Інтернет як система організації продажу продукції виробничого призначення (на прикладі металургійної галузі)

В основному досягнутий досвід у сфері електронного бізнесу представлений електронними Інтернет-магазинами, корпоративними системами взаємодії з іншими компаніями. Наприклад, у нашій країні функціонують кілька десятків Інетрнет-магазинів, («Азбука», «Бамбук» і ін.), які торгують книгами, комп'ютерними комплектуючими, офісними товарами.

Основні результати GеR 2002 в Україні такі:

· У середньому 15 % користувачів Інтернет у 36 країнах світу купують товари і послуги в мережі. В Україні це роблять лише 6% користувачів Інтернет.

· Ці ж 6% користувачів Інтернет в Україні витрачають в мережі 300 євро (1540 гривень); на таку ж суму придбали товари і послуги в мережі 70 % респондентів у 35 станах світу.

· Самим популярним місцем використання Інтернет серед українців є Інтернет-кафе й інші публічні місця, де є доступ до мережі.

· Більшість користувачів Інтернет в Україні знаходяться у віці до 20 років (11% населення України) [10].

Серед базових причин гальмування електронної комерції в Україні вітчизняні аналітики виділяють таку: відсутність відповідного законодавства про кредитні картки й електронний підпис. На відміну від України, Росія досить швидко розгорнула поле Інтернет-комерції. В електронних розрахунках, крім кредитних карток, тут давно вже використовується післяплата за фактом доставки. Тобто, замовивши товар в Інтернет-магазині та заповнивши відповідну форму, клієнт одержить покупку поштою або ж її принесе кур'єр.

Але головною причиною відмов саме українського населення від он-лайн покупок є недовіра до товарів, що продають он-лайн та до Інернет-магазинів у цілому. Не можна подивитися на товар (за винятком короткого опису і фотоілюстрацій), поторкати його. Та коли людина позбавлена можливості перевірити конкретні характеристики товару, то в неї зникає бажання купувати цей товар, адже можливо саме ці характеристики й підштовхують покупця.

Все ж таки головною причиною гальмування електронної комерції в Україні є слабкий розвиток економіки і низький рівень добробуту населення. Більшість українських громадян просто не відчуває потреби у швидкому й оперативному сервісі, що може забезпечити Інтернет; люди просто не розуміють, навіщо це потрібно і, відповідно, не готові за це платити. Навіть за умови слабкого розвитку Інтернету, але при наявності платоспроможних користувачів електронна комерція стрімко пішла б угору [11].

І це далеко не всі перешкоди, з якими можна зіткнутися, створюючи Інтернет-магазин в українському кіберпросторі. Зрозуміло, що Інтернет для більшості українців залишається розкішшю, і далеко не усі можуть просто підключитися до мережі або відвідати Інтернет-кафе -- на це просто може не вистачити грошей. Та все ж таки, підвищення рівня поінформованості українських користувачів, збільшення ефективності реклами Інтернет-магазинів, рівня охоплення нею цільової аудиторії -- це досить реальна задача. Таким чином, якщо в електронної комерції є майбутнє в Україні, то прискорити його розвиток можна шляхом ефективного залучення користувачів.

ВИСНОВКИ

1. Розглянуто особливості процесу продажу на ринку промислової продукції. Встановлено, що у зв'язку зі зростанням вартості виходу на промислові ринки із залученням торгових агентів підвищується доцільність використання для продажу продукції промислового призначення каналів прямого маркетингу.

2. Проведено огляд основних форм прямих продажів - персональний продаж, телемаркетинг, пряма поштова розсилка, продаж за каталогами, продаж по телебаченню, онлайновий маркетинг. Відмінною особливістю Інтернет, як маркетингової форми впливу на споживача, є перетворення останнього на активного учасника взаємовідносин.

3. Зроблено аналіз електронної форми торгівлі, визначені переваги і недоліки Інтернет як каналу продажів. Визначено, що Інтернет є ефективним інструментом для встановлення довгострокових і стійких відносин з клієнтом, це зумовлює доцільність його використання для організації продажу продукції промислового призначення.

РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЯ ПРОЦЕСУ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОДАЖУ В ІНТЕРНЕТ

2.1 Форми організації електронної комерції

Очевидно, що міру корисності будь-якого людського винаходу визначає те, скільки матеріальних благ може принести цей винахід людям. Масове користування Інтернетом підприємливі люди сприйняли як чудовий засіб комерції. І справді є середовище, ринок, є потенціальні клієнти. Глобальне поширення Інтернету дало можливість користувачам відчути потребу в певному сервісі, послугах та комфорті взагалі. Результатом перетину попиту та пропозиції у віртуальному просторі стала торгівля в Інтернет, або користуючись загальновизнаним терміном, - електронна комерція

Електронна комерція є найважливішим елементом електронного бізнесу. Відповідно до визначення фахівців компанії IBM електронний бізнес (або онлайновый бізнес) -- перетворення основних бізнесів-процесів за допомогою Інтернет-технологій. Таким чином, електронним бізнесом можна назвати будь-яку ділову активність, що використовує можливості глобальних інформаційних мереж для перетворення внутрішніх і зовнішніх зв'язків з метою одержання прибутку. Під електронною комерцією маються на увазі будь-які форми ділової угоди, що проводиться за допомогою інформаційних мереж [12].

Для того щоб розкрити механізми нової форми ведення бізнесу, необхідно розділити її на п'ять сфер:

Перша - реклама як спосіб привертання уваги користувачів до комерційного сайту. Оскільки Інтернет розповсюджений по всьому світі, не так важливо, у якій частині планети знаходиться продавець, а в який - покупець. Хоча і привернути увагу в мережі Інтернет складніше, ніж при використанні традиційної реклами в звичайному світі. До реклами в Інтернет повинні бути пред'явлені підвищені вимоги: доступність, динамічність, інтерактивність і привабливість.

Друга - представлення товару, показ продукції засобами Інтернет. У звичайній торгівлі покупець, як правило, може побачити товар, поторкати й оцінити його якості. В Інтернет до послуг клієнта можливості мультимедіа: для показу товару використовуються відеоролики, звук, тривимірні образи й анімація. Адже після того як реклама привернула до товару увагу клієнта, головне - вселити довіру до пропонованої покупки. І покупець по заслузі оцінить товар, якщо зможе з будь-якої сторони побачити його на екрані, дослідити, словом -- відчути своїм.

Третя - проведення операції (покупки), обов'язково швидке і безпечне. Виконання замовлення повинне супроводжуватися повідомленням по електронній пошті і, безумовно, бути доступним для відстеження за допомогою спеціального сайту.

Четверта -- післяпродажна підтримка, допомога, яка надається клієнтові як при оформленні покупки, так і по її здійсненні. Для задоволення клієнта необхідно дати йому можливість спілкування з компанією-продавцем по електронній пошті і на сайті, а у випадку виникнення в нього проблем -- негайно відреагувати на його скарги.

