Размещено на http://www.allbest.ru/

1

• Дослідження стратегій підприємства на ринку
• Вступ
• 1. Дослідження поведінки споживачів туристичних послуг на основі моделі їх сегментації
• 2. Дослідження стратегій підприємства на ринку
• 3. Дослідження можливостей підприємства туристичної індустрії
• Використана література

Вступ

Сьогодні туристична діяльність є однією з галузей світового господарства, що швидко розвивається і на яку припадає близько 6% світового валового національного продукту, 7% капітальних вкладень, 11% світових споживчих витрат і 5% всіх податкових надходжень. На даний час кожне 14 робоче місце у світі пов'язане з туризмом. На долю міжнародного туризму припадає біля 7% від світового експорту. В абсолютному вираженні він поступається тільки доходам від експорту нафти і нафтопродуктів та автомобілів. За даними ВТО, зростання туристичної активності, вимірюваної чисельністю прибуття туристів в інші країни та доходів від їх обслуговування. туристичний послуга сегментація ринок

При цьому побічний вплив туризму на економіку майже дорівнює її прямому результату. З врахуванням цього питома вага туризму у створенні світового валового національного продукту за прогнозами ВТО досягає 11-12%.

Туристична діяльність стимулює розвиток інших галузей національної економіки: будівництва, торгівлі, сільського господарства, виробництва товарів широкого вжитку, транспорту, зв'язку тощо.

Туризм приваблює підприємців з багатьох причин: невеликі стартові інвестиції, зростаючий попит на туристичні послуги, високий рівень рентабельності і мінімальний термін окупності витрат. У туристичній індустрії динаміка збільшення обсягів надавання послуг приведе до зростання кількості робочих місць набагато швидше, чим в інших галузях. Тимчасовий проміжок між збільшенням попиту на туристичні послуги і появою нових робочих місць в туристичній діяльності мінімальний. Україна втрачає мільйони гривень, створюючи додаткові труднощі для туристів. Крім того, втрачаються також тисячі потенційних робочих місць. Наприклад, для обслуговування одного іноземного туриста необхідно 9 чоловік.

Прямий вплив туризму на економіку України чи регіону - це результат доходів туриста на купівлю послуг і товарів туризму. Це треба розуміти як результат вкладу грошей туристами у туристичні підприємства, матеріальне забезпечення працівників туристичної індустрії і створення нових робочих місць.

Крім прямого впливу туристичних витрат на розвиток регіону країни, існує також побічний (непрямий) вплив, або "ефект мультиплікатора", який починає діяти при циркуляції туристичних витрат у регіоні. Дію мультиплікатора доходу від туризму можна продемонструвати на наступному умовному прикладі. Група іноземних туристів, подорожуючи по Криму, витрачає на купівлю товарів і послуг відповідну суму.

Дохід туристичних підприємств -- це їхні надходження від продажу туристам послуг і товарів. Дохід регіону - це податки, отримані від цієї виручки і залишені у розпорядження регіону.

Незважаючи на інтенсивний туристичний бум в Україні за останні роки, вплив індустрії туризму на економіку країни поки що незначний. Він приблизно адекватний вкладу держави в розвиток даної галузі і стримується, в основному, відсутністю реальних інвестицій, низьким рівнем готельного сервісу, недостатньою кількістю комфортабельних готельних місць, дефіцитом кваліфікованих кадрів тощо.

Нерозвиненість туристичної інфраструктури, недостатня якість сервісу, стійкий міф про Україну, як про зону підвищеного ризику, призвели до того, що сьогодні на нашу країну припадає менше 1% світового туристичного потоку.

Очікувана соціально-економічна результативність туристичної індустрії залежить не тільки від обраної тактики і стратегії розвитку, а й від того, який економічний клімат буде встановлено у взаємовідносинах суб'єктів туристичного господарювання як між собою, так і з державою. Механізм формування таких відносин сьогодні знаходиться у стадії становлення. Але очевидним є те, що розвиток туристичної індустрії має опиратись на нові методи господарювання, ефективні організаційні структури, економічну свободу виробників туристичного продукту, що в умовах наростаючої конкуренції забезпечить насичення туристичного ринку високоякісними послугами і сприятиме соціально-економічному прогресу території.

1. Дослідження поведінки споживачів туристичних послуг на основі моделі їх сегментації.

