Аналіз ринку целюлозно-паперової промисловості України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст:

Вступ

1. Аналіз ринку паперово-картонної продукції

2. Основна сировина та технологія виробництва картону

3. Характеристика асортименту картону

4. Фізико-механічні властивості картону

5. Дефекти картону

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Само слово «картон» походить від італійського «cartone», що означає твердий, жорсткий. Початок картонного виробництва відносять до середини XVI ст. Коли зародилося книгодрукування і для збереження надрукованих текстів виготовляли своєрідні обкладинки, шляхом склеювання декількох аркушів паперу разом.

Картон - це матеріал, що виготовляється з волокон деревини. Основними напівфабрикатами є целюлоза (біла, бура), хімічна деревна маса і макулатура. Целюлозу виробляють з деревини різних порід шляхом механічного та хімічного впливу на неї. При механічній дії отримують короткі волокна низької якості; хімічний вплив (кислоти) дозволяє отримувати якіснішу довгим целюлозу. Отриманий продукт називається паперовою масою, з якої після сушки виробляють різні типи паперу.

Картон - це щільний, іноді багатошаровий матеріал, що отримується в процесі переробки та пресування волокнистої маси. Основна відмінність паперу від картону полягає в кількості шарів. Крім того, картон відрізняється від паперу тим, що має більшу товщину, масу на 1 м2, понад 250 г, і, як наслідок, більш високу міцність.

З урахуванням сфери застосування картон підрозділяють на поліграфічний, дизайнерський і пакувальний. З поліграфічного картону виготовляють буклети, папки, обкладинки книг, подарункову упаковку. Для цих же цілей підходить і дизайнерський картон: його колір і фактура можуть бути найрізноманітнішими. Але при цьому він має суттєвий недолік - високу вартість. Пакувальний картон - найбільш дешевий і тому найпоширеніший вид матеріалу, який, як і випливає з його назви, використовується для упаковки найрізноманітнішої продукції. Таки вид картону повинен володіти високою міцністю, жорсткістю і здібність деякий час протистояти волозі.

1. Аналіз ринку

Процеси державотворення та ринкова трансформація економічних відносин розкрили широкий спектр проблем, які необхідно вирішувати на шляху до побудови розвиненої ринкової системи. До проблем, які сьогодні потребують новаторських методологічних підходів до їх вивчення і вирішення, належать проблеми забезпечення ефективності функціонування виробничих підприємницьких структур у промисловості України. Особливо актуальною на цей час є проблема лісового комплексу і, насамперед, целюлозно-паперової промисловості.

Великого значення набувають питання щодо ефективного функціонування виробництва в целюлозно-паперовій промисловості. Зазначимо, що теоретичні основи оцінки ефективності розвитку целюлозно-паперової промисловості дослідили такі вчені, як: Б.І. Колісник, В.М. Максимів, Ю.С. Медведєв, В.І. Ткачик, О.М. Шубалий, В.М. Якобчук та ін.

Метою дослідження є аналіз та обґрунтування напрямків формування сучасної целюлозно-паперової промисловості з орієнтацією на задоволення попиту економіки та ринку країни її продукцією.

Целюлозно-паперова промисловість України об'єднує близько 100 підприємств із виробництва паперу і картону та виробів з них, а разом з переробниками, трейдерами, посередниками, науковими, монтажними та спеціалізованими торговельними організаціями їх налічується понад 300. У галузі працює близько 30 тис. осіб.

На підприємствах галузі встановлено 72 паперо- та картоноробних машини, понад 80 гофроагрегатів, майже 50 підприємств мають обладнання з виготовлення зошитів та 10 - з виготовлення шпалер. Загальна встановлена потужність паперо- та картоноробних машин в Україні становить близько 1 млн т паперу і картону на рік [6].

