Організація діяльності оптової ланки фармацевтичного ринку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організація діяльності оптової ланки фармацевтичного ринку

фармацевтичний оптовий торгівля

Організація діяльності оптової ланки фармацевтичного ринку

Провідною ланкою оптової торгівлі є оптове підприємство. Основною засадою його функціонування на ринку є організаційно-господарська незалежність, що передбачає повну самостійність і цілковиту свободу вибору організаційно-правової форми, характеру відносин з іншими суб'єктами ринку, спеціалізації та асортиментного профілю.

Оптове (гуртове) торговельне підприємство - це підприємство оптового ринку, яке самостійно набуває права власності на товар і спеціалізується на оптовій торговельній діяльності, виконуючи повний комплекс закупівельно-збутових і складських технологічних операцій. Таке підприємство функціонує на принципах самоокупності - забезпечення повернення витрат; самофінансування - самостійного пошуку джерел фінансування закуплених партій товарів і наданих товарних кредитів; конкурентоспроможності - ефективного функціонування в ринковому середовищі.

Оптові торговельні підприємства переважно є структурними елементами оптової торгівлі. Проте, все частіше зустрічаються оптові склади і бази роздрібної торгівлі. Вони виникають і функціонують в асоційованих об'єднаннях роздрібних торговельних підприємств - крамниць, магазинів, які акумулюють свої фінансові можливості для поповнення товарних ресурсів і поглиблення асортименту.

Оптові торговельні підприємства класифікують за низкою ознак: функціональним рівнем; організаційно-правовою формою; формою власності і належністю; місцем і роллю в товаропросуванні; їх товарною спеціалізацією (рис.І).

За функціональним рівнем масштабів діяльності і зон впливу оптові підприємства поділяють на три групи: оптові підприємства міжрегіонального значення, регіонального і локального впливу. Оптові підприємства міжрегіонального значення - це найкрупніші за обсягами діяльності суб'єкти оптового ринку, що здійснюють оптову реалізацію на території держави в цілому. Вони формують стрижень вітчизняної оптової торгівлі, забезпечуючи загальне протікання оптових процесів, формуючи єдину систему каналів товаропросування для обслуговування потреб вітчизняних і зарубіжних товаровиробників та продавців матеріальних благ.

Рис.

Оптові підприємства регіонального рівня відрізняються значно меншими масштабами діяльності і відносно територіальне обмеженими зонами впливу порівняно з оптовими суб'єктами міжрегіонального значення, їх діяльність орієнтована на закупівлю товарів у виробничих і оптових підприємств як міжрегіонального, так і регіонального рівнів для забезпечення місцевих товарних ринків. Метою регіональних гуртових торговельних підприємств є забезпечення потреб роздрібних торговельних підприємств, що розміщені у зоні впливу (зоні обслуговування) цих суб'єктів оптового ринку.

Поряд з оптовими підприємствами міжрегіонального і регіонального рівнів на гуртовому ринку функціонують підприємства локального рівня. До них відносяться невеликі за обсягами оптового обороту склади, покликані обслуговувати потреби відомчої торговельної мережі (товарні склади районних споживчих товариств) або невеликого числа асоційованих членів (склади роздрібних торговельних асоціацій, великих роздрібних торговельних підприємств).

Організаційно-правові форми сучасних суб'єктів оптового ринку характеризуються широкою різноманітністю. Вони можуть бути у формі: акціонерних товариств відкритого і закритого типу; асоціацій роздрібних, роздрібних і гуртових, торговельних і виробничих підприємств; структурних підрозділів промислово-торговельно-фінансових концернів; товариств з обмеженою відповідальністю; малих і приватних підприємств. Підставою для віднесення оптового підприємства до конкретної організаційно-правової форми є установчі документи (установчий договір, статут, положення), згідно з якими проведено реєстрацію підприємства як суб'єкта підприємницької діяльності у місцевих органах влади. Розширення вітчизняної нормативної бази підприємництва забезпечує засновникам, власникам і їх довіреним особам повну свободу вибору, зміни чи реорганізації організаційної структури будь-якого суб'єкта оптового ринку.

За формою власності підприємства інституціонального ринку бувають приватними, колективними (у т. ч. кооперативними), державними або змішаної форми власності. Визначальним моментом для виділення власника конкретного оптового підприємства є характер і походження статутного капіталу, що внесений у створення даного підприємства, а також співвідношення часток окремих власників у статутному фонді. Якщо внесений капітал (основні фонди і оборотні кошти) стовідсоткове належить суб'єктам однієї форми власності (державної, колективної, кооперативної), відповідно і оптове підприємство є складовою частиною тієї ж форми власності.