Щоб домогтися успіху на ринку, фірми повинні активно використовувати такий метод, як вивчення й аналіз споживачів. Вивчення споживачів товарів (послуг) споживчого призначення має певні особливості, зумовлені характеристиками покупців і специфікою продукції. Однак, відомі загальнометодичні підходи до проведення таких досліджень. Найбільш типові:

¦ сегментація покупців (споживачів);

¦ вивчення мотивів попиту;

¦ оцінювання спільних для певної групи споживачів способів придбання товару (послуги ) і його використання;

¦ визначення причин, що спонукають купувати саме цей товар(послугу);

¦ оцінювання тенденцій і причин зміни потреб.

При сегментації споживачів товарів (послуг) основними критеріями є вік, рівень доходів, національність, соціальний стан, освіта й ін.

Вивчення споживачів має за мету вибрати найперспективнішу групу, аби згодом основні маркетингові характеристики сконцентрувати на ймовірних споживачах певного товару.

Теорія маркетингу виокремлює чотири основні принципи формування правильного уявлення про поведінку споживачів:

* споживач незалежний;

* мотивація та поведінка споживача визначаються за допомогою досліджень;

* поведінка споживачів піддається впливу;

* поведінка споживча соціально законна. Організовуючи продажі товарів і послуг, слід одержати відповідь на основне запитання: як саме реагують споживачі на різні спонукальні прийоми маркетингу (різні характеристики товару (послуги), ціни, рекламні аргументи тощо)? Відправною точкою цих зусиль є проста модель, подана на рис. 1.

Рис. 1. Проста модель купівельної поведінки (по Ф. Котлеру)

На рис. 1 показано, що спонукальні чинники маркетингу та інші подразники проникають у „чорну шухляду" свідомості покупця і викликають певні реакції. Спонукальні чинники маркетингу містять чотири елементи: товар, (послугу), ціну, методи поширення і методи стимулювання. Інші подразники -- це основні сили і події з оточення покупця: економічного, науково-технічного, політичного та культурного довкілля. Усі ці подразники, які пройшли через „чорну шухляду" свідомості покупця, викликають низку купівельних реакцій, котрі можна спостерігати: вибір товару, вибір марки, вибір фірми, вибір часу покупки, вибір обсягу покупки. Вплив кожного з ймовірних подразників також підлягає кількісному аналізу.

Завдання продавця на ринку -- зрозуміти, що відбувається в „чорній шухляді" свідомості споживача від моменту надходження подразників і до вияву реагування на них. „Чорна шухляда", за визначенням Ф.Котлера, складається з двох частин. Перша -- характеристики покупця, які мають вирішальний вплив на те, як людина сприймає подразники і як реагує на них. Друга частина -- процес ухвалення купівельного рішення, від якого залежить результат. Детальніше аналізуючи цей процес, психологи розробили кілька теорій людської мотивації. Найпопулярніші серед них -- теорія Зигмунда Фройда і теорія Авраама Маслоу, які ґрунтуються на кардинально різних висновках щодо діяльності з дослідження споживачів і маркетингу.

Вивчати питання про необхідність товару на ринку слід почати із з'ясування того, чи потрібен цей товар окремому споживачеві? Таке дослідження встановлює звички, смаки і реакції людей, котрі живуть у межах даного ринку. Воно допомагає зрозуміти поведінку цих людей як покупців:

Хто? Що? Де? Коли? Як?

Вивчення споживача допомагає керівникові, який відповідає за просування продукції на ринок, установити:

1) хто ті люди, які складають його ринок?

2) що вони хочуть купувати?

3) у чому мають потребу і чим користуються?

4) де купують потрібні їм товари (послуги)?

5) скільки потрібно цих товарів (послуг)?

6) коли вони купують?

7) як часто вони купують?

Сегментація ринку є основним елементом системи маркетингу і за ідеальних умов повинна передувати будь-якій діяльності з виробництва та реалізації товару. Тобто, керівник туристичного підприємства (або керівник з маркетингу), знаючи можливості свого підприємства, повинен вміти чітко уявити собі той сегмент ринку, ті групи споживачів, для яких придбаний, закуповується або виробляється даний товар (послуга).

Є різні способи сегментації ринку (рис. 2).

Рис. 2. Способи сегментації ринку

Розгляньмо ці способи.