Головною причиною стримування темпів росту обсягів виробництва паперу, картону та виробів з них, крім фізичної та моральної застарілості основних фондів багатьох картонно-паперових підприємств, є обладнання, що працює понад 100 років, робочий стан якого підтримується переважно за рахунок відновлювального ремонту та модернізації і рідше - шляхом заміни зношеного обладнання та відсутність сировинної бази, яка створює залежність вітчизняного виробника від імпортера целюлози і деревної маси та спонукало їх орієнтуватися на випуск таких видів паперу та картону, які виробляються з вторинного волокна - макулатури. Виробничі потужності з випуску целюлози високого виходу (напівцелюлози) та деревної маси мають лише ВАТ "Жидачівський ЦПК" та ВАТ "Луцький картонно-рубероїдний комбінат", які виробляють ці напівфабрикати виключно для забезпечення власних потреб. Інші підприємства галузі імпортують целюлозу, переважно із Росії [5]. Тому в структурі виробництва паперу і картону переважають такі види, як картон тарний, папір для гофрування, картон коробковий, папір санітарногігієнічний. А в структурі експорту картонно-паперової продукції ці види паперу та картону, шпалери і тара картонна займають значний сегмент.

Стан розвитку целюлозно-паперової промисловості характеризується загальноприйнятим у різних країнах показником споживання картонно-паперової продукції на душу населення. В Україні на одного жителя сьогодні припадає 28,2 кг паперу та картону на рік, що майже вдвічі нижче від рівня середньосвітового споживання, який дорівнює 65 кг на рік (рис. 1).

Для прикладу: у країнах Західної Європи, США, Канаді, Японії цей показник становить понад 200 кг/рік. В Європі найвищі показники мають: Бельгія - 333,7 кг/рік, Фінляндія - 333,4 кг/рік, Швеція - 268,0 кг/рік, Данія - 233,8 кг/рік, Великобританія - 208,8 кг/рік [6].

Рис. 1. Споживання паперу та картону в рік на душу населення в Україні

Обсяг продукції целюлозно-паперової промисловості у 2009 р. в діючих цінах зріс відповідно до 2008 р. на 14,1 % і становить 9,7 млрд грн, паперу і картону в Україні за 2009 р. виготовлено 812,2 тис. т, що становило 87,3 % від рівня попереднього року [6] (рис. 2).

Рис. 2. Динаміка виробництва та споживання паперу та картону в Україні (розрахунок на основі джерел [1, 5,6])

Однак цей показник є набагато нижчим, ніж у розвинених країнах світу. Так виробництво паперу і картону становило в таких країнах, як: США - 83 млн т; Китай - 55 млн т; Японія - 31 млн т; Німеччина - 21 млн т; Канада - 19 млн т; Фінляндія - 12 млн т; Франція та Італія - по 10 млн т; Росія - 7 млн т [5], що свідчить про високе забезпечення відповідною продукцією власного ринку.

Вступ України до СОТ зумовив відкриття вітчизняного ринку картонно-паперової продукції, що призвело до збільшення імпорту багатьох товарів, насамперед паперу для гофрування, тарного картону, ящиків з гофрокартону, зошитів, шпалер, паперу туалетного, що в умовах зношених основних фондів ставить вітчизняного товаровиробника в несприятливі умови. З метою утримання зайнятих позицій на внутрішньому і зовнішньому ринках, підприємства галузі активно здійснюють заходи з модернізації та реконструкції виробництв. Проте, внаслідок впливу світової фінансово-економічної кризи та нестабільності національної валюти, чимало інвестиційних проектів тимчасово було призупинено.

Внаслідок світової економічної кризи обсяг експорту картонно-паперової продукції за 2009 р. зменшився на 9,1 % порівняно з 2008 р. і становив 354,4 тис. т. Відповідно рівень споживання картонно-паперової продукції знизився і становив 1295,5 тис. т у 2009 р. проти 1592,6 тис. т у 2008 р. (темп приросту 81,3 %), причому імпорт становив 837,7 тис. т, або 64,7 % [6] (рис. 3).

Рис. 3. Динаміка змін експорту та імпорту картонно-паперової продукції (розрахунок на основі джерел [1, 6])

Найбільшими експортерами картонно-паперової продукції до України є Росія та Фінляндія, які разом поставляють майже 50 % паперу, картону та виробів з них. Ця частка є стабільною вже впродовж 2000-2009 рр. (табл. 1).

Табл. 1. Імпорт картонно-паперової продукції для країн у 2009 р.