П'ята - побудова відносин, розвиток у клієнта прихильності до марки і прагнення повернутися за новими покупками. Технології «просування» товару полягають у вивченні переваг і смаків клієнта. Своєчасне інформування покупця про потрібні йому продукти і послуги, обов'язково викликає в ньому бажання звернутися за новими покупками. У розвитку таких відносин велику роль можуть зіграти відео конференції [13].

Як відомо, у будь-якому бізнесі стратегія його розвитку є головним питанням, що стоїть перед керівництвом компанії. Однак Інтернет уже сьогодні встиг створити стільки нових форм і схем, які не мають аналогів у традиційному бізнесі, що часом приводить у замішання бізнесів-аналітиків, керівників компаній і маркетологів, вихованих на традиційних методологіях бізнесу. Зараз дуже багато компаній намагаються зайнятися Інтернет-бізнесом, впровадити в себе методи електронної комерції або електронного ведення бізнесу, але далеко не усі розуміють при цьому, які саме його форми підійдуть для них. Тому важливим є аналіз існуючих форм і методів Інтернет-бізнесу для більш точного визначення місця різних компаній в Інтернет і розробки правильних бізнес-стратегій розвитку.

Головна особливість стратегії маркетингу Інтернет-бізнесу - орієнтація на споживача. Але для традиційного бізнесу це не є принципово новою стратегією. Використовуючи Інтернет-бізнес можна ще більш «близько» підійти до споживача, більш тонко і якісно організувати індивідуальне обслуговування покупців, партнерів, клієнтів. Саме за цією новою якістю взаємодії з клієнтами і звернулась в Інтернет переважна більшість компаній [14].

Хоча орієнтація на споживача і визначає основний зміст маркетингу всіх Інтернет-проектів, з погляду становлення і розвитку бізнесу все різноманіття електронно-комерційних Інтернет-проектів можна умовно розділити на дві великі групи. Перша - це корпоративні моделі інтеграції, другий - некорпоративні, або віртуальні моделі.

Корпоративні моделі базуються на створенні систем електронної комерції і електронного ведення бізнесу для певного підприємства. Бізнес-модель створюється на основі традиційного для підприємства виду діяльності. Метою підприємства у даному випадку є підвищення ефективності існуючих бізнес-процесів за допомогою технологій Інтернет. Корпоративні бізнес-моделі дозволяють покращити взаємозв'язок з бізнес-партнерами і клієнтами; оптимізувати процес поставок; створити додаткові ринки збуту; підвищити ефективність маркетингових заходів за рахунок персоналізації клієнта; отримати додаткові канали взаємозв'язку з постачальниками.

Створення віртуальних моделей ведення бізнесу пов'язано з бажанням підприємства диверсифікувати свою діяльність через впровадження на електронний ринок. Бізнес-модель створюється на основі зовсім нового для підприємства виду діяльності, пов'язаного з електронним бізнесом. Для впровадження в електронний бізнес підприємство або скуповує існуючі Інтернет-ресурси і розвиває їх, або створює свою віртуальну бізнес-модель з нуля. Формування прибутку може виконуватися від продажу інформації, реклами, товарів сторонніх підприємств, надання різного роду Інтернет-послуг [15].

Загальна стратегія розвитку для корпоративних проектів представлена на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Створення і розвиток корпоративних проектів

інтернет електронний маркетинг металургійний

Відомо, що серед Інтернет-користувачів є якесь число людей (1 на рис.2.1), що використовують Інтернет, щоб знайти інформацію, оперативно одержати новини, одержати відповідь на задане питання і т.д. Вони ж є і звичайними споживачами послуг, а також покупцями товарів різних виробників. Тобто потенційно будь-який Інтернет-користувач є і споживачем, але при цьому Інтернет створює особливі умови для самого акту споживання товарів і послуг.

Мається також якийсь бізнес (2 на рис.2.1), що розвивається традиційним образом і без Інтернету. На якомусь етапі свого розвитку керівників бізнесу починає цікавити Інтернет. Вони бачать, що в Інтернет можуть бути їхні потенційні клієнти, і в них виникає природне бажання до них "добратися". Приймається рішення освоїти Інтернет-ринок як нову систему комунікацій (маркетингових і товарно-фінансових) для вже існуючого бізнесу. Робиться це в такий спосіб.

Спочатку розробляється стратегія присутності в Інтернет. Це самий відповідальний етап, за кордоном це давно вже зрозуміли і приділяють першому етапові пильну увагу - залучають для розробки стратегії консультантів, звертаються до спеціалізованих фірм за результатами маркетингових досліджень різних сегментів Інтернет-ринку.

Далі розробляється, створюється і впроваджується в основний бізнес якась Інтернет-частина бізнесу (3 на рис. 2.1), за допомогою якої частина бізнесів-процесів переноситься (цілком або частково) в Інтернет.

Ця Інтернет-частина бізнесу починає "просуватися" максимально близько до споживача (4 на рис. 2.1) різними засобами традиційного й Інтернет-маркетингу. При цьому стратегію маркетингу Інтернет-бізнесу компанії необхідно сформулювати ще на етапі розробки загальної стратегії створення Інтернет-бізнесу. Відсутність розробленої заздалегідь стратегії просування є серйозною помилкою початкового етапу створення корпоративного Інтернет-проекту.

Таким чином, загальний девіз Інтернет-стратегій корпоративних проектів можна сформулювати як "Від бізнесу до споживача".

Якщо в компанії вже є свій бізнес, то за допомогою корпоративних Інтернет-систем вона створює нові канали для взаємодії з зовнішнім світом. Це можуть бути як системи продажів або постачання (системи електронної комерції), так і системи, що переводять внутрішні і зовнішні процедури керування компанією в нові, більш ефективні форми електронного ведення бізнесу.

Ця група моделей представлена різними Інтернет-ресурсами - від електронних візиток підприємства до торгових систем (таблиця 2.1.).

Таблиця 2.1.

Типи систем електронної комерції для корпоративних проектів

Тип	Опис
Web-вітрини	Прості системи розміщення прайс-листів з можливістю прийому замовлень, які найкращим чином підходять для систем малого і середнього бізнесу. Web-вітрини не мають інтерактивних інтерфейсів управління і вони не пов'язані прямо з бізнес додатками компанії. Обмін даними з Web-вітриною виконується менеджерами вручну, за допомогою передачі файлів
Інтернет-магазини	Повнофункціональні системи ведення Інтернет-торгівлі, з індивідуальними бізнес схемами взаємодії зі споживачами. Інтернет-магазини вміщують спеціалізовані бек-офіси для віддаленого інтерактивного управління. Гнучкість настроювань бек-офісів Інтернет-магазинів и можливість швидкої розробки індивідуального Web-дизайну дозволяє використовувати Інтернет-магазин для організації торгівлі широким спектром товарів та послуг компаніям середнього та крупного бізнесу.
Торгові Інтернет системи	Складні та потужні системи ведення торгових операцій через Інтернет, у яких цілком інтегровані торгові процеси off-line і on-line бізнесу компаній. Досягається це за рахунок інтеграції зовнішнього Інтернет-магазину в бізнес додатки, які мають компанії - із системами складського обліку, торгово-обліковими і бухгалтерськими системами

Інтернет-проекти мають зовсім іншу стратегію створення і розвитку (рис 2.2.). Споживачі (1 на рис. 2.2), звичайно, ті самі для будь-яких типів проектів, але некорпоративні Інтернет-проекти намагаються на них вийти зовсім іншим способом.

