Реклама військової служби: когнітивно-прагматичні засоби впливу

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕКЛАМА ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ: КОГНІТИВНО-ПРАГМАТИЧНІ ЗАСОБИ ВПЛИВУ

Історія показує приклади активізації інтересу суспільства до армії та військової служби, які пов'язані безпосередньо з зовнішніми чи внутрішніми загрозами безпеці країни. В таких випадках держава, як основний зацікавлений суб'єкт, вдається до різноманітних засобів, які варіюють від рекламування до проведення агресивної пропаганди з метою залучення до лав Збройних Сил.

На сьогоднішній день ми спостерігаємо підвищену активність в сфері військової служби за контрактом, що обумовлено переходом Збройних Сил України та Росії на контрактну основу - професіоналізацією армії. Ця активізація здійснюється за допомогою збільшення обсягу друкованих агітаційно-інформаційних матеріалів, появою рекламних радіо-, телевізійних та інтернет-повідомлень, якість яких невпинно зростає. Отже, метою нашого дослідження стали когнітивно-прагматичні та лінгвістичні особливості рекламних повідомлень, присвячених військовій тематиці.

Як відмічалося раніше, увага до військової сфери зростає напередодні чи на початку конфліктів (війн, революцій, будь-яких збройних конфліктів). В цей час провадяться агітаційні кампанії пропагандистського характеру, за мирних умов існування - держава максимально підтримує позитивний імідж свого воїна-захисника та служби в армії як почесного обов'язку громадянина. Проте, одна і та ж прагматична установка повідомлень (популяризація військової служби) досягається виконанням різних задач: націлених на миттєву реакцію реципієнта («Зроби правильний вибір заради миру!») чи «позитивізація» іміджу армії в суспільстві («Збройні Сили України - опора держави»).

Досліджуючи рекламне повідомлення, слід враховувати прагматичні інтенції адресанта, очікування та мотиви адресата, - іншими словами, знання цільової аудиторії та вміле втілення очевидних та імплікативних інтенцій, «які зумовлюють ілокутивний тип спілкування та проявляються у певних мовленнєвих одиницях» [4, с. 70-74]. Когнітивна установка адресанта рекламного повідомлення окреслює коло цільової аудиторії.

Ми розмежовуємо феномен прямого та непрямого впливу на потенційного реципієнта. Ілокуція рекламного повідомлення - від слогану до тексту і загального оформлення (в телевізійній та інтернет-рекламі - драматургії рекламного ролика) - організована таким чином, щоб виокремити цільову аудиторію, вплинути на неї та отримати очікуваний результат. Цей метод належить до системи прямого впливу. «Непряма реклама надає великий простір вашій уяві. Дії в цій області можуть бути найрізноманітнішими» [2, с. 65]. Тому поліпарадигмальна (лінгвопсихологічна - методики НЛП, соціально-лінгвістична, лінгвогенедерологічна) креативність зумовить в цьому напрямку найбільшу популярність та ефективність повідомлення. Проте найважливіше - уникати надмірного використання всіх доступних методик, оскільки комунікативний шум та гіпернасиченість аудіо- та візуальними елементами заважають сприйняттю інформації. Лінгво-візуальна симетричність та нестандартність викладення інформації (ігровий характер) є запорукою успішного рекламного повідомлення: «Недавно слышал интересный ролик по радио: в крупную российскую фирму срочно требуются работники; возможны командировки; питание, проживание, одежда - за счет фирмы, приличная зарплата… Выбирай службу по контракту. - Интересный ролик» [1].

Інтернет, як особливе інформаційно-комунікативне середовище забезпечує інтерактивність, імпліцитну діалогічність комунікації. Це зумовлює інтерес та зацікавленість адресата, оскільки, на відміну від друкованих матеріалів, радіо, телебачення, Інтернет продукує рекламний матеріал, який поєднує можливості всіх згаданих ресурсів. Особливості тексту рекламного повідомлення в мережі Інтернет спричинили виникнення «ергономічних гіпермедіа» [3]. Тому часто реклама військової служби (внаслідок обмеженої рекламної площі, відсутності кваліфікованих рекламістів) може обмежуватися візуальним компонентом за повної відсутності вербальної складової. Проте навіть така організація «візуальної комунікації» несе певне прагматичне навантаження, оскільки апелює до підсвідомості (провокування активізації когнітивної діяльності аудиторії), історично закладених архетипів у лінгвокогнітивній організації суспільства.

Отже, виявлені когнітивно-прагматичні особливості рекламних повідомлень, присвячених військовій службі, свідчать про наявність маніпулятивного впливу, типового для будь-якої рекламної комунікації. Такі прийоми впливу на цільову аудиторію стають ефективними лише за умови прагматичної продуманості рекламного блоку з боку адресанта та наявності когнітивних відповідників на переданий стимул з боку адресата. Інтернет- реклама, створення якої розкриває широке коло можливостей для рекламодавця, може стати найефективнішим знаряддям рекламної кампанії (в разі професійного психолінгвістичного та прагматичного підходу до її створення) чи об'єктом вірусної реклами (що теж зумовлює її поширення, проте не досягає поставленої комунікативної та прагматичної мети).

військовий рекламний комунікація маніпулятивний

ЛІТЕРАТУРА

1. Военно-информационный портал. [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://armyrus.ru

1. Денисон Д., Тоби Л. Учебник по рекламе. - Минск : Современное слово, 1997. - 348 с.

2. Саенко А. Н. Содержательно-стилистические особенности информационніх текстов в Интернете. [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://www.textology.ru

3. Селиванова Е. А. Основі лингвистической теории текста и коммуникации:

Монографическое учебное пособие. - К. : Брама, 2004. - 336 с.

Размещено на Allbest.ru