Як вже зазначалося, основною сировиною для вітчизняних підприємств галузі сьогодні є макулатура. Виходячи з обсягу вітчизняного ринку картонно-паперової продукції 1295,5 тис. т у 2009 р. було заготовлено 680,0 тис. т макулатури, а потреба досягає майже мільйона тонн. Тому в середньому 15-20 % від потреби підприємств або 150-200 тис. т макулатури на рік імпортується. Вітчизняні заготівельні організації не можуть задовольнити в повному обсязі потреби виробників картонно-паперової продукції в маку-латурі. Оскільки рівень регенерації вторинного волокна в Україні становить 49-50 %, тоді як у багатьох європейських країнах цей показник дорівнює 6570 % [3]. Різниця в ступені регенерації вторинного волокна в Україні і в країнах Європи полягає в різниці технічного та культурного ведення заготівлі, а також у різному підході держави щодо питання стимулювання заготівельної діяльності. Збільшення обсягів споживання паперу і картону та підвищення рівня регенерації мають стати результатом задоволення потреб споживачів макулатури як вторинної сировини для виробництва паперу і картону.

Однак на діючих потужностях кардинально вирішити це питання неможливо. Необхідно на рівні держави приймати рішення про будівництво нового целюлозного заводу на основі використання деревини як сировини в комплексі з паперовою фабрикою з виготовлення паперу для друку, а також заводу з виробництва деревної маси з використанням однорічних рослин, що допоможе вирішити питання зі задоволення потреб підприємств целюлознопаперової промисловості первинною волокнистою сировиною - целюлозою та деревною масою.

Основними факторами, що негативно впливають на створення потужностей з виробництва целюлози і деревної маси, є:

? непривабливий інвестиційний клімат - нестабільна політична та економічнаситуація, часта зміна законодавства, що створює високі ризики для інвестора, тому залучення таких обсягів інвестицій сьогодні є проблематичним.

? монополізація ринку лісоматеріалів - ліси в Україні знаходяться в сфері управління практично одного відомства - "Державного агентства лісових ресурсів України", яке встановлює правила поведінки на ринку лісових матеріалів. Відсутність можливості створення власної лісосировинної бази або механізму забезпечення крупних споживачів деревини на довгострокових умовах є перешкодою для капіталовкладень у розвиток сировинної бази для целюлозно-паперової промисловості.

Окрім цього, необхідне здійснення низки заходів із реконструкції та технічного переоснащення функціональних підприємств з метою підвищення якості виготовлення паперової продукції та збільшення обсягів її виробництва.

Так, Департаментом розвитку легкої та деревообробної промисловості було розроблено два плани розвитку целюлозно-паперової промисловості [6]. Перший варіант передбачає підвищення технічного рівня функціональних підприємств галузі шляхом здійснення модернізації та реконструкції встановлених виробничих потужностей внаслідок імпорту технологічного обладнання, яке не виготовляється в Україні, застосування енергоощадних технологій, проведення науково-технічних досліджень і впровадження їх результатів у виробництво з метою збільшення присутності вітчизняної продукції на внутрішньому ринку та збільшення експортного потенціалу вітчизняних галузевих підприємств.

При цьому за 2010-2020 рр. у розвиток підприємств галузі має бути вкладено 5-8 млрд грн, а обсяги виробництва зростуть орієнтовно на 40 %.

Зазначений обсяг інвестицій повинен бути спрямований на вирішення проблем розвитку виробництва тих видів продукції, випуск яких можливо організувати на діючих виробничих потужностях завдяки проведенню міні-мальної реконструкції на найбільш інвестиційно-привабливих підприємствах. Проте, в умовах зношення основних фондів понад 60 %, такі інвестиції не забезпечать докорінного поліпшення ситуації в галузі та досягнення високих темпів зростання обсягів виробництва.

Другий варіант передбачає інноваційно-інвестиційний шлях розвитку целюлозно-паперової промисловості, спрямований на впровадження сучасних технологій і обладнання та вирішення таких завдань:

? прискорення технологічного оновлення виробництва та впровадження сучасних енергоощадних технологій;

? створення сприятливих умов для залучення інвестицій з метою розвитку галузі та вітчизняного ринку картонно-паперової продукції;

? сприяння розвитку вітчизняної сировинної бази для галузі;

? розширення асортименту картонно-паперової продукції, розвиток виробництва насамперед друкарських видів паперу і картону.