Формування установчого капіталу оптових торговельних підприємств за рахунок джерел, що відносяться до різних форм власності, є передумовою створення суб'єктів гуртового ринку змішаної власності. Це можуть бути: підприємства державно-комунальної, державно-громадської, державно-приватної, кооперативно-приватної та інших форм власності.

Форма власності багато в чому визначає належність оптових підприємств. За цією ознакою усі суб'єкти оптового ринку відносяться до галузевих, відомчих і позавідомчих. Галузеві оптові підприємства орієнтовані на забезпечення постачальницько-збутових потреб окремих галузей промисловості і сільського господарства: постачальницькі бази промисловості, сільського господарства, будівельної індустрії; вихідні збутово-реалізацшні підприємства тощо. Характерним прикладом відомчої належності є система оптових підприємств споживчої кооперації: міжрайонні та районні торговельні бази, товарні склади споживчих товариств. До позавідомчих оптових підприємств відносяться: підприємства приватної та змішаної форм власності, господарські формування інституціонального ринку, що виникли за останній час (малі, орендні, приватні, сумісні гуртові підприємства).

За місцем і роллю в товаропросуванні оптові підприємства поділяються на три групи: вихідні, торговельно-закупівельні і торговельні бази. Вихідні бази створюються і функціонують при найкрупніших підприємствах промисловості або у центрах концентрації виробництва товарів подібного складного асортименту. Завдання вихідних баз промисловості полягає у перетворенні крупносерійного індустріального виробничого асортименту, його формуванні, подрібненні і адаптуванні до вимог галузі торгівлі. Це завдання вирішується шляхом встановлення і підтримання тісних зв'язків із чисельною кількістю учасників гуртового і роздрібного товарного ринків, звільненням від комерційно-торговельних функцій виробничих підприємств.

Торговельні оптові підприємства концентруються в регіонах інтенсивного скупчення підприємств, що виробляють товари народного вжитку, сільськогосподарську і переробну продукцію. Ці оптові підприємства спеціалізуються на закупівлі та концентрації широкого асортименту товарів широкого вжитку, виконують технологічні операції щодо перетворення асортименту із наступною реалізацією гуртових партій у ті регіони, що слабше або зовсім не забезпечені товарами цього асортименту.

Торговельні оптові підприємства функціонують безпосередньо в місцях споживання. Вони максимально наближені до споживчого ринку і мають на меті організацію постачання розукрупнених партій товарів у роздрібну торговельну мережу зони обслуговування: окремо взятого населеного пункту, адміністративного району або його частини (куща). Сюди можна віднести районну гуртову торгівлю споживчої кооперації, склади-холодильники, невеликі гуртовні, гуртовні при підприємствах харчової промисловості тощо.

За товарною спеціалізацією оптові торговельні підприємства поділяють на три групи: спеціалізовані, універсальні і змішані. Спеціалізованими вважають підприємства, зміст роботи яких є тісно пов'язаний із товарним асортиментом однієї або невеликого числа споріднених товарних груп (взуття, одяг, бакалійні товари, м'ясо-молоко тощо). Найчастіше товарна спеціалізація оптового підприємства визначається складністю асортименту обраної товарної групи або спеціальними вимогами щодо зберігання товару цієї групи (вологість, температурний режим).

Універсальними є оптові підприємства, що здійснюють сукупність комерційно-технологічних операцій з універсальним, широким асортиментом продовольчих або непродовольчих товарів.

Оптові підприємства, які оперують одночасно продовольчими і непродовольчими товарами, маючи для цього належні технічні та технологічні можливості, відносяться до змішаних оптово-торговельних підприємств. Важливою вимогою до цього типу підприємств є обов'язкове дотримання санітарно-гігієнічних норм і правил реалізації окремих груп товарів, дотримання товарного сусідства. Для цього оптові підприємства із змішаним асортиментом повинні мати ізольовані складські приміщення, в яких можна забезпечити відповідні умови зберігання як продовольчих, так і непродовольчих товарів.

Розміщення оптових підприємств повинно проводитися відповідно до принципів рівномірності, економічної доцільності і підпорядковуватися завданню побудови у перспективі територіальне рівномірно розгалуженої мережі оптових торговельних підприємств за умови створення повноцінного конкурентного середовища на оптовому ринку.