Рис. 2.2. Створення віртуальних проектів

По-перше, створюється якийсь Інтернет-проект (2 на рис.2), що просто цікавий споживачеві. Він може мати який-небудь цікавий контент або якусь маркетингову ізюминку, на яку ласі споживачі. Наприклад, раніш, на зорі Інтернету, електронна пошта була платною. Але потім придумали систему безкоштовної електронної пошти, і на сайт компанії, яка пропонує ці послуги, відразу "накинулися" маси Інтернет-відвідувачів, що не бажають нічого платити за пересилання поштових повідомлень. Такий сайт відразу стає привабливим для рекламодавців, що хочуть впливати на широкі маси споживачів. Саме таким чином створюється Інтернет-проект, причому проект не корпоративний, не зв'язаний з offline-бізнесом.

Далі цей Інтернет-проект починає залучати споживачів (3 на рис.2.2.) різними способами, найдійовіший з яких - безкоштовне користування тією чи іншою послугою. Участь у різних банерних мережах дозволяє проектові мінімізувати рекламні витрати, але це тільки на перших етапах розвитку проекту. Дуже часто проект одержує новий приплив споживачів у результаті згадування в пресі, обміну лінками з іншими проектами і за рахунок рекомендацій від інших споживачів.

Інтернет рішення, які реалізує таке підприємство, можуть бути спрямовані на створення і організацію електронних аукціонів, торгових площадок, торгових навігаторів (таблиця 2.2.) [14].

Таблиця 2.2.

Типи систем електронної комерції для Інтернет-проектів

Тип	Опис
Торгові ряди	Інтернет-системи, які поєднують у єдиний каталог багато каталогів Web-вітрин і Інтернет-магазинів, що полегшує покупцеві зробити вибір цікавого йому товару серед декількох пропозицій від різних постачальників.
Аукціони	Інтернет-системи для проведення віртуальних аукціонів. Розрізняють прямі і зворотні аукціони, коли ціну товару змінюють відповідно або покупці, або продавці.
Торгові площадки (marketplace)	Системи ведення торгових операцій через Інтернет, що дозволяють робити торгові угоди одночасно багатьом продавцям, постачальникам і покупцям. Основні учасники торгових площадок - крупні корпорації, а також їх постачальники та покупці.

З погляду функціональності електронна комерція становить нову технологію ведення бізнесу, що приносить і нові економічні переваги. Так, відчутно знижується вартість операцій. Угоди можуть здійснюватися між особами, що знаходяться в різних країнах і на різних континентах у режимі реального часу. Електронна форма угоди істотно полегшує зв'язок покупця з постачальником, дозволяючи оперативно обговорювати питання якості. Надзвичайно висока адаптивність електронного ринку і мережних підприємств до непередбачених змін у навколишньому світі.

Можливості, які забезпечуються електронною комерцією:

· продаж через Інтернет товарів різних категорій;

· прийом замовлення через Інтернет з наступною його обробкою за стандартною схемою (оформлення замовлення, проведення фінансових документів, постачання товару);

· проведення онлайнових платежів (у режимі реального часу);

· оформлення замовлень по каталогам і прайс-листам (замовлення зберігаються в єдиній базі даних);

· зв'язок Інтернет-додатків із внутрішньою системою діловодства (зручність для систем обліку на підприємствах);

· підтримка як локального, так і віддаленого (через Інтернет) адміністрування мережного ресурсу;

· самоорганізація користувачів.

Електронна комерція вигідна і постачальникам, і клієнтам. Обидві сторони тут виграють у тих самих категоріях, лише по-різному формулюючи це. Наприклад, всесвітнє поширення Інтернет веде до розширення ринку збут у постачальників і вибору - у покупців. Саме одночасний виграш постачальника і клієнта робить електронний бізнес настільки привабливим, змушуючи компанії перебудовувати свою діяльність для участі в ньому.

Виграш постачальників: глобальний ринок збуту, висока конкурентноздатність, можливість індивідуальної роботи, скорочення або усунення ланцюга постачань, скорочення витрат, нові можливості бізнесу.

Переваги клієнтів: величезний вибір, висока якість обслуговування, індивідуальний підбір товарів і послуг, швидкий відгук, зниження цін, інформація про нові товари і послуги [13].

2.2 Класифікація систем електронної комерції

Динаміка розвитку Інтернет-рішень диктує досить швидкі зміни в класифікації видів систем електронної комерції. В таблиці 2.3. приводиться один з існуючих варіантів класифікації систем електронної комерції [15].

Таблиця 2.3.

Класифікація систем електронної комерції

Принципи класифікації	Що робиться	Sell-side системи	Bye-side системи	Змішані системи
Хто бере участь
Рішення класу бізнес - споживач	В2С	Web-вітрини Интернет-магазини		Аукціони
Рішення класу бізнес - бізнес	В2В	Web-вітрини Торгові Інтернет-системи (торгові площадки)	Торгові Інтернет-системи (торгові площадки)	Аукціони Торгові Інтернет-системи (торгові площадки
Рішення класу споживач - споживач	С2С	Дошки оголошень («продаю»)	Дошки Оголошень («купую»)	Аукціони
Рішення класу бізнес - урядові і державні структури	В2А	Торгові Інтернет-системи (торгові площадки)	Торгові Інтернет-системи (торгові площадки)	Торгові Інтернет-системи (торгові площадки)
Обслуговування освітніх установ	В2Е

В2В або "бізнес-бізнес" -- категорія електронної комерції, коли компанії, здійснюють свою діяльність, починаючи від вибору постачальника, або продукту, процесу замовлення товарів у постачальників, одержання рахунків-фактур, до проведення платежів і інших операцій на основі використання електронної мережі.

В2С або "бізнес-споживач" -- категорія електронної комерції, що є еквівалентом роздрібної торгівлі і представлена різними видами електронних магазинів з повною пропозицією будь-яких споживчих товарів.

В2А або "бізнес-адміністрація" -- категорія електронної комерції, що охоплює ділові зв'язки комерційних структур з урядовими організаціями, починаючи від місцевої влади і закінчуючи міжнародними організаціями. На приклад, останнім часом спостерігається прагнення урядів розвинених країн і керівництва міжнародних організацій активно використовувати Інтернет для проведення закупівель товарів та послуг шляхом публікації оголошень і результатів укладання угод. Нерідко і комерційні структури мають можливість направляти свої пропозиції в електронному вигляді.