Сегментація за соціально-економічними чинниками -- це поділ споживачів на групи за ознаками статі, віку, кількості членів родини, за рівнем доходів, родом занять, освітою, соціальною групою. Попри усі недоліки, такий спосіб сегментації досить зрозумілий і універсальний.

Сегментація за ознакою культури означає облік впливу культурних розбіжностей (стереотипу споживання, споживчої поведінки) покупців. Особливого значення ця ознака набуває з виходом підприємства на міжнародні ринки або для країн зі значними культурними розбіжностями серед населення.

Сегментація за географічними чинниками -- це диференціація стратегій маркетингу для міських і сільських клієнтів, для різних регіонів і районів країни.

Сегментація за ступенем адаптації споживачів до нового товару (послуги) -- поділ споживачів за розбіжностями щодо реагування на появу нового товару (послуги) або нової збутової концепції.

Можна виокремити характерні групи споживачів, кількісне співвідношення яких слід визначити для того чи іншого ринку:

¦ новатори -- особи, схильні до ризику й експерименту, зазвичай, люди високого соціального статусу, які належать до вищої за рівнем доходів групи городян;

¦ ті, хто швидко звикають до нового товару -- особи, схожі за соціальними характеристиками на представників першої групи, але менш схильні до ризику. Вони, зазвичай, мешкають у сільській місцевості, беруть активну участь у громадському житті;

¦ ті, хто легко звикають до нових товарів -- великі групи людей, котрі уникають ризику;

¦ ті, хто повільно звикають до нових товарів -- великі групи людей, котрі обережні у виборі товару, схильні наслідувати інших. Консерватори, котрі не схвалюють змін, зазвичай, належать до груп з низьким рівнем доходів, люди малопрестижних професій;

¦ ретрогради -- тип споживачів, котрих характеризує негативне ставлення до будь-яких змін. Вони позбавлені уяви, реагують на товар (послугу) тільки тоді, коли він уже є на ринку тривалий час.

Вивчивши співвідношення цих груп споживачів, можна прогнозувати зміни обсягу товару (послуги), що продається.

Сегментація за каналами одержання товарів (послуг) -- це поділ покупців з урахуванням їхньої схильності до певних типів контрагентів, з якими вони постійно співпрацюють чи які є для них, на їхню думку, найкращими партнерами. Враховують і місцезнаходження каналів одержання продуктів для різних покупців.

Сегментація за ступенем використання товару -- це поділ ринку на сегменти залежно від того, наскільки на ньому використовується ваш товар. На основі аналізу цих сегментів фірма може орієнтувати свою маркетингову стратегію на основну групу споживачів, представлених на декількох сегментах, і покупки, що забезпечують найбільший обсяг товарові фірми.

Сегментація ринку за психографічною ознакою -- найефективніший метод. Такі чинники, як стиль життя, особисті якості споживачів, точніше відображають ймовірну реакцію покупців на той чи інший товар (послугу), аніж кількісні оцінки сегментів ринку за географічною чи демографічною ознаками. Тому компанії різних галузей прагнуть якомога точніше враховувати стиль життя своїх клієнтів.

Сегментація за первинністю покупки -- поділ споживачів за місцем, де товар чи послуга купується вперше.

Термін „кон'юнктура" походить від латинського слова conjungere -- з'єднувати, зв'язувати. Кон'юнктура ринку або ринкова кон'юнктура -- це певна економічна ситуація, яка склалася на ринку на даний час або в якийсь обмежений відрізок часу і яка відображає реальне співвідношення попиту та пропозиції. Кон'юнктура визначає комерційну цінність і конкурентоспроможність товарів і послуг.

Поняття ринкової ситуації містить:

* ступінь збалансованості ринку (співвідношення попиту та пропозиції);

* сформовані тенденції його розвитку чи ті, що намітилися;

* бартерними (товар = товар). Маркетинг складається з дій, спрямованих на те, щоби домогтися бажаної реакції споживача стосовно певного об'єкта, послуги або ідеї.

Ринок -- сукупність існуючих і потенційних покупців товару. Отже, маркетинг -- це людська діяльність, що стосується ринку, або система управління, за якої в основі ухвалення нового рішення лежить інформація про ринок, а правильність рішення перевіряють після реалізації продукції, мета якої -- задовольнити нестачі та потреби людей.

Корисність продукту -- здатність товару чи послуги задовольняти потреби; задоволення, яке отримує споживач від користування товаром або послугою.

