Характеристика асортименту і вимоги до якості шовкових тканин

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тема: Характеристика асортименту і вимоги до якості шовкових тканин

Зміст

Вступ

1. Товарознавча частина

1.1 Загальна характеристика шовкових тканин

1.2 Асортимент шовкових тканин

1.3 Вимоги до якості шовкових тканин

1.4 Пакування, зберігання, транспортування продукції

2. Організаційна частина

2.1 Приймання шовкових тканин за кількістю та якістю

2.2 Підготовка шовкових тканин до продажу

2.3 Торгівельне обладнання та продаж товару

2.4 Продаж шовкових тканин

3. Техніка безпеки на робочому місці продавця, санітарно-гігієнічні вимог

Перелік використаної літератури

Вступ

Процес приватизації найбільшого успіху досяг у сфері торгівлі, яка відіграє велику роль у встановленні нашої економіки, забезпечуючи споживачів необхідними товарами, задовольняючи споживчий попит, і є стабільним платником податків. Велика конкуренція займає значне місце у формуванні цієї галузі. Кращим стає обслуговування, дизайн магазинів, асортимент товарів, а також оптимальні ціни задовільняють попит населення. Але, мало хто, задумується, що стоїть за всім цим. А за цим - велика робота комерційних працівників. Процес доведення товарів до споживачів проходить кілька важливих етапів: організація договірної роботи з постачальниками, формування асортименту товарів та організація збуту. А робота ця проводиться за допомогою комерційної діяльності торгових підприємств. Тому роль комерційної діяльності є важливою, а ця тема актуальною. Метою моєї роботи являється закріплення теоретичного матеріалу з цієї дисципліни, проведення практичної роботи по даній темі. Тобто побачити на практиці конкретного торгового підприємства процес, який проходить товар від виробника до кінцевого споживача. А також провести дослідження діяльності торгового підприємства, виявити позитивні і негативні сторони, а також зробити кваліфіковані висновки і грунтовні пропозиції щодо їхньої діяльності, і ринку на якому вони працюють. Саме ця тема дасть змогу провести повний аналіз діяльності роздрібного торгового підприємства.

Роль комерційної діяльності торговельних підприємств у забезпеченні доведення споживчих товарів до населення. Роль комерційної діяльності, як вид торгового підприємництва який лежить в основі цивілізованої ринкової економіки сягає сивої давнини і лежить в основі побудови першої української держави - Київської Русі. Завдяки торгівлі вона процвітала в 11-13 століттях. А також формування російської державності, коли виник клас купців і промисловців. В цей період мистецтво комерції досягло най більшого рівня.

За часів соціалізму до другої половини 60-х років відношення до комерції було негативним. тільки в другій половині 60-х років, у зв'язку намагань створити господарську реформу і оживити товарно-грошові відносини, виникає підвищений інтерес до комерційної діяльності, до організації комерційних відносин.

I наостанок - визнання великої ролі і значення комерційної роботи в роки переходу до ринкових економічних відносин. Питання вмілої і грамотної комерційної діяльності в торгівлі в умовах переходу до ринкових відносин придбали виняткову актуальність. Комерційні операції все більше стають об'єктом праці багатьох торгових працівників включаючи маркетингові та комерційні служби підприємств.

Перехід до ринкових відносин обумовив появу нового типу комерційного працівника - ініціативного, самостійного в прийнятті рішень, підприємливого. Без цих якостей в сучасних умовах неможливо успішно вести комерційну роботу.

Організація комерційної діяльності в сучасних умовах будується на основі принципу рівноправності торгових партнерів, господарської самостійності поставників і покупців, матеріальної і фінансової відповідальності сторін за виконання своїх обов'язків. При переході підприємств на повну господарську самостійність, самофінансування і самоуправління, з розвитком підприємництва та ринкових відносин, докорінно змінюються принципи і методи комерційної роботи і формування товарних ресурсів. В основі формування товарних ресурсів лежить перехід від централізованого їх перерозподілу до вільної продажі на біржах та ярмарках, розвиток прямих господарських зв'язків з виробниками товарів, підвищення ролі договорів постачання. Нові принципи формування товарних ресурсів кардинально міняють характер, значення та оцінку роботи комерційного апарату. Якщо в умовах централізованого адміністративного управління комерційні здібності торгового робітника оцінювалися в першу чергу вмінням "вибивати товарні фонди", при ринковій економіці якість комерційної роботи залежить перш за все від вміння активно вишукувати товари, які реалізуються у порядку вільної продажі, допомагати своєю діяльністю розвитку у промислових, сільськогосподарських підприємств різних форм власності, кооперативів, осіб, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю, матеріальних стимулів, інтересу до виготовлення необхідних для населення товарів.

