Логістична інформаційна система

Размещено на http://www.allbest.ru

ПВНЗ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Херсонська філія

Кафедра економіки та менеджменту

РЕФЕРАТ

По предмету «Логістика»

На тему «Логістична інформаційна система»

ВИКОНАЛА: студентка ІV курсу, 421 групи

заочної форми навчання

Салюк Олена Миколаївна

ПЕРЕВІРИЛА:доц. Афонченкова Т. М.

ХЕРСОН - 2012

ВСТУП

Ще декілька років тому основні проблеми, які поставали перед розробниками логістичних систем, стосувались сфери фізичних потоків товарів і сировини. Під інформаційним забезпеченням фізичного процесу руху товарів від постачальника до споживача розуміли лише супровідну документацію. З поширенням логістичних систем на підприємствах все більше відчувалась необхідність у розвитку та застосуванні на практиці логістичних інформаційних систем, які могли б органічно поєднати всі логістичні підсистеми (логістику постачання, виробничу логістику, логістику розподілу тощо). Успішному впровадженню цієї концепції сприяло розуміння того факту, що інформація на сучасному етапі розвитку виробництва - це самостійний виробничий чинник, потенційні можливості якого відкривають широкі перспективи для посилення конкурентоспроможності компанії.

Серед різноманіття пошуків шляхів розвитку ринку, засобів виробництва, нових напрямів діяльності комерційно-посередницьких організацій і підприємств викликають значний інтерес наукові дослідження і практичні новації, поєднувані поняттям “логістика”.

Протягом останніх років бурхливо розвиваються основані на інформатиці нові логістичні технології. Інформаційні системи займають у цих технологіях центральне місце. Підприємство є відкритою системою, що матеріальним та інформаційним потоками зв'язана з постачальниками, споживачами, експедиторами і транспортними організаціями. При цьому виникають труднощі подолання місць стику між інформаційними системами підприємства й інших організацій. У місцях стику матеріальний чи інформаційний потік переходить через межі правочинності та відповідальності окремих підрозділів чи підприємства через межі самостійних організацій. Забезпечення плавного подолання місць стику є одним з важливих завдань логістики.

Інформаційне забезпечення логістичного управління є однією з найважливіших і найактуальніших проблем. Інформація стає логістичним виробничим фактором. Завдяки їй може скоротитися складування (краще керування запасами, погодженість дій постачальника і споживача, заміна складування готової продукції складуванням напівфабрикатів чи сировини). Завдяки інформації вдається також прискорити транспортування (погодженість усіх ланок транспортного ланцюжка). Брак своєчасної інформації викликає нагромадження матеріалів, оскільки непевність споживача, як і непевність постачальника, звичайно викликає бажання підстрахуватися.

Логістична інформаційна система.

Логістична інформаційна система виконує ряд специфічних функцій :

1) планування

2) координування

3) обслуговування

4) управління

У основі функціональної піраміди логістичної інформаційної системи лежить система операцій між ланками логістичної системи, що визначає взаємини між функціональними підрозділами фірми (у плані реалізації логістичних функцій), логістичними посередниками і споживачами продукції фірми. На рівні аналізу логістичні регіональні або адміністративні менеджери фірми в основному використовують інформацію в тактичних цілях для маркетингу, прогнозування фінансових і операційних виробничих показників. Нарешті, на верхньому стратегічному рівні логістика визначає стратегію менеджменту і пов'язана із стратегічним корпоративним плануванням і місією фірми.

Характеристики системних рівнів функціональної структури логістичної інформаційної системи пов'язані з досягненням певної стратегічної і тактичної мети фірми і конкурентних переваг.

Організаційна структура логістичної інформаційної системи може бути укрупнено сформована з чотирьох підсистем: управління процедурами замовлень, наукових досліджень і зв'язку, підтримки логістичних рішень і генерування вихідних форм і звітів. Ці взаємозв'язані підсистеми здійснюють інформаційно-комп'ютерну підтримку усіх функцій логістичного менеджменту і зв'язок з мікро- і макрологістичним зовнішнім середовищем.

У організаційній структурі логістичної інформаційної системи в якості однієї з основних підсистем виділена підсистема управління процедурами замовлень, що обумовлено безпосереднім контактом цієї підсистеми із споживачами в процесах обробки і виконання замовлень. Велике значення тут має використання концепції "електронного обміну даними" і заснованих на ній стандартів.