Ринок покупця -- це ринок, на якому більше влади мають покупці і де найактивнішими діячами ринку доводиться бути продавцям.

Ринок продавця -- це ринок, на якому продавці мають більше влади і де найактивнішими діячами ринку доводиться бути покупцям.

Ціна -- відпускна вартість товару, послуги; вартість товару в грошовому еквіваленті.

2. Дослідження стратегій підприємства на ринку

Маркетингове дослідження спрямоване на забезпечення найефективнішого пристосування виробництва і сфери обслуговування та їхніх структур до запитів і вимог ринку. Це визначає й завдання такого дослідження.

Найважливішим завданням маркетингового дослідження є визначення умов, за яких можна досягти оптимального співвідношення між попитом та пропозицією товарів на ринку. Аналіз попиту та пропозиції дає змогу визначити, як реалізуються на певному ринку відносини між виробниками і споживачами товарів, які умови визначають тенденції формування, розвитку попиту та пропозиції в досліджуваний період і їхні перспективи. Вивчення умов ринку доповнюють дослідження і оцінювання діяльності фірм, які працюють на ринку, їхніх позицій, здійснюваних ними методів торгівлі, застосовуваної ними комерційної практики, стилю ринкових відносин. Тому іншим важливим завданням маркетингового дослідження є визначення конкурентних позицій певних видів продукції фірми і самої фірми на досліджуваному ринку й орієнтація виробництва на випуск таких виробів, яким би був забезпечений збут на конкретних ринках при одержанні фірмою запланованого прибутку.

Розв'язання цих завдань можливе завдяки обліку результатів маркетингового дослідження при прийнятті керівництвом фірми рішень у галузі розробки нової продукції, визначенні структури та оптимальних витрат виробництва, щоб досягнути високої якості своєї продукції. Тобто, діяльність фірми ґрунтується на ринковій концепції, яка розглядає всі стадії підготовки і безпосереднього виробництва продукції, а також її збут. Маркетингове дослідження вивчає певний (обумовлений) ринок або його сектор (сегмент), враховуючи запити певних категорій споживачів, що вимагає ретельного вивчення і споживчого, і виробничого попиту. Цим зумовлена потреба застосування комплексного підходу до маркетингового дослідження, а саме:

¦ вивчення, аналіз і оцінювання всіх елементів і чинників, що впливають на тенденції розвитку, структуру, характер відносин на певному, обраному для вивчення ринку, у їхньому взаємозв'язку;

¦ вивчення умов ринку у взаємозв'язку зі станом і тенденціями розвитку загальногосподарської кон'юнктури певної країни і кон'юнктури певних товарних ринків;

¦ вивчення зовнішніх (оточення) і внутрішніх чинників, що впливають на господарську діяльність власної фірми.

Маркетингове дослідження повинно дати розгорнуту та обґрунтовану платформу для розроблення програми маркетингу продукту, що забезпечує, з одного боку, врахування вимог ринку до продукції, яку виробляє фірма, а з іншого -- є основою для визначення цілей і стратегії функціонування та розвитку фірми, розроблення її асортиментної й збутової політики. Отже, у ланцюжку комплексного маркетингового дослідження визначальну роль відіграє збут, який є завершальною стадією всього відтворювального циклу, свідчить про правильність зробленого аналізу і дає найточнішу картину ефективності проведеного дослідження з подальшим урахуванням фірмою попиту і вимог споживачів при виробництві продукції. Результати маркетингового дослідження є також основою формування поточного і майбутнього попиту на продукцію фірми.

Є безліч визначень поняття маркетингового дослідження, а саме:

* маркетингове дослідження -- це систематичний збір, відображення й аналіз даних про проблеми, пов'язані з маркетингом товарів і послуг;

* маркетингове дослідження -- це виявлення усіх можливостей фірми зайняти конкурентні позиції на певному ринку або на його сегменті через пристосування фірмою своєї продукції до попиту і вимог покупців;

* маркетингове дослідження - це визначення цілей, пошук, добір і систематизація засобів і методів, за допомогою яких фірма прагне досягти певного результату.

Сьогодення змінило сформований колись стереотипний підхід до маркетингових досліджень і трактує їх не як пропозиції клієнту того, що він хоче, а як пропозиції того, що йому потрібно, а також як прогнозування тенденції розвитку і сфери діяльності фірми.