Актуальною задачею комерційного апарату торгових організацій і підприємств є залучення в товарообіг продукції підприємств-виробників різних форм власності і різних організаційно-правових структур, постачальників-посередників, громадян, які займаються індивідуально-трудовою діяльністю, закордонних постачальників та інших джерел. У зв'язку з цим необхідно розширити сферу договірних відносин з постачальниками і виробниками товарів, підвищувати ефективність договорів постачання. Ці договори повинні активно впливати на виробництво для збільшення випуску товарів народного споживання, виготовлення їх з дешевшої альтернативної сировини, формувати оптимальний асортимент товарів для роздрібної торгової мережі.

Важливими завданнями комерційної служби в торгівлі є вивчення і прогнозування об'єму регіональних товарних ринків, розвиток і вдосконалення рекламно-інформаційної діяльності, координація постачальницької роботи серед постачальників та покупців.

Для вивчення постачальників і їх можливостей працівники комерційних служб повинні приймати участь в роботі товарних бірж, гуртових ярмарок, виставок-продаж, виставок-переглядів взірців кращих та нових виробів, стежити за рекламними оголошеннями по радіо і телебаченню, в газетах і журналах, бюлетенях попиту і пропозицій, біржовими оголошеннями, за проспектами і каталогами. Бажано при цьому відвідувати виробничі підприємства-постачальники для ознайомлення з виробничими можливостями, об'ємом та якістю продукції, яка випускається, приймати участь в нарадах з працівниками промисловості. Успішно здійснювати комерційну діяльність у важких і багатосторонніх умовах ринкових відносин зможуть тільки добре підготовлені висококваліфіковані кадри працівників торгівлі, які пройшли глибоку підготовку або підвищення кваліфікації в області сучасного маркетингу, менеджменту, організації і технології комерційної роботи. Очолювати торгові підприємства повинні кваліфіковані спеціалісти: товарознавці- комерсанти, економісти-менеджери, фінансисти, які добре знають комерційну роботу.

Коротка характеристика комерційної структури.

“СУІП ТОВ ПОЛЮС ЛТД", що знаходиться в м. Харків.

Діяльність, даного підприємства, регулюється статутом.

Предметом діяльності фірми є:

- реалізація шовкових тканин.

- здійснення гуртово-роздрібної торгівельної діяльності продовольчими товарами по договірним цінам.

1. Товарознавча частина

1.1 Загальна характеристика шовкових тканин

Шовк -- текстильне натуральне волокно тваринного походження; продукт у вигляді ниток, що виділяються шовкотворними залозами гусениць шовковичного, дубового і деяких ін. шовкопрядів, з якого підприємства шовкової промисловості виробляють текстильне волокно. До 98 % Ш. одержують від одомашненого шовковичного шовкопряда. Коли гусінь шовкопряда досягає зрілості, вона з шовкових ниток закручує кокон, який є сировиною для одержання Ш. Виділяється III. у вигляді безперервних волокон (довж. до 1200 м) з двох елементарних ниток, що складаються з високомолекулярних білкових речовин фіброїни (75%), серицину (22%), воску, жирів та ін. Шовк-сирець (технічну нитку) одержують з 4--20 коконних ниток, що їх поздовжньо складають при одночасному розмотуванні коконів, а потім скручують. Кручений Ш. застосовують для виготовлення шовкових тканин та для тех. цілей. З шовкових відходів виробляють прядивний Ш., з якого виготовляють тканини різного призначення. Ш. відзначається високими мех. та електроізоляційними якостями. Шовк -- єдина тканина, в якій не живуть комахи. В умовах тотальної антисанітарії тільки шовковий одяг рятував від докучливих вошей.

Батьківщиною шовку є стародавній Китай. За легендами, культура шовківництва виникла близько V тис. до н.е.. Найбільш розповсюдженим є переказ про Лей Цзу, першу дружину Жовтого імператора, що жив в центральних районах Китаю близько 5000 років тому.

Одружившись, Лей Цзу привезла з собою секрет вирощування шовкопряда. Ця легенда підтверджуються і археологічними розкопками в провінціях Хубей і Хунань -- там знайдено велика кількість речей, що добре збереглися. Виходячи з цього, шовківництво існувало вже приблизно за дві тисячі років до Різдва Христового (епоха пізнього неоліту), а виробництво шовку 2500--2800 років тому вже було розвинутою галуззю виробництва.

У часи воюючих царств (475-- 221рр. до н.е.) шовк та шовкові вироби стали доступними широкому загалу населення. Технології, пов'язані з шовківництвом, вишивкою, забарвленням тканини, одержали повсюдне поширення. У період династії Хань значно підвищилася продуктивність, причому якість знайдених шовкових предметів дуже високої якості, а уяву вражають яскравість фарб, багатство та досконалість вишивки.

