи забезпечення кількісна ємність фармацевтичного ринку України складається з:

¦ обсягів виробництва лікарських засобів вітчизняними виробниками;

¦ імпорту лікарських засобів;

¦ складських запасів.

Структура фармацевтичного ринку - система взаємозалежних і взаємодіючих суб'єктів та об'єктів з вироблення, розподілу та споживання лікарських засобів, а також факторів, які чинять на них вплив.

Суб'єкти фармацевтичного ринку - учасники ринку, що чинять активний вплив на його об'єкти й складаються з таких підсистем:

¦ Управління та регулювання - представлена органами нагляду за фармацевтичною діяльністю, контролю якості, ефективності й безпеки лікарських засобів на міжнародному, державному та регіональних рівнях.

¦ Виробництва та розподілу - представлена вітчизняними виробниками фармацевтичної продукції, зарубіжними компаніями, оптовими та роздрібними організаціями.

¦ Фармацевтичної інформації - представлена спеціалізованими інформаційно-аналітичними виданнями, агентствами, консалтинговими компаніями тощо.

¦ Підготовки кадрів - представлена підготовкою фахівців з напряму "Фармація" (провізори, фармацевти), фахівців з виробництва лікарських засобів, менеджерів та маркетологів, орієнтованих на фармацевтичну галузь.

o Професійні громадські організації.

o Споживання - представлена різними типами покупців фармацевтичної продукції.

Споживачі фармацевтичної продукції - складна підсистема суб'єктів фармацевтичного ринку, що відрізняються за мотивами споживання фармацевтичних й па-рафармацевтичних товарів, мають різні ціннісні орієнтири в їх придбанні, відрізняються за призначенням і процесом споживання. Розрізняють такі типи споживачів:

o Інституціональні споживачі - фірми-виробники фармацевтичної продукції: державні та організації недержавної форми власності, що купують товар з метою подальшого використання. Існує три категорії споживачів, що відносяться до цього типу:

o виробники лікарських засобів, які в технологічному процесі використовують фармацевтичну продукцію, інших виробників;

o лікувально-профілактичні заклади;

o оптові та роздрібні аптечні заклади, фармацевтичні фірми.

o Кінцеві споживачі - пацієнт, члени його родини, що використовують товари фармацевтичного виробництва для особистого або сімейного споживання.

o Проміжні споживачі - медичні працівники, що призначають лікарський засіб з метою його використання в умовах стаціонару, клініки, санаторію, профілакторію тощо або виписують рецепт на лікарський засіб, використати його під час амбулаторного лікування.

Об'єкти фармацевтичного ринку:

· фармацевтичні товари та послуги;

· парафармацевтичні товари;

· фармацевтична інформація;

· смаки та уподобання споживачів;

· платоспроможна потреба;

· якість продукції;

· технології;

· тощо.

Суб'єкти та об'єкти фармацевтичного ринку активно впливають один на одного і мають кількісні та якісні характеристики. Суб'єкт характеризують такі параметри, як кількість, організаційно-правова форма та форма власності, ступінь концентрації, положення на ринку тощо.

На фармацевтичному ринку України активно працюють вітчизняні виробники: АТ "Фармацевтична фабрика "Дарниця", АТ "Київмедпрепарат", АТ "Фармак", АТ "Бор-щагівський ФЗ", АТ Фармацевтична фабрика "Здоров'я", АТ "Галич-фарм" та ін. Проте останніми роками інтенсивно зростає обсяг імпортних препаратів, частка яких на вітчизняному фармацевтичному ринку становить понад 70 % загального обсягу ринку.

Згідно з даними Держкомстату, в Україні станом на 01.05.2005 р. налічувалося понад 21 тис. аптек разом зі структурними підрозділами, з яких 31 % - державної та комунальної власності, 27 % - приватної, 42 % - колективної форми власності. Щодо оптових фармацевтичних організацій, то в Україні функціонують державні (ДАК "Ліки України"), комунальні (аптечні склади обласного підпорядкування), колективні (наприклад, Львівське АТ "Данфарм") і приватні (наприклад, Харківська приватна фірма "Мегаполіс") оптові фармацевтичні підприємства, а також фірми з частковою (СП ТзОВ "Гедеон Ріхтер - Укрфарм" у м.Києві) та стовідсотковою (київська "Протек-фарма") іноземними інвестиціями. Посередницьку мережу фармацевтичного ринку представлено незалежними посередниками (оптові організації) та роздрібною аптечною мережею. Крім того, на фармацевтичному ринку функціонують дистриб'ютори. Сектор оптової торгівлі лікарськими засобами пережив бурхливе зростання та вступив до стадії зрілості, що характеризується вилученням з ринку дрібних оптових торговців, зміцнення позицій національних та регіональних лідерів. Після 2005 р. основну увагу на фармацевтичному ринку спрямовано на роздрібну мережу аптечних закладів. Вона розширюється за рахунок дрібно-роздрібної торгівлі лікарськими засобами та товарами медичного призначення - аптечні кіоски та аптечні пункти. В Україні посилилася тенденція до формування фірмових аптечних мереж, що пов'язано зі стратегією оптовиків на активне просування свого асортименту, збільшення можливостей контролю за цим процесом.

Література

фармацевтичний маркетинг міжнародний

1. Громовик Б.П., Гасюк Г.Д., Левицька О.Р. Фармацевтичний маркетинг: теоретичні та прикладні засади. -- Вінниця, 2004;

2. Международный маркетинг в фармации: монографія / З.Н. Мнушко, Н.В. Чмыхало, Н.М. Мусиенко и др. -- Х.; -- 2006;

3. Мнушко, З.Н. Дихтярева Н.М. Менеджмент и маркетинг в фармации. Ч. ІІ. Маркетинг в фармации. -- Х., -- 2008;

Размещено на Allbest.ru