Реалізація цих завдань передбачає проведення оцінки:

? стану та перспектив розвитку лісового господарств для визначення потенційно можливих обсягів заготівлі лісових ресурсів;

? існуючого ресурсу макулатури і визначення перспектив розвитку ринку вторинної сировини на основі впровадження ефективності збирання та перероблення макулатури;

? рівня утилізації та використання відходів існуючих виробництв галузі.

Такий варіант дасть змогу створити в Україні власну сировинну базу, розширити асортимент та підвищити конкурентоспроможність вітчизняної галузевої продукції, оновити застарілу технічну базу підприємств, забезпечити значне зростання обсягів виробництва паперової продукції для задоволення потреб засобів масової інформації і видавництв та підвищення експортного потенціалу галузі.

За прогнозом Департаменту, у 2020 р. обсяг виробництва картонно-паперової продукції повинен зрости до 2,0-2,2 млн т, або порівняно з 2008 р. - у 2 рази. На розвиток целюлозно-паперової промисловості передбачається витратити 20 млрд грн.

Таким чином, оптимальним потрібно вважати другий варіант, який забезпечить комплексний розвиток целюлозно-паперової промисловості шляхом реалізації взаємопов'язаних завдань і заходів, спрямованих на створення сировинної бази галузі, технологічне оновлення існуючих та створення нових підприємств на основі використання науково-технічного потенціалу, розширення асортименту та підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції, збільшення експортного потенціалу галузі.

2. Основна сировина та технологія виробництва картону

Сировиною для виготовлення різних напівфабрикатів є деревина дев'яти основних порід, що використовуються в різних співвідношеннях: їли, сосни, ялиці, вільхи, модрини, тополі, берези, осики, бука. Поряд з цими породами в меншій кількості використовується також деревина евкаліпта, каштана, липи, дуба, клена та інших порід. Зазначена сировина ділиться на дві групи: хвойні та листяні породи деревини. Ці відмінності і визначають відмінності у властивостях волокон відповідних напівфабрикатів. Будова вихідних волокон багато в чому визначає їх паперовоутворюючі властивості. Волокна трубчастої будови сприяють отриманню пухких видів паперу, які мають підвищену всмоктуючою здатністю. Такі волокна вимагають більше часу для фібріллірованія. З волокон стрічкового будівлі зазвичай виходить щільна міцний папір з зімкнутою поверхнею. Товстостінні волокна (з товщиною стінки 6-8 мкм) легше фібрілліруются, а тонкостінні (1,5-2 мкм) більш схильні до поперечної рубці. Волокна твердих порід деревини, як правило, забезпечують непрозорість, пухкість, повітропроникність і поглинаючу здатність картону.

Макулатура - старі непотрібні книги, журнали, газети, списані зошити тощо - цінна вторинна сировина, що дозволяє збільшити випуск паперу та картону. До макулатури відносяться також обрізки паперу («локшина»), браковані відбитки, що надходять з поліграфічних підприємств, і оборотний шлюб паперових фабрик (паперові зриви, відходи паперу). Цей напівфабрикат ділиться на три групи: макулатура паперова, картонна і змішана. Кожна група в залежності від складу волокон і кольору ділиться на марки. Питома вага макулатури у загальному балансі волокнистих матеріалів папероробного виробництва становить поки всього 15%, але може бути підвищена до 30 - 35%. Все це говорить про велику у народногосподарському значенні організації збору і раціональної переробки макулатури. Надходить на паперову фабрику макулатура подрібнюється на гідроразбавітелях, тобто у ваннах з обертовим внизу ротором. Готова маса видаляється з ванни через отвори сита навколо ротора. Маса після гідроразбавітеля піддається очищенню від важких (металеві включення, пісок) і легень (наприклад, пластмаса, тріски) сторонніх домішок. Видалення друкарської фарби без руйнування волокна проводиться в кульових котлах, гідроразбавітелях або басейнах силікатом натрію в поєднанні з лугами, фосфорними солями протягом 1,5-2 год при 80-90 °. Після волокниста маса відділяється від промивальної рідини на згущувачах або вакуумних фільтрів, а потім вибілюється перекисом водню або перекисом натрію. Макулатуру у великих кількостях використовують у виробництві гофрованого і коробкового картону, пакувальної, туалетної та інших видів паперу. Після відповідної обробки вона може бути використана також у композиції писальної, газетного та інших видів паперу для друку. Для виготовлення картону застосовують круглосіткові папероробні машини. Формування паперового полотна здійснюється на обертаючій циліндричній сітці. Картонна маса з чана із мішалкою,пройшовши черпаки і пісочник, вливається у вузлоприймач а - на мідну, з довгастими щілинами дошку, одержує струс у вертикальному напрямку від обертового валика з кулачками; з вузлоприймача маса тече в резервуар з сітчастим барабаном.