Більше 2000 років тому імператор У Ді направив свого посланця на захід, щоб прокласти дорогу, якою підуть каравани з шовком. Так з'явився Великий Шовковий шлях.

У Китаї було під страхом смертної кари заборонено вивозити гусениць шовкопряда або їх личинки за межі країни. У 555 році двом монахам вдалося вивезти з Персії (за іншими даними -- Хотана) кілька личинок шовкопряда до Візантії. Завдяки цим личинкам, а також, знанням про розведення шовкопрядів, набутим ченцями в Китаї, виробництво шовку стало можливим і поза його межами.

У середні віки шовкова справа стає однією з головних галузей промисловості у Венезії (XIII століття), в Генуї та Флоренції (XIV століття) та Мілані(XV століття). До XVIII століття шовкова справа отримала розповсюдження по всій Західній Європі.

1.2 Асортимент шовкових тканин

Шовкових тканини дуже різноманітні по виду вживаної сировини, пряжі і ниток, масі (вазі), щільності, переплетенню, характеру обробки і призначенню.

Шовкові тканини виробляють з натурального, штучного і синтетичного шовку,з пряденого шовку і штапельної пряжі. Ряд тканин виробляють із застосуванням бавовняної пряжі, металевих, металізованих і текстурованих ниток.

Для вироблення глелковых тканин використовують нитки різних сукань, поодинокі, кручені і фасонного сукання. Використання їх в різних комбінаціях дає різноманітні на вигляд і властивостям тканини.

До асортименту шовкових тканин відносяться найлегші тканини - полотно капронове, креп-шифон і інші, вагою 15- 30 г/мІ, але є і важкі тканини - ворсові, вагою 300- 530 г/мІ. Щільність шовкових тканин значна і завжди більше по основі.

Шовкові тканини виробляють різноманітними переплетеннями, але найширше використовують полотняне переплетення, а також саржеве, атласне, дрібноузорчате і крупноузорчатое.

За характером забарвлення і обробки шовкові тканини випускають вибіленими, гладкофарбованним, меланжевими, мулінірованними, строкатотканними, надрукованими (набивними), гофрованими, з незминаємою, малоусадочною і водовідштовхувальною обробкою.

По структурі поверхні шовкові тканини можуть бути гладкими і ворсовими.

Завдяки своєму різноманіттю шовкові тканини широко застосовуються для виготовлення різноманітних фасонів суконь, блуз, суконь-костюмів, халатів, піжам, костюмів, верхніх чоловічих сорочок, літніх жіночих пальт і плащів; їх, крім того, використовують як підкладковий матеріал для костюмів і пальта.

Тканини з натурального шовку відрізняються красивим видом, приємним блиском, м'якістю, легкою вагою, пружністю, високою міцністю і хорошою гігієнічністю. Вони мають велику розтяжність, яка досягає 25-32%, при змочуванні дають усадку до 15%.

Отримують ці тканини з ниток шовку-сирцю як поодиноких, так і кручених, а також з шовкової крученої пряжі.

Ряд платтяних тканин виробляють з ниток натурального і штучного шовку, які можуть бути як в основі, так і в качці, а також з шовку-сирцю в основі і штапельної пряжі в качці. Деякі платтяно-костюмні тканини виробляють з пряденого шовку у поєднанні з віскозним.

Тканині з натурального шовку складні в пошитті внаслідок їх розтяжності, сипучості, необхідності частого рядка, застосування найбільш тонких ниток, неприпустимості неточностей в пошитті, які виявляються у виробах особливо різко. Виникають утруднення також при настилі і розкрої тканин внаслідок їх гладкості. Тканини настеляються Меншою кількістю шарів, використовуються спеціальні затиски, що скріплюють настил.

Тканини з штучного шовку товщі, важчі і жорсткіші, з різким блиском або матовим. Вони міцні до тертя, тому мають хорошу зносостійкість, внаслідок чого їх часто використовують як підкладковий матеріал. Завдяки значній вазі ці тканини добре драпіруються і знаходять широке застосування для жіночого одягу.

Ряд підкладкових тканин отримує з віскозного шовку в основі і бавовняної пряжі в качці.

Тканині з штучного шовку разом з позитивними якостями мають і ряд недоліків : в мокрому стані значно втрачають міцність, легко розтягуються, мнуться, обсипаються, прорубуються. У малощільних тканинах спостерігаються розсунення ниток в швах. Із-за гладкої поверхні тканини з штучного шовку важко настилати і різати, оскільки вони легко зміщуються і викликають спотворення форм деталей, що викроюються. Тканини володіють значною усадкою, особливо крепові, переважно по напряму основи.

