Суть та структура стратегій маркетингу на підприємстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Суть та структура стратегій маркетингу на підприємстві

Зміст

Вступ

1. Суть та структура стратегій маркетингу на підприємстві

2. Аналіз маркетингової діяльності ТзОВ “Торговий дім Любарт”

2.1 Маркетингова служба підприємства

2.2 Сутність стратегії маркетингу

2.3. Обсяг продажу товарів, що передбачається

2.4 Канали збуту та розповсюдження товарів

2.5 Цінова політика

2.6 Політика просування товарів

2.7 Заходи зі стійкого позиціювання товару на ринку та боротьба з конкурентами

2.8 Подальша стратегія маркетингу

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Успіх підприємства на промисловому ринку залежить від виваженості ринкової стратегії в умовах ринкового середовища, яке швидко змінюється. Управлінські рішення повинні мати в своїй основі виважену маркетингову стратегію.

Ефективність стратегії залежить від координації маркетингової служби з іншими функціональними підрозділами підприємства: фінансовими, інженерними, кадровими тощо. Відзначимо, що процес стратегічного планування включає розробку системи цілей, планів та розподілу ресурсів для їх досягнення.

Стратегічне планування базується на обізнаності, передбаченні і реакціях на постійні зміни в зовнішньому ринковому середовищі, а також на узгодженні потреб ринку з внутрішніми можливостями підприємства.

За допомогою стратегічного планування керівники підприємства мають можливість оцінити і скоординувати свої внутрішні можливості з попитом споживачів, стратегію конкурентів та постачальників, тобто за допомогою стратегічного планування підприємства визначають характер своєї взаємодії з різними сегментами мікромаркетингового середовища.

Відсутність координації між функціональними підрозділами підприємства називають функціональною ізоляцією. Як наслідок, незважаючи на добре розроблену маркетингову стратегію, виникають конфлікти між підрозділами, які не дають змоги реалізувати загальні стратегічні цілі підприємства.

Відзначене вище дає підстави стверджувати, що подібна ситуація існує нині на більшості підприємств України, особливо на етапі формування ринкових структур, коли кожен підрозділ прагне будь-яким чином задовольнити свої інтереси, а решта його не цікавить. Саме в цьому полягає й актуальність нашого дослідження.

Це одна із загальних проблем на етапі становлення та розвитку маркетингових служб, розвитку підприємства в складних економічних умовах ринкової економіки, що повинна бути об'єктом управління з боку керівництва підприємства.

Об'єкт дослідження - функції маркетингу на підприємстві.

Предмет дослідження - розробка стратегії маркетингу на підприємстві ТзОВ «Торговий Дім Любарт».

Мета дослідження - розглянути основні стратегії маркетингу на підприємстві, а розробити також стратегії маркетингу на підприємстві ТзОВ «Торговий Дім Любарт».

Методи дослідження. Для розв'язування поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, конкретизація.

1. Суть та структура стратегій маркетингу на підприємстві

просування товар конкурент ціновий

Стратегічне планування має кілька взаємозв'язаних рівнів:

рівень підприємства, його величина, обсяги випуску продукції;

рівень галузі виробництва;

функціональний рівень.

Стратегічне планування на рівні підприємства передбачає визначення цільових ринків, рівня попиту та споживчих мотивацій, розробку продуктової стратегії, визначення і передбачення необхідних ресурсів та їх розподіл між ринками для досягнення визначених цілей.

Стратегічне планування на рівні галузі передбачає розробку конкурентної стратегії підприємства на цільових ринках та координації зусиль його різних підрозділів (виробництва, маркетингу, фінансового, кадрового, конструкторського) для досягнення поставлених цілей.

Стратегічне планування на функціональному рівні передбачає планування короткострокової стратегії для реалізації стратегічних планів на перших двох рівнях.