Територіальне розміщення оптових підприємств проводиться з урахуванням наявних типів таких підприємств; номенклатури товарних груп, що випускаються у регіоні; рівня розвитку транспортних шляхів сполучення в регіоні. У сучасних умовах демонополізації зовнішньоторговельної діяльності (ЗТД) окреме підприємство є основною ланкою зовнішньоекономічного комплексу країни. Згідно чинного законодавства підприємство має право визначати форми, методи та об'єм роботи на зовнішньому ринку. Це яскраво проявляється при розгляді специфічних критеріїв роботи конкретної галузі. Для ефективного управління ЗТД на рівні підприємства потрібна структура управління, яка адекватна умовам його роботи. Стосовно фармацевтичного підприємства (організації) (далі фарм. підприємство) - його організаційна структура управління ЗТД повинна визначатися тими цілями та завданнями, які закріплені в його статутних документах (див.рис.). Слід зазначити також, що структура організації ЗТД на фарм. підприємстві залежить від обсягів експортно-імпортних операцій з лікарськими засобами (ЛЗ) та виробами медичного призначення (ВМП).

Нами досліджено значний досвід управління ЗТД, який накопичений спеціалізованими зовнішньоторговельними організаціями (далі - СВТО). Провідною структурною одиницею СВТО є фірма, робота якої спеціалізується на торгівлі певними товарами чи з визначеною групою країн. Очолює фірму директор і, в залежності від обсягів роботи, - декілька його замісників. Встановлено, що функціональні відділи та служби СВТО поділяються на три групи:

1. Група відділів і служб, які здійснюють планування:

- планово-економічний відділ - планування ЗТД та контроль за виконанням плану, аналіз господарської діяльності СВТО;

Рис. Організація ЗТД фармацевтичного підприємства (організації)

валютно-фінансовий відділ - валютне планування та контроль за банківськими валютними, кредитними та розрахунковими операціями, аналіз прибутковості зовнішньоторговельних угод;

транспортний відділ - планування та забезпечення перевезення експортно-імпортних вантажів;

бухгалтерія - облік та звітність, розрахунки з банками, постачальниками та інш.

2.Група відділів, які займаються маркетингом:

відділ кон'юнктури та цін - дослідження попиту, пропозицій, динаміки цін, структури ринків, розрахунки цін при укладанні контрактів, ціноутворення під час розробки прайсів та інш.;

відділ реклами та виставок - забезпечує рекламну діяльність, стимулювання збуту, організаційну роботу на спеціалізованих виставках та інш.

3.Група відділів, які забезпечують управлінські функції:

відділ розвитку та планування - вдосконалення підприємства та інш.;

відділ АСУ - комп'ютеризація та розробка баз даних ЛЗ, ВМП, фарм. фірм та інш.;

відділ кадрів - питання підбору кадрів, ведення особистих справ працівників, оформлення відряджень за кордон та інш.;

адміністративно-господарський відділ - забезпечення необхідними матеріально-технічними умовами, інша господарська робота;

юридичний відділ - допомога в складанні контрактів та угод, консультації з юридичних питань, захист інтересів фарм. підприємства в судах і арбітражах, правове забезпечення діяльності.

Створення такої розгалуженої структури управління ЗТД є характерним для фарм. підприємств, коли їх діяльність цілком спрямована на торгівельні експортно-імпортні операції, і коли вони мають великий об'єм товарообігу.

Для фарм. підприємств, які займаються ще й виробництвом фармацевтичної продукції, структура ЗТД апарату функціонує в більшості у двох формах:

1.Як частина внутрішньовиробничої структури у вигляді зовнішньоекономічного відділу.

2.Як відносно самостійний підрозділ у вигляді зовнішньоторговельної фірми.

В оптових чи оптово-роздрібних фарм. підприємствах, які мають розгалужену мережу філій і які займаються ЗТД для власного товарного забезпечення та оптового продажу ЛЗ та ВМП, в організації ЗТД беруть участь різноманітні відділи та служби. Як правило, основні управлінські функції ЗЕД у цьому випадку акумулює відділ зовнішньоекономічних зв'язків (ВЗЕЗ). Він виконує такі функції:

1.Організаційно-управлінські заходи по ЗТД та зовнішні зв'язки (організація переговорів, аналіз ринків, організація службових відряджень, організація протокольних заходів та інш.).

2.Аналітичні дослідження (прогнозування збуту, планування асортиментної політики, політика ціноутворення та інш.).

3.Рекламна діяльність (заходи по стимулюванню збуту та реклама фармацевтичної продукції);

4.Митно-брокерські заходи (оформлення необхідної дозвільної документації, робота з брокерами та організаціями, які видають дозволи на митне оформлення, ведення архіву здійснених операцій та інш.).

Але, в даний час, існує багато фарм. підприємств, які займаються оптовою чи оптово-роздрібною діяльностю і мають невеликий об'єм зовнішньоекономічних операцій. Для таких фарм. підприємств оптимальним є впровадження посади уповноваженої особи по здійсненню ЗТД, яка бере на себе окремі функції ВЗЕЗ і займається цими питаннями самостійно. В результаті наших досліджень було обґрунтовано положення про функції і діяльність такої уповноваженої особи на фармацевтичних підприємствах.

Використана література