При недотриманні режиму прасування на тканині можуть утворитися непіддатливі видаленню ласи.

Тканині з синтетичного шовку є групою тканин, що включає тканини з синтетичного шовку (капрону) і синтетичного шовку в суміші з іншими волокнами.

Ці тканини красиві і ефектні, з різко вираженим блиском або матовим; на дотик вони жорсткуваті і пружні, внаслідок чого вироби з них не мнуться, добре зберігають наданої форми, не вимагають прасування після прання; крім того, вони зносостійкі, не сідають після мочки і прання, не псуються від вогкості і поту і молестійкості.

Ці тканини відрізняються найменшою вагою (15-50 г/мІ) і щільністю (25-40%). Виробляють їх переважно полотняним переплетенням, а також дрібноузорчатим, атласним і двошаровим переплетеннями.

Змішані капронові тканини виробляють із застосуванням віскозного шовку, наприклад полотно сорочкове арт. 62005; із застосуванням ацетатного шовку. Ряд змішаних капронових тканин по структурі, вазі і щільності схожий з чистокапроновими тканинами, але є тканини щільніші (50-70%) і важчі (60-150 г/мІ).

Випускають капронові тканини вибіленими, гладкофарбованими, надрукованими (набивними), строкатотканими і гофрованими.

Тканини з штапельного волокна характеризуються хорошою м'якістю і драпованістю, цілком задовільною зносостійкістю, красивим зовнішнім виглядом і невисокою вартістю, внаслідок чого вони мають широкий попит у населення. Штапельні тканини є повноцінними замінниками як шовкових, так і вовняних тканин типу трико.

Штапельні тканини з штучного штапельного волокна і в суміші з іншими волокнами виробляють: чистоштапельними з поодинокої пряжі, з крученої пряжі, з штапельної пряжі у поєднанні з штучним шовком з штапельної пряжі у поєднанні з бавовняною пряжею, а також зі змішаної пряжі, що складається з віскозного штапельного і бавовняного волокна, з віскозного штапельного і капронового штапельного волокон та ін.

Штапельні тканини з синтетичного штапельного волокна і в суміші з іншими волокнами виробляють: чистоштапельними з об'ємної поліакрилонітрильної пряжі; зі змішаної пряжі, що складається з лавсанового штапельного волокна і бавовни, з лавсанового штапельного і віскозного волокон та ін.

Штапельні тканини, так само як і тканини, з штучного шовку мають ряд недоліків : у вологому стані вони втрачають міцність, при змочуванні і пранні сильно сідають; крім того, їм властива велика пом'ятість. Шляхом спеціальної обробки штапельних тканин ці недоліки можна значно зменшити. На відміну від штучного шовку штапельні тканини менш стійки до стирання, а значить і менш зносостійкі.

Тканині, 50-67% синтетичних штапельних волокон, що містять, менше сідають після намокання, менше втрачають міцність в мокрому стані, придбавають підвищену зносостійкість і менше мнуться, не вимагаючи при цьому додаткової немнучкої обробки смолами.

Ворсові тканини є групою тканин, що виробляються основоворсовим переплетенням, у яких ворс може бути з натурального пряденого шовку, штучного або синтетичного волокна.

Ворсові тканини відрізняються один від одного заввишки і розташуванням ворсу. Висота ворсу може досягати 1,5-2,0 мм у оксамиту і 2,0-4,5 мм у плюшу. У оксамиту ворс розташований майже вертикально по усій поверхні, у велюр-бархаті і тафти-оксамиту - у вигляді малюнка на тлі основи.

Ворсові тканини красиві, менш теплопровідні, зносостійкі. Їх використовують для шитва вечірніх і естрадних суконь, жіночих і дитячих пальт і півпальта та ін. У плюшу ворс може бути похилий гладкий, витиснений і пом'ятий, а також у вигляді певного малюнка. За характером забарвлення тканини можуть бути гладкофарбовані і надруковані (набивні).

Ворсові тканини складні в обробці. При розкрої їх потрібно строго певну розкладку лекал. При прасувальних операціях ворс часто заминається, у зв'язку з чим вироби з ворсових тканин необхідно відпарювати.

За торговим прейскурантом шовкові тканини діляться на наступні вісім груп:

1) тканині з натурального шовку,

2) тканини з натурального шовку з іншими волокнами,

3) тканини з штучного шовку,

4) тканини з штучного шовку з іншими волокнами,

5) тканин з синтетичного шовку,

6) тканин з синтетичного шовку з іншими волокнами,

7) тканин з штучного штапельного волокна і в суміші з іншими волокнами,

8) тканин з синтетичного штапельного волокна і в суміші з іншими волокнами.