Необхідно відзначити, що стратегічне планування на промисловому підприємстві має певну специфіку порівняно з плануванням на рівні ринку кінцевих споживачів. Ця специфіка полягає в:

на промисловому ринку існують більші і складніші з точки зору їх економічних інтересів ринкові сегменти;

планування ринкової стратегії на промисловому ринку залежить від стратегії в інших функціональних галузях - таких як інженерне мистецтво, технічне та сервісне обслуговування, контроль якості тощо;

планування в промисловому маркетингу потребує об'єднання зусиль усіх функціональних підрозділів.

Процес управління стратегічним плануванням маркетингової діяльності на промисловому підприємстві досить складний. Він потребує чіткого визначення стратегії, організаційної структури підприємства, підбору штату співробітників, які мають однаковий стиль поведінки, рівень культури, однакове розуміння загальних цілей.

Вирішення цих питань для керівників підприємств - одна з досить складних проблем. У нових економічних умовах їм необхідно знайти нові форми ефективних організаційних структур, які б сприяли розвитку підприємництва, відповідальності за кінцеві результати своєї роботи. Для цього потрібні нові кадри, професійно готові керувати підприємствами в умовах ринкової економіки і вміють стратегічно мислити, бачити все розмаїття альтернативних рішень.

Стратегічне планування маркетингу на підприємстві - це механізм, який має на меті визначити місце підприємства чи організації на ринку в умовах ринкового середовища, що постійно змінюється, передбачити можливу реакцію на ці зміни й усвідомити, що ресурси підприємства спрямовані на досягнення кінцевої мети.

Стратегічне планування, таким чином, - це процес визначення мети підприємства та стратегічних засобів, необхідних для їх реалізації.

Процес стратегічного планування маркетингу на підприємстві включає відповідні етапи, методи, які можна показати схематично:

Найскладнішим етапом стратегічного планування маркетингу є встановлення стратегічних цілей, що передбачає здійснення комплексних маркетингових досліджень для виявлення ринкових можливостей, попиту, споживчих мотивів, конкурентів, постачальників.

Визначення цілей - основа формування маркетингу, досягнення своєї мети. Мета має бути сформульована таким чином, щоб давати змогу підприємству реагувати на зміни в ринковому середовищі.

Аналіз змін у ринковому середовищі передбачає вивчення чинників зовнішнього середовища. Маркетологи повинні проаналізувати, які чинники макромаркетингового середовища, включаючи економічні, демографічні, науково-технічні, політичні та культурні, можуть мати позитивний чи негативний вплив на діяльність підприємства. Це необхідно, щоб встановити та розширити сприятливі й усунути загрозливі чинники для підприємства.

Таким чином, успішне стратегічне планування передбачає:

* узгодження ресурсів підприємства з умовами зовнішнього ринкового середовища;

реалістичне усвідомлення своїх сильних і слабких сторін;

послідовну реалізацію розробленої стратегії.

Успіх стратегічного планування залежить від виваженості маркетингової стратегії щодо вивчення ринкових можливостей, розробки комплексу маркетингу, складання планів маркетингу, маркетингового контролю і т.ін.

Щоб виконати свою роль у стратегічному плануванні, маркетологи оцінюють існуючу ситуацію па ринку, оцінюють чинники, які можуть вплинути на маркетингову ситуацію за певний період часу.

Ситуаційний аналіз здійснюється відповідно до змін у ринковому середовищі і передбачає проведення діагностики діяльності підприємства, яка включає в себе: оцінку минулої діяльності, виявлення причин успіхів та невдач на основі збору й аналізу зовнішньої та внутрішньої інформації.

Зовнішня інформація - це:

ринки (ринки, на яких діє підприємство, сегменти, частка ринку, перспективи розвитку, географічна концентрація, перешкоди);

споживачі (рівень використання продукту, мотиви прийняття рішень про закупівлю);

конкуренти (кількість, розміщення, частка на ринку, сильні та слабкі сторони, ціни, система просування, канали розподілу, здатність до нововведень, перспективи розвитку);

фактори макромаркетингового середовища (тенденції розвитку науки і техніки, економічна ситуація, рівень інфляції, ставка процента, право і т. ін.).