При постійному припливі паперової маси в резервуарі відбувається, відповідно до величини циліндра, різниця у висоті рівня маси і точки витікання води з циліндра;від тиску, виробленого цією різницею у висоті, маса прагне до сітчастого циліндра і відкладається на сітчастій поверхні, а вода стікає всередину циліндра і відводиться. Маса в резервуарі перебуває приблизно на половині діаметра циліндра; маса осідає на поверхні обертового барабана b внаслідок присмоктування і відкладається у формі тонкого сирого листа. Для усунення осадження маси в резервуарі у ньому є мішалка з приводними шківами.

Відкладений на обертовому циліндрі лист переміщається на вал з нескінченним сукняним полотном. Нескінчення паперова стрічка на сукняному полотні переходить на вал d, де вона у вигляді сирого листа навертається на барабан. Це і називають мідним барабаном, порожнистим, на його поверхні є дві неглибокі поздовжні борозенки, призначення яких полягає у тому, щоб частина листа, що знаходиться на них, не могла б витискуватися і ущільнюватися натисканням верхнього валу, а тому ці частини листа легко розриваються руками робітника. Коли на цей барабан накочується лист папки необхідної товщини, тоді робочий розриває цей лист руками по довжині барабана і виходить сирий лист папки або картону.

Зняті з барабана сирі листи К., партіями по 30 аркушів, прокладені залізними листами, стискаються в гідравлічному пресі. Товщина папочного листа обумовлюється густотою маси, швидкістю ходу машини і кількістю шарів, що утворюють лист.Формат листа в залежності від поперечника вала чи барабана d, який змінюють, причому довжина постійна, обумовлена ??шириною полотна машини і шириною циліндра b; ширина ж листа залежить від діаметру барабана d і дорівнює окружності цього валу.К. сушиться на повітрі або в сушильні; при сушінні К. на повітрі влітку, під навісом, його розвішують на мотузках, зміцнюючи дерев'яними щипцями, або К. розкладають на рамах. Сушарні для К. складаються з великих камер, опалювальних калориферами. К., висушений на повітрі або в сушильних, виходить у вигляді Скоробей аркушів, а тому його вигладжують вальцюванням (сатинування). Сатініровка К. полягає в пропуску між валами партій, покладених залізними (або цинковими) листами; К. пропускається кілька разів між валами, надаючи валикам поперемінний рух взад і вперед.

3. Характеристика асортименту картону

Плоский і гофрований картон застосовують для виготовлення жорсткої споживчої (пачки,коробки,комбінована тара) та транспортної тари.

Картон для споживчої тари є плоский лист, який використовується для виготовлення пачок і коробок, для формування корпусів жорсткої комбінованої тари.

Плоский картон для споживчої тари випускають таких підгруп:

*картон хромовий;

*хром-ерзац;

*хром-ерзац склеєний;

*коробковий;

*коробковий склеєний.

Найбільш високою якістю володіє хромовий картон, який виготовляють з біленої сульфатної целюлози, як крейдованого, так і крейдованому. Крейдований хромовий картон має поверхню високої якості, підвищену білизну і глянець. Він найбільш дорогий і використовується для виготовлення споживчої тари з багатокольоровим друком, придатний для розливухарчових продуктів. В картоні хром-ерзац (ерзац означає «замінник») зовнішня поверхня виглядає як хромовий картон і для нього використовується білена целюлоза, а до складу внутрішнього шару входить деревна маса і облагороджена макулатурна маса, тому він має сірий або бежевий відтінок. Картон зберігає високі друковані властивості і поверхню, як у хромового картону при більш низькій вартості. Картони хромовий і хром-ерзац мають товщину 1-1,5 мм.