Ці групи у свою чергу діляться на підгрупи: крепову, гладьевую, жакардову, ворсову та ін.

Перша цифра артикулу означає групу, друга - підгрупу, інші - порядковий номер підгрупи. Наприклад, артикул 42029 означає, що ця тканина з штучного шовку з іншими волокнами, гладьевой підгрупи, з порядковим номером 29 в цій підгрупі.

1.3 Вимоги до якості шовкових тканин

тканина шовковий якість продаж

Шовкові тканини, що Виробляються, повинні за своїми якісними показниками відповідати розробленим і затвердженим стандартам. Це Гости і ОСТи, технічні умови.

На підприємстві виробнику проводиться систематичний контроль якості і періодична оцінка рівня якості тканин.

Контроль за якістю припускає перевірку відповідності показників якості тканин вимогам нормативно-технічної документації. Оцінка рівня якості означає вибір номенклатури показників якості, визначення їх числових значень, вибір базових і розрахунок відносних показників. Особливо важливе значення має оцінка рівня якості тканини. В цьому випадку основний показник рівня якості тканини - ця відповідність її призначенню. Відповідно до призначення тканини вибирають ті або інші показники для оцінки її якості. Крім того, необхідно враховувати наступні показники: експлуатаційні, гігієнічних властивостей, естетичні, технологічні, а також волокнистий склад і структури показники тканин.

Для шовкових тканин побутового призначення, незалежно від волокнистого складу, загальні показники включені в ГОСТ 4.6-85 - це ширина, поверхнева щільність (маса 1кв.м.), щільність тканини на 10 см по основі і утоку, розривне навантаження, стійкість забарвлення у балах і художньо-естетичні показники. До додаткових, залежно від волокнистого складу, показників якості відносяться міцність на роздирання, стійкість до розсуву, обсипається, утворенню пілінгу, міцність закріплення ворсу, стійкість до стирання, гігроскопічність, паро- і повітропроникність, електризованість, драпованість жорсткість, немнучкість, білизна, прозорість. Норми на загальні і додаткові показники якості встановлюються відповідно до призначення тканин, умовам їх експлуатації, видом сировини, будовою, способом виробництва, основної і додаткової обробки. Такі норми розроблені доки не на усі показники. Для оцінки якості тканин з хімічними зокрема з синтетичними, волокнами необхідно мати нормовані показники за гігієнічними властивостями, оскільки наявність їх диктується попитом, у зв'язку з широким застосуванням цих тканин.

Нині визначення рівня якості тканин засноване на порівняння і показників якості тканини з відповідними базовими показниками. При цьому важливий їх правильний вибір. При контролі якості за базові показники приймають показники нормативно-технічної документації, а при установці рівня якості тканин - кращі зразки (еталони). Невідповідність тканин затвердженому еталону вважається порушенням стандарту (ГОСТ 15.007-88).

Сортність шовкових тканин встановлюють і перевіряють за стандартами на сортність на текстильному підприємстві. Сорт шовкові тканини встановлюють за наступними ознаками:

- наявність зовнішніх місцевих і поширених вад : для шовкових (окрім ворсових) - 1 сорт - 7 вад, 2-ою - 17, 3-ою - 30 вад; шовкових ворсових - 1 сорт - 5 вад, 2-ою - 9, 3-ою - 25 вад;

- по відповідності фізико-механічних властивостей затвердженим нормам. Невідповідність одного показника стандарту оцінюється в 2 вади і тканина переводиться в нижчий сорт.

1.4 Маркування, пакування, зберігання та транспортування шовкових тканин

Шовкові тканини маркірують клеймом, в якому вказується найменування підприємства виробника і номер контролера ВТК. Наносять клеймо на обидва кінці шматка. А на стику суміжних відрізків, що входять в шматок, клеймо наносять на обидва відрізки. У клеймі означають сорт тканини смугами по діагоналі: без смуги - 1 сорт, одна смуга - 2, дві смуги - 3. Клеймо з вказівкою сорту ставлять на одному кінці тканини.