С2С або "споживач-споживач" - продаж товарів і послуг на публічних конкурентних торгах, у процесі яких встановлюється їхня кінцева ціна. Особливістю онлайнових або мережних аукціонів є те, що вони проводяться в мережі Інтернет, за допомогою спеціального програмного забезпечення (бази даних), встановленого на сайті організатора торгів.

В2Е або "бізнес-освіта " - клас систем електронної комерції для підтримки освітніх установ. Призначені для здійснення угод по постачанню школам, вищим навчальним закладам і т.п. Становлять інтерес для постачальників комп'ютерів та програмного забезпечення [16].

За оцінками експертів на сьогоднішній день більш перспективним напрямком вкладень в електронну комерцію є сектор В2В. З погляду обсягів грошових потоків це так (рис. 2.4.). Однак треба мати на увазі, що розвиток В2В-систем втягне в роботу із системами електронної комерції досить велику кількість людей по «службовій необхідності», роблячи їх потенційними покупцями вже в роздрібних Інтернет-магазинах. Таким чином, розвиток сектора В2В буде «підштовхувати» і розвиток сектора В2С [15].

Рис. 2.3. Зростання доходів електронної комерції у світі, млрд. дол

2.2.1 Електронна комерція класу «бізнес-споживач»

Якщо підприємство здійснює взаємодію тільки з кінцевими споживачами (торгівля вроздріб), то на цьому рівні інтеграції передбачається створення власних Інтернет-магазинів або споживчих аукціонів. Частка прибутку, що формується у виробників, є основним джерелом одержання доходів для підприємств, які надають торгово-посередницькі послуги, реалізуючи товари через власні Інтернет-магазини. Подібна Інтернет-компанія робить ставку на великий обіг і за рахунок цього має можливість одержання досить великих знижок. У результаті наданих знижок, відсутності витрат на оренду і заробітну плату великого штату продавців в Інтернет-компанії з'являється додаткова конкурентна перевага -- ціни на товари в Інтернет нижче, ніж у традиційних «реальних» магазинах. Ще однією перевагою можна назвати те, що віртуальний простір Інтернет-магазина дозволяє позиціонувати величезну кількість товарів, що ускладнено для «реального» магазину [17].

Необхідно зауважити, що для ефективної реалізації подібної моделі бізнесу в області споживчого сектора (тобто при створенні власних Інтернет-магазинів) потрібний більш високий рівень розвитку середовища Інтернет у порівнянні з реалізацією цієї ж моделі в області міжкорпоративного сектору.

Ключовими факторами успішної реалізації моделей інтеграції в споживчому секторі Інтернет-ринку (В2С) є:

· Стратегія офлайн плюс онлайн. В даний час реалізація такої моделі найбільш ефективна для підприємств, що мають «реальні» магазини. Витрати, пов'язані з виходом на Інтернет-ринок (в онлайновий бізнес), у цьому випадку менш відчутні, ніж у випадку з Інтернет-проектами, що розвиваються без підтримки офлайнового бізнесу. Успішні «реальні» магазини мають сформовані відносини з постачальниками; відому торгову марку; велику клієнтську базу; знають потреби ринку; мають у своєму розпорядженні організовану транспортну і складську мережу -- чого поки немає в чисто онлайнових підприємств.

· Фокусування на потреби платоспроможної Інтернет-аудиторії.

· Проведення активного маркетингу. В умовах жорстокої конкурентної боротьби обов'язковою умовою успішної роботи стає сильна торгова марка. Для залучення кінцевого споживача в Інтернет-магазин необхідно, щоб Інтернет-простір, у якому функціонує магазин, було наповнено популярними ресурсами, додатковими послугами. Тому, незважаючи на порівняно низький бар'єр входу на ринок (створити віртуальний магазин дешевше, ніж організувати «реальний»), просування і «розкручування» власних Інтернет-магазинів можливе при проведенні активних маркетингових заходів, пов'язаних з високими фінансовими вкладеннями в проект.

· Гарна швидкість завантаження сайтів, висока швидкість обміну даними, зручна навігація, невисокі ціни на провайдерскі послуги.

· Розвинута система розподілу і доставки товару.

· Створення регіональних партнерських альянсів: Інтернет-магазин плюс провайдер високошвидкісного доступу плюс кур'єрська служба.

Основними причинами, що знижують ефективність моделей бізнесу, що орієнтуються на кінцевого споживача, аналітики називають:

· слабкий розвиток телекомунікаційної інфраструктури (у тому числі неякісні телефонні лінії зв'язку);

· відсутність кредитних карт у більшості покупців;

· відсутність усеросійської системи експрес-доставки;

· низький середній рівень доходів.

Таким чином, зараз Інтернет являє собою стратегічно важливе доповнення до звичайних магазинів. Але цікаво те, що згодом традиційним магазинам не обійтися без Інтернет. Через глобальну інформаційну мережу традиційні «реальні» магазини будуть підтримувати зв'язок, регулювати постачання і зливатися з Інтернет-компаніями. Інтернет буде являти собою необхідний елемент бізнесу для роздрібної торгівлі (рис 2.5.) [12].

Рис. 2.4. Зростання електронної комерції в секторі В2С, млрд. дол.

2.2.2 Електронна комерція класу «бізнес-бізнес»

Якщо підприємство здійснює діяльність з корпоративними клієнтами, то взаємодія на цьому рівні інтеграції припускає створення однієї з двох видів торгових площадок: інформаційної системи взаємодії з корпоративними клієнтами на рівні підприємства або незалежної торгової електронної системи (електронні біржі й аукціони).

Перша категорія торгових площадок включає інформаційні торгові системи електронного обслуговування клієнтів на рівні окремого підприємства. Споживач через торгову інформаційну систему формує замовлення на виробництво, фактично керуючи складом постачальника. Інформаційна торгова система дозволяє автоматизувати роботу всієї торгової площадки, виконуючи наступні функції: пошук у прайс-листі необхідної позиції, ведення архіву, складання бухгалтерської звітності, аналіз попиту та пропозиції, вибір і оптимізація шляхів доставки, вибір найкращого варіанта і реалізація оплати і страховки і т.д. Розміщення замовлення споживача буде автоматично запускати виробництво товару в потрібній конфігурації.

Друга категорія торгових площадок (електронні біржі й аукціони) будується насамперед як електронна система закупівель, з можливістю влаштовувати тендери, зі зручним пошуком механізму порівняння цін, аукціонами. Така система дозволяє автоматизувати процес пошуку необхідного партнера й узгодження умов угоди. Основний дохід організатора подібної електронної площадки формується за рахунок: вартості наданих супутніх послуг (фінансових, логістики, розміщення реклами, додаткової інформації про постачальників); плати за вхід у систему і зборів за операції. Підприємство-споживач, учасник подібного ринку, має можливість швидко вибрати товар, якій його цікавить за мінімальною ціною, скоротити витрати на закупівлю товару. Підприємство-постачальник може взаємодіяти з великою кількістю покупців і знижувати витрати, пов'язані з реалізацією товару [18].