Хром-ерзац склеєний складається з двох шарів: верхній шар аналогічний хром-ерзац. Зазвичай хром-ерзац склеєний має значно більшу товщину - до 3 мм, більш виражену шорсткість і знижену білизну.

Коробковий картон, до складу якого входить макулатура, використовують для масової упаковки: дешевих цигарок, сухих і заморожених продуктів, пральних порошків, недорогий взуття та т. п. Пакування харчових продуктів неприпустимо без внутрішнього вкладиша. Він значно дешевше інших марок картону.[4] Коробковий картон та картон коробковий склеєний мають темний колір (темно-бежевий, сірий, сіро-зелений, зеленуватий і т. п.), оскільки він виготовлений з сукна целюлози з додаванням великої кількості макулатури і деревної маси. Однак це видно тільки на внутрішній стороні, лицьова може мати наклеєну етикетку і літографічне оформлення.

Маркування картону складається зі слова «картон», марки, сорту, номінальною маси 1 м2 (г) (або товщини, мм), позначення нормативного документа. Для харчової продукції повинна бути додаткова напис «харчовий» після позначення марки. Гофрований картон на відміну від плоского має особливу конструкцію і являє собою комбінацію плоских і гофрованих шарів. Плоский шар називається лайнер, а гофрований, який має хвилеподібно-складчасту форму, називається флютинг. Залежно від числа шарів гофрований картон випускають трьох типів: Д (двошаровий), Т (тришаровий) та П (п'ятишаровий). Картон тарний плоский склеєний використовується для виготовлення ящиків під вершкове масло і маргарин в монолітах.

На відміну від гофрованого картону його випускають в меншій кількості, але він має високі характеристики міцності властивостями. Гофрований картон відрізняється типом гофра: висотою профілю гофра і його кроком: А, С, В, Е. Великі гофри забезпечують амортизуючі властивості картону, дрібні - міцнісні характеристики, тому картони типу Т або П представляють собою комбінацію гофров великих і дрібних, малих і середніх і т. д.З паперу та картону виробляють різноманітну споживчу і транспортну тару.

4. Фізико-механічні властивості картону

Жорсткість картону при статистичному вигині є основним параметром, що визначає міцність коробки при стиску. Жорсткість характеризує стійкість конструкції до деформації. Параметри жорсткості матеріалу нерівномірні в різних напрямках і залежать від орієнтації волокон сировини. Щоб підвищити жорсткість картону застосовують такі способи як: збільшення ваги, проклейка зв'язувальними речовинами, перевага в паперовій композиції довговолокнистої целюлози або високий ступень помелу паперової маси.

Важливою якістю картону є також його міцність до розшаровування і вищипування при печатці. Відомо кілька способів уведення хімічних допоміжних речовин з метою підвищення опору розшаруванню картону: дозування в композицію шарів перед відпливом, поверхнева обробка картону розчинами чи дисперсіями в процесі виробництва картону. [2]

Пухлість. Ця характеристика залежить від композиціх паперової маси, що використовувалась для виготовлення картону. Значна кількість волокон попередньо висушеної чи замороженої целюлози сприяє одержанню пухкого картону. Коротко волокнисті матеріали чи матеріали, схильні до укорочення в процесі розмелу волокон сульфітної целюлози, відбракування від віскозної целюлози, велика кількість макулатури і сухого оборотного браку також збільшують пухлість картону. Високий ступінь пухлості особливо необхідний там, де передбачається вирубка.

Бар'єрні властивості. При створенні концепції упакування не можна скидати з рахунків і її захисні функції, оскільки від правильного вибору бар'єрних властивостей матеріалу залежить не тільки зовнішній виглад упакування, але і термін збереження продукту і величина втрат на етапі його транспортування.

Спеціальні способи обробки поверхні картону підвищують ступінь газо-, паро-, водо- і жиронепроникненості упакування, що створює практично необмежені можливості по видах продуктів, що упаковуються.