До кожного шматка шовкової тканини прикріплюють прямокутний ярлик з картону або щільного паперу. Ярлики підвішують нитками. Кінці ниток пломбують. Ярлики мають бути художньо оформлені. На них мають бути вказані: найменування підприємства виробника, його товарний знак і адреса, найменування тканини, артикул, ширина тканини (у см), найменування волокна і їх зміст (у відсотках), вид і номер малюнка, сорт, номер шматка, довжина тканини в шматку, кількість відрізів, маса шматка фактична, позначення стандарту або ТУ, відповідно до якого вироблена продукція, роздрібна ціна, номер контролера ВТК дата випуску. Заповнюються ярлики друкарським способом. Допускаються деякі позначення (номер шматка, міра, номер малюнка і колір, кількість відрізків в шматку) наносити за допомогою машинки, що пише. Колір ярлика першого сорту має бути світлим, другого - з синьою смужкою по діагоналі, третього сорту - з червоною. Усі реквізити ярлика мають бути ясно видимими крізь пакувальну плівку. У кожному шматку тканини з хімічними волокнами має бути пам'ятка з умовними позначеннями по відходу за ними.

Тканини складаються в шматки шляхом накатки на шаблон. Шматки формуються з тканин одного артикулу, сорту, кольору, відтінку, одного малюнка або забарвлення. Шматки для роздрібної торгівлі комплектуються з одного або декількох відрізів. Довжина шматка повинна відповідати нормам. Встановленим залежно від ширини, поверхневої щільності і виду тканини. Кількість відрізів в шматку тканин має бути не більше трьох, мінімальна довга відрізів в шматку залежить від виду і ширини тканини і встановлюється стандартами. Широкі тканини здвоюються лицьовою стороною всередину. Оксамит, велюр намотують лицьовою стороною всередину в усю ширину. Без перегинів на металеву зірку.

Шовкові тканини в рулоні упаковуються в поліетиленову плівку і перев'язуються в двох місцях тасьмою або склеювальною стрічкою. Шматок тканини з боку кромки прошивають крізь кромку верхнього кінця шматка внутрішнього і зовнішнього шарів тканини, кінці ниток опломбовують.

Рулони, упаковані в поліетиленову плівку (внутрішня упаковка) поміщають у фанерні або дерев'яні ящики (жорстка зовнішня упаковка), або обгорнули папером і зашивають в пакувальну бавовняну або синтетичну тканину (м'яка зовнішня упаковка), або капу з усіх боків покривають обгортковою і пакувальною тканиною, пресують, кладуть дерев'яні планки і обв'язують залізним дротом або стрічкою (напівжорстка зовнішня упаковка).

Правила складання, прибирання, міркування і упаковки шовкових тканин наводяться в ГОСТі 25227-82.

Шовкові тканини повинні зберігатися в сухому і прохолодному приміщенні при відносній вологості 60±5% і температурі 10-25єС. Температура і вологість в приміщенні має бути постійною, без різких коливань. Тканини мають бути захищені від попадання прямих сонячних променів і розташовуватися на відстані не менше 1 м від огрівальних приладів.

2. Організаційна частина

2.1 Приймання шовкових тканин

Прийманню підлягають шовкові тканини, що задовольняють вимогам стандартів і іншої нормативно-технічної документації або зразкам (еталонам).

Укладання, маркування та пакування шовкових тканин, що приймаються повинні відповідати стандартам. Забороняється приймати товари, що не відповідають стандартам, а тканини і штучні вироби, що містять хімічні волокна, - без передбачених стандартом умовних позначень про методи чищення, прання, прасування.

При прийманні товарів, що поступили в магазин, матеріально відповідальні особи зобов'язані перевірити відповідність кожної отриманої партії рахунку або фактурі постачальника, стан тари, пакування, маркування місць, укладання, маркування шматків тканин і штучних виробів.

Текстильні товари при прийманні піддаються розбракуванню в установленому порядку.

Приймання текстильних товарів по кількості і якості, перевірка маркування і обґрунтування цін, актування недостач, браку і псування товарів, їх уцінка, а також складання і пред'явлення претензій постачальникам робляться в порядку і терміни, передбачені Положенням про постачання товарів народного споживання. Особливими умовами постачання текстильних товарів, інструкціями про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості і якості. Визначення кількості метрів в шматку при прийманні тканин від промисловості (постачальника) робиться відповідно до стандарту "Методи визначення лінійних розмірів і ваги тканин". У разі невідповідності фактичної міри шматка мірі, вказаній на фабричному ярлику, правильна міра проставляється на фабричному ярлику шматка чорнилом або хімічним олівцем і упевняється підписами членів комісії з приймання. На ярлику вказуються номер і дата акту, яким зафіксовані результати перевірки. При виявленні надлишків оприбутковування їх робиться бухгалтерією магазину (торгу) по фактичній мірі, ціні і сумі, вказаним в акті.

Перевірка якості текстильних товарів, що поступили в магазин, робиться відповідно до правил, передбачених в стандартах і інструкціях, і здійснюється фахівцями-бракерами, товарознавцями, завідуючими відділами (секціями) або особами, уповноваженими адміністрацією магазину. У необхідних випадках зразки тканин спрямовуються на лабораторні випробування.