Ключовими факторами успішної реалізації описаної бізнес-моделі (В2В) є:

· досить велика кількість учасників і операцій, які проводяться. Чим більше учасників і операцій, тим цінніше й ефективніше бізнес-модель. Якщо число учасників і операцій менше «критичної маси», то торговій площадці важко ефективно функціонувати, вона може перетворитися з торгової в довідкову систему;

· стандартизованість товарів і послуг, які пропонуються. Підвищеним попитом користуються комп'ютери, комплектуючі, книги, меблі, канцелярські товари, рекламні послуги, послуги бізнесу-туризму, логістики, доставки-транспортування і т.д.;

· невисокі ціни за підключення до торгових інформаційних систем і модулів;

· висока функціональність торгових інформаційних систем;

· можливість торгуватися по одному або відразу по декількох напрямках;

· наявність додаткових послуг (логістики, фінансових, страхування і т.д.);

· якісний телекомунікаційний зв'язок.

Таким чином, застосування нових інформаційних технологій в області міжкорпоративної електронної торгівлі веде до зниження прямих закупівельних витрат і витрат, пов'язаних з організацією, оформленням, обліком і доставкою товару; дозволяє підприємствам мати менші матеріально-технічні запаси і з більшою ефективністю реагувати на інформацію про зміни попиту, зменшуючи ризик затоварювання. Одержувана за рахунок цього економія складає для компаній різних секторів від 15 до 50%. За деякими оцінками закупівлі через електронні біржі й аукціони можуть заощадити підприємствам від 2% у вугільній промисловості до 40% у сфері електронних компонентів. Онлайнова торгівля в секторі В2В має гарні перспективи. За прогнозами обсяг міжкорпоративных продажів через Інтернет до 2004 р. досягне 40% від загального обсягу продажів у корпоративному секторі -- як онлайнових, так і офлайнових. На рис. 2.6. приведена тенденція росту закупівель товарів за допомогою систем класу В2В [12].



Рис. 2.5. Зростання закупівель товарів за допомогою систем класу В2В

Таким чином, враховуючи специфіку учасників і операцій, які притаманні певному класу систем електронної комерції, для організації продажу продукції промислового призначення необхідно використовувати системи класу «бізнес-бізнес».

2.3 Методика оцінки торгових Інтернет-систем для продажу продукції промислового призначення

Вибір моделі інтеграції становить первісний і визначальний етап процесу інтеграції Інтернет-технологій с діяльністю підприємства. Але не менш важливо «наповнити» модель ефективними Інтернет-рішеннями, зробити її конкурентоспроможною.

Конкурентоспроможні компанії повинні виробляти і пропонувати ринку товари та послуги, які задовольняють потреби їх цільових споживачів. В протилежному випадку компанії не можуть отримувати доходи, а отже, бути конкурентоспроможними. Конкурентоспроможність підприємств, які мають електронний бізнес, наповнена тим же задумом, щоб бути конкурентоспроможними, будь-яке підприємство повинно вміти: а) адаптуватися до змін в навколишньому середовищі; б) створювати свої конкурентні переваги і на цій основі досягати кращих результатів діяльності, ніж конкуренти [19].

В Інтернет для визначення переваг користувачів існує чіткий критерій - число відвідувань певних сайтів. Електронне середовище дає неоціненну можливість зафіксувати кожен «захід» («клік», від англійського click - клацнути) на певний інформаційний ресурс (сайт, електронний магазин, конференцію й ін.). Допомагають у такому підрахунку так названі лічильники, лог-файли і тому подібні математично-статистичні механізм. У даній області прийняті два класичних терміни, що дають ясне представлення про принцип дії подібних лічильників: «хіти» і «хости». Хіти показують, скільки разів була запитана сторінка (кількість відвідувань). Хости ведуть лік унікальним відвідувачам. Проаналізувавши співвідношення хіти/хости за визначений проміжок часу, можна установити кількість нових відвідувачів, довідатися, як часто відбуваються повторні візити, і т.д.

В Інтернет розвертається та ж інформаційна боротьба за увагу відвідувачів, що й у звичному світі, де відповідальність за формування суспільної думки несуть ЗМІ, реклама, суспільні зв'язки. Електронне середовище, зі своєї сторони дає можливість за допомогою різних рейтингів популярності побачити ступінь успішності політики просування певних сайтів [13].

Даний маркетинговий інструмент надають такі статистичні і рейтингові системи як SpyLOG (http://www.spylog.ru), RamblerTop100 (http://www.rambler.ru), Aport (http://www.aport.ru), List.RU (http://www.list.ru), Count.RU (http://www.count.ru).

Як правило, після реєстрації в тій чи іншій пошуковій системі адміністрація сервера пропонує клієнтам безкоштовний лічильник відвідувань, що дозволяє брати участь у різних рейтингах даної служби. Наявність лічильника, що визначає позицію сайту в тематичному рейтингу різних каталогів і інформаційних систем, дає дуже непоганий результат з погляду підвищення його відвідування. Чим більше відвідувань, тим вище посилання на ресурс буде знаходитися в списку інших ресурсів Інтернету і, відповідно, тим більше нових користувачів каталогу стануть відвідувачами ресурсу [20].

Для торгових площадок показники відвідування не завжди є вирішальними при визначенні ефективності ресурсу. Виміром ефективності торгових площадок може бути торговий обіг або капіталізація Інтернет-проекта. Для корпоративних ресурсів ефективність скоріш за все буде пов'язана з кількістю і обсягом укладених угод з клієнтами, які вийшли на дану компанію, використовуючи цей ресурс.

Однак в Україні впровадження систем В2В-торгівлі є додатковим засобом підвищення привабливості і утримання клієнта для інформаційних ресурсів, тобто на базі корпоративних і спеціалізованих інформаційних ресурсів відкриваються торгові площадки для залучення клієнтів. Тому для визначення конкурентоспроможності Інтернет-ресусів, які організують електронну торгівлю в Україні доцільно використовувати показник відвідування, який використовується для оцінки інформаційних ресурсів

Для досягнення конкурентоспроможності будь-яке підприємство повинно створювати і розвивати свої конкурентні переваги, які дозволяють найкращим чином використовувати фінансові ресурси в умовах конкурентного середовища. Конкурентні переваги можна визначити як положення проекту на ринку, яке дозволяє перемагати сили конкуренції і приваблювати покупців.

На ринку Інтернет-ресурсів, в умовах постійного зростання конкуренції, вибір найбільш перспективних напрямків розвитку ресурсів, досягнення і утримання конкурентних переваг є дуже важливими задачами.

Для більшості Інтернет-ресурсів джерелами конкурентних переваг є створення інформаційних сервісів і покращення якісних характеристик ресурсу в області дизайну, навігації, швидкості доступу, інформаційній відкритості [19].