З метою підвищення стійкості до впливу вологи і жиру може проводитися спеціальна обробка картону: покриття шарів лицьової чи зворотної сторони поліетиленом чи полімерною емульсією, просочення жировідштовхуючим фторовмісним складом, підвищена проклейка обороту.

Для забезпечення високих бар'єрних властивостей іноді використовують комбіновані матеріали з алюмінієвою фольгою, металізованими й іншими типами плівок. Бактерицидна,чи асептична, папір, просочений речовинами, що протистоять розвитку цвіліі мікроорганізмів, застосовується для упакування виробів і продуктів, що бідуютьу запобіганні від мікроорганізмів, зокрема у фармацевтиці.

Іноді додатково застосовується рослинний пергамент, що підходить для упакування жирних і глибоко замороженых харчових продуктів.

Для упакування липких продуктів картон обробляється перешкоджаючими склеюванню речовинами, здобуваючи антиадгезійні властивості. [4]

5. Дефекти картону

Хвилясті (стягнені) краї.

Основна причина -- погана акліматизація. До завантаження в друкарську машину картон повинен перебувати в упаковці. Низька вологість у приміщенні приводить до усадки і стягнутості країв. Після кожного фарбопрогону слід витримати певний час і зробити нове приладження. Після друку, між і після кожної стадії переробки картон повинен бути упакований. Необхідно пам'ятати, що повернення картону в свою первісну форму після пересушування або після зволоження неможливе. [4]

Закручування кінця листа і залом.

Це пов'язано з невідповідністю щільності картону та налагодження друкованої машини. Зазвичай таке відбувається на швидкісних п'ятисекційних друкованих машинах з картонами низької щільності.

Рекомендується використовувати менш клейкі фарби, офсетні полотна, які швидко випускають листи, використовувати картон більшої щільності, змінити дизайн, щоб у краю залишилося більше незадрукованого картону.

Складки на листах.

Слідство неправильної акліматизації картону.

Вдавлювання.

Як правило, вдавлювання повторюються на однаковій відстані по направлінню подокон у міру руху валів па поверхні картону. Причиною вдавлювання є чужорідні частинки і бруд, що приклеюються до поверхні валів. Частинки потрапляють зазвичай туди при намотуванні, розмотуванні рулону. Необхідно перевіряти картон до і після друку. [7]

Непропечатка і плями.

Виявити причину досить складно, тому що дуже багато складових у друкарській машині впливають па характеристики друку. В даному випадку необхідно поетапно проконтролювати весь друкований процес.

Рекомендується:

перевірити тиск в зоні друкарського контакту;

зробити одноколірні пробні відбитки для контролю фарбопереноса;

послідовно відключати барвисті апарати (можливо, проблема вирішиться при заміні послідовності накладення фарб);

спробувати запечатати картон на іншій друкованій машині;

використовувати фарби, які повільніше висихають;

зменшити швидкість на друкарській машині;

перенести друк критичних квітів у кінець, фіолетові відтінки повинні запечатується окремо або в Наприкінці друку;

-- розділити друкований цикл на дві частини, наприклад, 2 +2, 2 I 3, щоб уникнути проблем при накладенні фарб.

Стирання фарби.

Стирання відбувається через погане закріплення фарби і не зникає. Причиною є неправильно підібрані фарби для запечатування поверхні. Найкраще захищати запечатану поверхню лакуванням.

Причинами також можуть бути: невідповідний рН розчинника, старі фарби, фарби поганої якості, занадто багато зволожуючого розчину, надмірна вологість або зміни температури в друкованому цеху. Необхідно використовувати більш стійкі до стирання пакувальні фарби.

Розшарування фарби / Лаку.

При згортанні і транспортуванні лак на запечатаній поверхні може розшаровуватися і спричинити за собою розшарування барвистого шару. Причиною може бути несумісність лаку і фарби. Необхідно робити пробні відбитки, щоб перевірити сумісність лаку і фарби. Приховані дефекти.

Відшарування частини листа під пресом, при згинанні аркуша, розшарування при вирубці. Відшарування йде у напрямку волокна. Проблема не виникає у пресі. Причина в поганому склеюванні картону. Необхідне сортування. [7]

Пошкодження картону по лінії біговки.