Підсистема наукових досліджень і зв'язку відбиває вплив зовнішнього і внутрішнього середовища фірми на процес логістичного менеджменту і здійснює взаємодію між ланками логістичної системи і функціями управління за рахунок:

інтеграції логістичного планування з корпоративним плануванням;

взаємодії логістичного менеджменту з іншими корпоративними функціями;

стратегічних установок для організаційної структури логістичної системи і персоналу;

інтеграції інформаційних технологій;

підготовки або покупки технологічних рішень і використання посередників;

адаптації до умов фірми форм логістичних ланцюгів, каналів і мереж, а також функцій управління;

акцентування на продуктивності і якості послуг в логістиці.

Дана підсистема відіграє важливу роль у віддзеркаленні змін і вимог як зовнішнього, так і внутрішнього середовища фірми. Логістичний менеджер може використовувати цю підсистему для сканування мікро- і макросередовища фірми чотирма способами:

1) непрямим розглядом на основі загального аналізу отримуваної інформації, коли немає певної заданої мети;

2) прямим розглядом, коли інформація про зовнішнє і внутрішнє середовище фірми активно аналізується із заздалегідь сформульованою метою;

3) неформальним дослідженням відносно обмежених і неструктурованих даних;

4) формальним дослідженням з використанням заздалегідь складеного плану, процедур і методів обробки і аналізу отримуваної інформації.

Для оптимізації результатів оцінювання впливу зовнішнього і внутрішнього середовища фірми на поведінку логістичної системи логістичний менеджер повинен використовувати ключові інформаційні джерела підсистеми в процесі моніторингу. Тут необхідно враховувати два аспекти. По-перше, використання інформації персоналом фірми для оцінки ефективності своїх логістичних рішень. Наприклад, бухгалтерська інформація або відомості про ціни на готову продукцію конкурентів можуть дати вичерпну відповідь про ефективність менеджменту; інформація про розміри вантажних відправок може бути використана транспортними підрозділами фірми і т. д. По-друге, логістичні партнери фірми, такі, як постачальники матеріальних ресурсів, торговельні посередники, перевізники і споживачі готової продукції також можуть використовувати інформацію підсистеми для поліпшення координації і зниження власних витрат. Важливе місце в даній підсистемі належить прогнозуванню, зокрема, таким його аспектам, як збір початкової інформації, оцінка точності, достовірності, використання найбільш ефективних методів прогнозування.

Третім компонентом логістичної інформаційної системи є підсистема підтримки логістичних рішень, яка є інтерактивною комп'ютерною інформаційною системою, що включає бази даних і аналітичні моделі, що реалізовують, як правило, оптимізаційні завдання, що виникають в процесі логістичного менеджменту. Підсистема формує, оновлює і підтримує по-різному структуровані, централізовані і розподілені бази даних для чотирьох основних типів файлів :

базисних файлів, що містять зовнішню і внутрішню інформацію, необхідну для ухвалення логістичних рішень;

критичних чинників, що визначають головні дії, мети і обмеження при ухваленні рішень;

політики/параметрів, що містять основні логістичні операційні процедури для ключових областей;

файлів рішень, що зберігають інформацію про попередні (періодичних) рішення для різних логістичних функцій.

У цій підсистемі використовується велике число економіко-математичних моделей і методів (зокрема, прогнозування для підтримки рішень, що приймаються логістичним менеджментом). Усі ці моделі і методи можна розділити на класи: оптимізаційні, евристичні і імітаційні. Оптимізаційні моделі ухвалення рішень засновані на методах операційного числення : програмування (лінійного, нелінійного, динамічного, стохастичного, цілочисельного), математичної статистики (кореляційно-регресійний аналіз, теорія випадкових процесів, теорія ідентифікації, теорія статистичних моделей ухвалення рішень і т. п.), варіаційного числення, оптимального управління, теорії масового обслуговування, графів, розкладів і т. д. Зокрема, для різних логістичних функцій можна вказати наступні завдання:

оптимальна диспетчеризація у виробництві, транспортуванні, вантажопереробці;

оптимальне розміщення об'єктів у виробництві, розподілі, складуванні;

побудова оптимальних логістичних ланцюгів, каналів, мереж;

побудова оптимальної організаційної структури логістичної системи;

оптимальна маршрутизація;

визначення оптимальної тривалості складових логістичних циклів;

оптимізація процедур збору, обробки і виконання замовлень;

оптимізація параметрів систем управління запасами;

оптимальний вибір перевізника, експедитора, постачальника і т. д.

У даній підсистемі широко застосовуються інтерактивні (діалогові) процедури інформаційної підтримки ухвалення рішень логістичним менеджментом.

Четвертий елемент організаційної структури логістичної інформаційної системи - підсистема генерування вихідних форм і звітів.