Для визначення напрямків які цікаві цільовому ринку для досягнення конкурентних переваг необхідно побудувати і проаналізувати множинну регресійну модель, яка показує вплив різноманітних факторів на показники конкурентоспроможності ресурсу.

Вибір змінних для побудови множинної регресійної моделі є ключовою ланкою правильної специфікації моделі. Спираючи на аналіз процесів, що відбуваються на ринку галузевих ресурсів, що використовуються для організації продажів продукції промислового призначення, можна відзначити, що на відвідування ресурсу сприяє, насамперед, якість сервісів, які надаються клієнтам, а також дизайн і зручність користуванням сайтом. Інтернет-ресурси розміщують у своєму просторі досить багато різноманітних сервісів, наприклад:

· каталог підприємств галузі;

· рейтинг галузевих ресурсів;

· дошка оголошень для учасників галузевого ринку;

· новини (як ресурсу, так і галузеві);

· довідники спеціалізованої галузевої інформації;

· торгові площадки;

· тематичні форуми;

· галузеві чати;

· можливість голосування;

· надання списків «неблагонадійних» підприємств;

· надання аналітичної галузевої інформації й ін.

Необхідно виділити з цих сервісів ті, котрі можна використовувати в якості змінних у моделі. Для цього минулого прийняті наступні критерії:

А) Для одержання більш точних оцінок і залежностей необхідно, щоб змінні спостерігалися в більшій масі обраних ресурсів, тобто були характерні для обраної групи ресурсів.

Б) Для підвищення якості моделі бажано, щоб обрані змінні були незалежними (тобто коефіцієнт кореляції дорівнював 0). Множинний регресійний аналіз допускає можливість ненульової кореляції між змінними. Тому, у випадку неможливості вибору абсолютно незалежних змінних, вибираються ті, котрі найменш тісно пов'язані між собою (тобто мають низький коефіцієнт кореляції).

В) Доцільно залишити в списку змінних ті, не включення яких у модель значно знизить якість і значимість пояснення зміни відвідування [21].

Отже, спираючи на ці критерії, у список змінних необхідно включити наступні сервіси і характеристики:

· якість каталогу підприємств галузі;

· якість дошки оголошень для учасників ринку;

· якість новин і надання аналітичної галузевої інформації;

· дизайн і зручність користування сайтом.

В даний час достатньо складно зібрати повну інформацію і виявити взаємозв'язок можливих факторів та відвідування. У майбутньому, коли ринок галузевих ресурсів стане більш зрілим, з'явиться можливість проведення більш якісного аналізу впливу усіх вищезгаданих факторів на привабливість ресурсу.

Для оцінки факторів, які впливають на відвідування ресурсів, визначена система критеріїв (таблиця 2.4.).

Таблиця 2.4.

Набір критеріїв для оцінки факторних ознак

Факторна ознака	Критерії
Дошка оголошень	Наявність контекстного пошуку; Наявність і розгалуженість рубрикатору; Можливість розміщення достатньої інформації про пропоновані товари і послуги; Наявність контактної інформації; Привабливість дизайну і зручність навігації; Висока швидкість завантаження сторінок
Каталог підприємств галузі	Наявність і розгалуженість рубрика тору; Наявність пошуку по ключових словах; Достатній обсяг інформації про учасників каталогу; Зручна навігація і привабливий дизайн; Висока швидкість завантаження сторінок
Новини та аналітична інформація	Актуальність; Висока інформативність; Унікальність; Можливість передплати на розсилання новин по e-mail; Привабливість дизайну і зручність навігації; Висока швидкість завантаження сторінок
Дизайн і зручність використання ресурсу	Висока якість художнього оформлення; Зручність навігації по ресурсу; Оригінальність дизайнерських рішень; Висока швидкість завантаження сторінок

Рівняння множинної лінійної регресії задається у вигляді:

y = a + b1x1 + b2x2 + ... + bmxm

Тут xi - i-та факторна ознака, i=1,…,m, y-результативна ознака.

Рівняння називається рівнянням множинної регресії, тому що результативна ознака залежить не від одного, а від m - факторних ознак.

За допомогою побудови множинної моделі, необхідно по-перше, визначити яку частку зміни відвідування можна пояснити спільним впливом обраних змінних і наскільки якісною буде ця оцінка, а також, який зв'язок існує між відвідуванням і кожною із змінних.

Excel забезпечує ефективну підтримку для побудови та аналізу регресій них моделей. Конкретні регресій ні обчислення можна проводити за допомогою інструменту аналізу Регресія.

ВИСНОВКИ

1. На основі аналізу форм організації електронної комерції обґрунтовано підхід до проведення дослідження торгових Інтернет-систем, який базується на розгляді двох груп моделей інтеграції підприємства в електронний бізнес: корпоративних моделей, створених на основі традиційного для підприємства виду діяльності, і віртуальних або некорпоративних, які існують саме в і завдяки Інтернет.

2. Проаналізовані основні класи систем електронної комерції. Встановлено, що для організації Інтернет-продажів на ринку промислової продукції необхідно використовувати рішення класу «бізнес-бізнес», що включають системи взаємодії на рівні окремого підприємства і незалежні електронні системи.

3. Виявлено, що одним з основних показників конкурентоспроможності Інтернет-ресурсів, що організують електронну торівлю, є показник відвідування, одержуваний з рейтингів, у яких бере участь ресурс. Визначено параметри систем, що найбільш істотно впливають на відвідування ресурсів, і визначені критерії їхньої оцінки.

РОЗДІЛ 3. ДОСЛІДЖЕННЯ ТОРГОВИХ ІНТЕРНЕТ-СИСТЕМ НА РИНКУ МЕТАЛІВ

3.1 Впровадження технологій електронної комерції в металургійній галузі

Серед галузей промисловості, металургійна галузь є однією з найбільш широко представлених в Інтернет. Більшість підприємств мають свої Інтернет-представництва різного рівня складності від електронних візиток до торгових проектів. Крім цього, варто відзначити, що металургійна галузь за даними ресурсу Business to Business (http://www.business2business.ru) є однією з найбільш розвинутих в області B2B [22].

По оцінках західних аналітиків, до 2005 року через системи електронної торгівлі буде продаватися більш 40% від загального обсягу реалізації продукції металургії (включаючи кольорові метали). Це означає річний оборот електронної торгівлі в металургії порядку 100 млрд. дол., у тому числі порядку 44 млрд. дол. у чорній металургії (таблиця 3.1.).

Таблиця 3.1.