При дуже сильній напрузі в процесі біговки поверхня картону може розтріснутися. Дана напруга -- результат погано сформованого фальца на "крихкій" поверхні картону, наприклад UV-лак, чи погано зробленого картону.

Необхідно правильно розрахувати параметри бігування для вибраної товщини картону. Допускати ширші і глибші канавки для макулатурних сортів картонів. Лінія біговки повинні бути паралельна подовжньому напрямку волокна.

Потрібно перевірити тиск між формою і матрицею. Уникати використання UV-фарб і лаків па складках. Запобігти проблемі можно, виконавши пробне фальцювання.

Запах і домішки.

Необхідно заздалегідь обмовляти, що ви замовляєте картон без домішок і запаху. При доставці партії перевірити до її переробки. Використовувати фарби, лаки та клеї без домішок і запаху. Зберігати картон далеко від джерел забруднення. Провітрювати матеріал. Не використовувати старий картон.

Блістерна упаковка.

Необхідно використовувати відповідний для даного типу роботи картон. Важливо використовувати спеціальні фарби для блістерних упаковок, неметалічні і невоскові. Висохлі фарби потрібно покривати спеціальним закріпляючу лаком на основі розчинника. Необхідно заздалегідь перевіряти поєднання лаку і блістери. Перед нанесенням лаку дати фарбам висохнути.

Важливо перевірити тиск і температуру під час сушіння при нанесенні блістери. Більш товстим картонам необхідно більше часу для запаювання або більш висока температура, щоб спаяти лак і блістер.

Високоякісні картони здебільшого виготовляються в Європі, але останнім часом на ринку з'являються картони з Південно-Східної Азії дешевші. [7]

Висновки

картон целюлозна паперова промисловість

Картон, в порівнянні з іншими пакувальними матеріалами (деревом, металом, шкірою, тканинами і т.д.), має ряд істотних переваг: відносну дешевизну і доступність вихідної сировини, можливість отримання матеріалу з наперед заданими фізико-механічними та іншими споживчими властивостями. Технологія виробництва картону практично повністю автоматизована і не пов'язана з великими витратами праці. На виготовлення картонної тари не потрібні дефіцитна ділова деревина і трудомісткий ручна праця. Для виробництва використовується головним чином порівняно дешеве і доступне сировину, відходи деревообробних підприємств у вигляді технологічної тріски, низькоякісна деревина, макулатура і волокнисті відходи целюлозного виробництва. Сам процес виготовлення основної маси картону здійснюється на високопродуктивних картоноробних машинах, швидкість яких до 600... 800 м / хв, оснащених автоматичними системами контролю і регулювання основних технологічних процесів. Картонна тара легко утилізується і до 80% її у вигляді макулатури повторно використовується, що має величезне ресурсозберігаюче й екологічне значення. Тому в перспективі виробництва таропакувальних видів картону намічено приділяти значну увагу, оскільки це буде сприяти більш повному та ефективному застосуванню наявних і недостатньо використовуваних таких величезних сировинних ресурсів, як дрібнотоварна і низькоякісна деревина, відходи лісопиляння і деревообробки, а також великий потенціал ресурсів макулатури.

Список використаної літератури:

Аналіз целюлозно-паперової промисловості України. [Електронний ресурс]. - Електрон. текстові дані (415байт).

Бумага. Термины и определения. ГОСТ 17586-80, -- Москва, Издательство стандартов, 1980.

Довідка "Про підсумки галузей промисловості за 2009 рік". [Електронний ресурс]. - Електрон. текстові дані (437байт).

Зрезарцев М.П. Товарознавство непродовольчих товарів: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] ? М.П. Зрезарцев, В.М. Зрезарцев, В.П. Параніч - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 328 с.

Целюлозно-паперова промисловість. [Електронний ресурс]. - Електрон. текстові дані (365байт).

Яблочкин Н.И., Комаров В.И., Ковернинский И.Н. «Макулатура в технологии гофрокартона» Архангельск: Издательство Архангельского Государственного Технического Университета, 2004 г.

Размещено на Allbest.ru