Система інформаційного забезпечення в логістиці для виконання перелічених вище функцій має бути відповідним чином організована. Специфіка цієї системи полягає в тому, що в процесі своєї діяльності вона повинна мати можливість чинити дію на усі функціональні підсистеми логістичної організації. Виходячи з цього можливі три способи її організації : централізований, децентралізований і спеціалізований.

При централізованому способі організації діяльність по інформаційному забезпеченню зосереджена в одному управлінні (підрозділі) і підкоряється безпосередньо вищому керівництву організації через віце-президента (заступника директора) по інформаційних системах (технологіям). Перевагою такого способу організації є забезпечення високої ефективності робіт по впровадженню нових інформаційних систем і технологій. До недоліків можна віднести високі витрати на зміст апарату управління.

При децентралізованому способі організації підсистеми інформаційного забезпечення фахівці різних функціональних підрозділів виконують функції управління інформаційними потоками у своїй предметній області. Перевагою такого способу організації є високий рівень знань предметної області менеджера по інформаційних системах, недоліком - дублювання однотипних завдань і функцій в різних підрозділах організації.

При спеціалізованому способі в організації відсутні підрозділи по інформаційних системах (технологіям). При необхідності розробки і впровадження нової інформаційної системи ці організації звертаються в спеціалізовані фірми і виконують роботи на договірній основі.

Це характерно для малих організацій, які не можуть мати своїх фахівців в області інформаційних технологій, зайнятих повний робочий день, і удаються до послуг консультантів. Перевагою цього способу організації системи інформаційного забезпечення є високий рівень наукових і методичних розробок, недоліком - складність обліку специфічних особливостей об'єкту. Вибір того або іншого способу організації системи інформаційного забезпечення залежить від багатьох чинників, передусім від розмірів організації, існуючих в ній бізнес-процесів, наявності вільних грошових коштів. Відмітимо: система інформаційного забезпечення нині досягла такого рівня спеціалізації, що вимагає уваги до своєї організації - це розуміють сучасні керівники. Тому будь-яка мала організація має у своєму складі інформаційні служби. Інформаційна система, необхідна для адекватного виконання функцій логістики, повинна відповідати наступним вимогам:

інформаційні потоки мають бути сумісними в інформаційному відношенні;

внутрішні взаємозв'язки і взаємозалежності інформаційних потоків повинні носити причинно-наслідковий характер;

ієрархічна співпідпорядкованість інформаційних потоків до має бути чіткою;

інформаційній системі має бути властиво властивість інтегративності.

Інформаційне забезпечення логістики потребує і відповідного програмного її забезпечення, завдяки якому вся логістична система, починаючи з субсистем, працювала би як єдине ціле. Головним при цьому є об'єднання усіх підрозділів через створену інфраструктуру (комунікаційну та інформаційну системи). Це дасть змогу кожному суб'єктові загального виробничого процесу зв'язатися з будь-яким його іншим суб'єктом. Комунікаційна система має охоплювати усіх постачальників і замовників даного підприємства.

Інформаційна логістика дає нові можливості для організації необхідної інформації відповідно до принципів, розроблених логістикою, в чітку систему, основна функція якої - одержання, обробка та передача інформації згідно з поставленими перед цією системою завданнями.

На думку спеціалістів деяких західних компаній, інформаційна інфраструктура, що створюється як у межах окремих виробничих одиниць, так і в усій фірмі на базі сучасних швидкодіючих ЕОМ, відповідного програмного забезпечення, перетворює інформацію з допоміжного (обслуговуючого) чинника на самостійну виробничу силу, яка може, на відміну від інших чинників, постійно та за короткий час підвищувати продуктивність праці й мінімізувати витрати виробництва.

Проте, незважаючи на вже доведену на практиці ефективність застосування інформаційної логістики, вона є лише одним з елементів загальної логістичної системи, і успішне її функціонування можливе лише в разі переходу всього виробництва на логістичні принципи. У свою чергу, комплексний логістичний підхід у сфері закупівель, транспортування, складування, виробництва, збуту та розподілу абсолютно неможливий без інформаційної системи.

логістична інформаційна система

Висновки

Вже доведено на практиці ефективність застосування інформаційної логістики, вона є лише одним із елементів у загальній системі логістики на підприємстві, та успішне її функціонування можливе лише у разі переходу всього підприємства на логістичні засади.