Внутрішня інформація - це:

* контроль цілей маркетингу (мета підприємства, взаємозв'язок з ресурсами, сильні та слабкі сторони, організаційні структури);

контроль організації маркетингу (рівень кваліфікації кадрів, підготовка і перепідготовка, стимулювання працівників, розподіл відповідальності, культура взаємовідносин);

фінансові ресурси (аналіз витрат, прибутковості, бюджет, кредитна політика);

товар (фаза життєвого циклу, конкурентоспроможність, широта параметричних рядів, нововведення);

* цінова політка (взаємозв'язок цін, витрат, попиту, якості товару);

система руху товару (система транспортування, складське господарство, витрати на рух товару);

організація збуту (організація, персонал, система просування).

Наступним етапом маркетингового планування на підприємстві є визначення цілей.

Коли отримано результати ситуаційного аналізу, маркетингові цілі можна встановлювати у рамках бажаних обсягів збуту, ринкової частки, прибутків та повернення витрат на виробництво товару.

Після визначення маркетингових цілей мають бути проаналізовані альтернативні маркетингові стратегії щодо комплексу маркетингу і диверсифікаційної політики.

Диверсифікаційний аналіз дає змогу визначити ті сфери діяльності, які найбільшою мірою відповідають сильним позиціям підприємства в ринкових умовах, що склалися. У такому випадку можна використати кілька альтернативних диверсифікаційних стратегій, а саме:

1. Технологічну диверсифікацію. Передбачає розробку нових товарів, котрі перебувають технологічно або в маркетинговому зв'язку з товарами, що виробляються, і може допомогти знайти нових споживачів.

2. Горизонтальну диверсифікацію. Передбачає введення у виріб (товар) набір властивостей, технологічно не пов'язаних з тими, що виготовляються, але розрахованих на існуючих споживачів.

3. Конгломератну диверсифікацію. Передбачає пошук нових напрямків діяльності, які ніяк не пов'язані з існуючими технологіями, продуктами та ринками.

При розробці диверсифікаційної стратегії повинні братись до уваги й ті чинники, які зможуть стати перешкодою для проникнення у нові сфери діяльності.

Ними можуть бути:

1. Економія на масштабах - підприємство повинно виходити на ринок з більшими масштабами, ніж конкуренти.

2. Диверсифікація товарів - підприємство повинно мати чіткі ринкові сегменти, на які постачається товар. Це дає прихильність споживачів.

3. Перешкодами проникнення може бути величина необхідних капіталовкладень для організації нового напрямку діяльності, включаючи витрати на обладнання, маркетингові дослідження, розробку товарів і т.ін.

4. Входження в нову сферу діяльності може вимагати значних витрат, пов'язаних з розробкою нових технологій, підготовкою кадрів, відсутністю необхідних постачальників тощо.

5. Державна політика, зокрема вимоги до ліцензування, закони також можуть бути перешкодою для проникнення в нові сфери діяльності.

Наступний крок - розробка продуктової стратегії, яка зводиться до:

визначення конкурентної позиції товару з погляду споживача;

розробки варіанту продуктової стратегії (один товар для всіх покупців);

розробки нових можливих шляхів використання існуючих продуктів;

аналізу можливості виходу на нові ринки;

розробки стратегії захоплення лідерства з якості;

розробки програми постійних нововведень.

При розробці стратегії розподілу для підприємства слід врахувати і такі напрямки, як:

* розміщення складів у місцях, звідки товар можна швидко доставити споживачам чи дистрибутерами;

* чинники зниження витрат з доставки шляхом знаходження резервів розширення ринків;

* можливості зменшення кількості складів.

Збут і послуги:

можливості розширення географічних ринків з метою проникнення в райони з високим збутовим потенціалом;

можливості розширення каналів збуту з метою найкращого обслуговування більшої кількості ринкових сегментів;

* розробка планів підготовки торгового персоналу.

Просування і реклама:

розробка стратегії просування товарів з мстою максимального стимулювання попиту, а також підвищення рівня обізнаності з товарною маркою чи підприємством;

розробка заходів підтримки торгового персоналу (система обслуговування, допоміжна реклама, премії, субсидії тощо);

можливості розробки стратегії інтенсивної реклами з метою максимізації обсягів збуту, що дасть можливість розпочати масове виробництво і розподіл та збут товару.