Особи, що відповідають за приймання текстильних товарів по кількості і якості, зобов'язані добре знати і дотримуватися Інструкції про порядок приймання товарів народного споживання по кількості і якості, правила розбракування текстильних товарів, відповідні стандарти на розбракування, прибирання, маркування і упаковку текстильних виробів.

2.2 Підготовка шовкових тканин до продажу

Перед поданням шовкових тканин в торговий зал або до місця видачі покупок мають бути проведені перевірка по кількості і якості, очищення і торгове прибирання товару (вирівнювання шматків, правильне укладання штучних виробів і інше), підготовлені товарні ярлики.

У торговому залі магазину тканини розміщуються на стендах, кронштейнах, острівних гірках, столах або прилавках і другом торговому устаткуванні з таким розрахунком, щоб забезпечувалися зручності для вибору покупок і покупці мали вільний доступ до товарам.

Зразки тканин і штучних виробів групуються відповідно по роду волокна, видам тканин і іншим ознакам і забезпечуються товарним ярликом з позначенням найменування підприємства-виробника, найменування і артикулу товару, зміст у відсотках основних волокон в тканині, ширини тканини або розміру штучних виробів і ціни за 1 м, штуку.

У випадку якщо відповідно до устаткування торгівельного залу магазина і вживаного методу продажу шматки тканин розміщуються на полицях, для зручності огляду товару покупцями вони викладаються не прямо, а навскоси. Шматки тканини мають бути укладені рівними стопками і згруповані по роду волокон, з яких тканина виготовлена, по вигляду тканині, призначенню, забарвленням, сортам, ціні. Прикріплений до них товарний ярлик має бути обернений у бік торгівельного залу.

Товарні ярлики, що прикріплюються до зразків тканин і штучних виробів, підписуються завідуючим магазином, або його заступником, або уповноваженими на це дирекцією магазину іншими матеріально відповідальними особами. Фабричний ярлик пришивається до внутрішнього кінця і забирається всередину шматка. У вітринах магазинів поміщаються зразки наявних в продажі текстильних товарів. До усіх зразків прикріпляються ярлики з вказівкою ціни товару за 1 м або штуку виробу.

Товарні ярлики, що прикріплюються до зразків тканин і штучних виробів.

2.3 Характеристика торговельного обладнання

Обладнання - це меблі для розміщення, викладки та показу товарів в торгівельному залі.

Інвентар - це різноманітні інструменти і пристрої необхідні при роботі з товарами. Метр, крейда, ножиці - інвентар який використовують для продажу тканин.

Торгівельний зал є основним торгівельним приміщенням. Плануючи торгівельний зал, слід враховувати, що його розміщення, розміри, повинні створювати найкращі умови покупцям для придбання товарів. Такі торгівельні зали дають можливість раціонально розмістити обладнання. Між паралельними гірками відстань має бути не менше 1,4м; між вузлом розрахунку та гіркою, яка встановлена паралельно відстань 2,8м; ширина проходів між касовими кабінами 0,6м; вузли розрахунку встановлюються при вході-виході. Прилавки, кронштейни стенди розміщують вздовж стіни, або по середині залу в 2; 3; 4 лінії.

2.4 Продаж шовкових тканин

Продавці шовкових тканин повинні уміти визначати вид тканин і штучних виробів, групи і підгрупи, до яких вони відносяться, основні вади тканин, знати артикули, властивості тканин, їх призначення, взаємозамінність, способи прання, чищення і так далі

При продажі шовкових тканин продавець повинен сприяти покупцеві у виборі потрібного товару, знайомити з виглядом, що маються, забарвленнями, малюнками тканин і штучних виробів, їх ціною, допомагати визначити кількість тканини, необхідну для виготовлення різних швацьких виробів, підібрати ту, що відповідає за кольором обробку.

Продавець повинен знайомити покупця з властивостями тканин, особливо тканин з штучних і синтетичних волокон, і способами відходу за виробами з них. Відповідні пам'ятки вкладаються в купівлю при відпустці товару.

Відмірювання шовкових тканин при відпустці покупцеві робиться шляхом відкидання тканини на прилавок (у откидку) при вільному, без натягнення, додатку тканини до метра.

Дозволяється також робити відмірювання способом накладення тканини на прилавок (стіл), на одній із сторін якого вмонтована металева мірна стрічка, що таврується.

Забороняється додавання до купівлі відрізків тканини.

В межах встановлених норм відпустки не дозволяється відмовляти покупцеві у продажу тканин будь-якої міри, за винятком випадків, коли дроблення відрізу, що залишився від шматка, призводить до утворення залишку, непридатного до використання для пошиття повномірного вироби.