Інформація стає логістичним виробничим фактором. Завдяки їй може скоротитися складування (краще керування запасами, погодженість дій постачальника і споживача, заміна складування готової продукції складуванням напівфабрикатів і сировини). Завдяки інформації вдається також прискорити транспортування (погодженість усіх ланок транспортного ланцюжка). Брак своєчасної інформації викликає нагромадження матеріалу, оскільки непевність споживача, як і непевність постачальника, звичайно викликає бажання підстрахуватися.

Ринок ставить до підприємств високі вимоги. Треба усе швидше модернізувати продукцію, краще володіти цінами, враховувати витрати, аналізувати ефективність окремих замовлень і продуктів. Від багатосерійної продукції “для складування ” (на розсуд виробника, тобто конкретних замовлень у момент запуску виробництва) у деяких галузях усі частіше переходять до штучного виробництва за конкретними замовленнями зі швидкими постачаннями.

Принцип можливості поетапного створення системи. Логістичні інформаційні системи, побудовані на базі ЕОМ, як і інші автоматизовані системи керування, є системами, що постійно розвиваються. Це означає, що під час їхнього проектування необхідно передбачити можливість постійного збільшення кількості об'єктів автоматизації, можливість розширення складу реалізованих інформаційною системою функцій і кількості розв'язуваних задач.

При цьому варто мати визначення етапів створення системи, тобто вибір першочергових задач істотно впливає на подальший розвиток логістичної інформаційної системи і на ефективність ЇЇ функціонування.

Принцип чіткого встановлення місць стику. “У місцях стику матеріальний і інформаційний потік переходить через межі правочинності і відповідальності окремих підрозділів підприємства чи через межі самостійних організацій. Забезпечення плавного подолання місць стику є одним з важливих завдань логістики ”.

Принцип гнучкості системи з погляду специфічних вимог конкретного застосування. Принцип прийнятності системи для користувача діалогу “людина - машина ”.

Список використаних джерел

1. Азаренкова Г.М. Фінансові потоки в системі економічних відносин: Монографія. - X.: ВД "ІНЖЕК", 2006. - 328 с.

2. Бажин И.И. Логистика: Компакт-учебник. - X.: Консум, 2003. - 239 с.

3. Гаджинский А.М. Логистика: Учеб. для высших и средних спец. учеб. заведений. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Информационно-внедренческий центр "Маркетинг", 2000. - 375 с.

4. Голиков Е.А. Маркетинг и логистика. - М.: Дашков и Ко, 1999.- 412 с.9. Гордон М.П., Карнаухов С.Б. Логистика товародвижения. - М.: Центр экономики и маркетинга, 1999. - 208 с.

5. Джонсон Д.С., Вуд Д.Ф., Вордлоу Д.Л., Мэрфи П.Р. мл. Современная логистика: Пер. с англ. - 7-е изд. - М.: Вильямс, 624 с.

6. Крикавський Є.В. Основи теорії логістичного управління // Матеріали VIII Міжнар. наук.-практ. конф. "Теорія і практика управління організацією з погляду тисячоліть". - Київ, 24-26 травня 2001 p. - К.: Політехніка, 2001. - С. 135.

7. Леншин И.А., Смольняков Ю.Й. Логистика: В 2 ч. - 4.1. - М.: Машиностроение, 1996. - 246 с.

8. Михайлова О.И. Введение в логистику: Учеб.-метод. пособие. - М.: Дашков и Ко, 1999. - 104 с.

9. Москвітіна Т.Д. Актуальні проблеми розвитку електронного бізнесу в Україні // Матеріали 3-ї Міжнар. наук.-практ. конф. "Ринок послуг комплексних транспортних систем та прикладні проблеми логістики". - К.: Автоекспо, 2001. - С. 194-199.

10. Неруш Ю.М. Логистика: Учеб. для вузов. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. - 495 с.

12. Пономарьова Ю.В. Логістика: Навч. посіб. - К.: ЦНЛ, 2003. - 189 с.

13. Родкина Т.А. Информационная логистика. - М.: Экзамен, 2001. - 288 с.

14.Родников А.Н. Логистика: Термин, словарь. - М.: ИНФРА-М, 2000. - 340 с.

15. Таньков К.М., Тридід О.М., Колодязєва Т.О. Виробнича логістика: Навч. посіб. - X.: ВД "ІНЖЕК", 2004. - 352 с.

16. Тридід О.М., Колодязєва Т.О., Голофаєва ІЛ. Логістика: Конспект лекцій для студ. спеціальностей 8050201, 8050206 усіх форм навчання. - X.: Вид-во ХДЕУ, 2004. - 168 с.

17. Чудаков А.Д. Логистика: Учебник. - М.: Изд-во РДЛ, 480 с.

Размещено на www.allbest

.ru