Проведення маркетингових досліджень -- не лише одноразова акція, яка дає змогу реалізувати певну мету фірми, а й постійно здійснюваний процес і вид маркетингової діяльності, спрямованої на постійне пристосування виробництва до вимог певних споживачів. Тому результати маркетингових досліджень використовують для корегування планів та поточної виробничо-збутової діяльності фірми. Ринок, який зазнає постійних змін, увесь час дає поштовх до проведення маркетингових досліджень.

Маркетингове дослідження -- комплексне поняття, що містить усі види дослідницької діяльності, пов'язані з розробкою і запровадженням у життя маркетингових заходів.

Структуру маркетингового дослідження визначають його цілі та завдання. Вона складається з двох взаємозалежних частин: дослідження певного ринку, аналіз умов реалізації продукції та

дослідження власних можливостей для виходу фірми на ринок і зміцнення позицій на ньому. Тобто маркетингове дослідження певного ринку є частиною комплексного маркетингового дослідження. Структура маркетингового дослідження -- це низка операцій, представлених на рис. 3.

Рис. 3. Структура маркетингового дослідження

Глибина і спрямованість маркетингових досліджень залежать передусім від характеру діяльності фірми, продукції, яку вона випускає (споживчого чи виробничого призначення), ступеня диверсифікованості продукції, величини капіталу і рівня доходів фірми. Цілі та стратегія фірми також визначають масштаб проведенння досліджень.

3. Дослідження можливостей підприємства туристичної індустрії

Аналіз ринкових можливостей туристичного підприємства завершується етапом, який має не тільки виняткове значення з погляду успішної організації ринкової діяльності відповідно до управлінської концепції, але й володіє величезною практичною цінністю. Справа у тому, що в системі ринкової економіки напрямок діяльності будь-якої фірми визначає споживач і саме він вказує продавцю, що необхідно пропонувати на ринку. Туристичне підприємство, пропонуючи послуги, які ефективно задовольняють потреби і запити клієнтів, буде щедро нагороджено. І навпаки, той, хто не зуміє домогтися цього, буде покараний втратою споживачів. Саме тому вивчення споживачів у сфері туризму можна назвати найважливішим завданням маркетингу.

Дослідження споживачів, виявлення основних мотивів придбання послуг і аналіз поведінки споживачів озброює керівників і фахівців туристичної фірми могутнім арсеналом, без якого неможлива успішна діяльність на сучасному ринку - знання свого клієнта. "Знати свого клієнта" - основний принцип маркетингу.

Правильне розуміння споживачів надає туристичній фірмі можливості:

- прогнозувати їхні потреби;

- виявляти послуги, що користуються найбільшим попитом;

- удосконалювати взаємини з потенційними клієнтами;

- завойовувати довіру клієнтів за рахунок розуміння їхніх запитів;

- розуміти, чим керується клієнт, приймаючи рішення про

- придбання туристичних послуг;

- з'ясовувати джерела інформації, що використовують клієнти при

- ухваленні рішення про купівлю;

- встановлювати, хто і яким чином впливає на вироблення та

- ухвалення рішення про придбання туристичного продукту;

- виробляти відповідну стратегію маркетингу і конкретні елементи

- найбільш ефективного комплексу маркетингу;

- створювати систему зворотного зв'язку із споживачами

- туристичних послуг;

- налагоджувати ефективну роботу з клієнтами.

Формування правильного розуміння споживачів у маркетингу виходить з наступних принципів:

- споживач незалежний;

- поведінка споживачів вивчається за допомогою маркетингових

- досліджень;

- поведінка споживачів соціально закономірна.

Незалежність споживача виявляється у тому, що його поведінка орієнтується на визначену мету. Туристичні послуги можуть ним прийматися чи відкидатися у тій мірі, у якій вони відповідають його потребам. Фірми досягають успіху, якщо надають споживачу свободу вибору і реальну вигоду. Розуміння цього і постійне пристосування туристичних пропозицій до запитів споживачів забезпечує ефективність практичної реалізації концепції маркетингу.

Поведінка споживачів може бути вивчена за допомогою маркетингових досліджень. Це здійснюється шляхом моделювання купівельної поведінки, дослідження мотивів і факторів, які характеризують потреби клієнтів і способи їхнього задоволення.