Загальносвітовий торговий обіг (млрд. дол.) і обсяг електронних угод типу «бізнес-бізнес» (B2B)

Обіг	1999	2004	2010
Загальносвітовий	93 000	105 000	122 000
Електронна комерція типу B2B	145	7 300	70 000
Електронна комерція типу B2B у чорній металургії	0	44	200

Підходи чорної і кольорової металургії до розвитку електронної комерції сьогодні досить різні. У торгівлі чорними металами процес йде швидше. Пояснюється це тим, що в чорній металургії немає бірж, номенклатура продукції досить велика, а ринок сталі не є настільки ж прозорим, як ринок тих металів, що котируються на Лондонській біржі металів. Добре відома споживачам сталевої продукції якість товару, а також висока конкуренція, породжують необхідність в оперативній інформації про потенційних постачальників, ціни, умови платежу і термінах постачання. Саме цю потребу і покликані задовольнити спеціалізовані Інтернет-сайти.

Початок електронних продажів сталевої продукції через спеціальні Інтернет-сайти, які не належать окремим виробникам сталі, було покладено в лютому 1997 року в США. Саме з цього часу почав свою роботу спеціалізований сайт американської фірми Metal Suppliers Online (MSO). Згодом до MSO приєдналися ще дві найбільш відомі в США компанії такого типу: MetalSite (у грудні 1998 року) і e-Steel (у вересні 1999 року). Два найбільших торгових дома Японії Mitsui і Mitsubishi підписали з e-Steel базову угоду про створення спільного підприємства Інтернет-торгівлі, що почала свою діяльність з 1 липня 2000 року. У Південно-Східній Азії відома компанія SteelAsia почала свою діяльність в Китаї, Тайвані, Гонконгу, Малайзії, Філіппінах, Індонезії, Таїланді і Сінгапурі. Загальний обсяг цього ринку оцінюється в USD 300 мільярдів. Сайт організований на двох мовах - англійській і китайській. У Європі піонером в Інтернет-торгівлі сталлю на початку 2000 року виступила шведська компанія SteelScreen. Компанія планує обслуговувати ринок, обсяг якого оцінюється в USD 60 млрд. Сайт компанії організований на п'ятьох європейських мовах.

Певна активність простежується й у торгівлі кольоровими металами. Фірма MG Pie, член рингу Лондонської біржі металів, у лютому 2000 року заявила про установу СП для Інтернет-торгівлі кольоровими металами з компаніями-партнерами Internet Capital Group (ICG) і Safeguard International. У плани MG входить організація Інтернет-торгівлі повним спектром кольорових металів, включаючи рідкі і легкі. Також компанія почала торгівлю в режимі онлайн міддю й алюмінієм.

Зростаючі обсяги вкладень в організацію Інтернет-торгівлі пов'язані з тим, що електронні форми ведення бізнесу надають нові можливості виробникам і споживачам металів. По-перше, на ринку металопродукції не вистачає оперативної інформації, високі витрати при укладанні закупівельних контрактів, велике число посередників. Споживачеві ж дуже важливо укласти контракт швидко, вибравши при цьому оптимальні умови: постачальника, ціну, умови і терміни постачання. Інтернет-комерція дає можливість укладати такі контракти швидше, простіше, а головне - дешевше.

Торгові системи передбачають для покупця можливість одержати негайну кваліфіковану допомогу в режимі онлайн при виборі продукту. Є можливість скоротити терміни постачання, оптимізувати запаси, реалізувати надлишки продукції й устаткування, одержати якісний сервіс у плані логістики (страхування угоди, доставка товару в бажаний термін по оптимальних тарифах, платежі через мережу за допомогою банків, залучених Інтернет-компанією, і т.д.). Продавець же за допомогою Інтернет може істотно розширити свою клієнтську базу, одержати доступ до партнерів, про існування яких він раніш і не підозрював.

Природний інтерес до технологій електронної комерції з боку вітчизняної металургійної галузі пов'язаний з тим, що виробники металу, а особливо ті, котрі націлені на закордонні ринки, прагнуть прямо вийти на вихідного постачальника і кінцевого споживача. Але особливість металургійного бізнесу в тім, що в ньому не обійтися без посередників. Більш того, покупку металургійної сировини і продаж продукції вірніше було б розглядати як окремі бізнеси, що складають металургійний ринок, у центрі якого, зрозуміло, виробництво.

Розвиток гірничо-металургійного комплексу України в 2002 році характеризувався позитивною динамікою по більшості виробничих показників. У результаті досягнутий рекордний за останні 8 років рівень виробництва сталі в 34,1 млн. тонн, що на 3,0% перевищує показники 2001 року. Частка України у світовому виробництві сталі склала 3,8%, що відповідає 7 позиції серед найбільших виробників у світі. Чорна металургія залишається однією з провідних галузей економіки України, внесок якої в структуру ВВП складає близько 25%.

Ріст обсягів виробництва прокату в 2002 році у певній мірі пов'язаний із триваючим поліпшенням показників роботи метало-споживчих галузей і ростом внутрішнього метало-споживання. У цілому індекс росту обсягу виробництва в машинобудуванні за 2002 рік склав 111,3%, у тому числі в транспортному - 129,6%, суднобудуванні - 120,5%, авіабудуванні - 123,3%. Поліпшення роботи машинобудівного комплексу і будівельної індустрії визначило відповідний розвиток внутрішнього ринку металопродукції в Україні. У той же час у 2002 році внутрішнє споживання металопрокату зросло приблизно на 10%, тоді як у 2000-2001 роках сумарне споживання металу на внутрішньому ринку країни стосовно попередніх років зростало не менш, ніж на 20% щорічно.

У цілому за останні 4 роки обсяг споживання прокату в Україні виріс більш ніж у 1,6 рази - з 2,8 млн. тонн у 1998 році до 4,57 млн. тонн у 2002 році. Однак даний рівень явно не відповідає потенціалові гірничо-металургійного комплексу і не знімає в цілому негативної залежності від кон'юнктури зовнішніх ринків. Разом з тим в останні роки для України намітилися деякі негативні тенденції в розвитку товарної структури торгівлі прокатом. Це виявляється, насамперед, у надмірному збільшенні питомої ваги в експорті низькорентабельних видів продукції - таких як напівфабрикати. Якщо в структурі світової торгівлі (крім України) частка напівфабрикатів складає усього близько 18%, то для України даний показник вище в 2,3 рази. Тому першочерговою є задача просування на ринки готового, у тому числі листового, прокату, частка якого в українському експорті майже в 1,75 рази нижче в порівнянні зі світовою торгівлею.

Ключовим фактором успішної роботи гірничо-металургійного комплексу України в 2002 році став пошук нових торгових партнерів і розширення географії торгівлі. Експортна статистика України за останні роки свідчить про збільшення кількості країн, у які поставляється українська продукція, що, є немаловажною умовою стабільного розвитку при сучасному посиленні конкурентної боротьби за ринки збуту.

У 2003 році тенденції зростання виробництва і споживання сталі у світі збережуться, хоча очікувані темпи розвитку будуть майже в 2 рази менше в порівнянні з 2002 роком.