В процесі роботи продавець зобов'язаний вживати заходи до запобігання утворенню клаптя, і особливо клаптя дорогих тканин.

Кінці шматків тканин входять в загальну міру шматків і підлягають продажу покупцеві у тому випадку, якщо вони мають непорушену фабричну обробку, а клеймо поставлене з виворітного боку і не погіршує товарного виду тканини з лицьового боку. Кінці, що не відповідають вказаним вимогам, при підготовці товару до продажу віддаляються.

При кожному шматку тканини до повного його продажу зберігаються фабричний ярлик і клеймо (хазовый кінець).

Продавець або контролер при відпустці товару покупцеві повинні перевірити в його присутності якість товару (механічні ушкодження, забруднення, інші зовнішні дефекти), точність міри (чи якості), правильність підрахунку вартості купівлі.

При виявленні в процесі продажу загальних грубих дефектів товар з продажу знімається; місцеві грубі дефекти тканини (діри, плями та ін.) підлягають вирізу або тканина розрізає по усій ширині, а відрізи, що утворюються при цьому, реалізуються в установленому порядку залежно від їх міри. Товар при відпустці покупцеві упаковується в пакувальні матеріали.

При виявленні в проданих тканинах і штучних виробах прихованих дефектів обмін їх здійснюється відповідно до діючих Правил обміну промислових товарів, куплених в роздрібній торговій мережі.

Продаж мірного клаптя шовкових тканин, що поступає від промисловості і утворюється при продажі тканин, робиться відповідно до затверджених в установленому порядку інструкцій і іншими діючими нормативними актами.

Працівники роздрібних підприємств, що здійснюють торгівлю текстильними товарами, зобов'язані знати справжні Правила і керуватися ними.

3. Техніка безпеки на робочому місці продавця, санітарно-гігієнічні вимоги

За інструкцією продавець непродовольчих товарів інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 6 місяців (повторний інструктаж).

Інструктаж з безпеки праці.

Працювати тільки в формовому одязі.

Робоче місце має бути освітленим, відповідати вимогам санітарії та гігієни.

Інвентар повинен бути справним, цілим, не пошкодженим, зручним.

Ножиці, після закінчення роботи, повинні знаходитись з правої сторони стола, або в тумбі.

Метр повинен бути не пошкодженим.

Передавати ножиці гострою стороною до себе.

Поверхня обладнання повинна бути гладенькою, без заглиблень, зазорів, гострих кутів.

Рухоме обладнання легко пересовуватися.

Власник повинен застрахувати продавця від нещасних випадків та професійних захворювань.

В разі пошкодження здоров`я продавця з вини власника, він (продавець) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

До самостійної роботи продавцем непродовольчих товарів допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, вступний інструктаж з охорони праці та інструктаж на робочому місці.

Робоче місцем продавця це частина площі торгівельного залу, призначена для роботи одного або декількох продавців і оснащена спеціальним устаткуванням для розміщення, а також викладення і продажу товарів.

У магазинах самообслуговування і торгуючих по зразках у продавця немає чітко позначених меж робочого місця, як в магазинах, що застосовують індивідуальну форму обслуговування. Тому в таких магазинах цю площу часто називають зоною обслуговування. На робочому місці здійснюється показ, вибір, консультація, розрахунок і упаковка (при продажі товарів з відкритим викладенням), а також надання різних послуг покупцям.

Організація робочого місця продавця повинна забезпечувати якнайповніше використання площі торгівельного залу, правильний вибір типа устаткування і можливість його раціонального розставляння, максимальну пропускну спроможність магазина, раціональний спосіб доставки товарів з приміщень для зберігання на робочі місця, скорочення до мінімуму втрат робочого часу. Важливе місце в організації робочого місця займає його повсякденне обслуговування, яке включає наступні операції: приймання товарів, розміщення і викладення їх на устаткуванні, підготовку інвентарю і пакувальних матеріалів, виведення тари і сміття; обслуговування і поточний ремонт устаткування і інвентарю; підтримка чистоти і порядку.

Продавець повинен забезпечити чистоту і порядок на своєму робочому місці, раціонально розмістити товар для максимальної продуктивності праці, для забезпечення найбільш зручної роботи на своєму місці.

Перелік використаної літератури

1. "Технологія тканевязного виробництва" Л.С. Смирнов, Ю.И. Масленников, В.Ю. Яворский

2. ДНАОП 0.00-4.12-99 “Типове положення про навчання з питань охорони праці”,

3. ДНАОП 1.7.00-1.01-96 "Правила охорони праці для об`єктів роздрібної торгівлі".

Размещено на Allbest.ru