Поведінка споживачів піддається впливу. Маркетинг може здійснювати досить сильний вплив на мотивацію і поведінку споживачів. Він досягається за умови, якщо пропонований туристичний продукт є засобом задоволення потреб клієнтів. При цьому мова не повинна йти про яке-небудь маніпулювання поведінкою споживачів.

Поведінка споживачів соціально закономірна у зв'язку з тим, що їхній суверенітет в умовах ринкової економіки ґрунтується на ряді прав, дотримання яких є найважливішим завданням не тільки суспільства в цілому, але й окремих підприємств. Соціальна законність прав споживачів є гарантією задоволення їхніх потреб. Введення в оману, низький рівень якості послуг, відсутність відповіді на законні скарги і претензії та інші аналогічні дії - це не що інше, як порушення законних прав і інтересів клієнтів.

У процесі маркетингових дій туристичне підприємство повинне отримати відповіді на наступні принципові запитання:

- Хто в даний момент є клієнтом підприємства і хто може стати ним у перспективі?

- Які потреби і побажання клієнтів?

- Які фактори впливають на потреби клієнтів?

- Які мотиви приводять споживачів до придбання туристичних послуг?

- Які незадоволені потреби існують у клієнтів, що можуть стати важливим джерелом ідей розвитку й удосконалення діяльності підприємства?

- Як здійснюється процес ухвалення рішення про придбання туристичних послуг?

Таким чином, роль маркетингу зводиться до вивчення: факторів, що впливають на клієнтів; мотивів поведінки споживачів; процесу ухвалення рішення про придбання туристичних послуг.

Усе різноманіття факторів, які впливають на споживачів туристичних послуг, можна розділити на дві групи: зовнішні спонукальні фактори; особистісні фактори.

Зовнішні спонукальні фактори включають: фактори маркетингу; фактори середовища.

Туристичне підприємство впливає на клієнта через фактори маркетингу. До них відносяться: туристичний продукт; ціна; - збут; комунікації; персонал; процес споживання послуг; оточення.

Завдання полягає у максимально ефективному використанні цих факторів для досягнення цілей туристичного підприємства. Фактори середовища не піддаються безпосередньому контролю з боку туристичного підприємства. Однак вони суттєво впливають на поведінку споживачів. Тому їх варто постійно враховувати як у повсякденній діяльності підприємства, так і в прийнятті ним важливого маркетингового рішення. Серед факторів середовища виділяють такі: економічні; політичні; культурні; соціальні.

Економічні і політичні фактори більше впливають на всі інші фактори (соціальні, культурні), ніж на поведінку споживача. Проте не можна ігнорувати той факт, що загальне становище з розвитком український бюджет.

З економічної точки зору привабливість туризму як галузі, що надає послуги, полягає у більш швидкій окупності вкладених коштів та отриманні доходу у вільно конвертованій валюті. У багатьох країнах туризм входить у першу трійку провідних галузей держави, розвивається швидкими темпами і відіграє важливе соціальне та економічне значення, оскільки він:

¦ збільшує місцеві доходи;

¦ створює нові робочі місця;

¦ розвиває всі галузі, пов'язані з виробництвом туристичних послуг;

¦ розвиває соціальну та виробничу інфраструктури у туристичних центрах;

¦ активізує діяльність народних промислів і розвиток культури та сприяє їм;

¦ забезпечує зростання рівня життя місцевого населення;

¦ збільшує валютні надходження.

Але позитивний вплив туризму на економіку держави відбувається тільки у тому випадку, якщо він розвивається всебічно, тобто не перетворює економіку країни в економіку послуг. Іншими словами, економічна ефективність туризму передбачає, що він у державі повинен розвиватися паралельно і у взаємозв'язку з іншими галузями соціально-економічного комплексу.

Використана література

1. І.М. Школа та ін. - менеджмент туристичної індустрії: Навч посібник - Чернівці: ЧТЕЇ КНТЕУ, 2003 . - 662 с.

2. Мальська М.П., Худко В.В., Цибух В.І. Основи туристичного бізнесу: Навч. Посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2004 . - 272 с.

3. Котлер Ф., Боуен Дж., Мейкенз Дж. Маркетинг: Гостеприимство и туризм. - М.: ЮНИТИ, 1998.

4. Лук'янець Т. І. Рекламний менеджмент: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 1998.

5. Ефремова М. В. Основы технологии туристического бизнеса. М.: Ось, 1999.

Размещено на Allbest.ru