Ціноутворення:

* розробка стратегії низьких цін на нові товари з метою безперешкодного проникнення на ринок;

планування мінімального додаткового обслуговування з метою зниження витрат виробництва на першому етапі входження в ринок;

планування цін таким чином, щоб на першому етапі продажу прибутки одержувати відповідно до планового завдання.

Усі стратегії щодо розробки продукту, каналів розподілу, просування, ціноутворення повинні бути чітко сформульовані й узгоджені з виробничими, фінансовими та іншими службами підприємства.

Слід відзначити, що успішне маркетингове планування потребує також чіткого визначення строків виконання, виробничої діяльності відповідно до бізнес-плану, що є також основою для контролю реалізації маркетингових планів. А це дає змогу конкретніше ставити завдання та вирішувати проблеми діяльності підприємства в ринковому середовищі.

Відомо, що формою конкретизації виробничої чи підприємницької діяльності є бізнес-план. Це розгорнутий документ, у якому представлені головні напрямки діяльності, ресурси, умови і результати виробництва. Він може мати різні види.

Залежно від періоду планування розрізняють:

стратегічний довгостроковий бізнес-план - на період більше року;

* оперативний бізнес-план - на рік і менше.

Головне призначення бізнес-плану будь-якого різновиду - обґрунту вати розміри, доцільність і прибутковість підприємства, що діє на основі маркетингу, використовуючи інноваційну діяльність.

Таким чином, бізнес-план поєднує в собі виробничі, маркетингові та інноваційні напрямки діяльності підприємства, що в кінцевому результаті дає можливість створювати конкурентоспроможну продукцію, правда , за умови її захисту товарним знаком.

Структура бізнес-плану кожного окремого підприємства може відрізнятися від виду виробництва та послуг, ступеня новизни виробництва на ринку, результативної діяльності підприємства, фінансових можливостей, рівня та передумов прибутковості, але найчастіше містить такі розділи:

1. Вступ-передмова -- головне призначення бізнес-плану, завдання підприємства, головні ознаки виробництва товарів та послуг, їх відмінність від аналогічних товарів, наявних па ринку, ключові передумови результативної діяльності підприємства, фінансові потреби, рівень та передумови прибутковості для інвестора і виробництва.

Вступна частина формується після розробки бізнес-плану і вміщується на початку готового документа для зручності в користуванні, наприклад, інвесторів, банкірів, ділових осіб.

Аналітичний розділ (інформація про зовнішнє економічне середовище і стан підприємства) - характеристика попиту і пропозиції, конкурентів, цінових тенденцій, умов ресурсозабезпечення, умов кредитування, репутація підприємства, організаційно-правовий статус підприємства, персонал, ресурси і фінансовий стан, сильні та слабкі аспекти діяльності тощо.

Продукція і технологія - опис виробів (послуг), їх призначення, параметри, характеристика якості і конкурентоспроможності, дизайн, упаковка, сервісне обслуговування, наявність зразка (або його зображення), завершеність підготовки виробництва, вимоги до технології, наявність підготовки виробництва, вимоги до технології, наявність відповідних виробничих потужностей, прогноз їх розвитку.

Обсяг продажу і виробництва - планова кількість продажу по роках (місяцях), прогноз цін і виторгу від реалізації, планові обсяги виробництва, характеристики спеціалізації і кооперації виробництва.

Ресурси - специфікація і кількісна характеристика потреби в матеріальних, трудових і фінансових ресурсах, наявність складських приміщень, умови зберігання ресурсів, види постачальників, їх розташування, репутація, транспортне забезпечення постачання.

Організація виробництва - організаційна і виробнича структура підприємства, порядок ресурсозабезпечення, організація і оплата праці.

7.Стратегія маркетингу - формування постійних інформаційних масивів щодо можливостей збуту, організація реклами, продажу, сервісу, стимулювання покупців, методи дослідження ринку, заходи ФОПСТИЗ, вибір основних концепцій маркетингу.

Фінанси - баланс доходів і витрат, розрахунок надходжень і витрат по роках (місяцях), обґрунтування прибутковості інвестицій.

Інвестиції та інновації - обґрунтування розміру, структури і стратегії інвестицій, характеристика інновацій, напрямків і результатів їх впровадження.

10. Винахідницька і раціоналізаторська діяльність - розробка і впровадження винаходів, промислових зразків, марочних і товарних знаків, наявність патентів власних та інших підприємств, ліцензій, сертифікатів, можливість продажу ліцензій на власні винаходи тощо.

11. Доступність отримання інформації про зовнішнє середовище ринку та формування банку даних про виробництво конкурентів. Досягнення поставленої мети підприємством залежатиме від кількості і якості інформації, що нею мають користуватися менеджери і маркетологи у тій чи іншій ситуації для прийняття правильних рішень

Сукупність вихідної інформації різного характеру, призначеної для прийняття рішень у сфері виробничого підприємництва, можна вважати інформаційним забезпеченням підприємства.

Для підприємства необхідно враховувати доступність патентної інформації як про винаходи, промислові зразки, так і товарні знаки. Така інформація сприятиме створенню конкурентоспроможної продукції і стабільності на ринку.

Крім усього, доцільно також проводити оцінку зовнішнього маркетингового середовища з метою змін і виявлення непередбачуваних ризиків та можливостей їх усунення на користь виробничій діяльності та вироблення доброї товарної політики, цінової стратегії, розробку значної кількості товарної номенклатури, яка б пов'язувалася з винахідницькою діяльністю, раціоналізацією самого процесу виробництва.

І основне - це розробка доброї надійної політики, яка сприятиме успіху підприємства в мінливому ринковому середовищі, виробництво та продаж товарів за доступними цінами. Це дасть змогу отримувати, нехай і помірні, прибутки і мати впевненість на ринку.

2. Аналіз маркетингової діяльності ТзОВ “Торговий дім Любарт”

2.1 Маркетингова служба підприємства

На ТзОВ “Торговий дім Любарт” маркетингові функції частково виконує відділ збуту. Відділ збуту створює бюджет маркетингової діяльності. Структура та об'єм бюджету визначається спільно з економічним відділом підприємства та затверджується директором. Відповідальність за витрати виділених коштів несуть менеджер фінансового відділу та менеджер відділу збуту. Звіт про витрати коштів бюджету кожен місяць пред'являється начальником відділу збуту на затвердження керівництву підприємства.

У відділ збуту на ТзОВ “Любарт” входять:

головний менеджер;

менеджер зі збуту на ринках;

менеджер зі збуту в магазинах;

менеджер зі збуту в закладах харчування.

Оскільки намічається підвищення економічної ефективності ТзОВ “Любарт”, пропонується залучати гуртових посередників. Це забезпечить ефективну збутову політику, будуть узгоджуватись умови співпраці, з'явиться довіра і не буде перебоїв у доставці продукції в інших областях.

2.2 Сутність стратегії маркетингу

На даному етапі загальною корпоративною стратегією підприємства є стратегія виживання, її реалізація планується шляхом збільшення обсягів продажу (за рахунок створення та налагодження ефективної роботи власного відділу збуту, створення власної системи торгових агентів, утримання низької ціни на продукцію при вдосконаленій якості).

2.3 Обсяг продажу товарів, що передбачається

Прогнозований обсяг продажу продукції заводу (тис. т) на 2007 рік показано у таблиці 1.

Таблиця 1 - Прогнозований обсяг продажу продукції на 2007 рік (тис.т)

№ пп	Назва продукції	Обсяг
1.	Молоко	165
2.	Сметана	95
3.	Кефір	100
4.	Сир	55

Прогнозований продаж в грошовому виражені за 2007 рік показано в табл. 2.

Таблиця 2 - Прогнозований обсяг продажу продукції на 2007 рік (тис. грн.)

№ п/п	Назва продукції	Обсяг
1.	Молоко	3200
2.	Сметана	5600
3.	Кефір	3150
4.	Сир	4355

2.4 Канали збуту та розповсюдження товарів

Розподіл продукції ТзОВ “Торговий дім Любарт” проводить наступними методами:

прямий - підприємство безпосередньо реалізує продукцію покупцям через власний магазин;

через посередника - збут через незалежних посередників.

Тобто застосовуються різнорівневі канали розподілу молочних продуктів, які показані на рис. 1 (станом на 2005 рік).

Нульовий канал розподілу підприємство застосовує у Луцьку через магазин, який безпосередньо розташований на території заводу. Однорівневий канал розподілу застосовується щодо дрібних місцевих роздрібних продавців. Це, насамперед, магазини, кафе, їдальні, бари. Схему дворівневого розподілу підприємство використовує для продажу своєї продукції у районах Волинської області та за її межами.

Варто зазначити, що ТзОВ “Торговий дім Любарт” застосовує інтенсивний розподіл своєї продукції, що передбачає розміщення та реалізацію молочних продуктів через будь-якого посередника, який може і хоче цим займатись.

2.5 Цінова політика

Результативність діяльності фірми залежить від багатьох факторів, але особливе місце в ній відводиться ціновій політиці.

Сукупність факторів, які впливають на формування цін, можна розділити на 3 групи: попит - витрати, ситуація з конкуренцією.

Підприємство встановлює ціни на свою продукцію в основному виходячи із витрат на виробництво. Ціни при цьому визначають, базуючись на витратах і відсотків від витрат.

Процес визначення цін підприємства включає наступні етапи:

підрахунок витрат на пиво;

визначення рентабельності (відсоток націнки);

знаходження оптової ціни підприємства, яка дорівнює сумі витрат і рентабельності;

додавання до оптової ціни ПДВ у розмірі 20%, в результаті чого отримуємо оптово-відпускну ціну підприємства.

Таблиця 3 - Відпускні ціни на основну молочну продукцію ТзОВ “Любарт”

Продукція	Маса, нетто, кг	Ціна без ПДВ, грн.	Пропонований рівень цін
Молоко 2.5% п/п	1	1.59	1.84
Молоко 2.5% пюр/п	1	2.12	2.17
Кефір 2.5% пюр/п	1	1.68	1.83
Кефір 2.5% п/п	0.5	0.79	0.99
Сметана 15% п/п	0.5	2.25	2.60
Сметана 20% п/п	0.5	2.40	3.00

Зміни цін в основному відбуваються при зміні курсу долара, а зараз, коли курс долара залишається стабільним, ціни залишаються незмінними.

Тенденція до зниження ціни помічається при збільшенні обсягів реалізації і зменшенні накладних витрат.

Потрібно розробити систему знижок, яка буде полягати, в залежності від обсягу закупок, знижка 5-7%, при цьому використовувати диференційований підхід до кожного дистриб'ютора. Також передбачити продаж продукції по передплаті із відстрочкою платежу на 5-7 банківських днів, що зображено в таблиці 5.

Таблиця 5 - Система знижок на основну продукцію

Назва товару	“Любарт”	КОМО
	кількість (шт.)	знижка	кількість (шт.)	знижка
Молоко 2.5% п/п	60	5%	60	4%
Кефір	70	3%	70	4%
Сметана	50	2%	50	2%

2.6 Політика просування товарів

Політика просування, як невід'ємна частина маркетингової діяльності має велике значення, є складовою успіху та процвітання підприємства.

Основною метою просування для ТзОВ “Любарт” є забезпечення зростання попиту. За 2005 рік політика просування на підприємстві набула деякої інтенсивності. На даний час для підприємства найбільш ефективними засобами для зростання реалізації продукції є:

реклама в газетах: “Волинь”, “Вісник”, “Сім'я і дім” та інших, оскільки ці газети є найбільш популярними серед споживачів;

реклама на радіостанціях: “Люкс FM”, “Наше радіо”, “Сім'я і дім”;

спонсорство різноманітних конкурсів;

проведення акцій-дегустацій в супермаркетах.

Це ті фактори, за допомогою яких “Любарт” забезпечить ефективну політику просування продукції.

Важливе значення мало те, що літом 2005 року було проведено ряд презентацій по основних торгових точках. Відбулося виготовлення зовнішньої реклами: “Любарт - володар смаку”. Проводилась реклама на радіо “Світязь”: “Ми зробили смачне корисним, а корисне - смачним”.

Завдяки цим заходам збільшилась кількість споживачів та зросла інтенсивність збуту. Проте потрібно шукати і нові ідеї, наприклад, спонсорство на різноманітних концертах відомих співаків.

Продовжувати час від часу друкувати інформацію про ТзОВ “Торговий дім Любарт” в пресі, провести рекламу по телебаченню. Не менш важливе значення стимулювання постачальників і, звичайно, персоналу підприємства. Для проведення цих заходів потрібні кошти, що зображено в таблиці 6

Таблиця 6 - Заходи, що проводились для забезпечення просування товарів

Заходи	Роки
	2003	2004	2005
Реклама	37.5	31.4	38.5
Стимулювання посередників	33	14	14.2
Стимулювання персоналу	24.2	24.8	25.7
Презентації	16.3	17.5	17.6
Всього	111	87.6	89

Таким чином, основним завданням ТзОВ “Торгового дому Любарт” є виживання в конкурентній боротьбі, завоювати, якщо не позицію лідера, то хоча б позиції одного з провідних виробників молочної продукції.

2.7 Заходи зі стійкого позиціювання товару на ринку та боротьба з конкурентами

ТзОВ “Торговий дім Любарт” розробив стратегію боротьби з конкуренцією - це означає, що підприємство буде встановлювати ціни приблизно такі як у конкурентів.

Проаналізувавши ситуацію, визначивши основних конкурентів на ринку молочної продукції Волині, можна зробити висновки: на ринку молокопродуктів Волині “Любарт” займає біля 10% ринку даної продукції. Серйозним конкурентом є КОМО, воно і займає позицію лідера.

Таблиця 7 - Оцінка конкурентноздатності продуктів

Показники	Коеф. вагомості	Любарт	КОМО
		оцінка	зваж.оц.	оцінка	зваж.оц.
Якість	0.2	4.25	0.85	4	0.8
Жирність	0.11	5	0.55	5	0.55
Упаковка	0.09	4.25	0.38	4.5	0.4
Ціна	0.16	4.3	0.68	4.7	0.75
Розфасовка	0.18.	4.75	0.86	4.25	0.77
Наявність в торговій мережі	0.3	4.75	1.4	5	1.5

Кіпп =

Підприємство може захопити частку дрібних виробників за рахунок їх слабких сторін, таких як: відсутність політики просування, неефективність каналів розподілу, низька якість.

Дрібні виробники мають 20% ринку молочної продукції Волині. Пропонується ТзОВ “Торговий дім Любарт” захопити біля 8% ринку. До таких дрібних виробників належить торгова марка як “Щедрий вечір” (Ратнівський молокозавод). Захоплення частки ринку даного підприємства цілком можливе, оскільки це підприємство є не таке потужне як “Любарт” і удару у відповідь не зможе нанести. Для підприємства ТзОВ “Торговий дім Любарт” відкрились можливості відкриття філії, нових торгових точок. Я пропоную розширити ринок збуту. Розширення можливе за рахунок міст, селищ міського типу, інших областей, там, де відсутні потужні торгові марки.

2.8 Подальша стратегія маркетингу

ТзОВ “Торговий дім Любарт” має свою стратегію бізнесу, яка заключається у двох основних напрямках або областях.

Перша пов'язана з лідерством в мінімізації затрат виробництва. Даний тип стратегії пов'язаний з тим, що компанія добивається самих низьких затрат виробництва і реалізації продукції. У результаті цього вона може за рахунок більш низьких цін на аналогічну продукцію добиватися більшої долі ринку. Фірми, що реалізують даний тип стратегії, повинні мати хорошу технологію та інженерно - конструкторську базу, а також хорошу організацію виробництва та постачання, хорошу систему розподілу продукції, тобто, щоб добиватися найменших затрат, на високому рівні повинно здійснюватись все те, що пов'язано з собівартістю продукції. Для цього ТзОВ “Торговий дім Любарт” поставив конкретну ціль - модернізацію обладнання.

Друга область вироблення стратегії пов'язана з спеціалізацією у виробництві продукції. У цьому випадку фірма повинна здійснювати висококваліфіковане виробництво і маркетинг для того, щоб стати лідером в області виробництва своєї продукції. Це приводить до того, що покупці вибирають дану марку, навіть якщо ціна досить висока. Для цього комбінат повинен мати високий потенціал для проведення науково-дослідницьких робіт у даній сфері, мати кваліфікованих дизайнерів, прекрасну систему забезпечення високої якості продукції, а також розвинену систему маркетингу.

Вище вказані напрямки стратегій включають також так звані стратегії концентрованого росту. Це ті стратегії, які пов'язані зі зміною продукту на ринку. В такому випадку фірма намагається покращити свій продукт не змінюючи при цьому галузі. Що стосується ринку, то фірма веде пошук можливостей покращення свого положення на існуючому ринку, або переходу на інший ринок.

Конкретними напрямками цієї групи стратегій є наступні:

– стратегія посилення позиції на ринку при якій фірма робить все, щоб із даним продуктом на даному ринку завоювати кращі позиції;

– стратегія розвитку ринку, що заключається в пошуку нових ринків для вже існуючого продукту.

Висновки

Промисловий маркетинг як один із напрямків маркетингу займається вивченням усіх сторін діяльності підприємств та організацій на промисловому ринку, який з погляду економічних взаємовідносин є найважливішим типом ринку, адже товари та послуги , які продаються на ньому, використовуються у подальшому, в процесі виробництва або продажу.

Оволодіння теорією і практикою промислового маркетингу є основою базових знань для майбутніх спеціалістів різних галузей народного господарства. Це допоможе їм ефективніше використовувати набуті знання з організації та управління виробництвом з економіки, менеджменту, патентознавства, інформації і інформатики, фінансової системи, та інших економічних дисциплін для менеджера і маркетолога в сучасних умовах господарювання.

Успіх підприємства на промисловому ринку залежить від виваженості ринкової стратегії в умовах ринкового середовища, яке швидко змінюється. Управлінські рішення повинні мати в своїй основі виважену маркетингову стратегію.

Процес управління стратегічним плануванням маркетингової діяльності на промисловому підприємстві досить складний. Він потребує чіткого визначення стратегії, організаційної структури підприємства, підбору штату співробітників, які мають однаковий стиль поведінки, рівень культури, однакове розуміння загальних цілей.

Виконання стратегій маркетингу на ТзОВ «Торговий дім Любарт» направлено на вирішення таких задач:

1. Розподіл ресурсів, встановлення організаційних відносин, створення допоміжних систем.

2. Зорієнтувати діяльність організації на здійснення обраної стратегії.

3. Вибір і проведення стилю лідерства та підходу до управління організацією.

Отже, для повного здійснення стратегії необхідно затратити багато зусиль, але в кінцевому результаті це обов'язково виправдає себе.

Список використаної літератури

1. Ассель Г.Маркетинг: принципы и стратегия: Учеб. для вузов. -М.: ИНФРА - М, 1999. - 804 с.

2. Балабанова Л.В., Сардак О.В. Цінова політика торговельного підприємства в умовах маркетингової орієнтації. Монографія. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2003. - 149 с.

3. Балабанова Л.В. Маркетинг: Підручник. - Донецьк: РВЦ ДонДУЕТ, 2002 - 562 с.

4. Гаркавенко С.С. Маркетинг: Підручник - К.: Лібра, 2002. -712 с.

5. Герасимчук В.Г. Маркетинг: теорія і практика: Навчальний посібник - К.: Вища школа, 1994. - 327 с.

6. Голубков Е.П. Маркетинг: стратегии, планы, структуры. - М.: Дело, 1995. - 192 с.

7. Дугіна С.І. Маркетингова цінова політика: Навч. посібник / К.: КНЕУ, 2005. - 393 с.

Размещено на Allbest.ru