Незважаючи на те, що внутрішній ринок споживання прокату в Україні в сучасних умовах розвинутий недостатньо й основна частина гірничо-металургійної продукції розміщається на зовнішніх ринках, наступний розвиток буде характеризуватися ростом внутрішнього споживання і стабілізацією обсягів експорту. Тільки за останні 3 роки обсяг внутрішнього ринку виріс більш ніж у 1,5 рази. При цьому подальший розвиток внутрішнього споживання планується здійснювати за допомогою стимулювання споживаючих галузей, насамперед машинобудування [23].

Отже, як крупний виробник і експортер металопродукції, Україна має великий потенціал для розвитку електронної комерції в металургії. У той же час реалізації даного потенціалу перешкоджає недостатній рівень інформатизації підприємств, нерозвиненість платіжної системи, нестабільність податкового, валютного і митного регулювання. Додаткові ризики електронної комерції в Україні пов'язані з постійною погрозою антидемпінгових мір з боку західних держав.

В українській частині Інтернет реально функціонуючих торгових площадок занадто мало, і розвинуті вони недостатньо. У більшості випадків українські торгові площадки являють собою дошки оголошень для виробників і метало торгуючих компаній. Але і подібні проекти є серйозним кроком на шляху становлення української електронної комерції.

На даний момент, на електронному ринку металів переважають дрібнооптові і середньо оптові угоди, тому тут варто очікувати більш високої активності від торгуючих компаній. Для великих промислових холдингів і підприємств більш перспективне використання електронної комерції у вирішенні задач постачання. Електронний бізнес буде бурхливо розвиватися й у найближчому майбутньому перетворить всю економічну систему взаємин.

Варто особливо помітити, що розвиток електронної комерції додасть додатковий і досить сильний стимул інформатизації підприємств металургійної галузі, а, отже, підвищенню їхньої конкурентноздатності й інвестиційної привабливості.

3.2 Огляд українських металургійних Інтернет-ресурсів

В українській частині Інтернет серед металургійних ресурсів, що дозволяють здійснювати електронну торгівлю металом, можна виділити спеціалізовані галузеві ресурси і ресурси торгових і виробничих металургійних компаній. Даний розподіл лежить в основі дослідження представлення металургійної галузі України в Інтернет.

Серед спеціалізованих рішень велика частина припадає на інформаційні проекти, причому варто відзначити, що в більшості випадків, інформаційні й торгові рішення сполучені - усі великі інформаційні ресурси представляють торгову площадку або дошку оголошень. Так частина проектів, що мають широку добірку інформаційно-аналітичних матеріалів, і віднесена творцями до інформаційних ресурсів, деякими іншими джерелами відноситься до торгових, оскільки пропонує електронні дошки оголошень.

Саме такими інформаційно-торговими ресурсами представлені спеціалізовані В2В-рішення в Україні.

Для проведення дослідження було вибрано ті ресурси, які беруть учать у найбільш популярному рейтингу Metal Top 10 (таблиця 3.2.)

Таблиця 3.2.

Металургійні Інтернет-ресурси української частини Інтернет

Тип Інтернет-ресурсу	Назва і електронна адреса ресурсу
Спеціалізовані ресурси	Інформаційний металургійний сайт «Прометал» - http://www.prometal.com.ua
	Торгово-інформаційний сайт «Металопрокат з України» - http://www.steel-export.com.ua

Подобные документы

• Електронна торгівля

  Поняття та особливості електронної торгівлі. Характеристика систем бізнес-бізнес, адміністрація-бізнес та споживач-споживач. Принципи функціонування Інтернет-магазину і торговельного майданчику. Основні фази технологічного процесу електронного продажу.
  
  курсовая работа [368,0 K], добавлен 22.09.2014
  

• Інтернет-торгівля

  Використання Інтернет в комерційній діяльності підприємств. Організація електронної торгівлі. Використання телекомунікаційних мереж, електронних фінансово-економічних інструментів за допомогою реклами і розповсюдження товарів та послуг в мережі Інтернет.
  
  контрольная работа [1,1 M], добавлен 21.01.2014
  

• Статистичний аналіз торгівлі в інтернет-магазинах

  Проблеми функціонування ринку електронної комерції в Україні. Коротка характеристика основних переваг та недоліків Інтернет-магазинів. Динаміка роздрібного товарообороту та торгівлі. Основні тенденції та перспективи розвитку продажу товарів в мережі.
  
  статья [355,0 K], добавлен 28.10.2013
  

• Розвиток форм та методів продажу товарів

  Загальна характеристика форм та методів торгівлі. Основні критерії обрання форм та методів продажу товарів. Специфіка продажів в мережі Інтернет. Рекомендації з подальшого вдосконалення торговельного обслуговування, розширення асортименту продукції.
  
  курсовая работа [2,7 M], добавлен 29.07.2015
  

• Сучасні вимоги до упаковки в мережі Інтернет

  Поняття та значення упаковки товару. Особливості продажу через Інтернет. Маркетингова оцінка витрат на пакувальні матеріали і упаковку продукції підприємства. Розгляд основних способів конкурентної диференціації товарів за допомогою відповідної тари.
  
  статья [497,3 K], добавлен 18.09.2014
  

• Перспективи розвитку Інтернет-маркетингу в Україні

  Специфічні ознаки та відмінності інтернет-маркетингу від традиційних маркетингових технологій. Використання інтернет-технологій у маркетинговій діяльності на прикладі інформаційних підприємств, переваги та недоліки їх використання в інформаційній сфері.
  
  дипломная работа [385,7 K], добавлен 17.12.2010
  

• Теоретичні аспекти рекламування через канал Інтернет-комунікацій

  Сутність і види Інтернет-реклами. Чинники, що впливають на вартість розміщення реклами в мережі Інтернет. Принципи оформлення сайту як одного із основних засобів Інтернет-реклами. Використання імені сервера в усіх видах рекламної продукції компанії.
  
  реферат [477,2 K], добавлен 15.12.2010
  

• Ефективні інструменти інтернет-маркетингу в туристичному менеджменті

  Аналіз сучасного стану інтернет-маркетингу, інтернет-комунікацій зі споживачами та інтернет-реклами. Розгляд найефективніших і найвпливовіших на споживача типів реклами. Особливості використання передових типів реклами та просування туристичного продукту.
  
  статья [54,4 K], добавлен 07.02.2018
  

• Інтернет як інструмент маркетингових комунікацій (на прикладі ТОВ РА "AD-WORLD")

  Особливості інтернет-комунікації в сучасному маркетингу. Аналіз маркетингу та використання комунікаційних можливостей інтернету на підприємстві "AD-WORLD". Вдосконалення веб-сайту компанії. Оптимізація підходів до оцінки ефективності інтернет-просування.
  
  дипломная работа [422,9 K], добавлен 12.04.2012
  

• Особливості організації реклами в Internet

  Інтернет - блискуче місце для реалізації творчих прагнень. Поява CGI, Java, SWF додали активності інтернет-рекламі. Створення сприятливого іміджу фірми чи товару/послуги. Реалізація всіх можливостей подання інформації про товар. Продаж продукції через Інт
  
  реферат [31,1 K], добавлен 03.03.2006
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам